Купить Престариум А таблетки 5 мг, 30 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
ПРЕСТАРИУМ А - антигипертензивный препарат, ингибитор АПФ. АПФ, или кининаза, является экзопептидазой, которая осуществляет как превращение ангиотензина I в сосудосуживающее вещество ангиотензин II, так и разрушение брадикинина, обладающего сосудорасширяющим действием, до неактивного гептапептида.
Подавление АПФ приводит к снижению содержания ангиотензина II в плазме крови, в результате этого повышается активность ренина плазмы (вследствие угнетения отрицательной обратной связи, которая препятствует высвобождению ренина) и снижается секреция альдостерона. Поскольку АПФ инактивирует брадикинин, подавление АПФ сопровождается повышением активности как циркулирующей, так и тканевой калликреин-кининовой системы, при этом активируется система простагландинов. Периндоприл уменьшает ОПСС, что приводит к снижению АД. При этом периферический кровоток ускоряется, однако ЧСС не возрастает.
Периндоприл оказывает терапевтическое действие благодаря активному метаболиту, периндоприлату. Другие метаболиты препарата не оказывают ингибирующего действия на АПФ in vitro.
Артериальная гипертензия
При артериальной гипертензии на фоне его применения препарата отмечается снижение как систолического, так и диастолического АД в положении лежа и стоя. Снижение АД достигается достаточно быстро. У пациентов с положительным ответом на лечение нормализация АД наступает в течение месяца. При этом эффекта привыкания не наблюдается.
Прекращение лечения не сопровождается развитием синдрома отмены. Периндоприл оказывает сосудорасширяющее действие, способствует восстановлению эластичности крупных артерий и структуры сосудистой стенки мелких артерий, а также уменьшает гипертрофию левого желудочка. Сопутствующее назначение тиазидных диуретиков усиливает гипотензивный эффект. Кроме этого, комбинирование ингибитора АПФ и тиазидного диуретика также приводит к снижению риска развития гипокалиемии на фоне приема диуретиков.
Сердечная недостаточность
Периндоприл нормализует работу сердца, снижая преднагрузку и постнагрузку. У пациентов с хронической сердечной недостаточностью, получавших периндоприл, было выявлено снижение давления наполнения в левом и правом желудочках сердца; снижение ОПСС; повышение сердечного выброса и увеличение сердечного индекса. Исследование препарата по сравнению с плацебо показало, что изменения АД после первого приема препарата Престариум А в дозе 2.5 мг у больных с сердечной недостаточностью легкой и умеренной степени тяжести статистически достоверно не отличались от изменений АД, наблюдавшихся после приема плацебо.
Цереброваскулярные заболевания
В процессе международного мультицентрового исследования (ПРОГРЕСС) оценивалось влияние активной терапии периндоприлом (монотерапия или в комбинации с индапамидом) в течение 4 лет на риск развития повторного инсульта у пациентов, имеющих цереброваскулярные заболевания в анамнезе. После вводного периода применения периндоприла третбутиламина по 2 мг (эквивалент периндоприла аргинина 2.5 мг) 1 раз/сут в течение 2 недель и затем по 4 мг (эквивалент периндоприла аргинина 5 мг) 1 раз/сут в течение последующих двух недель, 6105 пациентов были рандомизированы на две группы: плацебо (n = 3054) и периндоприл третбутиламин по 4 мг (соответствует 5 мг периндоприла аргинина) (монотерапия) или в комбинации с индапамидом (n = 3051). Индапамид дополнительно назначался пациентам, не имеющим прямых показаний или противопоказаний для применения диуретиков. Данная терапия назначалась дополнительно к стандартной терапии инсульта и/или артериальной гипертензии или других патологических состояний. Все рандомизированные пациенты имели в анамнезе цереброваскулярные заболевания (инсульт или транзиторную ишемическую атаку) в течение последних 5 лет. Величина АД не являлась критерием включения: 2916 пациентов имели артериальную гипертензию и 3189 - нормальное АД. После 3.9 лет терапии величина АД (систолическое/ диастолическое) снизилась в среднем на 9/4 мм рт.ст. Также было показано значительное снижение риска возникновения повторного инсульта (как ишемической, так и геморрагической природы) порядка 28% (95% CI (17; 38), р< 0.0001) по сравнению с плацебо (10.1% vs13.8%). Дополнительно было показано значительное снижение риска фатальных или приводящих к инвалидности инсультов; основных сердечно-сосудистых осложнений, включая инфаркт миокарда, в т.ч. с летальным исходом; деменции, связанной с инсультом; серьезных ухудшений когнитивных функций.
Данные терапевтические преимущества наблюдаются как у больных артериальной гипертензией, так и при нормальном АД, независимо от возраста, пола, наличия или отсутствия сахарного диабета и типа инсульта.
Стабильная ИБС
В ходе международного мультицентрового рандомизированного, двойного слепого, плацебо контролируемого исследования EUROPA продолжительностью 4 года, была изучена эффективность периндоприла у пациентов со стабильной ИБС. В клиническом исследовании приняло участие 12218 пациентов старше 18 лет: 6110 пациентов принимали периндоприл третбутиламин по 8 мг (эквивалентно 10 мг периндоприла аргинина) и 6108 пациентов — плацебо.
Основными критериями оценки были сердечно-сосудистая смертность, нефатальный инфаркт миокарда и/или остановка сердца с последующей успешной реанимацией. Для участия в исследовании были отобраны пациенты с ИБС с установленным инфарктом миокарда как минимум за 3 месяца до скрининга, прошедших коронарную реваскуляризацию как минимум за 6 месяцев до скрининга, ангиографически выявленный стеноз (как минимум 70 % сужения одной или более основных коронарных артерий) или позитивный стресс тест при наличии в анамнезе болей в груди. Препарат назначали в дополнение к стандартной терапии, применяемой при гиперлипидемии, артериальной гипертензии и сахарном диабете.
Большинство пациентов принимали антиагреганты, гиполипидемические средства и бета-адреноблокаторы. К концу исследования соотношение количества пациентов, принимавших перечисленные группы препаратов, составляло 91%, 69% и 63% соответственно. Через 4.2 года результатом терапии периндоприлом третбутиламином в дозе 8 мг 1 раз/сут было значительное уменьшение относительного риска на 20% (95% CI ) развития предварительно определенных осложнений: у 488 (8%) пациентов из группы, принимающей периндоприл третбутиламин, и у 603 (9.9 %) пациентов из группы плацебо (р = 0.0003).
Результат при этом не зависел от пола, возраста, АД и наличия инфаркта миокарда в анамнезе.
латинська назва
Prestarium a
Форма випускуТаблетки.
упаковка30 шт.
Фармакологічна дія Престаріум А - антигіпертензивний препарат, інгібітор АПФ. АПФ, або кініназа, є екзопептідази, яка здійснює як перетворення ангіотензину I в судинозвужувальну речовину ангіотензин II, так і руйнування брадикініну, що володіє судинорозширювальну дію, до неактивного гептапептид.
Придушення АПФ призводить до зниження вмісту ангіотензину II в плазмі крові, в результаті цього підвищується активність реніну плазми (внаслідок пригнічення негативного зворотного зв'язку, яка перешкоджає вивільненню реніну) і знижується секреція альдостерону. Оскільки АПФ інактивує брадикінін, придушення АПФ супроводжується підвищенням активності як циркулюючої, так і тканинної калікреїн-кінінової системи, при цьому активується система простагландинів. Периндоприл зменшує ОПСС, що призводить до зниження артеріального тиску. При цьому периферичний кровообіг прискорюється, проте ЧСС не збільшується.
Периндоприл надає терапевтичну дію завдяки активному метаболіту, периндоприлату. Інші метаболіти препарату не надають інгібуючої дії на АПФ in vitro.
Артеріальна гіпертензія
При артеріальній гіпертензії на тлі його застосування препарату відзначається зниження як систолічного, так і діастолічного АТ в положенні лежачи і стоячи. Зниження артеріального тиску досягається досить швидко. У пацієнтів з позитивною відповіддю на лікування нормалізація АТ настає протягом місяця. При цьому ефекту звикання не спостерігається.
Припинення лікування не супроводжується розвитком синдрому відміни. Периндоприл має судинорозширювальну дію, сприяє відновленню еластичності великих артерій і структури судинної стінки дрібних артерій, а також зменшує гіпертрофію лівого шлуночка. Супутнє призначення тіазиднихдіуретиків підсилює гіпотензивний ефект. Крім цього, комбінування інгібітору АПФ і гідрохлортіазиду також призводить до зниження ризику розвитку гіпокаліємії на фоні прийому діуретиків.
Серцева недостатність
Периндоприл нормалізує роботу серця, знижуючи переднавантаження і постнавантаження. У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, які отримували периндоприл, було виявлено зниження тиску наповнення в лівому і правому шлуночках серця; зниження ОПСС; підвищення серцевого викиду і збільшення серцевого індексу. Дослідження препарату в порівнянні з плацебо показало, що зміни артеріального тиску після першого прийому препарату ПРЕСТАРІУМ А в дозі 2.5 мг у хворих з серцевою недостатністю легкого та помірного ступеня тяжкості статистично достовірно не відрізнялися від змін АТ, що спостерігалися після прийому плацебо.
цереброваскулярні захворювання
В процесі міжнародного мультицентрового дослідження (ПРОГРЕС) оцінювався вплив активної терапії периндоприлом (монотерапія або в комбінації з індапамідом) протягом 4 років на ризик розвитку повторного інсульту у пацієнтів, що мають цереброваскулярні захворювання в анамнезі. Після вступного періоду застосування периндоприлу третбутіламіна по 2 мг (еквівалент периндоприлу аргініну 2.5 мг) 1 раз / добу протягом 2 тижнів і потім по 4 мг (еквівалент периндоприлу аргініну 5 мг) 1 раз / добу протягом наступних двох тижнів, 6105 пацієнтів були рандомізовані на дві групи: плацебо (n = 3054) і периндоприл третбутіламін по 4 мг (відповідає 5 мг периндоприлу аргініну) (монотерапія) або в комбінації з індапамідом (n = 3051). Індапамід додатково призначався пацієнтам, які не мають прямих показань або протипоказань для застосування діуретиків. Дана терапія призначалася додатково до стандартної терапії інсульту і / або артеріальної гіпертензії або інших патологічних станів. Все рандомізовані пацієнти мали в анамнезі цереброваскулярні захворювання (інсульт або транзиторну ішемічну атаку) протягом останніх 5 років. Величина АТ не була критерієм включення: 2916 пацієнтів мали артеріальну гіпертензію та 3189 - нормальний АТ. Після 3.9 років терапії величина АТ (систолічний / діастолічний) знизилася в середньому на 9/4 мм рт.ст. Також було показано значне зниження ризику виникнення повторного інсульту (як ішемічної, так і геморагічної природи) близько 28% (95% CI (17; 38), р <0.0001) в порівнянні з плацебо (10.1% vs13.8%). Додатково було показано значне зниження ризику фатальних або призводять до інвалідності інсультів; основних серцево-судинних ускладнень, включаючи інфаркт міокарда, в т.ч. з летальним результатом; деменції, пов'язаної з інсультом; серйозних погіршень когнітивних функцій.
Дані терапевтичні переваги спостерігаються як у хворих на артеріальну гіпертензію, так і при нормальному артеріальному тиску, незалежно від віку, статі, наявності або відсутності цукрового діабету і типу інсульту.
стабільна ІХС
В ході міжнародного мультицентрового рандомізованого, подвійного сліпого, плацебо контрольованого дослідження EUROPA тривалістю 4 роки, була вивчена ефективність периндоприлу у пацієнтів зі стабільною ІХС. У клінічному дослідженні взяло участь 12218 пацієнтів старше 18 років: 6110 пацієнтів приймали периндоприл третбутіламін по 8 мг (еквівалентно 10 мг периндоприлу аргініну) і 6108 пацієнтів - плацебо.
Основними критеріями оцінки були серцево-судинна смертність, нефатальний інфаркт міокарда та / або зупинка серця з подальшої успішної реанімацією. Для участі в дослідженні були відібрані пацієнти з ІХС з встановленим інфарктом міокарда як мінімум за 3 місяці до скринінгу, які пройшли коронарну реваскуляризацію як мінімум за 6 місяців до скринінгу, ангиографически виявлений стеноз (як мінімум 70% звуження однієї або більше основних коронарних артерій) або позитивний стрес тест при наявності в анамнезі болю в грудях. Препарат призначали на додаток до стандартної терапії, яка застосовується при гіперліпідемії, артеріальної гіпертензії та цукровому діабеті.
Більшість пацієнтів приймали антиагреганти, гіполіпідемічні засоби і бета-адреноблокатори. До кінця дослідження співвідношення кількості пацієнтів, що приймали перераховані групи препаратів, становило 91%, 69% і 63% відповідно. Через 4.2 року результатом терапії периндоприлом третбутіламіном в дозі 8 мг 1 раз / сут було значне зменшення відносного ризику на 20% (95% CI) розвитку попередньо визначених ускладнень: у 488 (8%) пацієнтів з групи, яка приймає периндоприл третбутіламін, і у 603 (9.9%) пацієнтів з групи плацебо (р = 0.0003).
Результат при цьому не залежав від статі, віку, АТ та наявності інфаркту міокарда в анамнезі.
артеріальна гіпертензія; хронічна серцева недостатність; профілактика повторного інсульту (комбінована терапія з індапамідом) у пацієнтів, які перенесли інсульт або транзиторна ішемічна атака за ішемічним типом; стабільна ІХС: для зниження ризику серцево-судинних ускладнень. Протипоказання
ангіоневротичний набряк в анамнезі (вроджена / ідіопатична або пов'язана з попереднім лікуванням інгібітором АПФ реакція); вагітність; період лактації (грудне вигодовування); підвищена чутливість до компонентів препарату; підвищена чутливість до інших інгібіторів АПФ; лактозная недостатність, галактоземія, синдром глюкозной / галактозної мальабсорбції (в зв'язку з тим, що до складу допоміжних речовин препарату входить лактоза). Застосування при вагітності та годуванні груддю
ПРЕСТАРІУМ ® А протипоказаний до застосування при вагітності.
ПРЕСТАРІУМ ® А не слід застосовувати в I триместрі вагітності. При плануванні вагітності або при її настанні під час застосування препарату ПРЕСТАРІУМ ® А слід негайно припинити прийом препарату і, при необхідності, призначити альтернативну антигіпертензивну терапію з доведеним профілем безпеки застосування при вагітності.
Відомо, що вплив інгібіторів АПФ на плід в II і III триместрах вагітності може призводити до порушення його розвитку (зниження функції нирок, олігогідрамніон, уповільнення осифікації кісток черепа) та розвитку ускладнень у новонародженого (ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія).
Якщо пацієнтка отримувала інгібітори АПФ у II або III триместрі вагітності, рекомендується провести ультразвукове обстеження новонародженого для оцінки стану кісток черепа і функції нирок.
Невідомо, чи виділяється периндоприл з грудним молоком, тому не рекомендується застосування препарату ПРЕСТАРІУМ ® А в період лактації (грудного вигодовування). Якщо застосування препарату необхідно в період лактації, то грудне вигодовування необхідно скасувати.
фертильність
У доклінічних дослідженнях було показано відсутність впливу периндоприлу на репродуктивну функцію у щурів обох статей.
особливі вказівки діуретичні засоби
У початковому періоді лікування у деяких хворих на тлі терапії діуретичними засобами, особливо при надмірному виведенні рідини і / або солей, на самому початку терапії периндоприлом може спостерігатися надмірне зниження артеріального тиску, ризик розвитку якого можна зменшити шляхом скасування діуретичного засобу, введення підвищеної кількості води і / або хлориду натрію, а також призначаючи інгібітор АПФ в більш низьких дозах. Подальше підвищення дози периндоприлу має здійснюватися з обережністю.
Калійзберігаючі препарати калію, калийсодержащие продукти і харчові добавки
На тлі терапії інгібіторами АПФ, як правило, вміст калію в сироватці крові залишається в межах норми, але іноді може розвиватися гіперкаліємія.
Комбіноване застосування інгібіторів АПФ і калійзберігаючихдіуретиків (спіронолактон, триамтерен і амілорид) і препаратів калію, калійвмісних продуктів і харчових добавок може призводити до суттєвого підвищення концентрації калію в сироватці крові. У зв'язку з цим їх спільне призначення з інгібіторами АПФ не рекомендується. Призначати ці комбінації слід тільки в разі гіпокаліємії, дотримуючись запобіжних заходів і постійно контролюючи вміст калію в сироватці крові.
літій
Спільне призначення інгібіторів АПФ та препаратів літію може призводити до оборотного підвищення концентрації літію в сироватці крові і розвитку літієвої токсичності.
Додаткове застосування тіазиднихдіуретиків на тлі поєднаного застосування літію та інгібіторів АПФ збільшує вже існуючий ризик розвитку літієвої
токсичності. Спільний прийом інгібіторів АПФ і літію не рекомендується. При неможливості уникнути цього поєднання, необхідно проводити регулярний контроль вмісту літію в сироватці крові.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), включаючи ацетилсаліцилову кислоту (аспірин)? 3 г / добу.
Призначення нестероїдних протизапальних засобів може супроводжуватися ослабленням антигіпертензивного ефекту інгібіторів АПФ. Більш того, встановлено, що НПЗП та інгібітори АПФ мають адитивним ефектом щодо збільшення вмісту калію в сироватці крові, при цьому можливо також погіршення функції нирок. Як правило, ці ефекти мають оборотний характер. У рідкісних випадках може розвиватися гостра ниркова недостатність, що виникає, як правило, при вже існуючому порушення функції нирок у літніх пацієнтів або на тлі зневоднення організму.
Антигіпертензивні та судинорозширювальні засоби
Антигіпертензивний ефект препаратів може бути посилена на тлі поєднаного застосування з інгібіторами АПФ. Застосування нітрогліцерину і / або інших судинорозширювальних засобів може привести до додаткового гіпотензивним ефекту.
Алопуринол, імунодепресанти, в тому числі цитостатичні засоби і системні глюкокортикостероїди, прокаїнамід
Спільне застосування з інгібіторами АПФ може призводити до підвищення ризику розвитку лейкопенії.
гіпоглікемічнізасоби
Призначення інгібіторів АПФ може посилити гіпоглікемічний ефект інсуліну та пероральних гіпоглікемічних засобів аж до розвитку гіпоглікемії. Як правило, даний феномен спостерігається в перші тижні поєднаного застосування даних препаратів і у пацієнтів з нирковою недостатністю.
Трициклічніантидепресанти / Антипсихотические кошти (нейролептики) / Засоби для загальної анестезії
Спільне призначення з інгібіторами АПФ може призводити до посилення гіпотензивного ефекту.
симпатоміметики
Можуть послаблювати антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ. При призначенні такої комбінації слід регулярно оцінювати ефективність інгібіторів АПФ.
антацидні засоби
Зменшують біодоступність інгібіторів АПФ.
Ацетилсаліцилова кислота, тромболітичні засоби, бета-адреноблокатори, нітрати
Периндоприл може призначатися разом з ацетилсаліциловою кислотою (як тромболітики), тромболітичними засобами, бета-адреноблокаторами та / або нітратами.
Алкоголь підсилює гіпотензивний ефект інгібіторів АПФ.
Активна речовина таблетки ПРЕСТАРІУМ А містять:
- периндоприлу аргініну 5 мг, що соотв. 3,395 мг периндоприлу.
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат, магнію стеарат, мальтодекстрин, кремнію діоксид колоїдний гідрофобний, карбоксиметилкрохмаль натрію, гліцерин, гіпромелоза, макрогол 6000, титану діоксид.
До складу таблеток по 5 мг і 10 мг входить барвник мідний хлорофілін (Е141ii).
Препарат призначають всередину 1 раз / сут вранці, перед прийомом їжі.
Побічні дії Часті побічні ефекти> 1/100, <1/10
Рідкісні побічні ефекти> 1/1000, <1/100
Вкрай рідкісні побічні ефекти <1/10 000
Моделі людини анатомічні: рідко - Зниження функції нирок, вкрай рідко - Гостра ниркова недостатність
Органи дихання: часто - Кашель, утруднення дихання, рідко - бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, вкрай рідко - Еозинофільна пневмонія, риніт
Травна система: часто - нудота, блювота, біль у животі, порушення смаку діарея, запор, зниження апетиту, рідко - сухість у роті, вкрай рідко - Холестатична або цитолитическая жовтяниця, панкреатит
Алергічні реакції: часто - Висипання, свербіж шкіри, рідко - Кропив'янка, вкрай рідко - Мультиформна еритема
Нервова система: часто - головний біль, астенія, запаморочення, дзвін у вухах, порушення зору, м'язові судоми, парестезії, рідко - Зниження настрою, порушення сну, вкрай рідко - сплутаність свідомості
Інші: рідко - Пітливість. Порушення сексуальної функції
Серцево-судинні порушення: надмірне зниження артеріального тиску і пов'язані з ним симптоми. Вкрай рідко: аритмія, стенокардія, інфаркт міокарда та інсульт, можливий розвиток вторинної вираженої гіпотензії у пацієнтів групи ризику.
Лабораторні показники: дуже рідко: зниження концентрації гемоглобіну і гематокриту, тромбоцитопенія, лейкопенія / нейтропенія, поодинокі випадки агранулоцитозу або панцитопенії. Можливість розвитку гемолітичної анемії на тлі дефіциту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Рідко: підвищення вмісту сечовини і креатиніну плазми крові, що проходить гіперкаліємія, особливо на тлі ниркової недостатності, підвищення активності "печінкових" ферментів і білірубіну печінки.
У початковому періоді лікування у деяких пацієнтів на тлі терапії діуретиками, особливо при надмірному виведенні рідини і / або солей, може спостерігатися надмірне зниження артеріального тиску, ризик розвитку якого можна зменшити шляхом скасування діуретика, введення підвищеної кількості води і / або хлориду натрію, а також призначаючи інгібітор АПФ в більш низьких дозах. Подальше підвищення дози периндоприлу слід проводити з обережністю.
На тлі терапії інгібіторами АПФ, як правило, вміст калію в сироватці крові залишається в межах норми, але іноді може розвиватися гіперкаліємія. Комбіноване застосування інгібіторів АПФ і калійзберігаючихдіуретиків (спіронолактон, триамтерен і амілорид) і препаратів калію, калійвмісних продуктів і харчових добавок може призводити до суттєвого підвищення концентрації калію в сироватці крові. У зв'язку з цим їх спільне призначення з інгібіторами АПФ не рекомендується. Ці комбінації слід застосовувати тільки в разі гіпокаліємії, дотримуючись запобіжних заходів і постійно контролюючи вміст калію в сироватці крові.
Спільне призначення інгібіторів АПФ та препаратів літію може призводити до оборотного підвищення концентрації літію в сироватці крові і розвитку літієвої токсичності. Додаткове призначення тіазиднихдіуретиків на тлі поєднаного застосування літію та інгібіторів АПФ збільшує вже існуючий ризик розвитку літієвої токсичності. Спільний прийом інгібіторів АПФ і літію не рекомендується. Якщо даної комбінації уникнути неможливо, то необхідно проводити регулярний контроль вмісту літію в сироватці крові.
Призначення НПЗП може супроводжуватися ослабленням антигіпертензивного ефекту інгібіторів АПФ. Більш того, встановлено, що НПЗЗ та інгібітори АПФ мають адитивним ефектом щодо збільшення вмісту калію в сироватці крові, при цьому можливо також погіршення функції нирок. Як правило, ці ефекти мають оборотний характер. У рідкісних випадках може розвиватися гостра ниркова недостатність, що виникає, як правило, при вже існуючому порушення функції нирок у пацієнтів похилого віку або на тлі зневоднення організму.
Антигіпертензивний ефект препаратів може бути посилена на тлі поєднаного застосування з інгібіторами АПФ. Применение нитроглицерина и/или других сосудорасширяющих средств может привести к дополнительному гипотензивному эффекту.
При одновременном применении с ингибиторами АПФ аллопуринола, иммунодепрессантов, в т.ч. цитостатических средств и системных ГКС, прокаинамида возможно повышение риска развития лейкопении.
Назначение ингибиторов АПФ может усилить гипогликемический эффект инсулина и пероральных гипогликемических средств вплоть до развития гипогликемии. Как правило, данный феномен наблюдается в первые недели сочетанного применения этих препаратов и у пациентов с почечной недостаточностью.
Совместное назначение с ингибиторами АПФ трициклических антидепрессантов,антипсихотических средств (нейролептиков), средств для общей анестезии может приводить к усилению гипотензивного эффекта.
Симпатомиметики могут ослаблять антигипертензивный эффект ингибиторов АПФ. При назначении такой комбинации следует регулярно оценивать эффективность ингибиторов АПФ.
Антацидные средства уменьшают биодоступность ингибиторов АПФ.
Периндоприл можно назначать совместно с ацетилсалициловой кислотой (в качестве тромболитика), тромболитическими средствами, бета-адреноблокаторами и/или нитратами.
Этанол усиливает гипотензивный эффект ингибиторов АПФ.
Симптомы: выраженное снижение АД, шок, нарушения электролитного баланса (такие как повышение концентрации ионов калия, снижение натрия); почечная недостаточность, гипервентиляция, тахикардия, головокружение, брадикардия, беспокойство и кашель.
Лечение: при значительном снижении АД следует перевести больного в положение лежа и немедленно произвести восполнение ОЦК, по возможности, провести инфузию ангиотензина II и/или ввести в/в катехоламины. При развитии устойчивой выраженной брадикардии может потребоваться использование искусственного водителя ритма. Необходим постоянный мониторинг жизненно важных функций организма, электролитов сыворотки крови и КК. Периндоприл может быть удален из системного кровотока методом гемодиализа. При диализе необходимо избегать использования высокопроточных полиакрилнитриловых мембран.
Препарат слід зберігати в недоступному для дітей місці. Специальных условий для хранения препарата не требуется.
Термін придатності3 роки.
Діюча речовинапериндоприл
Похожее видеоДополнительная информацияПрестариум А таблетки 5 мг, 30 шт. производит Сервье, страна производства Франция. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Престариум А таблетки 5 мг, 30 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!