Купить Рабепразол-СЗ капсулы кишечнорастворимые 10 мг 28 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Фармакотерапевтическая группа
Средство понижающее секрецию желез желудка – протонного насоса ингибитор
Код АТХ: [A02BC04]
Фармакологические свойства
Фармакодинамика
Рабепразол относится к классу антисекреторных веществ, производных бензимидазола. Подавляет секрецию желудочного сока путем специфического ингибирования Н+ /К+ -АТФ-азы на секреторной поверхности париетальных клеток желудка. Блокирует заключительную стадию секреции соляной кислоты, снижая содержание базальной и стимулированной секреции, независимо от природы раздражителя. Обладая высокой липофильностью легко проникает в париетальные клетки желудка, концентрируется в них, оказывая цитопротекторное действие и увеличивая секрецию гидрокарбоната. Антисекреторное действие после перорального приема 20 мг рабепразола, наступает в течение 1 часа и достигает максимума через 2-4 часа; угнетение базальной и стимулированной пищей секреции кислоты через 23 часа после приема первой дозы составляет 62 и 82 % соответственно и продолжается до 48 часов. При прекращении приема секреторная активность восстанавливается в течение 1-2 дней. В течение первых 2-8 недель терапии рабепразолом, концентрация гастрина в плазме крови увеличивается, (что является отражением ингибирующего влияния на секрецию соляной кислоты) и возвращается к исходным уровням через 1-2 недели после его отмены. Рабепразол не обладает антихолинергическими свойствами, не влияет на центральную нервную систему (ЦНС), сердечно-сосудистую и дыхательную системы. На фоне приема рабепразола устойчивые изменения в морфологической структуре энтерохромафинноподобных клеток, в степени выраженности гастрита, в частоте атрофического гастрита, кишечной метаплазии или распространении инфекции Helicobacter pylori не обнаружены. 3
Фармакокинетика
Абсорбция
Рабепразол быстро абсорбируется из кишечника, и его максимальные концентрации в плазме достигаются примерно через 3,5 ч после приема дозы в 20 мг. Изменение максимальных концентраций в плазме (Сmax) и значений площади под кривой «концентрация-время» (AUC) рабепразола носят линейный характер в диапазоне доз от 10 до 40 мг. Абсолютная биодоступность после перорального приема 20 мг (по сравнению с внутривенным введением) составляет около 52 %. Кроме того, биодоступность не изменяется при многократном приеме рабепразола. У здоровых добровольцев период полувыведения из плазмы составляет около 1 ч (варьируя от 0,7 до 1,5 ч), а суммарный клиренс составляет 3,8 мл/мин/кг. У пациентов с хроническим поражением печени AUC увеличена вдвое по сравнению со здоровыми добровольцами, что свидетельствует о снижении метаболизма первого прохождения, а период полувыведения из плазмы увеличен в 2 - 3 раза. Ни время приема препарата в течение суток, ни антациды не влияют на абсорбцию рабепразола. Прием препарата с жирной пищей замедляет абсорбцию рабепразола на 4 часа и более, однако ни Сmax, ни степень абсорбции не изменяются.
Распределение
У человека степень связывания рабепразола с белками плазмы составляет около 97 %.
Метаболизм и выведение
У здоровых людей
После приема однократной пероральной дозы 20 мг 14С-меченного рабепразола неизмененного препарата в моче найдено не было. Около 90 % рабепразола выводится с мочой главным образом в виде двух метаболитов: конъюгата меркаптуровой кислоты (М5) и карбоновой кислоты (М6), а также в форме двух неизвестных метаболитов, выявленных в ходе токсикологического анализа. Оставшаяся часть принятого рабепразола выводится с калом. Суммарное выведение составляет 99,8 %. Эти данные свидетельствуют о небольшом выведении метаболитов рабепразола с желчью. Основным метаболитом является тиоэфир (М1). Единственным активным метаболитом является десметил (М3), однако он наблюдался в низкой концентрации только у одного участника исследования после приема 80 мг рабепразола.
Терминальная стадия почечной недостаточности
У пациентов со стабильной почечной недостаточностью в терминальной стадии, которым необходим поддерживающий гемодиализ (клиренс креатинина < 5 мл/мин/1,73м2 ), выведение рабепразола схоже с таковым для здоровых добровольцев. AUC и Сmах у этих пациентов были примерно на 35 % ниже, чем у здоровых добровольцев. В среднем период полувыведения 4 рабепразола составлял 0,82 ч у здоровых добровольцев, 0,95 ч у пациентов во время гемодиализа и 3,6 ч после гемодиализа. Клиренс препарата у пациентов с заболеваниями почек, нуждающихся в гемодиализе, был приблизительно в два раза выше, чем у здоровых добровольцев.
Хронический компенсированный цирроз
Пациенты с хроническим компенсированным циррозом печени переносят рабепразол в дозе 20 мг 1 раз в день, хотя AUC удвоена и Сmах увеличена на 50 % по сравнению со здоровыми добровольцами соответствующего пола.
Пожилые пациенты
У пожилых пациентов элиминация рабепразола несколько замедлена. После 7 дней приема рабепразола по 20 мг в сутки у пожилых пациентов AUC была примерно вдвое больше, а Сmах повышена на 60 % по сравнению с молодыми здоровыми добровольцами. Однако, признаков кумуляции рабепразола не отмечалось.
CYP2C19 полиморфизм
У пациентов с замедленным метаболизмом CYP2C19 после 7 дней приема рабепразола в дозе 20 мг в сутки AUC увеличивается в 1,9 раза, а период полувыведения в 1,6 раза по сравнению с теми же параметрами у «быстрых метаболизаторов», в то время как Сmах увеличивается на 40 %.
Рабепразол-СЗ капсулы кишечнорастворимые 10 мг 28 шт. инструкция на украинскомлатинська назва
Rabeprazol-SZ
Форма випускуТверді желатинові капсули № 3, корпус білого кольору з кришечкою темно-червоного кольору (для дозування 10 мг); тверді желатинові капсули № 1, корпус жовтого кольору з кришечкою коричневого кольору (для дозування 20 мг).
Вміст капсул - сферичні пелети від майже білого до білого з кремовим або жовтуватим відтінком кольору.
упаковка Капсули кишковорозчинні, 10 мг по 14 Капул поміщають в контурну чарункову упаковку.
2 контурні чарункові упаковки по 14 капс. поміщають в картонну пачку.
Фармакотерапевтична група
Засіб знижує секрецію залоз шлунка - протонного насоса інгібітор
Код АТС [A02BC04]
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка
Рабепразол належить до класу антисекреторних речовин, похідних бензімідазолу. Пригнічує секрецію шлункового соку шляхом специфічного інгібування Н + / К + -АТФ-ази на секреторній поверхні парієтальних клітин шлунка. Блокує заключну стадію секреції соляної кислоти, знижуючи вміст базальної і стимульованої секреції, незалежно від природи подразника. Маючи високу ліпофільність легко проникає в парієтальні клітини шлунка, концентрується в них, надаючи захисну дію і збільшуючи секрецію гідрокарбонату. Антисекреторні дію після перорального прийому 20 мг рабепразолу, настає протягом 1 години і досягає максимуму через 2-4 години; пригнічення базальної і стимульованої їжею секреції кислоти через 23 години після прийому першої дози становить 62 і 82% відповідно і триває до 48 годин. При припиненні прийому секреторна активність відновлюється протягом 1-2 днів. Протягом перших 2-8 тижнів терапії рабепразол, концентрація гастрину в плазмі крові збільшується, (що є відображенням інгібуючого впливу на секрецію соляної кислоти) і повертається до вихідних рівнях через 1-2 тижні після його відміни. Рабепразол не володіє антихолінергічні властивості, не впливає на центральну нервову систему (ЦНС), серцево-судинну і дихальну системи. На тлі прийому рабепразолу стійкі зміни в морфологічній структурі ентерохромафінноподобних клітин, в ступеня вираженості гастриту, в частоті атрофічного гастриту, кишкової метаплазії або розповсюдженні інфекції Helicobacter pylori не виявлені. 3
Фармакокінетика
абсорбція
Рабепразол швидко абсорбується з кишечника, і його максимальні концентрації в плазмі досягаються приблизно через 3,5 години після прийому дози в 20 мг. Зміна максимальних концентрацій в плазмі (Сmax) і значень площі під кривою «концентрація-час» (AUC) рабепразолу мають лінійний характер у діапазоні доз від 10 до 40 мг. Абсолютна біодоступність після перорального прийому 20 мг (у порівнянні з внутрішньовенним введенням) становить близько 52%. Крім того, біодоступність не змінюється при багаторазовому прийомі рабепразолу. У здорових добровольців період напіввиведення з плазми становить приблизно 1 годину (варіюючи від 0,7 до 1,5 год), а сумарний кліренс становить 3,8 мл / хв / кг. У пацієнтів з хронічним ураженням печінки AUC збільшена вдвічі в порівнянні зі здоровими добровольцями, що свідчить про зниження метаболізму першого проходження, а період напіввиведення з плазми збільшений в 2 - 3 рази. Ні час прийому препарату протягом доби, ні антациди не впливають на абсорбцію рабепразолу. Прийом препарату з жирною їжею уповільнює абсорбцію рабепразолу на 4 години і більше, однак ні Сmax, ні ступінь абсорбції не змінюються.
розподіл
У людини ступінь зв'язування рабепразолу з білками плазми становить близько 97%.
Метаболізм і виведення
У здорових людей
Після прийому одноразової пероральної дози 20 мг 14С-міченого рабепразолу незмінного препарату в сечі виявлено не було. Близько 90% рабепразолу виводиться з сечею головним чином у вигляді двох метаболітів: кон'югату меркаптурової кислоти (М5) та карбонової кислоти (М6), а також у формі двох невідомих метаболітів, виявлених в ході токсикологічного аналізу. Частина, що залишилася прийнятого рабепразолу виводиться з калом. Сумарне виведення становить 99,8%. Ці дані свідчать про незначне виведенні метаболітів рабепразолу з жовчю. Основним метаболітом є тіоефір (М1). Єдиним активним метаболітом є десметил (М3), однак він спостерігався в низькій концентрації тільки в одного учасника дослідження після прийому 80 мг рабепразолу.
Термінальна стадія ниркової недостатності
У пацієнтів зі стабільною нирковою недостатністю в термінальній стадії, яким необхідний підтримує гемодіаліз (кліренс креатиніну <5 мл / хв / 1,73м2), виведення рабепразолу схоже з таким для здорових добровольців. AUC і Сmах у цих пацієнтів були приблизно на 35% нижче, ніж у здорових добровольців. В середньому період напіввиведення 4 рабепразолу становив 0,82 години у здорових добровольців, 0,95 год у пацієнтів під час гемодіалізу та 3,6 години після гемодіалізу. Кліренс препарату у пацієнтів із захворюваннями нирок, які потребують гемодіалізу, був приблизно в два рази вище, ніж у здорових добровольців.
Хронічний компенсований цироз
Пацієнти з хронічним компенсованим цирозом печінки переносять рабепразол в дозі 20 мг 1 раз на день, хоча AUC подвоєна і Сmах збільшена на 50% в порівнянні зі здоровими добровольцями відповідної статі.
літні пацієнти
У літніх пацієнтів елімінація рабепразолу дещо сповільнена. Після 7 днів прийому рабепразолу по 20 мг на добу у літніх пацієнтів AUC була приблизно вдвічі більше, а Сmах підвищена на 60% в порівнянні з молодими здоровими добровольцями. Однак, ознак кумуляції рабепразолу не відзначалося.
CYP2C19 поліморфізм
У пацієнтів з уповільненим метаболізмом CYP2C19 після 7 днів прийому рабепразолу в дозі 20 мг на добу AUC збільшується в 1,9 рази, а період напіввиведення в 1,6 рази в порівнянні з тими ж параметрами у «швидких метаболізаторов», в той час як Сmах збільшується на 40%.
показаннявиразкова хвороба шлунка в стадії загострення і виразка анастомозу; виразкова хвороба дванадцятипалої кишки в стадії загострення; ерозивно і виразкова гастроезофагеальна рефлюксна хвороба у дорослих і дітей з 12 років або рефлюкс-езофагіт; підтримуюча терапія ГЕРХ; неерозівная гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; синдром Золлінгера-Еллісона та інші стани, що характеризуються патологічною гіперсекрецією; в комбінації з відповідною антибактеріальною терапією для ерадикації Helicobacter pylori у пацієнтів з виразковою хворобою. Протипоказання
гіперчутливість до рабепразолу, заміщених бензімідазолу або допоміжних компонентів препарату; дефіцит сахарази / ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна недостатність; вагітність; період грудного вигодовування; діти до 18 років, за винятком ГЕРБ (діти до 12 років).
З обережністю: важка ниркова недостатність; тяжка печінкова недостатність.
Даних щодо безпеки застосування рабепразолу під час вагітності немає.
Дослідження репродуктивності на щурах і кроликах не виявили ознак порушення фертильності або дефектів розвитку плоду, обумовлених рабепразол; однак у щурів в невеликих кількостях препарат проникає через плацентарний бар'єр. Рабепразол протипоказаний при вагітності.
Невідомо, чи виділяється рабепразол з грудним молоком.
Відповідні дослідження щодо застосування препарату в період грудного вигодовування не проводилися. Разом з тим рабепразол виявлений в молоці лактуючих щурів, і тому його не можна застосовувати жінкам в період грудного вигодовування.
Відповідь пацієнта на терапію рабепразолом не виключає наявність злоякісних новоутворень у шлунку.
Капсули препарату Рабепразол-СЗ слід ковтати цілими. Встановлено, що ні час доби, ні прийом їжі не впливають на активність рабепразолу.
У спеціальному дослідженні у пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки не було виявлено значущого відмінності частоти побічних ефектів препарату Рабепразол-СЗ від такої у підібраних за статтю та віком здорових осіб, але не дивлячись на це, рекомендується дотримуватися обережності при першому призначенні препарату Рабепразол пацієнтам з важкими порушеннями функції печінки.
Пацієнтам з порушеннями функції нирок або печінки коригування дози препарату Рабепразол-СЗ не потрібно. AUC рабепразолу у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки приблизно в два рази вище, ніж у здорових пацієнтів.
Гіпомагніємія. При лікуванні ІПП протягом принаймні 3 міс в рідкісних випадках були відзначені випадки симптоматичної або асимптоматичною гіпомагніємії. У більшості випадків ці повідомлення надходили через рік після проведення терапії. Серйозними побічними явищами були тетания, аритмія і судоми. Більшості пацієнтів було потрібне лікування гіпомагніємії, що включає заміщення магнію і скасування терапії ІПП. У пацієнтів, які отримуватимуть тривале лікування або які приймають ІПП з препаратами, такими як дігоксин або здатними викликати гіпомагніємію (наприклад діуретики), необхідний контроль вмісту магнію до початку лікування ІПП і в період лікування.
Переломи. Терапія ІПП може привести до зростання ризику пов'язаних з остеопорозом переломів стегна, зап'ястя або хребта. Ризик переломів був збільшений у пацієнтів, які отримували високі дози ІПП тривалий час (рік і більше).
Одночасне застосування рабепразолу з метотрексатом. Згідно з літературними даними, одночасний прийом ІПП з метотрексатом (перш за все в високих дозах), може призвести до збільшення концентрації цього препарату і / або його метаболіти гідроксиметотрексат і збільшити T1 / 2, що може привести до прояву токсичності метотрексату. При необхідності застосування високих доз метотрексату, може бути розглянута можливість тимчасового припинення терапії ІПП.
Інфекції, викликані Salmonella, Campylobacter і Clostridium difficile.
Терапія ІПП може призводити до зростання ризику шлунково-кишкових інфекцій, таких як інфекції, викликані Salmonella, Campylobacter і Clostridium difficile.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами. Виходячи з особливостей фармакодинаміки рабепразолу і його профілю небажаних ефектів, малоймовірно, що Рабепразол-СЗ впливає на здатність керувати транспортними засобами і механізмами. Однак в разі появи сонливості слід уникати цих видів діяльності.
1 капсула містить:
Активної речовини:
рабепразол пелети - 118 мг, 236 мг
в перерахунку на рабепразол натрію - 10 мг, 20 мг
[Ядро пелет: Рабепразол натрію - 10,00 мг, 20,00 мг, цукрова крупка (сахароза, патока крохмальна) - 71,47 мг, 142,94 мг, натрію карбонат - 1,65 мг, 3,30 мг, тальк - 1,77 мг, 3,54 мг, титану діоксид - 0,83 мг, 1,66 мг, гіпромелоза (гідроксиметилцелюлоза) - 14,75 мг, 29,50 мг;
оболонка пелет: гіпромелози фталат (гідроксіпропілметілфталатцеллюлоза) - 15,93 мг, 31,86 мг, цетиловий спирт - 1,60 мг, 3,20 мг].
Допоміжні речовини:
Капсули тверді желатинові № 3 (дозування 10 мг):
корпус: титану діоксид - 2,0%, желатин - до 100%;
кришечка: барвник азорубін (барвник кармазин) - 0,6619%, індигокармін - 0,0286%, титану діоксид - 0,6666%, желатин - до 100%.
Капсули тверді желатинові № 1 (дозування 20 мг):
корпус: титану діоксид - 1,0%, заліза оксид жовтий - 0,192% желатин - до 100%;
кришечка: заліза оксид чорний - 0,53%, заліза оксид червоний - 0,93%, титану діоксид - 0,3333%, заліза оксид жовтий - 0,20%, желатин - до 100%.
Спосіб застосування та дозиКапсули препарату Рабепразол-СЗ слід ковтати цілими. Встановлено, що ні час доби, ні прийом їжі не впливають на активність рабепразолу.
При виразковій хворобі шлунка в стадії загострення і виразці анастомозу рекомендується приймати всередину по 10 мг або по 20 мг один раз на день. Зазвичай лікування настає після 6 тижнів терапії, проте в деяких випадках тривалість лікування може бути збільшена ще на 6 тижнів.
При виразковій хворобі дванадцятипалої кишки в стадії загострення рекомендується приймати всередину по 20 мг один раз на день. У деяких випадках лікувальний ефект настає при прийомі 10 мг один раз на день. Тривалість лікування становить від 2 до 4 тижнів. У разі необхідності тривалість лікування може бути збільшена ще на 4 тижні. При лікуванні ерозивно ГЕРХ (ГЕРХ) або рефлюкс-езофагіті рекомендується приймати всередину по 10 мг або 20 мг один раз на день. Тривалість лікування становить від 4 до 8 тижнів. У разі необхідності тривалість лікування може бути збільшена ще на 8 тижнів.
При підтримуючої терапії ГЕРХ (ГЕРХ) рекомендується приймати всередину по 10 мг або 20 мг один раз на день. Тривалість лікування залежить від стану пацієнта.
При неерозівной ГЕРХ (НЕ Б) без езофагіту рекомендується приймати всередину по 10 мг або 20 мг один раз на день. Якщо після чотирьох тижнів лікування симптоми не зникають, слід провести додаткове дослідження пацієнта. Після купірування симптомів для попередження їх подальшого виникнення слід приймати препарат всередину в дозі 10 мг один раз на день на вимогу.
Для лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших станів, що характеризуються патологічною гіперсекрецією, дозу підбирають індивідуально. Початкова доза - 60 мг в день, потім дозу підвищують і призначають препарат в дозі до 100 мг на день при одноразовому прийомі або по 60 мг два рази на день. Для деяких пацієнтів дробове дозування препарату найбільш прийнятний. Лікування повинно тривати в міру клінічної необхідності. У деяких пацієнтів з синдромом Золлінгера-Еллісона тривалість лікування рабепразол становила до одного року.
Для ерадикації Helicobacter pylori рекомендується приймати всередину 20 мг 2 рази на день за певною схемою з відповідною комбінацій антибіотиків. Тривалість лікування становить 7 днів.
Пацієнти з нирковою та печінковою недостатністю
Корекції дози пацієнтам з нирковою недостатністю не потрібно. У пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості концентрація рабепразолу в крові зазвичай вище, ніж у здорових добровольців. При призначенні препарату Рабепразол-СЗ пацієнтам з важким ступенем тяжкості печінкової недостатності слід бути обережними.
літні пацієнти
Змінювати дозу не потрібно.
діти
Безпека і ефективність рабепразолу 20 мг для короткострокового (до 8 тижнів) лікування ГЕРХ у дітей у віці 12 років і більше підтверджена екстраполяцією результатів адекватних і добре контрольованих досліджень, що підкріплюють ефективність рабепразолу для дорослих і дослідженнями безпеки і фармакокінетики для пацієнтів дитячого віку. Рекомендована доза для дітей у віці 12 років і більше становить 20 мг 1 раз на день тривалістю до 8 тижнів. Безпека і ефективність рабепразолу для лікування ГЕРБ у дітей віком до 12 років не встановлена. Безпека і ефективність рабепразолу для застосування за іншими свідченнями не встановлена для пацієнтів дитячого віку.
Побічні дії В ході клінічних досліджень відзначалися наступні небажані реакції при прийомі рабепразолу: головний біль, запаморочення, астенія, біль у животі, діарея, метеоризм, сухість у роті, висип.
Небажані реакції систематизовані відповідно до класифікації ВООЗ: дуже часто (≥1 / 10); часто (≥1 / 100, з боку імунної системи: рідко - гострі системні алергічні реакції (включаючи набряк обличчя, гіпотонію, задишку).
З боку крові та лімфатичної системи: рідко - тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія.
З боку обміну речовин і харчування: рідко - анорексія; частота невідома - гіпонатріємія, гіпомагніємія.
З боку нервової системи: часто - безсоння, головний біль, запаморочення; нечасто - сонливість, нервозність; рідко - депресія; частота невідома - сплутаність свідомості.
З боку органу зору: рідко - порушення зору.
З боку судин: частота невідома - периферичний набряк.
З боку дихальної системи: часто - кашель, фарингіт, риніт; нечасто - синусит, бронхіт.
З боку травної системи: часто - біль в животі, діарея, метеоризм, нудота, блювота, запор; нечасто - диспепсія, відрижка, сухість у роті; рідко - стоматит, гастрит, порушення смаку.
З боку гепатобіліарної системи: рідко - гепатит, жовтяниця, печінкова енцефалопатія.
З боку нирок і сечовивідних шляхів: нечасто - інфекція сечовивідних шляхів; рідко - інтерстиціальний нефрит.
З боку шкіри і підшкірних тканин: рідко - бульозні висипання, кропив'янка; дуже рідко - мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона.
З боку кістково-м'язової системи: часто - біль в спині; нечасто - біль у м'язах, біль у суглобах, судома м'язів ніг, перелом кісток стегна, зап'ястя або хребта.
З боку репродуктивної системи: частота невідома - гінекомастія.
Со стороны лабораторных и инструментальных исследований: редко — повышение активности печеночных трансаминаз, увеличение массы тела.
Прочие: часто — инфекции.
Замедляет выведение некоторых лекарственных средств, метаболизирующихся в печени путем микросомального окисления (диазепам, фенитоин, непрямые антикоагулянты). Совместное применение рабепразола с кетоконазолом или итраконазолом может привести к значительному снижению концентрации противогрибковых препаратов в плазме крови. Не рекомендуется совместное применение ингибиторов протонной помпы (ИПП) с атаназавиром, так как значительно снижаются эффекты атаназавира. Рабепразол ингибирует метаболизм циклоспорина. При одновременном приеме ИПП и метотрексата можно предположить повышение концентрации последнего и/или его метаболита гидроксиметотрексата и увеличение периода полувыведения. При одновременном применении рабепразола, амоксициллина и кларитромицина показатели AUC и Сmах для кларитромицина и амоксициллина были схожими при сравнении комбинированной терапии с монотерапией. Показатели AUC и Сmах рабепразола увеличивались на 11 % и 34 % соответственно, а AUC и Сmах 14-гидроксикларитромицина (активного метаболита кларитромицина) увеличивались на 42 % и 46 % соответственно. Данное увеличение показателей не было признано клинически значимым. Одновременное применение рабепразола и суспензий антацидов, содержащих алюминия и/или магния гидроксид не приводит к клинически значимому взаимодействию.
Передозування Симптомы: данные о намеренной или случайной передозировке минимальны.
Лечение: Рабепразол хорошо связывается с белками плазмы, и поэтому слабо выводится при диализе. При передозировке необходимо проводить симптоматическое и поддерживающее лечение. Специфический антидот для рабепразола неизвестен.
В сухом, защищенном от света месте, при температуре не выше 25 оС.
Термін придатності 3 роки.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Рабепразол
Похожее видеоДополнительная информацияРабепразол-СЗ капсулы кишечнорастворимые 10 мг 28 шт. производит Северная Звезда, страна производства Россия. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Париет таблетки 20 мг, 14 шт., Париет таблетки 10 мг, 14 шт., Париет таблетки 20 мг, 28 шт., Зульбекс таблетки 10 мг, 28 шт., Зульбекс таблетки 20 мг, 28 шт., Зульбекс таблетки 20 мг, 14 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Рабепразол-СЗ капсулы кишечнорастворимые 10 мг 28 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!