Купить Зомета раствор д/инфузий 4 мг/100 мл фл. п/эт. №1

Зомета - ингибирующее костную резорбцию.

Фармакодинамика

Золедроновая кислота относится к высокоэффективным бисфосфонатам, обладающим избирательным действием на кость. Препарат подавляет резорбцию костной ткани, воздействуя на остеокласты.

Селективное действие бисфосфонатов на костную ткань основано на высоком сродстве к минерализованной костной ткани. Точный молекулярный механизм, обеспечивающий ингибирование активности остеокластов, до сих пор остается невыясненным. Золедроновая кислота не оказывает нежелательного воздействия на формирование, минерализацию и механические свойства кости.

Помимо ингибирующего действия на резорбцию костной ткани, золедроновая кислота обладает противоопухолевыми свойствами, обеспечивающими эффективность препарата при костных метастазах:

in vivo: ингибирование остеокластической резорбции костной ткани, изменяющее микросреду костного мозга, приводящее к снижению роста опухолевых клеток; антиангиогенная активность. Подавление костной резорбции клинически сопровождается также выраженным снижением болевых ощущений.

in vitro: ингибирование пролиферации остеобластов, прямая цитотоксическая и проапоптическая активность, синергический цитостатический эффект с противоопухолевыми препаратами; антиадгезивная/антиинвазивная активность.

Золедроновая кислота, подавляя пролиферацию и индуцируя апоптоз, оказывает непосредственное противоопухолевое действие в отношении клеток миеломы человека и раковой опухоли молочной железы, а также уменьшает проникновение клеток раковой опухоли молочной железы через экстрацеллюлярный матрикс, что свидетельствует о наличии у нее антиметастатических свойств. Кроме того, золедроновая кислота ингибирует пролиферацию клеток эндотелия человека и животных, оказывает антиангиогенное действие.

У больных раком молочной железы, раком предстательной железы и другими сóлидными опухолями с метастатическим поражением костей Зомета предотвращает развитие патологических переломов, компрессии спинного мозга, снижает потребность в проведении лучевой терапии и оперативных вмешательств, уменьшает опухолевую гиперкальциемию. Препарат способен сдерживать прогрессирование болевого синдрома. Лечебный эффект менее выражен у пациентов с остеобластическими очагами, чем с остеолитическими. У больных множественной миеломой и раком молочной железы при наличии как минимум одного костного очага эффективность Зометы в дозе 4 мг сравнима с памидронатом в дозе 90 мг.

У больных с опухолевой гиперкальцемией действие Зометы характеризуется снижением уровня кальция в сыворотке крови и выведения кальция с мочой. Среднее время до нормализации уровня кальция составляет около 4 дней. К 10-му дню концентрация кальция нормализуется у 87–88% больных. Среднее время до рецидива (скорректированный по альбумину уровень кальция сыворотки — не менее 2,9 ммоль/л) составляет 30–40 дней. Значимых различий между эффективностью Зометы в дозах 4 и 8 мг при лечении гиперкальцемии не наблюдается.

Исследования не выявляют значимых различий в отношении частоты и тяжести нежелательных явлений, наблюдавшихся у пациентов, получавших Зомету в дозах 4 или 8 мг, памидронат в дозе 90 мг или плацебо как при лечении костных метастазов, так и гиперкальцемии.

Фармакокинетика

Данные по фармакокинетике при метастазах в кости получены после однократной и повторных 5- и 15-минутных инфузий 2, 4, 8 и 16 мг золедроновой кислоты 64 пациентам. Фармакокинетические параметры не зависят от дозы препарата.

После начала инфузии Зометы сывороточные концентрации быстро увеличиваются, достигая пика в конце инфузии, далее следует быстрое уменьшение концентрации на 10% — после 4 ч и менее чем на 1% — после 24 ч с последовательно пролонгированным периодом низких концентраций, не превышающих 0,1% от максимальной до повторной инфузии на 28-й день.

Золедроновая кислота, введенная в/в, выводится почками в 3 этапа: быстрое двухфазное выведение препарата из системной циркуляции с T1/2 0,24 ч и 1,87 ч и длительная фаза с конечным T1/2, составляющим 146 ч. Не отмечено кумуляции препарата при повторных введениях каждые 28 дней.

Золедроновая кислота не подвергается системному метаболизму и выводится почками в неизмененном виде. В течение первых 24 ч в моче обнаруживается (39±16)% введенной дозы. Остальное количество препарата в основном связывается с костной тканью. Затем медленно происходит обратное высвобождение золедроновой кислоты из костной ткани в системный кровоток и ее выведение почками. Общий плазменный клиренс препарата составляет (5,04±2,5) л/ч и не зависит от дозы препарата, пола, возраста, расовой принадлежности и массы тела пациента. Увеличение времени инфузии с 5 до 15 мин приводит к уменьшению концентрации золедроновой кислоты на 30% в конце инфузии, но не влияет на AUC.

Фармакокинетические исследования у пациентов с гиперкальциемией или недостаточностью функции печени не проводились. По данным, полученным in vitro, золедроновая кислота не ингибирует фермент P450 человека и не подвергается биотрансформации, это позволяет предположить, что состояние функции печени сколько-нибудь существенным образом не влияет на фармакокинетику золедроновой кислоты. С калом выводится менее 3% дозы препарата.

Почечный клиренс золедроновой кислоты положительно коррелирует с клиренсом креатинина и составляет (75±33)% от Cl креатинина, достигающего в среднем (84±29)% (диапазон — 22–143 мл/мин) у 64 пациентов, включенных в исследование. Анализ популяции показал, что у пациентов с Cl креатинина 20 мл/мин (почечная недостаточность тяжелой степени) или 50 мл/мин (почечная недостаточность средней степени тяжести) рассчитанный клиренс золедроновой кислоты — 37 и 72% соответственно от значения клиренса золедроната у пациентов с Cl креатинина 84 мл/мин. Ограниченные фармакокинетические данные получены для пациентов с почечной недостаточностью тяжелой степени (Cl креатинина

Показано низкое сродство золедроновой кислоты к компонентам крови. Связывание с белками плазмы — низкое (около 50%) и не зависит от концентрации Зометы.

Концентрат для приготування розчину для інфузій.

100 мл.

Зомета - ингибирующее кісткову резорбцію.

Фармакодинаміка

Золедроновая кислота відноситься до високоефективних бісфосфонатів, що володіє виборчим дією на кістку. Препарат пригнічує резорбцію кісткової тканини, впливаючи на остеокласти.

Селективну дію бісфосфонатів на кісткову тканину грунтується на високій спорідненості до мінералізованої кісткової тканини. Точний молекулярний механізм, що забезпечує інгібування активності остеокластів, досі залишається нез'ясованим. Золедроновая кислота не виявляє небажаного впливу на формування, мінералізацію і механічні властивості кістки.

Крім інгібуючої дії на резорбцію кісткової тканини, золедроновая кислота має протипухлинні властивості, що забезпечують ефективність препарату при кісткових метастазах:

in vivo: інгібування остеокластичної резорбції кісткової тканини, що змінює мікросередовище кісткового мозку, що приводить до зниження зростання пухлинних клітин; антиангіогенна активність. Придушення кісткової резорбції клінічно супроводжується також вираженим зниженням больових відчуттів.

in vitro: інгібування проліферації остеобластів, пряма цитотоксична іпроапоптична активність, синергічний цитостатичний ефект з протипухлинними препаратами; антиадгезивна / антіінвазівная активність.

Золедроновая кислота, пригнічуючи проліферацію і індукуючи апоптоз, спричинює безпосередню протипухлинну дію щодо клітин мієломи людини і ракової пухлини молочної залози, а також зменшує проникнення клітин ракової пухлини молочної залози через матрикс, що свідчить про наявність у неїантиметастатичних властивостей. Крім того, золедроновая кислота пригнічує клітин ендотелію людей і тварин, надає антиангіогенну дію.

У хворих на рак молочної залози, рак передміхурової залози та іншими сóліднимі пухлинами з метастатичним ураженням кісток Зомета запобігає розвитку патологічних переломів, компресії спинного мозку, знижує потребу в проведенні променевої терапії та оперативних втручань, зменшує пухлинну гиперкальциемію. Препарат здатний стримувати прогресування больового синдрому. Лікувальний ефект менш виражений у пацієнтів з остеобластичні вогнищами, ніж з остеолітичних. У хворих множинною мієломою і раком молочної залози при наявності як мінімум одного кісткового вогнища ефективність Зомети в дозі 4 мг порівнянна з Памідронат в дозі 90 мг.

У хворих з пухлинної гіперкальцемія дію Зомети характеризується зниженням рівня кальцію в сироватці крові і виведення кальцію з сечею. Середній час до нормалізації рівня кальцію становить близько 4 днів. До 10-го дня концентрація кальцію нормалізується у 87-88% хворих. Середній час до рецидиву (скоректований по альбуміну рівень кальцію сироватки - не менше 2,9 ммоль / л) становить 30-40 днів. Значущих відмінностей між ефективністю Зомети в дозах 4 і 8 мг при лікуванні гіперкальцемія не спостерігається.

Дослідження не виявляють значущих відмінностей щодо частоти і тяжкості небажаних явищ, що спостерігалися у пацієнтів, які отримували Золедроновукислоту в дозах 4 або 8 мг, памідронат в дозі 90 мг або плацебо як при лікуванні кісткових метастазів, так і гіперкальцемія.

Фармакокінетика

Дані з фармакокінетики при метастазах в кістки отримані після одноразової і повторних 5- і 15-хвилинних інфузій 2, 4, 8 і 16 мг золедронової кислоти 64 пацієнтам. Фармакокінетичні характеристики не залежать від дози препарату.

Після початку інфузії Золедроновоїкислоти сироваткові концентрації швидко збільшуються, досягаючи піку в кінці інфузії, далі йде швидке зменшення концентрації на 10% - після 4 год і менш ніж на 1% - після 24 год з послідовно пролонгованим періодом низьких концентрацій, що не перевищують 0,1% від максимальної до повторної інфузії на 28-й день.

Золедроновая кислота, введена в / в, виводиться нирками в 3 етапи: швидке двофазне виведення препарату із системної циркуляції з T 1/2 0,24 год і 1,87 год і тривала фаза з кінцевим T 1/2, складовим 146 ч. Чи не відзначено кумуляції препарату при повторних введеннях кожні 28 днів.

Золедроновая кислота не піддається системному метаболізму і виводиться нирками в незміненому вигляді. Протягом перших 24 годин в сечі виявляється (39 ± 16)% введеної дози. Решта препарату в основному зв'язується з кістковою тканиною. Потім повільно відбувається зворотне вивільнення золедронової кислоти з кісткової тканини в системний кровотік і її виведення нирками. Загальний плазмовий кліренс препарату становить (5,04 ± 2,5) л / ч і не залежить від дози препарату, статі, віку, расової приналежності і маси тіла пацієнта. Збільшення часу інфузії з 5 до 15 хв призводить до зменшення концентрації золедронової кислоти на 30% в кінці інфузії, але не впливає на AUC.

Фармакокінетичні дослідження у пацієнтів з гіперкальціємією або недостатністю функції печінки не проводилися. За даними, отриманим in vitro, золедроновая кислота не пригнічує фермент P450 людини і не піддається біотрансформації, це дозволяє припустити, що стан функції печінки скільки-небудь істотно не впливає на фармакокінетику золедронової кислоти. З калом виводиться менше 3% дози препарату.

Нирковий кліренс золедронової кислоти позитивно корелює з кліренсом креатиніну і становить (75 ± 33)% від Cl креатиніну, що досягає в середньому (84 ± 29)% (діапазон - 22-143 мл / хв) у 64 пацієнтів, включених у дослідження. Аналіз популяції показав, що у пацієнтів з Cl креатиніну 20 мл / хв (ниркова недостатність важкого ступеня) або 50 мл / хв (ниркова недостатність середнього ступеня тяжкості) розрахований кліренс золедронової кислоти - 37 і 72% відповідно від значення кліренсу золедронат у пацієнтів з Cl креатиніну 84 мл / хв. Обмежені фармакокінетичні дані отримані для пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (Cl креатиніну

Показано низьку спорідненість золедронової кислоти до компонентів крові. Зв'язування з білками плазми - низький (близько 50%) і не залежить від концентрації Зомети.

Кісткові метастази поширених злоякісних пухлин (рак передміхурової залози, рак молочної залози) і мієломна хвороба, в т.ч. для зниження ризику патологічних переломів, компресії спинного мозку, гіперкальціємії, зумовленої пухлиною, і зниження потреби в проведенні променевої терапії або оперативних втручань на кістки; гіперкальціємія, обумовлена ​​злоякісними пухлинами.

Препарат Зомета протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).

Застосування при порушеннях функції печінки. Оскільки є обмежені клінічні дані щодо застосування препарату у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю, не представляється можливим дати специфічні рекомендації для даної категорії пацієнтів.

Застосування при порушеннях функції нирок. При вирішенні питання про застосування Зомети у хворих з гіперкальціємією, обумовленою злоякісною пухлиною, на тлі порушення функції нирок, необхідно оцінити стан хворого і зробити висновок про те, чи переважає потенційна користь від введення препарату над можливим ризиком.

Перед кожним введенням Зомети слід визначати концентрацію креатиніну в сироватці. На початку лікування препаратом хворих з кістковими метастазами, що мають порушення функції нирок слабкого та середнього ступеня вираженості, рекомендується застосовувати Золедроновукислоту в знижених дозах. У пацієнтів, у яких порушення функції нирок з'явилося під час терапії Зометою, можна продовжувати терапію препаратом тільки після того, як концентрація креатиніну повернеться до значень, які знаходяться в межах 10% від вихідної величини.

З огляду на можливість порушення функції нирок при застосуванні бісфосфонатів, в т.ч. Зомети, а також зважаючи на відсутність вичерпних даних про клінічної безпеки препарату у хворих з тяжкими порушеннями функції нирок (концентрація креатиніну в сироватці ≥400 мкмоль / л або ≥4,5 мг / дл - у хворих з гіперкальціємією, обумовленою злоякісною пухлиною і ≥265 мкмоль / л або ≥3,0 мг / дл - у хворих із злоякісними пухлинами з метастазами в кістки) і наявності досить обмежених фармакокінетичних даних у хворих з вихідними важкими порушеннями функції нирок (Cl креатініна≤30 мл / хв), застосування Зомети у цього контінге та хворих не рекомендується.

Перед інфузією варто переконатися в адекватній гідратації пацієнта. При необхідності рекомендується введення фізіологічного розчину перед, паралельно або після інфузії Золедроновоїкислоти. Слід уникати гіпергідратації пацієнта через ризик виникнення ускладнень з боку серцево-судинної системи.

Після введення Зомети необхідний постійний контроль концентрації кальцію, фосфору, магнію і креатиніну в сироватці крові. При розвитку гіпокальціємії, гипофосфатемии або гіпомагніємії може виникнути необхідність в короткочасному додатковому введенні відповідних речовин. У пацієнтів з нелеченной гіперкальціємією, як правило, є порушення функції нирок, тому необхідний ретельний моніторинг функції нирок у даної категорії хворих.

При вирішенні питання про лікування Зометою пацієнтів з кістковими метастазами з метою зниження ризику патологічних переломів, компресії спинного мозку, гіперкальціємії, зумовленої пухлиною, і зниження потреби в проведенні променевої терапії або оперативних втручань на кістки, слід брати до уваги, що терапевтичний ефект настає через 2 -3 міс після початку лікування Зометою.

Є окремі повідомлення про порушення функції нирок на тлі застосуваннябісфосфонатів. До факторів ризику виникнення подібних ускладнень відносяться дегідратація, ниркова недостатність, багаторазове введення Зомети або інших бісфосфонатів, а також застосування нефротоксичних ЛЗ, і занадто швидке введення препарату. Незважаючи на те, що ризик вищеописаних ускладнень знижується за умови введення Зомети в дозі 4 мг протягом не менше 15 хв, можливість порушення функції нирок зберігається.

Відзначалися випадки погіршення функції нирок, прогресування ниркової недостатності і виникнення необхідності в проведенні гемодіалізу при першому або одноразовому застосуванні Зомети.

Підвищення сироваткових концентрацій креатиніну також спостерігається у деяких пацієнтів при тривалому застосуванні Зомети в рекомендованих дозах, хоча менш часто.

Оскільки є обмежені клінічні дані щодо застосування препарату у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю, не представляється можливим дати специфічні рекомендації для даної категорії пацієнтів.

Описані випадки остеонекрозу щелепи в онкологічних хворих на фоні протипухлинної лікування, що включає бісфосфонати (в т.ч. Золедроновукислоту). У багатьох пацієнтів мали місце ознаки місцевого інфекційно запального процесу, включаючи остеомієліт.

У клінічній практиці найбільш часто розвиток остеонекрозу щелепи зазначалося у пацієнтів з поширеним раком молочної залози і мієломної хворобою, а також при наявності стоматологічних захворювань (в т.ч. після видалення зуба, при захворюваннях пародонту, незадовільною фіксації зубних протезів). Відомими факторами ризику остеонекрозу щелепи є: рак, супутнє раку лікування (в т.ч. хіміотерапія, променева терапія, кортикостероїди), супутні захворювання (в т.ч. анемія, коагулопатія, інфекція, попереднє захворювання порожнини рота).

Перед призначенням бісфосфонатів пацієнтам з онкологічними захворюваннями слід провести стоматологічне обстеження та виконати відповідні профілактичні процедури, а також рекомендувати суворе дотримання правил гігієни порожнини рота.

Під час лікування цих пацієнтів слід, по можливості, уникати стоматологічних операцій. Немає даних, що переривання лікування бісфосфонатами до стоматологічних втручань знижує ризик остеонекрозу щелепи. План лікування конкретного пацієнта повинен грунтуватися на індивідуальній оцінці співвідношення ризик / користь.

У клінічній практиці повідомлялося про нечасті випадки розвитку сильної і в деяких випадках тяжкої болю в кістках, суглобах і м'язах на тлі застосуваннябісфосфонатів, до яких відноситься і золедроновая кислота.

Зазначені симптоми розвивалися протягом періоду від 1 дня до декількох місяців з моменту початку лікування. Після припинення лікування у більшості пацієнтів симптоми проходили. У декількох пацієнтів симптоми повторювалися при поновленні терапії або призначення іншого БІСФОСФОНАТІВ.

Зомета містить ту саму діючу речовину, що й Акласта - Золедронова кислоту. Пацієнти, які отримують терапію Зометою, не повинні отримувати одночасно Акласту.

Використання в педіатрії. Ефективність та безпечність застосування Зомети в педіатричній практиці до теперішнього часу не встановлені.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

Вивчення впливу Зомети на здатність керувати автотранспортом і працюючими механізмами не проводилось.

Внутрішньовенно, крапельно; тривалість інфузії - не менше 15 хв. Кратність призначення - кожні 3-4 тижні. При кісткових метастазах поширених злоякісних пухлин і мієломної хвороби дорослим і пацієнтам похилого віку рекомендована доза препарату становить 4 мг. Перед введенням препарату розводять концентрат (вміст 1 фл.) В 100 мл розчину для інфузій, що не містить кальцій (0,9% розчин натрію хлориду або 5% розчином глюкози).

Пацієнтам також слід додатково призначити кальцій всередину в дозі 500 мг / сут і вітамін D всередину в дозі 400 МО / добу.

При гіперкальціємії, зумовленої злоякісною пухлиною (концентрація кальцію з корекцією за рівнем альбуміну ≥12 мг / дл або 3 ммоль / л), дорослим і пацієнтам похилого віку рекомендована доза препарату становить 4 мг. Для забезпечення адекватної гідратації пацієнта рекомендується введення фізіологічного розчину перед, паралельно або після інфузії Золедроновоїкислоти.

Рішення про лікування Зометою гіперкальціємії, зумовленої злоякісною пухлиною, у пацієнтів з вираженими порушеннями функції нирок слід приймати тільки після ретельної оцінки ризику застосування препарату і очікуваної користі терапії. Пацієнтам, у яких концентрація креатиніну в сироватці становить

При кісткових метастазах поширених злоякісних пухлин і мієломної хвороби доза Зомети залежить від вихідного рівня кліренсу креатиніну, розрахованого за формулою Cockcroft-Gault. Не рекомендується застосовувати Золедроновукислоту у пацієнтів з важкими порушеннями функції нирок (значення Cl креатиніну ≤30 мл / хв).

З боку органів кровотворення: часто - анемія, іноді - тромбоцитопенія, лейкопенія; рідко - панцитопенія.

З боку периферичної нервової системи і ЦНС: часто - головний біль; іноді - запаморочення, парестезії, порушення смакових відчуттів, гіпестезія, гіперестезія, тремор, відчуття тривоги, розлади сну; рідко - сплутаність свідомості.

З боку органів зору: часто - кон'юнктивіт; іноді - розмитість зору; дуже рідко - увеїт, епісклерит.

З боку травної системи: часто - нудота, блювота, анорексія; іноді - діарея, запор, біль у животі, диспепсія, стоматит, сухість у роті.

З боку дихальної системи: іноді - задишка, кашель.

Дерматологічні реакції: іноді - свербіж, висипи (включаючиеритематозні і макулярную), підвищена пітливість.

З боку кістково-м'язової системи: часто - болі в кістках, біль у м'язах, біль у суглобах, генералізовані болі; іноді - м'язові судоми.

З боку серцево-судинної системи: іноді - виражене підвищення або зниження артеріального тиску; рідко - брадикардія.

З боку сечовидільної системи: часто - порушення функції нирок; іноді - гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія.

З боку імунної системи: іноді - реакції підвищеної чутливості; рідко - ангіоневротичний набряк.

З боку лабораторних показників: дуже часто - гіпофосфатемія; часто - підвищення сироваткових концентрацій креатиніну і сечовини, гіпокальціємія; іноді - гіпомагніємія, гіпокаліємія; рідко - гіперкаліємія, гіпернатріємія.

Місцеві реакції: біль, роздратування, набряклість, утворення інфільтрату в місці введення препарату.

Інші: часто - лихоманка, грипоподібний синдром (що включає загальну слабкість, озноб, хворобливий стан, жар), іноді - астенія, периферичні набряки; біль в грудній клітці, збільшення маси тіла.

При одночасному застосуванні з Зометою інших часто вживаних лікарських засобів (протипухлинні засоби, діуретики, антибіотики, анальгетики) будь-яких клінічно значущих взаємодій не відзначено.

По данным, полученным в исследованиях in vitro , золедроновая кислота не имеет существенного связывания с белками плазмы и не ингибирует ферменты системы цитохрома P450. Тем не менее специальные клинические исследования по изучению лекарственного взаимодействия не проводились.

Рекомендуется соблюдать осторожность при одновременном применении бисфосфонатов и аминогликозидов, поскольку одновременное действие этих препаратов проявляется увеличением продолжительности снижения концентрации кальция в плазме крови.

Осторожность необходима при одновременном применении Зометы с препаратами, потенциально обладающими нефротоксическим действием.

Следует также иметь в виду вероятность развития гипомагниемии.

У пациентов с множественной миеломой возможно повышение риска развития нарушений функции почек при в/в введении бисфосфонатов, таких как Зомета, в комбинации с талидомидом.

Фармацевтична взаємодія

Разведенный раствор Зометы нельзя смешивать с инфузионными растворами, содержащими ионы кальция (например раствором Рингера).

При использовании для введения Зометы стеклянных флаконов, инфузионных систем и мешков разных типов, изготовленных из ПВХ, полиэтилена и полипропилена (предварительно заполненных 0,9% раствором натрия хлорида или 5% раствором декстрозы), каких-либо признаков несовместимости с Зометой не обнаружено.

Симптомы: при острой передозировке препарата (ограниченные данные) отмечались нарушение функции почек (в т.ч. почечная недостаточность), изменение электролитного состава (в т.ч.концентраций кальция, фосфатов и магния в плазме крови). Пациент, получивший препарат в дозе, превышающей рекомендованную, должен находиться под постоянным наблюдением.

Лечение: при возникновении гипокальциемии с клинически значимыми проявлениями показано проведение инфузии кальция глюконата.

При температурі не вище 30 ° C.

3 роки

Золендроновая кислота

Зомета раствор для инфузий 4 мг/100 мл флакон 1шт. упак. производит Новартис, страна производства Швейцария. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Зомета раствор для инфузий 4 мг/100 мл флакон 1шт. упак. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!