Купить Симдакс флаконы 2.5 мг/мл 5 мл, 1 шт.

Фармакологическое действие

Фармакодинамика
Левосимендан повышает чувствительность к кальцию сократительных белков, связываясь с тропонином С миокарда (связывание зависит от кальция), увеличивает силу сердечных сокращений, открывает АТФ-чувствительные калиевые каналы в гладких мышцах сосудов и индуцирует расширение артерий, в том числе коронарных, и вен. In vitro продемонстрирована селективная ингибирующая активность левосимендана в отношении фосфодиэстеразы III. Значение этого эффекта при применении препарата в терапевтических концентрациях не установлено. У больных с хронической сердечной недостаточностью положительное кальцийзависимое инотропное и вазодилатирующее действие левосимендана приводит к увеличению силы сердечных сокращений и снижению преднагрузки и постнагрузки, не ухудшая диастолическую функцию. Активирует ишемизированный миокард у пациентов после чрескожной транслюминальной ангиопластики коронарных артерий или тромболизиса.
Изучения гемодинамики у здоровых добровольцев и у больных с хронической сердечной недостаточностью показали дозозависимый эффект нагрузочной дозы (3 мкг/кг массы тела) и длительной инфузии (0,05 - 0,2 мкг/кг массы тела за 1 минуту). Левосимендан повышает сердечный выброс, ударный объем, увеличивает фракцию выброса и частоту сердечных сокращений (ЧСС), снижает систолическое и диастолическое артериальное давление (АД), давление заклинивания в капиллярах легких, давление в правом предсердии и общее периферическое сосудистое сопротивление. При введении препарата в рекомендуемой дозе образуется один активный метаболит, который дает сходные с левосименданом гемодинамические эффекты. Они сохраняются в течение 7-9 дней после прекращения 24-часовой инфузии левосимендана.
Инфузия левосимендана вызывает увеличение коронарного кровотока у больных, перенесших вмешательство на коронарных артериях и улучшает перфузию миокарда у больных с хронической сердечной недостаточностью. Эти положительные эффекты не сопровождаются значительным увеличением потребления миокардом кислорода. Значительно снижает содержание эндотелина 1 у больных с хронической сердечной недостаточностью. При соблюдении рекомендованной скорости введения препарат не увеличивает концентрацию катехоламинов в плазме крови.

Программы REVIVE I и REVIVE II.
Программы REVIVE сравнивали эффективность левосимендана и плацебо в сочетании со стандартной терапией у больных с острой декомпенсацией хронической сердечной недостаточности с фракцией выброса левого желудочка ?35 % и одышкой в покое. Разрешалось продолжение предшествующей терапии за исключением внутривенного введения милринона.
Результаты показали, что у большей части пациентов наступило улучшение, у меньшего числа пациентов состояние ухудшилось. В группе Симдакса наблюдалось незначительное увеличение частоты смертности на 90 день по сравнению с контрольной группой (15 % и 12 % соответственно). Показано, что исходный уровень систолического АД SURVIVE.

В двойном слепом многоцентровом сравнительном исследовании левосимендана и добутамина у 1327 пациентов с острой декомпенсированной хронической сердечной недостаточностью и с неэффективностью предшествующей терапии диуретиками и вазодилататорами сравнивали показатели 180-дневной смертности. В процентной частоте преимушество было за левосименданом на 5 день (4% левосимендан, 6% добутамин). Это преимущество сохранялось по 31 день (12 % левосимендан, 14% добутамин), особенно у тех больных, которые исходно получали бета- адреноблокаторы. У пациентов с исходно более низким уровнем АД показатели смертности были хуже в обеих группах.
LIDO
В двойном слепом многоцентровом исследовании 203 больных тяжелой хронической сердечной недостаточностью с низким сердечным выбросом (фракция выброса 15 мм рт. ст.), нуждавшихся в инотропной терапии, получали левосимендан (нагрузочная доза 24 мкг/кг в течение 10 мин., а затем непрерывная инфузия 0,1-0,2 мкг/кг/мин в течение 24 часов) или добутамин 5-10 мкг/кг/мин в течение 24 ч. Увеличения сердечного выброса >30% и одновременного снижения давления заклинивания в легочных капиллярах на 25% и более через 24 ч удалось добиться у 28% больных, получавших левосимендан, и у 15% больных, получавших добутамин (р=0.025). Одышка уменьшилась у 68% и 59% больных соответственно, утомляемость - у 63 и 47%. Показатели 31-дневной смертности составили 7,8% в группе левосимендана и 17% в группе добутамина.
RUSSLAN
В двойном слепом многоцентровом исследовании, первичной целью которого было изучение безопасности, 504 больных с декомпенсированной хронической сердечной недостаточностью после острого инфаркта миокарда, нуждавшихся в инотропной терапии, получали левосимендан или плацебо в течение 6 часов. Группы достоверно не различались по частоте развития артериальной гипотензии и ишемии миокарда.
При ретроспективном анализе результатов двух исследований LIDO и RUSSLAN нежелательного влияния левосимендана на 6-месячную выживаемость не выявлено.

Фармакокинетика

Фармакокинетика левосимендана в терапевтических дозах от 0,05 до 0,2 мкг/кг/мин. является линейной.
Распределение
Объем распределения левосимендана (Vss) составляет примерно 0,2 л/кг. Левосимендан на 97-98% связывается с белками плазмы крови, в основном с альбуминами. Связывание активных метаболитов (OR-1855 и OR-1896) с белками - 39 % и 42 % соответственно.

Метаболизм
Левосимендан в основном метаболизируется путем конъюгирования с циклическим или N-ацетилированным цистеинилглицином и конъюгатами цистеина. Только около 5% дозы левосимендана метаболизируется в тонком кишечнике путем окисления до аминофенилпиридазинона (OR-1855), который после реабсорбции в системный кровоток биотрансформируется в плазме крови под действием N-ацетилтрансферазы до активного метаболита OR-1896. Скорость ацетилирования генетически детерминирована. У "быстрых ацетиляторов» концентрации метаболита OR-1896 несколько выше, чем у "медленных". Однако это не отражается на клинически значимых гемодинамических эффектах препарата в рекомендуемых дозах.
В системном кровотоке в значительных количествах определяются только 2 метаболита -OR-1855 и OR-1896. У «медленных» ацетиляторов преобладает OR-1855, а у «быстрых»- OR-1896. Однако суммарное количество этих метаболитов и частота развития гемодинамических эффектов одинаковые у «быстрых» и «медленных» ацетиляторов. Эти метаболиты могут оказывать длительное влияние на показатели гемодинамики (в течение 7-9 дней после прекращения 24-часовой инфузии левосимендана).
In vitro левосимендан и метаболиты OR-1855 и OR-1896 в концентрации, создающейся при применении рекомендуемых доз препарата, не ингибируют CYP1A2, CYP 2А6, CYP2C19, CYP2E1, CYP2C9, CYP2D6, или CYP3A4. Левосимендан не ингибирует CYP 1А1, а его метаболизм не нарушается под воздействием CYP3A ингибиторов.

Выведение
Клиренс левосимендана составляет около 3,0 мл/мин/кг, а период полувыведения - около 1 ч. Более 95% дозы левосимендана выводится в течение 1 недели в виде неактивных метаболитов. Незначительная часть дозы ( Особые группы
Дети: Немногочисленные данные свидетельствуют о том, что фармакокинетика левосимендана после однократного введения у детей (в возрасте от 3 месяцев до 6 лет) сходна с таковой у взрослых. Фармакокинетика активного метаболита у детей не изучалась. Левосимендан не следует применять у детей.

Пациенты с нарушением функции почек: фармакокинетика левосимендана сходна у больных с легкими или умеренными нарушениями функции почек и у больных, находящихся на гемодиализе. У больных с тяжелой почечной недостаточностью фармакокинетические показатели могут быть несколько снижены. У больных с тяжелой почечной недостаточностью и у тех, которые находятся на гемодиализе, свободная фракция левосимендана слегка повышена, a AUC (площадь под кривой «концентрация-время») метаболитов OR-1855 и OR-1896 выше на 170 %. Предполагается, что легкая и умеренная почечная недостаточность оказывают меньшее влияние на фармакокинетику метаболитов OR-1855 и OR-1896. Левосимендан не выводится при гемодиализе. Хотя метаболиты OR-1855 и OR-1896 выводятся при гемодиализе, их клиренс низкий (приблизительно 8-23 мл/мин).
Пациенты с нарушением функции печени: У больных с легкой и умеренной печеночной недостаточностью при циррозе печени фармакокинетика левосимендана и его связывание с белками не отличаются от таковых у здоровых доборовольцев. Фармакокинетика левосимендана и метаболитов OR-1855 и OR-1896 одинаковая у здоровых доборовольцев и у больных с умеренным нарушением функции печени (класс В по классификации Чайлд-Пьюга) за исключением того, что период полувыведения этих метаболитов несколько удлиняется при умеренной печеночной недостаточности.
При популяционном анализе не выявлено, что возраст, этническая принадлежность или пол влияют на фармакокинетику левосимендана. Однако, объем распределения и общий клиренс зависят от массы тела.

Симдакс флаконы 2.5 мг/мл 5 мл, 1 шт. инструкция на украинском

Латинское название	Форма выпуска
Упаковка	Фармакологическое действие
Показания	Противопоказания
Применение при беременности и кормлении грудью	Особые указания
Состав	Способ применения и дозы
Побочные действия	Лекарственное взаимодействие
Передозировка	Условия хранения
Срок годности	Действующее вещество

латинська назва

SIMDAX

Форма випуску

Концентрат для приготування розчину для інфузій.

упаковка

Флакон 5 мл.

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка
Левосимендан підвищує чутливість до кальцію скорочувальних білків, зв'язуючись з тропонином З міокарда (зв'язування залежить від кальцію), збільшує силу серцевих скорочень, відкриває АТФ-чутливі калієві канали в гладких м'язах судин і індукує розширення артерій, в тому числі коронарних, і вен. In vitro продемонстровано селективна ингибирующая активність левосимендану щодо фосфодіестерази III. Значення цього ефекту при застосуванні препарату в терапевтичних концентраціях не встановлено. У хворих з хронічною серцевою недостатністю позитивне кальційзалежних інотропну і вазодилатирующее дію левосимендану призводить до збільшення сили серцевих скорочень і зниження переднавантаження і післянавантаження, не погіршуючи диастолическую функцію. Активує ішемізованих міокард у пацієнтів після черезшкірної транслюмінальної ангіопластики коронарних артерій або тромболізису.
Вивчення гемодинаміки у здорових добровольців і у хворих з хронічною серцевою недостатністю показали дозозалежний ефект навантажувальної дози (3 мкг / кг маси тіла) і тривалої інфузії (0,05 - 0,2 мкг / кг маси тіла за 1 хвилину). Левосимендан підвищує серцевий викид, ударний обсяг, збільшує фракцію викиду і частоту серцевих скорочень (ЧСС), знижує систолічний та діастолічний артеріальний тиск (АТ), тиск заклинювання в капілярах легких, тиск у правому передсерді і загальний периферичний судинний опір. При введенні препарату в дозі, що утворюється один активний метаболіт, який дає подібні до левосименданом гемодинамічні ефекти. Вони зберігаються протягом 7-9 днів після припинення 24-годинної інфузії левосимендану.
Інфузія левосимендану викликає збільшення коронарного кровотоку у хворих, які перенесли втручання на коронарних артеріях і покращує перфузію міокарда у хворих з хронічною серцевою недостатністю. Ці позитивні ефекти не супроводжуються значним збільшенням споживання міокардом кисню. Значно знижує вміст ендотеліну 1 у хворих з хронічною серцевою недостатністю. При дотриманні рекомендованої швидкості введення препарат не збільшує концентрацію катехоламінів в плазмі крові.

Програми REVIVE I і REVIVE II.
Програми REVIVE порівнювали ефективність левосимендану і плацебо в поєднанні зі стандартною терапією у хворих з гострою декомпенсацією хронічної серцевої недостатності з фракцією викиду лівого шлуночка? 35% і задишкою в спокої. Дозволялося продовження попередньої терапії за винятком внутрішньовенного введення Мілрінон.
Результати показали, що у більшої частини пацієнтів наступило поліпшення, у меншого числа пацієнтів стан погіршився. У групі Симдакс спостерігалося незначне збільшення частоти смертності на 90 день в порівнянні з контрольною групою (15% і 12% відповідно). Показано, що вихідний рівень систолічного артеріального тиску SURVIVE.

У подвійному сліпому багатоцентровому порівняльному дослідженні левосимендану і добутаміну у тисячу триста двадцять сім пацієнтів з гострою декомпенсованою хронічною серцевою недостатністю і з неефективністю попередньої терапії діуретиками і вазодилататорами порівнювали показники 180-денний смертності. У процентної частоті преімушество було за левосименданом на 5 день (4% левосимендан, 6% добутамін). Ця перевага зберігалося по 31 день (12% левосимендан, 14% добутамін), особливо у тих хворих, які початково отримували бета- адреноблокатори. У пацієнтів з початково більш низьким рівнем артеріального тиску показники смертності були гірше в обох групах.
LIDO
У подвійному сліпому багатоцентровому дослідженні 203 хворих тяжкою хронічною серцевою недостатністю з низьким серцевим викидом (фракція викиду 15 мм рт. Ст.), Які потребували інотропної терапії, отримували левосимендан (навантажувальна доза 24 мкг / кг протягом 10 хв., А потім безперервна інфузія 0,1-0,2 мкг / кг / хв протягом 24 годин) або добутамін 5-10 мкг / кг / хв протягом 24 год. Збільшення серцевого викиду> 30% і одночасного зниження тиску заклинювання в легеневих капілярах на 25% і більше через 24 ч вдалося домогтися у 28% хворих, які отримували левосіменд н, і у 15% хворих, які отримували добутамін (р = 0.025). Задишка зменшилася у 68% і 59% хворих відповідно, стомлюваність - у 63 і 47%. Показники 31-денний смертності склали 7,8% в групі левосимендану і 17% в групі добутаміну.
RUSSLAN
У подвійному сліпому багатоцентровому дослідженні, первинною метою якого було вивчення безпеки, 504 хворих з декомпенсованою хронічною серцевою недостатністю після гострого інфаркту міокарда, які потребували інотропної терапії, отримували левосимендан або плацебо протягом 6 годин. Групи достовірно не розрізнялися за частотою розвитку артеріальної гіпотензії і ішемії міокарда.
При ретроспективному аналізі результатів двох досліджень LIDO і RUSSLAN небажаного впливу левосимендану на 6-місячну виживаність не виявлено.

Фармакокінетика

Фармакокінетика левосимендану в терапевтичних дозах від 0,05 до 0,2 мкг / кг / хв. є лінійною.
розподіл
Обсяг розподілу левосимендану (Vss) становить приблизно 0,2 л / кг. Левосимендан на 97-98% зв'язується з білками плазми крові, в основному з альбумінами. Зв'язування активних метаболітів (OR-тисяча вісімсот п'ятьдесят п'ять і OR-1896) з білками - 39% і 42% відповідно.

метаболізм
Левосимендан в основному метаболізується шляхом кон'югированія з циклічним або N-ацетильованим цістеінілгліціном і кон'югатами цистеїну. Тільки близько 5% дози левосимендану метаболізується в тонкому кишечнику шляхом окислення до амінофенілпірідазінона (OR-1855), який після реабсорбції в системний кровотік біотрансформується в плазмі крові під дією N-ацетилтрансферази до активного метаболіту OR-+1896. Швидкість ацетилювання генетично детермінована. У "швидких ацетиляторів» концентрації метаболіту OR-тисяча вісімсот дев'яносто шість трохи вище, ніж у "повільних". Однак це не відбивається на клінічно значущих гемодинамічних ефектах препарату в рекомендованих дозах.
У системному кровотоці в значних кількостях визначаються тільки 2 метаболіти -OR-1855 і OR-1896. У «повільних» ацетиляторів переважає OR-1855, а у «швидких» - OR-1896. Однак сумарна кількість цих метаболітів і частота розвитку гемодинамічних ефектів однакові у «швидких» і «повільних» ацетиляторів. Ці метаболіти можуть чинити тривалий вплив на показники гемодинаміки (протягом 7-9 днів після припинення 24-годинної інфузії левосимендану).
In vitro левосимендан і метаболіти OR-1855 і OR-1896 у концентрації, що створюється при застосуванні рекомендованих доз препарату, що не пригнічують CYP1A2, CYP 2А6, CYP2C19, CYP2E1, CYP2C9, CYP2D6, або CYP3A4. Левосимендан не пригнічує CYP 1А1, а його метаболізм не порушується під впливом CYP3A інгібіторів.

виведення
Кліренс левосимендану становить близько 3,0 мл / хв / кг, а період напіввиведення - близько 1 ч. Понад 95% дози левосимендану виводиться протягом 1 тижня у вигляді неактивних метаболітів. Незначна частина дози (Особливі групи
Діти: Нечисленні дані свідчать про те, що фармакокінетика левосимендану після одноразового введення у дітей (у віці від 3 місяців до 6 років) схожа з такою у дорослих. Фармакокінетика активного метаболіту у дітей не вивчалась. Левосимендан не слід застосовувати у дітей.

Пацієнти з порушенням функції нирок: фармакокінетика левосимендану подібна у хворих з легкими або помірними порушеннями функції нирок і у хворих, які перебувають на гемодіалізі. У хворих з тяжкою нирковою недостатністю фармакокінетичні показники можуть бути трохи знижені. У хворих з тяжкою нирковою недостатністю та у тих, які знаходяться на гемодіалізі, вільна фракція левосимендану злегка підвищена, a AUC (площа під кривою «концентрація-час») метаболітів OR-1855 і OR-1896 вище на 170%. Передбачається, що легка і помірна ниркова недостатність роблять менший вплив на фармакокінетику метаболітів OR-1855 і OR-1 896. Левосимендан не виводиться при гемодіалізі. Хоча метаболіти OR-1855 і OR-1 896 виводяться при гемодіалізі, їх кліренс низький (приблизно 8-23 мл / хв).
Пацієнти з порушенням функції печінки: У хворих з легкою та помірною печінковою недостатністю при цирозі печінки фармакокінетика левосимендану і його зв'язування з білками не відрізняються від таких у здорових доборовольцев. Фармакокінетика левосимендану і метаболітів OR-1855 і OR-+1896 однакова у здорових доборовольцев і у хворих з помірним порушенням функції печінки (клас В за класифікацією Чайлд-П'ю) за винятком того, що період напіввиведення цих метаболітів кілька подовжується при помірній печінковій недостатності.
При аналізі популяцій не виявлено, що вік, етнічна приналежність або підлогу впливають на фармакокінетику левосимендану. Однак, обсяг розподілу і загальний кліренс залежать від маси тіла.

показання

Короткострокове лікування гострої декомпенсації важкої хронічної серцевої недостатності (ХСН) при неефективності стандартної терапії та необхідності в инотропной терапії.

Протипоказання
Підвищена чутливість до левосименданом або будь-якого неактивного компонента препарату Симдакс; Механічна обструкція, що перешкоджає заповненню та / або викиду крові з шлуночків; Виражена ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл / хв) Виражена печінкова недостатність (> 9 балів за класифікацією Чайлд-П'ю); Виражена артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 90 мм рт.ст.) Виражена тахікардія (ЧСС більше 120 уд / хв.); Шлуночкова тахікардія типу «пірует» в анамнезі; Вік до 18 років. нескоректована гіпокаліємія нескоректована гіповолемія

З обережністю: ниркова і печінкова недостатність легкого та помірного ступеня тяжкості, тахікардія, артеріальна гіпотензія, миготлива аритмія з високою частотою скорочення шлуночків, потенційно небезпечні для життя аритмії, супутня ішемія міокарда, анемія, гіпокаліємія, подовження інтервалу QT незалежно від етіології, одночасне застосування з лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT, ішемічна хвороба серця.
Немає достатнього досвіду повторного застосування Симдакс, а також досвіду застосування при серцевій недостатності після хірургічних втручань, при тяжкій хронічній серцевій недостатності у пацієнтів, які очікують трансплантацію серця, в поєднанні з вазоактивними лікарськими засобами, включаючи препарати з ефектом (крім дигоксину). Немає даних щодо застосування Симдакс при кардіогенному шоці, рестриктивной кардіоміопатії, гіпертрофічній кардіоміопатії, важкої недостатності мітрального клапана, розриві міокарда, тампонадісерця, гострому інфаркті міокарда правого шлуночка.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Досвіду застосування левосимендану у вагітних немає. У зв'язку з цим левосимендан у вагітних можна застосовувати тільки в тому випадку, якщо користь для матері перевищує можливий ризик для плоду і / або дитини. Відомостей про виведення левосимендану з грудним молоком немає. Жінки не повинні годувати груддю при застосуванні і протягом 14 днів після інфузії левосимендану.

особливі вказівки

Препарат може застосовуватися тільки в умовах стаціонару, що займає необхідним обладнанням для контролю за життєво важливими функціями і має медичний персонал з досвідом роботи з інотропним засобами.
Препарат можна застосовувати, якщо не закінчився термін придатності, а зберігання проводилося відповідно до інструкції по застосуванню.
Початковий гемодинамический ефект левосимендану полягає в зниженні систолічного і діастолічного АТ, тому він повинен застосовуватися з обережністю у пацієнтів з початково низьким систолічним і діастолічним АТ або зі схильністю до гіпотензії. Для цих пацієнтів рекомендується застосування низьких доз препарату.

Необхідно підбирати дозу, швидкість введення і тривалість терапії в залежності від стану пацієнта і його відповіді на терапію.
Виражену гіповолемію необхідно усунути до проведення інфузії препарату Симдакс. Якщо спостерігаються значні зміни або коливання артеріального тиску і ЧСС, то необхідно знизити швидкість інфузії або припинити інфузію.
Гемодинамічні ефекти зазвичай спостерігаються протягом 7-10 днів. Частково це пов'язано з циркуляцією активногометаболіту, концентрація якого в плазмі крові досягає максимуму приблизно через 48 годин після завершення інфузії. Неінвазивне моніторування рекомендується продовжувати протягом, принаймні, 4-5 днів після припинення інфузії до тих пір, поки знову не почне підвищуватися артеріальний тиск після періоду його максимального зниження. Період контролю може бути довший 5 днів, якщо триває зниження артеріального тиску, але може бути і менше 5 днів, якщо стан хворого стабілізувався.

Інфузію Симдакс слід проводити з обережністю у хворих з легким або помірним порушенням функції нирок або печінки. Наявні дані про виведення активних метаболітів при порушенні функції нирок недостатні. Порушення функції нирок і печінки може призвести до збільшення концентрації активних метаболітів і більш вираженим і стійким гемодинамічним ефектам. Слід проводити спостереження за функціональним станом печінки та нирок протягом не менше 5 днів після закінчення інфузії.
Під час лікування доцільно проводити безперервний контроль ЕКГ, АТ і ЧСС і вимірювати діурез протягом, принаймні, 3 днів після припинення інфузії або до стабілізації стану пацієнта.
Інфузія Симдакс може викликати зниження сироваткової концентрації калію, тому перед інфузією варто усунути гіпокаліємію і контролювати сироватковий рівень калію під час лікування. Інфузії Симдакс, як і інших засобів, призначених для лікування хронічної серцевої недостатності, можуть супроводжуватися зниженням концентрації гемоглобіну і гематокриту, тому слід дотримуватися обережності у хворих з ішемічною хворобою серця і супутньою анемією.
Інфузію Симдакс слід проводити обережно у хворих з тахікардією або тахисистолической формою миготливої ​​аритмії або потенційно небезпечними для життя аритміями.

Досвід повторного застосування Симдакс, застосування Симдакс при серцевій недостатності після хірургічного втручання і при тяжкій серцевій недостатності у пацієнтів, які очікують трансплантацію серця, обмежений. Досвід застосування інотропних засобів (виключаючи дігоксин) одночасно з Симдакс також недостатній.
У кожному індивідуальному випадку необхідно оцінювати користь і ризик призначення подібних лікарських засобів.
Застосування Симдакс при кардіогенному шоці не вивчено.
Інфузію Симдакс слід проводити під постійним контролем ЕКГ у хворих з зберігається ішемією міокарда і збільшеним інтервалом QT незалежно від етіології або при одночасному застосуванні інших лікарських засобів, що спричиняють подовження інтервалу QT.

Інформація про застосування Симдакс відсутня при таких захворюваннях: рестриктивна кардіоміопатія, гіпертрофічна кардіоміопатія, важка недостатність мітрального клапана, розрив міокарда, тампонада серця, інфаркт міокарда правого шлуночка. Досвід застосування Симдакс у дітей і підлітків у віці до 18 років дуже обмежений, тому його не слід застосовувати у пацієнтів до 18 років.
готовий розчин
Хоча приготований розчин Симдакс зберігає стабільність протягом 24 год при температурі 25 ° С, його слід вводити відразу після приготування. Якщо розчин відразу не був використаний, то медичний персонал відповідає за тривалість і умови його зберігання. У будь-якому випадку тривалість зберігання готового розчину не повинна перевищувати 24 години.

склад

1 мл містить:

Активна речовина: левосимендан 2,5 мг.

Допоміжні речовини: повідон для парентерального введення, кислота лимонна б / в для парентерального введення, етанол б / в.

Спосіб застосування та дози

Тільки для застосування в стаціонарі!
Концентрат Симдакс 2,5 мг / мл слід застосовувати тільки в розведеному вигляді!
Приготування розчину для інфузії і швидкість інфузії
Щоб приготувати розчин для інфузії 0,05 мг / мл, слід 10 мл концентрату левосимендану 2,5 мг / мл розвести в 500 мл 5% розчину глюкози (глюкози). У таблиці 1 наведена швидкість інфузії для навантажувальної і підтримуючої дози 0,05 мг / мл розчину левосимендану в залежності від маси тіла:

Таблиця 1. Маса тіла (кг) Швидкість інфузії дози навантаження протягом 10 хв (мл / год) Швидкість безперервної інфузії (мл / год) 6 мкг / кг 12 мкг / кг 0,05 мкг / кг / хв. О1 мкг / кг / хв. 0,2 мкг / кг / хв. 40 29 58 2 5 10 50 36 72 3 6 12 60 43 86 4 7 14 70 50 101 4 8 17 80 58 115 5 10 19 90 65 130 5 11 22 100 72 144 6 12 24 110 79 158 7 13 26 120 86 173 7 14 29

Щоб приготувати розчин для інфузії 0,025 мг / мл, слід 5 мл концентрату левосимендану 2,5 мг / мл розвести в 500 мл 5% розчину глюкози (глюкози).
У таблиці 2 наведена швидкість інфузії для навантажувальної і підтримуючої дози 0,025 мг / мл Симдакс в залежності від маси тіла:

Таблиця 2. Маса тіла (кг) Швидкість інфузії дози навантаження протягом 10 хв (мл / год) Швидкість безперервної інфузії (мл / год) 6 мкг / кг 12 мкг / кг 0,05 мкг / кг / хв. О1 мкг / кг / хв. 0,2 мкг / кг / хв. 40 58 115 5 10 19 50 72 144 6 12 24 60 86 173 7 14 29 70 101 202 8 17 34 80 115 230 10 19 38 90 130 259 11 22 43 100 144 288 12 24 48 110 158 317 13 26 53 120 173 346 14 29 58

Концентрат Симдакс 2,5 мг / мл призначений лише для одноразового застосування!
Перед інфузією розведений розчин, як і інші препарати для парентерального застосування, слід перевірити на наявність сторонніх часток і зміни кольору. При хранении цвет концентрата может измениться на оранжевый, что не сопровождается снижением активности препарата.

Инфузию можно проводить через периферические или центральные вены.
Дозу и длительность лечения подбирают индивидуально с учетом клинического состояния больного и терапевтического эффекта.
Лечение начинают с нагрузочной дозы 6-12 мкг/кг, которую вводят в течение 10 минут (см. таблицу 1 и 2). Затем проводят непрерывную инфузию со скоростью 0,1 мкг/кг/мин. Более низкая доза 6 мкг/кг рекомендуется у пациентов, получающих сопутствующую внутривенную терапию вазодилататорами и/или инотропными средствами. Назначение более высокой нагрузочной дозы 12 мкг/кг будет сопровождаться более сильным гемодинамическим эффектом, но при этом не исключено, что частота преходящих побочных эффектов также увеличится.
Реакцию пациента на терапию оценивают при введении нагрузочной дозы или в течение 3060 минут после корректировки дозы или в зависимости от клинической картины.
При выраженных изменениях показателей гемодинамики (артериальная гипотензия, тахикардия) следует снизить скорость инфузии до 0,05 мкг/кг/мин или прекратить инфузию. При хорошей переносимости начальной дозы и необходимости в более выраженном гемодинамическом эффекте скорость инфузии можно увеличить до 0,2 мкг/кг/мин. Рекомендуемая длительность инфузии составляет 24 ч. После прекращения инфузии Симдакса признаков развития толерантности или синдрома «отмены» выявлено не было. Гемодинамические эффекты наблюдаются в течение по крайней мере 24 ч и могут н сохраняться в течение 9 дней после завершения 24-часовой инфузии.
Пацієнти похилого віку
Коррекция дозы у пациентов пожилого возраста не требуется.
Нарушение функции почек
Симдакс следует применять с осторожностью у больных с легкой и умеренной почечной недостаточностью. Его не следует вводить больным с тяжелым нарушением функции почек (клиренс креатинина менее 30 мл/мин) (см. разделы Фармакокинетика, Противопоказания, Особые указания).
Нарушение функции печени
Симдакс следует применять с осторожностью у больных с легким (5-6 баллов по классификации Чайлд-Пьюга) или умеренным (7-9 баллов по классификации Чайлд-Пьюга) нарушением функции печени, однако коррекции дозы не требуется. Его не следует вводить больным с тяжелым нарушением функции печени (> 9 балов по классификации Чайлд-Пьюга) (см. разделы Фармакокинетика, Противопоказания, Особые указания).

діти
Симдакс не следует применять у детей и подростков в возрасте до 18 лет (см. разделы Фармакокинетика, Противопоказания, Особые указания)
Опыт повторных инфузий Симдакса и его применения в комбинации с другими инотропными средствами (за исключением дигоксина) ограничен.
сумісність
Одновременно с Симдаксом можно вводить

Фуросемид 10 мг/мл Дигоксин 0,25 мг/мл Нитроглицерин 0,1 мг/мл Побічні дії

Наиболее частыми неблагоприятными эффектами (у 53 % пациентов), зарегистрированными в клинических исследованиях (REVIVE), были головная боль, выраженное снижение АД, желудочковая тахикардия.
В клиническом исследовании SURVIVE, у 18 % пациентов наблюдались: желудочковая тахикардия, мерцательная аритмия, выраженное снижение АД, желудочковая экстрасистолия, тахикардия, головная боль.
Ниже перечислены неблагоприятные эффекты, которые зарегистрированы при проведении клинических исследований (REVIVE I, REVIVE И, SURVIVE, LIDO, RUSSLAN) у >1% пациентов. Неблагоприятные явления распределялись по частоте следующим образом: очень часто (>1/10), часто (>1/100, Часто
Со стороны обмена веществ: гипокалиемия. Со стороны психического статуса: бессонница.
Со стороны желудочно-кишечного тракта: тошнота, запор, диарея, рвота.
Со стороны лабораторных показателей: снижение концентрации гемоглобина.
Дуже часто
Со стороны центральной нервной системы: головокружение, головная боль. Со стороны сердечно-сосудистой системы: мерцательная аритмия, трепетание предсердий, тахикардия, желудочковая экстрасистолия, желудочковая тахикардия, артериальная гипотензия вплоть до выраженной, сердечная недостаточность, ишемия миокарда, экстрасистолия.
При маркетинговом применении препарата сообщается о фибрилляции желудочков.

лікарська взаємодія

Левосимендан следует применять с осторожностью в сочетании с внутривенными вазодилататорами вследствие возможного повышения риска артериальной гипотензии. Исследования in vitro на микросомах печени человека показали, что левосимендан не должен взаимодействовать с препаратами, метаболизирующимися под действием изоферментов цитохрома Р450 (CYP), благодаря низкой аффинности к различным изоферментам CYP. При популяционном фармакокинетическом анализе не было выявлено признаков взаимодействия между дигоксином и левосименданом. Левосимендан может применяться у больных, получающих бета-адреноблокаторы, что не отражается на эффективности лечения. Одновременное применение изосорбида мононитрата и левосимендана у здоровых добровольцев вызывало значительное усиление ортостатической гипотензии.

Несовместимость
Препарат нельзя смешивать с другими лекарственными средствами или растворами за исключением перечисленных в разделе Способ применения и дозы/Совместимость.

Передозування

Симптомы: выраженное снижение АД и тахикардия, увеличение содержания в крови активного метаболита, возможно удлинение интервала QT.
Лечение: при выраженном снижении АД возможно применение вазопрессорных средств: допамин у пациентов с хронической сердечной недостаточностью и эпинефрин (адреналин) после операций на сердце.
Резкое снижение давления заполнения желудочков сердца может ограничить эффект левосимендана; с целью восстановления давления показано парентеральное введение жидкости.
Необходимо проводить постоянный ЭКГ-контроль, повторное определение электролитов сыворотки крови и инвазивное мониторирование показателей гемодинамики.

Умови зберігання

Хранить при температуре от 2° до 8°С Не замораживать. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності

3 роки.

Діюча речовина

Левосимендан

Дополнительная информация

Симдакс флаконы 2.5 мг/мл 5 мл, 1 шт. производит Орион Корпорейшн, страна производства Финляндия. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Симдакс флаконы 2.5 мг/мл 5 мл, 1 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!