Купить Вайдаза флакон, 100 мг

Фармакологическое действие

Фармакодинамика

Противоопухолевый препарат. Антиметаболит. Противоопухолевое действие азацитидина обусловлено разнообразными механизмами, включая цитотоксичность в отношении патологически измененных гематопоэтических клеток костного мозга и гипометилирование ДНК. Механизмы, участвующие в реализации цитотоксического действия азацитидина, включают ингибирование синтеза ДНК, РНК и белка, инкорпорацию препарата в ДНК и РНК, а также активацию путей повреждения ДНК. Непролиферирующие клетки практически не чувствительны к азацитидину. Инкорпорация азацитидина в ДНК приводит к инактивации метилтрансферазы ДНК, в результате чего происходит гипометилирование ДНК. Гипометилирование ДНК в аберрантно метилированных генах, присутствующее и в регуляторном цикле нормальных клеток, их дифференциации и клеточной смерти, может вызывать ре-экспрессию гена и восстановление свойств подавления опухолевого роста у самих раковых клеток. Клиническая значимость механизма гипометилирования ДНК в сравнении с цитотоксическим и другими эффектами азацитидина еще не установлена.

Клиническая эффективность и безопасность Вайдазы была подтверждена результатами многоцентрового рандомизированного исследования III фазы. У больных с миелодиспластическим синдромом, хроническим миеломоноцитарным лейкозом и острым миелолейкозом терапия Вайдазой превосходила современную традиционную терапию по всем критериям эффективности, включая продолжительность жизни и общую частоту ответа на лечение.

Фармакокинетика

Всасывание

После п/к введения азацитидин быстро абсорбируется, достигая Cmax 750±403 нг/мл через 0,5 ч после введения. Абсолютная биодоступность азацитидина при п/к введении составляет 89% по отношению к данному показателю при в/в введении на основании результатов определения AUC.

Метаболизм

Результаты исследования in vitro показали, что в метаболизме азацитидина не участвуют изоферменты системы цитохрома Р450, UDP-глюкуронилтрансфераза, сульфотрансфераза и глютатионтрансфераза. Азацитидин метаболизируется путем спонтанного гидролиза и дезаминирования, которое индуцируется цитидиндезаминазой.

Выведение

Азацитидин быстро выводится из организма, его T1/2 после п/к введения составляет 41±8 мин. Большая часть азацитидина (50-85%) и/или его метаболитов выводится почками. Через кишечник выводится менее 1% препарата. Данных о поступлении азацитидина в грудное молоко нет.

Фармакокинетика в особых клинических случаях

Влияние нарушения функции печени или почек, а также возраста, пола или расы на фармакокинетические параметры азацитидина не изучалось.

Вайдаза лиофилизат для пригот.р-ра для в/подкож. введ. 100 мг флакон 1 шт. инструкция на украинском

Латинское название	Форма выпуска
Упаковка	Фармакологическое действие
Показания	Противопоказания
Применение при беременности и кормлении грудью	Особые указания
Состав	Способ применения и дозы
Побочные действия	Лекарственное взаимодействие
Передозировка	Условия хранения
Срок годности	Действующее вещество

латинська назва

Vidaza

Форма випуску

Ліофілізат для приготування суспензії для п / к введення.

упаковка

1 шт.

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Протипухлинний препарат. Антиметаболіт. Протипухлинну дію азацітідіна обумовлено різноманітними механізмами, включаючи цитотоксичність щодо патологічно змінених гематопоетичних клітин кісткового мозку і гіпометілірованіе ДНК. Механізми, що беруть участь в реалізації цитотоксичної дії азацітідіна, включають інгібування синтезу ДНК, РНК і білка, інкорпорацію препарату в ДНК і РНК, а також активацію шляхів пошкодження ДНК. Непроліферуючі клітини практично не чутливі до азацітідіну. Інкорпорація азацітідіна в ДНК призводить до інактивації метилтрансферази ДНК, в результаті чого відбувається гіпометілірованіе ДНК. Гіпометілірованіе ДНК в аберрантним метилованих генах, присутнє і в регуляторному циклі нормальних клітин, їх диференціації та клітинної смерті, може викликати ре-експресію гена і відновлення властивостей придушення пухлинного росту у самих ракових клітин. Клінічна значущість механізму гіпометілірованіе ДНК в порівнянні з цитотоксичним і іншими ефектами азацітідіна ще не встановлена.

Клінічна ефективність і безпеку Вайдази була підтверджена результатами багатоцентрового рандомізованого дослідження III фази. У хворих з мієлодиспластичним синдромом, хронічним мієломоноцитарний лейкозом і гострим мієлолейкоз терапія Вайдазой перевершувала сучасну традиційну терапію за всіма критеріями ефективності, включаючи тривалість життя і загальну частоту відповіді на лікування.

Фармакокінетика

всмоктування

Після п / к введення азацітідін швидко абсорбується, досягаючи C max 750 ± 403 нг / мл через 0,5 години після введення. Абсолютнабіодоступність азацітідіна при п / к введенні складає 89% по відношенню до даного показника при в / в введенні на підставі результатів визначення AUC.

метаболізм

Результати дослідження in vitro показали, що в метаболізмі азацітідіна не беруть участь ізоферменти системи цитохрому Р450, UDP-глюкуронилтрансфераза, сульфотрансфераза і глютатіонтрансфераза. Азацітідін метаболізується шляхом спонтанного гідролізу і дезамінування, яке індукується цитидиндезаміназою.

виведення

Азацітідін швидко виводиться з організму, його T 1/2 після п / к введення складає 41 ± 8 хв. Велика частина азацітідіна (50-85%) і / або його метаболітів виводиться нирками. Через кишечник виводиться менше 1% препарату. Даних про надходження азацітідіна в грудне молоко немає.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

Вплив порушення функції печінки або нирок, а також віку, статі або раси на фармакокінетичні параметри азацітідіна не вивчалось.

показання

Лікування дорослих хворих, у яких не може бути виконана трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин:

мієлодиспластичний синдром (МДС) з високою або проміжної-2 ступенем ризику відповідно до шкали IPSS (Міжнародна прогностична система балів); гострий мієлоїдний лейкоз; хронічний мієломоноцитарний лейкоз без ознак МДС. Протипоказання
Поширені метастази в печінці; вагітність; лактація (період грудного вигодовування); дитячий вік (відсутність даних щодо ефективності і безпеки); підвищена чутливість до азацітідіну або інших компонентів препарату.

З обережністю: слід застосовувати препарат у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, захворюваннями легенів, з порушеннями функції нирок і печінки, включаючи великі метастатичні ураження печінки.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат протипоказаний при вагітності та в період грудного вигодовування.

Чоловіки і жінки дітородного віку повинні використовувати ефективні методи контрацепції під час лікування і протягом 3 місяців після його закінчення. Чоловікам слід рекомендувати розглянути можливість консервації зразків власної сперми перед початком лікування.

особливі вказівки

Лікування препаратом Вайдаза повинно проводитися під наглядом лікаря, який має досвід застосування протипухлинних препаратів.

Безпека і ефективність Вайдази у пацієнтів, які страждають важкою застійною серцевою недостатністю, іншими вираженими серцево-судинними або легеневими захворюваннями не встановлена.

До початку терапії та перед початком кожного циклу повинні бути отримані результати дослідження функціональної активності печінки та креатиніну сироватки крові, а також дані розгорнутого аналізу крові. Регулярні аналізи крові показані для моніторування ефективності і безпеки лікування.

Найбільш частими побічними ефектами при лікуванні азацітідіном були гематологічні реакції, включаючи тромбоцитопенію, нейтропенію і лейкопенію (зазвичай 3-4 ступеня тяжкості). Найбільший ризик розвитку цих реакцій відзначається під час перших двох циклів терапії, після чого вони не так часто виникають у пацієнтів з відновленими гематологічними показниками. Більшість гематологічних реакцій дозволяється при відстроченні чергового циклу лікування, профілактичному призначенні антибіотиків і / або колонієстимулюючогофактора при нейтропенії і гемотрансфузій при анемії або тромбоцитопенії.

Розгорнутий аналіз крові повинен проводитися для контролю ефективності лікування і можливих побічних реакцій як мінімум перед кожним циклом лікування. Після проведення першого лікувального циклу дозування для подальшого лікування розраховується на основі вихідних показників і їх динаміки в процесі лікування.

Медичний персонал і пацієнт повинні отримати вказівки про необхідність контролю температури тіла (лихоманки) і симптомів дозволяють діагностувати кровотеча.

Мієлосупресія може привести до нейтропенії і збільшення ризику інфекції. У пацієнтів на тлі лікування азацітідіном відзначалися серйозні побічні реакції, такі як сепсис на фоні нейтропенії (0,8%) і пневмонія (2,5%). У разі інфекційних ускладнень можливе призначення етіотропного лікування і колонієстимулюючогофактора при нейтропенії.

У пацієнтів, які отримують лікування азацітідіном, можуть розвиватися кровотечі, в т.ч. що відносяться до категорії серйозних побічних реакцій, такі як шлунково-кишкові (0,8%) і внутрішньочерепні кровотечі (0,5%). Необхідно здійснювати контроль симптомів, що дозволяють діагностувати кровотечі, особливо у пацієнтів з вихідною тромбоцитопенией або тромбоцитопенією, що виникла на тлі лікування.

У пацієнтів, які отримували лікування азацітідіном, відзначалися реакції гіперчутливості, що відносяться до категорії серйозних (0,25%). У разі розвитку анафілактичних реакцій лікування азацітідіном має бути негайно зупинено і призначено симптоматичне лікування.

Більшість побічних реакцій з боку шкіри і підшкірно-жирової клітковини відзначалися в місці ін'єкції. Більшість подібних реакцій виникало під час двох перших циклів лікування, при цьому відзначалася тенденція до їх зменшення при продовженні лікування. Такі місцеві побічні реакції як висип, запалення, свербіж в місці ін'єкції, еритема можуть зажадати призначення антигістамінних препаратів, кортикостероїдів і НПЗЗ.

На тлі лікування азацітідіном у пацієнтів з поширеними метастатичними ураженнями печінки відзначені випадки розвитку печінкової коми з летальним результатом.

У пацієнтів, які отримували лікування азацітідіном, в рідкісних випадках відзначалися порушення функції нирок, що включали різні стану від підвищення рівня креатиніну і почечноканальцевого ацидозу до розвитку ниркової недостатності, в т.ч. з летальним результатом.

При непоясненному зниженні рівня бікарбонатів у сироватці, нез'ясовне підвищення рівня креатиніну сироватки крові або концентрації сечовини в крові черговий цикл терапії повинен бути відкладений до відновлення цих параметрів до нормальних або вихідних значень, а доза препарату в наступному циклі повинна бути зменшена. Оскільки азацітідін і його метаболіти виводяться переважно нирками, пацієнти з нирковою недостатністю повинні ретельно моніторувати для контролю небажаних явищ.

На тлі лікування азацітідіном найбільш часто відзначалися запор, діарея, нудота і блювота. Ці побічні реакції купировались за допомогою симптоматичних засобів: протиблювотних - при нудоті і блювоті, протидіарейних - при діареї, і проносних - при запорах.

Вайдаза - це цитотоксическое лікарський засіб, з яким, як і з іншими токсичними речовинами, слід звертатися з обережністю. Будь-який невикористаний або витратний матеріал повинен бути утилізований згідно з місцевими вимогами.

При контакті відновленого розчину азацітідіна зі шкірою, негайно ретельно промити її з милом і водою. При контакті зі слизовою оболонкою - ретельно промити її водою.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги

Дослідження з вивчення впливу на здатність керувати транспортними засобами і використання механізмів не проводилися. З огляду на можливість розвитку слабкості на тлі лікування препаратом Вайдаза, пацієнти повинні виявляти особливу обережність при керуванні автомобілем і роботі з механізмами.

склад

1 флакон містить:

Активні речовини: азацітідін 100 мг.

Допоміжні речовини: Манітол - 100 мг.

Спосіб застосування та дози

Препарат Вайдаза вводять п / к в область плеча, стегна або живота. Місця ін'єкції слід чергувати. Місце для чергової ін'єкції повинно знаходитися більше ніж на 2,5 см від попереднього. Вайдаза не повинна вводитися в пошкоджені, гіперемійовані, ущільнені або хворобливі ділянки шкіри (в т.ч. в ділянки шкіри з крововиливами).

Перед введенням Вайдази рекомендується призначити протиблювотні препарати.

Рекомендована початкова доза препарату Вайдаза при проведенні першого циклу терапії для всіх пацієнтів, незалежно від значень вихідних гематологічних показників, становить 75 мг / м 2 поверхні тіла і вводиться щодня протягом 7 днів з наступною перервою в 21 день (28-денний терапевтичний цикл).

Повинно бути проведено не менше 6 терапевтичних циклів. Лікування продовжують до тих пір, поки зберігається його ефективність або до появи симптомів прогресування захворювання.

В ході спостереження за хворими оцінюють відповідь з боку показників крові і можливі прояви токсичності, зокрема з боку крові та нирок, які можуть вимагати відстрочення наступного курсу лікування або корекції дози препарату. Нижче представлені можливості модифікації дози препарату Вайдаза при розвитку різних видів токсичності.

Модифікація дози при виявленні симптомів гематологічної токсичності

Гематологічної токсичністю вважається максимальне зниження кількості клітин протягом даного циклу лікування (надир), якщо кількість тромбоцитів знижується до 50? '10 9 / л і нижче і / або абсолютне число нейтрофілів (АЧН) знижується до 1?' 10 9 / л і нижче.

Відновленням вважається підвищення кількості клітин в клітинної (их) лінії (ях) на, принаймні, половину різниці між вихідним кількістю клітин і надиром (тобто кількість клітин при відновленні> надир + (0,5? ([Вихідне кількість - надир]).

Пацієнти з вихідними (до початку терапії Вайдазой) показниками кількості лейкоцитів> 3? '10 9 / л, абсолютної кількості нейтрофілів> 1,5?' 10 9 / л, кількості тромбоцитів> 75? '10 9 / л

Якщо на тлі лікування препаратом Вайдаза у цих пацієнтів з'являються симптоми гематологічної токсичності, наступний цикл лікування препаратом відкладається до відновлення кількості тромбоцитів і абсолютної кількості нейтрофілів до вихідних значень. Якщо тривалість відновного періоду не перевищує 14 днів, модифікації дози препарату не потрібна. Якщо кількість клітин крові не збільшилася до необхідного рівня протягом 14 днів, доза препарату повинна бути знижена відповідно до рекомендацій викладеним нижче. При використанні модифікованої дози, тривалість циклу терапії повинна відновитися до 28 днів.

Кількість клітин крові % Від початкової дози для наступного циклу, якщо відновлення * кількості клітин крові зажадало більше 14 днів Абсолютна кількість нейтрофілів кількість тромбоцитів ? 1? '10 9 / л ? 50? '10 9 / л 50% > 1? '10 9 / л > 50? '10 9 / л 100%

* Відновлення = кількість (к-ть)? мінімальне к-ть + (0,5? [Початкове к-ть - мінімальне к-ть])

Пацієнти з вихідними (до початку терапії Вайдазой) показниками кількості лейкоцитів <3? '10 9 / л, абсолютної кількості нейтрофілів <1,5?' 10 9 / л, кількості тромбоцитів <75? '10 9 / л.

Якщо перед черговим курсом лікування препаратом Вайдаза спостерігається зниження кількості лейкоцитів або абсолютної кількості нейтрофілів або тромбоцитів менше або дорівнює 50% від їх вихідних значень, або більше 50%, але при наявності ознак поліпшення диференціації будь-якого клітинного паростка, схема введення препарату Вайдаза і його доза не повинні змінюватися.

Пацієнтам, у яких кількість клітин крові не перевищила 50% порога від вихідного рівня при відсутності ознак поліпшення диференціювання клітинних паростків, черговий курс лікування препаратом Вайдаза повинен бути відстрочено до відновлення абсолютної кількості нейтрофілів і тромбоцитів. Якщо відновлювальний процес зайняв не більше 14 днів, корекція дози препарату Вайдаза не потрібно. Якщо кількість клітин крові не досягло бажаного рівня протягом 14 днів, необхідно визначення клітинного насичення кісткового мозку. При показнику клітинного насичення> 50% не вимагає обов'язкової зміни дози препарату. Якщо клітинна насиченість кісткового мозку? 50%, введення препарату Вайдаза має бути відкладено, а доза зменшена згідно з наведеними в таблиці рекомендацій:

Клітинне насичення кісткового мозку % Від початкової дози для наступного циклу, якщо відновлення * кількості клітин крові зажадало більше 14 днів Відновлення *? 21 день Відновлення *> 21 день 15-50% 100% 50% <15% 100% 33%

* Відновлення = кількість (к-ть)? мінімальне к-ть + (0,5? [Початкове к-ть - мінімальне к-ть]).

Після модифікації дози, тривалість циклу повинна бути відновлена ​​до 28 днів.

Приклад розрахунку індивідуальної дози азацітідіна представлений в таблиці нижче:

м 2 поверхні тіла 100% рекомендованої початкової дози (75 мг / м 2) 50% рекомендованої початкової дози (37.5 мг / м 2) 33% рекомендованої початкової дози (25 мг / м 2) добова доза обсяг розчину добова доза обсяг розчину добова доза обсяг розчину 1,4 105 мг 4,2 мл ** 52,5 мг 2,1 мл * 35 мг 1,4 мл * 1,5 112,5 мг 4,5 мл ** 56,25 мг 2,25 мл * 37,5 мг 1,5 мл * 1,6 120 мг 4,8 мл ** 60 мг 2,4 мл * 40 мг 1,6 мл * 1,7 127,5 мг 5,1 мл ** 63,75 мг 2,55 мл * 42,5 мг 1,7 мл * 1,8 135 мг 5,4 мл ** 67,5 мг 2,7 мл * 45 мг 1,8 мл * 1,9 142,5 мг 5,7 мл ** 71,25 мг 2,85 мл * 47,5 мг 1,9 мл * * 1 флакон, що містить 100 мг азацітідіна
** 2 флакона, що містять 100 мг азацітідіна

Особливості застосування в окремих групах пацієнтів

У пацієнтів з порушенням функції нирок спеціальних досліджень не проводилося. Пацієнтам з нирковою недостатністю тяжкого ступеня потрібне ретельне моніторування для контролю небажаних явищ. Не потрібно змінювати початкову дозу препарату у пацієнтів з порушеннями функції нирок (наприклад, вихідний рівень креатиніну сироватки крові або концентрація сечовини в крові в 2 рази більше верхньої межі норми або концентрація бікарбонату менше 20 ммоль / л). Подальша модифікація дози базується на результатах дослідження гематологічних параметрів і показників функції нирок. При непоясненному зниженні концентрації бікарбонатів у сироватці менше 20 ммоль / л доза препарату для наступного циклу терапії повинна бути зменшена на 50%. При непоясненному підвищенні концентрації креатиніну сироватки крові або концентрації азоту сечовини в крові в 2 або більше разів від вихідних значень або вище верхньої межі норми, черговий цикл терапії повинен бути відкладений до відновлення цих параметрів до нормальних або вихідних значень, а доза препарату в наступному циклі повинна бути зменшена на 50%.

У пацієнтів з порушеннями функції печінки спеціальних досліджень не проводилося. Пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю потрібне ретельне моніторування для своєчасного виявлення небажаних явищ. Даній категорії пацієнтів не потрібно змінювати початкову дозу препарату. Подальша модифікація дози буде залежати від результатів дослідження крові.

Пацієнтам похилого віку не потрібно спеціального режиму дозування. Оскільки у даній категорії пацієнтів ймовірність порушення функції нирок вище, під час лікування рекомендується проводити моніторинг функцію нирок.

Не рекомендується призначати Вайдазу дітям і підліткам молодше 18 років через недостатній клінічний досвід.

Правила приготування розчину і проведення ін'єкцій

Вміст флакона з препаратом слід розчинити в 4 мл води для ін'єкцій до концентрації 25 мг / 1 мл. Після додавання у флакон води для ін'єкцій його необхідно енергійно потрясти до отримання однорідної суспензії білого кольору. При необхідній дозі, що перевищує 100 мг, використовуються 2 флакона з препаратом.

Безпосередньо перед введенням необхідно повторно перевести вміст шприца в стан суспензії. Для цього слід енергійно покатати шприц між долонями до отримання однорідної суспензії білого кольору. Температура суспензії під час ін'єкції повинна складати 20-25 ° С. Не вживати препарат, якщо він містить великі частки.

Для проведення п / к ін'єкції рекомендується використовувати голку 25 калібру, при цьому голку слід ввести під шкіру плеча, стегна або живота під кутом 45-90 °. В одну область слід вводити не більше 4 мл розчиненого препарату. Дозы более 4 мл следует вводить в 2 разные области.

Суспензию Вайдаза следует готовить немедленно перед использованием. Готовую суспензию хранить при температуре 25°С не более 45 мин или при температуре от 2° до 8°С не более 8 ч. Необходимо, чтобы перед введением температура суспензии в шприце достигла 20-25°С (но не более чем в течение 30 мин). Если данные временные ограничения превышены, приготовленная суспензия должны быть утилизирована соответствующим образом, и новая суспензия должна быть приготовлена.

Побічні дії

Наиболее часто: гематологические реакции (71.4%), включая тромбоцитопению, нейтропению и лейкопению (обычно 3-4 степени тяжести); желудочно-кишечные осложнения (60,6%), включая тошноту и рвоту (обычно 1-2 степени тяжести) или локальные реакции в месте введения (77,1%; степень тяжести 1-2); серьезные нежелательные реакции - фебрильная нейтропения (8%), анемия (2,3%), а также - сепсис на фоне нейтропении, пневмония, тромбоцитопения и кровотечения (например, внутричерепные).

Визначення частоти побічних реакцій:

дуже часто (? 1/10); часто (? 1/100, <1/10); нечасто (? 1/1000, <1/100); рідко (? 1/10 000, <1/1000); очень редко ( < 1/10 000); неизвестно (оценить по имеющимся данным невозможно).

Со стороны системы кроветворения: очень часто - нейтропения, фебрильная нейтропения, лейкопения, тромбоцитопения, анемия; часто – панцитопения.

Со стороны пищеварительной системы: очень часто - диарея, запор, тошнота, рвота, боль в животе, анорексия; часто - желудочно-кишечное кровотечение, геморроидальное кровотечение, стоматит, кровоточивость десен, диспепсия.

Со стороны печени и желчевыводящих путей: нечасто - печеночная недостаточность, прогрессирующая печеночная кома.

Со стороны нервной системы: очень часто - головокружение, головная боль; часто - внутричерепное кровотечение, сонливость.

Со стороны психики: спутанность сознания, тревожность, бессонница.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - повышение или снижение АД, гематомы.

З боку дихальної системи: дуже часто - задишка; часто - одышка при физической нагрузке, боль в гортани и глотке; редко - интерстициальные заболевания легких.

Со стороны мочевыделительной системы: часто - гематурия, почечная недостаточность, повышение концентрации креатинина; нечасто - почечноканальцевый ацидоз.

Со стороны кожи и подкожно-жировой клетчатки: очень часто - петехии, зуд, сыпь, экхимозы; часто - пурпура, алопеция, эритема, пятнистая сыпь.

З боку кістково-м'язової системи: дуже часто - артралгія; часто - боли в костях, миалгия.

Со стороны органа зрения: часто - внутриглазные кровотечения, кровоизлияния в конъюнктиву.

Инфекции: очень часто - пневмония, назофарингит; часто - сепсис на фоне нейтропении, инфекции верхних дыхательных путей и мочевыводящих путей, воспаление подкожной клетчатки, синусит, фарингит, ринит, простой герпес.

Со стороны иммунной системы: нечасто - реакции гиперчувствительности.

Со стороны обмена веществ: очень часто - анорексия, часто - гипокалиемия; редко - синдром лизиса опухоли.

Местные реакции: очень часто - боль и покраснение, неспецифические реакции в месте инъекции; часто - кровоточивость, кровоизлияние, гематома, уплотнение, воспаление, сыпь, зуд, изменение цвета кожных покровов, образование узелков и болезненность в месте введения; редко - некроз тканей в месте введения.

Прочие: очень часто - слабость, лихорадка, боли в области грудной клетки; часто - уменьшение массы тела.

лікарська взаємодія

Не проводилось целенаправленных клинических исследований взаимодействия азацитидина с другими лекарственными препаратами. Данные исследований in vitro свидетельствуют о том, что участие изоферментов системы цитохрома Р450, UDP-глюкуронилтрансферазы, сульфотрансферазы и глютатионтрансферазы в метаболизме азацитидина маловероятно. В связи с этим, взаимодействие in vivo с данными ферментами, участвующими в метаболизме, не представляется клинически значимым.

Передозування

Симптомы: сообщалось об одном случае передозировки азацитидина в ходе клинического исследования. У больного отмечалась диарея, тошнота и рвота после однократного внутривенного введения препарата в дозе 290 мг/м 2 , которая превышает рекомендованную начальную дозу почти в 4 раза.

Лікування: рекомендується проводити моніторинг рівня відповідних клітин крові і призначати, при необхідності, підтримуючу терапію. Не існує специфічного антидоту при передозуванні азацітідіна.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 ° С.

Термін придатності

4 роки.

Діюча речовина

Азацітідін

Дополнительная информация

Вайдаза лиофилизат для пригот.р-ра для в/подкож. введ. 100 мг флакон 1 шт. производит Бакстер Онкология ГмбХ, страна производства Швейцария. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Вайдаза лиофилизат для пригот.р-ра для в/подкож. введ. 100 мг флакон 1 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!