Купить Периндоприл-Тева таблетки покрыт.плен.об. 10 мг 30 шт. упак.

Ингибитор АПФ. Является пролекарством, из которого в организме образуется активный метаболит периндоприлат. Полагают, что механизм антигипертензивного действия связан с конкурентным ингибированием активности АПФ, которое приводит к снижению скорости превращения ангиотензина I в ангиотензин II, являющийся мощным сосудосуживающим веществом. В результате уменьшения концентрации ангиотензина II происходит вторичное увеличение активности ренина плазмы за счет устранения отрицательной обратной связи при высвобождении ренина и прямое снижение секреции альдостерона. Благодаря сосудорасширяющему действию, уменьшает ОПСС (постнагрузку), давление заклинивания в легочных капиллярах (преднагрузку) и сопротивление в легочных сосудах; повышает минутный объем сердца и толерантность к нагрузке.

Гипотензивный эффект развивается в течение первого часа после приема периндоприла, достигает максимума через 4-8 ч и продолжается в течение 24 ч.

В клинических исследованиях при применении периндоприла (монотерапия или в комбинации с диуретиком) показано значительное снижение риска возникновения повторного инсульта (как ишемического, так и геморрагического), а также риска фатальных или приводящих к инвалидности инсультов; основных сердечно-сосудистых осложнений, включая инфаркт миокарда, в т.ч. с летальным исходом; деменции, связанной с инсультом; серьезных ухудшений когнитивных функций. Данные терапевтические преимущества были отмечены как у пациентов с артериальной гипертензией, так и при нормальном АД, независимо от возраста, пола, наличия или отсутствия сахарного диабета и типа инсульта.

Показано, что на фоне применения периндоприла третбутиламина в дозе 8 мг/сут (эквивалентно 10 мг периндоприла аргинина) у пациентов со стабильной ИБС, отмечается существенное снижение абсолютного риска осложнений, предусмотренных основным критерием эффективности (смертность от сердечно-сосудистых заболеваний, частота нефатального инфаркта миокарда и/или остановки сердца с последующей успешной реанимацией) на 1.9%. У пациентов, ранее перенесших инфаркт миокарда или процедуру коронарной реваскуляризации, снижение абсолютного риска составило 2.2% по сравнению с группой плацебо.

Периндоприл применяется как в виде монотерапии, так и в виде фиксированных комбинаций с индапамидом, с амлодипином.

Фармакокинетика

После приема внутрь периндоприл быстро абсорбируется из ЖКТ. Cmax достигается через 1 ч. Биодоступность составляет 65-70%.

В процессе метаболизма периндоприл биотрансформируется с образованием активного метаболита - периндоприлата (около 20%) и 5 неактивных соединений. Cmax периндоприлата в плазме достигается между 3 и 5 ч после приема. Связывание периндоприлата с белками плазмы крови незначительное (менее 30%) и зависит от концентрации активного вещества. Vd свободного периндоприлата близок к 0.2 л/кг.

Не кумулирует. Повторный прием не приводит к кумуляции и T1/2 соответствует периоду его активности.

При приеме во время еды метаболизм периндоприла замедляется.

T1/2 периндоприла составляет 1 ч.

Периндоприлат выводится из организма почками; T1/2 его свободной фракции составляет 3-5 ч.

У пожилых пациентов, а также при почечной и сердечной недостаточности выведение периндоприлата замедляется.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою зеленого кольору, круглі, двоопуклі, на одному боці гравірування "10", на іншій - "Т"; на поперечному розрізі - ядро ​​білого або майже білого кольору.

Інгібітор АПФ. Є проліками, з якого в організмі утворюється активний метаболіт периндоприлат. Вважають, що механізм антигіпертензивної дії пов'язаний з конкурентним інгібуванням активності АПФ, що призводить до зниження швидкості перетворення ангіотензину I в ангіотензин II, який є потужним судинозвужувальну речовиною. В результаті зменшення концентрації ангіотензину II відбувається вторинне збільшення активності реніну плазми за рахунок усунення негативного зворотного зв'язку при вивільненні реніну і пряме зниження секреції альдостерону. Завдяки судинорозширювальній дії, зменшує ОПСС (постнавантаження), тиск заклинювання в легеневих капілярах (переднавантаження) та опір у легеневих судинах; підвищує хвилинний об'єм серця і толерантність до навантаження.

Гіпотензивний ефект розвивається протягом першої години після прийому периндоприлу, досягає максимуму через 4-8 год і триває протягом 24 год.

У клінічних дослідженнях при застосуванні периндоприлу (монотерапія або в комбінації з діуретиком) показано значне зниження ризику виникнення повторного інсульту (як ішемічного, так і геморагічного), а також ризику фатальних або призводять до інвалідності інсультів; основних серцево-судинних ускладнень, включаючи інфаркт міокарда, в т.ч. з летальним результатом; деменції, пов'язаної з інсультом; серйозних погіршень когнітивних функцій. Дані терапевтичні переваги були відзначені як у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, так і при нормальному артеріальному тиску, незалежно від віку, статі, наявності або відсутності цукрового діабету і типу інсульту.

Показано, що на тлі застосування периндоприлу третбутіламіна в дозі 8 мг / добу (еквівалентно 10 мг периндоприлу аргініну) у пацієнтів зі стабільною ІХС, відзначається істотне зниження абсолютного ризику ускладнень, передбачених основним критерієм ефективності (смертність від серцево-судинних захворювань, частота нефатального інфаркту міокарда і / або зупинки серця з подальшої успішної реанімацією) на 1.9%. У пацієнтів, які раніше перенесли інфаркт міокарда або процедуру коронарної реваскуляризації, зниження абсолютного ризику склало 2.2% у порівнянні з групою плацебо.

Периндоприл застосовується як у вигляді монотерапії, так і у вигляді фіксованих комбінацій з індапамідом, з амлодипіном.

Фармакокінетика

Після прийому всередину периндоприл швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Cmax досягається через 1 ч. Біодоступність становить 65-70%.

В процесі метаболізму периндоприл біотрансформується з утворенням активного метаболіту - периндоприлату (близько 20%) і 5 неактивних сполук. Cmax периндоприлату в плазмі досягається між 3 і 5 годин після прийому. Зв'язування периндоприлату з білками плазми крові незначне (менше 30%) і залежить від концентрації активної речовини. Vd вільного периндоприлату близький до 0.2 л / кг.

Чи не кумулює. Повторний прийом не призводить до кумуляції і T1 / 2 відповідає періоду його активності.

При прийомі під час їжі метаболізм периндоприлу сповільнюється.

T1 / 2 периндоприлу становить 1 ч.

Периндоприлат виводиться з організму нирками; T1 / 2 його вільної фракції становить 3-5 год.

У літніх пацієнтів, а також при нирковій та серцевої недостатності виведення периндоприлату знижується.

Хронічна серцева недостатність.

Профілактика повторного інсульту (комбінована терапія з індапамідом) у пацієнтів, які перенесли інсульт або транзиторна ішемічна атака за ішемічним типом.

Стабільна ІХС: зниження ризику серцево-судинних ускладнень у хворих зі стабільною ІХС.

Ангіоневротичний набряк в анамнезі, одночасне застосування з аліскіреном і аліскіренсодержащімі препаратами у пацієнтів з цукровим діабетом або порушеннями функції нирок (СКФ

Периндоприл протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).

З обережністю слід застосовувати периндоприл при двосторонньому стенозі ниркових артерій або стенозі ниркової артерії єдиної нирки; ниркової недостатності; системних захворюваннях сполучної тканини; терапії імуносупресорами, алопуринолом, прокаїнамідом (ризик розвитку нейтропенії, агранулоцитозу); зниженому ОЦК (прийом діуретиків, дієта з обмеженням солі, блювота, діарея); стенокардії; цереброваскулярних захворюваннях; реноваскулярной гіпертензії; цукровому діабеті; хронічної серцевої недостатності IV функціонального класу за класифікацією NYHA; одночасно з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію, калійвмісними замінниками харчової солі, з препаратами літію; при гіперкаліємії; хірургічному втручанні / загальної анестезії; гемодіалізі з використанням високопроточних мембран; десенсибилизирующей терапії; аферезу ліпопротеїнів низької щільності; стані після трансплантації нирки; аортальному стенозі / мітральному стенозі / гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії; у пацієнтів негроїдної раси.

Повідомлялося про випадки гіпотензії, непритомності, інсульті, гіперкаліємії і порушеннях функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність) у схильних пацієнтів, особливо при одночасному застосуванні з лікарськими препаратами, які впливають на РААС. Тому подвійна блокада РААС в результаті поєднання інгібітора АПФ з антагоністом рецепторів ангіотензину II або аліскіреном не рекомендується.

Перед початком лікування периндоприлом всім хворим рекомендується дослідження функції нирок.

Під час лікування периндоприлом слід регулярно контролювати функцію нирок, активність печінкових ферментів в крові, проводити аналізи периферичної крові (особливо у хворих з дифузними захворюваннями сполучної тканини, у хворих, які отримують імунодепресивні засоби, алопуринол). Пацієнтам з дефіцитом натрію і рідини перед початком лікування необхідно провести корекцію водно-електролітних порушень.

1 таб.

периндоприл (в формі тозилата) 10 мг

Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 143.924 мг, крохмаль кукурудзяний - 5.4 мг, натрію гідрокарбонат - 3.172 мг, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований - 14.4 мг, повідон К30 - 3.6 мг, магнію стеарат - 1.8 мг.

Склад оболонки: опабрай II зелений 85F210013 (полівініловий спирт частково гідролізований - 3.6 мг, титану діоксид (Е171) - 2.133 мг, макрогол-3350 - 1.818 мг, тальк - 1.332 мг, індигокармін (Е132) - 0.0495 мг, барвник діамантовий блакитний (Е133 ) - 0.0315 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е172) - 0.018 мг, барвник хіноліновий жовтий (Е104) - 0.018 мг).

Початкова доза - 1-2 мг / добу в 1 прийом. Підтримуючі дози - 2-4 мг / сут при застійної серцевої недостатності, 4 мг (рідше - 8 мг) - при артеріальній гіпертензії в 1 прийом.

При порушеннях функції нирок потрібна корекція режиму дозування залежно від значень КК.

З боку системи кровотворення: еозинофілія, зниження гемоглобіну і гематокриту, тромбоцитопенія, лейкопенія / нейтропенія, агранулоцитоз, панцитопенія, гемолітична анемія у пацієнтів з вродженим дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

З боку обміну речовин: гіпоглікемія, гіперкаліємія, оборотна після відміни препарату, гіпонатріємія.

З боку нервової системи: парестезія, головний біль, запаморочення, вертиго, порушення сну, лабільність настрою, сонливість, непритомність, сплутаність свідомості.

З боку органів чуття: порушення зору, шум у вухах.

З боку серцево-судинної системи: надмірне зниження артеріального тиску і пов'язані з цим симптоми, васкуліт, тахікардія, відчуття серцебиття, порушення серцевого ритму, стенокардія, інфаркт міокарда та інсульт, можливо, внаслідок надмірного зниження артеріального тиску у пацієнтів з групи високого ризику.

З боку дихальної системи: кашель, задишка, бронхоспазм, еозинофільна пневмонія, риніт.

З боку травної системи: запор, нудота, блювота, біль у животі, порушення смаку, диспепсія, діарея, сухість слизової оболонки порожнини рота, панкреатит, гепатит (холестатичний або цитолитический).

З боку шкірних покривів і підшкірно-жирової клітковини: свербіж шкіри, висип, фотосенсибілізація, пухирчатка, підвищене потовиділення.

Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, кропив'янка, мультиформна еритема.

З боку кістково-м'язової системи: спазми м'язів, артралгія, міалгія.

З боку сечовидільної системи: ниркова недостатність, гостра ниркова недостатність.

З боку репродуктивної системи: еректильна дисфункція.

Загальні реакції: астенія, біль у грудній клітці, периферичні набряки, слабкість, лихоманка, падіння.

З боку лабораторних показників: підвищення активності печінкових трансаміназ і білірубіну в сироватці крові, підвищення концентрації сечовини і креатиніну в плазмі крові.

Ризик розвитку гіперкаліємії підвищується при одночасному застосуванні периндоприлу з іншими препаратами, які здатні викликати гіперкаліємію: аліскірен і аліскіренсодержащіе препарати, солі калію, калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину II, НПЗЗ, гепарин, іммуноподепрессанти, такі як циклоспорин або такролімус, триметоприм.

При одночасному застосуванні з аліскіреном у пацієнтів з цукровим діабетом або порушеннями функції нирок (СКФ

Не рекомендується одночасне застосування з аліскіреном у пацієнтів, які не мають цукрового діабету або порушень функції нирок, тому що можливе підвищення ризику гіперкаліємії, погіршення функції нирок і підвищення частоти серцево-судинної захворюваності та смертності.

У літературі повідомлялося, що у пацієнтів з встановленим атеросклеротичним захворюванням, серцевою недостатністю або цукровим діабетом з ураженням органів-мішеней, одночасна терапія інгібітором АПФ і антагоністом рецепторів ангіотензину II пов'язана з більш високою частотою розвитку гіпотензії, непритомності, гіперкаліємії і погіршення функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність) в порівнянні з застосуванням тільки одного препарату, що впливає на РААС. Подвійна блокада (наприклад, при поєднанні інгібітора АПФ з антагоніста рецепторів ангіотензину II) повинна бути обмежена окремими випадками з ретельним моніторингом функції нирок, вмісту калію і АТ.

Одночасне застосування з естрамустин може привести до підвищення ризику побічних ефектів, таких як ангіоневротичний набряк.

При одночасному застосуванні препаратів літію і периндоприлу можливо оборотне збільшення концентрації літію в сироватці крові і пов'язані з цим токсичні ефекти (дана комбінація не рекомендується).

Одночасне застосування з протидіабетичними препаратами (інсулін, гіпоглікемічні засоби для прийому всередину) вимагає особливої ​​обережності, тому що інгібітори АПФ, в т.ч. периндоприл, можуть посилювати гіпоглікемічний ефект цих препаратів аж до розвитку гіпоглікемії. Як правило, це спостерігається в перші тижні проведення одночасної терапії та у пацієнтів з порушенням функції нирок.

Баклофен посилює антигіпертензивний ефект периндоприлу, при одночасному застосуванні може виникнути потреба в регулюванні дози останнього.

У пацієнтів, які отримують діуретики, особливо виводять рідину і / або солі, на початку терапії периндоприлом може спостерігатися надмірне зниження артеріального тиску, ризик розвитку якого можна зменшити шляхом скасування діуретичний засіб, заповненням втрати рідини або солей перед початком терапії периндоприлом, а також застосуванням периндоприлу в низькій початкова доза з подальшим поступовим її збільшенням.

При хронічній серцевій недостатності у разі застосування діуретиків периндоприл слід застосовувати в меншій дозі, можливо після зменшення дози застосовуваного одночасно калійнесберегающего диуретика. У всіх випадках функцію нирок (концентрація креатиніну) слід контролювати в перші тижні застосування інгібіторів АПФ.

Застосування еплеренону або спіронолактону в дозах від 12.5 мг до 50 мг / сут і інгібіторів АПФ (в т.ч. периндоприлу) в низьких дозах: при терапії серцевої недостатності II-IV функціонального класу за класифікацією NYHA з фракцією викиду лівого шлуночка

Одночасне застосування периндоприлу з НПЗЗ (ацетилсаліцилова кислота в дозі, яка надає протизапальну дію, інгібітори ЦОГ-2 і неселективні НПЗЗ) може привести до зниження антигіпертензивної дії інгібіторів АПФ. Одночасне застосування інгібіторів АПФ і НПЗП може призводити до погіршення функції нирок, включаючи розвиток гострої ниркової недостатності, і збільшення вмісту калію в сироватці крові, особливо у пацієнтів зі зниженою функцією нирок. З обережністю застосовувати цю комбінацію у пацієнтів похилого віку. Пацієнти повинні отримувати адекватну кількість рідини; рекомендується ретельно контролювати функцію нирок, як на початку, так і в процесі лікування.

Гіпотензивний ефект периндоприлу може посилюватися при одночасному застосуванні з іншими антигіпертензивними препаратами, судинорозширювальнимизасобами, включаючи нітрати короткого і пролонгованої дії.

Одночасне застосування гліптінов (лінагліптін, саксагліптін, сітагліптін, вітагліптін) з інгібіторами АПФ (в т.ч. з периндоприлом) може підвищувати ризик розвитку ангіоневротичного набряку внаслідок придушення активності діпептіділпептідази IV гліптіном.

Одночасне застосування периндоприлу з трициклічнимиантидепресантами, антипсихотичними препаратами і засобами для загальної анестезії може призводити до посилення антигіпертензивної дії.

Симпатоміметики можуть послаблювати антигіпертензивний ефект периндоприлу.

При застосуванні інгібіторів АПФ, в т.ч. периндоприлу, у пацієнтів, які отримують в / в препарат золота (натрію ауротіомалат), був описаний симптомокомплекс, при якому спостерігалися гіперемія шкіри обличчя, нудота, блювання, артеріальна гіпотензія.

периндоприл

Периндоприл-Тева таблетки покрыт.плен.об. 10 мг 30 шт. упак. производит Тева, страна производства Израиль. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Периндоприл-Тева таблетки покрыт.плен.об. 10 мг 30 шт. упак. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!