Купить Телпрес Плюс таблетки 80 мг+25 мг 98 шт.

Фармакотерапевтическая группа:Гипотензивное средство комбинированное (ангиотензина II рецепторов антагонист + диуретическое средство)

АТХ:

C.09.D.A.07   Телмисартан в комбинации с диуретиками

Фармакодинамика:

Телпрес Плюс представляет собой комбинацию телмисартана (ангиотензина II рецепторов антагонист) и гидрохлоротиазида - тиазидного диуретика. Одновременное применение этих компонентов приводит к более выраженному антигипертензивному действию, чем применение каждого из них в отдельности.

Прием препарата Телпрес Плюс один раз в день приводит к существенному постепенному снижению артериального давления (АД).

Телмисартан

Телмисартан - специфический антагонист рецепторов ангиотензина II (тип AT1), эффективный при приеме внутрь. Обладает высоким сродством к подтипу АТ 1 рецепторов ангиотензина II, через которые реализуется действие ангиотензина II. Вытесняет ангиотензин II из связи с рецептором, не обладая действием агониста в отношении этого рецептора. Телмисартан связывается только с подтипом АТ1 рецепторов ангиотензина II. Связь носит длительный характер. Не обладает сродством к другим рецепторам, в том числе к АТ2 рецептору и другим, менее изученным рецепторам ангиотензина. Функциональное значение этих рецепторов, а также эффект их возможной избыточной стимуляции ангиотензином II, концентрация которого увеличивается при назначении телмисартана, не изучены. Снижает концентрацию альдостерона в крови, не ингибирует ренин в плазме крови и не блокирует ионные каналы. Телмисартан не ингибирует ангиотензинпревращающий фермент (кининаза II) (фермент, который также разрушает брадикинин). Поэтому усиления побочных эффектов, вызываемых брадикинином, не ожидается.

У пациентов с артериальной гипертензией телмисартан в дозе 80 мг полностью блокирует гипертензивное действие ангиотензина II. Начало антигипертензивного действия отмечается в течение 3-х часов после первого приема телмисартана внутрь. Действие препарата сохраняется в течение 24 часов и остается значимым до 48 часов. Выраженный антигипертензивный эффект обычно развивается через 4 недели после регулярного приема препарата.

У пациентов, страдающих артериальной гипертензией, телмисартан снижает систолическое и диастолическое артериальное давление (АД), не оказывая влияния на частоту сердечных сокращений (ЧСС).

В случае резкой отмены телмисартана АД постепенно возвращается к исходному уровню без развития синдрома "отмены".

Гидрохлоротиазид

Гидрохлоротиазид является тиазидным диуретиком. Тиазидные диуретики влияют на реабсорбцию электролитов в почечных канальцах, непосредственно увеличивая экскрецию натрия и хлоридов (примерно в эквивалентных количествах). Диуретическое действие гидрохлоротиазида приводит к уменьшению объема циркулирующей крови (ОЦК), увеличению активности ренина плазмы крови, повышению секреции альдостерона, с последующим увеличением содержания в моче калия и гидрокарбонатов и, как следствие, снижение содержания калия в плазме крови. При одновременном приеме с телмисартаном отмечается тенденция к прекращению потери калия, вызываемой этими диуретиками, предположительно за счет блокады ренин-ангиотензин-альдостероновой системы (РААС). После приема внутрь диурез усиливается через 2 часа, а максимальный эффект наблюдается примерно через 4 часа. Диуретическое действие препарата сохраняется в течение, приблизительно 6-12 часов.

Длительное применение гидрохлоротиазида уменьшает риск развития осложнений сердечно-сосудистых заболеваний и смертности от них.

Максимальный антигипертензивный эффект препарата Телпрес Плюс обычно достигается через 4-8 недель после начала лечения.

Фармакокинетика:

Совместное применение телмисартана и гидрохлоротиазида не оказывает влияния на фармакокинетику каждого из компонентов препарата.

Телмисартан:

Всасывание

При приеме внутрь быстро всасывается из желудочно-кишечного тракта. Биодоступность составляет около 50%. При приеме одновременно с пищей снижение AUC (площадь под кривой "концентрация-время") колеблется от 6% (при дозе 40 мг) до 19% (при дозе 160 мг). Спустя 3 часа после приема, концентрация в плазме крови выравнивается независимо от приема пищи.

Распределение

Связь с белками плазмы крови - 99,5%, в основном с альбумином и альфа-1 гликопротеином. Среднее значение видимого объема распределения в равновесной концентрации - 500 л.

Метаболизм

Метаболизируется путем конъюгирования с глюкуроновой кислотой. Метаболиты фармакологически неактивны.

Выведение

Период полувыведения (Т1/2) - более 20 час. Выводится через кишечник в неизмененном виде, выведение почками - менее 2% от принятой дозы. Общий плазменный клиренс высокий (900 мл/мин) по сравнению с "печеночным кровотоком" (около 1500 мл/мин).

Фармакокинетика у особых групп пациентов

Гендерные различия

Наблюдается разница в плазменных концентрациях у мужчин и женщин. Сmах (максимальная концентрация) и AUC были приблизительно в 3 и 2 раза, соответственно, выше у женщин по сравнению с мужчинами без значимого влияния на эффективность. Коррекции доз не требуется.

Пожилые пациенты

Фармакокинетика телмисартана у пациентов пожилого возраста не отличается от молодых пациентов. Коррекции доз не требуется.

Пациенты с нарушением функции почек

У пациентов с легким и умеренным нарушением функции почек коррекции дозы телмисартана не требуется.

Пациентам с тяжелой почечной недостаточностью и пациентам, находящимся на гемодиализе, рекомендована более низкая начальная доза - 20 мг в сутки. Телмисартан не выводится с помощью гемодиализа.

Пациенты с нарушением функции печени

Исследования фармакокинетики у пациентов с печеночной недостаточностью показали увеличение абсолютной биодоступности телмисартана практически до 100%. При печеночной недостаточности Т1/2 не изменяется. У пациентов с легкими и умеренными нарушениями функции печени (класс А и В по шкале Чайлд-Пью) суточная доза препарата не должна превышать 40 мг.

Гидрохлоротиазид:

После приема внутрь препарата Телпрес Плюс максимальные концентрации гидрохлоротиазида в плазме достигаются в течение 1-3 часов. Абсолютная биодоступность, основанная на общей экскреции почками, составляет около 60 %. Связывается белками плазмы крови 64 % гидрохлоротиазида, а объем распределения 0,8±0,3 л/кг. Гидрохлоротиазид не метаболизируется в организме и выводится почками практически в неизмененном виде. Около 60 % дозы принятой внутрь элиминируется в течение 48 часов. Почечный клиренс около 250-300 мл/мин. Т1Л гидрохлоротиазида - 10 - 15 часов. Наблюдается разница в плазменных концентрациях у мужчин и женщин. У женщин концентрация телмисартана в плазме крови в 2-3 раза выше, чем у мужчин, также у женщин имеется тенденция к увеличению в плазме крови концентрации гидрохлоротиазида клинически незначимое.

Пациенты с нарушением функции почек

У пациентов с нарушенной функцией почек скорость выведения гидрохлоротиазида снижена.

Исследования, проведенные с участием пациентов с клиренсом креатинина (КК) 90 мл/мин, показали, что Т1/2 гидрохлоротиазида увеличивается. У пациентов со сниженной функцией почек Т1/2 около 34 часов.

Фармакотерапевтична група: Гіпотензивний засіб комбіноване (ангіотензину II рецепторів антагоніст + діуретичну засіб)

АТС

C.09.DA07 Телмісартан в комбінації з діуретиками

Фармакодинаміка:

Телпрес Плюс є комбінацією телмісартана (ангіотензину II рецепторів антагоніст) і гідрохлортіазиду - гідрохлортіазиду. Одночасне застосування цих компонентів призводить до більш вираженого антигипертензивному дії, ніж застосування кожного з них окремо.

Прийом препарату Телпрес Плюс один раз в день призводить до суттєвого поступового зниження артеріального тиску (АТ).

телмісартан

Телмісартан - специфічний антагоніст рецепторів ангіотензину II (тип AT1), ефективний при прийомі всередину. Володіє високою спорідненістю до підтипу АТ 1 рецепторів ангіотензину II, через які реалізується дію ангіотензину II. Витісняє ангіотензин II із зв'язку з рецептором, не володіючи дією агоніста відносно цього рецептора. Телмісартан зв'язується тільки з підтипом АТ 1 рецепторів ангіотензину II. Зв'язок носить тривалий характер. Чи не має спорідненості з іншими рецепторами, в тому числі до АТ2 рецептора і іншим, менш вивченим рецепторів ангіотензину. Функціональне значення цих рецепторів, а також ефект їх можливої ​​надмірної стимуляції ангіотензину II, концентрація якого збільшується при призначенні телмісартана, не вивчені. Знижує концентрацію альдостерону в крові, не пригнічує ренін в плазмі крові і не блокує іонні канали. Телмісартан не пригнічує ангиотензинпревращающий фермент (кініназа II) (фермент, який також руйнує брадикінін). Тому посилення побічних ефектів, що викликаються брадикініном, не очікується.

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією телмісартан в дозі 80 мг повністю блокує гіпертензивну дію ангіотензину II. Початок антигіпертензивної дії спостерігається протягом 3-х годин після першого прийому телмісартана всередину. Дія препарату зберігається протягом 24 годин і залишається значимим до 48 годин. Виражений антигіпертензивний ефект зазвичай розвивається через 4 тижні після регулярного прийому препарату.

У пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертензію, телмісартан знижує систолічний та діастолічний артеріальний тиск (АТ), не впливаючи на частоту серцевих скорочень (ЧСС).

У разі різкої відміни телмісартан АТ поступово повертається до початкового рівня без розвитку синдрому "відміни".

Гідрохлортіазид

Гідрохлортіазид є тіазидним діуретиком. Тіазиди впливають на реабсорбцію електролітів в ниркових канальцях, безпосередньо збільшуючи екскрецію натрію і хлоридів (приблизно в еквівалентних кількостях). Діуретична дія гідрохлортіазиду призводить до зменшення об'єму циркулюючої крові (ОЦК), збільшення активності реніну плазми крові, підвищення секреції альдостерону, з подальшим збільшенням вмісту в сечі калію і гідрокарбонатів і, як наслідок, зниження вмісту калію в плазмі крові. При одночасному прийомі з телмісартаном відзначається тенденція до припинення втрати калію, що викликається цими діуретиками, імовірно за рахунок блокади ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС). Після прийому всередину діурез посилюється через 2 години, а максимальний ефект спостерігається приблизно через 4 години. Діуретична дія препарату зберігається протягом, приблизно 6-12 годин.

Тривале застосування гідрохлортіазиду зменшує ризик розвитку ускладнень серцево-судинних захворювань і смертності від них.

Максимальний антигіпертензивний ефект препарату Телпрес Плюс зазвичай досягається через 4-8 тижнів після початку лікування.

Фармакокінетика:

Спільне застосування телмісартан і гідрохлортіазиду не впливає на ступінь абсорбції з компонентів препарату.

телмісартан:

всмоктування

При прийомі всередину швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Біодоступність становить близько 50%. При прийомі разом з їжею зниження AUC (площа під кривою "концентрація-час") коливається від 6% (при дозі 40 мг) до 19% (при дозі 160 мг). Через 3 години після прийому, концентрація в плазмі крові вирівнюється незалежно від прийому їжі.

розподіл

Зв'язок з білками плазми крові - 99,5%, в основному з альбуміном і альфа-1 глікопротеїном. Середнє значення видимого об'єму розподілу в рівноважної концентрації - 500 л.

метаболізм

Метаболізується шляхом кон'югированія з глюкуроновою кислотою. Метаболіти фармакологічно неактивні.

виведення

Період напіввиведення (Т1 / 2) - більш 20 год. Виводиться через кишечник в незміненому вигляді, виведення нирками - менше 2% від прийнятої дози. Загальний плазмовий кліренс високий (900 мл / хв) порівняно з "печінковим кровотоком" (близько 1500 мл / хв).

Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів

гендерні відмінності

Спостерігається різниця в плазмових концентраціях у чоловіків і жінок. Сmах (максимальна концентрація) і AUC були приблизно в 3 і 2 рази, відповідно, вище у жінок в порівнянні з чоловіками без значного впливу на ефективність. Корекції доз не потрібно.

літні пацієнти

Фармакокінетика телмісартана у пацієнтів похилого віку не відрізняється від молодих пацієнтів. Корекції доз не потрібно.

Пацієнти з порушенням функції нирок

У пацієнтів з легким і помірним порушенням функції нирок корекція дози телмісартана не потрібно.

Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю та пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, рекомендована нижча початкова доза - 20 мг на добу. Телмісартан не виводиться за допомогою гемодіалізу.

Пацієнти з порушенням функції печінки

Дослідження фармакокінетики у пацієнтів з печінковою недостатністю показали збільшення абсолютної біодоступності телмісартана практично до 100%. При печінковій недостатності Т1 / 2 не змінюється. У пацієнтів з легкими і помірними порушеннями функції печінки (клас А і В за шкалою Чайлд-П'ю) добова доза препарату не повинна перевищувати 40 мг.

Гідрохлортіазид:

Після прийому внутрішньо препарату Телпрес Плюс максимальні концентрації гідрохлоротіазиду в плазмі досягаються протягом 1-3 годин. Абсолютна біодоступність, заснована на загальній екскреції нирками, становить близько 60%. Зв'язується білками плазми крові 64% гідрохлоротіазиду, а обсяг розподілу 0,8 ± 0,3 л / кг. Гідрохлортіазид не метаболізується в організмі і виводиться нирками практично в незміненому вигляді. Близько 60% дози прийнятої всередину елімінується протягом 48 годин. Нирковий кліренс близько 250-300 мл / хв. Т1Л гідрохлоротіазиду - 10 - 15 годин. Спостерігається різниця в плазмових концентраціях у чоловіків і жінок. У жінок концентрація телмісартана в плазмі крові в 2-3 рази вище, ніж у чоловіків, також у жінок є тенденція до збільшення в плазмі крові концентрації гідрохлортіазиду клінічно незначне.

Пацієнти з порушенням функції нирок

У пацієнтів з порушеною функцією нирок швидкість виведення гідрохлортіазиду знижена.

Дослідження, проведені за участю пацієнтів з кліренсом креатиніну (КК) 90 мл / хв, показали, що Т1 / 2 гідрохлоротіазиду збільшується. У пацієнтів зі зниженою функцією нирок Т1 / 2 близько 34 годин.

Артеріальна гіпертензія (у разі неефективності телмісартан або гідрохлортіазиду в монотерапії).

- Підвищена чутливість до діючих речовин або допоміжних компонентів препарату або інших похідних сульфонамідів;

- Вагітність;

- Період грудного вигодовування;

- обструктивні захворювання жовчовивідних шляхів;

- Тяжкі порушення функції печінки (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю);

- Тяжкі порушення функції нирок (КК менше 30 мл / хв);

- Рефрактерная гіпокаліємія, гіперкальціємія;

- Одночасне застосування з аліскіреном у пацієнтів з цукровим діабетом та / або порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації менше 60 мл / хв / 1,73 м2);

- Одночасне застосування інгібіторів АПФ у пацієнтів з діабетичною нефропатією;

- Дефіцит лактази, непереносимість лактози, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції;

- Вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).

З обережністю:

- Двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки (див. Розділ "Особливості застосування");

- Порушення функції печінки (клас А і В за класифікацією Чайлд-П'ю) (див. Розділ "Особливості застосування");

- Зниження ОЦК внаслідок попередньої терапії діуретиками, обмеження прийому кухонної солі, діареї або блювоти;

- Гіперкаліємія;

- Стан після трансплантації нирки (досвід застосування відсутній);

- Хронічна серцева недостатність III-IV функціональний клас (ФК) за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації;

- Гіперкальціємія;

- Гіперхолестеринемія;

- Гіпертригліцеридемія;

- Ішемічна хвороба серця;

- Прогресуючі захворювання печінки (ризик розвитку печінкової коми);

- Стеноз аортального та мітрального клапана;

- Ідіопатичний гіпертрофічнийсубаортальний стеноз (гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія);

- Цукровий діабет;

- Первинний гіперальдостеронізм;

- Подагра, гіперурикемія;

- Системна червона вовчанка;

- Вторинна глаукома (в зв'язку з наявністю у складі гідрохлоротіазиду);

- Застосування у пацієнтів негроїдної раси;

- Досвід застосування у пацієнтів з порушенням нирок (КК більше 30 мл / хв) обмежений, але не підтверджує розвиток побічних ефектів з боку нирок і зміна дозування не потрібна;

- Одночасне застосування з інгібіторами АПФ або аліскіреном;

- Одночасне застосування з препаратами калію, калійзберігаючими діуретиками.

Порушення функції печінки

Застосування препарату Телпрес Плюс протипоказано у пацієнтів з холестазом, обструкцією жовчовивідних шляхів або тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю) (див. Розділ "Протипоказання"), оскільки телмісартан в основному виводиться з жовчю. Припускають, що у подібних пацієнтів знижений печінковий кліренс телмісартана. У пацієнтів з легким або помірним ступенем порушення функції печінки (клас А і В за класифікацією Чайлд-П'ю) препарат Телпрес Плюс слід застосовувати з обережністю (див.розділ "З обережністю").

реноваскулярна гіпертензія

При лікуванні лікарськими засобами, що діють на РААС, у пацієнтів з двостороннім стенозом артерій або стенозом артерії єдиної функціонуючої нирки зростає ризик виникнення тяжкої гіпотензії та ниркової недостатності.

Порушення функції нирок і пересадка нирки

При застосуванні препарату Телпрес Плюс у пацієнтів з порушенням функції нирок рекомендовано періодичний контроль вмісту калію і креатиніну в плазмі крові. Досвід клінічного застосування препарату Телпрес Плюс у пацієнтів, які нещодавно перенесли трансплантацію нирки, відсутній.

Застосування тіазиднихдіуретиків у пацієнтів з порушеннями функції нирок може призводити до азотемії. Рекомендується періодичний контроль функції нирок.

Зниження об'єму циркулюючої крові

Симптоматична артеріальна гіпотензія, особливо після першого прийому препарату Телпрес Плюс може виникати у пацієнтів зі зниженим ОЦК і / або вмістом натрію в плазмі крові на тлі попереднього лікування діуретиками, обмеження прийому кухонної солі, діареї або блювоти. Подібні стани (дефіцит рідини і / або натрію) повинні бути усунені до початку прийому препарату Телпрес Плюс.

Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи

Супутнє застосування телмісартан з аліскіреном протипоказано пацієнтам з цукровим діабетом або нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації менше 60 мл / хв / 1,73 м2) (див. Розділ "Протипоказання").

Одночасне застосування телмісартан і інгібіторів АПФ протипоказано у пацієнтів з діабетичною нефропатією (див. Розділ "Протипоказання").

В результаті пригнічення РААС були відзначені: артеріальна гіпотензія, непритомність, гіперкаліємія і порушення ниркової функції (в тому числі гостра ниркова недостатність) у схильних до цього пацієнтів, особливо при спільному застосуванні декількох лікарських засобів, так само діють на цю систему. Тому подвійна блокада РААС (наприклад, на тлі прийому телмісартана з іншими антагоністами РААС) не рекомендована.

У випадках залежно судинного тонусу і функції нирок переважно від активності РААС (наприклад, у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю або захворюваннями нирок, в тому числі, при стенозі ниркових артерій, або стенозі артерії єдиної нирки), призначення препаратів, що впливають на цю систему, може супроводжуватися розвитком гострої гіпотензії, гіперазотемії, олігурії, і в рідкісних випадках гострою нирковою недостатністю.

Первинний альдостеронизм

У пацієнтів з первинним альдостеронізмом лікування антигіпертензивними лікарськими засобами, дія яких здійснюється шляхом пригнічення РААС, як правило, неефективно.

Стеноз аортального та мітрального клапана, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія

Необхідно дотримуватися обережності при застосуванні препарату Телпрес Плюс (так само, як і інших судинорозширювальних засобів) у пацієнтів з аортальним або мітральним стенозом, а також гіпертрофічну обструктивну кардіоміопатію.

Гостра міопія та вторинна закритокутова глаукома

Гідрохлортіазид, будучи похідним сульфонаміду, може викликати ідіосинкратичний реакцію у вигляді гострої транзиторною міопії і гострої глаукоми. Симптомами цих порушень є несподіване зниження гостроти зору або біль в очах, які в типових випадках виникають протягом від декількох годин до декількох тижнів після початку застосування препарату. Якщо не проводиться лікування, гостра закритокутова глаукома може привести до втрати зору. Основне лікування полягає в якомога більш швидкій відміні гідрохлортіазиду. Необхідно мати на увазі, що, якщо внутрішньоочний тиск залишається неконтрольованим, може знадобитися невідкладна консервативне або хірургічне лікування. До факторів ризику розвитку гострої глаукоми можна віднести відомості про алергію до сульфонамідів або пеніциліну в анамнезі.

Вплив на метаболізм та функцію ендокринних залоз

У пацієнтів з цукровим діабетом може знадобитися зміна дози інсуліну або гіпоглікемічних засобів для прийому всередину. Під час проведення терапії тіазидами може маніфестувати латентно протікає цукровий діабет.

У деяких випадках при застосуванні тіазидних діуретиків можливий розвиток гіперурикемії і загострення перебігу подагри.

Порушення водно-електролітного балансу

При застосуванні препарату Телпрес Плюс, як і в разі проведення діуретичної терапії, необхідний періодичний контроль вмісту електролітів в сироватці крові. Діуретики, в тому числі гідрохлоротіазид, можуть викликати порушення водно-електролітного балансу і кислотно-основного стану (гіпокаліємію, гіпонатріємію та гіпохлоремічний алкалоз). Ознаками, насторожують щодо цих порушень, є сухість слизової оболонки порожнини рота, відчуття спраги, загальна слабкість, сонливість, відчуття неспокою, міалгія або судомніпосмикування литкових м'язів (крамп), м'язова слабкість, виражене зниження артеріального тиску, олігурія, тахікардія і такі шлунково кишкові порушення, як нудота або блювота.

При застосуванні тіазидних діуретиків може розвинутися гіпокаліємія, але одночасно застосовується телмісартан може підвищувати вміст калію в крові. Ризик гіпокаліємії найбільш зростає у пацієнтів з цирозом печінки, при посиленому діурезі, при дотриманні дієти без солі, а також в разі одночасного застосування глюкокортикостероидами, кальцитонином, АКТГ (адренокортикотропний гормон), глицирризиновой кислотою (міститься в корені солодки), телмісартан, що входить до складу препарату Телпрес Плюс навпаки, може призвести до гіперкаліємії внаслідок антагонізму до рецепторів ангіотензину II (підтип АТ1). Хоча при застосуванні препарату Телпрес Плюс клінічно значуща гіперкаліємія була зареєстрована, слід брати до уваги, що до чинників ризику її розвитку належать ниркова і / або серцева недостатність і цукровий діабет.

Даних про те, що препарат Телпрес Плюс може зменшувати або запобігати гіпонатріємії, що спричинюється прийомом діуретиків, немає. Гіпохлоремія зазвичай незначна і лікування не вимагає.

Тіазиди можуть зменшувати виведення кальцію нирками і викликати (при відсутності явних порушень метаболізму кальцію) минуще і невелике підвищення вмісту кальцію в сироватці крові. Більш виражена гіперкальціємія може бути ознакою прихованого гіперпаратиреозу. Перед проведенням оцінки функції паращитовидних залоз тіазидні діуретики повинні бути скасовані.

Показано, що тіазидні діуретики збільшують виведення магнію нирками, що може привести до гіпомагніємії.

У пацієнтів з ішемічною хворобою серця застосування будь-якого гіпотензивний засіб, в разі надмірного зниження артеріального тиску, може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.

Потрібно посилений контроль за пацієнтами з порушеним метаболізмом сечової кислоти; тіазиди можуть знижувати кількість йоду, що зв'язується з білками сироватки крові, без прояву ознак порушення функції щитовидної залози; є інформація про випадки розвитку реакції фоточутливості при прийомі тіазидів. Якщо реакція фоточутливості виникне в ході лікування, рекомендується призупинити лікування. Якщо прийнято рішення про необхідність відновлення прийому діуретика, необхідно захищати області тіла, які можуть бути піддані впливу сонячного або ультрафіолетових променів типу А і уникати перебування на сонці; гідрохлортіазид може підвищувати концентрацію холестерину і тригліцеридів в крові; гідрохлортіазид може давати позитивний результат при проведенні допінг-контролю.

Є повідомлення про розвиток системного червоного вовчака при застосуванні тіазидних діуретиків.

етнічні відмінності

Інгібітори АПФ, телмісартан та інші АРА II, мабуть, менш ефективно знижують артеріальний тиск у пацієнтів негроїдної раси, ніж у представників інших рас, можливо, внаслідок більшої схильності до зниження активності реніну в популяції даних пацієнтів.

інше

Як і при застосуванні інших антигіпертензивних засобів, надмірне зниження артеріального тиску у пацієнтів, які страждають на ішемічну кардіоміопатію або ішемічною хворобою серця може призводити до розвитку інфаркту міокарда або інсульту.

Вплив на здатність керувати трансп. пор. і хутро .:

Спеціальних клінічних досліджень з оцінки впливу препарату Телпрес Плюс на здатність керувати автотранспортом і роботу з механізмами, які потребують підвищеної уваги, не проводилося. Однак при керуванні автотранспортом і занятті потенційно небезпечними видами діяльності слід брати до уваги можливість розвитку запаморочення і сонливості, що вимагає дотримання обережності.

Кожна таблетка 25 мг + 80 мг містить:

діючі речовини: гідрохлоротіазид - 25,00 мг, телмісартан - 80,00 мг; допоміжні речовини: манітол - 327,70 мг, повідон-К25 - 21,60 мг, кросповідон - 20,0 мг, магнію стеарат - 9,00 мг, меглюмін - 24,00 мг, натрію гідроксид - 6,70 мг, лактози моногідрат - 99,67 мг, целюлоза мікрокристалічна - 64,00 мг, гіпромелоза - 6,00 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію, тип А - 4,00 мг, заліза оксид жовтий (Е 172) - 0,33 мг.

Всередину, незалежно від часу прийому їжі.

Препарат Телпрес Плюс необхідно приймати 1 раз в день.

- Телпрес Плюс 12,5 / 40 мг може призначатися пацієнтам, у яких застосування препаратів телмісартан в дозуванні 40 мг або гідрохлортіазиду не приводить до адекватного контролю артеріального тиску.

- Телпрес Плюс 12,5 / 80 мг може призначатися пацієнтам, у яких застосування препаратів телмісартан в дозуванні 80 мг або препарату Телпрес Плюс 12,5 / 40 мг не призводить до адекватного контролю артеріального тиску.

- Телпрес Плюс 25/80 мг може призначатися пацієнтам, у яких застосування препаратів телмісартан в дозуванні 80 мг або препарату Телпрес Плюс 12,5 / 80 мг не призводить до адекватного контролю артеріального тиску, або пацієнтам, стан яких раніше було стабілізовано телмісартаном або гідрохлортіазидом при роздільному застосуванні.

У пацієнтів з важким ступенем артеріальної гіпертензії максимальна добова доза телмісартана становить 160 мг у комбінації з гідрохлортіазидом в добовій дозі 12,5-25 мг.

Порушення функції нирок

Наявний обмежений досвід застосування Телпрес Плюс у пацієнтів з невеликими та помірними порушеннями функції нирок не потребує зміни дози препарату в цих випадках. У таких пацієнтів слід контролювати функцію нирок (при КК менше 30 мл / хв, см. Розділ "Протипоказання").

Порушення функції печінки

У пацієнтів з легкими і помірними порушеннями функції печінки (клас А і В за класифікацією Чайлд-П'ю) добова доза препарату Телпрес Плюс не повинна перевищувати 12,5 / 40 мг в день (див. Розділ "Фармакокінетика").

літні пацієнти

Режим дозування не вимагає змін.

1) очікуються на підставі досвіду застосування телмісартан

2) очікуються на підставі досвіду застосування гідрохлортіазиду

3) побічні ефекти, що не спостерігалися в клінічних дослідженнях при одночасному застосуванні телмісартан і гідрохлоротіазиду, але очікуються під час застосування препарату Телпрес Плюс

Порушення з боку дихальної системи:

респіраторний дистрес синдром (включаючи пневмонію і некардіогенний набряк легенів) 3), одишка3).

Порушення з боку серця:

арітміі3), тахікардія3), брадікардія1).

Порушення з боку судин:

виражене зниження артеріального тиску (включаючи ортостатичну гіпотензію) 3).

Порушення з боку нервової системи:

синкопе / обморок3), парестезія3), порушення сна3), бессонніца3), головокруженіе3), підвищена возбудімость2), головний боль2).

Порушення з боку психіки:

тревога3), депрессія3).

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту:

Діарея3), сухість слизової оболонки порожнини рта3), метеорізм3), біль в жівоте3), запор3), рвота3), гастріт3), зниження аппетіта2), анорексія2), гіперглікемія2), гіперхолестерінемія2), панкреатіт2), діспепсія1), 2), 3 ).

Порушення з боку печінки і жовчовивідних шляхів:

порушення функції печені3), жовтяниця (гепатоцелюлярна або холестатична) 2).

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин:

Екзема1), лікарська сипь1), 2), токсичним епідермальний некроз1), 2), ерітема3), шкірний зуд3), сипь3), підвищений потоотделеніе3), реакція фотосенсібілізаціі2).

Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини:

біль в спіне3), спазми мишц3), міалгія3), артралгія3), судоми литкових мишц3), артроз1), тендиніто сімптоми1), біль у грудній клетке3).

Порушення з боку крові та лімфатичної системи:

залізодефіцитна анемія1), апластична анемія2), гемолітична анемія2), тромбоцітопенія1), еозінофілія1), лейкопенія2), нейтропенія / агранулоцітоз2), тромбоцітопенія2).

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів:

ниркова недостаточность1), 2), включаючи гостру ниркову недостаточность1), інтерстиціальним нефріт2), глюкозурія2).

Порушення з боку органу зору:

порушення зренія3), минуща нечіткість зренія3), ксантопсія2), гостра закритокутова глаукома2), гостра міопія2).

Порушення з боку статевих органів та молочної залози:

Імпотенція3).

Інфекційні та паразитарні захворювання:

сепсис, включаючи випадки з летальним ісходом1), інфекції верхніх дихальних шляхів (бронхіт, фарингіт, синусит) 1), 3), інфекції сечовивідних шляхів (включаючи цистит) 1), запалення слинних залоз 2).

Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень:

підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові3), підвищення активності "печінкових" ферментов3), підвищення активності креатінфосфокінази3), підвищення активності концентрації сечової кислоти крові3), гіпертрігліцерідемія2), гіпокаліемія2), 3), гіпомагніемія2), гіперкаліемія1), гіпонатріемія2), 3), гіперурікемія3), зниження ОЦК2), гіпоглікемія (у пацієнтів з цукровим діабетом) 1), порушення толерантності до глюкозе2), зниження гемоглобіну в крові1).

Порушення з боку імунної системи:

ангіоневротичнийнабряк (включаючи випадки з летальним результатом) 3), анафілактичні реакціі1), 2), вовчакоподібний реакціі2), загострення або посилення симптомів системного червоного волчанкі3), некротичний васкуліт2), системний васкуліт2), рецидив системного червоного волчанкі2), васкуліт2).

Загальні розлади і порушення в місці введення:

грипоподібний сіндром3), ліхорадка2), слабкість 1), 2).

телмісартан

Телмісартан може збільшувати антигіпертензивний ефект інших антигіпертензивних засобів. Інші види взаємодій, які мають клінічну значимість, не встановлені.

Одночасне застосування з дигоксином, варфарином, гідрохлортіазидом, глібенкламідом, ібупрофеном, парацетамолом, симвастатином і амлодипіном не призводить до клінічно значимої взаємодії.

Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС)

Супутнє застосування телмісартан з аліскіреном протипоказано пацієнтам з цукровим діабетом або нирковою недостатністю (СКФ менше 60 мл / хв / 1,73 м2 площі поверхні тіла) і не рекомендується іншим пацієнтам. Одночасне застосування телмісартан і інгібіторів АПФ протипоказано у пацієнтів з діабетичною нефропатією.

Дані клінічних досліджень показали, що подвійна блокада РААС внаслідок комбінованого застосування інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірен пов'язана з підвищеною частотою небажаних явищ, таких як артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія і порушення функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність) в порівнянні з застосуванням тільки одного лікарського засобу , що діє на РААС.

Ризик розвитку гіперкаліємії може зростати при спільному застосуванні з іншими лікарськими препаратами, здатними викликати гіперкаліємію (калийсодержащие харчові добавки і замінники солі, що містять калій і калійзберігаючі діуретики (спіронолактон, еплеренон, триамтерен або амілорид), нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП, включаючи селективні інгібітори ціклооксігенази- 2 (ЦОГ)), гепарин, імунодепресанти (циклоспорин, такролімус, триметоприм)). При необхідності на тлі документально підтвердженої гіпокаліємії спільне застосування препаратів слід здійснювати з обережністю і регулярно контролювати вміст калію в плазмі крові.

дигоксин

При спільному прийомі телмісартан з дигоксином було відзначено збільшення середньої Сmах дигоксину в плазмі крові на 49% і мінімальної концентрації на 20%. На початку лікування, при підборі дози та припинення лікування телмісартаном слід ретельно контролювати концентрацію дигоксину в плазмі крові для її підтримки в рамках терапевтичного діапазону.

Калійзберігаючі калийсодержащие харчові добавки

Антагоністи рецепторів ангіотензину II, такі як телмісартан, знижують спричинюється диуретиком втрату калію. Калійзберігаючі діуретики, наприклад, спіронолактон, еплеренон, триамтерен або амілорид, калийсодержащие харчові добавки або замінники солі можуть призвести до істотного підвищення вмісту калію в плазмі крові. Якщо супутні застосування показано, оскільки є документально підтверджена гіпокаліємія, їх слід застосовувати з обережністю і на тлі регулярного контролю калію в плазмі крові.

препарати літію

При спільному прийомі препаратів літію з інгібіторами АПФ і АРА II, включаючи телмісартан, виникало оборотне підвищення концентрації літію в плазмі крові і його токсичної дії. При необхідності застосування даної комбінації препаратів рекомендується ретельно контролювати концентрації літію в плазмі крові.

Нестероїдні протизапальні лікарські препарати (НПЗП)

НПЗП (включаючи ацетилсаліцилову кислоту в дозах, що використовуються для протизапального лікування, інгібітори ЦОГ-2 і неселективні НПЗП) можуть послаблювати антигіпертензивну дію АРА II. У деяких пацієнтів з порушенням ниркової функції (наприклад, пацієнтів із зневодненням, літніх пацієнтів з порушенням функції нирок) спільне застосування АРА II і препаратів, що пригнічують циклооксигеназу-2 може призводити до подальшого погіршення ниркової функції, включаючи розвиток гострої ниркової недостатності, яка, як правило , є оборотною. Тому спільне застосування препаратів слід здійснювати з обережністю, особливо літнім пацієнтам. Слід забезпечити належне надходження рідини, крім того, на початку спільного застосування і періодично надалі слід контролювати показники функції нирок.

Діуретики (тіазидні або петльові діуретики)

Попереднє лікування високими дозами діуретиків, такими як фуросемід (петлевий діуретик) і гідрохлортіазид (тіазидний діуретик), може призвести до гіповолемії і ризику розвитку артеріальної гіпотензії на початку лікування телмісартаном.

Інші антигіпертензивні засоби

Дія телмісартана може посилюватися при сумісному застосуванні інших антигіпертензивних лікарських засобів. На підставі фармакологічних властивостей баклофена і аміфостин можна припустити, що вони будуть посилювати терапевтичний ефект всіх антигіпертензивних засобів, включаючи телмісартан. Крім того, ортостатичнагіпотензія може посилюватися на тлі прийому алкоголю, барбітуратів, наркотичних засобів або антидепресантів.

Кортикостероїди (для системного застосування)

Кортикостероїди послаблюють дію телмісартана.

Гідрохлортіазид

При одночасному застосуванні з:

- етанолом, барбітуратами або наркотичними анальгетиками: ризик ортостатичноїгіпотензії;

- протидіабетичними засобами для прийому всередину і інсуліном: може виникнути потреба в регулюванні дози гіпоглікемічних засобів для прийому всередину і інсуліну;

- метформіном: ризик розвитку молочнокислого ацидозу;

- холестираміном і колестиполом: в присутності аніонних обмінних смол порушується всмоктування гідрохлортіазиду;

- серцевимиглікозидами: ризик гіпокаліємії або гіпомагніємії, що викликаються тіазиднимидіуретиками, розвиток аритмій, викликаних прийомом серцевимиглікозидами;

- пресорними амінами (наприклад, норепінефрином): можливе послаблення ефекту пресорних амінів;

- недеполяризуючими миорелаксантами (наприклад, тубокурарину хлоридом): гідрохлоротіазид може посилювати ефект недеполяризуючих міорелаксантів;

- противоподагрической засобами: може підвищуватися концентрація сечової кислоти в сироватці крові і тому може знадобитися зміна дози урикозуричних засобів. Застосування тіазиднихдіуретиків збільшує частоту розвитку реакцій підвищеної чутливості на алопуринол;

- препаратами кальцію і вітаміном D: тіазидні діуретики можуть підвищувати вміст кальцію в сироватці крові внаслідок зменшення його виведення нирками. Якщо потрібно застосовувати препарати кальцію, слід регулярно контролювати вміст кальцію в крові і, якщо необхідно, змінювати дозу препаратів кальцію;

- бета-адреноблокаторами і діазоксидом: тіазидні діуретики можуть підсилювати гипергликемию, викликану бета-адреноблокаторами і діазоксидом;

- м-холіноблокатори (наприклад, атропіном, біперідіном): зменшення моторики шлунково-кишкового тракту, збільшення біодоступності тіазиднихдіуретиків;

- амантадином: кліренс амантадину може знижуватися гідрохлортіазидом, що призводить до збільшення концентрації амантадину в плазмі крові і можливу токсичність;

- цитотоксичними засобами (наприклад, циклофосфамідом, метотрексатом): зменшення ниркової екскреції цитотоксичних засобів і посилення їх мієлосупресивні дії;

- НПЗП: спільне застосування з тіазидами може призвести до зниження діуретичної та антигіпертензивної ефекту;

- засобами, які призводять до виведення калію і гіпокаліємії (наприклад, діуретиками, що виводять калій; проносними засобами; глюкокортикостероидами, кальцитонином, АКТГ (адренокортикотропний гормон), глицирризиновой кислотою (міститься в корені солодки), амфотерицином В; карбеноксолоном; бензилпенициллином; похідними ацетилсаліцилової кислоти ): посилення гіпокаліємічну ефекту. Гіпокаліємія, що викликається гідрохлортіазидом, компенсується калійзберігаючим ефектом телмісартан;

- теофіліном: збільшення ризику гіпокаліємії;

- аміодароном: одночасне застосування з тіазидами може вести до підвищення ризику аритмій, пов'язаних з гіпокаліємією;

- калійзберігаючимидіуретиками, препаратами калію, іншими засобами, здатними підвищувати вміст катя в сироватці крові (наприклад, гепарином) або заміна натрію в повареної солі солями калію можуть призводити до гіперкаліємії.

Рекомендується періодичний контроль вмісту калію в плазмі крові у випадках, коли препарат Телпрес Плюс призначений спільно з препаратами, які можуть спричинювати гіпокаліємію, а також з препаратами, здатними підвищувати вміст калію в сироватці крові.

Інформація щодо передозування обмежена. Можливі симптоми передозування складаються із симптомів з боку окремих компонентів препарату. Телмісартан - найбільш значущі - виражене зниження артеріального тиску і тахікардія, також може спостерігатися брадикардія, запаморочення, підвищення концентрації креатиніну в сироватці крові і гостра ниркова недостатність.

Гідрохлортіазид - порушення водно-електролітного балансу крові (гіпокаліємія, гіпохлоремія), зниження ОЦК, що може призводити до спазмів м'язів і / або посилювати порушення з боку серцево-судинної системи: аритмії, викликані одночасним застосуванням серцевих глікозидів або деяких антиаритмічних засобів.

Лікування: симптоматична терапія, гемодіаліз неефективний. Ступінь видалення гідрохлортіазиду при проведенні гемодіалізу не встановлена. Необхідний регулярний контроль вмісту електролітів і креатиніну в сироватці крові. Гемодіаліз не ефективний.

При температурі не вище 25 ° С, в оригінальній упаковці.

Зберігати в недоступному для дітей місці!

2 роки

Гідрохлортіазид, телмісартан

Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Телпрес Плюс таблетки 80 мг+25 мг 98 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!