Купить Янумет 1000+50мг таб. п/пл/об. х56

Препарат Янумет представляет собой комбинацию-двух гипогликемических препаратов с взаимодополняющим (комплементарным) механизмом действия, предназначенную для улучшения контроля гликемии у больных сахарным диабетом 2 типа: ситаглиптина, ингибитора фермента дипептидилпептидазы-4 (ДПП-4), и метформина, представителя класса бигуанидов.

Ситаглиптин является активным при пероральном приеме, высоко селективным ингибитором ДПП-4, предназначенным для лечения сахарного диабета 2 типа. Фармакологические эффекты класса препаратов-ингибиторов ДПП-4 опосредованы активацией инкретинов. Ингибируя ДПП-4, ситаглиптин повышает концентрацию двух известных активных гормонов семейства инкретинов: глюкагоно-подобного пептида 1 (ГПП-1) и глюкозо-зависимого инсулинотропного полипептида (ГИП). Инкретины являются частью внутренней физиологической системы регуляции гомеостаза глюкозы. При нормальной или повышенной концентрации глюкозы крови ГПП-1 и ГИП способствуют увеличению синтеза и секреции инсулина бета-клетками поджелудочной железы. ГПП-1 также подавляет секрецию глюкагона альфа-клетками поджелудочной железы, снижая, т.о., синтез глюкозы в печени. Этот механизм действия отличается от механизма действия производных сульфонилмочевины, которые стимулируют высвобождение инсулина и при низких концентрациях глюкозы крови, что чревато развитием сульфонил-индуцированной гипогликемии не только у больных сахарным диабетом 2 типа, но и у здоровых лиц. Будучи высокоселективным и эффективным ингибитором фермента ДПП-4, ситаглиптин в терапевтических концентрациях не подавляет активности родственных ферментов ДПП-8 или ДПП-9. Ситаглиптин отличается по химической структуре и фармакологическому действию от аналогов ГПП-1, инсулина, производных сульфонилмочевины или меглитинидов, бигуанидов, агонистов гамма-рецепторов, активируемых пролифератором пероксисом (PPARy), ингибиторов альфа-гликозидазы и аналогов амилина.

Метформин является гипогликемическим препаратом, повышающим толерантность к глюкозе у больных сахарным диабетом 2 типа, снижая базальную и постпрандиальную концентрацию глюкозы в крови. Его фармакологические механизмы действия отличаются от механизмов действия пероральных гипогликемических препаратов других классов. Метформин снижает синтез глюкозы в печени, снижает всасывание глюкозы в кишечнике и повышает чувствительность к инсулину путем захвата и утилизации глюкозы

Janumet

Таблетки.

56 Шт.в упаковці.

Препарат Янумет являє собою комбінацію-двох гіпоглікемічних препаратів з взаємодоповнюючим (комплементарних) механізмом дії, призначену для поліпшення контролю глікемії у хворих на цукровий діабет 2 типу: сітагліптіна, інгібітору ферменту діпептіділпептідази-4 (ДПП-4), і метформіну, представника класу бігуанідів.

Сітагліптін є активним при пероральному прийомі, високо селективним інгібітором ДПП-4, призначеним для лікування цукрового діабету 2 типу. Фармакологічні ефекти класу препаратів-інгібіторів ДПП-4 опосередковані активацією інкретинів. Інгібуючи ДПП-4, сітагліптін підвищує концентрацію двох відомих активних гормонів сімейства інкретинів: глюкагон-подібного пептиду 1 (ГПП-1) і глюкозо-залежного інсулінотропної поліпептиду (ГІП). Інкретіна є частиною внутрішньої фізіологічної системи регуляції гомеостазу глюкози. При нормальній або підвищеній концентрації глюкози крові ДПП-1 і ГІП сприяють збільшенню синтезу і секреції інсуліну бета-клітинами підшлункової залози. ДПП-1 також пригнічує секрецію глюкагону альфа-клітинами підшлункової залози, знижуючи, таким чином, синтез глюкози в печінці. Цей механізм дії відрізняється від механізму дії похідних сульфонілсечовини, які стимулюють вивільнення інсуліну і при низьких концентраціях глюкози крові, можуть бути причиною виникнення сульфоніл-індукованої гіпоглікемії не тільки у хворих на цукровий діабет 2 типу, а й у здорових осіб. Будучи високоселективним і ефективним інгібітором ферменту ДПП-4, сітагліптін в терапевтичних концентраціях не пригнічує активності споріднених ферментів ДПП-8 або ДПП-9. Сітагліптін відрізняється за хімічною структурою і фармакологічною дією від аналогів ДПП-1, інсуліну, похідних сульфонілсечовини або меглітінід, бигуанидов, агоністів гамма-рецепторів, які активуються проліфератором пероксисом (PPARy), інгібіторів альфа-глікозідази і аналогів аміліна.

Метформін є гипогликемическим препаратом, що підвищує толерантність до глюкози у хворих на цукровий діабет 2 типу, знижуючи базальну і постпрандиальную концентрацію глюкози в крові. Його фармакологічні механізми дії відрізняються від механізмів дії пероральнихгіпоглікемічних препаратів інших класів. Метформін знижує синтез глюкози в печінці, знижує всмоктування глюкози в кишечнику і підвищує чутливість до інсуліну шляхом захоплення і утилізації глюкози

Янумет показаний як доповнення до дієти та режиму фізичних навантажень для поліпшення контролю глікемії у пацієнтів з цукровим діабетом II типу, які не досягли адекватного контролю на тлі монотерапії метформіном або сітагліптіном, або після неуспішного комбінованого лікування двома препаратами. Янумет показаний в комбінації з похідними сульфонілсечовини (комбінація трьох препаратів) як доповнення до дієти та режиму фізичних навантажень для поліпшення контролю над глікемією у пацієнтів з цукровим діабетом II типу, які не досягли адекватного контролю після лікування двома з трьох наступних препаратів: метформіном, сітагліптіном або похідними сульфонілсечовини. Янумет показаний в комбінації з агоністами PPAR-? (Наприклад тіазолідиндіони) як доповнення до дієти та режиму фізичних навантажень для поліпшення контролю над глікемією у пацієнтів з цукровим діабетом II типу, які не досягли адекватного контролю після лікування двома з трьох наступних препаратів: метформіном, сітагліптіном або агоністом PPAR- ?. Янумет показаний пацієнтам з цукровим діабетом II типу (комбінація трьох препаратів) як доповнення до дієти та режиму фізичних навантажень для поліпшення контролю над глікемією в комбінації з інсуліном.

- підвищена чутливість до сітагліптіна фосфату, метформіну гідрохлориду або до будь-якого компонента препарату;
- гострі стани, які можуть впливати на функцію нирок: дегідратація, тяжкі інфекції, шок;
- гострі або хронічні захворювання, які можуть призводити до гіпоксії тканин, такі як серцева або дихальна недостатність, нещодавно перенесений інфаркт - міокарда, шок;
- помірні або тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну
- порушення функції печінки;
- гостра алкогольна інтоксикація, алкоголізм;
- період годування груддю;
- цукровий діабет I типу;
- гострий або хронічний метаболічний ацидоз, включаючи діабетичний кетоацидоз (з комою або без);
- радіологічні дослідження (внутрішньосудинне введення йодовмісних контрастних речовин).

Чи не проводилося адекватно контрольованих досліджень препарату Янумет або його компонентів у вагітних, отже, даних про безпеку його застосування у вагітних жінок немає. Препарат Янумет, як і інші пероральні гіпоглікемічні препарати, не рекомендований до застосування під час вагітності. Чи не проводилося експериментальних досліджень комбінованого препарату Янумет для оцінки його впливу на репродуктивну функцію. Наводяться тільки наявні дані з досліджень сітагліптіна і метформіну.

Застосування у літніх Янумет: оскільки основним шляхом виведення сітагліптіна і метформіну є нирки, і оскільки з віком функція виділення нирок знижується, запобіжні заходи при призначенні препарату Янумет наростають пропорційно віку. Літнім пацієнтам проводять ретельний підбір дози і регулярний контроль функції нирок.

1 таблетка вкрита плівковою оболонкою містить: сітагліптіна фосфату моногідрат 64,25 мг (еквівалентно 50 мг сітагліптіна), метформіну гідрохлорид 1000 мг.

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна 59,30 мг, повідон 48,23 мг, натрію стеарилфумарат 13,78 мг, натрію лаурилсульфат 3,445 мг.

Оболонка таблетки Опадрай II Рожевий, 85 F 94203 (17,23 мг) містить: полівініловий спирт 47,800%, титану діоксид (Е 171) 6,000%, макрогол - 3350 23,500%, тальк 22,590%, заліза оксид чорний (Е 172) 0,005% , заліза оксид червоний (Е 172) 0,105%.

Режим дозування препарату Янумет повинен підбиратися індивідуально, виходячи з поточної терапії, ефективності і переносимості, але не перевищуючи максимальну рекомендовану добову дозу сітагліптіна 100 мг. Препарат Янумет зазвичай призначають в режимі 2 рази в день під час їжі, з поступовим збільшенням дози, з метою мінімізації можливих побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ), характерних для метформіну. Початкова доза препарату Янумет залежить від поточної гипогликемической терапії.

З боку органів шлунково-кишкового тракту: на початку курсу лікування - анорексія, діарея, нудота, блювання, метеоризм, абдомінальний біль (зменшуються при прийомі під час їжі); металевий присмак у роті (3%).

З боку серцево-судинної системи і крові (кровотворення, гемостаз): в поодиноких випадках - мегалобластна анемія (результат порушення всмоктування вітаміну B12 і фолієвої кислоти).

З боку обміну речовин: гіпоглікемія; в рідкісних випадках - лактатний ацидоз (слабкість, сонливість, гіпотензія, резистентна брадиаритмия, респіраторні порушення, біль в животі, біль у м'язах, гіпотермія).

З боку шкірних покривів: висип, дерматит.

Сітагліптін і метформін
Одночасний прийом багаторазових доз сітагліптіна (по 50 мг 2 рази на добу) і метформіну (по 1000 мг 2 рази на добу) не супроводжувався значущими змінами фармакокінетичних параметрів сітагліптіна або метформіну у хворих на цукровий діабет 2 типу.
Досліджень межлекарственного впливу на фармакокінетичні параметри препарату Янумет не проводили, однак проведено достатню кількість подібних досліджень по кожному з компонентів препарату, сітагліптіну і метформіну.
Сітагліптін
У дослідженнях по взаємодії з іншими лікарськими засобами, сітагліптін не чинив клінічно значущого впливу на фармакокінетику таких препаратів: метформіну, розиглітазону, глібенкламіду, симвастатину, варфарину, оральних контрацептивів. Грунтуючись на цих даних, сітагліптін не пригнічує ізоферменти CYP системи цитохрому CYP3A4,2С8 або 2С9. Дані in vitro свідчать, що сітагліптін також не пригнічує ізоферменти CYP2D6,1А2,2С19 і 2В6 і не індукує CYP3A4. За даними популяційного фармакокінетичного аналізу хворих на цукровий діабет 2 типу супутня терапія не чинила клінічно значимого впливу на фармакокінетику сітагліптіна. У дослідженні оцінювали ряд препаратів, найбільш часто використовуваних хворими на цукровий діабет 2 типу, в тому числі: гіпохолестеринемічну препарати (статини, фібрати, езетіміба), антиагреганти (клопідогрель), гіпотензивні препарати (інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангітензіна II, бета-адреноблокатори, блокатори «повільних» кальцієвих каналів, гідрохлортіазид, анальгетики і нестероїдні протизапальні препарати (напроксен, диклофенак, целекоксиб), антидепресанти (бупропіон, флуоксетин, сертралін), антигістамінні (цеті Ризине), інгібітори протонної помпи (омепразол, лансопразол) і препарати для лікування еректильної дисфункції (силденафіл).
Відзначали збільшення AUC (11%), а також середньої С mах (18%) дигоксину при одночасному застосуванні з сітагліптіном. Це збільшення не вважається клінічно значущим, проте при одночасному прийомі дигоксину рекомендується спостереження за пацієнтом. Відзначали збільшення AUC і С max сітагліптіна на 29% і 68%, відповідно, при спільному одноразовому пероральному прийомі препарату Янів в дозі 100 мг та циклоспорину (потужного інгібітору р-глікопротеїну) в дозі 600 мг. Зазначені зміни фармакокінетичних параметрів сітагліптіна не є клінічно значущими.
метформін
Глібурид - в дослідженні межлекарственного взаємодії одноразових доз метформіну і глібуриду у хворих на цукровий діабет 2 типу не спостерігали будь-яких змін фармакокінетичних і фармакодинамічних параметрів метформіну. Зміни значень AUC і Стах глібуриду були високоваріабельни. Недостатня інформація (одноразовий прийом) і невідповідність плазмової концентрації глібуриду спостережуваним фармакодинамическим ефектів ставлять під сумнів клінічну значимість цієї взаємодії.
Фуросемід - в дослідженні межлекарственного взаємодії одноразових доз метформіну і фуросеміду у здорових добровольців спостерігали зміна фармакокінетичних параметрів обох препаратів. Фуросемід збільшував значення концентрації С mах метформіну в плазмі і цільної крові на 22%, значення AUC метформіну в цільної крові на 15%, не змінюючи при цьому нирковий кліренс препарату. Значення С mах та AUC фуросеміду, в свою чергу, знизилися на 31% і 12%, відповідно, а період напіввиведення знизився на 32%, без істотних змін ниркового кліренсу фуросеміду. Інформації про межлекарственних взаємодії двох препаратів при тривалому спільному застосуванні немає.
Ніфедипін - при дослідженні межлекарственного взаємодії ніфедипіну та метформіну після одноразового прийому препаратів здоровими добровольцями виявили збільшення плазмових С max і AUC метформіну на 20% і 9%, відповідно, а також збільшення кількості виділяється нирками метформіну. Т mах і період напіввиведення метформіну не змінилися. В основі - збільшення абсорбції метформіну в присутності ніфедипіну. Вплив метформіну на фармакокінетику ніфедипіну мінімально.
Катіонні препарати - катіонні препарати (тобто амилорид, дігоксин, морфін, прокаїнамід, хінідин, хінін, ранітидин, триамтерен, триметоприм або ванкоміцин), що виділяються шляхом тубулярної секреції, теоретично можуть вступити у взаємодію з метформіном, конкуруючи за спільно використовувану ниркову канальцеву транспортну систему. Подібну конкуренцію спостерігали при одночасному прийомі метформіну і циметидину здоровими добровольцями в дослідженнях одноразових і багаторазових доз, з 60% збільшенням концентрації С mах метформіну в плазмі і цільної крові і 40% збільшенням значення AUC метформіну в плазмі і цільної крові. У дослідженні одноразових доз період напіввиведення метформіну не змінювався. Метформін не впливав на фармакокінетику циметидину. І хоча зазначені межлекарственних взаємодії мають, в основному, теоретичне значення (за винятком циметидину), рекомендується ретельне спостереження за пацієнтом і корекція дози препарату Янумет і / або вищевказаних катіонних препаратів, екскретіруемих проксимальними відділами ниркових канальців, у випадках їх одночасного прийому.
Деякі препарати мають гіперглікемічних потенціалом і можуть втрутитися в налагоджений контроль над глікемії. До них відносяться тіазидні та інші діуретики, глюкокортикостероїди, фенотіазини, препарати щитовидної залози, естрогени, пероральні контрацептиви, фенітоїн, нікотинова кислота, симпатоміметики, блокатори «повільних» кальцієвих каналів та ізоніазид. При призначенні перерахованих препаратів пацієнту, який отримує препарат Янумет, рекомендується ретельне спостереження за параметрами глікемічного контролю. При одночасному прийомі здоровими добровольцями метформіну та пропранололу було або метформіну та ібупрофену не спостерігали зміни фармакокінетичних параметрів цих препаратів.
Лише незначна пропорція метформіну зв'язується з білками плазми, отже, межлекарственних взаємодії метформіну з препаратами, які теж активно зв'язуються з білками плазми (саліцилатами, сульфаніламідами, хлорамфеніколом і пробенецидом), малоймовірні, на відміну від похідних сульфонілсечовини, які так само активно зв'язуються з білками плазми.

Сітагліптін: у здорових добровольців разові дози до 800 мг, як правило, переносилися добре. При застосуванні в клінічному дослідженні дози 800 мг виявлено незначне подовження інтервалу Q-Tc, який не розглядалося як клінічно значущий. Немає досвіду застосування препарату в дозах, які перевищують 800 мг. У дослідженнях не відмічено побічних реакцій, пов'язаних з дозою препарату, при застосуванні 600 мг / добу протягом 10 днів і 400 мг протягом 28 днів. Сітагліптін слабо діалізується: за даними клінічних досліджень, протягом 3-4-годинного сеансу гемодіалізу виводилося тільки 13,5% дози. У разі клінічної необхідності призначають пролонгований гемодіаліз. Даних про ефективність перитонеального діалізу сітагліптіна немає. Метформін: відзначені випадки передозування метформіну, включаючи прийом в кількостях, що перевищують 50 м Гіпоглікемію виявляли приблизно в 10% всіх випадків передозування, однак причинний зв'язок з передозуванням метформіну встановлена не була. Про розвиток лактацидоза повідомлялося приблизно в 32% всіх випадків передозування метформіну. Необхідно екстрене проведення гемодіалізу (метформін діалізується зі швидкістю до 170 мл / хв в умовах гарної гемодинаміки) для прискореного виведення надлишку метформіну при підозрі на його передозування. У разі передозування препарату Янумет необхідно почати стандартні підтримуючі заходи: видалення з шлунково-кишкового тракту залишку препарату, який ще не абсорбировался, контроль показників життєдіяльності, включаючи ЕКГ, гемодіаліз, а також призначення підтримуючої терапії при необхідності.

Зберігати при температурі не вище 25 ° С.

2 роки.

Метформін, Сітагліптін

Янумет таблетки 1000 мг+50 мг 56 шт. производит Мерк Шарп и Доум, страна производства США. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Янумет Лонг таблетки покрыт.плен.об. пролонг. 1000 мг+50 мг 56 шт., Велметия таблетки покрыт.плен.об. 1000 мг +50 мг 56 шт., Велметия таблетки покрыт.плен.об. 850 мг +50 мг 56 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Янумет таблетки 1000 мг+50 мг 56 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!