Купить Ренитек таблетки 20 мг, 14 шт.

Эналаприла малеат - активное вещество препарата Ренитек - представляет собой соль малеиновой кислоты и эналаприла - производного L-аланина и L-пролина. Фармакологической активностью обладает метаболит эналаприла - эналаприлат - высокоспецифичный, длительно действующий ингибитор АПФ.
Оценка эффективности Ренитека проводилась в многоцентровом, двойном слепом исследовании с использованием плацебо, в которое включалось 6797 пациентов: 2569 пациентов с хронической сердечной недостаточностью (II и III стадия) и 4228 пациентов с бессимптомной дисфункцией левого желудочка. Ренитек снижал частоту развития инфаркта миокарда и уменьшал число госпитализаций по поводу нестабильной стенокардии у пациентов с дисфункцией левого желудочка.
Кроме того, Ренитек значительно замедлял прогрессирование клинически выраженной сердечной недостаточности и уменьшал число госпитализаций по поводу сердечной недостаточности. Ренитек в сочетании с традиционной терапией значительно снижал общую смертность и количество госпитализаций по поводу сердечной недостаточности, а также улучшал функциональный класс пациентов.
В исследовании, включавшем 253 пациента с тяжелой хронической сердечной недостаточностью (IV стадия), Ренитек значительно улучшал общее состояние пациентов и существенно снижал смертность.

Таблетки.

14 шт.

Еналаприлу малеат - активна речовина препарату Ренітек - являє собою сіль малеїнової кислоти та еналаприлу - похідного L-аланіну і L-проліну. Фармакологічну активність має метаболіт еналаприлу - еналаприлат - високоспецифічний, тривало діючий інгібітор АПФ.
Оцінка ефективності РЕНІТЕК ® проводилася в багатоцентровому, подвійному сліпому дослідженні з використанням плацебо, в яке включалося 6797 пацієнтів: 2569 пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (II і III стадія) і 4228 пацієнтів з безсимптомною дисфункцією лівого шлуночка. Ренітек знижував частоту розвитку інфаркту міокарда і зменшував число госпіталізацій з приводу нестабільної стенокардії у пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка.
Крім того, Ренітек значно уповільнював прогресування клінічно вираженої серцевої недостатності і зменшував число госпіталізацій з приводу серцевої недостатності. Ренітек в поєднанні з традиційною терапією значно знижував загальну смертність і кількість госпіталізацій з приводу серцевої недостатності, а також покращував функціональний клас пацієнтів.
У дослідженні, що включало 253 пацієнта з тяжкою хронічною серцевою недостатністю (IV стадія), Ренітек значно поліпшував загальний стан пацієнтів і істотно знижував смертність.

Есенціальна артеріальна гіпертензія (м'яка, помірна і важка форми);
Реноваскулярна гіпертензія;
Хронічна серцева недостатність всіх функціональних класів.
У пацієнтів з клінічними проявами серцевої недостатності Ренітек показаний для підвищення показників виживання пацієнтів, уповільнення прогресування серцевої недостатності, зниження частоти госпіталізацій.
У пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка без клінічних симптомів серцевої недостатності Ренітек показаний для профілактики розвитку клінічно вираженої серцевої недостатності, уповільнення розвитку клінічних проявів серцевої недостатності, зниження частоти госпіталізацій.
У пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка РЕНІТЕК ® показаний для профілактики коронарної ішемії, зменшення частоти розвитку інфаркту міокарда, зниження частоти госпіталізацій з приводу нестабільної стенокардії.

Ангіоневротичний набряк, пов'язаний з прийомом інгібіторів АПФ в анамнезі;
Підвищена чутливість до еналаприлу.
Вагітність і лактація

В ході клінічних досліджень встановлено збільшення тривалості життя на тлі прийому препарату.
Як до, так і під час лікування РЕНІТЕК ® ом необхідний систематичний контроль артеріального тиску і функції нирок, оскільки були повідомлення про розвиток гіпотензії та (набагато рідше) ниркової недостатності в результаті прийому препарату. Розвиток гіпотензії після прийому початкової дози РЕНІТЕК ® не означає, що вона збережеться при тривалому лікуванні і не є протипоказанням до лікування препаратом, яке може бути продовжено після поповнення об'єму рідини та нормалізації артеріального тиску.
Симптоматична гіпотензія рідко спостерігалася у пацієнтів з неускладненій на артеріальну гіпертензію, частіше вона розвивається на тлі гіповолемії, яка виникає в результаті терапії діуретиками, обмеження споживання солі, а також на фоні діареї або блювоти.
Симптоматична гіпотензія спостерігалася і у пацієнтів з серцевою недостатністю, що супроводжується або що не супроводжується нирковою недостатністю. Артеріальна гіпотензія спостерігається частіше у пацієнтів з найбільш тяжкими формами серцевої недостатності при використанні "петльових" діуретиків у високих дозах, у хворих з гіпонатріємією або порушеннями функції нирок. У таких пацієнтів лікування РЕНІТЕК ® ом слід починати під наглядом лікаря, який має бути особливо ретельним при зміні дози РЕНІТЕК ® і / або діуретика. Аналогічним чином слід спостерігати за пацієнтами з ІХС, а також із захворюваннями судин мозку, у яких різке зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.
При розвитку артеріальної гіпотензії хворому слід надати горизонтальне положення з піднятими ногами і в разі необхідності ввести в / в фізіологічний розчин.
У деяких пацієнтів з серцевою недостатністю і нормальним або зниженим АТ Ренітек може викликати додаткове зниження артеріального тиску. Таку реакцію на прийом препарату можна очікувати і її не слід розцінювати як підставу для припинення лікування. У тих випадках, коли гіпотензія приймає завзятий характер, слід знизити дозу і / або припинити лікування діуретиком і / або РЕНІТЕК ® ом.
У деяких пацієнтів артеріальна гіпотензія, що розвивається після початку лікування РЕНІТЕК ® ом, може призвести до погіршення функції нирок. У деяких випадках повідомлялося про розвиток гострої ниркової недостатності, зазвичай оборотного характеру.
У деяких пацієнтів з двостороннім стенозом артерій нирок або стенозом артерії єдиної нирки спостерігали підвищення вмісту сечовини в крові і креатиніну в сироватці. Зміни носили оборотний характер і показники повертались до норми після припинення лікування. Такий характер змін найбільш імовірний у пацієнтів з нирковою недостатністю.
У деяких пацієнтів, у яких не виявлялося захворювань нирок до початку лікування, Ренітек в поєднанні з діуретиками викликав незначне підвищення вмісту сечовини в крові і креатиніну в сироватці. У таких випадках може знадобитися зниження дози або відміна діуретиків та / або РЕНІТЕК ®.
При призначенні інгібіторів АПФ, включаючи Ренітек, описані поодинокі випадки ангіоневротичного набряку обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини і / або гортані, що виникали в різні періоди лікування. У таких випадках слід негайно припинити лікування РЕНІТЕК ® ом і встановити постійне спостереження за пацієнтом, щоб переконатися в повному зникненні симптомів. Якщо набряк обмежується областю особи і губ, зазвичай спеціального лікування не потрібно, хоча антигістамінні препарати надають позитивний ефект, покращуючи стан пацієнта. У тих випадках, коли набряк локалізується в ділянці язика, голосової щілини або гортані і може викликати обструкцію дихальних шляхів, слід швидко розпочинати лікування п / к ін'єкціями розчину адреналіну 1: 1000 (0,3-0,5 мл).
У пацієнтів, що мають в анамнезі ангіоневротичний набряк, не пов'язаний з використанням інгібіторів АПФ, існує підвищений ризик його виникнення при лікуванні РЕНІТЕК ® ом.
У рідкісних випадках у пацієнтів, які отримують інгібітори АПФ, розвивалися тяжкі анафілактоїдні реакції під час проведення гіпосенсибілізації алергеном з отрути перетинчастокрилих. Подібних реакцій можна уникнути, якщо до початку гіпосенсибілізації тимчасово припинити прийом РЕНІТЕК ®.
У хворих, які перебували на діалізі з використанням поліакрілонітролових мембран AN69 високої пропускної здатності і одночасно отримували інгібітор АПФ, іноді розвиваються анафілактоїдні реакції. Тому застосування діалізних мембран AN69 разом з інгібіторами АПФ не рекомендується.
Є повідомлення про виникнення кашлю при лікуванні інгібіторами АПФ. Зазвичай кашель носить непродуктивний, наполегливий характер і припиняється після відміни препарату.
Під час великих хірургічних операцій або під час анестезії з використанням сполук, що викликають артеріальну гіпотензію, еналаприл блокує утворення ангіотензину II вторинно до компенсаторного звільнення реніну. Якщо при цьому розвивається артеріальна гіпотензія, яку можна пояснити цим механізмом, то її слід коригувати шляхом збільшення об'єму циркулюючої крові.
При лікуванні РЕНІТЕК ® ом слід контролювати вміст калію в сироватці крові.
Використання в педіатрії
Безпека і ефективність застосування РЕНІТЕК ® у дітей не встановлені.

1 таблетка містить 20 мг еналаприлу малеат.

Ренітек може застосовуватися у вигляді монотерапії на початку лікування або в складі комбінованої терапії з іншими гіпотензивними препаратами, особливо діуретиками.
Препарат можна приймати незалежно від прийому їжі.
При артеріальній гіпертензії в залежності від її ступеня початкова доза становить 10-20 мг 1 раз / сут. При м'якій гіпертензії рекомендована початкова доза становить 10 мг / сут, при помірній та тяжкій ступеня - 20 мг / добу. Підтримуюча доза - 20 мг 1 раз / сут. Дозу слід підбирати індивідуально для кожного пацієнта. Максимальна добова доза - 40 мг.
Пацієнти з реноваскулярной гіпертензією можуть бути особливо чутливими до дії інгібіторів АПФ, тому терапію слід починати з низької початкової дози, наприклад з 5 мг або менше. Потім дозу підбирають відповідно до потреб пацієнта. У більшої частини хворих ефект проявляється при щоденному прийомі 20 мг препарату. Максимальна добова доза - 40 мг.
Слід дотримуватися обережності при призначенні РЕНІТЕК ® пацієнтам, які отримують лікування діуретиками, тому що у таких пацієнтів на тлі дефіциту рідини або натрію після першого прийому РЕНІТЕК ® може розвинутися артеріальна гіпотензія. Лікування діуретиком необхідно припинити за 2-3 дні до початку застосування РЕНІТЕК ®. Якщо це неможливо, то терапію РЕНІТЕК ® ом слід починати з дози 5 мг, щоб визначити первинну дію препарату на рівень АТ. Далі дозу препарату встановлюють відповідно до потреб пацієнта.
При хронічній серцевій недостатності або безсимптомною дисфункції лівого шлуночка початкова доза препарату становить 2,5 мг. Призначати Ренітек слід під ретельним лікарським контролем для того, щоб встановити первинний ефект препарату на артеріальний тиск. У разі відсутності ефекту або після відповідної корекції симптоматичної гіпотензії, що виникла в результаті лікування РЕНІТЕК ® ом, дозу слід поступово підвищувати до середньої підтримуючої дози - 20 мг / добу, яку призначають в 1 або в 2 прийоми в залежності від того, що легше переносить пацієнт. Підбір дози можна проводити протягом 2-4 тижнів або в коротші терміни, якщо є залишкові ознаки і симптоми серцевої недостатності.
У пацієнтів з порушеннями функції нирок повинен бути збільшений інтервал між прийомами препарату або зменшена доза. Режим дозування коригують залежно від значень кліренсу креатиніну. При КК 80-30 мл / хв доза препарату становить 5-10 мг / добу; 30-10 мл / хв - 2.5-5 мг / сут; менше 10 мл / хв - 2.5 мг в дні діалізу. Корекцію режиму дозування в дні, коли діаліз не проводиться, слід здійснювати в залежності від рівня артеріального тиску.

З боку серцево-судинної системи: менш ніж у 2% пацієнтів - артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, непритомність; в дуже рідкісних випадках - болі в області грудей, сильне серцебиття, порушення серцевого ритму, стенокардія. Можливий розвиток гострого інфаркту міокарда або інсульту у хворих, що належать до групи ризику.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: найбільш часто - запаморочення, головний біль; в 2-3% випадків - підвищена стомлюваність, астенія; в дуже рідкісних випадках - депресія, сплутаність свідомості, порушення сну, парестезії, шум у вухах, нечіткість зору.
З боку травної системи: менш ніж у 2% пацієнтів - нудота, діарея; в дуже рідкісних випадках - кишкова непрохідність, панкреатит, печінкова недостатність, гепатит, жовтяниця, біль в області живота, блювання, диспепсія, запори, анорексія, стоматит, підвищення активності печінкових трансаміназ і концентрації білірубіну в плазмі (ці зміни зазвичай носять оборотний характер і нормалізуються після припинення прийому РЕНІТЕК ®).
З боку дихальної системи: менш ніж у 2% пацієнтів - кашель; в дуже рідкісних випадках - легеневі інфільтрати, бронхоспазм, задишка, ринорея, фарингіт, дисфонія (захриплість).
З боку сечовидільної системи: в окремих випадках - порушення функції нирок, ниркова недостатність, олігурія; підвищення рівня сечовини, креатиніну (ці зміни зазвичай носять оборотний характер і нормалізуються після припинення прийому РЕНІТЕК ®).
Алергічні реакції: менш ніж у 2% пацієнтів - шкірний висип; рідко - ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини і / або гортані; в дуже рідкісних випадках - мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пемфігус, свербіж, кропив'янка. Повідомлялося про розвиток складного симптомокомплексу, який включав лихоманку, серозит, васкуліт, міалгію / міозит, артралгія / артрит, позитивний тест на антинуклеарні антитіла, підвищення ШОЕ, еозинофілію і лейкоцитоз.
З боку системи кровотворення: в окремих випадках - нейтропенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз.
Дерматологічні реакції: свербіж, алопеція, гіперемія шкіри обличчя.
З боку лабораторних показників: можливий розвиток гіперкаліємії та гіпонатріємії; зниження рівня гемоглобіну і гематокриту.
Інші: посилення потовиділення, судоми, імпотенція, глосит, зміни смакових відчуттів, шум у вухах.

При призначенні РЕНІТЕК ® у поєднанні з іншими гіпотензивними засобами може спостерігатися суммация ефекту.
Концентрація калію в сироватці крові зазвичай залишається в межах норми. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які лікувалися РЕНІТЕК ® ом більше 48 тижнів, спостерігається збільшення калію сироватки крові до 0.2 мекв / л.
При спільному застосуванні РЕНІТЕК ® з діуретиками, що викликають втрату калію, гіпокаліємія, спричинена дією діуретиків як правило, послаблюється завдяки ефекту еналаприлу.
Факторами ризику для розвитку гіперкаліємії є ниркова недостатність, цукровий діабет, одночасне призначення калійзберігаючих діуретиків (спіронолактону, триамтерена або амілориду), а також використання калійвмісних добавок і солей. Використання калієвих добавок, калійзберігаючих діуретиків або калійвмісних солей, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, може призвести до значного зростання вмісту калію в сироватці крові. При необхідності супутнього призначення перерахованих вище калійвмісних або підвищують вміст калію препаратів, слід дотримуватися обережності і регулярно контролювати вміст калію в сироватці крові.
Спільне застосування інгібіторів АПФ і гіпоглікемічних засобів (інсуліну, гіпоглікемічних засобів для прийому всередину) може посилити гіпоглікемічний ефект останніх з ризиком розвитку гіпоглікемії. Цей феномен як правило найбільш часто відзначався протягом перших тижнів їх спільного застосування, а також у пацієнтів з нирковою недостатністю. У пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують гіпоглікемічні засоби для прийому всередину або інсулін, слід ретельно контролювати рівень глюкози крові, особливо протягом першого місяця спільного застосування з інгібіторами АПФ.
Інгібітори АПФ зменшують виведення літію нирками, і підсилюють ризик розвитку літієвої інтоксикації. При необхідності призначення солей літію необхідно контролювати рівень літію в сироватці крові.
НПЗП, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, можуть зменшувати ефект діуретиків та інших гіпотензивних засобів. Таким чином, антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ може бути ослаблений нестероїдними протизапальними засобами, включаючи інгібітори ЦОГ-2.
У деяких пацієнтів з порушеною функцією нирок, і приймають НПЗП, включаючи інгібітори ЦОГ-2, супутнє застосування інгібіторів АПФ може призвести до подальшого погіршення функції нирок. Ці зміни як правило оборотні.
Симптомокомплекс, що включає почервоніння обличчя, нудоту, блювоту і артеріальна гіпотензія, описаний в рідкісних випадках при спільному застосуванні препаратів золота для парентерального використання (натрію ауротіомалат) і інгібіторів АПФ (еналаприл).

Відомості про передозування обмежені.
Симптоми: виражене зниження артеріального тиску, що починається приблизно через 6 годин після прийому препарату, і ступор. Концентрація еналаприлату в плазмі крові, що перевищує в 100-200 разів концентрації, що спостерігаються при призначенні терапевтичних доз, виникали після прийому відповідно 300 і 440 мг еналаприлу.
Лікування: в / в інфузія ізотонічного розчину натрію хлориду, при можливості - інфузія ангіотензину II; провокування блювання. Можливо виведення еналаприлату за допомогою гемодіалізу.

Зберігати при температурі нижче 25 ° C, в недоступному для дітей місці.

еналаприл

Ренитек таблетки 20 мг, 14 шт. производит Мерк Шарп и Доум, страна производства США. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Эналаприл Н таблетки 25 мг + 10 мг, 20 шт, Эналаприл таблетки 10 мг, 20 шт., Эналаприл-ФПО таблетки 5 мг 20 шт., Эналаприл таблетки 20 мг 20 шт., Эналаприл-ФПО таблетки 20 мг 20 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Ренитек таблетки 20 мг, 14 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!