Купить Сертикан таблетки 25 мкг, 60 шт.

Фармакологическое действие

Активное вещество препарата Сертикан® — эверолимус — является ингибитором пролиферативного сигнала. Эверолимус оказывает иммуносупрессивный эффект за счет ингибирования антиген-активированной пролиферации Т-клеток и, соответственно, клональной экспансии, вызываемой специфическими ИЛ Т-клеток, (например ИЛ-2 и ИЛ-15). Эверолимус ингибирует внутриклеточный сигнальный путь, который в норме приводит к клеточной пролиферации, запускаемой связыванием этих факторов роста Т-клеток с соответствующими рецепторами. Блокада этого сигнала эверолимусом приводит к остановке деления клеток на стадии G1 клеточного цикла.

На молекулярном уровне эверолимус образует комплекс с цитоплазматическим белком FKBP-12. В присутствии эверолимуса происходит ингибирование фосфорилирования р70 S6 киназы, стимулируемой фактором роста. Поскольку фосфорилирование р70 S6 киназы находится под контролем FRAP (так называемого m-TOR), эти данные позволяют предположить, что комплекс эверолимус-FКВР-12 связывается с FRAP. FRAP — это ключевой регуляторный белок, который управляет клеточным метаболизмом, ростом и пролиферацией; нарушение функции FRAP, таким образом, объясняет остановку клеточного цикла, вызываемую эверолимусом. Эверолимус имеет, следовательно, отличный от циклоспорина механизм действия. В доклинических моделях аллотрансплантации была показана более высокая эффективность комбинации эверолимуса с циклоспорином, по сравнению с изолированным использованием каждого из них.

Эффект эверолимуса не ограничивается влиянием на Т-клетки. Он ингибирует стимулируемую факторами роста пролиферацию как гемопоэтических, так и негемопоэтических клеток (например гладкомышечных клеток). Стимулируемая фактором роста пролиферация гладкомышечных клеток сосудов, которая запускается при повреждении эндотелиальных клеток и приводит к образованию неоинтимы, играет ключевую роль в патогенезе хронического отторжения.

В экспериментальных исследованиях показано ингибирование образования неоинтимы у крыс с аллотрансплантатом аорты.

Фармакокинетика

Всасывание. После приема внутрь Cmax достигается через 1–2 ч. У пациентов после пересадки концентрация эверолимуса в крови пропорциональна дозе в диапазоне доз от 0,25 до 15 мг. На основании показателя AUC относительная биодоступность диспергируемых таблеток по сравнению с таблетками составляет 90%.

Влияние пищи: Cmax и AUC эверолимуса уменьшались на 60 и 16% соответственно при приеме таблеток с очень жирной пищей. Чтобы свести вариабельность к минимуму, препарат Сертикан® следует принимать или одновременно с пищей, или без нее.

Распределение. Соотношение концентрации эверолимуса в крови и его концентрации в плазме находится в пределах от 17 до 73% и зависит от значений концентрации в диапазоне от 5 до 5000 нг/мл. У здоровых добровольцев и пациентов с умеренными нарушениями функции печени связывание с белками плазмы составляет приблизительно 74%. VSS в конечной фазе у пациентов после трансплантации почки, находящихся на поддерживающей терапии, составляет (342±107) л.

Метаболизм. Эверолимус является субстратом CYP3A4 и Р-гликопротеина. Основными путями метаболизма, выявленными у человека, были моногидроксилирование и О-деалкилирование. Два основных метаболита образуются путем гидролиза циклического лактона. Ни один из них не имеет существенной иммуносупрессивной активности. В системном кровотоке находится в основном эверолимус.

Выведение. После введения однократной дозы меченого радиоактивной меткой эверолимуса пациентам после трансплантации, получающим циклоспорин, бoльшая часть (80%) радиоактивности определялась в кале, небольшое количество (5%) выделялось с мочой. Неизмененное вещество не определялось ни в моче, ни в кале.

Фармакокинетика в равновесном состоянии

Фармакокинетика у пациентов с почечным и сердечным трансплантатом, получавших эверолимус 2 раза в сутки одновременно с циклоспорином в форме микроэмульсии, была сопоставима. Равновесное состояние достигалось на 4-й день с кумуляцией в крови в концентрациях, которые в 2–3 раза превышали концентрации в крови после применения первой дозы. После приема препарата Тmax составляет 1–2 ч. При приеме препарата в дозах 0,75 и 1,5 мг 2 раза в сутки средние значения Cmax составляют (11,1±4,6) нг/мл и (20,3±8,0) нг/мл, средние значения AUC — (75±31) нг?ч/мл и (131±59) нг?ч/мл соответственно. При приеме препарата в дозах 0,75 и 1,5 мг 2 раза в сутки С0 эверолимуса в крови составляют, в среднем, (4,1±2,1) нг/м или (7,1±4,6) нг/мл, соответственно (С0 — базальная концентрация, определяемая утром до приема очередной дозы). Экспозиция эверолимуса остается стабильной все время в течение первого года после трансплантации. С0 в высокой степени коррелировала с AUC с коэффициентом корреляции, колеблющимся между 0,86 и 0,94. На основании анализа фармакокинетики у пациентов после трансплантации общий клиренс составляет 8,8 л/ч (разброс — 27%), центральный кажущийся VSS составляет 110 л (разброс — 36%). T1/2 составляет (28±7) ч.

Фармакокинетика в особых клинических случаях

Нарушения функции печени.У 8 пациентов с умеренно выраженными нарушениями функции печени (класс В по шкале Child-Pough) AUC эверолимуса увеличивалась приблизительно в 2 раза по сравнению с таковой у 8 здоровых добровольцев. Показатель AUC положительно коррелировал с концентрацией сывороточного билирубина и увеличением ПВ и отрицательно коррелировал с концентрацией сывороточного альбумина. Если концентрация билирубина составляла >34 мкмоль/л, ПВ было >1,3 МНО (пролонгация >4 сек) и/или концентрация альбумина составляла

Нарушения функции почек. Посттрансплантационная почечная недостаточность (Cl креатинина — 11–107 мл/мин) не влияла на фармакокинетические параметры эверолимуса.

Педиатрия. Cl эверолимуса повышался в линейной зависимости от возраста пациента (от 1 до 16 лет), площади поверхности тела (0,49–1,92 м2) и массы тела (11–77 кг). В равновесном состоянии Cl составлял (10,2±3,0) л/ч/м2, T1/2 — (30±11) ч.

Девятнадцать de novo пациентов после пересадки почки в возрасте от 1 года до 16 лет получали препарат Сертикан® в форме таблеток диспергируемых в дозе 0,8 мг/м2 (максимально — 1,5 мг) 2 разав сутки с циклоспорином в форме микроэмульсии. У этих пациентов AUC эверолимуса составляла (87±27) нг?ч/мл, и соответствовала таковой у взрослых, получающих 0,75 мг 2 раза/сут. В равновесном состоянии базальная концентрация составляла (4,4±1,7) нг/мл.

Взрослые пациенты. У взрослых пациентов в возрасте от 16 до 70 лет наблюдалось снижение клиренса эверолимуса на 0,33% в год (коррекции дозы не требуется).

На основании популяционного анализа фармакокинетики общий Cl был выше у пациентов негроидной расы, в среднем, на 20%.

Влияние на эффективность. У реципиентов почки и сердца в течение 6 мес после трансплантации была выявлена связь между базальной концентрацией эверолимуса и частотой подтвержденного биопсией острого отторжения и тромбоцитопении.

Таблица

Трансплантация почки

С0, нг/мл ?3,4 3,5–4,5 4,6–5,7 5,8–7,7 7,8–15 Отсутствие отторжения 68% 81% 86% 81% 91% Тромбоцитопения (9/л) 10% 9% 7% 14% 17% Трансплантация сердца С0, нг/мл ?3,5 3,6–5,3 5,4–7,3 7,4–10,2 10,3–21,8 Отсутствие отторжения 65% 69% 80% 85% 85% Тромбоцитопения (9/л) 5% 5% 6% 8% 9%Сертикан таблетки 250 мкг, 60 шт. инструкция на украинском

Форма выпуска	Упаковка
Фармакологическое действие	Показания
Противопоказания	Применение при беременности и кормлении грудью
Особые указания	Состав
Способ применения и дозы	Побочные действия
Лекарственное взаимодействие	Передозировка
Условия хранения	Срок годности
Действующее вещество	Похожее видео

Форма випуску

таблетки

упаковка

1 табл. містить еверолімус 75 мкг

Фармакологічна дія

Активна речовина препарату Сертикан ® - еверолімус - є інгібітором пролиферативного сигналу. Еверолімус надає імуносупресивні ефект за рахунок пригнічення антиген-активованої проліферації Т-клітин і, відповідно, клональной експансії, спричиненої специфічними ІЛ Т-клітин, (наприклад ІЛ-2 та ІЛ-15). Еверолімус пригнічує внутрішньоклітинний сигнальний шлях, який в нормі призводить до клітинної проліферації, що запускається зв'язуванням цих факторів росту Т-клітин з відповідними рецепторами. Блокада цього сигналу еверолімусом призводить до зупинки поділу клітин на стадії G 1 клітинного циклу.

На молекулярному рівні еверолімус утворює комплекс з цитоплазматическим білком FKBP-12. У присутності еверолімусу відбувається інгібування фосфорилювання р70 S6 кінази, що стимулюється фактором зростання. Оскільки фосфорилування р70 S6 кінази знаходиться під контролем FRAP (так званого m-TOR), ці дані дозволяють припустити, що комплекс еверолімус-FКВР-12 зв'язується з FRAP. FRAP - це ключовий регуляторний білок, який управляє клітинним метаболізмом, зростом і проліферацією; порушення функції FRAP, таким чином, пояснює зупинку клітинного циклу, що викликається еверолімусом. Еверолімус має, отже, відмінний від циклоспорину механізм дії. У доклінічних моделях алотрансплантації була показана більш висока ефективність комбінації еверолімусу з циклоспорином, в порівнянні з ізольованим використанням кожного з них.

Ефект еверолімусу не обмежується впливом на Т-клітини. Він пригнічує стимулюється факторами зростання проліферацію як гемопоетичних, так і негемопоетіческіх клітин (наприклад гладком'язових клітин). Стимулюється фактором зростання проліферація гладких м'язів судин, яка запускається при пошкодженні ендотеліальних клітин і призводить до утворення неоінтими, грає ключову роль в патогенезі хронічного відторгнення.

В експериментальних дослідженнях показано інгібування утворення неоінтими у щурів з алотрансплантатом аорти.

Фармакокінетика

Всмоктування. Після прийому всередину C max досягається через 1-2 ч. У пацієнтів після пересадки концентрація еверолімусу в крові пропорційна дозі в діапазоні доз від 0,25 до 15 мг. На підставі показника AUC відносна біодоступність диспергуючих таблеток в порівнянні з таблетками становить 90%.

Вплив їжі: C max і AUC еверолімусу зменшувалися на 60 і 16% відповідно при прийомі таблеток з дуже жирною їжею. Щоб звести варіабельність до мінімуму, препарат Сертикан ® слід приймати або одночасно з їжею, або без неї.

Розподіл. Співвідношення концентрації еверолімусу в крові і його концентрації в плазмі знаходиться в межах від 17 до 73% і залежить від значень концентрації в діапазоні від 5 до 5000 нг / мл. У здорових добровольців і пацієнтів з помірними порушеннями функції печінки зв'язування з білками плазми становить приблизно 74%. V SS в кінцевій фазі у пацієнтів після трансплантації нирки, які перебувають на підтримуючої терапії, становить (342 ± 107) л.

Метаболізм. Еверолімус є субстратом CYP3A4 і Р-глікопротеїну. Основними шляхами метаболізму, виявленими у людини, були моногідроксілірованіе і О-деалкілування. Два основних метаболіти утворюються шляхом гідролізу циклічного лактона. Жоден з них не має суттєвої імуносупресивної активності. У системному кровотоці знаходиться в основному еверолімус.

Виведення. Після введення одноразової дози міченого радіоактивною міткою еверолімусу пацієнтам після трансплантації, які отримують циклоспорин, більша частина (80%) радіоактивності визначалася в калі, невелика кількість (5%) виділялося з сечею. Незмінена речовина не визначалася ні в сечі, ні в калі.

Фармакокінетика в рівноважному стані

Фармакокінетика у пацієнтів з нирковим і серцевих трансплантатом, які отримували еверолімус 2 рази на добу одночасно з циклоспорином у вигляді мікроемульсії, була порівнянна. Насичення була досягнута 4-й день з кумуляцією в крові в концентраціях, які в 2-3 рази перевищували концентрації в крові після застосування першої дози. Після прийому препарату Т max становить 1-2 ч. При прийомі препарату в дозах 0,75 і 1,5 мг 2 рази на добу середні значення C max складають (11,1 ± 4,6) нг / мл і (20,3 ± 8,0) нг / мл, середні значення AUC - (75 ± 31) нг? ч / мл і (131 ± 59) нг? ч / мл відповідно. При прийомі препарату в дозах 0,75 і 1,5 мг 2 рази на добу С0 еверолімусу в крові становлять, в середньому, (4,1 ± 2,1) нг / м або (7,1 ± 4,6) нг / мл, відповідно (С 0 - базальна концентрація, обумовлена вранці до прийому чергової дози). Експозиція еверолімусу залишається стабільною весь час протягом першого року після трансплантації. З 0 у високому ступені корелювала з AUC з коефіцієнтом кореляції, що коливається між 0,86 і 0,94. На підставі аналізу фармакокінетики у пацієнтів після трансплантації загальний кліренс становить 8,8 л / ч (розкид - 27%), центральний здається V SS становить 110 л (розкид - 36%). T 1/2 становить (28 ± 7) ч.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

Порушення функції печінки. У 8 пацієнтів з помірно вираженими порушеннями функції печінки (клас В за шкалою Child-Pough) AUC еверолімусу збільшувалася приблизно в 2 рази в порівнянні з такою у 8 здорових добровольців. Показник AUC позитивно корелював з концентрацією сироваткового білірубіну і збільшенням ПВ і негативно корелював з концентрацією альбуміну. Якщо концентрація білірубіну складала> 34 мкмоль / л, ПВ було> 1,3 МНО (пролонгація> 4 сек) і / або концентрація альбуміну становила

Порушення функції нирок. Посттрансплантаційного ниркова недостатність (Cl креатиніну - 11-107 мл / хв) не впливала на фармакокінетичні параметри еверолімусу.

Педіатрія. Cl еверолімусу підвищувався в лінійній залежності від віку пацієнта (від 1 до 16 років), площі поверхні тіла (0,49-1,92 м 2) і маси тіла (11-77 кг). У рівноважному стані Cl становив (10,2 ± 3,0) л / ч / м 2, T 1/2 - (30 ± 11) ч.

Дев'ятнадцять de novo пацієнтів після пересадки нирки в віці від 1 року до 16 років отримували препарат Сертикан ® у формі таблеток диспергуючих в дозі 0,8 мг / м 2 (максимально - 1,5 мг) 2 рази на добу з циклоспорином у формі мікроемульсії. У цих пацієнтів AUC еверолімусу становила (87 ± 27) нг? Ч / мл, і відповідала такій у дорослих, які отримують 0,75 мг 2 рази / добу. У рівноважному стані базальна концентрація становила (4,4 ± 1,7) нг / мл.

Дорослі пацієнти. У дорослих пацієнтів у віці від 16 до 70 років спостерігалося зниження кліренсу еверолімусу на 0,33% в рік (зміна дозування не потрібна).

На підставі популяційного аналізу фармакокінетики загальний Cl був вище у пацієнтів негроїдної раси, в середньому, на 20%.

Вплив на ефективність. У реципієнтів нирки і серця протягом 6 місяців після трансплантації був виявлений зв'язок між базальною концентрацією еверолімусу і частотою підтвердженого біопсією гострого відторгнення і тромбоцитопенії.

Таблиця

трансплантація нирки

З 0, нг / мл ? 3,4 3,5-4,5 4,6-5,7 5,8-7,7 7,8-15 відсутність відторгнення 68% 81% 86% 81% 91% Тромбоцитопенія (9 / л) 10% 9% 7% 14% 17% трансплантація серця З 0, нг / мл ? 3,5 3,6-5,3 5,4-7,3 7,4-10,2 10,3-21,8 відсутність відторгнення 65% 69% 80% 85% 85% Тромбоцитопенія (9 / л) 5% 5% 6% 8% 9% показання

Профілактика відторгнення трансплантата нирки і серця у дорослих реципієнтів з низьким і середнім імунологічних ризиком, які отримують базову імуносупресивну терапію циклоспорином в формі мікроемульсії і ГКС.

Протипоказання

Підвищена чутливість до еверолімус, сиролімус або інших компонентів Сертикану.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Дані щодо застосування препарату Сертикан ® при вагітності відсутні.

В експериментальних дослідженнях показано наявність токсичного впливу на репродуктивність, включаючи ембріотоксичність і фетотоксичність. Невідомо, чи існує потенційний ризик для людини. Не слід застосовувати препарат Сертикан ® у вагітних жінок за винятком тих випадків, коли очікувана користь від терапії перевищує потенційний ризик для плоду.

Жінкам дітородного віку слід рекомендувати використовувати ефективні методи контрацепції в період лікування препаратом Сертикан ® і протягом 8 тижнів після закінчення терапії.

Невідомо, чи виділяється еверолімус з грудним молоком людини.

В експериментальних дослідженнях було показано, що еверолімус і / або його метаболіти швидко проникали в молоко лактуючих щурів. Тому жінкам, які отримують препарат Сертикан ®, не слід годувати груддю.

особливі вказівки

Лікування препаратом Сертикан ® повинні починати і проводити тільки лікарі, які мають досвід проведення імуносупресивної терапії після трансплантації органів, і у яких є можливість моніторингу концентрації еверолімусу в цілісній крові.

У клінічних дослідженнях препарат Сертикан ® застосовували одночасно з циклоспорином у вигляді мікроемульсії, Базіліксімаб і ГКС. Застосування препарату Сертикан ® в комбінації з іншими імуносупресивними засобами недостатньо вивчено.

Застосування препарату у пацієнтів з високим імунологічним ризиком недостатньо вивчено.

Не рекомендується спільне застосування препарату Сертикан ® з сильними інгібіторами CYP3A4 (наприклад, кетоконазол, ітраконазол, вориконазол, кларитроміцин, телітроміцин, ритонавір) і індукторами (наприклад рифампіцин, рифабутин), за винятком тих випадків, коли очікувана користь такої терапії перевищує потенційний ризик.

Рекомендується контролювати концентрації еверолімусу в цілісній крові при одночасному застосуванні з індукторами або інгібіторами CYP3A4 і після їх скасування.

У пацієнтів, які отримують терапію імуносупресивними засобами, включаючи препарат Сертикан ®, підвищується ризик розвитку лімфом та інших злоякісних захворювань, особливо шкіри. Абсолютний ризик пов'язаний швидше з тривалістю і інтенсивністю імуносупресії, ніж з використанням конкретного препарату. Слід регулярно контролювати стан пацієнтів для виявлення шкірних новоутворень, рекомендувати зведення до мінімуму вплив УФ випромінювання, сонячного світла і використовувати відповідні сонцезахисні засоби.

Гіперіммуносупрессія, в т.ч. і при використанні схем терапії на основі препарату Сертикан ® призводить до розвитку інфекцій, особливо спричинених опортуністичними патогенами.

Є повідомлення про розвиток фатальних інфекцій і сепсису при застосуванні препарату Сертикан ®. У клінічних дослідженнях препарат Сертикан ® проводили профілактику розвитку пневмонії, викликаної Pneumocystis jiroveci (carini), протягом 12 місяців після трансплантації.

У хворих з постійно зберігається клінічною картиною пневмонії при неефективності терапії антибіотиками і виключення інфекційних, неопластических і інших, не пов'язаних із застосуванням ЛЗ процесів, слід запідозрити интерстициальное ураження легень.

Профілактику розвитку цитомегаловірусної інфекції рекомендували протягом 3 міс після трансплантації, особливо у пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку цієї інфекції.

Спільне застосування препарату Сертикан ® з циклоспорином у формі мікроемульсії у пацієнтів після трансплантації пов'язували з підвищенням вмісту в сироватці холестерину і тригліцеридів, що може зажадати відповідного лікування. Пацієнтів, які отримують препарат Сертикан ®, слід проводити моніторинг з метою виявлення гіперліпідемії і при необхідності проводити лікування гіполіпідемічними засобами і призначати відповідну коригувальну дієту. Необхідно оцінити співвідношення ризик / користь для пацієнтів, у яких виявлено гіперліпідемія до початку терапії імуносупресивними засобами, включаючи препарат Сертикан ®. Також слід оцінити співвідношення ризик / користь продовження терапії препаратом Сертикан ® у пацієнтів з тяжкою рефрактерної гиперлипидемией.

Пацієнтів, які отримують інгібітори ГМГ-КоА-редуктази і / або фібрати, слід спостерігати на предмет розвитку небажаних явищ, викликаних вищевказаними ЛЗ.

Вплив на здатність керувати автотранспортом і працювати з механізмами. Дослідження впливу препарату Сертикан ® на здатність керувати і роботі з механізмами не проводилися.

склад

активна речовина: еверолімус 25 мкг

Спосіб застосування та дози

Сертикан приймають всередину, або завжди разом з їжею, або завжди без неї. Рекомендована початкова доза Сертикану для дорослих пацієнтів з нирковими і серцевими трансплантатами становить по 0,75 мг 2 рази / добу. Препарат слід почати застосовувати якомога швидше після трансплантації. Добову дозу Сертикану завжди поділяють на 2 прийоми. Сертикан приймають в один і той же час з циклоспорином у формі мікроемульсії. Може знадобитися корекція режиму дозування Сертикану з урахуванням досягнутих концентрацій в плазмі крові, переносимості, індивідуальної відповіді на лікування, змін супутньої медикаментозної терапії і клінічної ситуації. Корекцію режиму дозування можна проводити з інтервалами 4-5 днів.

Побічні дії

Нижче перераховані небажані реакції, можливо або ймовірно мають зв'язок із застосуванням препарату Сертикан ®, які були зареєстровані в клінічних дослідженнях III фази (трансплантація нирки або серця).

Інфекційні захворювання: часто - вірусні, бактеріальні та грибкові інфекції, сепсис; іноді - ранова інфекція.

З боку системи кровотворення і лімфатичної системи: дуже часто - лейкопенія 1; часто - тромбоцитопенія 1, анемія 1, коагулопатія, тромботична тромбоцитопенічна пурпура / гемолітичний уремічний синдром; іноді - гемоліз.

З боку ендокринної системи: іноді - гіпогонадизм у чоловіків (зниження рівня тестостерону, підвищення рівня ЛГ).

Порушення метаболізму: дуже часто - гіперхолестеринемія, гіперліпідемія; часто - гіпертригліцеридемія.

З боку судинної системи: часто - підвищення артеріального тиску, лімфоцеле 3, венозний тромбоз.

З боку дихальної системи: часто - пневмонія; іноді - інтерстиціальна хвороба легенів, легеневий альвеолярний протеиноз.

З боку травної системи: часто - болі в животі, діарея, нудота, панкреатит, блювання.

З боку гепатобіліарної системи: іноді - гепатит, порушення функції печінки, жовтяниця, підвищення рівнів АЛТ, ACT, ГГТ.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто - ангіоневротичний набряк 4, акне, ускладнення з боку хірургічної рани; іноді - висип.

З боку кістково-м'язової системи: іноді - біль у м'язах.

З боку сечовидільної системи: часто - інфекції сечових шляхів; іноді - некроз ниркових канальців, пієлонефрит.

Інші: часто - набряк, біль.

Примітка:

1 був встановлений дозозалежний ефект або дане явище спостерігалося значно частіше у пацієнтів, які отримували препарат в дозі 3 мг / сут.

2 при трансплантації серця.

3 при трансплантації нирки.

4 переважно у пацієнтів, які приймають одночасно інгібітори АПФ.

У контрольованих клінічних дослідженнях, в яких пацієнтів спостерігали не менше 1 року, лімфома або лімфопроліферативних захворювання розвивалися у 1,4% пацієнтів, які отримують препарат Сертикан ® (1,5 або 3 мг / добу) в комбінації з іншими імунодепресантами. Злоякісні новоутворення шкіри були зареєстровані у 1,3% пацієнтів, інші типи малігнізації - у 1,2% пацієнтів.

Виникнення цих небажаних явищ може залежати від ступеня і тривалості імуносупресивної терапії. В основних дослідженнях підвищення концентрації креатиніну в сироватці спостерігалося частіше у пацієнтів, які отримують препарат Сертикан ® в комбінації з повною дозою циклоспорину у формі мікроемульсії, ніж у пацієнтів контрольної групи. Загальна частота небажаних явищ була нижче при призначенні зменшеною дози циклоспорину в формі мікроемульсії.

Профіль безпеки препарату Сертикан ® в дослідженнях при застосуванні препарату разом зі зниженою дозою циклоспорину був таким же, як в 3 основних дослідженнях, де призначалася стандартна доза циклоспорину. Однак при застосуванні препарату Сертикан ® разом зі зниженою дозою циклоспорину рідше відзначалося підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові і спостерігалися більш низьке середнє значення і медіана концентрації креатиніну в плазмі, ніж в інших дослідженнях III фази.

При застосуванні m-TOR-інгібіторів, включаючи препарат Сертикан ®, рідко зазначалося ураження паренхіми легких, наприклад запалення паренхіми легенів (пневмоніти) і / або фіброз легень неінфекційної етіології, в поодиноких випадках з летальним результатом. У більшості випадків після відміни терапії препаратом Сертикан ® і / або призначення ГКС відзначалося зникнення даних небажаних реакцій.

лікарська взаємодія

Метаболізується за участю ізоферменту CYP3A4, є субстратом для білка-переносника Р-глікопротеїну, отже, застосування з потужними інгібіторами або індукторами CYP3A4 не рекомендується. Інгібітори Р-глікопротеїну можуть знизити вивільнення еверолімусу з кишкових клітин і підвищити його концентрацію в сироватці. Еверолімус був конкурентним інгібітором CYP3A4 і CYP2D6, потенційно збільшує концентрації ЛЗ, які метаболізуються за участю цих ферментів. Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні еверолімусу з субстратами CYP3A4 і CYP2D6, що мають вузький терапевтичний індекс. Біодоступність еверолімусу значно збільшується при одночасному застосуванні циклоспорину (інгібітор CYP3A4 / Р-глікопротеїну). Циклоспорин в виде микроэмульсии увеличивает AUC эверолимуса на 168% (46-365%) и Cmax - на 82% (25-158%) по сравнению с применением только одного эверолимуса. При изменении дозы циклоспорина может потребоваться коррекция дозы эверолимуса. Клиническая значимость влияния эверолимуса на фармакокинетику циклоспорина минимальна у пациентов с пересадкой почки и сердца, получающих циклоспорин в форме микроэмульсии. Применение эверолимуса после многократных доз рифампицина (индуктор CYP3A4), повышает клиренс эверолимуса в 3 раза, уменьшает Cmax на 58% и AUC - на 63%. Комбинированное применение эверолимуса с рифампицином не рекомендуется. Прием однократной дозы эверолимуса с аторвастатином (субстрат CYP3A4) или правастатином (субстрат Р-гликопротеина) не оказывает клинического влияния на фармакокинетику аторвастатина, правастатина, эверолимуса и на общую биореактивность ГМГ-КоА-редуктазы в плазме. Однако эти результаты не учитывают действие др. ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы. Пациентов, получающих ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы, следует наблюдать на предмет развития рабдомиолиза и др. нежелательных явлений. Умеренные ингибиторы CYP3A4 и Р-гликопротеина (флуконазол, эритромицин, верапамил, никардипин, дилтиазем, нелфинавир, индинавир, ампренавир) могут повышать концентрацию эверолимуса в крови. Индукторы CYP3A4 (зверобой продырявленный, карбамазепин, фенобарбитал, фенитоин, эфавиренз, невирапин) могут повышать метаболизм эверолимуса и снижать его концентрацию в крови. Грейпфрутовый сок влияет на активность цитохрома Р450 и Р-гликопротеина, поэтому следует избегать его одновременного применения с эверолимусом. На фоне лечения эверолимусом вакцинация может быть менее эффективной. Следует избегать использования живых вакцин.

Передозування

В экспериментальных исследованиях было показано, что эверолимус обладает низким потенциалом острой токсичности. После приема внутрь препарата в дозе 2000 мг/кг однократно не наблюдалось летальных исходов или тяжелой токсичности у мышей и крыс (контроль по диапазону значений).

Сообщения о случаях передозировки у человека очень ограничены. Имеется единственный факт случайного проглатывания 1,5 мг эверолимуса ребенком в возрасте 2 лет, при этом нежелательных явлений не наблюдалось. При однократном приеме внутрь в дозах до 25 мг у пациентов после трансплантации отмечалась приемлемая переносимость препарата.

Лечение: во всех случаях передозировки следует начать проведение общих поддерживающих мероприятий.

Умови зберігання

У сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 30 ° C.

Термін придатності

3 роки.

Діюча речовина

Эверолимус

Похожее видео

Дополнительная информация

Сертикан таблетки 250 мкг, 60 шт. производит Новартис, страна производства Швейцария. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Сертикан таблетки 250 мкг, 60 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!