Купить Торнетис таблетки 100 мг, 1 шт.

Силденафил — мощный селективный ингибитор цГМФ-специфической фосфодиэстеразы 5-го типа (ФДЭ-5). Реализация физиологического механизма эрекции связана с высвобождением оксида азота (NO) в кавернозном теле во время сексуальной стимуляции. Это в свою очередь приводит к увеличению уровня цГМФ, последующему расслаблению гладкомышечной ткани кавернозного тела и увеличению притока крови.
Силденафил не оказывает прямого расслабляющего действия на изолированное кавернозное тело человека, но усиливает эффект оксида азота (NO) посредством ингибирования ФДЭ5, которая ответственна за распад цГМФ.
Силденафил селективен в отношении ФДЭ-5 in vitro, его активность в отношении ФДЭ-5 превосходит активность в отношении других известных изоферментов фосфодиэстеразы: ФДЭ-6 — в 10 раз; ФДЭ-1 — более чем в 80 раз; ФДЭ-2, ФДЭ-4, ФДЭ-7—ФДЭ-11 — более чем в 700 раз. Силденафил в 4000 раз более селективен в отношении ФДЭ-5 по сравнению с ФДЭ-3, что имеет важнейшее значение, поскольку ФДЭ-3 является одним из ключевых ферментов регуляции сократимости миокарда.
Обязательным условием эффективности силденафила является сексуальная стимуляция.
Применение силденафила в дозах до 100 мг не приводило к клинически значимым изменениям ЭКГ у здоровых добровольцев. Максимальное снижение сАД в положении лежа после приема силденафила в дозе 100 мг составило 8,3 мм рт. ст., а дАД — 5,3 мм рт. ст. Более выраженное, но также преходящее действие на АД отмечалось у пациентов, принимавших нитраты.
У некоторых пациентов через 1 ч после приема силденафила в дозе 100 мг с помощью теста Фарнсуорта-Мунселя 100 выявлено легкое и преходящее нарушение способности различать оттенки цвета (синий/зеленый). Через 2 ч после приема препарата эти изменения отсутствовали. Считается, что нарушение цветового зрения вызывается ингибированием ФДЭ-6, которая участвует в процессе передачи света в сетчатке глаза. Силденафил не оказывает влияния на остроту зрения, восприятие контрастности, электроретинограмму, внутриглазное давление или диаметр зрачка.

Таблетки.

1 шт.

Силденафіл - могутній селективний інгібітор цГМФ-специфічної фосфодіестерази 5-го типу (ФДЕ-5). Реалізація фізіологічного механізму ерекції пов'язана з вивільненням оксиду азоту (NO) у кавернозному тілі під час сексуальної стимуляції. Це в свою чергу призводить до збільшення рівня цГМФ, подальшого розслабленню гладком'язових тканини кавернозного тіла і збільшення припливу крові.
Силденафіл не чинить прямої розслаблюючої дії на ізольоване кавернозне тіло людини, але посилює ефект оксиду азоту (NO) за допомогою інгібування ФДЕ5, яка відповідальна за розпад цГМФ.
Силденафіл селективен щодо ФДЕ5 in vitro, його активність щодо ФДЕ5 перевершує активність по відношенню до інших відомих изоферментов фосфодіестерази: ФДЕ-6 - в 10 разів; ФДЕ-1 - більш ніж в 80 разів; ФДЕ-2, ФДЕ-4, ФДЕ-7-ФДЕ-11 - більш ніж в 700 разів. Силденафіл в 4000 разів більше селективен щодо ФДЕ5 порівняно з ФДЕ3, що має найважливіше значення, оскільки ФДЕ3 є одним з ключових ферментів регуляції скоротливості міокарда.
Обов'язковою умовою ефективності силденафілу є сексуальна стимуляція.
Застосування силденафілу в дозах до 100 мг не призводило до клінічно значущих змін ЕКГ у здорових добровольців. Максимальне зниження сад в положенні лежачи після прийому силденафілу в дозі 100 мг становило 8,3 мм рт. ст., а ДАТ - 5,3 мм рт. ст. Більш виражене, але також минуще дію на артеріальний тиск зазначалося у пацієнтів, що приймали нітрати.
У деяких пацієнтів через 1 год після прийому силденафілу в дозі 100 мг за допомогою тесту Фарнсуорт-Мунселя 100 виявлено легке і минуще порушення здатності розрізняти відтінки кольору (синій / зелений). Через 2 години після прийому препарату ці зміни були відсутні. Вважається, що порушення колірного зору викликається інгібуванням фосфодіестерази-6, яка бере участь в процесі передачі світла в сітківці ока. Силденафіл не впливає на гостроту зору, сприйняття контрастності, електроретинограму, внутрішньоочний тиск або діаметр зіниці.

Лікування порушень ерекції, що характеризуються нездатністю до досягнення або збереження ерекції статевого члена, достатньої для задовільного статевого акту. Силденафіл ефективний тільки при сексуальної стимуляції.

- одночасний прийом донаторів оксиду азоту (наприклад, амилнитрит), органічних нітратів або нітритів у будь-яких формах;
- застосування у пацієнтів, для яких сексуальна активність є небажаною (наприклад, з тяжкими серцево-судинними захворюваннями, такими як нестабільна стенокардія, тяжка серцева недостатність, артеріальна гіпотензія (АТ? 90/50 мм рт.ст.));
- недавно перенесене порушення мозкового кровообігу або інфаркт міокарда;
- спадкові дегенеративні захворювання сітківки, в т.ч. пігментний ретиніт (менша частина таких пацієнтів має генетичне порушення фосфодіестерази сітківки);
- тяжка печінкова недостатність;
- одночасний прийом ритонавіру;
- одночасний прийом інших лікарських засобів для лікування еректильної дисфункції;
- застосування препарату у жінок;
- вік до 18 років;
- підвищена чутливість до силденафілу або до будь-якого іншого компонента препарату.
З обережністю слід застосовувати у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АТ> 170/100 мм рт.ст.); жізнеугрожающімі аритміями; обструктивними захворюваннями вивідного відділу лівого шлуночка серця (стеноз аорти, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія); анатомічною деформацією статевого члена (ангуляция, кавернозний фіброз або хвороба Пейроні); втратою зору на одне око в результаті неартеріальной передньої ішемічної оптичної невропатії; захворюваннями, що призводять до розвитку пріапізму (серпоподібно-клітинна анемія, множинна мієлома, лейкоз, тромбоцитемія); захворюваннями, що супроводжуються кровотечею; виразковою хворобою в стадії загострення; при одночасному прийомі альфа-адреноблокаторів.

Для діагностики порушень ерекції, визначення їх можливих причин та вибору адекватного лікування необхідно зібрати повний медичний анамнез і провести ретельне фізичне обстеження.
Сексуальна активність становить певний ризик за наявності захворювань серця, тому перед початком будь-якої терапії з приводу еректильної дисфункції лікаря слід направити пацієнта на обстеження стану серцево-судинної системи. Застосування силденафілу протипоказано у пацієнтів з серцевою недостатністю, нестабільною стенокардією, перенесеним в останні 6 місяців інфаркт міокарда або інсультом, гіпотонією (АТ <90/50 мм рт. Ст.). Силденафіл надає системну вазодилатуючу дію, що приводить до минущого зниження артеріального тиску, що не є клінічно значущим явищем і не призводить до будь-яких наслідків у більшості пацієнтів. Проте, до призначення препарату Торнетіс® лікар повинен ретельно оцінити ризик можливих небажаних проявів вазодилатирующего дії у пацієнтів з відповідними захворюваннями, особливо на тлі сексуальної активності. Підвищена сприйнятливість до вазодилататорам спостерігається у пацієнтів з обструкцією вихідного тракту лівого шлуночка серця (стеноз аорти, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія), а також з рідкісним синдромом множинної системної атрофії, що виявляється важким порушенням регуляції артеріального тиску з боку вегетативної нервової системи.
Оскільки спільне застосування силденафілу і альфа-адреноблокаторів може призвести до симптоматичної гіпотензії у окремих чутливих пацієнтів, силденафіл слід з обережністю призначати пацієнтам, які приймають альфа-адреноблокатори. Щоб звести до мінімуму ризик розвитку постуральної гіпотензії у пацієнтів, що приймають альфа-адреноблокатори, щоб жінка почала приймати силденафіл слід тільки після того, як буде досягнута стабілізація гемодинаміки у цих пацієнтів. Слід розглянути доцільність зниження початкової дози силденафілу. Крім того, лікар повинен проінформувати пацієнтів про те, які дії слід зробити в разі появи симптомів постуральноїгіпотензії.
Силденафіл підсилює антиагрегаційний ефект нітропрусиду натрію (донатору оксиду азоту) на тромбоцити людини in vitro. Відомості про безпеку застосування силденафілу у пацієнтів з внутрішніми кровотечами або активною пептичною виразкою шлунка відсутні, тому його слід застосовувати з обережністю.
У деяких постмаркетингових і клінічних дослідженнях з використанням всіх інгібіторів ФДЕ5, включаючи силденафіл, повідомлялося про раптове зниження або втрати слуху у пацієнтів. Однак в більшості випадків у цих пацієнтів були фактори ризику розвитку даної патології, і не було виявлено жодної кореляції між застосуванням інгібіторів ФДЕ5 і раптовим зниженням або втратою слуху. Пацієнта слід попередити про те, що в разі раптового зниження або втрати слуху необхідно припинити терапію силденафілом, і негайно проконсультуватися з лікарем.
Безпека і ефективність силденафілу разом з іншими засобами лікування порушень ерекції не вивчались, тому застосування подібних комбінацій не рекомендується.
Спеціальні запобіжні заходи при знищенні невикористаного препарату
Немає необхідності в спеціальних запобіжних заходів при знищенні невикористаного препарату.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Даних про негативний вплив Торнетіс в рекомендованих дозах на здатності до керування автомобілем або роботі з механізмами немає. Однак оскільки при прийомі препарату можливе зниження артеріального тиску, розвиток хроматопсія, затуманений зору, слід уважно ставитися до індивідуального дії препарату в зазначених ситуаціях, особливо на початку лікування і при зміні режиму дозування.

активна речовина: силденафілу цитрату 140.4 мг, що відповідає змісту силденафілу 100 мг

Всередину, приблизно за 1 год до планованої сексуальної активності. Разова доза для дорослих - 50 мг 1 раз / сут. З урахуванням ефективності та переносимості доза може бути збільшена до 100 мг або знижена до 25 мг. Максимальна разова доза - 100 мг 1 раз / сут.
У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (КК менше 30 мл / хв) рекомендується знизити дозу препарату Торнетіс до 25 мг.
Оскільки у пацієнтів з печінковою недостатністю знижується виведення силденафілу, рекомендована доза препарату Торнетіс - 25 мг.
Коригування дози препарату Торнетіс у літніх пацієнтів не потрібно.
При спільному застосуванні з інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (еритроміцин, саквінавір, кетоконазол, ітраконазол) початкова доза препарату Торнетіс повинна становити 25 мг.
Щоб звести до мінімуму ризик розвитку постуральної гіпотензії у пацієнтів, що приймають альфа-адреноблокатори, щоб жінка почала приймати препарат Торнетіс слід тільки після того, як буде досягнута стабілізація гемодинаміки у цих пацієнтів. Слід розглянути доцільність зниження початкової дози препарату Торнетіс.

З боку нервової системи: дуже часто - головний біль; часто - запаморочення; нечасто - сонливість, гіпестезія; рідко - інсульт, непритомність; частота невідома - транзиторна ішемічна атака, судоми, в т.ч. рецидивні.

З боку серцево-судинної системи: часто - "припливи"; нечасто - відчуття серцебиття, тахікардія; рідко - підвищення або зниження артеріального тиску, інфаркт міокарда, фібриляція передсердь; частота невідома - шлуночкова аритмія, нестабільна стенокардія, раптова смерть.

З боку органу зору: часто - порушення зору, порушення сприйняття кольору; нечасто - ураження кон'юнктиви, порушення сльозотечі; частота невідома - передня ішемічна оптична невропатія, оклюзія судин сітківки, дефекти полів зору.

З боку органу слуху: нечасто - вертиго, шум у вухах; рідко - глухота.

З боку органів дихання: часто - закладеність носа; рідко - носова кровотеча.

З боку шлунково-кишкового тракту: часто - диспепсія; нечасто - блювання, нудота, сухість слизової оболонки порожнини рота.

Алергічні реакції: нечасто - висипання на шкірі; частота невідома - синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

З боку статевих органів: частота невідома - пріапізм, пролонгована ерекція.

Інші: рідко - біль у грудях, втома.

Вплив інших лікарських засобів на метаболізм силденафілу
Метаболізм силденафілу відбувається, в основному, в печінці під дією ізоферментів CYP3A4 (основний шлях) та CYP2C9, тому інгібітори цих ізоферментів можуть знижувати кліренс силденафілу, а індуктори, відповідно, збільшувати кліренс силденафілу.
При одночасному застосуванні інгібіторів CYP3A4 (таких як кетоконазол, еритроміцин, циметидин) відзначено зниження кліренсу силденафілу.
Циметидин (800 мг), що є неспецифічним інгібітором CYP3A4, при одночасному прийомі з силденафілом (50 мг) викликає підвищення концентрації силденафілу в плазмі на 56%.
Одноразовий прийом силденафілу в дозі 100 мг одночасно з еритроміцином, специфічним інгібітором CYP3A4 (при прийомі еритроміцину 2 рази / добу по 500 мг протягом 5 днів), на тлі досягнення постійного рівня еритроміцину в крові призводить до збільшення AUC силденафілу на 182%.
При одночасному застосуванні силденафілу (разова доза 100 мг) і саквінавіру, що є як інгібітором ВІЛ-протеази, так і інгібітором CYP3A4 (при прийомі саквінавіру 3 рази / добу в дозі 1200 мг), на тлі досягнення постійного рівня саквінавіру в крові, Cmax силденафілу в крові підвищувалася на 140%, a AUC збільшувалася на 210%. Силденафіл не впливає на фармакокінетичні параметри саквінавіру.
Більш потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4, такі як кетоконазол або ітраконазол, можуть викликати більш виражені зміни фармакокінетики силденафілу.
Одночасне застосування силденафілу (разова доза 100 мг) і ритонавіру, який є інгібітором ВІЛ-протеази і потужним інгібітором ізоферментів системи цитохрому Р450 (при прийомі ритонавіру по 500 мг 2 рази / добу), на тлі досягнення постійного рівня ритонавіру в крові, Сmах силденафілу збільшувалася на 300% (в 4 рази), а AUC на 1000% (в 11 разів). Через 24 год концентрація силденафілу в плазмі крові приблизно становила 200 нг / мл (при одноразовому застосуванні одного силденафілу - 5 нг / мл).
Грейпфрутовий сік, слабкий інгібітор CYP3A4, може помірно підвищувати плазмові концентрації силденафілу.
Одноразовий прийом антациду (магнію гідроксиду / алюмінію гідроксиду) не впливає на біодоступність силденафілу.
Інгібітори CYP2C9 (такі як толбутамід, варфарин), CYP2D6 (такі як селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти), тіазиди і споріднені діуретики, інгібітори АПФ і антагоністи кальцію не впливають на фармакокінетичні параметри силденафілу.
Одночасний прийом азитроміцину (500 мг / добу протягом 3 днів) не впливає на AUC, Сmах, Тmах, константу швидкості виведення і T1 / 2 силденафілу або його основного циркулюючого метаболіту.
Нікорандил є гібридом нітрату і активатора калієвих каналів. Через наявність нітратного компонента він може вступати в серйозні взаємодії з силденафілом.
Вплив силденафілу на інші лікарські засоби
Силденафіл є слабким інгібітором ізоферментів системи цитохрому Р450 - 1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 та 3А4 (ІК50> 150 мкм).
Малоймовірно, що силденафіл може вплинути на кліренс субстратів цих ізоферментів.
Силденафіл посилює гіпотензивну дію нітратів, як при тривалому застосуванні, так і при застосуванні по гострим показаннями. У зв'язку з цим застосування силденафілу в поєднанні з нітратами або донаторами оксиду азоту протипоказано.
При одночасному прийомі альфа-адреноблокатора доксазозину (4 мг і 8 мг) і силденафілу (25 мг, 50 мг і 100 мг) у пацієнтів з доброякісну гіперплазію передміхурової залози зі стабільною гемодинамікою середнє додаткового зниження артеріального / діастолічного АТ в положенні лежачи на спині становила 7 / 7 мм рт.ст., 9/5 мм рт.ст. і 8/4 мм рт.ст., відповідно, а в положенні стоячи - 6/6 мм рт.ст., 11/4 мм рт.ст. і 4/5 мм рт.ст., відповідно. Повідомляється про поодинокі випадки розвитку у таких пацієнтів симптоматичної постуральної гіпотензії, що проявлялася у вигляді запаморочень (без непритомності). У окремих чутливих пацієнтів, які отримують альфа-адреноблокатори, одночасне застосування силденафілу може призвести до симптоматичної гіпотензії.
Ознак значущої взаємодії силденафілу (50 мг) з толбутамідом (250 мг) або варфарином (40 мг), які метаболізуються CYP2C9, не виявлено.
Силденафіл у дозі 100 мг не впливає на фармакокінетичні параметри інгібіторів ВІЛ-протеази при їх постійної концентрації в крові, таких як саквінавір та ритонавір, які одночасно є субстратами CYP3A4.
Силденафіл (50 мг) не викликає додаткового збільшення часу кровотечі при прийомі ацетилсаліцилової кислоти (150 мг). Силденафіл (50 мг) не посилює гіпотензивну дію етанолу у здорових добровольців при максимальному рівні етанолу в крові в середньому 80 мг / дл.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією ознак взаємодії силденафілу (100 мг) з амлодипіном не виявлено. Середнє додаткове зниження артеріального тиску в положенні лежачи становить: систолічного - на 8 мм рт.ст., діастолічного - на 7 мм рт.ст.
Застосування силденафілу в поєднанні з антигіпертензивними засобами не приводить до виникнення додаткових побічних ефектів.

Симптоми: головний біль, "припливи" крові до шкіри обличчя, запаморочення, диспепсія, закладеність носа, порушення зору.

У дослідженнях у здорових добровольців при одноразовому прийомі препарату в дозах до 800 мг небажані явища можна було порівняти з такими при прийомі силденафілу в більш низьких дозах, але зустрічалися частіше.

Лікування: у разі передозування необхідно вжити стандартних симптоматичних заходів. Діаліз не прискорює виведення препарату, оскільки силденафіл міцно зв'язується з білками плазми крові і не виводиться з сечею.

Препарат слід зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ° С.

2 роки.

силденафіл

Торнетис таблетки 100 мг, 1 шт. производит Сандоз, страна производства Швейцария. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Максигра таблетки покрыт.плен.об. 50 мг 4 шт., Эрексезил таблетки покрыт.плен.об. 50 мг 4 шт., Силденафил Вертекс таблетки покрыт.плен.об. 50 мг 1 шт., Силденафил Вертекс таблетки покрыт.плен.об. 50 мг 4 шт., Максигра таблетки покрыт.плен.об. 100 мг 1 шт., Силденафил Вертекс таблетки покрыт.плен.об. 50 мг 10 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Торнетис таблетки 100 мг, 1 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!