Купить Сафоцид набор, таблетки 4 шт.

Флуконазол

Триазольное противогрибковое средство, является мощным селективным ингибитором синтеза стеролов в клетке грибов. Обладает высокоспецифичным действием, ингибируя активность ферментов грибов, зависимых от цитохрома P450. Блокирует превращение ланостерола клеток грибов в мембранный липид — эргостерол; увеличивает проницаемость клеточной мембраны, нарушает ее рост и репликацию. Флуконазол продемонстрировал активность in vitro и в клинических исследованиях в отношении следующих микроорганизмов: Candida albicans, Candida glabrata (многие штаммы умеренно чувствительны), Candida parapsilosis, Candida tropicalis, Cryptococcus neoformans. Активен при оппортунистических микозах, в т. ч. вызванных Candida spp. (включая генерализованные формы кандидоза на фоне иммунодепрессии), Cryptococcus neoformans и Coccidioides immitis (включая внутричерепные инфекции), Microsporum spp. и Trichophyton spp; при эндемических микозах, вызванных Blastomyces dermatidis, Histoplasma capsulatum (в т. ч. при иммунодепрессии). Не обладает антиандрогенной активностью.

Азитромицин

Антибактериальное средство широкого спектра действия, азалид, действует бактериостатически. Связываясь с 50S субъединицей рибосом, угнетает пептидтранслоказу на стадии трансляции, подавляет синтез белка, замедляет рост и размножение бактерий, в высоких концентрациях оказывает бактерицидный эффект. Обладает активностью в отношении ряда грамположительных, грамотрицательных, анаэробных, внутриклеточных и других микроорганизмов.

В большинстве случаев к азитромицину чувствительны: аэробные грамположительные микроорганизмы: Staphylococcus aureus (метициллин-чувствительный), Streptococcus pneumoniae (пенициллин-чувствительный), Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, стрептококки групп C, G; аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Neisseria gonorrhoeae; анаэробные микроорганизмы: Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella spp., Porphyriomonas spp., Peptostreptococcus spp.; другие микроорганизмы: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi.

Микроорганизмы с приобретаемой резистентностью к азитромицину: Streptococcus pneumoniae (пенициллин-устойчивый).

Микроорганизмы, изначально устойчивые: аэробные грамположительные микроорганизмы: Enterococcus faecalis, Staphylococcus spp. (метициллин-устойчивые стафилококки с очень высокой частотой обладают приобретенной устойчивостью к макролидам); грамположительные бактерии, устойчивые к эритромицину; анаэробы: Bacteroides fragilis.

Секнидазол

Противомикробное и противопротозойное средство; производное нитроимидазола. Оказывает бактерицидное (против грамположительных и грамотрицательных анаэробных бактерий) и амебицидное (внутри- и внекишечное) действие. Секнидазол особенно активен в отношении Trichomonas vaginalis, Giardia lamblia, Entamoeba histolytica. Взаимодействует с ДНК микробной клетки, вызывает нарушение спиральной структуры, разрыв нитей, подавление синтеза нуклеиновых кислот и гибель клетки.
Фармакокинетика
Флуконазол

Абсорбция — высокая, биодоступность — 90%. Одновременный прием пищи не влияет на абсорбцию препарата. После приема внутрь натощак 150 мг время достижения максимальной концентрации — 0,5–1,5 ч, максимальная концентрация флуконазола в плазме (Cmax) составляет 90% от концентрации в плазме при внутривенном введении в дозе 2,5–3,5 мг/л. Связь с белками плазмы — 11–12%. Концентрация в плазме находится в прямой зависимости от дозы. Флуконазол хорошо проникает во все биологические жидкости организма. Концентрация активного вещества в грудном молоке, суставной жидкости, слюне, мокроте и перитонеальной жидкости аналогична таковой в плазме. Постоянные значения в вагинальном секрете достигаются через 8 ч после приема внутрь и удерживаются на этом уровне не менее 24 ч. Хорошо проникает в спинномозговую жидкость (СМЖ), при грибковом менингите концентрация в СМЖ составляет около 85% от таковой в плазме. В потовой жидкости, эпидермисе и роговом слое (селективное накопление) достигаются концентрации, превышающие сывороточные. Объем распределения приближается к общему содержанию воды в организме; период полувыведения (T1/2) флуконазола составляет около 30 ч. Выводится преимущественно почками (80% — в неизмененном виде, 11% — в виде метаболитов). Клиренс флуконазола пропорционален клиренсу креатинина (КК). Фармакокинетика флуконазола существенно зависит от функционального состояния почек, при этом существует обратная зависимость между T1/2 и КК. После гемодиализа в течение 3 ч концентрация флуконазола в плазме снижается на 50%. Длительный период полувыведения из плазмы крови позволяет принимать флуконазол при вагинальном кандидозе однократно.

Азитромицин

Азитромицин быстро всасывается из желудочно-кишечного тракта (ЖКТ), что обусловлено его устойчивостью в кислой среде и липофильностью. После приема внутрь 500 мг максимальная концентрация азитромицина в плазме крови достигается через 2,5 — 2,96 ч и составляет 0,4 мг/л. Биодоступность составляет 37%. Азитромицин хорошо проникает в дыхательные пути, органы и ткани урогенитального тракта (в частности в предстательную железу), в кожу и мягкие ткани. Высокая концентрация в тканях (в 10–50 раз выше, чем в плазме крови) и длительный период полувыведения обусловлены низким связыванием азитромицина с белками плазмы крови, а также его способностью проникать в эукариотические клетки и концентрироваться в среде с низким рН, окружающей лизосомы. Это, в свою очередь, определяет большой кажущийся объем распределения (31,1 л/кг) и высокий плазменный клиренс. Способность азитромицина накапливаться преимущественно в лизосомах особенно важна для элиминации внутриклеточных возбудителей. Доказано, что фагоциты доставляют азитромицин в места локализации инфекции, где он высвобождается в процессе фагоцитоза. Концентрация азитромицина в очагах инфекции достоверно выше, чем в здоровых тканях (в среднем на 24–34%) и коррелирует со степенью воспалительного отека. Несмотря на высокую концентрацию в фагоцитах, азитромицин не оказывает существенного влияния на их функцию. Азитромицин сохраняется в бактерицидных концентрациях в течение 5–7 дней после приема последней дозы. В печени деметилируется, образующиеся метаболиты не активны. У азитромицина очень длинный период полувыведения — 35–50 ч. Период полувыведения из тканей значительно больше. Азитромицин выводится, в основном, в неизмененном виде — 50% кишечником, 6% почками.

Секнидазол

После приема внутрь быстро всасывается из ЖКТ; биодоступность — около 80%. После однократного приема внутрь 2 г максимальная концентрация в плазме достигается через 3–4 ч. Метаболизируется в печени. Период полувыведения секнидазола из плазмы крови составляет около 25 ч. Препарат медленно выводится из организма, в основном почками; около 50% принятой дозы экскретируется за 120 ч. Проходит через гематоэнцефалический и плацентарный барьеры, экскретируется в грудное молоко.

Safocid

Таблеток набір. За 4 таблетки (одна таблетка - флуконазол, одна таблетка - азитроміцин, дві таблетки - секнідазол) в контурну чарункову упаковку (блістер) з плівки полівінілхлоридної і фольги алюмінієвої. 1 або 3 блістери разом з інструкцією із застосування в пачку картонну.

4 шт.

флуконазол

Триазольного протигрибковий засіб, є потужним селективним інгібітором синтезу стеролів у клітині грибів. Володіє високоспецифічний дією, пригнічуючи активність ферментів грибів, залежних від цитохрому P450. Блокує перетворення ланостерола клітин грибів в мембранний ліпід - ергостерол; збільшує проникність клітинної мембрани, порушує її зростання і реплікацію. Флуконазол продемонстрував активність in vitro і в клінічних дослідженнях щодо таких мікроорганізмів: Candida albicans, Candida glabrata (багато штамів помірно чутливі), Candida parapsilosis, Candida tropicalis, Cryptococcus neoformans. Активний при опортуністичних мікозах, у т. Ч. Спричинених Candida spp. (Включаючи генералізовані форми кандидозу на тлі імунодепресії), Cryptococcus neoformans і Coccidioides immitis (включаючи внутрішньочерепні інфекції), Microsporum spp. і Trichophyton spp; при ендемічних мікозах, викликаних Blastomyces dermatidis, Histoplasma capsulatum (в т. ч. при імунодепресії). Не володіє антиандрогенной активністю.

азитроміцин

Антибактеріальний засіб широкого спектра дії, азаліди, діє бактеріостатично. Зв'язуючись з 50S субодиницею рибосом, пригнічує пептидтранслокази на стадії трансляції, пригнічує синтез білка, сповільнює ріст і розмноження бактерій, при високих концентраціях виявляє бактерицидний ефект. Володіє активністю відносно ряду грампозитивних, грамнегативних, анаеробних, внутрішньоклітинних та інших мікроорганізмів.

У більшості випадків до азитроміцину чутливі: аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus (метицилін-чутливий), Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-чутливий), Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, стрептококи груп C, G; аеробні грамнегативні мікроорганізми: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Neisseria gonorrhoeae; анаеробні мікроорганізми: Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella spp., Porphyriomonas spp., Peptostreptococcus spp .; інші мікроорганізми: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi.

Мікроорганізми з купується резистентністю до азитроміцину: Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-стійкий).

Мікроорганізми, спочатку стійкі: аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus faecalis, Staphylococcus spp. (Метицилін-стійкі стафілококи з дуже високою частотою володіють набутою стійкістю до макролідів); грампозитивні бактерії, стійкі до дії еритроміцину; анаероби: Bacteroides fragilis.

Секнідазол

Протимікробну і протипротозойний засіб; похідне нітроімідазолу. Надає бактерицидну (проти грам позитивних та грам анаеробних бактерій) і амебіцідное (внутрішньо-і позакишкове) дію. Секнідазол особливо активний щодо Trichomonas vaginalis, Giardia lamblia, Entamoeba histolytica. Взаємодіє з ДНК мікробної клітини, викликає порушення спіральної структури, розрив ниток, пригнічення синтезу нуклеїнових кислот і загибель клітини.
Фармакокінетика
флуконазол

Абсорбція - висока, біодоступність - 90%. Одночасний прийом їжі не впливає на абсорбцію препарату. Після прийому всередину натщесерце 150 мг час досягнення максимальної концентрації - 0,5-1,5 год, максимальна концентрація флуконазолу в плазмі (Cmax) становить 90% від концентрації в плазмі при внутрішньовенному введенні в дозі 2,5-3,5 мг / л . Зв'язок з білками плазми - 11-12%. Концентрація в плазмі перебуває в прямій залежності від дози. Флуконазол добре проникає в усі біологічні рідини організму. Концентрація активної речовини в грудному молоці, суглобовій рідині, слині, мокротинні і перитонеальній рідині аналогічна такій в плазмі. Постійні значення в вагінальному секреті досягаються через 8 годин після прийому всередину і утримуються на цьому рівні не менше 24 год. Добре проникає в спинномозкову рідину (СМР), при грибковому менінгіті концентрація в спинномозковій рідині становить близько 85% від такої в плазмі. В потовій рідині, епідермісі і роговомушарі (селективне накопичення) досягаються концентрації, що перевищують сироваткові. Обсяг розподілу наближається до загального вмісту води в організмі; період напіввиведення (T1 / 2) флуконазолу становить близько 30 год. Виводиться переважно нирками (80% - в незміненому вигляді, 11% - у вигляді метаболітів). Кліренс флуконазолу пропорційний кліренсу креатиніну (КК). Фармакокінетика флуконазолу суттєво залежить від функціонального стану нирок, при цьому існує зворотна залежність між T1 / 2 і КК. Після гемодіалізу протягом 3 год концентрація флуконазолу в плазмі знижується на 50%. Тривалий період напіввиведення з плазми крові дозволяє приймати флуконазол при вагінальному кандидозі одноразово.

азитроміцин

Азитроміцин швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту (ШКТ), що обумовлено його стійкістю в кислому середовищі і ліпофільність. Після прийому всередину 500 мг максимальна концентрація азитроміцину в плазмі крові досягається через 2,5 - 2,96 год і становить 0,4 мг / л. Біодоступність становить 37%. Азитроміцин добре проникає в дихальні шляхи, органи і тканини урогенітального тракту (зокрема в передміхурову залозу), в шкіру та м'які тканини. Висока концентрація в тканинах (в 10-50 разів вище, ніж в плазмі крові) і тривалий період напіввиведення обумовлені низьким зв'язуванням азитроміцину з білками плазми крові, а також його здатністю проникати в еукаріотичні клітини і концентруватися в середовищі з низьким рН, що оточує лізосоми. Це, в свою чергу, визначає великий уявний об'єм розподілу (31,1 л / кг) і високий плазмовий кліренс. Здатність азитроміцину накопичуватись переважно в лізосомах особливо важлива для елімінації внутрішньоклітинних збудників. Доведено, що фагоцити доставляють азитроміцин в місця локалізації інфекції, де він вивільняється в процесі фагоцитозу. Концентрація азитроміцину в осередках інфекції достовірно вище, ніж в здорових тканинах (у середньому на 24-34%) і корелює зі ступенем запального набряку. Незважаючи на високу концентрацію в фагоцитах, азитроміцин не чинить істотного впливу на їх функцію. Азитроміцин зберігається в бактерицидних концентраціях протягом 5-7 днів після прийому останньої дози. У печінки деметилюється, метаболіти, що утворюються неактивні. У азитроміцину дуже довгий період напіввиведення - 35-50 год. Період напіввиведення з тканин значно більше. Азитроміцин виводиться, в основному, в незміненому вигляді - 50% кишечником, 6% нирками.

Секнідазол

Після прийому всередину швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту; біодоступність - близько 80%. Після одноразового прийому всередину 2 г максимальна концентрація в плазмі досягається через 3-4 год. Метаболізується в печінці. Період напіввиведення секнідазолу з плазми крові становить близько 25 год. Препарат повільно виводиться з організму, в основному нирками; близько 50% дози міститься за 120 ч. Проходить через гематоенцефалічний і плацентарний бар'єри, в грудне молоко.

Поєднані інфекції сечостатевого тракту, що передаються статевим шляхом, такі як гонорея, трихомоніаз, хламідіоз, бактеріальний вагіноз, грибкові інфекції, а також супроводжуючі їх специфічні і неспецифічні цистити, уретрити, вульвовагиніти і цервіцити.

Підвищена чутливість до флуконазолу, інших компонентів препарату або азольних сполук з подібною флуконазолу структурою; підвищена чутливість до азитроміцину або до інших компонентів препарату; підвищена чутливість до еритроміцину, інших макролідів, кетоліди; підвищена чутливість до секнідазолу, інших похідних імідазолу або інших компонентів препарату.
Одночасне застосування з препаратами, що подовжують інтервал QT і метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP3A4, такими як цизаприд, астемізол, еритроміцин, пімозид, хінідин і аміодарон (див. Розділ «Взаємодія з іншими лікарськими препаратами»); одночасний прийом з ерготаміном, дигідроерготаміном.
Порушення функції печінки тяжкого ступеня, органічні захворювання центральної нервової системи, захворювання крові (в т. Ч. В анамнезі); вагітність, період грудного вигодовування; дитячий вік до 18 років.
З обережністю
Порушення функції печінки легкого і середнього ступеня тяжкості; термінальна ниркова недостатність з СКФ (швидкість клубочкової фільтрації) менше 10 мл / хв; у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у літніх пацієнтів): з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT, у пацієнтів, які отримують терапію антиаритмічними препаратами класів IA (прокаїнамід) і III (дофетилід, соталол), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин і левофлоксацин), з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо в разі гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією серця або тяжкою серцевою недостатністю, з органічними захворює ями серця; одночасне застосування дигоксину, варфарину, циклоспорину; одночасний прийом терфенадину; міастенія.

Сафоцід протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).

флуконазол
При застосуванні флуконазолу 150 мг з приводу вагінального кандидозу поліпшення симптомів зазвичай спостерігається через 24 год, але для їх повного зникнення іноді потрібно кілька днів. Якщо симптоми протягом декількох днів, слід звернутися до лікаря. Повідомлялося про випадки суперінфекції, викликаної відмінними від Candida albicans штамами Candida, які часто мають природну резистентністю до флуконазолу (наприклад, Candida krusei). У подібних випадках може знадобитися альтернативна протигрибкова терапія.
Під час застосування флуконазолу у пацієнтів в рідкісних випадках розвивалися анафілактоїдні реакції та ексфоліативні ураження шкіри, такі як синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. ВІЛ-інфіковані пацієнти більш схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні багатьох препаратів.
У рідкісних випадках застосування флуконазолу супроводжувалось токсичними змінами печінки, у т. Ч. З летальним результатом, головним чином у пацієнтів з серйозними супутніми захворюваннями. У разі гепатотоксичних ефектів, пов'язаних з флуконазолом, не відзначено явної залежності їх від загальної добової дози, тривалості терапії, статі, і віку пацієнта. Гепатотоксична дія флуконазолу зазвичай було оборотним; ознаки його зникали після припинення терапії.
Як і інші азоли, флуконазол може викликати збільшення інтервалу QT на ЕКГ. При застосуванні флуконазолу збільшення інтервалу QT і мерехтіння або тріпотіння шлуночків відзначали дуже рідко у пацієнтів з важкими захворюваннями з множинними факторами ризику, такими як органічні захворювання серця, порушення електролітного балансу і сприяє розвитку подібних порушень супутня терапія. Тому у таких пацієнтів з потенційно проаритмичними станами застосовувати флуконазол слід з обережністю.
Пацієнтам із захворюваннями печінки, серця і нирок перед застосуванням препарату рекомендується проконсультуватися з лікарем.
азитроміцин
Азитроміцин слід приймати, принаймні, за одну годину до або через дві години після прийому антацидних препаратів.
Азитроміцин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості через можливість розвитку фульминантного гепатиту і печінкової недостатності тяжкого ступеня.
При порушеннях функції нирок: у пацієнтів з СКФ 10-80 мл / хв корекція дози не потрібна, терапію азитроміцином слід проводити з обережністю під контролем стану функції нирок.
При тривалому прийомі азитроміцину можливий розвиток псевдомембранозного коліту, викликаного Clostridium difficile, як у вигляді легкої діареї, так і важкого коліту. При розвитку антибіотик-асоційованої діареї на фоні прийому препарату, а також через 2 місяці після закінчення терапії слід виключити клострідіальном псевдомембранознийколіт. Застосування препаратів, що гальмують перистальтику кишечника, при розвитку псевдомембранозного коліту протипоказано.
При лікуванні макролідами, в тому числі азитромицином, спостерігалося подовження серцевої реполяризації та інтервалу QT, підвищують ризик розвитку серцевих аритмій, в тому числі аритмії типу «пірует», які можуть призвести до зупинки серця. Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у літніх пацієнтів), в тому числі з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT; у пацієнтів, що приймають антиаритмічні препарати класів IA (хінідин, прокаїнамід), III (дофетилід, аміодарон і соталол), цизаприд, терфенадин, антипсихотичні препарати (пімозид), антидепресанти (циталопрам), фторхінолони (моксифлоксацин і левофлоксацин), у пацієнтів з порушеннями водно -електролітного балансу, особливо в разі гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією серця, або тяжкою серцевою недостатністю.
Застосування азитроміцину може спровокувати розвиток миастенического синдрому або викликати загострення міастенії.
Секнідазол
При одночасному прийомі непрямих антикоагулянтів необхідно частіше визначати протромбіновий час і здійснювати моніторинг МНО (міжнародного нормалізованого відношення) і при необхідності коректувати дозу антикоагулянту під час лікування і протягом 8 днів після закінчення терапії секнідазол.
У зв'язку з тим, що при спільному застосуванні з алкоголем може розвинутися дисульфірамоподібна реакція (спазми в животі, нудота, блювота, головний біль, приплив крові до обличчя), на час терапії секнідазол і протягом 5 днів після її завершення необхідно відмовитися від вживання алкогольних напоїв та лікарських препаратів, що містять алкоголь.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і роботі з механізмами
Досліджень про вплив набору таблеток Сафоцід на здатність керувати транспортними засобами, механізмами, не проводилося. Пацієнти повинні бути попереджені про можливість розвитку запаморочення і появи судом, порушення зору, порушення координації руху. При появі описаних небажаних явищ слід утриматися від виконання зазначених видів діяльності.

флуконазол
1 таблетка містить:
активна речовина: флуконазол - 150 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат, кроскармелоза натрію, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний, барвник яскраво-червоний [Понсо 4R] [Е 124].

азитроміцин
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить:
активна речовина: азитроміцину дигідрат - тисячі сорок вісім мг (у перерахунку на азитроміцин - 1000 мг); допоміжні речовини: натрію лаурилсульфат, натрію кроскармелоза, повідон-К30, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний; склад оболонки: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), діетилфталат, тальк, титану діоксид, макрогол-4000, барвник яскраво-червоний [Понсо 4R] [Е 124].

Секнідазол
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить:
активна речовина: секнідазол - 1000 мг; допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, карбоксиметилкрохмаль натрію, повідон (PVPK - 30), тальк, магнію стеарат; склад оболонки: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), діетилфталат, тальк, титану діоксид, макрогол-4000.

Всередину. Приймають одночасно всі 4 таблетки, що входять до складу блістери, з урахуванням прийому їжі (т. К. Всмоктування азитроміцину змінюється при одночасному прийомі їжі, його краще прийняти за годину до їди або через 2 години після їжі), одноразово.

флуконазол

Переносимість препарату зазвичай дуже хороша.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, судоми, зміна смаку, парестезія, безсоння, сонливість, тремор.

З боку травної системи: біль у животі, блювота, нудота, діарея, метеоризм, диспепсія, сухість слизової оболонки порожнини рота, запор; підвищення сироваткової активності амінотрансфераз (аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ)), лужної фосфатази, гепатит, гепатоцелюлярний некроз, жовтяниця, холестаз, гепатоцеллюлярное пошкодження, порушення функції печінки, підвищення концентрації білірубіну, гепатотоксичність, в деяких випадках з летальним результатом.

Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж шкіри, кропив'янка, алопеція, ексфоліативні ураження шкіри, включаючи синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, лікарська висип, анафілаксія (включаючи ангіоневротичний набряк), набряк обличчя.

З боку крові та лімфатичної системи: лейкопенія, включаючи нейтропенію та агранулоцитоз, тромбоцитопенія, анемія.

З боку серцево-судинної системи: збільшення інтервалу QT на ЕКГ, аритмія шлуночкова тахисистолическая типу «пірует».

З боку обміну речовин: підвищення концентрації холестерину і тригліцеридів в плазмі крові, гіпокаліємія.

Інші: слабкість, астенія, підвищена втомлюваність, гарячка, підвищена пітливість, біль у м'язах, вертиго.

азитроміцин

З боку травної системи: діарея, нудота, блювота, біль у животі, метеоризм, диспепсія, запор, гастрит, дисфагія, здуття живота, сухість слизової оболонки порожнини рота, відрижка, виразки слизової оболонки порожнини рота, підвищення секреції слинних залоз, зміна кольору язика , панкреатит; гепатит, порушення функції печінки, холестатична жовтяниця, печінкова недостатність (в окремих випадках з летальним результатом в основному на тлі тяжкого порушення функції печінки), некроз печінки, фульмінантний гепатит.

Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж шкіри, кропив'янка, дерматит, сухість шкіри, пітливість, реакція фотосенсибілізації, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, ангіоневротичний набряк, реакція гіперчутливості, анафілактичні реакції.

Інфекційні захворювання: кандидоз, у тому числі слизової оболонки порожнини рота і геніталій, пневмонія, фарингіт, гастроентерит, респіраторні захворювання, риніт, псевдомембранознийколіт.

З боку нирок і сечовивідних шляхів: дизурія, біль в області нирок, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.

З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, "припливи" крові до обличчя, зниження артеріального тиску, збільшення інтервалу QT на електрокардіограмі, аритмія шлуночкова тахисистолическая типу «пірует», шлуночковатахікардія.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, порушення смакових відчуттів, парестезії, сонливість, безсоння, нервозність, ажитація, гіпестезія, тривога, агресія, непритомність, судоми, психомоторна гіперактивність, втрата нюху, перекручення нюху, втрата смакових відчуттів, міастенія, марення , галюцинації.

З боку крові та лімфатичної системи: лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія.

З боку органів слуху та лабіринтові порушення: розлад слуху, вертиго, порушення слуху, в тому числі глухота і / або шум у вухах.

З боку опорно-рухового апарату: остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль в шиї, біль у суглобах.

Інші: астенія, анорексія, нездужання, відчуття втоми, набряк обличчя, біль у грудях, лихоманка, набряки; метроррагии, порушення функції яєчок, порушення зору, задишка, носова кровотеча.

Лабораторні дані: зниження кількості лімфоцитів, підвищення кількості еозинофілів, підвищення кількості базофілів, підвищення кількості моноцитів, підвищення кількості нейтрофілів, зниження концентрації бікарбонатів у плазмі крові, підвищення активності АСТ, АЛТ, підвищення концентрації білірубіну в плазмі крові, підвищення концентрації сечовини в плазмі крові, підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові, зміна вмісту калію в плазмі крові, підвищення активності лужної фосфатази в плазмі крові, підвищення вмісту хл ора в плазмі крові, підвищення концентрації глюкози в крові, збільшення кількості тромбоцитів, підвищення гематокриту, підвищення концентрації бікарбонатів в плазмі крові, зміна змісту натрію в плазмі крові.

Секнідазол

Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, боль в животе, «металлический» привкус во рту, глоссит, стоматит.

Со стороны крови и лимфатической системы: лейкопения (умеренная и обратимая).

Со стороны нервной системы: головокружение, нарушение координации движений, атаксия, парестезии, полинейропатия.

Аллергические реакции: крапивница, сыпь, ангионевротический отек, анафилактическая реакция.

Прочие: лихорадка.

Флуконазол

Одновременное применение со следующими препаратами противопоказано:

Астемизол: одновременное применение с астемизолом или другими препаратами, метаболизм которых осуществляется изоферментами системы цитохрома Р450, может сопровождаться повышением плазменных концентраций этих средств. Повышенные концентрации астемизола в плазме крови могут приводить к удлинению интервала QT и в некоторых случаях к развитию аритмии желудочковой тахисистолической типа «пируэт».

Амиодарон: возможно ингибирование метаболизма амиодарона; одновременное применение может приводить к удлинению интервала QT.

Пимозид: возможно повышение концентрации пимозида в плазме крови, что может приводить к удлинению интервала QT и развитию аритмии типа «пируэт».

Терфенадин: возможно возникновение серьезных аритмий в результате увеличения интервала QT. Одночасний прийом Флуконазолу в дозах 400 мг / добу і більше з терфенадином протипоказаний. Лікування флуконазолом у дозах менше 400 мг / добу в поєднанні з терфенадином слід проводити під ретельним контролем.

Хинидин: возможно ингибирование метаболизма хинидина; применение хинидина ассоциируется с удлинением интервала QT и редкими случаями развития аритмии желудочковой тахисистолической типа «пируэт».

Цизаприд: при одновременном применении возможно выраженное увеличение плазменной концентрации цизаприда и развитие нежелательных реакции со стороны сердца (увеличение интервала QT на ЭКГ, аритмия типа «пируэт»).

Эритромицин: одновременное применение потенциально приводит к повышенному риску развития кардиотоксичности (удлинение интервала QT, аритмия желудочковая типа «пируэт») и, вследствие этого, внезапной сердечной смерти.

Следует соблюдать осторожность и, возможно, корректировать дозы при одновременном применении следующих препаратов и флуконазола:

Препараты, влияющие на флуконазол:

Гидрохлоротиазид увеличивает концентрацию флуконазола в плазме на 40% (клиническая значимость маловероятна).

Рифампицин повышает метаболизм флуконазола, вследствие чего уменьшается его концентрация в плазме. Может потребоваться повышение дозы флуконазола.

Препараты, на которые влияет флуконазол:

Флуконазол является мощным ингибитором изоферментов CYP2C9 и CYP2C19 цитохрома P450 и умеренным ингибитором изофермента CYP3A4. Кроме того, помимо перечисленных далее эффектов, существует риск повышения в плазме крови концентрации и других лекарственных средств, метаболизируемых изоферментами CYP2C9, CYP2C19 и CYP3A4 при одновременном применении с флуконазолом. В связи с этим следует соблюдать осторожность при одновременном применении перечисленных препаратов, а при необходимости подобных комбинаций пациенты должны находиться под тщательным медицинским наблюдением. Следует учитывать, что ингибирующий эффект флуконазола сохраняется в течение 4–5 дней после отмены препарата в связи с длительным периодом полувыведения.

Алфентанил: отмечается уменьшение клиренса и увеличение периода полувыведения алфентанила; может потребоваться коррекция дозы алфентанила.

Азитромицин: при одновременном применении выраженного фармакокинетического взаимодействия между обоими препаратами не установлено.

Амитриптилин, нортриптилин: отмечается увеличение эффекта; при необходимости следует корректировать дозу амитриптилина/нортриптилина.

Антикоагулянты: у пациентов, получающих антикоагулянты кумаринового типа или производные индандиона, необходимо постоянно контролировать протромбиновое время в период терапии и в течение 8 дней после одновременного применения (возможно увеличение протромбинового времени).

Алкалоиды барвинка: возможно увеличение концентрации алкалоидов барвинка (например, винкристина и винбластина) в плазме крови (риск нейротоксичности).

Бензодиазепины (короткого действия): флуконазол повышает плазменные концентрации мидазолама и триазолама; может потребоваться снижение дозы бензодиазепинов и тщательный контроль состояния пациентов.

Блокаторы кальциевых каналов: некоторые антагонисты кальция (нифедипин, исрадипин, амлодипин, верапамил и фелодипин) метаболизируются изоферментом CYP3A4. Флуконазол может увеличивать системную экспозицию антагонистов кальция. Рекомендован контроль развития побочных эффектов.

Витамин А. Имеется сообщение об одном случае развития нежелательных реакций со стороны центральной нервной системы (ЦНС) в виде псевдоопухоли мозга при одновременном применении полностью трансретиноевой кислоты и флуконазола, которые исчезли после отмены флуконазола. При применении данной комбинации следует помнить о возможности возникновения нежелательных реакций со стороны ЦНС.

Вориконазол (ингибитор изоферментов CYP2C9, CYP2C19 и CYP3A4): одновременное применение вориконазола и флуконазола приводит к увеличению концентрации и AUC вориконазола. Одновременное применение данных препаратов не рекомендуется.

Галофантрин: флуконазол может увеличивать концентрацию галофантрина в плазме крови; возможно развитие аритмии желудочковой тахисистолической типа «пируэт», поэтому совместное применение их не рекомендуется.

Зидовудин: флуконазол повышает Cmax и AUC зидовудина соответственно на 84% и 74%, вследствие снижения его клиренса приблизительно на 45%. Поэтому возможно повышение риска побочных эффектов зидовудина. Пациенты должны тщательно наблюдаться на предмет развития связанных с зидовудином побочных реакций.

Ивакафтор: при одновременном применении с ивакафтором, стимулятором муковисцидозного регулятора трансмембранной проводимости (CFTR), наблюдалось увеличение экспозиции ивакафтора в 3 раза и экспозиции гидроксиметил-ивакафтора (М1) в 1,9 раза. Пациентам, одновременно принимающим умеренные ингибиторы CYP3А, такие как флуконазол и эритромицин, рекомендуется снижение дозы ивакафтора до 150 мг один раз в сутки.

Карбамазепин: флуконазол повышает плазменную концентрацию карбамазепина на 30%. Необходимо учитывать риск развития токсичности карбамазепина.

Лозартан: флуконазол угнетает метаболизм лозартана до его активного метаболита (Е-31 74); необходим регулярный контроль артериального давления.

Метадон: флуконазол может увеличивать плазменную концентрацию метадона; может понадобиться коррекция дозы метадона.

Нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП): флуконазол может увеличивать системную экспозицию НПВП.

Невирапин: совместный прием с флуконазолом увеличивает приблизительно на 100% экспозицию невирапина. Необходимо тщательное наблюдение за пациентами.

Возможно увеличение периода полувыведения пероральных гипогликемических средств — производных сульфонилмочевины (хлорпропамид, глибенкламид, глипизид, толбутамид) при одновременном приеме с флуконазолом.

Пероральные контрацептивы: при применении 200 мг флуконазола наблюдалось увеличение AUC этинилэстрадиола на 40% и левоноргестрела — на 24%. Не ожидается влияния флуконазола на эффективность комбинированных пероральных контрацептивов.

Рифабутин: возможно увеличение концентрации рифабутина в плазме; при одновременном применении описаны случаи увеита.

Саквинавир: при одновременном применении с флуконазолом AUC саквинавира повышается приблизительно на 50%, Cmax — на 55%, клиренс саквинавира уменьшается приблизительно на 50%; может понадобиться коррекция дозы саквинавира.

Флуконазол повышает концентрацию сиролимуса в плазме крови; необходима коррекция дозы сиролимуса в зависимости от эффекта/концентрации.

Флуконазол повышает концентрацию в плазме такролимуса; пациентов следует тщательно наблюдать (риск нефротоксического действия) и корректировать в дозу такролимуса в зависимости от степени повышения его концентрации в плазме крови.

Флуконазол повышает концентрацию теофиллина в плазме крови; больные, у которых имеется вероятность развития теофиллиновой интоксикации, должны находиться под наблюдением с целью раннего выявления симптомов передозировки теофиллина.

Тофацитиниб: экспозиция тофацитиниба увеличивается при его совместном применении с препаратами, которые являются одновременно умеренными ингибиторами изофермента CYP3A4 и мощными ингибиторами изофермента CYP2С19 (например, флуконазол). Возможно, может понадобиться коррекция дозы тофацитиниба.

Флуконазол повышает концентрацию фенитоина в плазме крови; необходимы контроль концентрации фенитоина в плазме крови и, при необходимости, коррекция дозы.

Фентанил: флуконазол значительно удлиняет время выведения фентанила; повышение концентрации фентанила может привести к угнетению дыхательной функции.

При одновременном применении флуконазола с ингибиторами ГМГ-КоА-редуктазы, метаболизируемыми изоферментом CYP3A4 (такими как аторвастатин и симвастатин) или изоферментом CYP2D6 (такими как флувастатин), риск развития миопатии и рабдомиолиза увеличивается. В случае необходимости одновременной терапии указанными препаратами следует наблюдать пациентов с целью выявления симптомов миопатии и рабдомиолиза.

Циклоспорин: возможно повышение концентрации циклоспорина при одновременном применении с флуконазолом в дозе 200 мг/сут.

Циклофосфамид: при одновременном применении с флуконазолом отмечается увеличение сывороточных концентраций билирубина и креатинина. Данная комбинация допустима с учетом риска увеличения концентраций билирубина и креатинина.

Азитромицин

Азитроміцин слабо взаємодіє з ізоферментами цитохрому P450. Точно невідомо, що азитроміцин бере участь в фармакокінетичні взаємодії аналогічних еритроміцину та інших макролідів, азитроміцин не є індуктором і інгібітором ізоферментів цитохрому P450.

Антациды (алюминий и магнийсодержащие) замедляют и снижают абсорбцию.

Антикоагулянты: при совместном применении с антикоагулянтами непрямого действия кумаринового ряда (варфарин) возможно усиление антикоагуляционного эффекта; пацієнтам необхідний ретельний контроль протромбінового часу.

Дигоксин: возможно повышение концентрации дигоксина в плазме крови; при совместном приеме необходимо контролировать концентрацию дигоксина в крови.

Зидовудин: азитромицин оказывает незначительное влияние на фармакокинетику, в том числе выведение почками, зидовудина и его глюкуронидного метаболита, однако увеличивается концентрация активного метаболита — фосфорилированного зидовудина в моноядерных клетках периферической крови (клиническое значение данного факта не определено).

Нелфинавир: при одновременном применении наблюдалось повышение равновесной концентрации азитромицина в плазме крови; клинически значимых побочных эффектов не наблюдалось и коррекции дозы азитромицина не требуется.

Рифабутин: при одновременном применении наблюдалась нейтропения. Несмотря на то, что нейтропения ассоциировалась с применением рифабутина, связь между применением комбинации азитромицина и рифабутина и нейтропенией не установлена.

Ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы: были получены отдельные сообщения о случаях рабдомиолиза у пациентов, одновременно принимающих азитромицин и ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы.

Терфенадин: необходимо учитывать, что при одновременном применении с антибиотиками класса макролидов возможны аритмия и удлинение QT интервала.

Циклоспорин: при одновременном применении необходимо контролировать концентрацию циклоспорина в плазме крови и соответственно корректировать дозу.

Циметидин не влияет на фармакокинетику азитромицина, при условии применения циметидина за 2 часа до азитромицина.

Ерготамін і дигідроерготамін: посилення токсичної дії (вазоспазм, дизестезия); спільне застосування не рекомендується.

Секнидазол

Усиливает действие непрямых антикоагулянтов (производных кумарина или индандиона) и повышает риск возникновения кровотечений за счет снижения печеночного метаболизма антикоагулянтов.

Одновременный прием с дисульфирамом приводит к развитию острого делирия, спутанности сознания; спільне застосування не рекомендується.

Аналогично дисульфираму вызывает непереносимость этанола (см. раздел «Особые указания»).

Случаи передозировки набора таблеток Сафоцид не описаны. В случае передозировки следует немедленно обратиться к врачу.

Флуконазол. Симптомы: галлюцинации, параноидальное поведение. Лікування: симптоматичне; промывание желудка (при необходимости), форсированный диурез. Гемодиализ в течение 3 часов снижает концентрацию флуконазола в плазме крови приблизительно на 50%.

Азитромицин. Симптомы: тошнота, временная потеря слуха, рвота, диарея. Лікування: симптоматичне; прием активированного угля, контроль жизненно важных функций.

Секнидазол. Симптомы: усиление дозозависимых побочных эффектов. Лікування: симптоматичне; промывание желудка, прием активированного угля.

В защищенном от света и влаги месте при температуре не выше 30 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.

3 роки

Азитромицин, Секнидазол, Флуконазол

Сафоцид набор, таблетки 4 шт. производит Лайка Лэбс Лимитед, страна производства Индия. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Сафоцид набор, таблетки 4 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!