Купить Телсартан таблетки 40 мг 30 шт.

Фармакотерапевтическая группа

Препараты, влияющие на систему ренин-ангиотензин. Ангиотензина II антагонисты. Телмисартан.

Код АТХ C09CA07

Фармакологические свойства

Фармакокинетика

Телмисартан быстро всасывается, абсорбировавшееся количество варьирует. Биодоступность телмисартана составляет приблизительно 50 %.

При приеме телмисартана одновременно с пищей снижение AUC (площадь под кривой «концентрация-время») колеблется от 6 % (при дозе 40 мг) до 19 % (при дозе 160 мг). Спустя 3 часа после приема концентрация в плазме крови выравнивается, независимо от приема пищи. Незначительное снижение AUC не приводит к уменьшению терапевтического эффекта.

Наблюдается разница в плазменных концентрациях у мужчин и женщин. Сmax (максимальная концентрация) и AUC были приблизительно в 3 и 2 раза соответственно выше у женщин по сравнению с мужчинами без значимого влияния на эффективность.

Связь с белками плазмы более 99,5 %, в основном с альбумином и альфа-1 гликопротеином. Объем распределения составляет приблизительно 500 л.

Телмисартан метаболизируется путем конъюгирования исходного вещества с глюкуронидом. Фармакологическая активность конъюгата не обнаружена.

Телмисартан обладает биэкспоненциальным характером фармакокинетики с терминальным периодом полувыведения >20 часов. Cmax и – в меньшей степени – AUC увеличиваются непропорционально с дозой. Клинически значимая кумуляция телмисартана не обнаружена.

После перорального приема телмисартан почти полностью выводится через кишечник в неизмененном виде. Общая экскреция с мочой составляет менее 2 % от дозы. Общий плазменный клиренс высокий (приблизительно 900 мл/мин) по сравнению с «печеночным» кровотоком (приблизительно 1500 мл/мин).

Пациенты пожилого возраста

Фармакокинетика телмисартана у пациентов пожилого возраста не изменяется.

Пациенты с почечной недостаточностью

У пациентов с почечной недостаточностью, находящихся на гемодиализе, наблюдаются меньшие концентрации в плазме. У лиц с почечной недостаточностью телмисартан больше связывается с белками плазмы и не выводится при диализе. При почечной недостаточности период полувыведения не изменяется.

Пациенты с печеночной недостаточностью

У пациентов с печеночной недостаточностью абсолютная биодоступность телмисартана увеличивается до 100 %. Период полувыведения при печеночной недостаточности не изменяется.

Дети

Фармакокинетика двух введений телмисартана оценивалась у пациентов с гипертензией (n = 57) в возрасте от 6 до 18 лет после приема телмисартана в дозах 1 мг/кг или 2 мг/кг в течение четырехнедельного периода лечения. Результаты исследования подтвердили, что показатели фармакокинетики телмисартана у детей в возрасте младше 12 лет соответствуют таковым у взрослых и, в частности, был подтвержден нелинейный характер Cmax.

Фармакодинамика

Телсартан® является эффективным и специфическим (селективным) антагонистом рецепторов ангиотензина II (типа AT1) для приема внутрь. Телмисартан с очень высокой афинностью вытесняет ангиотензин II из мест его связывания в рецепторах субтипа AT1, которые отвечают за известное действие ангиотензина II. Телмисартан не обладает действием агониста в отношении AT1 рецептора. Телмисартан селективно связывается с AT1-рецепторами. Связь носит длительный характер. Телмисартан не проявляет афинности к другим рецепторам, в том числе к AT2 рецептору и другим, менее изученным AT рецепторам.

Функциональное значение этих рецепторов, а также эффект их возможной избыточной стимуляции ангиотензином II, концентрация которого увеличивается при назначении телмисартана, не изучены.

Телмисартан снижает уровень альдостерона в плазме, не блокирует ренин в плазме человека и ионные каналы.

Телмисартан не ингибирует ангиотензин-превращающий фермент (киназа II), который разрушает брадикинин. Поэтому нет усиления побочных эффектов, связанных с действием брадикинина.

У человека доза телмисартана 80 мг почти полностью ингибирует вызванное ангиотензином II повышение артериального давления (АД). Ингибиторный эффект поддерживается в течение более 24 часов и еще определяется через 48 часов.

Лечение эссенциальной артериальной гипертензии

После приема первой дозы телмисартана АД снижается через 3 часа. Максимальное снижение АД постепенно достигается через 4 недели после начала лечения и поддерживается в течение длительного лечения.

Гипотензивное действие продолжается в течение 24 часов после приема препарата, включая 4 часа перед приемом очередной дозы, что подтверждают амбулаторные измерения АД, а также устойчивые (выше 80 %) соотношения минимальной и максимальной концентраций препарата после приема 40 и 80 мг препарата Телсартан® в контролируемых клинических испытаниях.

У пациентов с гипертензией Телсартан® снижает как систолическое, так и диастолическое давление без изменения частоты сердечных сокращений.

Антигипертензивное действие телмисартана сравнивалось с представителями других классов гипотензивных препаратов, такими как: амлодипин, атенолол, эналаприл, гидрохлоротиазид, лозартан, лизиноприл, рамиприл и валсартан.

В случае резкой отмены телмисартана АД постепенно возвращается к значениям до лечения в течение нескольких дней без признаков быстрого возобновления артериальной гипертензии (нет синдрома «рикошета»).

В клинических исследованиях показано, что применение телмисартана связано со статистически значимым уменьшением массы левого желудочка и индекса массы левого желудочка у больных с артериальной гипертензией и гипертрофией левого желудочка.

У пациентов с гипертензией и диабетической нефропатией при лечении препаратом Телсартан® наблюдается статистически значимое снижение протеинурии (включая микроальбуминурию и макроальбуминурию).

В многоцентровых международных клинических исследованиях было доказано, что случаев сухого кашля у пациентов, принимавших телмисартан, было значительно меньше, чем у пациентов, получавших ингибиторы ангиотензин-превращающего фермента (иАПФ).

Профилактика сердечно-сосудистой заболеваемости и смертности

У пациентов 55 лет и старше с наличием в анамнезе ИБС, инсульта, заболеваний периферических сосудов или сахарного диабета с поражением органов-мишеней (ретинопатия, гипертрофия левого желудочка, макро и микроальбуминурия) применение препарата Телсартан® позволяет уменьшить частоту инфарктов миокарда, инсультов, госпитализаций по поводу застойной сердечной недостаточности и снизить смертность от сердечно-сосудистых заболеваний.

Дети

Антигипертензивный эффект телмисартана оценивался у пациентов с гипертензией в возрасте от 6 до 18 лет (n = 76) после приема телмисартана в дозе 1 мг/кг (пролечено n = 30) или 2 мг/кг (пролечено n = 31) за четырехнедельный период лечения.

Систолическое артериальное давление (САД) в среднем снизилось от исходного значения на 8.5 мм.рт.ст и 3.6 мм.рт.ст. в группах телмисартана 2 мг /кг и 1 мг/кг соответственно. Диастолическое артериальное давление (ДАД) в среднем снизилось от исходного значения на 4.5 мм.рт.ст. и 4.8 мм.рт.ст. в группах телмисартана 1 мг/кг и 2 мг/кг соответственно.

Изменения носили дозозависимый характер.

Профиль безопасности был сопоставим с таковым у взрослых пациентов.

таблетки

Фармакотерапевтична група

Препарати, що впливають на систему ренін-ангіотензин. Ангіотензину II антагоністи. Телмісартан.

Код АТС C09CA07

Фармакологічні властивості

Фармакокінетика

Телмісартан швидко всмоктується, абсорбувати кількість варіює. Біодоступність телмісартана становить приблизно 50%.

При прийомі телмісартан одночасно з їжею зниження AUC (площа під кривою «концентрація-час») коливається від 6% (при дозі 40 мг) до 19% (при дозі 160 мг). Через 3 години після прийому концентрація в плазмі крові вирівнюється, незалежно від прийому їжі. Незначне зниження AUC не приводить до зменшення терапевтичного ефекту.

Спостерігається різниця в плазмових концентраціях у чоловіків і жінок. Сmax (максимальна концентрація) і AUC були приблизно в 3 і 2 рази відповідно вище у жінок в порівнянні з чоловіками без значного впливу на ефективність.

Зв'язок з білками плазми більш 99,5%, в основному з альбуміном і альфа-1 глікопротеїном. Об'єм розподілу становить приблизно 500 л.

Телмісартан метаболізується шляхом кон'югированія вихідної речовини з глюкуронідом. Фармакологічна активність кон'югата не знайдено.

Телмісартан має біекспоненціальною характером фармакокінетики з термінальним періодом напіввиведення> 20 годин. Cmax і - в меншій мірі - AUC збільшуються непропорційно з дозою. Клінічно значуща кумуляція телмісартана не знайдено.

Після перорального прийому телмісартан майже повністю виводиться через кишечник в незміненому вигляді. Загальна екскреція з сечею становить менше 2% від дози. Загальний плазмовий кліренс високий (приблизно 900 мл / хв) порівняно з «печінковим» кровотоком (приблизно 1500 мл / хв).

Пацієнти похилого віку

Фармакокінетика телмісартана у пацієнтів похилого віку не змінюється.

Пацієнти з нирковою недостатністю

У пацієнтів з нирковою недостатністю, які перебувають на гемодіалізі, спостерігаються менші концентрації в плазмі. У хворих з нирковою недостатністю телмісартан більше пов'язується з білками плазми і не виводиться при діалізі. При нирковій недостатності період напіввиведення не змінюється.

Пацієнти з печінковою недостатністю

У пацієнтів з печінковою недостатністю абсолютна біодоступність телмісартана збільшується до 100%. Період напіввиведення при печінкової недостатності не змінюється.

діти

Фармакокінетика двох введень телмісартана оцінювалася у пацієнтів з гіпертензією (n = 57) у віці від 6 до 18 років після прийому телмісартана в дозах 1 мг / кг або 2 мг / кг протягом чотиритижневого періоду лікування. Результати дослідження підтвердили, що показники фармакокінетики телмісартана у дітей віком до 12 років відповідають таким у дорослих і, зокрема, було підтверджено нелінійний характер Cmax.

Фармакодинаміка

Телсартан® є ефективним і специфічним (селективним) антагоністом рецепторів ангіотензину II (типу AT1) для прийому всередину. Телмісартан з дуже високою афінністю витісняє ангіотензин II з місць його зв'язування в рецепторах субтипу AT1, які відповідають за відоме дію ангіотензину II. Телмісартан не володіє дією агоніста відносно AT1 рецептора. Телмісартан селективно зв'язується з AT1-рецепторами. Зв'язок носить тривалий характер. Телмісартан не проявляє афінності з іншими рецепторами, в тому числі до AT2 рецептора і іншим, менш вивченим AT рецепторам.

Функціональне значення цих рецепторів, а також ефект їх можливої ​​надмірної стимуляції ангіотензину II, концентрація якого збільшується при призначенні телмісартана, не вивчені.

Телмісартан знижує рівень альдостерону в плазмі, не блокує ренін в плазмі людини і іонні канали.

Телмісартан не пригнічує ангіотензин-перетворює фермент (кіназа II), який руйнує брадикінін. Тому немає посилення побічних ефектів, пов'язаних з дією брадикініну.

У людини доза телмісартана 80 мг майже повністю інгібує викликане ангиотензином II підвищення артеріального тиску (АТ). Інгібіторний ефект підтримується протягом більше 24 годин і ще визначається через 48 годин.

Лікування есенціальної артеріальної гіпертензії

Після прийому першої дози телмісартана АТ знижується через 3 години. Максимальне зниження артеріального тиску досягається через 4 тижні після початку лікування і підтримується протягом тривалого лікування.

Гіпотензивну дію триває протягом 24 годин після прийому препарату, включаючи 4 години до прийомом чергової дози, що підтверджують амбулаторні вимірювання артеріального тиску, а також стійкі (вище 80%) співвідношення мінімальної і максимальної концентрації препарату після прийому 40 і 80 мг препарату Телсартан® в контрольованих клінічних випробуваннях.

У пацієнтів з гіпертензією Телсартан® знижує як систолічний, так і діастолічний тиск без зміни частоти серцевих скорочень.

Антигіпертензивна дія телмісартана порівнювався з представниками інших класів гіпотензивних препаратів, такими як: амлодипін, атенолол, еналаприл, гідрохлортіазид, лозартан, лізиноприл, раміприл і валсартан.

У разі різкої відміни телмісартан АТ поступово повертається до значень до лікування протягом декількох днів без ознак швидкого відновлення артеріальної гіпертензії (немає синдрому «рикошету»).

У клінічних дослідженнях показано, що застосування телмісартан пов'язано зі статистично значущим зменшенням маси лівого шлуночка і індексу маси лівого шлуночка у хворих з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка.

У пацієнтів з гіпертензією і діабетичною нефропатією при лікуванні препаратом Телсартан® спостерігається статистично значуще зниження протеїнурії (включаючи мікроальбумінурію і макроальбумінурія).

У багатоцентрових міжнародних клінічних дослідженнях було доведено, що випадків сухого кашлю у пацієнтів, що приймали телмісартан, було значно менше, ніж у пацієнтів, які отримували інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ).

Профілактика серцево-судинної захворюваності та смертності

У пацієнтів 55 років і старше з наявністю в анамнезі ІХС, інсульту, захворювань периферичних судин або цукрового діабету з ураженням органів-мішеней (ретинопатія, гіпертрофія лівого шлуночка, макро і мікроальбумінурія) застосування препарату Телсартан® дозволяє зменшити частоту інфарктів міокарда, інсультів, госпіталізацій з приводу застійної серцевої недостатності і знизити смертність від серцево-судинних захворювань.

діти

Антигіпертензивний ефект телмісартана оцінювався у пацієнтів з гіпертензією у віці від 6 до 18 років (n = 76) після прийому телмісартана в дозі 1 мг / кг (проліковано n = 30) або 2 мг / кг (проліковано n = 31) за чотиритижневий період лікування .

Систолічний артеріальний тиск (САТ) в середньому знизилося від вихідного значення на 8.5 мм.рт.ст і 3.6 мм.рт.ст. в групах телмісартан 2 мг / кг і 1 мг / кг відповідно. Діастолічний артеріальний тиск (ДАТ) в середньому знизилося від вихідного значення на 4.5 мм.рт.ст. і 4.8 мм.рт.ст. в групах телмісартан 1 мг / кг і 2 мг / кг відповідно.

Зміни носили дозозалежний характер.

Профіль безпеки був порівнянний з таким у дорослих пацієнтів.

лікування есенціальної артеріальної гіпертензії

профілактика (зниження) серцево-судинної захворюваності та смертності у пацієнтів старше 55 років з високим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань

підвищена чутливість до телмісартаном або до будь-якого з компонентів препарату

обструктивні захворювання жовчних шляхів

тяжка печінкова недостатність

спільний прийом телмісартана з аліскіреном у пацієнтів з цукровим діабетом або нирковою недостатністю (ШКФ <60 мл / хв / 1,73 м2)

рідкісна спадкова непереносимість фруктози

вагітність і період лактації

дитячий та підлітковий вік до 18 років

реноваскулярна гіпертензія

Є підвищений ризик розвитку тяжкої гіпотензії у пацієнтів з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функціонуючої нирки, які отримують лікування ліками, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему.

Порушення функції нирок і стану після пересадки нирки

При використанні телмісартана у пацієнтів з нирковою недостатністю рекомендується періодичне спостереження за рівнем калію і креатиніну в сироватці крові. Досвід використання телмісартана у пацієнтів з недавньою трансплантацією нирки відсутній.

Зниження об'єму циркулюючої крові (ОЦК)

Симптоматична гіпотензія, особливо після прийому першої дози, може спостерігатися у пацієнтів зі зниженням ОЦК і / або гіпонатріємією внаслідок масивної діуретичної терапії, обмеження споживання солі, діареї або блювоти. Такі стани, особливо зниження ОЦК і / або зниження натрію, слід відкоригувати до призначення телмісартана.

Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи:

Відомі випадки зміни функції нирок (в т.ч. гострої ниркової недостатності) як результат пригнічення ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, зареєстровані у сприйнятливих людей, особливо при комбінації лікарських препаратів, що впливають на цю систему. Тому застосування подвійної блокади ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (наприклад, при додаванні інгібітора АПФ або прямого інгібітора реніну аліскірен до антагоністові рецепторів ангіотензину II) слід обмежити індивідуальними випадками і проводити при ретельному моніторингу функції нирок.

Інші стани, пов'язані зі стимуляцією ренін-ангіотензин-альдостеронової системи

У пацієнтів, судинний тонус і функція нирок яких залежать переважно від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (наприклад, пацієнти з тяжкою застійною серцевою недостатністю або супутнім захворюванням нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), лікування іншими ліками, що впливають на цю систему, пов'язували з гострої гіпотензією, гіперазотемією, олігурією або, у рідких випадках, з гострою нирковою недостатністю.

Первинний альдостеронизм

Пацієнти з первинним альдостеронізмом зазвичай не реагують на лікування антигіпертензивними ліками, що діють шляхом пригнічення ренін-ангіотензинової системи. Тому використання телмісартана у цієї групи пацієнтів не рекомендується.

Стеноз аортального та мітрального клапанів, обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія

Як і при використанні інших судинорозширювальних ліків, у пацієнтів, які страждають аортальним або мітральним стенозом або обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією, слід дотримуватися особливої ​​обережності при призначенні телмісартана.

гіперкаліємія

Під час лікування ліками, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, може спостерігатися гіперкаліємія, особливо при наявності захворювань нирок і / або серцевої недостатності. У пацієнтів цієї групи ризику рекомендується контролювати рівень калію.

Комбіноване використання калій-зберігаючих діуретиків, препаратів калію, замінників солі, що містять калій або інші ліки, які можуть збільшити рівень калію (гепарин тощо), може призвести до підвищення рівня калію в сироватці, тому їх слід використовувати з телмісартаном обережно.

Порушення функції печінки

Телмісартан виводиться в основному з жовчю. У пацієнтів з обструктивними захворюваннями жовчних шляхів або печінковою недостатністю можливе уповільнення виведення препарату з організму. Телмісартан у цих пацієнтів слід використовувати з обережністю.

сорбітол

Телмісартан містить 338 мг сорбітолу в максимальній рекомендованій добовій дозі 80 мг. Пацієнтам з рідкісним спадковим захворюванням непереносимості фруктози не слід використовувати даний лікарський засіб.

Цукровий діабет

У пацієнтів з цукровим діабетом з супутньою ішемічною хворобою серця (ІХС) ризик розвитку фатального інфаркту міокарда і раптової смерті внаслідок серцево-судинних захворювань може підвищуватися при лікуванні лікарськими засобами, що знижують артеріальний тиск (напр. Блокатори рецепторів ангіотензину або інгібітори АПФ). У пацієнтів з цукровим діабетом ІХС може бути безсимптомною і тому недіагностованою. Пацієнти з цукровим діабетом повинні проходити належне діагностичне обстеження (напр. Електрокардіограма з фізичним навантаженням), щоб встановити і призначити відповідне лікування ІХС перед початком прийому телмісартана.

Як і інгібітори АПФ, блокатори ангіотензинових рецепторів, включаючи телмісартан, мають меншою ефективністю зниження артеріального тиску у чорношкірих пацієнтів, ніж у нечернокожіх внаслідок значного переважання станів низького реніну у чорношкірих пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

Як і інші антигіпертензивні речовини, блокатори ангіотензинових рецепторів можуть викликати надмірне зниження тиску крові у пацієнтів з ішемічною кардіопатією або ішемічним серцево-судинним захворюванням, що може привести до і інфаркту міокарда або інсульту.

сорбітол

У складі препарату телмісартан міститься сорбіт (E420). Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості фруктози не повинні приймати телмісартан.

Етнічні відмінності:

Відповідно до спостереженнями за інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту, телмісартан та інші антагоністи рецептора ангіотензину II очевидно менш ефективні для зниження кров'яного тиску людей з чорною шкірою, ніж у інших рас, можливо в зв'язку з більш широким поширенням низькореніновою станів у людей з чорною шкірою, мають підвищений артеріальний тиск.

вагітність

Не рекомендується прийом антагоністів ангіотензин-II-рецепторів в період вагітності. Пацієнти, які приймають антагоністи ангіотензин-II-рецепторів і планують вагітність, повинні бути переведені на альтернативну терапію антигіпертензивними препаратами з відомим профілем безпеки при використанні під час вагітності.

У разі встановлення вагітності лікування антагоністами ангіотензин-II-рецепторів має бути негайно припинено і повинна бути почата відповідна альтернативна терапія.

Доклінічні дослідження з телмісартаном не підтверджують тератогенного ефекту, але свідчать про фетотоксичності.

Антагоністи рецепторів ангіотензину II протипоказані під час другого і третього триместрів вагітності, так як в ці періоди вагітності прийом антагоністів рецепторів ангіотензину II є фетотоксичності (погіршення роботи нирок, олігогідрамніон, уповільнення окостеніння черепа), а також токсичним для новонароджених (ниркова недостатність, гіпотонія, гіперкаліємія ). Якщо антагоністи рецепторів ангіотензину II приймалися під час другого триместру вагітності, рекомендується провести ультразвукове дослідження функції нирок і черепа. Новонароджені, чиї матері приймали антагоністи рецепторів ангіотензину II, повинні ретельно спостерігатися щодо гіпотонії.

період лактації

Телмісартан протипоказаний в період лактації, так як невідомо чи виділяється він з грудним молоком. Доклінічні дослідження показали виділення телмісартана з грудним молоком.

фертильність

Дослідження по впливу препарату на фертильність людини не проводилися. У доклінічних дослідженнях не виявлено впливу телмісартан на фертильність обох статей.

Інше:

Як і при прийомі антигіпертензивних засобів надмірне зниження кров'яного тиску у пацієнтів з ішемічною кардіоміопатією або ішемічним серцево-судинним захворюванням може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.

Особливості впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортним засобом або потенційно небезпечними механізмами

Спеціальних клінічних досліджень впливу препарату на здатність керувати автомобілем і механізмами не проводилось. Однак при керуванні автомобілем і роботі з механізмами слід брати до уваги можливість розвитку запаморочення і сонливості, що вимагає дотримання обережності.

Одна таблетка містить

активна речовина - телмісартан 40,

допоміжні речовини: меглумін, натрію гідроксид, повідон (PVP До 30), манітол, магнію стеарат, вода

Таблетки телмісартан призначені для щоденного перорального прийому і приймаються з рідиною, з або без їжі.

Лікування есенціальної артеріальної гіпертензії

Рекомендована доза для дорослих становить 40 мг один раз на день.

У випадках, коли бажане АТ не досягається, доза препарату Телсартан® може бути збільшена до максимальної 80 мг один раз на день.

При збільшенні дози слід прийняти до уваги, що максимальний антигіпертензивний ефект зазвичай досягається протягом чотирьох-восьми тижнів після початку лікування.

Телсартан® можна використовувати в комбінації з тіазидними діуретиками, наприклад, гідрохлортіазидом, який в поєднанні з телмісартаном надає додатковий гіпотензивний ефект.

У пацієнтів з важким ступенем артеріальної гіпертензії доза телмісартана 160 мг / добу (дві таблетки препарату Телсартан® 80 мг) і в комбінації з гідрохлортіазидом 12,5-25 мг / добу добре переносилася і була ефективною.

Профілактика серцево-судинної захворюваності та смертності

Рекомендована доза становить 80 мг один раз на день.

Чи не з'ясовано, чи є дози нижче 80 мг ефективними для зниження серцево-судинної захворюваності та смертності.

На начальном этапе применения препарата Телсартан® для профилактики сердечно-сосудистой заболеваемости и смертности рекомендуется контроль артериального давления (АД), а также может понадобиться коррекциям АД лекарственными средствами, снижающими АД.

Телсартан® можно принимать вне зависимости от приема пищи.

Ниркова недостатність

Зміна дози у пацієнтів з нирковою недостатністю не потрібно, включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі. Имеется ограниченный опыт лечения пациентов с серьезной почечной недостаточностью и гемодиализом. Для таких пациентов рекомендуется начать с более низкой дозы 20 мг. Телсартан® не удаляется из крови при гемофильтрации.

Печеночная недостаточность

У пациентов с легкими и умеренными нарушениями функции печени суточная доза препарата не должна превышать 40 мг однократно в день.

Пожилы е пациент ы

Корекція дози не потрібна.

В плацебо-контролируемых испытаниях на пациентах с артериальной гипертензией суммарное количество побочных действий, о которых сообщается при приеме телмисартана (41,4 %), обычно сопоставимо с количеством побочных действий, возникающих при приеме плацебо (43,9 %). Это количество побочных действий не было дозозависимым, не было связано с полом, возрастом или расовой принадлежностью пациентов.

Профиль безопасности телмисартана у пациентов, принимавших препарат для профилактики сердечно-сосудистых заболеваний и смертности, соответствовал профилю безопасности для пациентов с артериальной гипертензией.

Перечисленные ниже побочные действия были получены в результате контролируемых клинических испытаний, в которых участвовали пациенты с гипертензией, а также из постмаркетинговых исследований. Кроме того, включены серьезные побочные действия и побочные действия, которые привели к прекращению приема препарата, о которых сообщалось в трех клинических длительных испытаниях, проводившихся с участием 21 642 пациентов, принимавших телмисартан для предотвращения сердечно-сосудистой заболеваемости и смертности в течение шести лет.

Нежелательные явления приведены ниже с использованием следующей классификации: часто ≥1/100 до

Инфекции и инвазии:

Нечасто:

- инфекции мочевыводящих путей (в том числе цистит), инфекции верхних дыхательных путей

Редко:

- сепсис (включая случаи с летальным исходом)

Нарушения со стороны кровеносной и лимфатической системы:

Нечасто:

- анемия

Редко:

- эозинофилия, тромбоцитопения

Порушення з боку імунної системи:

Редко:

- гиперчувствительность, анафилактические реакции

Нарушения метаболизма:

Нечасто:

- гиперкалиемия

Редко:

- гипогликемия (у пациентов с сахарным диабетом)

Психические нарушения:

Нечасто:

- бессонница, депрессия,

Редко:

- чувство беспокойства

Нарушения со стороны центральной нервной системы:

Нечасто:

- синкопа (обморок)

Нарушения со стороны органов зрения:

Редко:

- зрительные расстройства

Нарушения со стороны органа слуха и вестибулярного аппарата

Нечасто:

- головокружение

Нарушения со стороны сердечно-сосудистой системы:

Нечасто:

- брадикардия, гипотензия, ортостатическая гипотензия

Редко:

- тахикардия

Нарушения со стороны органов дыхания:

Нечасто:

- одышка

Нарушения со стороны желудочно-кишечного тракта:

Нечасто:

- боль в животе, рвота, диспепсия, метеоризм, диарея

Редко:

- сухость во рту, дискомфорт в области желудка

Порушення з боку печінки і жовчовивідних шляхів:

Редко:

- нарушение функции печени/печеночные расстройства

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин:

Нечасто:

- кожный зуд, гипергидроз, сыпь

Редко:

- ангиоэдема (вплоть до летальных исходов), экзема, эритема, крапивница, медикаментозная сыпь, токсическая сыпь

Нарушения со стороны опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани:

Нечасто:

- боль в спине, миалгия, боль в сухожилиях (тендинитоподобные симптомы)

Редко:

- артралгия, боль в нижних конечностях, спазмы мышц (судороги икроножных мышц)

Загальні розлади:

Нечасто:

- боль в грудной клетке, астения (слабость)

Редко:

- гриппоподобный синдром

Изменения лабораторных показателей:

Нечасто:

- повышение креатинина в крови

Редко:

- снижение уровня гемоглобина, повышение концентрации мочевой кислоты в крови, повышение активности «печеночных» ферментов, повышение концентрации креатинфосфокиназы (КФК) в крови

Препарат Телсартан может увеличить гипотензивный эффект других антигипертензивных веществ. Другие клинически значимые взаимодействия не выявлены.

Совместное использование телмисартана с дигоксином, варфарином, гидрохлоротиазидом, глибенкламидом, ибупрофеном, парацетамолом, симвастатином и амлодипином не приводит к клинически значимому взаимодействию. При одновременном применении с дигоксином наблюдалось повышение средней минимальной концентрации дигоксина в плазме крови на 20 % (в единичном случае на 39 %), поэтому необходимо проводить мониторинг уровня дигоксина в плазме крови.

При одновременном использовании телмисартана и рамиприла наблюдалось повышение AUC0-24 и Cmax рамиприла и рамиприлата в 2,5 раза. Клінічна значимість цього явища не встановлена.

Сообщалось об обратимом повышении концентраций лития в сыворотке и токсичности при совместном использовании лития с антагонистами рецепторов ангиотензина II, включая телмисартан. В данном случае рекомендуется проводить мониторинг уровня лития в плазме крови, а пациенты должны находиться под строгим наблюдением врача.

Одновременное лечение нестероидными противовоспалительными препаратами (НПВП), включая ацетилсалициловую кислоту, ингибиторы циклооксигеназы-2 [ЦОГ-2] и неселективные НПВП, связано с риском развития острой почечной недостаточности у пациентов с обезвоживанием.

Препараты, действующие на ренин-ангиотензиновую систему, могут обладать синергическим действием. Пациентам, получающим одновременно НПВП и телмисартан, в начале лечения следует адекватно восполнять потерю воды и контролировать функцию почек.

Сообщалось о некотором снижении антигипертензивного эффекта телмисартана при одновременном применении с НПВП.

Одновременное лечение телмисартана с кортикостероидными препаратами уменьшается противогипертонический эффект

Данные по передозировке у людей весьма ограничены.

Симптомы: наиболее вероятными признаками передозировки могут быть гипотензия и тахикардия, развитие брадикардии также не исключается.

Лечение: рекомендуемое лечение – симптоматическое. Телмисартан не удаляется из крови гемодиализом.

В сухом, защищенном от свете месте при температуре не выше 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці!

2 роки

телмісартан

Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Телсартан таблетки 80 мг 30 шт., Телзап таблетки 80 мг 30 шт., Телзап таблетки 80 мг 90 шт., Телпрес таблетки 80 мг 28 шт., Телмисартан-СЗ таблетки 80 мг 28 шт., Телпрес таблетки 80 мг 98 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Телсартан таблетки 40 мг 30 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!