Купить Ранекса таблетки 500 мг, 60 шт.

Фармакодинамика

Ранекса - антиангинальный препарат. Ранолазин является ингибитором позднего тока ионов натрия в клетки миокарда. Снижение внутриклеточного накопления натрия ведет к уменьшению избытка внутриклеточных ионов кальция. Это уменьшает внутриклеточный ионный дисбаланс при ишемии. Снижение избытка внутриклеточного кальция способствует расслаблению миокарда и, таким образом, снижает диастолическое напряжение стенки желудочков. Клиническим свидетельством торможения позднего натриевого тока под действием ранолазина служит значительное укорочение интервала QTc (QTc — корригированное значение QT с учетом ЧСС) и положительное влияние на диастолическое расслабление, выявленное в открытом исследовании с участием пациентов с синдромом удлиненного интервала QT (пациенты с синдромом LQT-3, имеющие мутации гена SCN5A ?KPQ). Эти эффекты препарата не зависят от изменений ЧСС, АД или от степени расширения сосудов.

При применении ранолазина достоверно снижаются частота развития приступов стенокардии в неделю и потребление нитроглицерина короткого действия в сравнении с плацебо, независимо от пола пациентов. Во время лечения развитие толерантности к ранолазину не происходит. После резкого прекращения приема препарата частота развития приступов стенокардии не увеличивается.

Ранолазин имеет значимое преимущество по сравнению с плацебо в увеличении времени до возникновения приступа стенокардии и до появления депрессии сегмента ST на 1 мм при приеме в дозе 500-1000 мг 2 раза/сутки. Препарат значительно улучшает переносимость физических нагрузок. Для ранолазина зафиксирована зависимость "доза-эффект": при приеме в более высокой дозе антиангинальный эффект был выше, чем при приеме в более низкой дозе.

При добавлении ранолазина (по 1500 мг или 2000 мг в сут, разделенные на 2 приема, в сравнении с плацебо на протяжении 12 недель) к лечению атенололом 50 мг/сутки, либо амлодипином 5 мг/сутки, либо дилтиаземом 180 мг/сутки, доказана эффективность препарата Ранекса®, превосходящая плацебо в отношении длительности выполняемых физических нагрузок для обеих исследуемых доз препарата (на 24 сек больше по сравнению с плацебо). Однако различий в длительности переносимых физических нагрузок между двумя дозами препарата Ранекса® не отмечено.

Эффекты, выявляемые при ЭКГ: у пациентов, получавших лечение препаратом Ранекса®, отмечались, зависящее от дозы и концентрации препарата в плазме крови, удлинение интервала QTc (около 6 мс при приеме 1000 мг 2 раза/сутки), снижение амплитуды зубца Т и, в некоторых случаях, двугорбые зубцы Т. Показатели ЭКГ у пациентов, принимающих ранолазин, являются результатом как ингибирования препаратом скорости быстро выпрямляющего калиевого тока, что удлиняет желудочковый потенциал действия, так и ингибирования позднего натриевого тока, что укорачивает желудочковый потенциал действия. Популяционный анализ показал, что применение ранолазина как у пациентов со стабильной стенокардией, так и у здоровых добровольцев приводит к удлинению QTc относительно исходного уровня в среднем на 2,4 мс при концентрации ранолазина в плазме 1000 нг/мл. В случае наличия у пациентов клинически значимой печеночной недостаточности скорость удлинения QTc была выше.

У пациентов, получавших ранолазин, отмечена достоверно меньшая частота возникновения аритмий по сравнению с плацебо, включая желудочковую тахикардию типа "пируэт" ?8 сокращений на 1 эпизод.

Воздействие на гемодинамику у пациентов, получавших лечение ранолазином в виде монотерапии или в комбинации с другими антиангинальными средствами, отмечено незначительное урежение ЧСС (< 2 уд./мин) и снижение систолического АД (< 3 мм рт.ст.).

Всасывание

После приема ранолазина внутрь Сmах ранолазина в плазме крови, как правило, достигается через 2-6 ч. Средняя абсолютная биодоступность ранолазина после приема препарата внутрь составляет 35-50%, с высокой степенью индивидуальной вариабельности. При повышении дозы от 500 до 1000 мг 2 раза/сутки наблюдается 2,5-3 кратное увеличение AUC в равновесном состоянии. При приеме ранолазина 2 раза/сутки Css обычно достигается в течение 3 дней. У здоровых добровольцев Cssmax составляет приблизительно 1770 нг/мл, AUC0-12 в равновесном состоянии в среднем составляет 13 700 нг?ч/мл после приема препарата по 500 мг 2 раза/сутки. Прием пищи не влияет на скорость и полноту всасывания ранолазина.

Распределение

Приблизительно 62% ранолазина связывается с белками плазмы крови, в основном, с альфа-1 кислыми гликопротеинами, и незначительно с альбумином. Средний Vss составляет около 180 л.

Метаболизм

Ранолазин подвергается быстрому и практически полному метаболизму в печени. Наиболее важными путями метаболизма ранолазина являются О-деметилирование и N-деалкилирование. Ранолазин метаболизируется главным образом изоферментом CYP3A4, а также изоферментом CYP2D6. При приеме по 500 мг 2 раза/сутки у людей с недостаточной активностью изофермента CYP2D6, показатель AUC превышает аналогичную величину для людей с нормальной скоростью метаболизма на 62%.

Аналогичная разница для дозы 1000 мг 2 раза/сутки составила 25%.

Выведение

В неизмененном виде с мочой и калом выделяется менее 5% от принятой дозы ранолазина. Клиренс ранолазина зависит от дозы, снижаясь при ее повышении. T1/2 ранолазина в равновесном состоянии после приема внутрь составляет около 7 ч.

Фармакокинетика в особых клинических случаях

При хронической сердечной недостаточности (III-IV функциональные классы по классификации NYHA) происходит повышение концентрации ранолазина в плазме крови приблизительно в 1,3 раза.

У пациентов с почечной недостаточностью легкой, средней и тяжелой степени тяжести, по сравнению с добровольцами с нормальной почечной функцией, показатель AUC ранолазина был в среднем в 1,7-2 раза выше. Была отмечена значительная индивидуальная вариабельность величины AUC у добровольцев с почечной недостаточностью. AUC фармакологически активных метаболитов увеличивалась в 5 раз у пациентов с почечной недостаточностью тяжелой степени. Длительность нахождения ранолазина в плазме крови увеличивается в 1,2 раза у пациентов с почечной недостаточностью средней степени тяжести (КК 30-60 мл/мин). У пациентов с почечной недостаточностью тяжелой степени (КК

Показатель AUC ранолазина не изменяется у пациентов с легкой степенью печеночной недостаточности, однако повышается в 1,8 раз в случае печеночной недостаточности средней степени тяжести (7-9 баллов по классификации Чайлд-Пью); у таких пациентов было более выражено удлинение интервала QTc. Опыт применения ранолазина у пациентов с печеночной недостаточностью тяжелой степени тяжести (более 9 баллов по классификации Чайлд-Пью) отсутствует.

Ranexa

Таблетки пролонгованої дії, вкриті плівковою оболонкою.

60 шт.

Фармакодинаміка

Ранекса - антиангінальний препарат. Ранолазин є інгібітором пізнього струму іонів натрію в клітини міокарда. Зниження внутрішньоклітинного накопичення натрію веде до зменшення надлишку внутрішньоклітинних іонів кальцію. Це зменшує внутрішньоклітинний іонний дисбаланс при ішемії. Зниження надлишку внутрішньоклітинного кальцію сприяє розслабленню міокарда і, таким чином, знижує діастолічний напруга стінки шлуночків. Клінічним свідченням гальмування пізнього натрієвого струму під дією ранолазин служить значне скорочення інтервалу QT c (QT c - коригувати значення QT з урахуванням ЧСС) і позитивний вплив на діастолічний розслаблення, виявлене у відкритому дослідженні за участю пацієнтів з синдромом подовженого інтервалу QT (пацієнти з синдромом LQT -3, мають мутації гена SCN5A? KPQ). Ці ефекти препарату не залежать від змін частоти серцевих скорочень, артеріальний тиск або від ступеня розширення судин.

При застосуванні ранолазин достовірно знижуються частота розвитку нападів стенокардії на тиждень і споживання нітрогліцерину короткої дії в порівнянні з плацебо, незалежно від статі пацієнтів. Під час лікування розвиток толерантності до ранолазин не відбувається. Після різкого припинення прийому препарату частота розвитку нападів стенокардії не збільшується.

Ранолазин має значуща перевага в порівнянні з плацебо в збільшенні часу до виникнення нападу стенокардії та до появи депресії сегмента ST на 1 мм при прийомі в дозі 500-1000 мг 2 рази / добу. Препарат значно покращує переносимість фізичних навантажень. Для ранолазин зафіксована залежність "доза-ефект": при прийомі в дозі більшій антиангінальний ефект був вище, ніж при прийомі в меншій дозі.

При додаванні ранолазин (по 1500 мг або 2000 мг на добу, розділені на 2 прийоми, в порівнянні з плацебо протягом 12 тижнів) до лікування атенололом 50 мг / добу, або амлодипіном 5 мг / добу, або дилтіаземом 180 мг / добу, доведена ефективність препарату Ранекса ®, що перевершує плацебо щодо тривалості виконуваних фізичних навантажень для обох досліджуваних доз препарату (на 24 сек більше в порівнянні з плацебо). Однак відмінностей у тривалості їх переносите фізичних навантажень між двома дозами препарату Ранекса ® не відзначено.

Ефекти, які виявляються при ЕКГ: у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Ранекса ®, відзначалися, залежне від дози і концентрації препарату в плазмі крові, подовження інтервалу QT c (близько 6 мс при прийомі 1000 мг 2 рази / добу), зниження амплітуди зубця Т і , в деяких випадках, двогорбий зубці Т. Показники ЕКГ у пацієнтів, що приймають ранолазин, є результатом як інгібування препаратом швидкості швидко випрямляє калієвого струму, що подовжує шлуночковий потенціал дії, так і пригнічення пізнього натрієвого струму, що вкорочує шлуночковий потенціал дії. Популяційний аналіз показав, що застосування ранолазин як у пацієнтів зі стабільною стенокардією, так і у здорових добровольців призводить до подовження QT c щодо вихідного рівня в середньому на 2,4 мс при концентрації ранолазин в плазмі 1000 нг / мл. У разі наявності у пацієнтів клінічно значущої печінкової недостатності швидкість подовження QT c була вище.

У пацієнтів, які отримували ранолазин, відзначена достовірно менша частота виникнення аритмій у порівнянні з плацебо, включаючи шлуночкову тахікардію типу "пірует"? 8 скорочень на 1 епізод.

Вплив на гемодинаміку у пацієнтів, які отримували лікування ранолазин у вигляді монотерапії або в комбінації з іншими антиангінальними засобами, відмічено незначне зменшення частоти серцевих скорочень (<2 уд. / Хв) і зниження систолічного артеріального тиску (<3 мм рт.ст.).

всмоктування

Після прийому ранолазин всередину С max ранолазин в плазмі крові, як правило, досягається через 2-6 ч. Середня абсолютна біодоступність ранолазин після прийому препарату всередину становить 35-50%, з високим ступенем індивідуальної варіабельності. При підвищенні дози від 500 до 1000 мг 2 рази / добу спостерігається 2,5-3 кратне збільшення AUC в рівноважному стані. При прийомі ранолазин 2 рази / добу C ss зазвичай досягається протягом 3 днів. У здорових добровольців C ss max становить приблизно 1770 нг / мл, AUC 0-12 в рівноважному стані в середньому становить 13 700 нг? Ч / мл після прийому препарату по 500 мг 2 рази / добу. Прийом їжі не впливає на швидкість і повноту всмоктування ранолазин.

розподіл

Приблизно 62% ранолазин зв'язується з білками плазми крові, в основному, з альфа-1 кислими глікопротеїнами, і незначно з альбуміном. Середній V ss становить близько 180 л.

метаболізм

Ранолазин піддається швидкому і практично повного метаболізму в печінці. Найбільш важливими шляхами метаболізму ранолазин є О-деметилювання та N-деалкілування. Ранолазин метаболізується головним чином ферментом CYP3A4, а також ізоферментом CYP2D6. При прийомі по 500 мг 2 рази / добу у людей з недостатньою активністю ізоферменту CYP2D6, показник AUC перевищує аналогічну величину для людей з нормальною швидкістю метаболізму на 62%.

Аналогічна різниця для дози 1000 мг 2 рази / добу склала 25%.

виведення

У незміненому вигляді з сечею та калом виділяється менше 5% від прийнятої дози ранолазин. Кліренс ранолазин залежить від дози, знижуючись при її підвищенні. T 1/2 ранолазин в рівноважному стані після прийому всередину складає близько 7 год.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

При хронічній серцевій недостатності (III-IV класи за класифікацією NYHA) відбувається підвищення концентрації ранолазин в плазмі крові приблизно в 1,3 рази.

У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого, середнього та тяжкого ступеня тяжкості, у порівнянні з добровольцями з нормальною нирковою функцією, показник AUC ранолазин був в середньому в 1,7-2 рази вище. Була відзначена Індивідуальні особливості величини AUC у добровольців з нирковою недостатністю. AUC фармакологічно активних метаболітів збільшувалася в 5 разів у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня. Загальна тривалість перебування ранолазин в плазмі крові збільшується в 1,2 рази у пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (КК 30-60 мл / хв). У пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (КК

Показник AUC ранолазин не змінюється у пацієнтів з легким ступенем печінкової недостатності, проте підвищується в 1,8 раз в разі печінкової недостатності середнього ступеня тяжкості (7-9 балів за класифікацією Чайлд-П'ю); у таких пацієнтів було більш виражено подовження інтервалу QT c. Досвід застосування ранолазин у пацієнтів з печінковою недостатністю тяжкого ступеня тяжкості (більше 9 балів за класифікацією Чайлд-П'ю) немає.

Стабільна стенокардія.

З обережністю: печінкова недостатність легкого ступеня тяжкості (5-6 балів за класифікацією Чайлд-П'ю); ниркова недостатність легкого або середнього ступеня тяжкості (КК 30-80 мл / хв); вік старше 75   років; маса тіла менше 60 кг; хронічна серцева недостатність (III-IV класи за класифікацією NYHA); синдром вродженого подовженого інтервалу QT в анамнезі, в сімейному анамнезі; діагностоване придбане подовження інтервалу QT; недостатність ізоферменту CYP2D6; одночасне застосування з інгібіторами ізоферменту CYP3A4 середньої сили дії (дилтіазем, флуконазол, еритроміцин); одночасне застосування з індукторами активності ізоферменту CYP3A4 (рифампіцин, фенітоїн, фенобарбітал, карбамазепін, звіробій продірявлений (Hypericum perforatum); одночасне застосування з інгібіторами Р-глікопротеїну (верапаміл, циклоспорин).

У зв'язку з відсутністю даних застосування препарату Ранекса ® при вагітності і в період грудного вигодовування протипоказано.

Даних про застосування ранолазин у вагітних жінок немає.

Проникнення ранолазин в грудне молоко не досліджувався.

Препарат Ранекса ® призначений для постійної терапії.

Для пацієнтів з нирковою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості (КК 30-80 мл / хв) рекомендується титрация дози. Препарат Ранекса ® протипоказаний пацієнтам з нирковою недостатністю тяжкого ступеня тяжкості (КК <30 мл / хв).

Для пацієнтів з печінковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (5-6 балів за класифікацією Чайлд-П'ю) рекомендується титрування дози. Препарат Ранекса ® протипоказаний пацієнтам з печінковою недостатністю середнього (7-9 балів за класифікацією Чайлд-П'ю) або тяжкою (більше 9 балів за класифікацією Чайлд-П'ю) ступеня тяжкості.

У пацієнтів похилого віку може спостерігатися посилення дії препарату Ранекса ® через вікового зниження функції нирок. Відзначається підвищена частота виникнення побічних ефектів.

Підбір дози для пацієнтів з масою тіла менше 60 кг повинен проводитися з обережністю, тому що випадки побічних ефектів у таких пацієнтів спостерігалися частіше.

Хронічна серцева недостатність

Підбір дози для пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю середнього або важкого ступеня (III-IV функціонального класу за класифікацією NYHA) слід проводити з обережністю. Необхідно проводити частий моніторинг розвитку побічний ефектів, при необхідності дозу препарату слід зменшити або скасувати лікування.

Подовження інтервалу QT

Популяційний аналіз об'єднаних даних, отриманих при дослідженні пацієнтів і здорових добровольців, показав, що залежність тривалості інтервалу QT c від концентрації в плазмі крові може бути оцінена як 2.4 мс на 1000 нг / мл, що приблизно дорівнює підвищенню з 2 до 7 мс для діапазону концентрацій в плазмі крові, відповідного дозі від 500 до 1000 мг ранолазин, прийнятої 2 рази / добу. Отже, необхідно дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів з синдромом вродженої подовження інтервалу QT в анамнезі, наявністю подовження інтервалу QT в сімейному анамнезі, пацієнтів з відомим придбаним подовженням інтервалу QT, а також пацієнтів, які отримують лікування препаратами, що впливають на інтервал QT.

Недостатня активність ізоферменту CYP2D6

Ризик збільшення частоти виникнення побічних ефектів у зазначених групах підвищується у пацієнтів з недостатньою активністю ізоферменту CYP2D6 (пацієнти з "повільним" метаболізмом) в порівнянні з пацієнтами з нормальною здатністю до метаболизации ізоферменту CYP2D6 (пацієнти з "швидким" метаболізмом). Запобіжні заходи розроблені з урахуванням ризику для пацієнтів з "повільним" метаболізмом ізоферменту CYP2D6 і є необхідними в разі, якщо статус метаболізму ізоферменту CYP2D6 невідомий. Для пацієнтів з "швидким" метаболізмом ізоферменту CYP2D6 немає необхідності в таких запобіжних заходів. У пацієнтів, з виявленим (наприклад, шляхом генотипування) або відомим раніше інтенсивним статусом метаболізму ізоферменту CYP2D6, препарат Ранекса ® повинен застосовуватися з обережністю у разі, якщо у пацієнта є поєднання декількох перерахованих вище факторів ризику.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги

Досліджень про вплив ранолазин на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не проводилось. З огляду на можливість розвитку таких побічних ефектів як запаморочення, нечіткість зору, сплутаність свідомості і галюцинації, слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і механізмами, а також при заняттях потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкої реакції.

1 таблетка містить:

Активна речовина: ранолазин 500 мг;

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна - 70,67 мг, сополімер метакрилової кислоти і етилакрилату (1: 1) - 66,67 мг, гіпромелоза - 13,33 мг, магнію стеарат - 13,33 мг, натрію гідроксид - 2,667 мг.

Склад плівкової оболонки: опадрай II помаранчевий 85F93265 (макрогол 3350 - 4,04 мг, спирт полівініловий частково гідролізований - 8 мг, тальк - 2,96 мг, титану діоксид - 4,86 ​​мг, барвник заліза оксид жовтий (Е172) - 0,118 мг , барвник заліза оксид червоний (Е172) - 0,022 мг, віск карнаубський (слідові кількості)).

Рекомендована початкова доза препарату Ранекса ® для дорослих становить 500 мг 2 рази на добу. Через 2-4 тижні доза при необхідності може бути збільшена до 1000 мг 2 рази на добу. Максимальна добова доза становить 2000 мг.

При появі побічних ефектів, викликаних прийомом препарату Ранекса ® (наприклад, запаморочення, нудота або блювота), необхідно зменшити разову дозу до 500 мг.

Якщо після цього симптоми не зникнуть, застосування препарату повинно бути припинено.

Для пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (III-IV класи за класифікацією NYHA), з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості (КК 30-80 мл / хв), печінковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (5-6 балів за класифікацією Чайлд-П'ю ), а також для пацієнтів з масою тіла менше 60 кг і пацієнтів старше 75 років рекомендується титрування дози препарату.

Прийом їжі не впливає на біодоступність препарату, тому його можна приймати незалежно від прийомів їжі. Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи достатньою кількістю рідини, не подрібнюючи, що не ламаючи і не розжовуючи.

З боку обміну речовин: нечасто - зниження апетиту, анорексія, дегідратація.

З боку психіки: нечасто - тривога, безсоння, сплутаність свідомості, галюцинації; рідко - дезорієнтація.

З боку нервової системи: часто - запаморочення, головний біль; нечасто - загальмованість, непритомність, гіпестезія, сонливість, тремор, постуральне запаморочення; рідко - амнезія, сплутаність свідомості, втрата свідомості, паросмія.

З боку органу зору: нечасто - нечіткість зору, зорові розлади.

З боку органів слуху та лабіринтові порушення: нечасто - вертиго, шум у вухах; рідко - зниження слуху.

З боку серцево-судинної системи: нечасто - прилив крові до обличчя, виражене зниження артеріального тиску; рідко - похолодання кінцівок, ортостатична гіпотензія.

З боку дихальної системи: нечасто - задишка, кашель, носові кровотечі; рідко - відчуття стискання в горлі.

З боку травної системи: часто - запори, нудота, блювота; нечасто - біль у животі, сухість слизової оболонки порожнини рота, диспепсія, метеоризм, дискомфорт у ділянці шлунка; рідко - панкреатит, ерозивний дуоденіт, гіпестезія порожнини рота.

З боку шкірних покривів і підшкірних тканин: нечасто - свербіж шкіри, гіпергідроз; рідко - алергічний дерматит, кропив'янка, холодний піт, шкірний висип, ангіоневротичний набряк.

З боку кістково-м'язової системи: нечасто - біль у кінцівках, м'язові спазми, припухлість суглобів.

З боку сечовидільної системи: нечасто - дизурія, гематурія, хроматурія; рідко - гостра ниркова недостатність.

З боку статевої системи: рідко - еректильна дисфункція.

З боку лабораторних показників: нечасто - підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові, підвищення концентрації сечовини в плазмі крові, подовження коригованого інтервалу QT c, тромбоцитоз і лейкоцитоз, зниження маси тіла; рідко - підвищення активності печінкових ферментів.

Загальні розлади: часто - астенія; нечасто - втома, набряки.

Одночасне застосування протипоказано

Потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4

Ранолазин є субстратом цитохрому CYP3A4. Одночасне застосування з інгібіторами активності ізоферменту CYP3A4 підвищує концентрацію ранолазин в плазмі крові. З підвищенням концентрації препарату в плазмі крові також можуть посилюватися потенційні дозозалежні побічні ефекти (наприклад, нудота, запаморочення). Одночасне лікування кетоконазолом 200 мг 2 рази / добу збільшує AUC ранолазин в 3-3,9 разів.

Одночасне застосування ранолазин і потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A4 (наприклад, ітраконазол, кетоконазол, вориконазол, позаконазол, інгібітори ВІЛ-протеази, кларитроміцин, телітроміцин. Нефазодон) протипоказано.

Грейпфрутовий сік також є потужним інгібітором ізоферменту CYP3A4.

Одночасне застосування з обережністю

Інгібітори ізоферменту CYP3A4 середньої сили дії

Дилтіазем (180-360 мг 1 раз / добу), інгібітор ізоферменту CYP3A4 середньої сили дії, викликає в залежності від дози підвищення середнього значення C ss ранолазин в плазмі крові в 1,5-2,4 разів. Для пацієнтів, які отримують дилтіазем і інші інгібітори ізоферменту CYP3A4 середньої сили дії (наприклад, еритроміцин, флуконазол) рекомендується титрация дози ранолазин. Може виявитися необхідним зниження дози ранолазин.

Індуктори активності ізоферменту CYP3A4

Одновременное применение ранолазина с индукторами активности изофермента CYP3A4 (рифампицин, фенитоин, фенобарбитал, карбамазепин, зверобой продырявленный (Hypericum perforatum)) может привести к снижению эффективности препарата. Например, рифампицин (600 мг 1 раз/сутки) снижает C ss ранолазина в плазме крови примерно на 95%. Поэтому не следует начинать применение ранолазина у пациентов, получающих лечение индукторами изофермента CYP3A4.

Ингибиторы Р-гликопротеина

Ранолазин является субстратом Р-гликопротеина (P-gp). Ингибиторы P-gp (например, циклоспорин, верапамил) повышают концентрацию ранолазина в плазме крови. Верапамил (120 мг 3 раза/сутки) повышает C ss ранолазина в 2,2 раза. Для пациентов, получающих лечение ингибиторами P-gp, рекомендуется титрование дозы ранолазина. Может оказаться необходимым снижение дозы ранолазина. С другой стороны, ранолазин является ингибитором P-gp средней силы действия и слабым ингибитором изофермента CYP3A4 и может увеличивать концентрацию в плазме крови субстратов P-gp или изофермента CYP3A4. Тканевое распределение лекарственных веществ, которые транспортируются с помощью P-gp, может быть увеличено.

Субстраты изофермента CYP2D6

Имеются данные, что ранолазин является слабым ингибитором изофермента CYP2D6. Прием ранолазина по 750 мг 2 раза/сутки повышает концентрацию метопролола в плазме крови в 1,8 раз. Поэтому, при одновременном применении с ранолазином, возможно усиление действия метопролола или других субстратов изофермента CYP2D6 (например, пропафенон и флекаинид, в меньшей степени, трициклические антидепрессанты и нейролептики), вследствие этого может потребоваться снижение дозы этих лекарственных средств.

Субстраты изофермента CYP2B6

Потенциал к ингибированию изофермента CYP2B6 не установлен. Во время назначения совместно с субстратами изофермента CYP2B6 (например, бупропион, эфавиренз, циклофосфамид) рекомендуется соблюдать осторожность.

Дигоксин

Имеются данные о повышении концентрации дигоксина в плазме крови в среднем в 1,5 раза при одновременном применении дигоксина и ранолазина. Поэтому необходимо проведение мониторинга уровня дигоксина в начале и после окончания терапии ранолазином.

Субстараты изофермента CYP3A4

Ранолазин является слабым ингибитором изофермента CYP3A4, что может привести к повышению концентрации субстратов изофермента CYP3A4 в плазме крови и потребовать коррекции дозы чувствительных субстратов изофермента CYP3A4 (например, симвастатин, ловастатин) и субстратов изофермента CYP3A4 с узким терапевтическим диапазоном (например, циклоспорин, такролимус, сиролимус, эверолимус).

Симвастатин

Метаболизм и клиренс симвастатина в высокой степени зависят от изофермента CYP3A4. Прием ранолазина по 1000 мг 2 раза в день повышает концентрацию лактона симвастатина, симвастатиновой кислоты, что повышает ингибирование ГМГ-КоА-редуктазы в 1,4-1,6 раз. Прием симвастатина в высоких дозах ассоциирован с развитием рабдомиолиза, также были описаны случаи развития рабдомиолиза при одновременном применении ранолазина и симвастатина. Максимальная доза симвастатина для пациентов, одновременно принимающих ранолазин, не должна превышать 20 мг/сут. Для других статинов, метаболизирующихся с участием изофермента CYP3A4 (ловастатин), возможно ограничение дозы.

Такролимус, циклоспорин, сиролимус, эверолимус

Увеличение концентрации в плазме крови такролимуса, субстрата изофермента CYP3A4, было отмечено у пациентов на фоне применения ранолазина. При одновременном применении такролимуса и ранолазина рекомендуется проводить мониторинг концентрации такролимуса в плазме крови и, при необходимости, проводить коррекцию дозы. Такой подход рекомендован и для других субстратов изофермента CYP3A4 с узким терапевтическим диапазоном (например, циклоспорин, сиролимус, эверолимус).

Препараты, удлиняющие интервал QТ

Существует теоретическая вероятность того, что при одновременном применении ранолазина и других лекарственных средств, удлиняющих интервал QT, может возникнуть фармакодинамическое взаимодействие и повыситься риск развития желудочковых аритмий. К числу таких лекарственных средств относятся определенные антигистаминные препараты (например, терфенадин, астемизол, мизоластин), определенные противоаритмические средства (например, хинидин, дизопирамид, прокаинамид), а также эритромицин и трициклические антидепрессанты (например, имипрамин, доксепин, амитриптилин).

Симптомы: головокружение, тошнота и рвота, диплопия, заторможенность, обморок. Симптомы могут нарастать при увеличении дозы.

Лікування: проведення симптоматичної терапії.Протягом 30 хв. після прийому препарату можна вжити заходів щодо запобігання його всмоктування з шлунково-кишкового тракту (промивання шлунка, застосування активованого вугілля).Гемодіаліз малоефективний.

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ° С.

4 роки.

ранолазин

Ранекса таблетки 500 мг, 60 шт. производит Берлин-Хеми/Менарини, страна производства Германия. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Ранекса таблетки 500 мг, 60 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!