Купить Тамсулозин Бактэр таблетки покрыт.плен.об. с пролонгированным высвобождением 0,4 мг 30 шт.

Фармакотерапевтическая группа:

Альфа1-адреноблокатор

АТХ:  

G.04.C.A.02   Тамсулозин

Фармакодинамика:

Тамсулозин является специфическим конкурентным блокатором постсинаптических α1-адренорецепторов, особенно α1А и α1D подтипов, отвечающих за расслабление гладкой мускулатуры предстательной железы, шейки мочевого пузыря и простатической части уретры. Тамсулозин в дозировке 0,4 мг увеличивает максимальную скорость мочеиспускания, а также снижает тонус гладкой мускулатуры предстательной железы и уретры, улучшая отток мочи и, таким образом, уменьшение симптомов опорожнения и наполнения мочевого пузыря. Тамсулозин также уменьшает выраженность симптомов наполнения, в развитии которых важную роль играет гиперактивность детрузора.

При длительной терапии сохраняется воздействие на выраженность симптомов наполнения и опорожнения, уменьшая риск развития острой задержки мочи и необходимость оперативного вмешательства.

Как правило, терапевтический эффект развивается через 2 недели после начала приема препарата, хотя у ряда пациентов уменьшение выраженности симптомов отмечается после приема первой дозы. Способность тамсулозина воздействовать на α1А подтип адренорецепторов в 20 раз превосходит его способность взаимодействовать с подтипом адренорецепторов, которые расположены в гладких мышцах сосудов. Благодаря такой высокой селективности препарат не вызывает какого-либо клинически значимого снижения системного артериального давления (АД) как у пациентов с артериальной гипертензией, так и у пациентов с нормальными показателями артериального давления.

При применении тамсулозина в суточной дозе 0,4 мг случаев клинически значимого снижения артериального давления не отмечалось.

Фармакокинетика:

Всасывание: Препарат Тамсулозин Бактэр, таблетки с пролонгированным высвобождением, покрытые оболочкой хорошо всасывается в кишечнике и обладает почти 100% биодоступностью. Всасывание тамсулозина несколько замедляется после приема пищи. Одинаковый уровень всасывания может быть достигнут в том случае, если пациент каждый раз принимает препарат после обычного завтрака. Тамсулозин характеризуется линейной фармакокинетикой. После однократного приема внутрь натощак 0,4 мг препарата Тамсулозин Бактэр максимальная концентрация тамсулозина в плазме (Сmax) достигается в среднем через 6 часов. В равновесном состоянии, которое достигается к 4-му дню приема, концентрация тамсулозина в плазме (Css) достигает наибольшего значения через 4-6 часов как натощак, так и после приема пищи. Максимальная концентрация в плазме увеличивается примерно от 6 нг/мл после первой дозы до 11 нг/мл в равновесном состоянии. Наименьшая концентрация тамсулозина в плазме составляет 40% от максимальной концентрации в плазме натощак и после приема пищи. Существуют значительные индивидуальные различия среди пациентов в отношении концентрации препарата в плазме после однократной дозы и многократного приема.

Распределение: Связь с белками плазмы - около 99%, объем распределения небольшой (около 0,2 л/кг).

Метаболизм: тамсулозин не подвергается эффекту "первого прохождения" и медленно биотрансформируется в печени с образованием фармакологически активных метаболитов, сохраняющих высокую селективность к α1А-адренорецепторам. Большая часть тамсулозина представлена в плазме крови в неизмененной форме. Способность тамсулозина индуцировать активность микросомальных ферментов печени практически отсутствует (экспериментальные данные). При незначительной и умеренной печеночной недостаточности не требуется коррекции режима дозирования.

Выведение: тамсулозин и его метаболиты главным образом выводятся почками, при этом приблизительно около 9% препарата выделяется в неизмененном виде.

Период полувыведения препарата (Т1/2) при однократном приеме 0,4 мг после еды составляет 10 часов, при многократном приеме - 13 часов, конечное время полувыведения - 22 ч. При почечной недостаточности не требуется снижения дозы, при наличии у пациента тяжелой почечной недостаточности (клиренс креатинина (КК) менее 10 мл/мин) назначение тамсулозина необходимо проводить с осторожностью.

Таблетки з пролонгованим вивільненням вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група:

Альфа 1 адреноблокатор

АТС

G.04.CA02 Тамсулозін

Фармакодинаміка:

Тамсулозін є специфічним конкурентним блокатором постсинаптичних α1-адренорецепторів, особливо α1А і α1D підтипів, що відповідають за розслаблення гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура і простатичної частини уретри. Тамсулозін в дозуванні 0,4 мг збільшує максимальну швидкість сечовипускання, а також знижує тонус гладкої мускулатури передміхурової залози і уретри, покращуючи відтік сечі і, таким чином, зменшення симптомів випорожнення і наповнення сечового міхура. Тамсулозін також полегшує симптоми наповнення, в розвитку яких важливу роль відіграє гіперактивність детрузора.

При тривалій терапії зберігається вплив на вираженість симптомів наповнення і спорожнення, зменшуючи ризик розвитку гострої затримки сечі і необхідність оперативного втручання.

Як правило, терапевтичний ефект розвивається через 2 тижні після початку прийому препарату, хоча у ряду пацієнтів зменшення вираженості симптомів відзначається після прийому першої дози. Здатність тамсулозину впливати на α1А підтип адренорецепторів в 20 разів перевершує його здатність взаємодіяти з підтипом рецепторів, які розташовані в гладких м'язах судин. Завдяки такій високій селективності препарат не викликає будь-якого клінічно значущого зниження системного артеріального тиску (АТ) як у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, так і у пацієнтів з нормальними показниками артеріального тиску.

При застосуванні тамсулозину в добовій дозі 0,4 мг випадків клінічно значущого зниження артеріального тиску не відзначалося.

Фармакокінетика:

Всмоктування: Препарат Тамсулозін Бактер, таблетки з пролонгованим вивільненням, вкриті оболонкою добре всмоктується в кишечнику і володіє майже 100% біодоступністю. Всмоктування тамсулозину кілька сповільнюється після прийому їжі. Однаковий рівень всмоктування може бути досягнутий в тому випадку, якщо пацієнт кожен раз приймає препарат після звичайного сніданку. Тамсулозін характеризується лінійною фармакокінетикою. Після одноразового прийому всередину натщесерце 0,4 мг препарату Тамсулозін Бактер максимальна концентрація активної речовини в плазмі (Сmax) досягається в середньому через 6 годин. У рівноважному стані, яке досягається до 4-го дня прийому, концентрація активної речовини в плазмі (Css) досягає максимального значення через 4-6 годин як натщесерце, так і після прийому їжі. Максимальна концентрація в плазмі збільшується приблизно від 6 нг / мл після першої дози до 11 нг / мл в рівноважному стані. Найменша концентрація активної речовини в плазмі становить 40% від максимальної концентрації в плазмі натще і після прийому їжі. Існують значні індивідуальні відмінності серед пацієнтів щодо концентрації препарату в плазмі після одноразової дози і багаторазового прийому.

Розподіл: Зв'язок з білками плазми - близько 99%, обсяг розподілу невеликий (близько 0,2 л / кг).

Метаболізм: тамсулозин не береться ефекту "першого проходження" і повільно метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів, що зберігають високу селективність до α1А-адренорецепторам. Велика частина тамсулозину представлена ​​в плазмі крові в незмінному стані. Здатність тамсулозину індукувати активність ферментів печінки практично відсутня (експериментальні дані). При незначній і помірній печінковій недостатності не потребують коригування режиму дозування.

Виведення: тамсулозин та його метаболіти головним чином виводяться нирками, при цьому приблизно близько 9% препарату виділяється в незміненому вигляді.

Період напіввиведення препарату (Т1 / 2) при одноразовому прийомі 0,4 мг після їжі становить 10 годин, при багаторазовому прийомі - 13 годин, кінцевий час напіввиведення - 22 год. При нирковій недостатності не потрібно зниження дози, при наявності у пацієнта тяжкої ниркової недостатності (кліренс креатиніну (КК) менше 10 мл / хв) призначення тамсулозину необхідно проводити з обережністю.

Лікування дизуричних розладів при доброякісної гіперплазії передміхурової залози.

- Підвищена чутливість до тамсулозину або будь-якого іншого компоненту препарату;

- ортостатичнагіпотензія (в т.ч. в анамнезі);

- тяжка печінкова недостатність;

- дитячий вік до 18 років;

- дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбция.

З обережністю:

Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 10 мл / хв), артеріальна гіпотензія.

Препарат Тамсулозін Бактер призначений для застосування тільки у осіб чоловічої статі.

Як і при використанні інших α1-адреноблокаторів, при лікуванні тамсулозином в окремих випадках може спостерігатися зниження артеріального тиску, яке іноді може призводити до непритомного стану. При перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт повинен сісти або лягти і залишатися в цьому положенні до тих пір, поки ознаки не зникнуть.

Перш ніж почати терапію препаратом тамсулозином Бактер, пацієнт повинен бути обстежений з тим, щоб виключити наявність інших захворювань, які можуть викликати такі ж симптоми, як і доброякісна гіперплазія простати. Перед початком лікування та регулярно під час терапії повинно виконуватися пальцеве ректальне обстеження та, якщо потрібно, визначення простатичного специфічного антигену (ПСА).

У деяких пацієнтів, при оперативних втручаннях з приводу катаракти або глаукоми на тлі прийому препарату, можливий розвиток синдрому інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (синдром вузької зіниці), який може привести до ускладнень під час операції або в післяопераційному періоді. Доцільність скасування терапії тамсулозином за 1-2 тижні до операції з приводу катаракти або глаукоми не доведена. Випадки интраоперационной нестабільності райдужної оболонки ока мали місце у пацієнтів, які припинили прийом препарату і в більш ранні терміни перед операцією. Не рекомендується починати терапію тамсулозином у пацієнтів, яким запланована операція з приводу катаракти або глаукоми. Під час передопераційного обстеження пацієнтів хірург і лікар-офтальмолог повинні враховувати, приймає або приймав даний пацієнт тамсулозин. Це необхідно для підготовки до можливості розвитку під час операції интраоперационной нестабільності райдужної оболонки ока.

У разі розвитку ангіоневротичного набряку слід негайно припинити терапію препаратом. Повторне призначення тамсулозину протипоказано.

Лікування тамсулозином пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 10 мл / хв) вимагає обережності, тому що досліджень у цій категорії пацієнтів не проводилось.

При нирковій недостатності, а також при легкій або помірній печінковій недостатності не потрібно корекція режиму дозування. Є повідомлення про випадки розвитку тривалої ерекції і приапізму на тлі терапії альфа-1-адреноблокаторами. У разі збереження ерекції до 4-х годин слід негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо терапія приапізму не була проведена негайно, це може привести до пошкодження тканин статевого члена і незворотною втрати потенції.

Вплив на здатність керувати трансп. пор. і хутро .:

Дані про негативний вплив на здатність керувати транспортними засобами та занять потенційно небезпечними видами діяльності, відсутні. Проте, у зв'язку з можливістю виникнення запаморочення, до з'ясування індивідуальної реакції пацієнта, слід утриматися від занять, що потребують підвищеної концентрації і швидкої реакції, в тому числі від водіння.

1 таблетка з пролонгованим вивільненням, вкрита плівковою оболонкою 0,4 мг, містить:

діюча речовина: тамсулозину гідрохлорид 0,4 мг;

допоміжні речовини: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) 75 мг, кремнію діоксид колоїдний 1,2 мг, лактоза 12 мг, магнію стеарат 2,4 мг, целюлоза мікрокристалічна 149 мг;

плівкова оболонка: Опадрай II жовтий 7 мг, в тому числі: [полівініловий спирт 2,8 мг, макрогол (поліетиленгліколь) 1,414 мг, тальк 1,036 мг, титану діоксид 1,645 мг, барвник заліза оксид жовтий 0,105 мг].

Всередину, по 1 таблетці (0,4 мг) 1 раз на добу незалежно від прийому їжі. Тривалість застосування не обмежена, препарат призначають у вигляді безперервної терапії.

Пігулка повинна бути прийнята цілком, її не можна розжовувати, так як це може вплинути на швидкість вивільнення препарату.

Синдром відміни: відсутній.

Частота побічних ефектів, що розвиваються при прийомі тамсулозину, класифікована відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто (≥1 / 10 випадків); часто (≥1 / 100, <1/10 випадків); нечасто (≥1 / 1000, <1/100 випадків); рідко (≥1 / 10000, <1/1000 випадків); дуже рідко (<1/10000 випадків); частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення не представлялося можливим.

Порушення з боку нервової системи:

часто - запаморочення;

нечасто - головний біль;

рідко - непритомність, порушення сну (сонливість або безсоння).

Порушення з боку органу зору:

частота невідома - интраоперационная нестабільність райдужної оболонки ока (синдром вузької зіниці) при операції з приводу катаракти, глаукоми.

Порушення з боку серця:

нечасто - відчуття серцебиття;

рідко - біль у грудній клітці.

Порушення з боку судин:

нечасто - ортостатичнагіпотензія.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:

нечасто - риніт;

частота невідома - носова кровотеча.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту:

нечасто - запор, діарея, нудота, блювота.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин:

нечасто - висип, свербіж, кропив'янка;

рідко - ангіоневротичний набряк;

дуже рідко - синдром Стівенса-Джонсона;

частота невідома - мультиформна еритема, ексфоліативний набряк.

Порушення з боку статевих органів та молочної залози. Вроджені, спадкові та генетичні порушення:

часто - порушення еякуляції (включаючи ретроградну еякуляцію, еякуляціонного недостатність);

дуже рідко - зниження лібідо, пріапізм.

Загальні розлади і порушення в місці введення:

нечасто - астенія.

Інші:

нечасто - біль у спині.

На додаток до побічних ефектів, описаних вище, при використанні активної речовини спостерігалися фібриляція передсердь, аритмія, тахікардія і задишка. У зв'язку з тим, що дані були отримані методом спонтанних повідомлень в період після реєстрації, визначення частоти і причинно-наслідкового зв'язку цих явищ з прийомом тамсулозину представляється скрутним.

Якщо будь-які із зазначених в інструкції побічних ефектів поглиблюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.

При призначенні тамсулозину разом з атенололом, еналаприлом, ніфедипіном або теофіліном взаємодій виявлено не було.

При одночасному застосуванні з циметидином відмічено деяке підвищення концентрації тамсулозину в плазмі крові, з фуросемідом - зниження концентрації, однак, це не вимагає зміни дози препарату Тамсулозін Бактер, оскільки концентрація препарату залишається в межах нормального діапазону. Діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин і варфарин не змінюють вільну фракцію тамсулозину в плазмі людини in vitro. У свою чергу, тамсулозин також не змінює вільні фракції діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду і хлормадинону.

У дослідженнях in vitro не було виявлено взаємодії на рівні печінкового метаболізму з амітриптиліном, сальбутамолом, глібенкламідом і фінастеридом. Диклофенак і варфарин можуть збільшувати швидкість виведення тамсулозину.

Одночасне застосування тамсулозину з сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 може призвести до збільшення концентрації тамсулозину. Одночасне застосування з кетоконазолом (сильний інгібітор ізоферменту CYP3A4) призводило до збільшення площі під фармакокінетичною кривою "концентрація-час" (AUC) і максимальної концентрації (Сmах) тамсулозину в 2,8 і 2,2 рази відповідно. Тамсулозін не слід призначати в комбінації з сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 у пацієнтів з порушенням метаболізму ізоферменту CYP2D6. Препарат слід використовувати з обережністю в комбінації з сильними і помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A4.

Одночасне призначення тамсулозину і пароксетину, сильного інгібітору ізоферменту CYP2D6 призводило до збільшення Сmах і AUC тамсулозину в 1,3 і 1,6 рази відповідно, проте дане збільшення визнано клінічно незначущим.

Одночасне призначення інших блокаторів α1-адренорецепторів може призвести до гіпотензивним ефекту.

Немає повідомлень про випадки гострого передозування тамсулозином.

Симптоми: зниження артеріального тиску, компенсаторна тахікардія. Лікування симптоматичне. Артеріальний тиск і частота серцевих скорочень можуть відновитися при прийнятті хворим горизонтального положення. При відсутності ефекту можна застосувати засоби, що збільшують об'єм циркулюючої крові і, якщо необхідно, судинозвужувальні засоби. Необхідно контролювати функцію нирок. Малоймовірно, що діаліз буде ефективний, так як тамсулозин інтенсивно зв'язується з білками плазми.

Для запобігання подальшому всмоктуванню препарату доцільно промивання шлунка, прийом активованого вугілля і осмотичних проносних.

При температурі не вище 25 ° С в упаковці виробника.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Тамсулозін

Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Фокусин капсулы с модиф. высв. 0.4 мг, 30 шт., Сонизин капсулы с модиф. высв. 0.4 мг 30 шт., Фокусин капсулы с модиф. высв. 0.4 мг, 90 шт., Омсулозин капсулы ретард 0,4 мг, 30 шт., Тамзелин капсулы 400 мг, 30 шт., Профлосин капсулы ретард 0,4 мг, 30 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Тамсулозин Бактэр таблетки покрыт.плен.об. с пролонгированным высвобождением 0,4 мг 30 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!