Купить Зульбекс таблетки 20 мг, 14 шт.

Зульбекс - противоязвенное.

Фармакодинамика

Рабепразол принадлежит к классу антисекреторных препаратов, замещенных бензимидазолов, которые не обладают холинолитическими или антигистаминными (Н2) свойствами, а подавляют желудочную секрецию путем ингибирования фермента Н+/К+-АТФазы (протонной помпы). Эффект препарата зависит от дозы и приводит к подавлению базальной и стимулированной секреции соляной кислоты в желудке, независимо от стимулирующих факторов. Исследования на животных показали, что рабепразол быстро исчезает из плазмы и слизистой оболочки желудка. Будучи слабым основанием, рабепразол быстро всасывается во всех дозировках и накапливается в кислой среде париетальных клеток желудка. Рабепразол конвертируется в сульфенамидную форму путем протонизации и потом взаимодействует с доступными молекулами цистеина протонной помпы.

Антисекреторное действие: после приема внутрь 20 мг рабепразола антисекреторный эффект начинает развиваться в течение 1 ч, достигая максимума через 2–4 ч. Подавление базальной и стимулированной пищей секреции соляной кислоты в желудке через 23 ч после приема первой дозы рабепразола составляет 69% и 82%, соответственно, и длится до 48 ч. Ингибирующий эффект рабепразола в отношении секреции соляной кислоты при приеме повторных доз несколько увеличивается, достигая равновесного состояния через 3 дня. После отмены препарата секреторная активность желудка восстанавливается через 2–3 дня.

In vitro было установлено, что рабепразол оказывает бактерицидный эффект на Helicobacter pylori.Эрадикация H. pylori рабепразолом и антимикробными препаратами приводит к высокой степени заживления поражений слизистой оболочки. По результатам клинических исследований установлено, что прием 20 мг рабепразола 2 раза в день в комбинации с двумя антибиотиками, например кларитромицином и амоксициллином или кларитромицином и метронидазолом в течение 1нед позволяет достичь уровня эрадикации H. pylori более 80% у пациентов с гастродуоденальными язвами. При выборе подходящей комбинации для эрадикации H. pylori следует руководствоваться утвержденными стандартами лечения. У пациентов с персистирующей инфекцией (при наличии первоначально чувствительных штаммов микроорганизмов) необходимо учитывать возможность развития вторичной резистентности к антибактериальным препаратам при выборе режима дозирования.

Влияние на сывороточный гастрин: в клинических исследованиях пациенты получали рабепразол в дозе 10 или 20 мг 1 раз в сутки на протяжении до 43 мес. Концентрация гастрина в сыворотке увеличивалась в первые 2–8 нед приема, отражая подавляющее действие на секрецию соляной кислоты, а затем оставалась стабильной при продолжении терапии. Показатели концентрации гастрина возвращались к исходным значениям обычно в течение 1–2 нед после отмены терапии.

Образцы биопсии из антральной части и дна желудка, полученные более чем у 500 пациентов, принимавших рабепразол или сравнительное лечение на протяжении до 8 нед, не выявили изменений в ECL-клеточном и гистологическом строении, степени гастрита, частоте развития атрофического гастрита, интестинальной метаплазии или распространенности инфицированияН. pylori более чем у 250 пациентов, наблюдавшихся на протяжении 36 мес терапии, не было выявлено значимых изменений исходно существовавших состояний.

Прочие эффекты: системный эффект рабепразола в отношении ЦНС, сердечно-­сосудистой и дыхательной систем на сегодняшний день не выявлен. Рабепразол, применявшийся внутрь в дозе 20 мг в течение 2 нед, не оказывал влияние на функцию щитовидной железы, углеводный обмен или циркулирующие концентрации паратгормона, кортизола, эстрогенов, тестостерона, пролактина, холецистокинина, секретина, глюкагона, ФСГ, ЛГ, ренина, альдостерона или СТГ.

Клинические исследования показали, что рабепразол не вступает в клинически значимое взаимодействие с амоксициллином, не оказывает негативного влияния на концентрацию амоксициллина или кларитромицина в плазме крови при одновременном применении этих препаратов для эрадикации Н. pylori в верхних отделах ЖКТ.

Фармакокинетика

Всасывание: препарат Зульбекс® представляет собой таблетки рабепразола, покрытые кишечнорастворимой (устойчивой в желудке) оболочкой. Такая форма обусловлена неустойчивостью рабепразола в кислой среде. Поэтому всасывание рабепразола начинается только после того, как таблетка покинет желудок. Всасывание быстрое; Сmах рабепразола в плазме крови достигается примерно через 3,5 ч после приема внутрь дозы 20 мг. Сmах и AUC имеют линейный характер в диапазоне доз от 10 мг до 40 мг. Абсолютная биодоступность принятой внутрь дозы 20 мг (по сравнению с в/в введением) составляет примерно 52%, в большей степени за счет пресистемного метаболизма. При неоднократном применении биодоступность, по-видимому, не увеличивается. У здоровых людей Т1/2 из плазмы крови составляет примерно 1 ч (от 0,7 до 1,5 ч), а общий клиренс — 283±98 мл/мин. Клинически значимого взаимодействия, связанного с приемом пищи, нет. Ни пища, ни время приема препарата не влияют на всасывание рабепразола.

Распределение: у человека рабепразол примерно на 97% связывается с белками плазмы крови.

Метаболизм и выведение: рабепразол, как и другие представители класса ингибиторов протонной помпы, метаболизируется в печени, при участии цитохрома Р450 (CYP450). Исследования in vitro с печеночными микросомами человека показали, что рабепразол метаболизируется изоферментамиCYP450 (CYP2C19 и CYP3A4). В этих исследованиях рабепразол в ожидаемых плазменных концентрациях у человека не подавлял и не стимулировал CYP3A4. Эти результаты свидетельствуют о том, что между рабепразолом и циклоспорином взаимодействия не ожидается. У человека основными метаболитами, обнаруживаемыми в плазме, являются тиоэфир (M1) и карбоксильная кислота (М6), а сульфоновый метаболит (М2), десметилтиоэфир (М4) и конъюгат с меркаптуриновой кислотой (М5) определяются в меньших количествах. Только десметиловый метаболит (М3) обладает малой антисекреторной активностью, но он не определяется в плазме.

После однократного приема внутрь 20 мг 14С-меченного рабепразола неизмененный рабепразол не выводится почками. Примерно 90% принятой дозы выводится почками в форме двух метаболитов: конъюгата с меркаптуриновой кислотой (М5) и карбоксильной кислоты (М6), а также в форме двух неизвестных метаболитов. Остальная часть введенного препарата обнаруживается в содержимом кишечника.

Пол: с учетом поправок на рост и массу тела не было выявлено половых различий в фармакокинетических параметрах рабепразола в дозе 20 мг.

Нарушение функции почек: у пациентов с почечной недостаточностью, требующей гемодиализа (Clкреатинина менее 5 мл/мин/1,73 м2) распределение рабепразола было сходным с его распределением у здоровых добровольцев. AUC и Сmах у таких пациентов было примерно на 35% ниже соответствующих показателей у здоровых добровольцев. Средний Т1/2 рабепразола составил 0,82 ч у здоровых добровольцев, 0,95 ч у пациентов на фоне гемодиализа и 3,6 ч — после гемодиализа. Cl креатинина рабепразола у пациентов с нарушением функции почек, требующих поддерживающего гемодиализа, был примерно в 2 раза выше, чем у здоровых добровольцев.

Нарушение функции печени: после однократного применения рабепразола в дозе 20 мг пациентами с легкими или умеренными заболеваниями печени в 2 раза увеличилась AUC, и в 2–3 раза увеличился Т1/2 рабепразола по сравнению со здоровыми добровольцами. Однако после ежедневного применения внутрь дозы 20 мг в течение 7 дней AUC увеличилась только в 1,5 раза, а Сmах — только в 1,2 раза. Т1/2 рабепразола у пациентов с нарушением функции печени составил 12,3 ч по сравнению с 2,1 ч у здоровых добровольцев. Фармакодинамический ответ (контроль рН желудка) в двух группах был клинически сопоставим.

Пожилые пациенты: у пожилых пациентов несколько снижено выведение рабепразола. После применения рабепразола в течение 7 дней в суточной дозе 20 мг AUC увеличилась примерно в 2 раза, а Сmах возросла на 60% , Т1/2 был увеличен на 30% по сравнению со здоровыми молодыми добровольцами. Признаков накопления рабепразола не отмечено.

Полиморфизм CYP2C19: после приема внутрь рабепразола в дозе 20 мг у людей с замедленнымCYP2C19-метаболизмом AUC и Т1/2 были примерно в 1,9 и 1,6 раз выше соответствующих параметров у лиц с активным метаболизмом, в то время как Сmах увеличилась только на 40%.

Zulbex

Таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою

14 шт.

Зульбекс - противиразковий.

Фармакодинаміка

Рабепразол належить до класу антисекреторних препаратів, заміщених бензімідазолу, які не володіють холинолитическими або антигістамінними (Н 2) властивостями, а пригнічують шлункову секрецію шляхом пригнічення ферменту Н + / К + -АТФази (протонної помпи). Ефект препарату залежить від дози і призводить до пригнічення базальної і стимульованої секреції соляної кислоти в шлунку, незалежно від стимулюючих факторів. Дослідження на тваринах показали, що рабепразол швидко зникає з плазми і слизової оболонки шлунка. Будучи слабкою основою, рабепразол швидко всмоктується в усіх дозуваннях і накопичується в кислому середовищі парієтальних клітин шлунка. Рабепразол конвертується в сульфенамідниє форму шляхом протонізації і потім взаємодіє з доступними молекулами цистеїну протонної помпи.

Антисекреторні дію: після прийому всередину 20 мг рабепразолу антисекреторний ефект починає розвиватися протягом 1 год, досягаючи максимуму через 2-4 год. Придушення базальної і стимульованої їжею секреції соляної кислоти в шлунку через 23 годин після прийому першої дози рабепразолу складає 69% і 82% , відповідно, і триває до 48 год. Інгібуючий ефект рабепразолу щодо секреції соляної кислоти при прийомі повторних доз кілька збільшується, досягаючи рівноважного стану через 3 дня. Після відміни препарату секреторна активність шлунка відновлюється через 2-3 дня.

In vitro було встановлено, що рабепразол надає бактерицидний ефект на Helicobacter pylori. Ерадикація H. pylori рабепразол і антимікробними препаратами призводить до високого ступеня загоєння уражень слизової оболонки. За результатами клінічних досліджень встановлено, що прийом 20 мг рабепразолу 2 рази в день в комбінації з двома антибіотиками, наприклад кларитроміцином і амоксициліном або кларитроміцином і метронідазолом протягом 1нед дозволяє досягти рівня ерадикації H. pylori більше 80% у пацієнтів з гастродуоденальними виразками. При виборі підходящої комбінації для ерадикації H. pylori слід керуватися затвердженими стандартами лікування. У пацієнтів з персистуючою інфекцією (при наявності спочатку чутливих штамів мікроорганізмів) необхідно враховувати можливість розвитку вторинної резистентності до антибактеріальних препаратів при виборі режиму дозування.

Вплив на сироватковий гастрин: в клінічних дослідженнях пацієнти отримували рабепразол в дозі 10 або 20 мг 1 раз на добу протягом до 43 міс. Концентрація гастрину в сироватці збільшувалася в перші 2-8 тижнів прийому, відображаючи переважна дію на секрецію соляної кислоти, а потім залишалася стабільною при продовженні терапії. Показники концентрації гастрину поверталися до початкових значень зазвичай протягом 1-2 тижнів після відміни терапії.

Зразки біопсії з антральному частини і дна шлунка, отримані більш ніж у 500 пацієнтів, які приймали рабепразол або порівняльне лікування протягом до 8 тижнів, не виявили змін в ECL-клітинному і гістологічному будові, ступеня гастриту, частоті розвитку атрофічного гастриту, інтестинального метаплазії або поширеності інфікування Н. pylori більш ніж у 250 пацієнтів, що спостерігалися протягом 36 міс терапії, не було виявлено значущих змін початково існували станів.

Інші ефекти: системний ефект рабепразолу щодо ЦНС, серцево-судинної і дихальної систем на сьогоднішній день не виявлено. Рабепразол, що застосовувався всередину в дозі 20 мг протягом 2 тижнів, не чинив вплив на функцію щитовидної залози, вуглеводний обмін або циркулюючі концентрації паратгормону, кортизолу, естрогенів, тестостерону, пролактину, холецистокініну, секретину, глюкагону, ФСГ, ЛГ, реніну, альдостерону або СТГ.

Клінічні дослідження показали, що рабепразол не вступає в клінічно значуща взаємодія з амоксициліном, не робить негативного впливу на концентрацію амоксициліну або кларитроміцину в плазмі крові при одночасному застосуванні цих препаратів для ерадикації Н. pylori у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту.

Фармакокінетика

Всмоктування: препарат Зульбекс ® є таблетки рабепразолу, вкриті кишковорозчинною (стійкою в шлунку) оболонкою. Така форма обумовлена ​​нестійкістю рабепразолу в кислому середовищі. Тому всмоктування рабепразолу починається лише після того, як таблетка покине шлунок. Всмоктування швидке; С max рабепразолу в плазмі крові досягається приблизно через 3,5 години після прийому всередину дози 20 мг. С max і AUC мають лінійний характер в діапазоні доз від 10 мг до 40 мг. Абсолютна біодоступність пероральної дози 20 мг (у порівнянні з в / в введенням) становить приблизно 52%, в більшій мірі за рахунок пресистемного метаболізму. При неодноразовому застосуванні біодоступність, мабуть, не збільшується. У здорових людей Т 1/2 з плазми крові становить приблизно 1 год (від 0,7 до 1,5 год), а загальний кліренс - 283 ± 98 мл / хв. Клінічно значущої взаємодії, пов'язаного з прийомом їжі, немає. Ні їжа, ні час прийому препарату не впливають на всмоктування рабепразолу.

Розподіл: у людини рабепразол приблизно на 97% зв'язується з білками плазми крові.

Метаболізм і виведення: рабепразол, як і інші представники класу інгібіторів протонної помпи, метаболізується в печінці, за участю цитохрому Р450 (CYP450). Дослідження in vitro з печінковими мікросомами людини показали, що рабепразол метаболізується ізоферментаміCYP450 (CYP2C19 і CYP3A4). У цих дослідженнях рабепразол в очікуваних плазмових концентраціях у людини не пригнічував і не стимулював CYP3A4. Ці результати свідчать про те, що між рабепразол і циклоспорином взаємодії не очікується. У людини основними метаболітами, які виявляються в плазмі, є тіоефір (M 1) і карбоксильна кислота (М 6), а сульфонового метаболіт (М 2), десметілтіоефір (М 4) і кон'югат з меркаптуріновой кислотою (М 5) визначаються в менших кількостях. Тільки десметиловий метаболіт (М3) має малу антисекреторну активність, але він не визначається в плазмі.

Після одноразового прийому всередину 20 мг 14 С-міченого рабепразолу незмінений рабепразол не виводиться нирками. Приблизно 90% прийнятої дози виводиться нирками у формі двох метаболітів: кон'югату з меркаптуріновой кислотою (М 5) і карбоксильної кислоти (М 6), а також у формі двох невідомих метаболітів. Інша частина введеного препарату виявляється у вмісті кишечника.

Пол: з урахуванням поправок на зростання і масу тіла не було виявлено статевих відмінностей у фармакокінетичних параметрах рабепразолу в дозі 20 мг.

Порушення функції нирок: у пацієнтів з нирковою недостатністю, що вимагає гемодіалізу (Clкреатініна менше 5 мл / хв / 1,73 м 2) розподіл рабепразолу було схожим з його розподілом у здорових добровольців. AUC і С max у таких пацієнтів було приблизно на 35% нижча за відповідні показники у здорових добровольців. Середній Т 1/2 рабепразолу становив 0,82 години у здорових добровольців, 0,95 год у пацієнтів на тлі гемодіалізу і 3,6 години - після гемодіалізу. Cl креатиніну рабепразолу у пацієнтів з порушенням функції нирок, які потребують підтримуючого діалізу та був приблизно в 2 рази вище, ніж у здорових добровольців.

Порушення функції печінки: після одноразового застосування рабепразолу в дозі 20 мг пацієнтами з легкими або помірними захворюваннями печінки в 2 рази збільшилася AUC, і в 2-3 рази збільшився Т 1/2 рабепразолу у порівнянні зі здоровими добровольцями. Однак після щоденного застосування внутрішньо дози 20 мг протягом 7 днів AUC збільшилася тільки в 1,5 рази, а С max - тільки в 1,2 рази. Т 1/2 рабепразолу у пацієнтів з порушенням функції печінки склав 12,3 ч в порівнянні з 2,1 години у здорових добровольців. Фармакодинамічний відповідь (контроль рН шлунка) в двох групах був клінічно можна порівняти.

Літні пацієнти: у літніх пацієнтів трохи зменшено виведення рабепразолу. Після застосування рабепразолу протягом 7 днів в добовій дозі 20 мг AUC збільшилася приблизно в 2 рази, а С max зросла на 60%, Т 1/2 був збільшений на 30% в порівнянні зі здоровими молодими добровольцями. Ознак накопичення рабепразолу не відзначено.

Поліморфізм CYP2C19: після прийому всередину рабепразолу в дозі 20 мг у людей з замедленнимCYP2C19-метаболізмом AUC і Т 1/2 були приблизно в 1,9 і 1,6 разів вище відповідних параметрів у осіб з активним метаболізмом, в той час як С mах збільшилася тільки на 40%.

З обережністю: важка ниркова недостатність.

Вагітність. Відсутні дані про безпеку застосування рабепразолу під час вагітності у людини. Репродуктивні дослідження у щурів і кроликів не виявили ознак порушення фертильності або шкідливого впливу рабепразолу на плід.

Препарат Зульбекс ® не застосовується під час вагітності.

Лактація. Дослідження у жінок в період лактації не проводилися. Невідомо, секретується чи рабепразол в материнське молоко, але він секретується в молоко щурів.

При необхідності застосування препарату Зульбекс ® в період лактації, грудне вигодовування слід припинити.

Зменшення симптомів на тлі терапії препаратом Зульбекс ® не виключає наявності злоякісних новоутворень в шлунку чи стравоході, тому перед початком терапії необхідно провести обстеження з метою виключення новоутворення шлунково-кишкового тракту.

Пацієнти, які отримують тривалу терапію препаратом Зульбекс ® (особливо більш одного року), повинні проходити регулярне обстеження.

Не можна виключити ризик перехресних реакцій з іншими інгібіторами протонної помпи або з заміщеними бензимідазолу.

Пацієнта необхідно попередити про те, що таблетки необхідно поглативать цілком, не розжовуючи і не ламаючи.

Препарат Зульбекс ® не рекомендується призначати дітям, тому що досвід застосування препарату у цієї групи пацієнтів відсутня.

Є повідомлення пост маркетингових досліджень про розвиток дискразія крові (випадки тромбоцитопенії та нейтропенії) на тлі застосування рабепразолу. У більшості випадків, коли не вдалося з'ясувати альтернативні причини цих станів, вони не давали ускладнень і проходили після відміни рабепразолу.

На тлі застосування препарату Зульбекс ® можлива зміна активності ферментів печінки, що проходить після відміни препарату.

У дослідженні у пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки не було відзначено істотних проблем, пов'язаних з безпекою застосування рабепразолу, в порівнянні з контрольною групою здорових пацієнтів, відповідних за статтю та віком. Через відсутність клінічних даних про застосування рабепразолу у пацієнтів з важкими порушеннями функції печінки, рекомендується дотримуватися обережності при застосуванні препарату Зульбекс ® у цієї групи пацієнтів.

Вплив на здатність керувати автотранспортом та іншими складними механізмами: виходячи з властивостей рабепразолу, малоймовірно, що препарат Зульбекс ® може порушувати здатність керувати транспортними засобами або впливати на роботу з технічними пристроями. У разі розвитку побічних ефектів (сонливість, запаморочення, сплутаність свідомості) слід відмовитися від керування транспортним засобом та роботи, що вимагає підвищеної концентрації уваги і швидкої реакції.

1 таблетка містить:

Активна речовина: рабепразол натрію 20 мг;

Допоміжні речовини: Манітол (Е 421); магнію оксид легкий; гипролоза; гипролоза низькозаміщена; магнію стеарат.

Всередину, не розжовуючи і не ламаючи.

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в стадії загострення. За 20 мг 1 раз на добу, вранці. У більшості пацієнтів активна виразка дванадцятипалої кишки заживає протягом 4 тижнів. Однак деяким пацієнтам може знадобитися ще 4 тижні для повного загоєння виразки. Активна доброякісна виразка шлунка у більшості пацієнтів заживає протягом 6 тижнів. Однак у невеликої кількості пацієнтів для повного загоєння може знадобитися ще 6 тижнів.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ): ерозивний рефлюкс-езофагіт (лікування), симптоматичне лікування ГЕРХ. За 20 мг 1 раз на добу протягом від 4 до 8 тижнів.

При тривалій терапії може застосовуватись підтримуюча доза препарату Зульбекс ® - 10-20 мг 1 раз на добу, залежно від відповіді пацієнта на лікування.

Симптоматичне лікування ГЕРХ: 10 мг 1 раз на добу у пацієнтів без езофагіту. Якщо за 4 тижні не вдається домогтися контролю симптомів, необхідно провести додаткове обстеження пацієнта. Після поліпшення стану пацієнта подальший контроль симптомів можна здійснювати при прийомі 10 мг 1 раз на добу, на вимогу.

Синдром Золлінгера-Еллісона. Рекомендована стартова доза для дорослих становить 60 мг 1 раз на добу. Дозу можна збільшувати до 120 мг на добу в залежності від індивідуальних потреб пацієнта. Можна призначати добову дозу до 100 мг 1 раз на день. Доза 120 мг може зажадати кратного прийому, по 60 мг 2 рази на добу. Терапія проводиться до тих пір, поки існують відповідні клінічні показання.

Ерадикація Н. pylori у пацієнтів з виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки або хронічний гастрит: пацієнти з Н. pylori, повинні пройти ерадикаційної терапію.

Рекомендуються наступні комбінації препаратів курсом 7 днів:

Препарат Зульбекс ® по 20 мг 2 рази на добу + кларитроміцин по 500 мг 2 рази на добу і амоксицилін 1 г 2 рази на добу.

Порушення функції нирок і / або печінки: корекція дози препарату Зульбекс ® не потрібно.

Дитячий вік: у зв'язку з недостатністю даних щодо ефективності і безпеки рабепразолу препарат Зульбекс ® не застосовується у дітей.

З боку системи кровотворення: рідко - нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз.

З боку імунної системи: рідко - реакції підвищеної чутливості.

Порушення метаболізму і харчування: рідко - анорексія, збільшення маси тіла; дуже рідко - гіпонатріємія.

З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення, безсоння; нечасто - сонливість, нервозність; рідко - депресія; дуже рідко - сплутаність свідомості.

З боку органів чуття: рідко - розлад зору.

З боку серцево-судинної системи: дуже рідко - периферичні набряки.

З боку дихальної системи: часто - кашель, фарингіт, риніт; нечасто - бронхіт, синусит.

З боку травної системи: часто - діарея, блювота, нудота, біль в животі, запор, метеоризм; нечасто - диспепсія, сухість слизової оболонки порожнини рота, відрижка; рідко - гастрит, стоматит, зміна смаку, гепатит, жовтяниця, печінкова енцефалопатія.

З боку шкірних покривів: нечасто - висип, еритема; рідко - свербіж, пітливість, бульозні висипання; дуже рідко - мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона.

З боку опорно-рухового апарату: часто - неспецифічний біль, біль в спині; нечасто - біль у м'язах, судоми литкових м'язів, артралгія.

З боку сечовидільної системи: нечасто - інфекції сечовивідних шляхів; рідко - інтерстиціальний нефрит.

З боку репродуктивної системи: дуже рідко - гінекомастія.

Лабораторні показники: нечасто - підвищення активності ферментів печінки.

Інші: часто - астенія, грипоподібні захворювання.

Рабепразол викликає стійке і тривале пригнічення секреції соляної кислоти в шлунку. Може виникнути взаємодія з препаратами, всмоктування яких залежить від значень pH. Одночасне застосування рабепразолу з кетоконазолом або ітраконазолом може призвести до значного зниження їх концентрації в плазмі крові, в зв'язку з чим може виникнути потреба в регулюванні дози цих препаратів.

Інгібітори протонної помпи, включаючи рабепразол, не слід застосовувати одночасно з атазанавиром.

Рабепразол не володіє клінічно значущим взаємодією з амоксициліном і з іншими препаратами, що метаболізуються ферментами системи цитохрому CYP450, такими як варфарин, фенітоїн, теофілін та діазепам.

Рабепразол уповільнює виведення деяких ЛЗ, які метаболізуються в печінці шляхом мікросомального окислення (діазепам, фенітоїн, непрямі антикоагулянти).

Концентрації рабепразолу і активного метаболіту кларитроміцину в плазмі при одночасному прийомі збільшуються на 24% і 50%, відповідно. Знижує концентрацію кетоконазолу на 33%, дигоксину на 22%.

Існуючий досвід навмисної або випадкового передозування рабепразолу обмежений. Максимально встановлене прийняте кількість препарату не перевищувала 60 мг два рази на добу або 160 мг один раз на добу. Эффекты были незначительно выражены, соответствовали известному спектру нежелательных реакций, проходили самостоятельно без какого-либо дополнительного медицинского вмешательства. Специфічний антидот не відомий. Діаліз неефективний.

Лікування: симптоматичне.

При температурі не вище 30 ° C.

2 роки

рабепразол

Зульбекс таблетки 20 мг, 14 шт. производит КРКА д.д. Ново место АО, страна производства Словения. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Рабелок флаконы 20 мг, 1 шт., Рабелок таблетки покрытые киш-раств.оболочкой 10 мг 14 шт., Рабелок таблетки покрыт.киш-раств.об. 20 мг 14 шт. упак., Рабепразол-СЗ капсулы кишечнорастворимые 20 мг 14 шт., Рабиет капсулы кишечнорастворимые 10 мг 14 шт., Рабиет капсулы кишечнорастворимые 20 мг 14 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Зульбекс таблетки 20 мг, 14 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!