Купить Торвакард таблетки 20 мг, 90 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Торвакард - гиполипидемический препарат. Селективный конкурентный ингибитор ГМГ-КоА-редуктазы - основного фермента, превращающего 3-гидрокси-3-метилглютарил-коэнзим А в мевалоновую кислоту — предшественник стероидов, включая холестерин. В печени триглицериды и холестерин включаются в состав ЛПОНП, поступают в плазму крови и транспортируются в периферические ткани. Из ЛПОНП образуются ЛПНП, которые катаболизируются при взаимодействии с высокоаффинными ЛПНП рецепторами. Аторвастатин снижает уровни холестерина (Хс) и липопротеинов в плазме крови, ингибируя ГМГ-КоА-редуктазу в печени и, увеличивая число ЛПНП рецепторов в печени на поверхности клеток, что приводит к усилению захвата и катаболизма Хс-ЛПНП.
Аторвастатин снижает образование Хс-ЛПНП и число частиц ЛПНП. Препарат вызывает выраженное и стойкое повышение активности ЛПНП рецепторов, а также оказывает благоприятное действие на качество циркулирующих ЛПНП. Аторвастатин эффективно снижает уровень Хс-ЛПНП у больных с гомозиготной гиперхолестеринемией, которая обычно не поддается терапии другими гиполипидемическими средствами.
При изучении дозозависимости эффекта аторвастатина было показано, что препарат (в дозе 10-80 мг) снижал уровень общего Хс (на 30-46%), Хс-ЛПНП (на 41-61%), аполипопротеина В (на 34-50%) и триглицеридов (на 14-33%). Результаты лечения были сходными у больных с гетерозиготной семейной гиперхолестеринемией, несемейными формами гиперхолестеринемии и смешанной гиперлипидемией (в т.ч. у больных инсулиннезависимым сахарным диабетом). Аторвастатин снижает уровни общего Хс, Хс-ЛПНП, Хс-ЛПОНП, аполипопротеина В, триглицеридов и Хс, не входящего в состав ЛПВП, и повышает уровень Хс-ЛПВП у больных с изолированной гипертриглицеридемией. Аторвастатин снижает уровень холестерина липопротеинов промежуточной плотности (Хс-ЛППП) у больных с дисбеталипопротеинемией. Как и ЛПНП, липопротеины, содержащие триглицериды (в т.ч. ЛПОНП, ЛППП и их остатки) также ускоряют развитие атеросклероза. Повышение уровня триглицеридов в плазме крови часто обнаруживают в сочетании со снижением уровня Хс-ЛПВП и наличием частиц ЛПНП небольшого размера, а также в сочетании с нелипидными метаболическими факторами риска ИБС. Пока не доказано, что повышение общего уровня триглицеридов в плазме крови является независимым фактором риска ИБС. Также не доказано, что повышение уровня Хс-ЛПВП или снижение уровня триглицеридов само по себе влияет на риск коронарных и других сердечно-сосудистых осложнений и смертность больных.
Аторвастатин и некоторые его метаболиты фармакологически активны. Первичным органом-мишенью действия аторвастатина является печень, где осуществляется синтез холестерина и клиренс ЛПНП.
Динамика уровня Хс-ЛПНП лучше коррелирует с дозой аторвастатина, чем с его концентрацией в плазме крови. Дозу препарата следует подбирать с учетом терапевтического эффекта.
латинська назва
TORVACARD
Форма випускуПігулки покриті оболонкою
упаковка90 шт.
Фармакологічна дія Торвакард - гиполипидемический препарат. Селективний конкурентний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази - основного ферменту, що перетворює 3-гідрокси-3-метилглютарил-коензим А в мевалоновую кислоту - попередник стероїдів, включаючи холестерин. У печінці тригліцериди і холестерин включаються до складу ЛПДНЩ, надходять в плазму крові і транспортуються до периферичних тканини. Із ЛПДНЩ утворюються ЛПНЩ, які катаболізуються при взаємодії з високоаффіннимі ЛПНЩ рецепторами. Аторвастатин знижує рівні холестерину (Хс) і ліпопротеїнів в плазмі крові, пригнічуючи ГМГ-КоА-редуктазу в печінці і, збільшуючи число ЛПНЩ рецепторів в печінці на поверхні клітин, що призводить до посилення захоплення і катаболізму Хс-ЛПНЩ.
Аторвастатин знижує утворення Хс-ЛПНЩ і число частинок ЛПНЩ. Препарат викликає виражене і стійке підвищення активності ЛПНЩ рецепторів, а також надає сприятливу дію на якість циркулюючих ЛПНЩ. Аторвастатин ефективно знижує рівень холестерину-ЛПНЩ у хворих з гомозиготною гіперхолестеринемією, яка зазвичай не піддається терапії іншими гіполіпідемічними засобами.
При вивченні дозозалежності ефекту аторвастатину було показано, що препарат (в дозі 10-80 мг) знижував рівень загального холестерину (на 30-46%), ХС-ЛПНЩ (на 41-61%), аполіпопротеїну В (на 34-50%) і тригліцеридів (на 14-33%). Результати лікування були подібними у хворих з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, несімейними формами гіперхолестеринемії і змішаною гіперліпідемією (в т.ч. у хворих на інсуліннезалежний цукровий діабет). Аторвастатин знижує рівні загального холестерину, холестерину-ЛПНЩ, ХС-ЛПДНЩ, аполіпопротеїну В, тригліцеридів і холестерину, що не входить до складу ЛПВЩ, і підвищує рівень ХС-ЛПВЩ у хворих з ізольованою гіпертригліцеридемією. Аторвастатин знижує рівень холестерину ліпопротеїнів проміжної щільності (ХС-ЛППП) у хворих з дисбеталіпопротеїнемією. Як і ЛПНЩ, ліпопротеїни, що містять тригліцериди (в т.ч. ЛПДНЩ, ЛППП і їх залишки) також прискорюють розвиток атеросклерозу. Підвищення рівня тригліцеридів в плазмі крові часто виявляють у поєднанні зі зниженням рівня ХС-ЛПВЩ і наявністю частинок ЛПНЩ невеликого розміру, а також в поєднанні з неліпідні метаболічними факторами ризику ІХС. Ще не доведено, що підвищення загального рівня тригліцеридів в плазмі крові є незалежним чинником ризику ІХС. Також не доведено, що підвищення рівня ХС-ЛПВЩ або зниження рівня тригліцеридів саме по собі впливає на ризик коронарних та інших серцево-судинних ускладнень і смертність хворих.
Аторвастатин та деякі його метаболіти фармакологічно активні. Первинним органом-мішенню дії аторвастатину є печінка, де здійснюється синтез холестерину і кліренс ЛПНЩ.
Динаміка рівня ХС-ЛПНЩ краще корелює з дозою аторвастатину, ніж з його концентрацією в плазмі крові. Дозу препарату слід підбирати з урахуванням терапевтичного ефекту.
в поєднанні з дієтою для зниження підвищених рівнів загального холестерину, холестерину-ЛПНЩ, аполіпопротеїну В і тригліцеридів і підвищення рівня ХС-ЛПВЩ у хворих з первинною гіперхолестеринемією, гетерозиготною сімейною і несімейною гіперхолестеринемією, комбінованою (змішаною) гіперліпідемією (типи IIa і IIb за Фредриксоном) ; в поєднанні з дієтою для лікування хворих з підвищеними сироватковими рівнями тригліцеридів (тип IV за Фредриксоном) та хворих із дисбеталіпопротеїнемією (тип III за Фредриксоном), у яких дієтотерапія не дає адекватного ефекту; для зниження рівнів загального холестерину і ХС-ЛПНЩ у хворих з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, коли дієтотерапія та інші нефармакологічні методи лікування виявляються недостатньо ефективними. Протипоказання
активні захворювання печінки або підвищення сироваткової активності трансаміназ (більш ніж в 3 рази в порівнянні з верхньою межею норми) неясного генезу; вагітність; період лактації; дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені); підвищена чутливість до компонентів препарату Торвакард.
З обережністю слід застосовувати при хронічному алкоголізмі, захворюваннях печінки в анамнезі, тяжких порушеннях електролітного балансу, ендокринних і метаболічних порушеннях, при гіпотензії, тяжких гострих інфекціях (сепсис), неконтрольованої епілепсії, при значних хірургічних втручаннях травмах, захворювання скелетних м'язів.
Застосування при вагітності та годуванні груддю Аторвастатин протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).
Невідомо, чи виділяється аторвастатин з грудним молоком. З огляду на можливість небажаних явищ у грудних дітей, при необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. Жінки репродуктивного віку під час лікування повинні користуватися адекватними методами контрацепції. Аторвастатин можна призначати жінкам репродуктивного віку тільки в тому випадку, якщо ймовірність вагітності у них дуже низька, а пацієнтка поінформована про можливий ризик лікування для плода.
Перед початком терапії Торвакардом хворому необхідно призначити стандартну гіпохолестестеріновую дієту, яку він повинен дотримуватися під час всього періоду лікування.
Застосування інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази для зниження рівня ліпідів в крові може призводити до зміни біохімічних показників, що відображають функцію печінки. Функцію печінки слід контролювати перед початком терапії, через 6 тижнів, 12 тижнів після початку прийому Торвакарду і після кожного підвищення дози, а також періодично (наприклад, кожні 6 міс). Підвищення активності печінкових ферментів в сироватці крові може спостерігатися протягом терапії Торвакардом. Пацієнти, у яких спостерігається підвищення рівня трансаміназ, повинні перебувати під контролем до повернення рівня ферментів в норму. У тому випадку, якщо значення АЛТ або АСТ більш ніж в 3 рази перевищують рівень верхню межу норми (ВМН), рекомендується знизити дозу Торвакарду або припинити лікування.
Торвакард слід застосовувати з обережністю у хворих, що зловживають алкоголем і / або мають захворювання печінки. Активне захворювання печінки або стійке підвищення активності амінотрансфераз неясного генезу служать протипоказаннями до призначення Торвакарду.
Лікування Торвакардом може викликати міопатію. У пацієнтів з поширеними міалгія, болючістю або слабкістю м'язів і / або вираженим підвищенням активності КФК слід мати на увазі можливість розвитку міопатії (болі і слабкість в м'язах в поєднанні з підвищенням активності КФК більш ніж в 10 разів у порівнянні з ВМН). Хворих необхідно попередити про те, що їм слід негайно повідомити лікаря про появу незрозумілих болів або слабкості в м'язах, якщо вони супроводжуються нездужанням або гарячкою. Терапію Торвакардом слід припинити у разі вираженого підвищення активності КФК або при наявності підтвердженої або передбачуваної міопатії. Ризик міопатії при лікуванні іншими препаратами цього класу підвищувався при одночасному застосуванні циклоспорину, фібратів, еритроміцину, нікотинової кислоти або азольних протигрибкових засобів. Багато з цих препаратів пригнічують метаболізм, опосередкований ферментом CYP3А4, і / або транспорт лікарських засобів. Аторвастатин біотрансформується під дією CYP3A4. Призначаючи аторвастатин в комбінації з фібратами, еритроміцином, імуносупресивними засобами, азольними протигрибковими препаратами або нікотиновою кислотою в гіполіпідемічних дозах, слід ретельно зважити очікувану користь і ризик лікування та регулярно спостерігати за хворими з метою виявлення болю або слабкості в м'язах, особливо протягом перших місяців лікування та в періоди підвищення дози будь-якого препарату. У подібних ситуаціях можна рекомендувати періодичне визначення активності КФК, хоча такий контроль не дозволяє запобігти розвитку тяжкої міопатії.
При застосуванні аторвастатину, як і інших препаратів цього класу, описані випадки рабдоміолізу з гострою нирковою недостатністю, обумовленою міоглобінурією. Терапію Торвакардом слід тимчасово припинити або повністю скасувати при появі ознак можливої міопатії або наявності фактора ризику розвитку ниркової недостатності на тлі рабдоміолізу (наприклад, тяжка гостра інфекція, артеріальна гіпотензія, серйозна операція, травма, тяжкі обмінні, ендокринні та електролітні порушення і неконтрольовані судоми). Перед початком терапії Торвакардом необхідно спробувати домогтися контролю гіперхолестеринемії шляхом адекватної дієтотерапії, підвищеної фізичної активності, зниження маси тіла у хворих з ожирінням і лікування інших станів. Пацієнтів необхідно попередити про те, що їм слід негайно звернутися до лікаря при появі непояснених болів або слабкості в м'язах, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або гарячкою.
Вплив на здатність керування автомобілем і роботу з механізмами
Про несприятливий вплив Торвакарду на здатність керувати автомобілем та роботу з механізмами не повідомлялось.
1 таблетка містить:
Активна речовина: аторвастатин (у формі кальцієвої солі) 20 мг;
Допоміжні речовини: магнію оксид важкий, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена LH21, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат.
Склад оболонки: гіпромелоза 2910/5, макрогол 6000, титану діоксид, тальк.
Спосіб застосування та дози Перед призначенням Торвакарду хворому необхідно рекомендувати стандартну гіполіпідемічну дієту, яку він повинен продовжувати дотримуватися протягом усього періоду терапії.
Початкова доза становить в середньому 10 мг 1 раз / сут. Доза варіює від 10 до 80 мг 1 раз / сут. Препарат можна приймати в будь-який час дня з їжею або незалежно від часу прийому їжі. Дозу підбирають з урахуванням вихідних рівнів ХС-ЛПНЩ, мети терапії та індивідуального ефекту. На початку лікування та / або під час підвищення дози Торвакарду необхідно кожні 2-4 тижні контролювати рівні ліпідів в плазмі крові і відповідним чином коригувати дозу.
При первинній гіперхолестеринемії і змішаною гіперліпідемії в більшості випадках буває достатньо призначення дози 10 мг препарату Торвакард 1 раз / сут. Істотний терапевтичний ефект спостерігається через 2 тижні, як правило, і максимальний терапевтичний ефект зазвичай спостерігається вже через 4 тижні. При тривалому лікуванні цей ефект зберігається.
Інфекційні та паразитарні захворювання: часто - назофарингіт.
З боку крові та лімфатичної системи: рідко - тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: часто - алергічні реакції; дуже рідко - анафілаксія.
З боку обміну речовин і харчування: часто - гіперглікемія; нечасто - гіпоглікемія, збільшення маси тіла, анорексія.
З боку психіки: нечасто - порушення сну, включаючи безсоння і нічні кошмари.
З боку нервової системи: часто - головний біль; нечасто - запаморочення, парестезія, гіпестезія, перекручення смаку, втрата або зниження пам'яті; рідко - периферична нейропатія.
З боку органу зору: нечасто - зниження чіткості зору; рідко - порушення зору.
З боку органів слуху та лабіринтові порушення: нечасто - шум у вухах; дуже рідко - втрата слуху.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто - біль в області глотки і трахеї, носова кровотеча.
З боку травної системи: часто - запор, метеоризм, диспепсія, нудота, діарея; нечасто - блювання, біль у верхній і нижній частині живота, відрижка, панкреатит.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто - гепатит; рідко - холестаз; дуже рідко - печінкова недостатність.
З боку шкіри і підшкірних тканин: нечасто - кропив'янка, шкірний висип, свербіж, алопеція; рідко - ангіоневротичний набряк, бульозний дерматит, включаючи мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.
З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто - біль у м'язах, біль у суглобах, біль в кінцівках, м'язові спазми, припухлість суглобів, болі в спині; нечасто - біль в шиї, м'язова слабкість; рідко - міопатія, міозит, рабдоміоліз, тендопатія (іноді ускладнена розривом сухожилля).
Загальні розлади і порушення в місці введення: нечасто - нездужання, астенія, біль у грудях, периферичні набряки, підвищена стомлюваність, лихоманка.
Лабораторні та інструментальні дані: часто - підвищення активності печінкових трансаміназ, збільшення активності КФК; нечасто - лейкоцитурія, підвищення концентрації глікозильованого гемоглобіну.
лікарська взаємодія Ризик міопатії під час лікування іншими лікарськими засобами цього класу підвищується при одночасному застосуванні циклоспорину, фібратів, еритроміцину, протигрибкових препаратів, що відносяться до азолів, і ніацину.
При одночасному прийомі всередину аторвастатину і суспензії, що містить магнію і алюмінію гідроксиду, знижувалися концентрації аторвастатину в плазмі приблизно на 35%, однак ступінь зменшення рівня Хс-ЛПНЩ при цьому не змінювалася.
При одночасному застосуванні аторвастатин не впливає на фармакокінетику антипірину, тому взаємодії з іншими препаратами, які метаболізуються тими ж ізоферментами цитохрому не очікується.
При одночасному застосуванні колестипола концентрації аторвастатину в плазмі крові знижувалися приблизно на 25%. Однак частота серцевих комбінації аторвастатину і колестипола перевершував такий кожного препарату окремо.
При повторному прийомі дигоксину і аторвастатину в дозі 10 мг рівноважні концентрації дигоксину в плазмі крові не змінювалися. Однак при застосуванні дигоксину в комбінації з аторвастатином в дозі 80 мг / сут концентрація дигоксину збільшувалася приблизно на 20%. Хворим, які отримують дигоксин в поєднанні з аторвастатином, потрібен нагляд.
При одночасному застосуванні аторвастатину та еритроміцину (500 мг 4 рази / добу) або кларитроміцину (500 мг 2 рази / добу), які інгібують ізофермент CYP3A4, спостерігалося підвищення концентрації аторвастатину в плазмі крові.
При одночасному застосуванні аторвастатину (10 мг 1 раз / добу) і азитроміцину (500 мг 1 раз / добу) концентрація аторвастатину в плазмі крові не змінювалася.
Аторвастатин не чинив клінічно значущого впливу на концентрацію терфенадину в плазмі крові, який метаболізується головним чином за участю CYP3A4; в зв'язку з цим представляється малоймовірним, що аторвастатин здатний істотно вплинути на фармакокінетичні параметри інших субстратів CYP3А4.
При одночасному застосуванні аторвастатину і перорального контрацептиву, що містить норетіндрон і етинілестрадіол, спостерігалося значне підвищення AUC норетіндрону і етинілестрадіолу приблизно на 30% і 20% відповідно. Цей ефект слід враховувати при виборі перорального контрацептиву для жінки, яка отримує аторвастатин.
При вивченні взаємодії аторвастатину з варфарином та циметидином ознак клінічно значущої взаємодії не виявлено.
При одночасному застосуванні аторвастатину 80 мг і амлодипіну 10 мг фармакокінетика аторвастатину в стані рівноваги не змінювалася.
Одночасне застосування аторвастатину з інгібіторами протеаз, відомими як інгібітори ізоферменту CYP3А4, супроводжувалося збільшенням концентрації аторвастатину в плазмі крові.
Не відмічено клінічно значущої небажаної взаємодії аторвастатину та антигіпертензивних засобів, а також з естрогенами. Дослідження взаємодії з усіма специфічними препаратами не проводилися.
Фармацевтична несумісність невідома.
Симптоми: можлива артеріальна гіпотензія.
Лікування: проведення симптоматичної терапії. Специфічного антидоту немає. Гемодіаліз неефективний.
Умови зберіганняПрепарат слід зберігати в недоступному для дітей місці при температурі від 10 ° до 30 ° C.
Термін придатності2 роки.
Діюча речовинааторвастатин
Похожее видеоДополнительная информацияТорвакард таблетки 20 мг, 90 шт. производит Зентива к.с, страна производства Чехия. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Тулип таблетки 20 мг, 30 шт., Аторвастатин таблетки покрыт.об. 40 мг . 30 шт., Аторвастатин таблетки покрыт.плен.об. 40 мг 30 шт., Аторвастатин таблетки покрыт.об.10 мг 30 шт., Аторвастатин таблетки покрыт.об. 20 мг 90 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Торвакард таблетки 20 мг, 90 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!