Купить Тарцева таблетки 150 мг, 30 шт.

Фармакологическое действие

Фармакодинамика

Эрлотиниб мощно ингибирует внутриклеточное фосфорилирование рецептора эпидермального фактора роста HER1 /EGFR(HER1 = рецептор эпидермального фактора роста человека 1 типа/ EGFR = рецептор эпидермального фактора роста). Экспрессия HER1 /EGFR наблюдается на поверхности как нормальных, так и раковых клеток. На доклинических моделях ингибирование фосфотирозина EGFR тормозит рост линий опухолевых клеток и/или приводит к их гибели.

Мутации EGFR могут привести к постоянной активации пролиферативных и антиапоптотических сигнальных путей в клетке. Высокая эффективность эрлотиниба в отношении блокирования EGFR-зависимых сигнальных путей в опухолях, несущих мутацию EGFR, обусловлена прочным связыванием эрлотиниба с АТФ-связывающим участком мутированного киназного домена EGFR. При этом блокируется каскад сигнальных реакций, в результате чего угнетается пролиферация клеток и запускается внутренний путь клеточной гибели.

Фармакокинетика

Экспозиция

После приема внутрь 150 мг эрлотиниба в равновесном состоянии медиана Cmax эрлотиниба в плазме 1,995 нг/мл. Перед приемом следующей дозы через 24 ч медиана Cmin эрлотиниба в плазме 1,238 нг/мл. Медиана AUC в междозовом интервале при достижении равновесной концентрации составляет 41,3 мкг/ч × мл.

Всасывание

Эрлотиниб хорошо всасывается после приема внутрь. Имеет продолжительную фазу всасывания, а среднее значение TСmax в плазме составляет 4 ч. Согласно данным исследования на здоровых добровольцах биодоступность эрлотиниба - 59%, прием пищи может увеличивать его биодоступность.

После всасывания в крови эрлотиниб на 95% находится в связанном состоянии, в первую очередь с белками плазмы крови (альбумин и альфа1- кислый гликопротеин). Свободная фракция составляет приблизительно 5%.

Распределение

Кажущийся Vd - 232 л с распределением в ткань опухоли. В образцах опухолевой ткани человека на 9 день лечения эрлотинибом в дозе 150 мг/сутки средняя концентрация эрлотиниба равна 1,185 нг/г, что составляет 63% от Сmах в плазме в равновесном состоянии. Концентрация основных активных метаболитов в ткани опухоли 160 нг/г, что соответствует 113% Cmax в плазме в равновесном состоянии. Исследования по изучению распределения в тканях меченного 14С эрлотиниба после перорального приема у бестимусных мышей с мутацией по гену nude с НТ5 опухолевым ксенотрансплантатом (с использованием общей ауторадиографии) продемонстрировали быстрое и интенсивное распределение в тканях. Cmax в ткани составила около 73% концентрации эрлотиниба, TСmax в ткани - 1 ч.

Метаболизм

Эрлотиниб метаболизируется изоферментами системы цитохрома Р450 главным образом при участии изофермента CYP3A4 и в меньшей степени CYP1A2.

Внепеченочный метаболизм посредством изофермента CYP3A4 в кишечнике, изофермента CYP1А1 в легких, изофермента CYP1B1 в ткани опухоли обеспечивает метаболический клиренс эрлотиниба. Исследования in vitro свидетельствуют о том, что 80-95% эрлотиниба метаболизируется при участии изофермента CYP3A4.

Метаболизм происходит тремя путями: 1) О-деметилирование одной из боковых или обеих цепей с последующим окислением до карбоновых кислот; 2) окисление ацетиленовой части молекулы с последующим гидролизом до арилкарбоновой кислоты; 3) ароматическое гидроксилирование фенила-цетиленовой части молекулы. Основные метаболиты образуются в результате О-деметилирования одной из боковых цепей и обладают активностью, сравнимой с эрлотинибом в доклинических исследованиях in vitro и на моделях опухолей in vivo. Они присутствуют в плазме в концентрациях, которые составляют < 10% концентрации эрлотиниба, их фармакокинетика аналогична фармакокинетике эрлотиниба.

Выведение

Метаболиты и следовые количества эрлотиниба выводятся, преимущественно, с желчью ( > 90%), почками выводится небольшое количество перорально введенной дозы.

Клиренс

При монотерапии препаратом Тарцева® средний клиренс 4,47 л/ч, а средний T1/2 36,2 ч. Следовательно, ожидается, что Css будет достигнута на 7-8 день. Значительной связи между клиренсом, возрастом, массой тела, полом и расой больного не выявлено.

Фармакокинетика эрлотиниба зависела от следующих показателей: концентрации общего билирубина, альфа1-кислого гликопротеина и курения в настоящее время. Снижение клиренса эрлотиниба отмечено при повышении концентрации общего билирубина и альфа1-кислого гликопротеина, а его повышение - у курильщиков.

Одновременное применение гемцитабина не влияло на клиренс эрлотиниба.

Фармакокинетика у особых групп пациентов

Специальные исследования у детей и пожилых пациентов не проводились.

Нарушение функции печени

Эрлотиниб в основном выводится с желчью. Экспозиция эрлотиниба одинакова у пациентов со средней степенью нарушения печеночной функции (7-9 баллов по шкале Чайлд-Пью) и у пациентов без нарушения функции печени, в т.ч. и у пациентов с первичным очагом опухоли в печени или с метастазами в печень.

Нарушение функции почек

Эрлотиниб и его метаболиты выводятся почками в незначительных количествах - менее 9% однократной дозы. Клинические исследования у больных с нарушением функции почек не проводились.

Курение

Курение увеличивает клиренс и снижает экспозицию эрлотиниба. AUC0-infinity у курящих людей составила 1/3 от AUC0-infinity у некурящих/бывших курильщиков. Наблюдавшееся снижение экспозиции у активных курильщиков возможно связано с индукцией изофермента CYP1A1 в легких и изофермента CYP1А2 в печени.

У курящих пациентов с немелкоклеточным раком легкого Cssmin составила 0,65 мкг/мл, что в 2 раза ниже, чем у некурящих/бывших курильщиков (1,28 мкг/мл). При этом кажущийся клиренс эрлотиниба увеличивается на 24%.

При увеличении дозы эрлотиниба от 150 мг до 300 мг (максимально переносимая доза) наблюдается дозозависимое увеличение экспозиции эрлотиниба. Cssmin эрлотиниба в дозе 300 мг у курильщиков составляла 1,22 мкг/мл.

Тарцева таблетки 150 мг, 30 шт. инструкция на украинском

Латинское название	Форма выпуска
Упаковка	Фармакологическое действие
Показания	Противопоказания
Применение при беременности и кормлении грудью	Особые указания
Состав	Способ применения и дозы
Побочные действия	Лекарственное взаимодействие
Передозировка	Условия хранения
Срок годности	Действующее вещество
Похожее видео

латинська назва

TARCEVA®

Форма випуску

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

упаковка

У блістері 10 таблеток. У картонній упаковці 3 блістери.

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Ерлотиніб потужно інгібує внутрішньоклітинне фосфорилювання рецептора епідермального фактора росту HER1 / EGFR (HER1 = рецептор епідермального фактора росту людини 1 типу / EGFR = рецептор епідермального фактора росту). Експресія HER1 / EGFR спостерігається на поверхні як нормальних, так і ракових клітин. На доклінічних моделях інгібування фосфотірозіна EGFR зупиняє ріст ліній пухлинних клітин та / або призводить до їх загибелі.

Мутації EGFR можуть привести до постійної активації проліферативних і антиапоптотических сигнальних шляхів в клітці. Висока ефективність ерлотинібу щодо блокування EGFR-залежних сигнальних шляхів в пухлинах, що несуть мутацію EGFR, обумовлена ​​міцним зв'язуванням ерлотинібу з АТФ-зв'язуючим ділянкою мутованого кіназного домену EGFR. При цьому блокується каскад сигнальних реакцій, в результаті чого пригнічується проліферація клітин і запускається внутрішній шлях клітинної загибелі.

Фармакокінетика

експозиція

Після прийому всередину 150 мг ерлотинібу в рівноважному стані медіана C max ерлотинібу в плазмі 1,995 нг / мл. Перед прийомом наступної дози через 24 ч медіана C min ерлотинібу в плазмі 1,238 нг / мл. Медіана AUC в міждозового інтервалі при досягненні стабільного рівня концентрації становить 41,3 мкг / год × мл.

всмоктування

Ерлотиніб добре всмоктується після прийому всередину. Має тривалу фазу всмоктування, а середнє значення TС max в плазмі становить 4 год. Згідно з даними дослідження на здорових добровольцях біодоступність ерлотинібу - 59%, прийом їжі може збільшувати його біодоступність.

Після всмоктування в крові ерлотиніб на 95% знаходиться в зв'язаному стані, в першу чергу з білками плазми крові (альбумін і альфа 1 кислий глікопротеїн). Вільна фракція становить приблизно 5%.

розподіл

Уявний V d - 232 л з розподілом в тканину пухлини. У зразках пухлинної тканини людини на 9 день лікування ерлотинібом в дозі 150 мг / добу середня концентрація ерлотинібу дорівнює 1,185 нг / г, що становить 63% від С max в плазмі в рівноважному стані. Концентрація основних активних метаболітів в тканини пухлини 160 нг / г, що відповідає 113% C max в плазмі в рівноважному стані. Дослідження з вивчення розподілу в тканинах меченного 14 С ерлотинібу після перорального прийому у бестімусних мишей з мутацією за геном nude з НТ5 пухлинних ксенотрансплантатом (з використанням загальної ауторадіографії) продемонстрували швидке та інтенсивне розподіл в тканинах. C max в тканини склала близько 73% концентрації ерлотинібу, TС max в тканини - 1 ч.

метаболізм

Ерлотиніб метаболізується ізоферментами системи цитохрому Р450 головним чином за участю ізоферменту CYP3A4 і в меншій мірі CYP1A2.

Позапечінкові метаболізм за допомогою ізоферменту CYP3A4 в кишечнику, ізоферменту CYP1А1 в легких, изофермента CYP1B1 в тканини пухлини забезпечує метаболічний кліренс ерлотинібу. Дослідження in vitro свідчать про те, що 80-95% ерлотинібу метаболізується за участю ізоферменту CYP3A4.

Метаболізм відбувається трьома шляхами: 1) О-деметилювання однієї з бічних або обох ланцюгів з подальшим окисленням до карбонових кислот; 2) окислення ацетиленової частини молекули з подальшим гідролізом до арилкарбонової кислоти; 3) ароматичне гідроксилювання фенілу-цетіленовой частини молекули. Основні метаболіти утворюються в результаті О-деметилювання однієї з бічних ланцюгів і мають активність, порівнянної з ерлотинібом в доклінічних дослідженнях in vitro і на моделях пухлин in vivo. Вони присутні в плазмі в концентраціях, які становлять <10% концентрації ерлотинібу, їх фармакокінетика аналогічна фармакокінетиці ерлотинібу.

виведення

Метаболіти і слідові кількості ерлотинібу виводяться переважно, з жовчю (> 90%), нирками виводиться невелика кількість перорально введеної дози.

кліренс

При монотерапії препаратом Тарцева® середній кліренс 4,47 л / год, а середній T 1/2 36,2 ч. Отже, очікується, що C ss буде досягнута на 7-8 день. Значною зв'язку між кліренсом, віком, масою тіла, статтю і расою хворого не виявлено.

Фармакокінетика ерлотинібу залежала від наступних показників: концентрації загального білірубіну, альфа1-кислого глікопротеїну і куріння в даний час. Зниження кліренсу ерлотинібу відмічено при підвищенні концентрації загального білірубіну і альфа 1-кислого глікопротеїну, а його підвищення - у курців.

Одночасне застосування гемцитабіну не впливало на кліренс ерлотинібу.

Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів

Спеціальні дослідження у дітей і літніх пацієнтів не проводилися.

Порушення функції печінки

Ерлотиніб в основному виводиться з жовчю. Експозиція ерлотинібу однакова у пацієнтів із середнім ступенем порушення печінкової функції (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) та у пацієнтів без порушення функції печінки, в т.ч. і у пацієнтів з первинним осередком пухлини в печінці або з метастазами в печінку.

Порушення функції нирок

Ерлотиніб і його метаболіти виводяться нирками в незначних кількостях - менше 9% одноразової дози. Клінічні дослідження у хворих з порушенням функції нирок не проводилися.

куріння

Куріння збільшує кліренс і знижує експозицію ерлотинібу. AUC 0-infinity у курців склала 1/3 від AUC 0-infinity у некурящих / колишніх курців. Спостерігалося зниження експозиції у активних курців можливо пов'язано з індукцією ізоферменту CYP1A1 в легких і ізоферменту CYP1А2 в печінці.

У пацієнтів, що палять з недрібноклітинний рак легені C ss min склала 0,65 мкг / мл, що в 2 рази нижче, ніж у некурящих / колишніх курців (1,28 мкг / мл). При цьому здається кліренс ерлотинібу збільшується на 24%.

При збільшенні дози ерлотинібу від 150 мг до 300 мг (максимально переносима доза) спостерігається дозозалежне збільшення експозиції ерлотинібу. C ss min ерлотинібу в дозі 300 мг у курців становила 1,22 мкг / мл.

показання

Недрібноклітинний рак легені

перша лінія терапії місцево-поширеного або метастатичного (IIIB-IV стадії) недрібноклітинного раку легені з активують мутаціями в гені EGFR; підтримуюча терапія місцево-поширеного або метастатичного недрібноклітинного раку легені при відсутності прогресування захворювання після 4 курсів першої лінії хіміотерапії на основі препаратів платини; місцево-поширений або метастатичний недрібноклітинний рак легенів після невдачі однієї або більше схем хіміотерапії.

Рак підшлункової залози

перша лінія терапії місцево-поширеного або метастатичного раку підшлункової залози в комбінації з гемцитабином.

Протипоказання
Тяжке порушення функції печінки (10 і більше балів за шкалою Чайлд-П'ю); тяжке порушення функції нирок; вагітність; період годування груддю; вік до 18 років (безпека і ефективність не вивчалися); виражена гіперчутливість до ерлотинібу або до будь-якого компонента препарату.

З обережністю: слід призначати препарат кращим пацієнтам; при порушеннях функції печінки; пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбция; одночасно з прийомом потужних індукторів або інгібіторів ізоферменту CYP3A4; при виразковій хворобі або дивертикулярной хвороби в даний час або в анамнезі; одночасно з антиангіогенних лікарськими засобами, ГКС, НПЗП; пацієнтам, які отримують хіміотерапію, яка включає таксани.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Застосування препарату Тарцева® протипоказано при вагітності і в період лактації.

Під час лікування препаратом Тарцева® і, як мінімум, протягом 2 тижнів після його закінчення слід застосовувати надійні методи контрацепції.

особливі вказівки

Перед початком лікування у пацієнтів з недрібноклітинний рак легені, які раніше не отримували хіміотерапію, необхідно провести аналіз на наявність мутації L858R в 21 екзоні або делеції в 19 екзоні гена EGFR.

Інтерстиціальне захворювання легенів (ІЗЛ)

У хворих на недрібноклітинний рак легені, рак підшлункової залози або іншими поширеними солідними пухлинами, які отримували препарат Тарцева®, ІЗЛ-подібні симптоми, в т.ч. з летальним результатом, діагностували нечасто. Загальна частота випадків ІЗЛ-подібних явищ у пацієнтів, які отримували препарат Тарцева®, становить 0.6%. Найбільш частими діагнозами у хворих з підозрою на ІЗЛ-подібні симптоми є: пневмоніт, інтерстиціальна пневмонія, променевої пневмоніт, алергічний інтерстиціальний пневмоніт, інтерстиціальний захворювання легенів, облітеруючий бронхіоліт, фіброз легень, гострий респіраторний дистрес-синдром, інфільтрація легень і альвеоліт.

Перераховані ІЗЛ-подібні явища виникали в період від кілька днів до кількох місяців після початку терапії препаратом Тарцева®. Більшість випадків було пов'язано з обтяжуючими або сприяють факторами, такими як супутня або раніше проведена хіміотерапія, променева терапія, паренхіматозне захворювання легенів в анамнезі, метастатичне ураження легень або інфекція. При гострому розвитку нових і / або прогресуванні нез'ясованих легеневих симптомів (задишка, кашель і гарячка) приймання препарату Тарцева® необхідно тимчасово припинити до з'ясування причини. У разі підтвердження діагнозу ІЗЛ необхідно відмінити препарат Тарцева® і провести необхідне лікування.

Діарея, дегідратація, електролітні порушення та ниркова недостатність

При виникненні тяжкої чи помірної діареї необхідно призначити лоперамід. У деяких випадках може знадобитися зниження дози препарату Тарцева®.

При важкої або стійкої діареї, нудоті, анорексії або блювоті із зневодненням, терапія препаратом Тарцева® повинна бути перервана і проведена регидратация. Повідомлялося про поодинокі випадки розвитку гіпокаліємії і ниркової недостатності, в т.ч. з летальним результатом.

Деякі випадки ниркової недостатності були викликані важкою дегідратацією внаслідок діареї, блювоти і / або анорексії, інші - супутньої хіміотерапією. У випадках важкої або стійкої діареї або станах, що призводять до дегідратації, особливо у пацієнтів в групі ризику (супутня терапія або захворювання, або при наявності інших факторів, що привертають, в т.ч. похилий вік), препарат Тарцева® тимчасово відміняють і проводять парентеральную регидратацию . У пацієнтів з високим ризиком дегідратації слід контролювати електроліти сироватки крові, включаючи калій, і функцію нирок.

Гепатит, печінкова недостатність

Під час прийому препарату Тарцева® повідомлялося про поодинокі випадки печінкової недостатності, включаючи випадки з летальним результатом. Рекомендується періодично контролювати функцію печінки пацієнтам з супутніми захворюваннями печінки або одержують гепатотоксичні лікарські засоби. При розвитку важкого ураження печінки прийом препарату Тарцева® припиняють.

перфорація ШКТ

Пацієнти, які отримують препарат Тарцева®, мають підвищений ризик розвитку перфорації шлунково-кишкового тракту, що спостерігалися нечасто, в деяких випадках з летальним результатом. До групи підвищеного ризику входять пацієнти, які отримують супутню терапію антиангіогенних препаратами, ГКС, НПЗП та / або хіміотерапію на основі таксанов, або пацієнти, які мають в анамнезі виразку або дівертікулярная хвороба.

У разі розвитку перфорації шлунково-кишкового тракту терапію препаратом Тарцева® слід припинити.

Бульозні або ексфоліативні порушення

Повідомлялося про випадки бульозних, що супроводжуються утворенням пухирів і ексфоліативних порушень, в т.ч. про дуже рідкі випадки підозри на розвиток синдрому Стівенса-Джонсона / токсичний епідермальний некроліз, в деяких випадках з летальним результатом. У разі розвитку важких бульозних, що супроводжуються утворенням пухирів або ексфоліативних уражень шкіри, лікування препаратом Тарцева® має бути призупинено або припинено.

офтальмологічні порушення

При застосуванні препарату Тарцева® зареєстровані поодинокі випадки перфорації або виразки рогівки. При лікуванні препаратом Тарцева® спостерігалися і інші офтальмологічні порушення, включаючи неправильний ріст вій, сухий кератокон'юнктивіт або кератит, які також є факторами ризику розвитку перфорації / виразки рогівки. Лікування препаратом Тарцева® має бути призупинено або скасовано при появі гострих офтальмологічних симптомів, таких як біль в оці, або погіршенні хронічних офтальмологічних захворювань.

Утилізація препарату

Утилізацію препарату Тарцева® слід проводити відповідно до локальних вимог.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги

Дослідження з вивчення впливу препарату на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами не проводилися. Однак ерлотиніб не впливає на здатність до концентрації уваги.

склад

1 таблетка містить:

Активні речовини: ерлотинібу гідрохлориду 163,93 мг, що відповідає змісту ерлотинібу 150 мг.

Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 103,82 мг, целюлоза мікрокристалічна - 132,75 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію - 36 мг, натрію лаурилсульфат - 4,5 мг, магнію стеарат - 9 мг.

Склад оболонки: 13,5-22,5 мг (гіпромелоза, гипролоза, макрогол 400, титану діоксид (Е171)); допускається використання готової суміші Opadry White Y-5-7068.

Склад коричневих чорнила: шелак, модифікований в етанолі денатурованому (спирті етиловому) 74 ОР, барвник заліза оксид червоний (Е172), бутанол, ізопропанол, пропіленгліколь, вода очищена, етанол денатурований (спирт метильований) 74 ОР, аміаку розчин концентрований; допускається використання готових чорнила Opacode Brown S-1-26604.

Спосіб застосування та дози

Препарат приймають всередину, 1 раз / добу, не менше ніж за 1 год до або через 2 години після прийому їжі.

Недрібноклітинний рак легені

Призначають по 150 мг щодня. При появі ознак прогресування захворювання або розвитку нестерпною токсичності терапію препаратом Тарцева®следует припинити.

Рак підшлункової залози

Призначають по 100 мг щодня, тривало, в комбінації з гемцитабином (див. Також інструкцію для медичного застосування гемцитабіну, показання - рак підшлункової залози). При появі ознак прогресування захворювання терапію препаратом Тарцева® слід припинити. Якщо у пацієнта протягом 4-8 тижнів лікування не розвивається висип, подальшу терапію препаратом Тарцева® слід переглянути.

Особливі вказівки щодо дозування

При супутньої терапії субстратами або модуляторами ізоферменту CYP3А4 може знадобитися зміна дози препарату Тарцева®. При необхідності доза препарату Тарцева® знижується на 50 мг поступово.

Порушення функції печінки

Незважаючи на те, що експозиція ерлотинібу була однаковою у пацієнтів із середнім ступенем порушення печінкової функції (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) та у пацієнтів без порушення функції печінки, необхідно проявляти обережність при призначенні препарату Тарцева® хворим з порушенням функції печінки. Прийом препарату Тарцева® не рекомендується при тяжких порушеннях функції печінки.

При розвитку тяжких небажаних реакцій, слід розглянути питання про зниження дози або перерві терапії препаратом Тарцева®. Безпека і ефективність у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (активність АЛТ і АСТ більш ніж у 5 разів вище верхньої межі норми) не вивчались.

Порушення функції нирок

Безпека і ефективність у хворих з порушенням функції нирок (концентрація креатиніну в сироватці крові більше ніж в 1.5 рази вище верхньої межі норми) не вивчались. Згідно фармакокинетическим даними при легкій і помірній нирковій недостатності корекція дози не потрібна. Прийом препарату Тарцева® не рекомендується при тяжких порушеннях функції нирок.

Дитячий вік

Безпека і ефективність препарату Тарцева® у хворих у віці до 18 років не вивчалися.

куріння

Куріння знижує експозицію ерлотинібу на 50-60%. Максимально переносима доза препарату Тарцева® у пацієнтів, що палять з недрібноклітинний рак легені становить 300 мг. Віддалені результати ефективності та безпеки застосування доз вище рекомендованих на початку лікування у пацієнтів, які продовжують куріння, не встановлені.

Побічні дії

Для оцінки частоти небажаних ефектів використовують такі категорії частоти:

дуже часто (≥1 / 10); часто (≥1 / 100, <1/10); нечасто (≥1 / 1000, <1/100); рідко (≥1 / 10 000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000), включаючи окремі випадки.

З боку травної системи: дуже часто - діарея, нудота, блювання, стоматит, болі в животі, метеоризм, диспепсія; часто - шлунково-кишкові кровотечі (включаючи окремі випадки з летальним результатом), деякі з яких були пов'язані з одночасним застосуванням варфарину або нестероїдних протизапальних засобів; нечасто - перфорація ШКТ, в деяких випадках з летальним результатом.

З боку обміну речовин: дуже часто - анорексія.

З боку печінки: іноді - порушення функції печінки (включаючи підвищення активності АЛТ, АСТ, концентрації білірубіну); рідко - печінкова недостатність (в т.ч. з летальним результатом).

З боку органу зору: дуже часто - кон'юнктивіт, сухий кератокон'юнктивіт; часто - кератит; нечасто - порушення росту вій (включаючи врослі вії, надлишковий ріст і потовщення вій); дуже рідко - виразка або перфорація рогівки.

З боку дихальної системи: дуже часто - кашель, задишка; часто - носові кровотечі; нечасто - симптомы, подобные интерстициальным заболеваниям легких, включая случаи с летальным исходом.

Со стороны кожи и подкожно-жировой клетчатки: очень часто - сыпь (эритематозные и папуло-пустулезные высыпания, которые появлялись или усиливались под воздействием солнечных лучей), зуд, сухость кожи, алопеция; часто - паронихий; трещины кожи, как правило, не носящие серьезного характера, в большинстве случаев ассоциированные с сыпью и сухостью кожи; нечасто - гиперпигментация, гирсутизм, изменения ресниц/бровей, ломкость и расслоение ногтей; зарегистрированы случаи буллезного, эксфолиативного и сопровождающегося образованием волдырей поражения кожи, включая очень редкие случаи подозрения на развитие синдрома Стивенса-Джонсона/токсического эпидермального некролиза, в некоторых случаях с летальным исходом.

Со стороны нервной системы: очень часто - головная боль, невропатия.

Со стороны психики: очень часто - депрессия.

Прочие: очень часто - повышенная утомляемость, тяжелые инфекции (с или без нейтропении, пневмония, сепсис, флегмона), лихорадка, озноб, снижение массы тела.

лікарська взаємодія

Эрлотиниб у человека метаболизируется изоферментами системы цитохрома Р450 главным образом при участии изофермента CYP3А4 и в меньшей степени CYP1А2, и легочным изоферментом CYP1А1. Возможно взаимодействие при применении эрлотиниба в комбинации с ингибиторами или индукторами ферментов, а также препаратами, которые метаболизируются посредством этих ферментов.

Мощные ингибиторы изофермента CYP3А4 снижают метаболизм эрлотиниба и увеличивают его концентрацию в плазме. Ингибирование метаболизма изофермента CYP3А4 под действием кетоконазола (200 мг внутрь 2 раза/сут в течение 5 дней) приводило к увеличению AUC эрлотиниба на 86% и C max на 69% по сравнению с теми же показателями при приеме одного эрлотиниба. Ципрофлоксацин (ингибитор изофермента CYP3A4 и CYP1A2) увеличивает AUC и C max эрлотиниба на 39% и 17% соответственно. Одновременное применение препарата Тарцева® с мощными ингибиторами изофермента CYP3А4 или CYP3А4/CYP1A2 производится только при крайней необходимости. В случае развития токсичности необходимо снизить дозу препарата Тарцева®.

Мощные индукторы изофермента CYP3А4 увеличивают метаболизм эрлотиниба и значимо снижают его концентрацию в плазме. Индукция метаболизма с участием изофермента CYP3А4 при одновременном приеме рифампицина (600 мг внутрь ежедневно в течение 7 дней) приводит к снижению медианы AUC эрлотиниба в дозе 150 мг на 69% по сравнению с приемом одного эрлотиниба.

После предварительного лечения рифампицином, а также при одновременном приеме рифампицина и препарата Тарцева® медиана AUC эрлотиниба в дозе 450 мг составляет 57,5% от AUC эрлотиниба в дозе 150 мг без предварительной терапии рифампицином. По возможности необходимо предусмотреть альтернативный метод лечения без индукции активности изофермента CYP3А4. Одновременное применение препарата Тарцева® с мощными индукторами изофермента CYP3А4, такими как рифампицин, производится только при крайней необходимости, при этом необходимо увеличить дозу препарата Тарцева® до 300 мг под тщательным контролем профиля безопасности. При хорошей переносимости при применении препарата в течение более чем 2 недель можно рассмотреть вопрос об увеличении дозы препарата до 450 мг, продолжая тщательно контролировать профиль безопасности. Более высокие дозы в подобных ситуациях не изучались.

Субстраты изофермента CYP3A4. Предшествующая терапия или одновременный прием препарата Тарцева® не нарушает клиренс типичных субстратов изофермента CYP3A4, таких как мидазолам и эритромицин. Таким образом, значительное влияние препарата Тарцева® на клиренс других субстратов изофермента CYP3A4 маловероятно. Оказалось, что биодоступность мидазолама при пероральном приеме снижается на 24%, что не связано с влиянием на активность изофермента CYP3A4.

Омепразол. Растворимость эрлотиниба зависит от рН. При повышении рН растворимость эрлотиниба снижается. Таким образом, препараты, изменяющие рН в верхних отделах ЖКТ, могут оказывать влияние на растворимость эрлотиниба и его биодоступность. При одновременном приеме препарата Тарцева® и омепразола, ингибитора протонной помпы, AUC и C max эрлотиниба снижались на 46% и 61% соответственно. ТС max и T 1/2 не изменялись. При одновременном приеме препарата Тарцева® и ранитидина (300 мг), блокатора гистаминовых H 2 -рецепторов, AUC и C max эрлотиниба снижались на 33% и 54% соответственно.

Таким образом, по возможности следует избегать одновременного приема препарата Тарцева® и средств, понижающих секрецию желез желудка. Маловероятно, что увеличение дозы препарата Тарцева® при одновременном приеме с подобными препаратами может компенсировать снижение его экспозиции. Однако в тех случаях, когда Тарцева® назначалась в разные часы, т.е. за 2 ч до или через 10 ч после приема ранитидина (150 мг 2 раза/сут), AUC и C max эрлотиниба снижались только на 15% и 17% соответственно. В случае необходимости терапии данными препаратами следует отдавать предпочтение приему блокаторов гистаминовых H 2 -рецепторов, таким как ранитидин, в разные часы. Следует принимать препарат Тарцева® по крайней мере за 2 ч до или через 10 ч после приема блокатора гистаминовых H 2 -рецепторов.

Варфарин, другие производные кумарина. У пациентов, получавших препарат Тарцева® в комбинации с производными кумарина, включая варфарин, зарегистрированы повышение МНО и кровотечения, в отдельных случаях с летальным исходом. У больных, принимающих производные кумарина, необходимо регулярно контролировать протромбиновое время или МНО.

Статины. Тарцева® в комбинации со статинами может усиливать миопатию, вызванную статинами, включая рабдомиолиз, наблюдавшийся редко.

Курение. Следует рекомендовать отказ от курения при применении препарата, поскольку курение, индуцируя изоферменты CYP1A1 и CYP1A2, снижает экспозицию эрлотиниба на 50-60%.

Гемцитабин. Не выявлено значительного влияния гемцитабина на фармакокинетику эрлотиниба и наоборот.

Препараты платины. Эрлотиниб увеличивает концентрацию платины в плазме крови. Одновременный прием эрлотиниба с карбоплатином и паклитакселом приводит к статистически значимому, но не значимому клинически повышению AUC общей платины на 10,6%. Повышение экспозиции карбоплатина может быть связано с другими факторами, например нарушением функции почек. Не выявлено значительного влияния карбоплатина или паклитаксела на фармакокинетику эрлотиниба.

Капецитабин. Капецитабин увеличивает концентрацию эрлотиниба в плазме крови. Применение эрлотиниба в комбинации с капецитабином по сравнению с монотерапией эрлотинибом приводит к статистически значимому повышению AUC эрлотиниба и незначительному повышению C max эрлотиниба. Не выявлено значительного влияния эрлотиниба на фармакокинетику капецитабина.

Субстраты UGT1A1. Поскольку эрлотиниб является ингибитором УДФ-глюкуронилтрансферазы UGT1A1, возможно взаимодействие с препаратами, которые являются субстратами UGT1A1 и для которых реакция конъюгации с глюкуроновой кислотой является основным путем метаболизма. Необходимо соблюдать осторожность при назначении препарата Тарцева® пациентам с низким уровнем экспрессии UGT1A1 или с генетическими нарушениями, вызывающими снижение скорости реакции глюкуронизации (например, синдромом Жильбера), поскольку возможно повышение концентрации билирубина в плазме крови.

Передозування

Одноразовий прийом ерлотинібу всередину до 1000 мг здоровими добровольцями і до 1600 мг 1 раз на тиждень пацієнтами з онкологічними захворюваннями переносилися добре. Однак повторний прийом ерлотинібу в дозі 200 мг 2 рази / добу здоровими добровольцями вже через кілька днів переносився погано.

При прийомі ерлотинібу в дозі вище рекомендованої можуть спостерігатися тяжкі небажані явища, такі як діарея, шкірні висипання і можливе підвищення активності печінкових трансаміназ.

У разі підозри на передозування лікування припиняють і проводять симптоматичну терапію. Антидот до ерлотинібу невідомий.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 ° С.

Термін придатності

4 роки.

Діюча речовина

Ерлотиніб

Похожее видео

Дополнительная информация

Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Тарцева таблетки 150 мг, 30 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!