Купить Ревлимид капсулы 25 мг, 21 шт.

Фармакодинамика

Противоопухолевое средство, иммуномодулятор, который обладает как иммуномодулирующими, так и антиангиогенными свойствами. Ингибирует секрецию провоспалительных цитокинов, включая ФНО?, интерлейкин-1? (ИЛ-1?), ИЛ-6 и ИЛ-12, из липосахарид (ЛПС)-стимулированных периферических мононуклеарных клеток крови (ПМКК).

Леналидомид повышает продукцию противовоспалительного цитокина ИЛ-10 из ЛПС-стимулированных ПМКК, вследствие этого происходит ингибирование экспрессии, но не ферментной активности ЦОГ-2.

Леналидомид индуцирует пролиферацию Т-клеток и повышает синтез ИЛ-2 и интерферона-1?, а также повышает цитотоксическую активность собственных клеток-киллеров.

Леналидомид ингибирует пролиферацию клеток различных линий гемопоэтических опухолей, главным образом тех, которые имеют цитогенетические дефекты хромосомы 5.

На модели дифференциации эритроидных клеток-предшественниц леналидомид индуцирует экспрессию фетального гемоглобина, судя по дифференциации CD34+ стволовых гемопоэтических клеток.

Леналидомид ингибирует ангиогенез, блокируя образование микрососудов и эндотелиальных каналов, а также миграцию эндотелиальных клеток на модели ангиогенеза in vitro. Кроме того, леналидомид ингибирует синтез проангиогенного сосудистого эндотелиального фактора роста посредством РС-3 клеток опухоли предстательной железы.

Фармакокинетика

Леналидомид представляет собой рацемическую смесь двух оптически активных форм: S(-) и R(+) с суммарным оптическим вращением, равным нулю.

После приема внутрь леналидомид быстро всасывается. При этом Cmax достигается через 0,625-1,5 ч после однократного приема. Прием пищи не влияет на степень абсорбции. Фармакокинетическое распределение имеет линейный характер. Cmax и AUC повышаются пропорционально увеличению дозы. Повторные приемы препарата не приводят к его кумуляции.

У больных множественной миеломой леналидомид быстро абсорбируется, при этом Cmax достигается через 0,5-4 ч после приема, как в 1-й день, так и на 28-й день. Cmax и AUC повышаются пропорционально как при однократном, так и при повторном приеме препарата. По данным Сmах и AUC экспозиция леналидомида у больных множественной миеломой выше, чем у здоровых добровольцев, что объясняется более низким отношением клиренса к фильтрации (CL/F) у больных множественной миеломой по сравнению со здоровыми добровольцами соответственно 300 и 200 мл/мин.

In vitro связывание (14С)-леналидомида с белками плазмы у больных множественной миеломой и здоровых добровольцев составляло 22,7% и 29,2% соответственно.

Примерно 60% леналидомида выводится почками в неизмененном виде. Это превышает скорость гломерулярной фильтрации и, поэтому, процесс носит как пассивный, так и активный характер. T1/2 повышается с увеличением дозы, примерно с 3 ч при приеме дозы 5 мг до приблизительно 9 ч при приеме дозы 400 мг. Равновесное состояние достигается на 4-й день.

Cmax не различается у пациентов с нормальной и с нарушенной функцией почек. При этом выведение леналидомида замедляется пропорционально степени нарушения почечной функции. Снижение КК менее 50 мл/мин сопровождается повышением AUC на 56%. T1/2 леналидомида повышается примерно с 3,5 ч (у пациентов с КК более 50 мл/мин) до приблизительно 9 ч (у пациентов с КК менее 50 мл/мин).

Капсули.

У блістері 7 капсул. У картонній пачці 3 блістери.

Фармакодинаміка

Протипухлинний засіб, імуномодулятор, який володіє як імуномодулюючими, так і антиангіогенних властивостями. Пригнічує секрецію прозапальних цитокінів, включаючи ФНП ?, інтерлейкін-1? (ІЛ-1?), ІЛ-6 та ІЛ-12, з ліпосахарідов (ЛПС) -стимулювати периферичних мононуклеарних клітин крові (ПМКК).

Леналідомід підвищує продукцію протизапального цитокіну ІЛ-10 з ЛПС-стимульованих ПМКК, внаслідок цього відбувається інгібування експресії, але не ферментної активності ЦОГ-2.

Леналідомід індукує проліферацію Т-клітин і підвищує синтез ІЛ-2 та інтерферону-1 ?, а також підвищує цитотоксичну активність власних клітин-кілерів.

Леналідомід інгібуєпроліферацію клітин різних ліній гемопоетичних пухлин, головним чином тих, які мають цитогенетичні дефекти хромосоми 5.

На моделі диференціації еритроїдних клітин-попередниць леналідомід індукує експресію фетального гемоглобіну, судячи з диференціації CD34 + стовбурових гемопоетичних клітин.

Леналідомід пригнічує ангіогенез, блокуючи утворення мікросудин і ендотеліальних каналів, а також міграцію ендотеліальних клітин на моделі ангіогенезу in vitro. Крім того, леналідомід пригнічує синтез проангіогенних судинного ендотеліального фактора росту за допомогою РС-3 клітин пухлини передміхурової залози.

Фармакокінетика

Леналідомід є рацемическую суміш двох оптично активних форм: S (-) та R (+) з сумарним оптичним обертанням, рівним нулю.

Після прийому всередину леналідомід швидко всмоктується. При цьому C max досягається через 0,625-1,5 годин після одноразового прийому. Прийом їжі не впливає на ступінь абсорбції. Фармакокинетічеськоє розподіл має лінійний характер. C max і AUC підвищуються пропорційно збільшенню дози. Повторні прийоми препарату не призводять до його кумуляції.

У хворих множинною мієломою леналідомід швидко абсорбується, при цьому C max досягається через 0,5-4 години після прийому, як в 1-й день, так і на 28-й день. C max і AUC підвищуються пропорційно як при одноразовому, так і при повторному прийомі препарату. За даними С max і AUC експозиція леналідоміда у хворих множинною мієломою вище, ніж у здорових добровольців, що пояснюється більш низьким відношенням кліренсу до фільтрації (CL / F) у хворих множинною мієломою в порівнянні зі здоровими добровольцями відповідно 300 і 200 мл / хв.

In vitro зв'язування (14 С) -леналідоміда з білками плазми у хворих множинною мієломою і здорових добровольців становила 22,7% і 29,2% відповідно.

Приблизно 60% леналідоміда виводиться нирками в незміненому вигляді. Це перевищує швидкість гломерулярної фільтрації і, тому, процес носить як пасивний, так і активний характер. T 1/2 підвищується зі збільшенням дози, приблизно з 3 ч при прийомі дози 5 мг до приблизно 9 год при прийомі дози 400 мг. Рівноважний стан досягається на 4-й день.

C max не відрізняється у пацієнтів з нормальною і з порушеною функцією нирок. При цьому виведення леналідоміда сповільнюється пропорційно ступеня порушення ниркової функції. Зниження КК менше 50 мл / хв супроводжується підвищенням AUC на 56%. T 1/2 леналідоміда підвищується приблизно з 3,5 ч (у пацієнтів з КК понад 50 мл / хв) до приблизно 9 год (у пацієнтів з КК менше 50 мл / хв).

Лікування множинної мієломи - в комбінації з дексаметазоном у пацієнтів, які отримали, принаймні, одну лінію терапії.

Не рекомендують при вагітності і в період лактації (грудного вигодовування).

Леналідомід - структурний аналог талідоміду, який має виражену тератогенну дію. Відомо, що прийом талідоміду вагітними жінками викликає важкі і жізнеугрожающіе порушення внутрішніх органів плоду (з частотою до 30%). Експериментальні дослідження на мавпах показали результати, подібні з описаними раніше результатами для талідоміду. Ризик розвитку вроджених дефектів дуже великий, якщо леналідомід застосовується при вагітності.

Неухильне дотримання контрацепції поширюється на жінок і на чоловіків.

Для профілактики венозної тромбоемболії, особливо у пацієнтів, що мають додаткові фактори ризику, рекомендується використовувати низькомолекулярні гепарини або варфарин. Рішення про призначення противотромботическое терапії слід приймати після ретельної оцінки індивідуальних чинників ризику.

Ризик розвитку нейтропенії 4 ступеня тяжкості у хворих множинною мієломою при одночасному застосуванні леналідоміда і дексаметазону дуже високий.

Рекомендується ретельний контроль з боку і лікаря, і пацієнта симптомів підвищеної кровоточивості, включаючи петехии і кровохаркання.

Протягом перших 2-х місяців лікування леналідомідом рекомендується щотижня проводити розгорнутий аналіз крові, включаючи визначення кількості лейкоцитів, формули крові, кількості тромбоцитів, гемоглобіну, гематокриту. В подальшому дослідження крові повинні виконуватися щомісяця.

До проявів токсичності леналідоміда, які найбільш часто обмежують його застосування, відносяться нейтропенія і тромбоцитопенія. У зв'язку з цим, рішення про спільне застосування леналідоміда і інших імунодепресивних препаратів повинно бути клінічно обґрунтованим.

З огляду на переважне виділення леналідоміда нирками, у пацієнтів з нирковою недостатністю необхідно ретельно контролювати стан функції нирок і дозу леналідоміда.

Необхідний регулярний контроль функції щитовидної залози в зв'язку з можливістю розвитку гіпотиреозу під впливом леналідоміда.

Не можна виключити можливість нейротоксического дії леналідоміда при тривалому його прийомі, з огляду на структурний подібність молекул леналідоміда і талідоміду, який відомий своїм вираженим нейротоксическим побічним ефектом.

У зв'язку з вираженою антинеопластичної активністю леналідоміда можливий розвиток синдрому лізису пухлини, особливо у пацієнтів, що мають велику пухлинну масу. Слід контролювати стан таких пацієнтів і проводити відповідну профілактику.

Пацієнтам не дозволяється здавати кров або сперму в якості донора протягом усього лікування леналідомідом і протягом одного тижня після його закінчення.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги

Деякі побічні ефекти леналідоміда, такі як запаморочення, слабкість, сонливість і неясний зір можуть мати негативний вплив на здатність керувати автомобілем і виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкої реакції. У зв'язку з цим при керуванні автотранспортом і роботі з механізмами слід виявляти особливу обережність.

1 капсула містить:

Активні речовини: леналідомід 25 мг.

Допоміжні речовини: лактоза - 200 мг, целюлоза мікрокристалічна - 159 мг, кроскармелоза натрію - 12 мг, магнію стеарат - 4 мг.

Склад корпусу / кришечки капсули: титану діоксид - 2,9079% / 2,9079%, желатин - qsp 100% / qsp 100%, чорнило чорні (TekPrint ™ SW-9008 / SW-9009) - шелак, етанол, ізопропанол, бутанол , пропіленгліколь, вода, аміак водний, калію гідроксид, барвник заліза оксид чорний.

Приймають всередину.

Рекомендована початкова доза становить 25 мг 1 раз / добу в 1-21 день повторних 28-денних циклів. Дексаметазон в дозі 40 мг призначають 1 раз / добу в 1-4, 9-12 і 17-20 дні кожного 28-денного циклу в ході перших 4 циклів терапії, а потім - по 40 мг 1 раз / добу в 1-4 дні кожного наступного 28-денного циклу.

При розвитку токсичних ефектів проводиться корекція режиму дозування за спеціальною схемою.

У пацієнтів з порушеннями функції нирок потрібна корекція режиму дозування.

Найбільш часто при застосуванні комбінації леналідомід / дексаметазон: нейтропенія (39,4%), м'язова слабкість (27,2%), астенія (17,6%), закрепи (23,5%), м'язові судоми (20,1%) , тромбоцитопенія (18,4%), анемія (17%), діарея (14,2%), висип (10,2%).

Найбільш важкі побічні реакції: венозна тромбоемболія (тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії), нейтропенія 4 ступеня тяжкості.

З боку системи кровотворення: дуже часто - нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія; часто - лейкопенія, лімфопенія.

З боку серцево-судинної системи: часто - тромбоз глибоких вен, зниження артеріального тиску. Інфекції та інвазії: часто - пневмонія.

З боку кістково-м'язової системи: дуже часто - м'язові судоми.

З боку нервової системи: часто - тремор, гіпестезія.

З боку дихальної системи: часто - задишка (у т.ч. при фізичному навантаженні).

З боку шкіри і підшкірно-жирової клітковини: дуже часто - шкірний висип; часто - свербіж шкіри.

Загальні реакції: дуже часто - слабкість, астенія.

Взаємний вплив на метаболізм леналідоміда і інших препаратів малоймовірно в зв'язку з тим, що леналідомід не метаболізується за допомогою системи цитохрому Р450.

Одночасне призначення леналідоміда з дигоксином супроводжується збільшенням плазмової концентрації дигоксину (C max дигоксину становила 114%, AUC - 108%). Таким чином, на тлі лікування леналідомідом рекомендується проводити моніторинг концентрації дигоксину.

Дексаметазон, який є обов'язковим компонентом лікувальної схеми з леналідомідом, може зменшувати ефективність пероральних контрацептивів.

Не відмічено вплив їжі на ступінь фармакокінетичніпараметри леналідоміда іварфарину. З огляду на використання в комплексі з леналідомідом дексаметазону, не можна виключити вплив останнього на ефекти варфарину. Тому на тлі комбінованої терапії леналідомідом і дексаметазоном рекомендується ретельний контроль концентрації варфарину.

Спеціального плану дій при передозуванні леналідоміда у пацієнтів з множинною мієломою в даний час не вироблено, незважаючи на те що в дослідженнях з визначення діапазону доз частина пацієнтів отримувала дози до 150 мг, а в дослідженнях впливу одноразової дози - до 400 мг препарату. Токсичні прояви, лімітовані величину дози в цих дослідженнях, були виключно гематологічними.

Лікування: у разі передозування рекомендується симптоматична підтримуюча терапія.

Зберігати в сухому місці, при температурі не вище 25 ° C.

3 роки.

Леналідомід

Ревлимид капсулы 25 мг, 21 шт. производит Селджен, страна производства Великобритания. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Ревлимид капсулы 25 мг, 21 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!