Купить Телзап таблетки 80 мг 30 шт.

Фармакодинамика

Телмисартан - специфический антагонист рецепторов ангиотензина II (тип AT1), эффективный при приеме внутрь. Обладает очень высоким сродством к подтипу AT1-рецепторов, через которые реализуется действие ангиотензина II. Телмисартан вытесняет ангиотензин II из связи с рецептором, не обладая действием агониста в отношении этого рецептора; связывается только с подтипом АТ1-рецепторов ангиотензина II. Связывание носит устойчивый характер. Телмисартан не обладает сродством к другим рецепторам, в т.ч. к АТ2-рецепторам и другим, менее изученным рецепторам ангиотензина. Функциональное значение этих рецепторов, а также эффект их возможной избыточной стимуляции ангиотензином II, концентрация которого увеличивается при назначении телмисартана, не изучены. Телмисартан снижает концентрацию альдостерона в плазме крови, не снижает активность ренина и не блокирует ионные каналы. Телмисартан не угнетает АПФ (кининазу II), который также катализирует разрушение брадикинина. Это позволяет избежать побочных эффектов, связанных с действием брадикинина (например, сухой кашель).

Эссенциальная гипертензия

Телмисартан в дозе 80 мг полностью блокирует гипертензивное действие ангиотензина II. Начало антигипертензивного действия отмечается в течение 3 ч после первого приема телмисартана. Действие препарата сохраняется в течение 24 ч и остается клинически значимым до 48 ч. Выраженное антигипертензивное действие обычно развивается через 4-8 недель после регулярного приема.

У пациентов, страдающих артериальной гипертензией, телмисартан снижает систолическое и диастолическое АД, не оказывая влияния на ЧСС.

В случае резкого прекращения приема телмисартана АД в течение нескольких дней постепенно возвращается к исходному уровню без развития синдрома "отмены".

Как показали результаты сравнительных клинических исследований, антигипертензивное действие телмисартана сопоставимо с антигипертензивным действием препаратов других классов (амлодипином, атенололом, эналаприлом, гидрохлоротиазидом и лизиноприлом).

Частота возникновения сухого кашля была значительно ниже на фоне применения телмисартана в отличие от ингибиторов АПФ.

Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний

У пациентов в возрасте 55 лет и старше с ИБС, инсультом, транзиторной ишемической атакой, поражением периферических артерий или с осложнениями сахарного диабета 2 типа (например, ретинопатией, гипертрофией левого желудочка, макро- или микроальбуминурией) в анамнезе, подверженных риску возникновения сердечно-сосудистых событий, телмисартан оказывал действие, подобное эффекту рамиприла по снижению комбинированной конечной точки: сердечно-сосудистой смертности от инфаркта миокарда без смертельного исхода, инсульта без смертельного исхода и госпитализации в связи с хронической сердечной недостаточностью.

Телмисартан был также эффективен, как и рамиприл в отношении снижения частоты вторичных точек: сердечно-сосудистой смертности, инфаркта миокарда без смертельного исхода или инсульта без смертельного исхода.

Сухой кашель и ангионевротический отек реже были описаны на фоне применения телмисартана в отличие от рамиприла, при этом артериальная гипотензия чаще возникала на фоне приема телмисартана.

Пациенты детского и подросткового возраста

Безопасность и эффективность телмисартана у детей и подростков в возрасте до 18 лет не установлены.

TELZAP

Таблетки від майже білого до жовтуватого кольору, довгасті, двоопуклі, з гравіюванням "80" на одному боці.

Фармакодинаміка

Телмісартан - специфічний антагоніст рецепторів ангіотензину II (тип AT 1), ефективний при прийомі всередину. Володіє дуже високою спорідненістю до підтипу AT 1 рецепторів, через які реалізується дію ангіотензину II. Телмісартан витісняє ангіотензин II із зв'язку з рецептором, не володіючи дією агоніста відносно цього рецептора; зв'язується тільки з підтипом АТ 1-рецепторів ангіотензину II. Зв'язування носить стійкий характер. Телмісартан не володіє спорідненості з іншими рецепторами, в т.ч. до АТ 2 рецепторів і іншим, менш вивченим рецепторів ангіотензину. Функціональне значення цих рецепторів, а також ефект їх можливої ​​надмірної стимуляції ангіотензину II, концентрація якого збільшується при призначенні телмісартана, не вивчені. Телмісартан знижує концентрацію альдостерону в плазмі крові, не знижує активність реніну і не блокує іонні канали. Телмісартан не пригнічує АПФ (кініназу II), який також каталізує руйнування брадикініну. Це дозволяє уникнути побічних ефектів, пов'язаних з дією брадикініну (наприклад, сухий кашель).

есенціальна гіпертензія

Телмісартан в дозі 80 мг повністю блокує гіпертензивну дію ангіотензину II. Початок антигіпертензивної дії спостерігається протягом 3 годин після першого прийому телмісартана. Дія препарату зберігається протягом 24 год і залишається клінічно значущим до 48 год. Виражений антигіпертензивнудію зазвичай розвивається через 4-8 тижнів після регулярного прийому.

У пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертензію, телмісартан знижує систолічний та діастолічний АТ, не впливаючи на ЧСС.

У разі різкого припинення прийому телмісартана АТ протягом декількох днів поступово повертається до початкового рівня без розвитку синдрому "відміни".

Як показали результати порівняльних клінічних досліджень, антигіпертензивнудію телмісартана можна порівняти з антигіпертензивним дією препаратів інших класів (амлодипіном, атенололом, еналаприлом, гідрохлортіазидом і лізиноприлом).

Частота виникнення сухого кашлю була значно нижче на тлі застосування телмісартан на відміну від інгібіторів АПФ.

Профілактика серцево-судинних захворювань

У пацієнтів у віці 55 років і старше з ІХС, інсультом, транзиторною ішемічною атакою, ураженням периферичних артерій або з ускладненнями цукрового діабету 2 типу (наприклад, ретинопатію, гіпертрофією лівого шлуночка, макро- або мікроальбумінурією) в анамнезі, схильних до ризику виникнення серцево-судинних подій, телмісартан надавав дію, подібне ефекту раміприлу щодо зниження комбінованої кінцевої точки: серцево-судинної смертності від інфаркту міокарда без смертельного результату, інсульту без смертельного результату і госпіталізації в зв'язку з хронічною серцевою недостатністю.

Телмісартан був також ефективний, як і раміприл щодо зниження частоти вторинних точок: серцево-судинної смертності, інфаркту міокарда без смертельного результату або інсульту без смертельного результату.

Сухий кашель та ангіоневротичний набряк рідше були описані на тлі застосування телмісартан на відміну від раміприлу, при цьому артеріальна гіпотензія частіше виникала на тлі прийому телмісартана.

Пацієнти дитячого і підліткового віку

Безпека і ефективність телмісартан у дітей і підлітків у віці до 18 років не встановлені.

- есенціальна гіпертензія;

- зниження смертності та частоти серцево-судинних захворювань у дорослих пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями атеротромботического генезу (ІХС, інсульт або ураження периферичних артерій в анамнезі) і з цукровим діабетом 2 типу з ураженням органів-мішеней.

- обструктивні захворювання жовчовивідних шляхів;

- тяжкі порушення функції печінки (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю);

- спільне застосування з аліскіреном у пацієнтів з цукровим діабетом або важким порушенням функції нирок (СКФ менше 60 мл / хв / 1,73 м 2 площі поверхні тіла);

- одночасне застосування з інгібіторами АПФ у пацієнтів з діабетичною нефропатією;

- спадкова непереносимість фруктози (через наявність сорбитола в складі препарату);

- вагітність;

- період грудного вигодовування;

- вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);

- підвищена чутливість до активної речовини або будь-яким допоміжних речовин препарату.

З обережністю слід призначати препарат при двосторонньому стенозі ниркових артерій або стенозі артерії єдиної функціонуючої нирки; порушення функції нирок; легких і помірних порушеннях функції печінки; зниженні ОЦК на тлі попереднього прийому діуретиків, обмеження споживання кухонної солі, діареї або блювоти; гипонатриемии; гіперкаліємії; стані після трансплантації нирки (досвід застосування відсутній); важкої хронічної серцевої недостатності; стенозі аортального та мітрального клапана; гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії; Первинний гіперальдостеронізм (ефективність і безпека не встановлені); пацієнтам негроїдної раси.

В даний час достовірна інформація з безпеки застосування телмісартан у вагітних жінок відсутній. У дослідженнях на тваринах було виявлено репродуктивна токсичність препарату. Застосування препарату Телзап ® протипоказано під час вагітності.

При необхідності тривалого лікування препаратом Телзап ® пацієнткам, які планують вагітність, слід підібрати альтернативний антигіпертензивний препарат з доведеним профілем безпеки застосування під час вагітності. Після встановлення факту вагітності лікування препаратом Телзап ® слід негайно припинити і при необхідності почати альтернативне лікування.

Як показали результати клінічних спостережень, застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II в II і III триместрах вагітності надає токсичну дію на плід (погіршення ниркової функції, олігогідрамніон, затримка окостеніння черепа) і новонародженого (ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія і гіперкаліємія). При застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II в II триместрі вагітності рекомендовано УЗД нирок і черепа плода. Дітей, матері яких приймали антагоністи рецепторів ангіотензину II під час вагітності, слід ретельно спостерігати для виявлення артеріальної гіпотензії.

Інформація щодо застосування телмісартан в період грудного вигодовування відсутня. Застосування препарату Телзап ® в період грудного вигодовування протипоказано. Слід застосовувати альтернативний антигіпертензивний препарат з більш сприятливим профілем безпеки, особливо при годуванні новонародженого або недоношеної дитини.

Порушення функції печінки

Застосування препарату Телзап ® протипоказано у пацієнтів з холестазом, обструкцією жовчовивідних шляхів або тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю), оскільки телмісартан в основному виводиться з жовчю. Припускають, що у таких пацієнтів знижений печінковий кліренс телмісартана. У пацієнтів з легким або помірним ступенем порушення функції печінки (клас А і В за класифікацією Чайлд-П'ю) препарат Телзап ® слід застосовувати з обережністю.

реноваскулярна гіпертензія

При лікуванні лікарськими засобами, що діють на РААС, у пацієнтів з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функціонуючої нирки зростає ризик виникнення тяжкої гіпотензії та ниркової недостатності.

Порушення функції нирок і трансплантація нирки

При застосуванні препарату Телзап ® у пацієнтів з порушенням функції нирок рекомендовано періодичний контроль вмісту калію і креатиніну в плазмі крові. Досвід клінічного застосування препарату Телзап ® у пацієнтів, які нещодавно перенесли трансплантацію нирки, відсутній.

зниження ОЦК

Симптоматична артеріальна гіпотензія, особливо після першого прийому препарату Телзап ® може виникати у пацієнтів зі зниженим ОЦК і / або вмістом натрію в плазмі крові на тлі попереднього лікування діуретиками, обмеження прийому кухонної солі, діареї або блювоти. Подібні стани (дефіцит рідини і / або натрію) слід усунути до початку прийому препарату Телзап ®.

Подвійна блокада РААС

Супутнє застосування телмісартан з аліскіреном протипоказано пацієнтам з цукровим діабетом або нирковою недостатністю (СКФ менше 60 мл / хв / 1,73 м 2 площі поверхні тіла).

Одночасне застосування телмісартан і інгібіторів АПФ протипоказано у пацієнтів з діабетичною нефропатією.

В результаті пригнічення РААС були відзначені артеріальна гіпотензія, непритомність, гіперкаліємія і порушення ниркової функції (в т.ч. гостра ниркова недостатність) у схильних до цього пацієнтів, особливо при спільному застосуванні декількох лікарських засобів, також діють на цю систему. Тому подвійна блокада РААС (наприклад, на тлі прийому телмісартана з іншими антагоністами РААС) не рекомендована.

У випадках залежно судинного тонусу і функції нирок переважно від активності РААС (наприклад, у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю або захворюваннями нирок, в т.ч. при стенозі ниркових артерій або стенозі артерії єдиної нирки), призначення препаратів, що впливають на цю систему, може супроводжуватися розвитком гострої гіпотензії, гіперазотемії, олігурії, і в рідкісних випадках гострою нирковою недостатністю.

Первинний гіперальдостеронізм

У пацієнтів з первинним гиперальдостеронизмом лікування гіпотензивними лікарськими засобами, дія яких здійснюється шляхом пригнічення РААС, як правило, неефективно. У зв'язку з цим застосування препарату Телзап ® не рекомендується.

Стеноз аортального та мітрального клапанів, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія

Як і щодо інших судинорозширювальних засобів, пацієнтам з аортальним або мітральним стенозом, а також гіпертрофічну обструктивну кардіоміопатію при застосуванні препарату Телзап ® необхідно дотримуватися особливої обережності.

Пацієнти з цукровим діабетом, які отримували інсулін або гіпоглікемічні засоби для прийому всередину

На тлі лікування препаратом Телзап ® у таких пацієнтів може виникати гіпоглікемія. Слід посилити контроль глікемії, тому що може виникнути необхідність в корекції дози інсуліну або гіпоглікемічного засобу.

гіперкаліємія

Застосування лікарських засобів, що діють на РААС, може викликати гіперкаліємію. У пацієнтів похилого віку, пацієнтів з нирковою недостатністю або цукровим діабетом, пацієнтів, що приймають лікарські препарати, що сприяють підвищенню вмісту калію в плазмі крові, і / або пацієнтів з супутніми захворюваннями гіперкаліємія може привести до летального результату.

При вирішенні питання про супутньому застосуванні лікарських засобів, що діють на РААС, необхідно оцінити співвідношення ризику і користі. Основними факторами ризику розвитку гіперкаліємії, які слід враховувати, є:

- цукровий діабет, ниркова недостатність, вік (пацієнти старше 70 років);

- поєднання з одним або більше лікарськими засобами, що діють на РААС, і / або калійвміщуючими харчовими добавками. Лікарськими препаратами або терапевтичними класами лікарських препаратів, які можуть викликати гіперкаліємію, є замінники солі, що містять калій, калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи рецептора ангіотензину II, нестероїдні протизапальні засоби (в т.ч. селективні інгібітори ЦОГ-2), гепарин, імунодепресанти (циклоспорин або такролімус) і триметоприм;

- інтеркурентних захворювання, особливо зневоднення, гостра серцева недостатність, метаболічний ацидоз, порушення функції нирок, синдром цитолізу (наприклад, гостра ішемія кінцівок, рабдоміоліз, велика травма).

Пацієнтам із групи ризику рекомендується ретельно контролювати вміст калію в плазмі крові.

сорбітол

Препарат Телзап ® містить сорбітол (E420). Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози не слід приймати препарат.

етнічні відмінності

Як зазначено для інгібіторів АПФ, телмісартан та інші антагоністи рецепторів ангіотензину II, мабуть, менш ефективно знижують артеріальний тиск у пацієнтів негроїдної раси, ніж у представників інших рас, можливо, внаслідок більшої схильності до зниження активності реніну в популяції даних пацієнтів.

інше

Як і при застосуванні інших гіпотензивних засобів, надмірне зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною кардіоміопатією або ІХС може призводити до розвитку інфаркту міокарда або інсульту.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

Спеціальних клінічних досліджень по вивченню впливу препарату на здатність керувати автомобілем і механізмами не проводилось. При управлінні автомобілем і роботі з механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги, слід дотримуватися обережності, тому що на тлі застосування препарату Телзап ® рідко можуть виникати запаморочення і сонливість.

1 таб. - телмісартан 80 мг
Допоміжні речовини: меглюмін - 24 мг, сорбітол - 324.4 мг, натрію гідроксид - 6.8 мг, повідон 25 - 40 мг, магнію стеарат - 4.8 мг.  

Препарат приймають всередину, 1 раз / сут, незалежно від прийому їжі; таблетки слід запивати рідиною.

Артеріальна гіпертензія

Початкова рекомендована доза препарату Телзап ® становить 40 мг (1 таб.) 1 раз / сут. У деяких пацієнтів може бути ефективним прийом препарату в дозі 20 мг / сут. Дозу 20 мг можна отримати шляхом поділу таблетки 40 мг навпіл по ризику. У випадках, коли терапевтичний ефект не досягається, рекомендована доза препарату Телзап ® може бути збільшена до максимальної - 80 мг 1 раз / сут.

В якості альтернативи препарат Телзап ® можна приймати в поєднанні з тіазиднимидіуретиками, наприклад, гідрохлортіазидом, який при спільному застосуванні надавав додаткове антигіпертензивнудію. При вирішенні питання про збільшення дози слід брати до уваги, що максимальний антигіпертензивний ефект зазвичай досягається протягом 4-8 тижнів після початку лікування.

Зниження смертності та частоти серцево-судинних захворювань

Рекомендована доза препарату Телзап ® - 80 мг 1 раз / сут. У початковий період лікування рекомендується спостереження за рівнем артеріального тиску, може виникнути потреба в регулюванні гіпотензивної терапії.

Досвід застосування телмісартан у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю або пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, обмежений. Даним пацієнтам рекомендована нижча початкова доза - 20 мг / добу. Для пацієнтів з легким і помірним порушенням функції нирок корекція дози не потрібна.

Супутнє застосування препарату Телзап ® з аліскіреном протипоказано пацієнтам з нирковою недостатністю (СКФ менше 60 мл / хв / 1,73 м 2 площі поверхні тіла).

Одночасне застосування препарату Телзап ® з інгібіторами АПФ протипоказано у пацієнтів з діабетичною нефропатією.

Пацієнтам з легким і помірним ступенем печінкової недостатності (клас А і В за класифікацією Чайлд-П'ю) препарат слід призначати з обережністю, доза не повинна перевищувати 40 мг 1 раз / сут. Препарат Телзап ® протипоказаний пацієнтам з тяжким ступенем печінкової недостатності (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю).

У пацієнтів похилого віку не потребують коригування дози.

Застосування препарату Телзап ® у дітей і підлітків у віці до 18 років протипоказано через відсутність даних про безпеку та ефективність.

За даними ВООЗ небажані ефекти класифіковані відповідно до частоти їх розвитку в такий спосіб: дуже часто (≥1 / 10), часто (від ≥1 / 100 до <1/10), нечасто (від ≥1 / 1000 до <1/100 ), рідко (від ≥1 / 10 000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10 000); частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення не представлялося можливим.

В рамках кожної групи відповідно до частоти виникнення небажані реакції представлені в порядку убування серйозності.

Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто - інфекції сечовивідних шляхів, включаючи цистит, інфекції верхніх дихальних шляхів, включаючи фарингіт і синусит; рідко - сепсис, в т.ч. з летальним результатом.

З боку системи кровотворення: нечасто - анемія; рідко - еозинофілія, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: рідко - анафілактична реакція, гіперчутливість.

З боку обміну речовин: нечасто - гіперкаліємія; рідко - гіпоглікемія (у пацієнтів з цукровим діабетом).

Психічні порушення: нечасто - безсоння, депресія; рідко - тривога.

З боку нервової системи: нечасто - непритомність; рідко - сонливість.

З боку органу зору: рідко - зорові розлади.

З боку органів слуху та лабіринтові порушення: нечасто - вертиго.

З боку серцево-судинної системи: нечасто - брадикардія, виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія; рідко - тахікардія.

З боку дихальної системи: нечасто - задишка, кашель; дуже рідко - інтерстиціальна хвороба легенів.

З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто - біль у животі, діарея, диспепсія, метеоризм, блювання; рідко - сухість у роті, дискомфорт в області шлунка, порушення смакових відчуттів.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко - порушення функції печінки / ураження печінки.

Со стороны кожи и подкожных тканей: нечасто - кожный зуд, гипергидроз, сыпь; редко - ангионевротический отек (также с летальным исходом), экзема, эритема, крапивница, лекарственная сыпь, токсическая кожная сыпь.

Со стороны костно-мышечной системы: нечасто - ишиалгия, мышечные спазмы, миалгия; редко - артралгия, боль в конечностях, тенденитоподобный синдром.

Со стороны мочевыделительной системы: нечасто - нарушение функции почек, включая острую почечную недостаточность.

Со стороны лабораторных и инструментальных исследований: нечасто - повышение концентрации креатинина в плазме крови; редко - снижение содержания гемоглобина, повышение содержания мочевой кислоты в плазме крови, повышение активности печеночных ферментов и КФК.

Прочие: нечасто - боль в груди, астения; редко - гриппоподобный синдром.

Двойная блокада РААС

Сопутствующее применение телмисартана с алискиреном противопоказано пациентам с сахарным диабетом или почечной недостаточностью (СКФ менее 60 мл/мин/1.73 м 2 площади поверхности тела) и не рекомендуется другим пациентам.

Одновременное применение телмисартана и ингибиторов АПФ противопоказано у пациентов с диабетической нефропатией.

Данные клинических исследований показали, что двойная блокада РААС вследствие комбинированного применения ингибиторов АПФ, антагонистов рецепторов ангиотензина II или алискирена связана с повышенной частотой нежелательных явлений, таких как артериальная гипотензия, гиперкалиемия и нарушение функции почек (включая острую почечную недостаточность) в сравнении с применением только одного лекарственного средства, действующего на РААС.

гіперкаліємія

Риск развития гиперкалиемии может возрастать при совместном применении с другими лекарственными препаратами, способными вызывать гиперкалиемию (калийсодержащие пищевые добавки и заменители соли, содержащие калий, калийсберегающие диуретики (например, спиронолактон, эплеренон, триамтерен или амилорид), НПВП (включая селективные ингибиторы ЦОГ-2), гепарин, иммунодепрессанты (циклоспорин или такролимус) и триметоприм). При необходимости на фоне документально подтвержденной гипокалиемии совместное применение препаратов следует осуществлять с осторожностью и регулярно контролировать содержание калия в плазме крови.

дигоксин

При совместном применении телмисартана с дигоксином было отмечено среднее повышение С mах дигоксина в плазме крови на 49% и C min на 20%. В начале лечения, при подборе дозы и прекращении лечения телмисартаном следует тщательно контролировать концентрацию дигоксина в плазме крови для ее поддержания в рамках терапевтического диапазона.

Калийсберегающие диуретики или калийсодержащие пищевые добавки

Антагонисты рецепторов ангиотензина II, такие как телмисартан, снижают вызываемую диуретиком потерю калия. Калийсберегающие диуретики (например, спиронолактон, эплеренон, триамтерен или амилорид), калийсодержащие пищевые добавки или заменители соли могут привести к значимому повышению содержания калия в плазме крови. Если сопутствующее применение показано, поскольку имеется документально подтвержденная гипокалиемия, их следует применять с осторожностью и на фоне регулярного контроля содержания калия в плазме крови.

Препараты лития

При совместном применении препаратов лития с ингибиторами АПФ и антагонистами рецепторов ангиотензина II, включая телмисартан, возникало обратимое повышение концентрации лития в плазме крови и его токсического действия. При необходимости применения данной комбинации препаратов рекомендуется тщательно контролировать концентрации лития в плазме крови.

НПВП

НПВП (т.е. ацетилсалициловая кислота в дозах, используемых для противовоспалительного лечения, ингибиторы ЦОГ-2 и неселективные НПВП) могут ослаблять антигипертензивное действие антагонистов рецепторов ангиотензина II. У некоторых пациентов с нарушением функции почек (например, пациентов с обезвоживанием, пожилых пациентов с нарушением функции почек) совместное применение антагонистов рецепторов ангиотензина II и препаратов, угнетающих ЦОГ-2, может приводить к дальнейшему ухудшению почечной функции, включая развитие острой почечной недостаточности, которая, как правило, является обратимой. Поэтому совместное применение препаратов следует осуществлять с осторожностью, особенно пациентам пожилого возраста. Следует обеспечить надлежащее поступление жидкости, кроме того, в начале совместного применения и периодически в дальнейшем следует контролировать показатели функции почек.

Диуретики (тиазидные или "петлевые")

Предшествующее лечение диуретиками в высоких дозах, такими как фуросемид ("петлевой" диуретик) и гидрохлоротиазид (тиазидный диуретик), может привести к гиповолемии и риску развития артериальной гипотензии в начале лечения телмисартаном.

Прочие гипотензивные средства

Действие телмисартана может усиливаться при совместном применении других гипотензивных лекарственных средств.

На основании фармакологических свойств баклофена и амифостина можно предположить, что они будут усиливать терапевтический эффект всех гипотензивных средств, включая телмисартан. Кроме того, ортостатическая гипотензия может усиливаться на фоне применения этанола, барбитуратов, наркотических средств или антидепрессантов.

Кортикостероиды (для системного применения)

Кортикостероиды ослабляют действие телмисартана.

Симптомы: наиболее выраженными проявлениями передозировки были выраженное снижение АД и тахикардия; также сообщали о брадикардии, головокружении, повышении концентрации сывороточного креатинина и острой почечной недостаточности.

Лечение: следует тщательно контролировать состояние пациентов и проводить симптоматическое, а также поддерживающее лечение. Подход к лечению зависит от времени, прошедшего после приема препарата, и выраженности симптомов. Рекомендуемые мероприятия включают провоцирование рвоты и/или промывание желудка, целесообразен прием активированного угля. Следует регулярно контролировать содержание электролитов и креатинина в плазме крови. При чрезмерном снижении АД пациенту следует принять горизонтальное положение с приподнятыми ногами, при этом необходимо быстро восполнить ОЦК и недостаток электролитов. Телмисартан не выводится путем гемодиализа.

Препарат слід зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ° С.

2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

телмісартан

Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Телзап таблетки 80 мг 30 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!