Купить Дилапрел капсулы 10 мг, 28 шт.

Дилапрел - ингибитор АПФ.
Рамиприл ингибирует ангиотензинпревращающий фермент (АПФ), блокирует превращение ангиотензина I в ангиотензин II, в результате чего (независимо от активности ренина плазмы крови) развивается гипотензивный эффект (в положении больного «лежа» и «стоя») без компенсаторного увеличения частоты сердечных сокращений (ЧСС). Снижает продукцию альдостерона.
Уменьшает общее периферическое сопротивление сосудов (ОПСС) или постнагрузку, давление в легочных капиллярах (преднагрузка), сопротивление в легочных сосудах; повышает минутный объем крови и толерантность к нагрузке. При длительном применении способствует обратному развитию гипертрофии миокарда у больных артериальной гипертензией. Уменьшает частоту аритмий при реперфузии миокарда; улучшает кровоснабжение ишемизированного миокарда; предотвращает изменения эндотелия сосудов, вызываемые высокохолестериновой диетой.
Усиливает коронарный и почечный кровоток. 
Начало гипотензивного действия Дилапрела - через 1,5 ч после приема внутрь, максимальный эффект - через 5-9 ч, продолжительность действия - 24 ч. Отсутствует синдром «отмены».
У пациентов с сердечной недостаточностью, развившейся в первые дни острого инфаркта миокарда (2-9 сутки), при приеме рамиприла, начиная с 3 по 10 сутки острого инфаркта миокарда, снижается риск показателя смертности (на 27 %), риск внезапной смерти (на 30 %), риск прогрессирования хронической сердечной недостаточности до тяжелой (III-IV функциональный класс по классификации NYHA)/резистентной к терапии (на 27 %), вероятность последующей госпитализации из-за развития сердечной недостаточности (на 26 %).
При диабетической и недиабетической нефропатии прием рамиприла замедляет скорость про-грессирования почечной недостаточности и время наступления терминальной стадии почечной недостаточности и, благодаря этому, уменьшает потребность в гемодиализе или трансплантации почки. При начальных стадиях диабетической или недиабетической нефропатии рамиприл уменьшает степень выраженности альбуминурии.

капсули

28 шт.

Ділапрел - інгібітор АПФ.
Раміприл пригнічує ангиотензинпревращающий фермент (АПФ), блокує перетворення ангіотензину I в ангіотензин II, в результаті чого (незалежно від активності реніну плазми крові) розвивається гіпотензивний ефект (в положенні хворого "лежачи" і "стоячи") без компенсаторного збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС ). Знижує продукцію альдостерону.
Зменшує загальний периферичний опір судин (ОПСС) або постнавантаження, тиск в легеневих капілярах (переднавантаження), опір в легеневих судинах; підвищує хвилинний об'єм крові і толерантність до навантаження. При тривалому застосуванні сприяє зворотному розвитку гіпертрофії міокарда у хворих на артеріальну гіпертензію. Зменшує частоту аритмій при реперфузії міокарда; покращує кровопостачання ішемізованого міокарда; запобігає зміни ендотелію судин, викликані високохолестериновій дієтою.
Підсилює коронарний і нирковий кровообіг.
Початок гіпотензивної дії Ділапрела - через 1,5 години після прийому всередину, максимальний ефект - через 5-9 ч, тривалість дії - 24 год. Відсутня синдром «відміни».
У пацієнтів з серцевою недостатністю, що розвилася в перші дні гострого інфаркту міокарда (2-9 добу), при прийомі раміприлу, починаючи з 3 по 10 добу гострого інфаркту міокарда, знижується ризик показника смертності (на 27%), ризик раптової смерті (на 30 %), ризик прогресування хронічної серцевої недостатності до важкої (III-IV функціональний клас за класифікацією NYHA) / резистентної до терапії (на 27%), ймовірність подальшої госпіталізації через розвиток серцевої недостатності (на 26%).
При діабетичної і недіабетичної нефропатії прийом раміприлу уповільнює швидкість про-прогресування ниркової недостатності і час настання термінальної стадії ниркової недостатності і, завдяки цьому, зменшує потребу в гемодіалізі або трансплантації нирки. При початкових стадіях діабетичної або недіабетичної нефропатії раміприл зменшує ступінь вираженості альбумінурії.

- артеріальна гіпертензія;
- хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії, зокрема в комбінації з діуретиками);
- серцева недостатність, що розвинулася протягом перших кількох днів (з 2-их по 9-а доба) після гострого інфаркту міокарда;
- діабетична або недіабетична нефропатія доклінічні і клінічно виражені стадії, в тому числі з вираженою протеїнурією, особливо, при поєднанні з артеріальною гіпертензією.

- підвищена чутливість до раміприлу, інших інгібіторів АПФ або до будь-якого з компонентів препарату (див. Розділ «Склад»);
- ангіоневротичний набряк (спадковий або ідіопатичний, а також після прийому інгібіторів АПФ), в анамнезі; ризик швидкого розвитку ангіоневротичного набряку;
- гемодинамічно значущий стеноз ниркових артерій (двосторонній або односторонній в разі єдиної нирки);
- гемодинамічно значущий стеноз аортального або мітрального клапана або гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія (ГОКМП);
- виражена ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 20 мл / хв при поверхні тіла 1,73 м2);
- гемодіаліз;
- первинний гіперальдостеронізм;
- вагітність, період лактації;
- вік до 18 років (безпека і ефективність застосування не досліджені);
- гипосенсибилизирующая терапія при реакціях підвищеної чутливості до отрути комах, таких як бджоли, оси;
- артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск (АТ) менше 90 мм рт.ст.) або стану з нестабільними показниками гемодинаміки;
- аферез ліпопротеїнів низької щільності з використанням декстрасульфату (небезпека розвитку реакцій підвищеної чувтвітельності);
- нефропатія, лікування якої проводиться глюкокортикостероидами, нестероїдними протизапальними препаратами, імуномодуляторами та / або іншими цитотоксичними засобами (див. Розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»);
- хронічна серцева недостатність в стадії декомпенсації (досвід клінічного застосування недостатній);
- непереносимість лактози; дефіцит лактази; глюкозо-галактозна мальабсорбция.

Додаткові протипоказання при застосуванні препарату Ділапрел? в гострій стадії інфаркту міокарда
- важка хронічна серцева недостатність (III-IV функціональний клас за класифікацією NYHA);
- нестабільна стенокардія;
- небезпечні для життя шлуночкові порушення ритму серця;
- «легеневе» серце.

З обережністю.
- стану, при яких надмірне зниження артеріального тиску є особливо небезпечним (при атеросклеротичних ураженнях коронарних і мозкових артерій);
- стани, що супроводжуються підвищенням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), при яких при інгібуванні АПФ є ризик різкого зниження артеріального тиску з погіршенням функції нирок:
• виражена артеріальна гіпертензія, особливо злоякісна артеріальна гіпертензія;
• хронічна серцева недостатність, особливо важка або з приводу якої приймаються інші лікарські засоби з антигіпертензивним дією;
• гемодинамічно значущий односторонній стеноз ниркової артерії (при наявності обох нирок);
• попередній прийом діуретиків;
• порушення водно-електролітного балансу в результаті недостатнього споживання рідини і кухонної солі, діареї, блювоти, рясного потовиділення;
- системні захворювання сполучної тканини, в т.ч. системний червоний вовчак, системна склеродермія, супутня терапія мієлотоксичності препаратами, здатними викликати зміни в картині периферичної крові (можливе пригнічення кістково-мозкового кровотворення, розвиток нейтропенії або агранулоцитозу);
- порушення функції нирок (КК більше 20 мл / хв при поверхні тіла 1,73 м2) через ризик розвитку гіперкаліємії і лейкопенії;
- похилий вік (ризик посилення антигіпертензивної дії);
- порушення функції печінки (недостатність досвіду застосування: можливо як посилення, так і ослаблення ефектів раміприлу; при наявності у пацієнтів цирозу печінки з асцитом і набряками можлива значна активація РААС, див. Вище «стани, що супроводжуються підвищенням активності РААС»);
- цукровий діабет (ризик розвитку гіперкаліємії);
- стан після трансплантації нирок;
- гіперкаліємія.

Застосування Ділапрела при вагітності і в період грудного вигодовування
Ділапрел не слід застосовувати при вагітності. Тому перед початком лікування слід переконатися у відсутності вагітності.
Якщо пацієнтка завагітніла під час лікування, необхідно якомога раніше замінити лікарську терапію Ділапрелом на іншу терапію. В іншому випадку існує ризик порушення розвитку нирок плоду, зниження артеріального тиску плоду і новонароджених, порушення функції нирок, гіперкаліємії, гіпоплазії кісток черепа, олігогідрамніон, контрактури кінцівок, деформації черепа, гіпоплазії легенів, особливо в I триместрі вагітності.
Якщо лікування Ділапрелом необхідно в період лактації, то грудне вигодовування слід припинити.

Лікування Ділапрелом зазвичай є тривалим, його тривалість в кожному конкретному випадку визначається лікарем. Воно також потребує регулярного лікарського нагляду, зокрема, у пацієнтів з порушеною функцією печінки і нирок.
Перед початком лікування препаратом Ділапрел необхідно усунути гипонатриемию і гиповолемию. У пацієнтів, які раніше приймали діуретики, необхідно їх скасувати або, принаймні, знизити їх дозу за 2-3 дня до початку прийому препарату Ділапрел (в цьому випадку слід ретельно контролювати стан пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю у зв'язку з можливістю розвитку у них декомпенсації внаслідок збільшення об'єму циркулюючої крові).
Після прийому першої дози препарату, а також при збільшенні його дози і / або дози діуретиків (особливо петльових) необхідно забезпечити пильний медичний нагляд за пацієнтом протягом не менше 8-ми годин для своєчасного прийняття відповідних заходів у разі надмірного зниження артеріального тиску.
Якщо препарат Ділапрел застосовується вперше або у високих дозах у пацієнтів з підвищеною активністю РААС, то у них слід ретельно контролювати артеріальний тиск, особливо на початку лікування, так як у цих пацієнтів є підвищений ризик надмірного зниження артеріального тиску (див. Розділ «З обережністю»).
При злоякісної артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності, особливо в гострій стадії інфаркту міокарда, лікування препаратом Ділапрел слід починати тільки в умовах стаціонару.
У хворих з хронічною серцевою недостатністю прийом препарату може призвести до розвитку вираженого зниження артеріального тиску, яке в ряді випадків супроводжується олігурією або азотемією і рідко; розвитком гострої ниркової недостатності.

1 капсула містить: раміприл 10 мг
допоміжні речовини: лактоза, кремнію діоксид колоїдний (аеросил), кальцію стеарат.
склад капсул твердих желатинових: желатин, титану діоксид, барвник заліза оксид жовтий.

Капсули необхідно ковтати цілими і запивати достатньою кількістю (1/2 склянки) води, незалежно від прийому їжі (тобто, капсули можуть прийматися як до, так і під час або після їди). Доза підбирається в залежності від терапевтичного ефекту і переносимості препарату хворим.
- Артеріальна гіпертензія
Всередину, початкова доза; 2,5 мг, одноразово, вранці. Якщо при прийомі препарату в цій дозі протягом 3-х тижнів і більше не вдається нормалізувати артеріальний тиск, то доза може бути збільшена до 5 мг препарату Ділапрел на добу. При недостатній ефективності дози 5 мг через 2-3 тижні вона може бути ще подвоєна до максимальної рекомендованої добової дози; 10 мг на добу. В якості альтернативи до збільшення дози до 10 мг на добу при недостатньому антигіпертензивний ефект добової дози 5 мг можливе додавання до лікування інших антигіпертензивних засобів, зокрема, діуретиків або блокаторів «повільних» кальцієвих каналів.
- Хронічна серцева недостатність
Початкова доза; 1,25 мг / сут (можливе застосування препарату раміприл в іншій лікарській формі: таблетки по 2,5 мг з рискою). Залежно від реакції пацієнта на проведену терапію дозу можна збільшувати. Рекомендується подвоювати її з інтервалами в 1-2 тижні. Дози від 2,5 мг і більше приймати одноразово або розділити на 2 прийоми. Максимальна добова доза; 10 мг.
- При серцевої недостатності, що розвилася в протягом перших кількох днів (з 2-их по 9-а доба) після гострого інфаркту міокарда
Початкова доза; 5 мг, розділена на 2 прийоми, по 2,5 мг вранці і ввечері. Якщо пацієнт не переносить цю початкову дозу (спостерігається надмірне зниження артеріального тиску), то йому рекомендується протягом двох днів давати по 1,25 мг 2 рази на добу (в цьому випадку можна використовувати препарат раміприл в іншій лікарській формі: таблетки по 2,5 мг з рискою). Потім, в залежності від реакції пацієнта, доза може бути збільшена. Рекомендується, щоб доза при її збільшенні подвоювалася з інтервалом 1-3 дні. Пізніше, загальна добова доза, яка спочатку ділилася на дві дози, може даватися одноразово.
Максимальна рекомендована доза становить 10 мг.
В даний час досвід лікування пацієнтів з тяжкою хронічною серцевою недостатністю (III-IV функціональний клас за класифікацією NYHA), що виникла безпосередньо після гострого інфаркту міокарда, є недостатнім.
Якщо у таких пацієнтів приймається рішення про проведення лікування препаратом Ділапрел, рекомендується, щоб лікування починалося з найменшою можливою дози; 1,25 мг 1 раз на добу (в цьому випадку можна використовувати препарат раміприл в іншій лікарській формі: таблетки по 2,5 мг з рискою), і особливої ​​обережності слід дотримуватися при кожному збільшенні дози.
- При діабетичної або недіабетичної нефропатії
Початкова доза; 1,25 мг (можливе застосування препарату раміприл в іншій лікарській формі: таблетки по 2,5 мг з рискою) 1 раз на добу. Доза може збільшуватися до 5 мг один раз на добу.
Максимальна добова доза; 5 мг.
- Застосування препарату Ділапрел в окремих групах пацієнтів
Пацієнти з порушеннями функції нирок
При КК від 50 до 20 мл / хв на 1,73 м2 поверхні тіла початкова добова доза зазвичай становить 1,25 мг (у цьому випадку можна використовувати препарат раміприл в іншій лікарській формі: таблетки по 2,5 мг з рискою). Максимальна добова доза; 5 мг.
- Пацієнти з неповністю скоригованої втратою рідини і електролітів, пацієнти з тяжкою артеріальною гіпертензією, а також пацієнти, для яких надмірне зниження артеріального тиску становить певний ризик (наприклад при важкому атеросклеротичномуураженні коронарних і мозкових артерій)
Початкова доза знижується до 1,25 мг / сут (в цьому випадку можна використовувати препарат раміприл в іншій лікарській формі: таблетки по 2,5 мг з рискою).
- Пацієнти з попередньою терапією діуретиками
Необхідно при можливості скасувати діуретики за 2-3 дня (в залежності від тривалості дії діуретиків) перед початком лікування препаратом Ділапрел або, принаймні, скоротити дозу прийнятих діуретиків. Лікування таких хворих слід починати з найнижчої дози, яка дорівнює 1,25 мг раміприлу (в цьому випадку можна використовувати препарат раміприл в іншій лікарській формі: таблетки по 2,5 мг з рискою), прийнятої 1 раз в день, вранці. Після прийому першої дози і щоразу після збільшення дози раміприлу і (або) «петльових» діуретиків хворі повинні перебувати під медичним наглядом не менше 8 годин, щоб уникнути неконтрольованої гіпотензивної реакції.
- Пацієнти похилого віку (старше 65 років)
Початкова доза знижується до 1,25 мг / сут (в цьому випадку можна використовувати препарат раміприл в іншій лікарській формі: таблетки по 2,5 мг з рискою).
- Пацієнти з порушеннями функції печінки
Реакція АТ на прийом препарату Ділапрел може як посилюватися (за рахунок уповільнення виведення раміприлату), так і зменшуватися (за рахунок уповільнення перетворення малоактивного раміприлу в активний раміпрілат). Тому на початку лікування необхідний пильний медичний нагляд. Максимальна допустима добова доза; 2,5 мг.

З боку серцево-судинної системи:
часто; надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, синкопальні стани, болі в грудях;
не часто; ішемія міокарда, включаючи розвиток нападу стенокардії або інфаркту міокарда, тахікардія, аритмії (поява або посилення), відчуття серцебиття, периферичні набряки, «припливи» крові до шкіри обличчя.
З боку сечостатевої системи:
не часто; порушення функції нирок, включаючи розвиток гострої ниркової недостатності, збільшення кількості виділеної сечі, посилення існуючої протеїнурії, підвищення концентрації сечовини і креатиніну в крові, минуща імпотенція за рахунок еректильної дисфункції, зниження лібідо;
частота невідома; гінекомастія.
З боку центральної нервової системи:
часто; головний біль, відчуття «легкості» в голові, відчуття втоми;
не часто; запаморочення, агевзія (втрата смакової чутливості), дисгевзія (порушення смакової чутливості), пригнічений настрій, тривожність, підвищена збудливість, рухове занепокоєння, порушення сну, включаючи сонливість;
рідко; тремор, розвиток або посилення порушень кровообігу на тлі стенозирующих судинних уражень, васкуліт, астенія, порушення рівноваги, сплутаність свідомості.
частота невідома; синдром Рейно, ішемія головного мозку, включаючи ішемічний інсульт і минуще порушення мозкового кровообігу, порушення психомоторних реакцій, парестезії (відчуття печіння), паросмія (порушення сприйняття запахів), порушення уваги, депресія.
З боку органів чуття:
не часто; зорові порушення, включаючи розпливчастість зору;
рідко; кон'юнктивіт, порушення слуху, шум у вухах;
З боку кістково-м'язової системи:
часто; м'язові судоми, біль у м'язах;
не часто; артралгія.
З боку травної системи:
часто; запальні реакції в шлунку і кишечнику, порушення травлення, відчуття дискомфорту в області живота, диспепсія, діарея, нудота, блювання;
не часто; панкреатит, в тому числі і з летальним результатом, підвищення активності ферментів підшлункової залози в плазмі крові, інтестінальний ангіоневротичний набряк, біль в животі, гастрит, запор, сухість слизової оболонки порожнини рота, підвищення активності печінкових ферментів і концентрації кон'югованого білірубіну в плазмі крові, анорексія , зниження апетиту;
рідко; глосит, холестатична жовтяниця, гепатоцелюлярні ураження;
частота невідома; афтознийстоматит, гостра печінкова недостатність, холестатичний або цитолитический гепатит (летальний результат спостерігався вкрай рідко).
З боку дихальної системи:
часто; сухий кашель (посилюється ночами в положенні лежачи), синусит, бронхіт, задишка;
не часто; бронхоспазм, включаючи ускладнення перебігу бронхіальної астми, закладеність носа.
З боку шкірних покривів:
часто; шкірний висип, зокрема макульозно-папульозна;
не часто; ангіоневротичнийнабряк, в тому числі і з летальним результатом (набряк гортані може викликати обструкцію дихальних шляхів, що приводить до летального результату), свербіж шкіри, гіпергідроз (підвищена пітливість);
рідко; ексфоліативний дерматит, кропив'янка, онихолизис;
дуже рідко; реакціїфотосенсибілізації;
частота невідома; токсический эпидермальный некролиз, синдром Стивенса-Джонсона, мультиформная эритема, пемфигус, утяжеление течения псориаза, псориазоподобный дерматит, пемфигоидная или лихеноидная (лишаевидная) экзантема или энантема, алопеция, анафилактические или анафилактоидные реакции (при ингибировании АПФ увеличивается количество анафилактических или анафилактоидных реакций на яды насекомых), повышение концентрации антинуклеарных антител.
З боку органів кровотворення:
нечасто; эозинофилия;
редко; лейкопения, включая нейтропению и агранулоцитоз, уменьшение количества эритроцитов в периферической крови, снижение концентрации гемоглобина, тромбоцитопения;
частота неизвестна; угнетение костномозгового кроветворения, панцитопения, гемолитическая анемия.
Інші:
нечасто; гипертермия.
Лабораторні показники:
часто; повышение содержания калия в крови;
неизвестная частота; снижение содержания натрия в крови. Сообщалось о случаях развития гипогликемии у пациентов с сахарным диабетом, которые принимали инсулин и пероральные гипогликемические лекарственные средства.

протипоказані комбінації
Использование некоторых высокопроточных мембран с отрицательно заряженной поверхностью (например, полиакрилнитрильных мембран) при проведении гемодиализа или гемофильтрации и использование декстрана сульфата при аферезе липопротеинов низкой плотности увеличивает риск развития тяжелых анафилактических реакций.
Не рекомендуемые комбинации
С солями калия, калийсберегающими диуретиками (например, амилоридом, триамтереном, спиронолактоном) возможно более выраженное повышение содержания калия в сыворотке крови (при одновременном применении требуется регулярный контроль содержания калия в сыворотке крови).
Комбинации, которые следует применять с осторожностью
С антигипертензивными средствами (особенно диуретиками) и другими препаратами, снижающими АД (нитратами, трициклическими антидепрессантами) отмечается потенцирование антигипертензивного эффекта; при комбинации с диуретиками следует контролировать содержание натрия в сыворотке крови.
С инъекционными препаратами золота редко возможны гиперемия лица, тошнота, рвота, гипотензия.
Со снотворными, наркотическими анальгетиками, средствами для общей анестезии и обезболивающими средствами возможно усиление антигипертензивного действия.
С вазопрессорными симпатомиметиками (эпинефрином) отмечается уменьшение антигипертензивного действия рамиприла, требуется регулярный контроль АД.
С аллопуринолом, прокаинамидом, цитостатиками, иммунодепрессантами, системными глюкокортикостероидами и другими средствами, которые могут влиять на гематологические показатели, увеличивается риск развития лейкопении.
С солями лития отмечается повышение сывороточной концентрации лития и усиление кардио- и нейротоксического действия лития.
С гипогликемическими средствами для приема внутрь (производными сульфонилмочевины, бигуанидами), инсулином в связи с уменьшением инсулинорезистентности под влиянием рамиприла возможно усиление гипогликемического эффекта этих препаратов, вплоть до развития гипогликемии.
Комбинации, которые следует принимать во внимание
С нестероидными противовоспалительными препаратами (индометацин, ацетилсалициловая кислота) возможно ослабление действия рамиприла, повышение риска нарушения функции почек и повышение содержания калия в сыворотке крови.
С гепарином возможно повышение содержания калия в сыворотке крови.
С натрия хлоридом возможно ослабление антигипертензивного действия рамиприла и менее эффективное лечение симптомов хронической сердечной недостаточности.
С этанолом отмечается усиление симптомов вазодилатации. Рамиприл может усиливать неблагоприятное воздействие этанола на организм.
С эстрогенами отмечается ослабление антигипертензивного действия рамиприла (задержка жидкости).
Десенсибилизирующая терапия при повышенной чувствительности к ядам насекомых: ингибиторы АПФ, включая рамиприл, увеличивают вероятность развития тяжелых анафилактических или анафилактоидных реакций на яды насекомых.
На фоне лечения ингибиторами АПФ реакции повышенной чувствительности на яд насекомых (например, пчел, ос) развиваются быстрее и протекают тяжелее. Если необходимо проведение десенсибилизации к яду насекомых, то ингибитор АПФ должен быть временно заменен соответствующим лекарственным препаратом другого класса.

Симптомы: чрезмерная вазодилатация с развитием выраженного снижения артериального давления, шока; брадикардия, нарушение водно-электролитного равновесия, острая почечная недостаточность, ступор.
Лечение: в легких случаях передозировки; промывание желудка, прием абсорбентов и натрия сульфата (желательно в течение 30 мин после приема).
При выраженном снижении артериального давления; восполнение объема циркулирующей крови, восстановление показателей водно-электролитного баланса крови, внутривенное введение катехоламинов, ангиотензина II; при брадикардии; постановка искусственного водителя ритма. При передозировке необходимо контролировать сывороточные концентрации креатинина и электролитов. Гемодіаліз неефективний.

Препарат слід зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ° С.

раміприл

Дилапрел капсулы 10 мг, 28 шт. производит Вертекс, страна производства Россия. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Хартил таблетки 10 мг 28 шт., Хартил таблетки 5 мг 28 шт., Амприлан таблетки 10 мг, 30 шт., Амприлан таблетки 2,5 мг, 30 шт., Амприлан таблетки 5 мг, 30 шт., Пирамил таблетки 5 мг, 28 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Дилапрел капсулы 10 мг, 28 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!