Купить Виагра таблетки 100 мг 12 шт.

Силденафил — мощный селективный ингибитор циклогуанозинмонофосфата (цГМФ)-специфической фосфодиэстеразы 5-го типа (ФДЭ-5).

Механизм действия

Реализация физиологического механизма эрекции связана с высвобождением оксида азота (NO) в кавернозных телах во время сексуальной стимуляции. Это, в свою очередь, приводит к увеличению уровня цГМФ, последующему расслаблению гладкомышечной ткани кавернозных тел и увеличению притока крови.

Силденафил не оказывает прямого расслабляющего действия на изолированное кавернозное тело человека, но усиливает эффект оксида азота (NO) посредством ингибирования ФДЭ-5, которая ответственна за распад цГМФ.

Силденафил селективен в отношении ФДЭ-5 in vitro, его активность в отношении ФДЭ-5 превосходит активность в отношении других известных изоферментов фосфодиэстеразы: ФДЭ-6 — в 10 раз; ФДЭ-1 — более чем в 80 раз; ФДЭ-2, ФДЭ-4, ФДЭ-7–ФДЭ-11 — более чем в 700 раз. Силденафил в 4000 раз более селективен в отношении ФДЭ-5 по сравнению с ФДЭ-3, что имеет важнейшее значение, поскольку ФДЭ-3 является одним из ключевых ферментов регуляции сократимости миокарда.

Обязательным условием эффективности силденафила является сексуальная стимуляция.

Клинические данные

Кардиологические исследования

Применение силденафила в дозах до 100 мг не приводило к клинически значимым изменениям ЭКГ у здоровых добровольцев. Максимальное снижение сАД в положении лежа после приема силденафила в дозе 100 мг составило 8,3 мм рт. ст., а дАД — 5,3 мм рт. ст. Более выраженный, но также преходящий эффект на АД отмечался у пациентов, принимавших нитраты (см. разделы «Противопоказания» и «Взаимодействие»).

В исследовании гемодинамического эффекта силденафила в однократной дозе 100 мг у 14 пациентов с тяжелой ИБС (более чем у 70% пациентов был стеноз, по крайней мере одной коронарной артерии), сАД и дАД в состоянии покоя уменьшалось на 7 и 6% соответственно, а легочное систолическое давление снижалось на 9%. Силденафил не влиял на сердечный выброс и не нарушал кровоток в стенозированных коронарных артериях, а также приводил к увеличению (примерно на 13%) аденозининдуцированного коронарного потока как в стенозированных, так и в интактных коронарных артериях.

В двойном слепом плацебо-контролируемом исследовании 144 пациента с эректильной дисфункцией и стабильной стенокардией, принимающих антиангинальные препараты (кроме нитратов) выполняли физические упражнения до того момента, когда выраженность симптомов стенокардии уменьшилась. Продолжительность выполнения упражнений была достоверно больше (19,9 с; 0,9–38,9 с) у пациентов, принимавших силденафил в однократной дозе 100 мг по сравнению с пациентами, получавшими плацебо.

В рандомизированном двойном слепом плацебо-контролируемом исследовании изучали эффект переменой дозы силденафила (до 100 мг) у мужчин (n = 568) с эректильной дисфункцией и артериальной гипертензией, принимающих более двух антигипертензивных препаратов. Силденафил улучшил эрекцию у 71% мужчин по сравнению с 18% в группе плацебо. Частота неблагоприятных эффектов была сравнима с таковой в других группах пациентов, так же как у лиц, принимающих более трех антигипертензивных препаратов.

Исследования зрительных нарушений

У некоторых пациентов через 1 ч после приема силденафила в дозе 100 мг с помощью теста Фарнсуорта-Мунселя 100 выявлено легкое и преходящее нарушение способности различать оттенки цвета (синего/зеленого). Через 2 ч после приема препарата эти изменения отсутствовали. Считается, что нарушение цветового зрения вызывается ингибированием ФДЭ-6, которая участвует в процессе передачи света в сетчатке глаза. Силденафил не оказывал влияния на остроту зрения, восприятие контрастности, электроретинограмму, внутриглазное давление или диаметр зрачка.

В плацебо-контролируемом перекрестном исследовании пациентов с доказанной ранневозрастной макулярной дегенерацией (n = 9) силденафил в однократной дозе 100 мг переносился хорошо. Не было выявлено никаких клинически значимых изменений зрения, оцениваемых по специальным визуальным тестам (острота зрения, решетка Амслера, цветовое восприятие, моделирование прохождения цвета, периметр Хамфри и фотостресс).

Эффективность

Эффективность и безопасность силденафила оценивали в 21 рандомизированном двойном слепом плацебо-контролируемом исследовании, продолжительностью до 6 мес, у 3000 пациентов в возрасте от 19 до 87 лет с эректильной дисфункцией различной этиологии (органической, психогенной или смешанной). Эффективность препарата оценивали глобально с использованием дневника эрекций, международного индекса эректильной функции (валидированный опросник о состоянии сексуальный функции) и опроса партнера.

Эффективность силденафила, определенная как способность достигать и поддерживать эрекцию, достаточную для удовлетворительного полового акта, была продемонстрирована во всех проведенных исследованиях и была подтверждена в долгосрочных исследованиях продолжительностью 1 год. В исследованиях с применением фиксированной дозы соотношение пациентов, сообщивших, что терапия улучшила их эрекцию, составляло 62% (доза силденафила — 25 мг), 74% (доза силденафила — 50 мг) и 82% (доза силденафила — 100 мг) по сравнению с 25% в группе плацебо. Анализ международного индекса эректильной функции показал, что дополнительно к улучшению эрекции лечение силденафилом также повышало качество оргазма, позволяло достичь удовлетворения от полового акта и общего удовлетворения.

Согласно обобщенным данным, среди пациентов, сообщивших об улучшении эрекции при лечении силденафилом были 59% больных диабетом, 43% пациентов, перенесших радикальную простатэктомию, и 83% пациентов с повреждениями спинного мозга (против 16, 15 и 12 % в группе плацебо соответственно).

таблетки

Силденафіл - могутній селективний інгібітор ціклогуанозінмонофосфата (цГМФ) -специфічні фосфодіестерази 5-го типу (ФДЕ -5).

Механізм дії

Реалізація фізіологічного механізму ерекції пов'язана з вивільненням оксиду азоту (NO) в кавернозних тілах під час сексуальної стимуляції. Це, в свою чергу, призводить до збільшення рівня цГМФ, подальшого розслабленню гладком'язових тканини кавернозних тіл і збільшення припливу крові.

Силденафіл не чинить прямої розслаблюючої дії на ізольоване кавернозне тіло людини, але посилює ефект оксиду азоту (NO) за допомогою інгібування ФДЕ -5, яка відповідальна за розпад цГМФ.

Силденафіл селективен щодо ФДЕ -5 in vitro, його активність щодо ФДЕ -5 перевершує активність по відношенню до інших відомих изоферментов фосфодіестерази: ФДЕ -6 - в 10 разів; ФДЕ -1 - більш ніж в 80 разів; ФДЕ -2, ФДЕ -4, ФДЕ -7- ФДЕ -11 - більш ніж в 700 разів. Силденафіл в 4000 разів більше селективен щодо ФДЕ -5 порівняно з ФДЕ -3, що має найважливіше значення, оскільки ФДЕ -3 є одним з ключових ферментів регуляції скоротливості міокарда.

Обов'язковою умовою ефективності силденафілу є сексуальна стимуляція.

Клінічні дані

кардіологічні дослідження

Застосування силденафілу в дозах до 100 мг не призводило до клінічно значущих змін ЕКГ у здорових добровольців. Максимальне зниження сад в положенні лежачи після прийому силденафілу в дозі 100 мг становило 8,3 мм рт. ст. , А ДАТ - 5,3 мм рт. ст. Більш виражений, але також тимчасовий ефект на АТ відзначався у пацієнтів, що приймали нітрати (див. Розділи «Протипоказання» і «Взаємодія»).

У дослідженні гемодинамического ефекту силденафілу в одноразовій дозі 100 мг у 14 пацієнтів з тяжкою ІХС (більш ніж у 70% пацієнтів був стеноз, принаймні однієї коронарної артерії), САТ і ДАТ в стані спокою зменшувалася на 7 і 6% відповідно, а легенева систолічний тиск знижувався на 9%. Силденафіл не впливав на серцевий викид і не порушував кровотік в стенозірованних коронарних артеріях, а також приводив до збільшення (приблизно на 13%) аденозініндуцірованного коронарного потоку як в стенозірованних, так і в інтактних коронарних артеріях.

У подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні 144 пацієнта з еректильною дисфункцією і стабільною стенокардією, які приймають антиангінальні препарати (окрім нітратів) виконували фізичні вправи до того моменту, коли вираженість симптомів стенокардії зменшилася. Тривалість виконання вправ була достовірно більше (19,9 с; 0,9-38,9 с) у пацієнтів, що приймали силденафіл в одноразовій дозі 100 мг в порівнянні з пацієнтами, які отримували плацебо.

У рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні вивчали ефект зміною дози силденафілу (до 100 мг) у чоловіків (n = 568) з еректильною дисфункцією і артеріальною гіпертензією, які приймають більше двох антигіпертензивних препаратів. Силденафіл поліпшив ерекцію у 71% чоловіків у порівнянні з 18% в групі плацебо. Частота несприятливих ефектів була порівнянна з такою у інших групах пацієнтів, так само як у осіб, які беруть більше трьох антигіпертензивних препаратів.

Дослідження зорових порушень

У деяких пацієнтів через 1 год після прийому силденафілу в дозі 100 мг за допомогою тесту Фарнсуорт-Мунселя 100 виявлено легке і минуще порушення здатності розрізняти відтінки кольору (синього / зеленого). Через 2 години після прийому препарату ці зміни були відсутні. Вважається, що порушення колірного зору викликається інгібуванням фосфодіестерази -6, яка бере участь в процесі передачі світла в сітківці ока. Силденафіл не впливав на гостроту зору, сприйняття контрастності, електроретинограму, внутрішньоочний тиск або діаметр зіниці.

У плацебо-контрольованому перехресному дослідженні пацієнтів з доведеною ранневозрастной макулярною дегенерацією (n = 9) силденафіл в одноразовій дозі 100 мг переносився добре. Не було виявлено ніяких клінічно значущих змін зору, які оцінюються за спеціальним візуальним тестів (гострота зору, решітка Амслера, колірне сприйняття, моделювання проходження кольору, периметр Хамфрі і фотострес).

ефективність

Ефективність та безпечність силденафілу оцінювали в 21 рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні, тривалістю до 6 міс, у 3000 пацієнтів у віці від 19 до 87 років з еректильною дисфункцією різної етіології (органічної, психогенної або змішаної). Ефективність препарату оцінювали глобально з використанням щоденника ерекцій, міжнародного індексу еректильної функції (валідований опитувальник про стан сексуальний функції) і опитування партнера.

Ефективність силденафілу, певна як здатність досягати і підтримувати ерекцію, достатню для задовільного статевого акту, була продемонстрована у всіх проведених дослідженнях і була підтверджена в довгострокових дослідженнях тривалістю 1 рік. У дослідженнях із застосуванням фіксованої дози співвідношення пацієнтів, які повідомили, що терапія поліпшила їх ерекцію, становило 62% (доза силденафілу - 25 мг), 74% (доза силденафілу - 50 мг) і 82% (доза силденафілу - 100 мг) в порівнянні з 25% в групі плацебо. Аналіз міжнародного індексу еректильної функції показав, що додатково до поліпшення ерекції лікування силденафілом також підвищувало якість оргазму, дозволяло досягти задоволення від статевого акту і загального задоволення.

Згідно з узагальненими даними, серед пацієнтів, які повідомили про поліпшення ерекції при лікуванні силденафілом були 59% хворих на діабет, 43% пацієнтів, які перенесли радикальну простатектомію, і 83% пацієнтів з ушкодженнями спинного мозку (проти 16, 15 і 12% в групі плацебо відповідно).

Лікування порушень ерекції, що характеризуються нездатністю до досягнення або збереження ерекції статевого члена, достатньої для задовільного статевого акту.

Силденафіл ефективний тільки при сексуальної стимуляції.

підвищена чутливість до силденафілу або будь-якого іншого компоненту препарату;

застосування у пацієнтів, які отримують постійно або з перервами донатори оксиду азоту, органічні нітрати або нітрити в будь-яких формах, оскільки силденафіл посилює гіпотензивну дію нітратів (див. розділ «Взаємодія»);

спільне застосування з іншими засобами для лікування порушень ерекції (безпека і ефективність препарату Віагра® при спільному застосуванні не вивчалися, див. «Особливості застосування»), тому застосування подібних комбінацій не рекомендується;

не призначений для застосування за зареєстрованим показанням у дітей до 18 років;

не призначений для застосування за зареєстрованим показанням у жінок.

За зареєстрованим показанням препарат не призначений для застосування у жінок.

Для діагностики порушень ерекції, визначення їх можливих причин та вибору адекватного лікування необхідно зібрати повний медичний анамнез і провести ретельне фізичне обстеження.

Сексуальна активність становить певний ризик за наявності захворювань серця, тому перед початком будь-якої терапії з приводу порушень ерекції лікаря слід направити пацієнта на обстеження стану серцево-судинної системи. Сексуальна активність є небажаною у пацієнтів з серцевою недостатністю, нестабільною стенокардією, перенесеним в останні 6 міс інфарктом міокарда або інсультом, жізнеугрожающімі аритміями, артеріальною гіпертензією (АТ> 170/100 мм рт. Ст.) Або гіпотензією (АТ мм рт. Ст.) ( см. розділ «Протипоказання», підрозділ «З обережністю»). У клінічних дослідженнях показано відсутність відмінностей в частоті розвитку інфаркту міокарда (1,1 на 100 чоловік в рік) або частоті смертності від серцево-судинних захворювань (0,3 на 100 чоловік в рік) у пацієнтів, які отримували препарат Віагра®, в порівнянні з пацієнтами, які отримували плацебо.

Препарати, призначені для лікування порушень ерекції, не слід призначати чоловікам, для яких сексуальна активність небажана.

Препарат Віагра® надає системну вазодилатуючу дію, що приводить до минущого зниження артеріального тиску, що не є клінічно значущим явищем і не призводить до будь-яких наслідків у більшості пацієнтів. Проте, до призначення препарату Віагра® лікар повинен ретельно оцінити ризик можливих небажаних проявів вазодилатирующего дії у пацієнтів з відповідними захворюваннями, особливо на тлі сексуальної активності. Підвищена сприйнятливість до вазодилататорам спостерігається у хворих з обструкцією вихідного тракту лівого шлуночка (стеноз аорти, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія), а також з рідкісним синдромом множинної системної атрофії, що виявляється важким порушенням регуляції артеріального тиску з боку вегетативної нервової системи.

Були відзначені поодинокі випадки розвитку передньої ішемічної оптичної нейропатії неартеріального генезу як причини погіршення або втрати зору на тлі застосування всіх інгібіторів фосфодіестерази -5, включаючи силденафіл. Більшість цих пацієнтів мали фактори ризику, такі як екскавація (поглиблення) головки зорового нерва, вік понад 50 років, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, гіперліпідемія і куріння. Причинно-наслідкового зв'язку між прийомом інгібіторів фосфодіестерази -5 і розвитком передньої ішемічної оптичної нейропатії неартеріального генезу не виявлено. Лікар повинен інформувати пацієнта про підвищення ризику розвитку передньої ішемічної оптичної нейропатії неартеріального генезу, якщо раніше це стан у нього вже зазначалося. Оскільки спільне застосування силденафілу і α-блокаторів може призвести до симптоматичної гіпотензії у окремих чутливих пацієнтів, препарат Віагра® слід з обережністю призначати хворим, які приймають α-адреноблокатори (див. Розділ «Взаємодія»). Щоб звести до мінімуму ризик розвитку постуральної гіпотензії у пацієнтів, що приймають α-адреноблокатори, прийом препарату Віагра® слід починати тільки після досягнення стабілізації гемодинаміки у цих пацієнтів. Слід також розглянути доцільність зниження початкової дози препарату Віагра® (див. Розділ «Спосіб застосування та дози»). Лікар повинен поінформувати пацієнтів про те, які дії слід зробити в разі появи симптомів постуральноїгіпотензії.

У незначної кількості пацієнтів зі спадковим пігментним ретинітом є генетично детерміновані порушення функцій фосфодіестераз сітківки ока. Відомості про безпеку застосування препарату Віагра® у хворих з пігментним ретинітом відсутні, тому силденафіл слід застосовувати з обережністю (див. Розділ «Протипоказання», підрозділ «З обережністю»).

Силденафіл підсилює антиагрегаційний ефект нітропрусиду натрію (донатору оксиду азоту) на тромбоцити людини in vitro. Відомості про безпеку застосування препарату Віагра® у хворих з внутрішніми кровотечами або активною пептичною виразкою шлунка відсутні, тому його слід застосовувати з обережністю (див. Розділ «Протипоказання», підрозділ «З обережністю»).

Засоби лікування еректильної дисфункції повинні використовуватися з обережністю у пацієнтів з анатомічною деформацією статевого члена (ангуляция, кавернозний фіброз, хвороба Пейроні), або у пацієнтів з факторами ризику розвитку пріапізму (серповидноклітинна анемія, множинна мієлома, лейкемія) (див. Розділ «Протипоказання», підрозділ «З обережністю»).

Безпека і ефективність застосування препарату Віагра® спільно з іншими засобами для лікування порушень ерекції, не вивчалася, тому застосування подібних комбінацій не рекомендується (див. «Протипоказання»).

У деяких постмаркетингових і клінічних дослідженнях з використанням всіх інгібіторів фосфодіестерази -5, включаючи силденафіл, повідомлялося про раптове зниження або втрати слуху у пацієнтів. Однак більшість цих хворих мали фактори ризику розвитку даної патології, і не було виявлено жодної кореляції між використанням інгібіторів фосфодіестерази -5 і раптовим зниженням або втратою слуху. У разі раптового зниження або втрати слуху слід припинити терапію силденафілом і негайно проконсультуватися з лікарем.

Вплив на здатність керувати автомобілем або виконувати роботи, що вимагають підвищеної швидкості фізичних та психічних реакцій. На тлі прийому силденафілу будь-якого негативного впливу на здатність керувати автомобілем або іншими технічними засобами не спостерігалося. Однак оскільки при прийомі силденафілу можливе зниження артеріального тиску, розвиток хроматопсія, затуманений зору і т.п. побічних явищ, слід уважно ставитися до індивідуального дії препарату в зазначених ситуаціях, особливо на початку лікування і при зміні режиму дозування.

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат, кроскармелоза натрію, магнію стеарат.

Склад плівкової оболонки: Opadry блакитний OY-LS-20921 (гіпромелоза, лактоза, триацетин, титану діоксид (E171), алюмінієвий лак на основі индигокармина (E132)) і Opadry прозорий YS-2-19114-A (гіпромелоза, триацетин).

Всередину, приблизно за 1 год до сексуальних дій.

Рекомендована доза для більшості дорослих пацієнтів становить 50 мг. З урахуванням ефективності та переносимості доза може бути збільшена до 100 мг або знижена до 25 мг. Максимальна рекомендована доза становить 100 мг. Максимальна рекомендована кратність застосування - 1 раз на добу.

Порушення функції нирок. При легкої і среднетяжелой ступеня ниркової недостатності (Cl креатиніну 30-80 мл / хв) коригування дози не потрібно, при тяжкій нирковій недостатності (Cl креатиніну

Порушення функції печінки. Оскільки виведення силденафілу порушується у пацієнтів з пошкодженням печінки (зокрема при цирозі), дозу препарату Віагра® слід знизити до 25 мг.

Спільне застосування з іншими ЛЗ

При спільному застосуванні з ритонавіром максимальна разова доза препарату Віагра® не повинна перевищувати 25 мг, а кратність застосування - 1 раз в 48 ч (див. Розділ «Взаємодія»).

При спільному застосуванні з інгібіторами ізоферменту цитохрому CYP3A4 (еритроміцин, саквінавір, кетоконазол, ітраконазол) початкова доза препарату Віагра® повинна становити 25 мг (див. Розділ «Взаємодія»).

Щоб звести до мінімуму ризик розвитку постуральної гіпотензії у пацієнтів, що приймають α-адреноблокатори, прийом препарату Віагра® слід починати тільки після досягнення стабілізації гемодинаміки у цих пацієнтів. Слід також розглянути доцільність зниження початкової дози силденафілу (див. Розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія»).

Літні пацієнти. Коригування дози препарату Віагра не потрібно.

Порушення загального стану: реакції підвищеної чутливості (в т.ч. шкірний висип).

Зміни з боку ЦНС і периферичної нервової системи: судоми.

Зміни з боку серцево-судинної системи: тахікардія, зниження артеріального тиску, непритомність, носова кровотеча.

Шлунково-кишкові порушення: блювота.

Зміни з боку органу зору: біль в очах, почервоніння очей / ін'єкції склер.

Порушення з боку репродуктивної системи: тривала ерекція та / або пріапізм.

Вплив інших лікарських препаратів на фармакокінетику силденафілу

Метаболизм силденафила происходит в основном под действием изоферментов цитохрома CYP3А4 (основной путь) и CYP2С9 , поэтому ингибиторы этих изоферментов могут уменьшить клиренс силденафила, а индукторы, соответственно, увеличить клиренс силденафила. Отмечено снижение клиренса силденафила при одновременном применении ингибиторов изофермента цитохрома CYP3A4 (кетоконазол, эритромицин, циметидин). Циметидин (800 мг), неспецифический ингибитор изофермента цитохрома CYP3A4 , при совместном приеме с силденафилом (50 мг) вызывает повышение концентрации силденафила в плазме на 56%. Однократный прием 100 мг силденафила совместно с эритромицином (по 500 мг/ сут 2 раза в день в течение 5 дней), специфическим ингибитором изофермента цитохрома CYP3A4 , на фоне достижения постоянной концентрации эритромицина в крови, приводит к увеличению AUC силденафила на 182%. При совместном приеме силденафила (однократно 100 мг) и саквинавира (1200 мг/день в 3 приема), ингибитора ВИЧ -протеазы и изофермента цитохрома CYP3A4 , на фоне достижения постоянной концентрации саквинавира в крови Cmax силденафила повышалась на 140%, а AUC увеличивалась на 210%. Силденафил не оказывает влияния на фармакокинетику саквинавира. Более сильные ингибиторы изофермента цитохрома CYP3A4 , такие как кетоконазол и итраконазол, могут вызывать и более сильные изменения фармакокинетики силденафила.

Одновременное применение силденафила (однократно 100 мг) и ритонавира (по 500 мг 2 раза в сутки), ингибитора ВИЧ -протеазы и сильного ингибитора цитохрома Р450, на фоне достижения постоянной концентрации ритонавира в крови приводит к увеличению Cmax силденафила на 300% (в 4 раза), а AUC — на 1000% (в 11 раз). Через 24 ч концентрация силденафила в плазме крови составляет около 200 нг/мл (после однократного применения одного силденафила — 5 нг/мл).

Если силденафил принимают в рекомендуемых дозах пациенты, получающие одновременно сильные ингибиторы изофермента цитохрома CYP3A4 , то Cmax свободного силденафила не превышает 200 нМ, и препарат хорошо переносится.

Однократный прием антацида (магния гидроксида/алюминия гидроксида) не влияет на биодоступность силденафила.

Ингибиторы изофермента цитохрома CYP2C9 (толбутамид, варфарин), изофермента цитохрома CYP2D6 ( СИОЗС , трициклические антидепрессанты), тиазидные и тиазидоподобные диуретики, ингибиторы АПФ и антагонисты кальция не оказывают влияния на фармакокинетику силденафила.

Азитромицин (500 мг/ сут в течение 3 дней) не оказывает влияния на AUC , Cmax , Tmax , константу скорости выведения и T1/2 силденафила или его основного циркулирующего метаболита.

Влияние силденафила на другие ЛС

Силденафил является слабым ингибитором изоферментов цитохрома Р450 — 1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 и 3А4 (ИК50 >150 мкмоль). При приеме силденафила в рекомендуемых дозах, его Cmax составляет около 1 мкмоль, поэтому маловероятно, что силденафил может повлиять на клиренс субстратов этих изоферментов.

Силденафил усиливает гипотензивное действие нитратов как при длительном применении последних, так и при их назначении по острым показаниям. В связи с этим применение силденафила в сочетании с нитратами или донаторами оксида азота противопоказано.

При одновременном приеме α-адреноблокатора доксазозина (4 или 8 мг) и силденафила (25, 50 или 100 мг) у пациентов с доброкачественной гиперплазией простаты со стабильной гемодинамикой среднее дополнительное снижение сАД / дАД в положении лежа на спине составляло 7/7, 9/5 и 8/4 мм рт. ст. соответственно, а в положении стоя — 6/6, 11/4 и 4/5 мм рт. ст. соответственно. Сообщается о редких случаях развития у таких пациентов симптоматической постуральной гипотензии, проявлявшейся в виде головокружений (без обморока). У отдельных чувствительных пациентов, получающих α-адреноблокаторы, одновременное применение силденафила может привести к симптоматической гипотензии.

Признаков значительного взаимодействия с толбутамидом (250 мг) или варфарином (40 мг), которые метаболизируются изоферментом цитохрома CYP2C9 , не выявлено.

Силденафил (100 мг) не оказывает влияния на фармакокинетику ингибиторов ВИЧ -протеазы, саквинавира и ритонавира, являющихся субстратами изофермента цитохрома CYP3А4 , при их постоянном уровне в крови.

Силденафил (50 мг) не вызывает дополнительного увеличения времени кровотечения при приеме ацетилсалициловой кислоты (150 мг).

Силденафил (50 мг) не усиливает гипотензивное действие алкоголя у здоровых добровольцев при Cmax алкоголя в крови в среднем 0,08% (80 мг/дл).

У больных с артериальной гипертензией признаков взаимодействия силденафила (100 мг) с амлодипином не выявлено. Среднее дополнительное снижение АД в положении лежа составляет 8 мм рт. ст. ( сАД ) и 7 мм рт. ст. ( дАД ).

Применение силденафила в сочетании с антигипертензивными средствами не приводит к возникновению дополнительных побочных эффектов.

Симптомы: при однократном приеме препарата Виагра® в дозе до 800 мг нежелательные явления были сопоставимы с таковыми при приеме препарата в более низких дозах, но встречались чаще.

Лікування: симптоматичне. Гемодиализ не ускоряет клиренс силденафила, т.к. последний активно связывается с белками плазмы и не выводится почками.

5 років

Силденафил

Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Динамико таблетки покрыт.плен.об. 50 мг 1 шт., Максигра таблетки покрыт.плен.об. 50 мг 4 шт., Эрексезил таблетки покрыт.плен.об. 50 мг 4 шт., Силденафил Вертекс таблетки покрыт.плен.об. 50 мг 1 шт., Силденафил Вертекс таблетки покрыт.плен.об. 50 мг 4 шт., Максигра таблетки покрыт.плен.об. 100 мг 1 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Виагра таблетки 100 мг 12 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!