Купить Прадакса капсулы 110 мг, 60 шт.

Прадакса оказывает антикоагулянтное действие.

Фармакодинамика

Дабигатрана этексилат является низкомолекулярным, не обладающим фармакологической активностью предшественником активной формы дабигатрана. После приема внутрь дабигатрана этексилат быстро всасывается в желудочно-кишечном тракте (ЖКТ) и, путем гидролиза, катализируемого эстеразами, в печени и плазме крови превращается в дабигатран. Дабигатран является мощным конкурентным обратимым прямым ингибитором тромбина и основным активным веществом в плазме крови.

Так как тромбин (сериновая протеаза) в процессе коагуляции превращает фибриноген в фибрин, угнетение активности тромбина препятствует образованию тромба. Дабигатран оказывает ингибирующее воздействие на свободный тромбин, тромбин, связанный с фибриновым сгустком, и вызванную тромбином агрегацию тромбоцитов.

В экспериментальных исследованиях на различных моделях тромбоза in vivo и ex vivo подтверждено антитромботическое действие и антикоагулянтная активность дабигатрана после внутривенного введения и дабигатрана этексилата - после приема внутрь.

Установлена прямая корреляция между концентрацией дабигатрана в плазме крови и выраженностью антикоагулянтного эффекта. Дабигатран удлиняет активированное частичное тромбопластиновое время (АЧТВ), экариновое время свертывания (ЭВС), и тромбиновое время (ТВ).

Профилактика венозных тромбоэмболий (ВТЭ) после эндопротезирования крупных суставов

Результаты клинических исследований у больных, перенесших ортопедические операции - эндопротезирование коленного и тазобедренного суставов - подтвердили сохранение параметров гемостаза и эквивалентность применения 75 мг или 110 мг дабигатрана этексилата через 1-4 часа после операции и последующей поддерживающей дозы 150 или 220 мг один раз в сутки в течение 6-10 дней (при операции на коленном суставе) и 28-35 дней (на тазобедренном суставе) по сравнению с эноксапарином в дозе 40 мг 1 раз в сутки, который применяли накануне и после операции.

Показана эквивалентность антитромботического эффекта дабигатрана этексилата при применении 150 мг или 220 мг по сравнению с эноксапарином в дозе 40 мг в сутки при оценке основной конечной точки, которая включает все случаи венозных тромбоэмболий и смертность от любых причин.

Профилактика инсульта и системных тромбоэмболий у больных с фибрилляцией предсердий

При длительном, в среднем около 20 месяцев, применении у пациентов с фибрилляцией предсердий и с умеренным или высоким риском инсульта или системных тромбоэмболий было показано, что дабигатрана этексилат в дозе 110 мг, назначенный 2 раза в день, не уступал варфарину по эффективности предотвращения инсульта и системных тромбоэмболий у пациентов с фибрилляцией предсердий; так же в группе дабигатрана было отмечено снижение риска внутричерепных кровотечений и общей частоты кровотечений. Применение более высокой дозы препарата (150 мг 2 раза в день) достоверно снижало риск ишемического и геморрагического инсультов, сердечно-сосудистой смерти, внутричерепных кровотечений и общей частоты кровотечений, по сравнению с варфарином. Меньшая доза дабигатрана характеризовалась существенно более низким риском больших кровотечений по сравнению с варфарином.

Чистый клинический эффект оценивался путем определения комбинированной конечной точки, включавшей частоту инсульта, системных тромбоэмболий, легочных тромбоэмболий, острого инфаркта миокарда, сердечно-сосудистой смертности и больших кровотечений.

Ежегодная частота перечисленных событий у пациентов, получавших дабигатрана этексилат, была ниже, чем у пациентов, получавших варфарин.

Изменения в лабораторных показателях функции печени у пациентов, получавших дабигатрана этексилат, отмечались со сравнимой или меньшей частотой по сравнению с пациентами, получавшими варфарин.

Фармакокинетика

После перорального введения дабигатрана этексилата отмечается быстрое дозозависимое увеличение его концентрации в плазме крови и площади под кривой «концентрация-время» (AUC). Максимальная концентрация дабигатрана этексилата (Сmax) достигается в течение 0,5-2 ч.

После достижения Сmax плазменные концентрации дабигатрана снижаются биэкспоненциально, конечный период полувыведения (Т1/2) в среднем составляет около 11 ч (у людей пожилого возраста). Конечный Т1/2 после многократного применения препарата составлял около 12-14 ч. Т1/2 не зависит от дозы. Однако в случае нарушений функции почек Т1/2 удлиняется.

Абсолютная биодоступность дабигатрана после приема дабигатрана этексилата внутрь в капсулах, покрытых оболочкой из гипромеллозы, составляет около 6,5%.

Прием пищи не влияет на биодоступность дабигатрана этексилата, однако время достижения Сmax возрастает на 2 ч.

При использовании дабигатрана этексилата без специальной капсульной оболочки, изготовленной из гипромеллозы, биодоступность при приеме внутрь может увеличиваться примерно в 1,8 раза (на 75%) по сравнению с лекарственной формой в капсулах. Поэтому следует сохранять целостность капсул, изготовленных из гипромеллозы, учитывая риск повышения биодоступности дабигатрана этексилата, и не рекомендуется вскрывать капсулы и применять их содержимое в чистом виде (например, добавляя в пищу или напитки) (см. раздел «Способ применения и дозы»).

При применении дабигатрана этексилата через 1-3 ч у пациентов после оперативного лечения отмечается снижение скорости всасывания препарата по сравнению со здоровыми добровольцами. AUC характеризуется постепенным повышением амплитуды без появления высокого пика концентрации в плазме. Сmax в плазме крови отмечается через 6 ч после применения дабигатрана этексилата или через 7-9 ч после операции. Следует отметить, что такие факторы как анестезия, парез ЖКТ и хирургическая операция могут иметь значение в замедлении всасывания, независимо от лекарственной формы препарата. Снижение скорости всасывания препарата отмечается обычно только в день операции. В последующие дни всасывание дабигатрана происходит быстро, с достижением Сmax через 2 ч после его приема внутрь.

Метаболизм

После приема внутрь в процессе гидролиза под влиянием эстеразы дабигатрана этексилат быстро и полностью превращается в дабигатран, который является основным активным метаболитом в плазме крови. При конъюгации дабигатрана образуется 4 изомера фармакологически активных ацилглюкуронидов: 1-О, 2-О, 3-О, 4-О, каждый из которых составляет менее 10% от общего содержания дабигатрана в плазме крови. Следы других метаболитов обнаруживаются только при использовании высокочувствительных аналитических методов.

Распределение

Объем распределения дабигатрана составляет 60-70 л и превосходит объем общего содержания воды в организме, что указывает на умеренное распределение дабигатрана в тканях.

Выведение

Дабигатран выводится в неизмененном виде, преимущественно почками (85%), и только 6% - через ЖКТ. Установлено, что через 168 ч после введения меченного радиоактивного препарата 88-94% его дозы выводится из организма.

Дабигатран обладает низкой способностью связывания с белками плазмы крови (34-35%), она не зависит от концентрации препарата.

Особые группы пациентов

Пожилые пациенты

У лиц пожилого возраста значение AUC выше, чем у молодых лиц, в 1,4-1,6 раза (на 40-60%), а Сmax - более чем в 1,25 раза (на 25%).

Наблюдаемые изменения коррелировали с возрастным снижением клиренса креатинина (КК).

У женщин пожилого возраста (старше 65 лет) величины AUC?,ss и Cmax,ss были примерно в 1,9 раза и в 1,6 раза выше, чем у женщин молодого возраста (18-40 лет), а у мужчин пожилого возраста - в 2,2 и 2,0 раза выше, чем у мужчин молодого возраста. В исследовании у пациентов с фибрилляцией предсердий подтверждено влияние возраста на экспозицию дабигатрана: исходные концентрации дабигатрана у пациентов в возрасте ?75 лет были примерно в 1,3 раза (на 31%) выше, а у пациентов в возрасте

Нарушение функции почек

У добровольцев с умеренным нарушением функции почек (КК - 30-50 мл/мин) значение AUC дабигатрана после приема внутрь было приблизительно в 3 раза больше, чем у лиц с неизмененной функцией почек.

У больных с тяжелыми нарушениями функции почек (КК - 10-30 мл/мин) значения AUC дабигатрана этексилата и Т1/2 возрастали соответственно в 6 и 2 раза, по сравнению с аналогичными показателями у лиц без нарушений функции почек.

У пациентов с фибрилляцией предсердий и умеренной почечной недостаточностью (КК 30-50 мл/мин) концентрации дабигатрана до и после применения препарата были в среднем в 2,29 и в 1,81 раза выше, чем у пациентов без нарушений функции почек.

При использовании гемодиализа у пациентов без фибрилляции предсердий было установлено, что количество выводившегося препарата пропорционально скорости тока крови. Длительность диализа, со скоростью тока диализата 700 мл/мин, сотавляла 4 часа, а скорость тока крови - 200 мл/мин или 350-390 мл/мин. Это приводило к удалению соответственно 50% и 60% концентраций свободного и общего дабигатрана. Антикоагулянтная активность дабигатрана снижалась по мере уменьшения концентраций в плазме, взаимосвязь ФК и ФД не менялась.

Нарушение функции печени

У пациентов с умеренным нарушением функции печени (7-9 баллов по шкале Чайлд-Пью) не было выявлено изменений концентрации дабигатрана в плазме крови по сравнению с пациентами без нарушения функции печени.

Масса тела

В исследованиях базальные концентрации дабигатрана у пациентов с массой тела >100 кг были примерно на 20% ниже, чем у пациентов с массой тела 50-100 кг. Масса тела у большинства (80,8%) пациентов составляла ?50 - < 100 кг, в пределах этого диапазона явных различий концентраций дабигатрана не установлено. Данные в отношении пациентов с массой тела ?50 кг ограничены.

Пол

В основных исследованиях по профилактике развития ВТЭ установлено, что воздействие препарата у пациенток-женщин было примерно в 1,4-1,5 раза (на 40-50%) выше. У пациенток с фибрилляцией предсердий базальные концентрации и концентрации после применения препарата были в среднем в 1,3 (на 30%) выше. Установленные различия не имели клинического значения.

Этнические группы

В сравнительном исследовании фармакокинетики дабигатрана у европейцев и японцев после однократного и повторного приема препарата в исследуемых этнических группах не было выявлено клинически значимых различий. Фармакокинетические исследования у пациентов негроидной расы ограничены, однако имеющиеся данные указывают на отсутствие значимых различий.

Pradaxa

Капсули.

60 шт

Прадакса надає антикоагулянтну дію.

Фармакодинаміка

Дабігатрану етексилат є низькомолекулярним, що не володіє фармакологічною активністю попередником активної форми дабігатрану. Після прийому всередину дабігатрану етексилат швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті (ШКТ) і, шляхом гідролізу, що каталізує естеразами, в печінці і плазмі крові перетворюється в дабігатран. Дабігатран є потужним конкурентним оборотним прямим інгібітором тромбіну і основним активним речовиною в плазмі крові.

Так як тромбін (серинові протеаза) в процесі коагуляції перетворює фібриноген у фібрин, пригнічення активності тромбіну перешкоджає утворенню тромбу. Дабігатран інгібує вплив на вільний тромбін, тромбін, пов'язаний з фібріновим згустком, і викликану тромбіном агрегацію тромбоцитів.

В експериментальних дослідженнях на різних моделях тромбозу in vivo і ex vivo підтверджено антитромботичну дію і антикоагулянтная активність дабігатрану після внутрішньовенного введення і дабігатрану етексилат - після прийому всередину.

Встановлена ​​пряма кореляція між концентрацією дабігатрану в плазмі крові і виразністю антикоагулянтного ефекту. Дабігатран подовжує активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), екаріновое час згортання (ЕВС), і тромбіновий час (ТЧ).

Профілактика венозних тромбоемболій (ВТЕ) після ендопротезування великих суглобів

Результати клінічних досліджень у хворих, які перенесли ортопедичні операції - ендопротезування колінного і тазостегнового суглобів - підтвердили збереження параметрів гемостазу і еквівалентність застосування 75 мг або 110 мг дабігатрану етексилат через 1-4 години після операції і подальшої підтримуючої дози 150 або 220 мг один раз на добу в протягом 6-10 днів (при операції на колінному суглобі) і 28-35 днів (на тазостегновому суглобі) в порівнянні з еноксапарином в дозі 40 мг 1 раз на добу, який застосовували напередодні і після операції.

Показана еквівалентність антитромботического ефекту дабігатрану етексилат при застосуванні 150 мг або 220 мг в порівнянні з еноксапарином в дозі 40 мг на добу при оцінці основної кінцевої точки, яка включає всі випадки венозних тромбоемболій і смертність від будь-яких причин.

Профілактика інсульту та системних тромбоемболій у хворих з фібриляцією передсердь

При тривалому, в середньому близько 20 місяців, застосуванні у пацієнтів з фібриляцією передсердь і з помірним або високим ризиком інсульту або системних тромбоемболій було показано, що дабігатрану етексилат в дозі 110 мг, призначений 2 рази в день, не поступався варфарину по ефективності запобігання інсульту та системних тромбоемболій у пацієнтів з фібриляцією передсердь; так само в групі дабігатрану було відзначено зниження ризику внутрішньочерепних кровотеч та загальної частоти кровотеч. Застосування більш високої дози препарату (150 мг 2 рази на день) достовірно знижувало ризик ішемічного і геморагічного інсультів, серцево-судинної смерті, внутрішньочерепних кровотеч та загальної частоти кровотеч, у порівнянні з варфарином. Менша доза дабігатрану характеризувалася істотно більш низьким ризиком великих кровотеч у порівнянні з варфарином.

Чистий клінічний ефект оцінювався шляхом визначення комбінованої кінцевої точки, що включала частоту інсульту, системних тромбоемболій, легеневих тромбоемболій, гострого інфаркту міокарда, серцево-судинної смертності і великих кровотеч.

Щорічна частота перерахованих подій у пацієнтів, які отримували дабігатрану етексилат, була нижче, ніж у пацієнтів, які отримували варфарин.

Зміни в лабораторних показниках функції печінки у пацієнтів, які отримували дабігатрану етексилат, відзначалися з порівняльною або меншою частотою в порівнянні з пацієнтами, які отримували варфарин.

Фармакокінетика

Після перорального введення дабігатрану етексилат відзначається швидке дозозалежне збільшення його концентрації в плазмі крові і площі під кривою «концентрація-час» (AUC). Максимальна концентрація дабігатрану етексилат (С max) досягається протягом 0,5-2 ч.

Після досягнення С max плазмові концентрації дабігатрану знижуються біекспоненціальною, кінцевий період напіввиведення (Т1 / 2) в середньому становить близько 11 год (у людей похилого віку). Кінцевий Т1 / 2 після багаторазового застосування препарату становив близько 12-14 год. Т1 / 2 не залежить від дози. Однак в разі порушень функції нирок Т1 / 2 подовжується.

Абсолютна біодоступність дабігатрану після прийому дабігатрану етексилат всередину в капсулах, покритих оболонкою з гіпромелози, становить близько 6,5%.

Прийом їжі не впливає на біодоступність дабігатрану етексилат, однак час досягнення С max зростає на 2 ч.

При використанні дабігатрану етексилат без спеціальної капсульної оболонки, виготовленої з гіпромелози, біодоступність при прийомі всередину може збільшуватися приблизно в 1,8 рази (на 75%) у порівнянні з лікарською формою в капсулах. Тому слід зберігати цілісність капсул, виготовлених з гіпромелози, враховуючи ризик підвищення біодоступності дабігатрану етексилат, і не рекомендується розкривати капсули і застосовувати їх вміст в чистому вигляді (наприклад, додаючи в їжу або напої) (див. Розділ «Спосіб застосування та дози»).

При застосуванні дабігатрану етексилат через 1-3 год у пацієнтів після оперативного лікування відзначається зниження швидкості всмоктування препарату в порівнянні зі здоровими добровольцями. AUC характеризується поступовим підвищенням амплітуди без появи високого піку концентрації в плазмі. З max в плазмі крові відзначається через 6 годин після застосування дабігатрану етексилат або через 7-9 год після операції. Слід зазначити, що такі фактори як анестезія, парез шлунково-кишкового тракту і хірургічна операція можуть мати значення в уповільненні всмоктування, незалежно від лікарської форми препарату. Зниження швидкості всмоктування препарату відзначається зазвичай тільки в день операції. У наступні дні всмоктування дабігатрану відбувається швидко, з досягненням З max через 2 години після його прийому всередину.

метаболізм

Після прийому всередину в процесі гідролізу під впливом естерази дабігатрану етексилат швидко і повністю перетворюється в дабігатран, який є основним активним метаболітом в плазмі крові. При кон'югації дабігатрану утворюється 4 ізомери фармакологічно активних ацилглюкуроніду: 1-О, 2-О, 3-О, 4-О, кожен з яких становить менше 10% від загального вмісту дабігатрану в плазмі крові. Сліди інших метаболітів виявляються тільки при використанні високочутливих аналітичних методів.

розподіл

Обсяг розподілу дабігатрану становить 60-70 л і перевершує обсяг загального вмісту води в організмі, що вказує на помірне розподіл дабігатрану в тканинах.

виведення

Дабігатран виводиться в незміненому вигляді, переважно нирками (85%), і лише 6% - через шлунково-кишкового тракту. Встановлено, що через 168 годин після введення міченого радіоактивного препарату 88-94% його дози виводиться з організму.

Дабігатран має низьку здатність зв'язування з білками плазми крові (34-35%), вона не залежить від концентрації препарату.

Особливі групи пацієнтів

літні пацієнти

У осіб похилого віку значення AUC вище, ніж у молодих осіб, в 1,4-1,6 рази (на 40-60%), а С max - більш ніж в 1,25 рази (на 25%).

Спостережувані зміни корелювали з віковим зниженням кліренсу креатиніну (КК).

У жінок похилого віку (старше 65 років) величини AUC?, Ss і C max, ss були приблизно в 1,9 рази і в 1,6 рази вище, ніж у жінок молодого віку (18-40 років), а у чоловіків похилого віку - в 2,2 і 2,0 рази вище, ніж у чоловіків молодого віку. У дослідженні у пацієнтів з фібриляцією передсердь підтверджено вплив віку на експозицію дабігатрану: вихідні концентрації дабігатрану у пацієнтів у віці? 75 років були приблизно в 1,3 рази (на 31%) вище, а у пацієнтів у віці

Порушення функції нирок

У добровольців з помірним порушенням функції нирок (КК - 30-50 мл / хв) значення AUC дабігатрану після прийому всередину було приблизно в 3 рази більше, ніж у осіб з нормальною функцією нирок.

У хворих з тяжкими порушеннями функції нирок (КК - 10-30 мл / хв) значення AUC дабігатрану етексилат і Т1 / 2 зростали відповідно в 6 і 2 рази, в порівнянні з аналогічними показниками у осіб без порушень функції нирок.

У пацієнтів з фібриляцією передсердь і помірною нирковою недостатністю (КК 30-50 мл / хв) концентрації дабігатрану до і після застосування препарату були в середньому в 2,29 і в 1,81 рази вище, ніж у пацієнтів без порушень функції нирок.

При використанні гемодіалізу у пацієнтів без фібриляції передсердь було встановлено, що кількість висновки препарату пропорційно швидкості течії крові. Тривалість діалізу, зі швидкістю струму діалізата 700 мл / хв, сотавляет 4 години, а швидкість течії крові - 200 мл / хв або 350-390 мл / хв. Це призводило до видалення відповідно 50% і 60% концентрацій вільного і загального дабігатрану. Антикоагулянтная активність дабігатрану знижувалася в міру зменшення концентрацій в плазмі, взаємозв'язок ФК і ФД не змінювалася.

Порушення функції печінки

У пацієнтів з помірним порушенням функції печінки (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) не було виявлено змін концентрації дабігатрану в плазмі крові у порівнянні з пацієнтами з нормальною функцією печінки.

Маса тіла

У дослідженнях базальні концентрації дабігатрану у пацієнтів з масою тіла> 100 кг були приблизно на 20% нижче, ніж у пацієнтів з масою тіла 50-100 кг. Маса тіла у більшості (80,8%) пацієнтів становила € 50 - <100 кг, в межах цього діапазону явних відмінностей концентрацій дабігатрану не встановлено. Дані щодо пацієнтів з масою тіла? 50 кг обмежені.

Підлога

В основних дослідженнях з профілактики розвитку ВТЕ встановлено, що вплив препарату у пацієнток-жінок було приблизно в 1,4-1,5 рази (на 40-50%) вище. У пацієнток з фібриляцією передсердь базальні концентрації і концентрації після застосування препарату були в середньому в 1,3 (на 30%) вище. Встановлені відмінності не мали клінічного значення.

етнічні групи

У порівняльному дослідженні фармакокінетики дабігатрану у європейців і японців після однократного і повторного прийому препарату в досліджуваних етнічних групах не було виявлено клінічно значущих відмінностей. Фармакокінетичні дослідження у пацієнтів негроїдної раси обмежені, проте наявні дані вказують на відсутність значущих відмінностей.

Профілактика венозних тромбоемболій у хворих після ортопедичних операцій; профілактика інсульту, системних тромбоемболій і зниження серцево-судинної смертності у пацієнтів з фібриляцією передсердь.

Ризик розвитку геморагій: Нефракціонований гепарин може бути застосований з метою збереження функціонування центрального венозного або артеріального катетера.
Не слід одночасно застосовувати з препаратом ПРАДАКСА®:
нефракціоновані гепарини або його похідні, низькомолекулярні гепарини, фондапарінукс натрію, дезірудін, тромболітичні засоби, антагоністи рецепторів GPIIb / IIIa, клопідогрель, тиклопідин, декстран, сульфінпіразон і антагоністи вітаміну К.
Спільне застосування ПРАДАКСА® в рекомендованих для лікування тромбозу глибоких вен дозах і ацетилсаліцилової кислоти в дозах 75-320 мг підвищує ризик розвитку кровотечі. Дані, що свідчать про зростання ризику кровотечі пов'язаного з дабігатраном при прийомі ПРАДАКСА® в рекомендованій дозі хворими, які отримують невеликі дози ацетилсаліцилової кислоти з метою попередження серцево-судинних захворювань, відсутні. Однак, наявна інформація обмежена, тому при спільному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти в меншій дозі і ПРАДАКСА® необхідно контролювати стан пацієнтів з метою
своєчасної діагностики кровотечі.
Ретельний нагляд (за симптомами кровотечі або анемії) слід проводити у випадках, при яких можливе підвищення ризику розвитку геморагічних ускладнень:
- Нещодавно виконана біопсія або травма.
- Застосування препаратів, що підвищують ризик розвитку геморагічних ускладнень. Комбінація ПРАДАКСА® з лікарськими засобами, які впливають на гемостаз або процеси коагуляції.
- Бактеріальний ендокардит
Призначення протягом короткого часу НПЗЗ при спільному застосуванні з ПРАДАКСА® з метою аналгезії після операцій не підвищує ризику розвитку кровотечі. Є обмежені дані щодо систематичного прийому НПЗЗ з періодом напіввиведення менше, ніж 12 годин на поєднанні з ПРАДАКСА®, підтвердження про підвищення ризику кровотечі відсутні.
Ниркова недостатність: при проведенні фармакокінетичних досліджень показано, що у пацієнтів зі зниженням функції нирок, в тому числі, пов'язаних з віком, відзначалося збільшення ефективності препарату. У хворих з помірно зниженою функцією нирок (кліренс креатиніну 50-30 мл / хв) рекомендується знижувати добову дозу до 150 мг на добу. ПРАДАКСА® протипоказаний хворим з тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну Спинальная анестезія / Епідуральна анестезія / Люмбальная пункція: У разі травматичною або повторної спинномозкової пункції і тривалого використання епідурального катетера може підвищуватися ризик розвитку спинномозкового кровотечі або епідуральної гематоми. Першу дозу ПРАДАКСА® слід приймати не раніше ніж через 2 години після видалення катетера. Таких хворих необхідно спостерігати з метою можливого виявлення неврологічних симптомів.
Вплив на здатність керувати механізмами
Впливу дабігатрану етексилат на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не вивчалось.

Діюча речовина: дабігатран етексилат мезілат;

Допоміжні речовини: акації камедь; винна кислота, грубозерниста; винна кислота, порошок; винна кислота, кристалічна; гіпромелоза; диметикон; тальк; гипролоза (гідроксипропілцелюлоза);

Оболонка: капсула з гіпромелози (HPMC) з надпечаткой чорним чорнилом (Colorcon S-1-27797);

HPMC капсул: карагенан; калію хлорид; титану діоксид; індигокармін (Е132); фарбник сонячний захід жовтий (Е110); гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), вода очищена;

Склад чорнила чорних Colorcon S-1-27797, (%, мас.): Шелак 52.500%, бутанол 6.550%, вода очищена 1.940%, етанол денатурований (спирт метильований) 0.650%, барвник заліза оксид чорний (Е172) 33.770%, ізопропанол 3.340%, пропіленгліколь 1.250%

Капсули слід приймати всередину, 1 або 2 рази на день, незалежно від часу прийому їжі, запиваючи водою. Не слід розкривати капсулу.

Порушення з боку кровотворної та лімфатичної системи: анемія, тромбоцитопенія.

Порушення з боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи кропив'янку, висип і свербіж, бронхоспазм.

Порушення з боку нервової системи: внутрішньочерепна кровотеча.

Порушення з боку судин: гематома, кровотеча.

Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: носова кровотеча, кровохаркання.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: шлунково-кишкові кровотечі, ректальні кровотечі, гемороїдальні кровотечі, біль в животі, діарея, диспепсія, нудота, виразка слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, гастроезофагіт, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, блювота, дисфагія.

Порушення з боку гепатобіліарної системи: підвищення активності "печінкових" трансаміназ, порушення функції печінки, гіпербілірубінемія.

Зміни з боку шкіри і підшкірних тканин: свербіж геморагічний синдром.

Скелетно-м'язові порушення, порушення з боку сполучної тканини і кісток: гемартроз.

Зміни з боку нирок і сечовивідних шляхів: урогенітальні кровотечі, гематурія.

Порушення загального характеру та зміни в місці проведення ін'єкцій: кровотечі з місця ін'єкції, кровотечі з місця введення катетера.

Пошкодження, токсичність і ускладнення від процедур: посттравматична гематома, кровотеча з місця операційного доступу.

Порушення з боку судин: кровотеча з операційної рани.

Загальні розлади і порушення в місці введення: кров'янисті виділення.

Пошкодження, токсичність і ускладнення послепераціонной обробки: гематома після проведення обробки рани, кровотеча після проведення обробки рани, анемія в післяопераційному періоді, виділення з рани після проведення процедур, секреція з рани.

Хірургічні і терапевтичні процедури: дренаж рани, дренаж після обробки рани.

Спільне застосування препарату ПРАДАКСА з лікарськими засобами, що впливають на гемостаз або систему коагуляції, включаючи антагоністи вітаміну К, може істотно підвищити ризик розвитку кровотеч.

фармакокінетичні взаємодії

У дослідженнях, що проводилися in vitro, не встановлено індукує або інгібуючого впливу дабігатрану на цитохром P450. У дослідженнях   in vivo у здорових добровольців не відзначено взаємодії між дабігатрану етексилат і аторвастатином (субстрат CYP3A4) і диклофенаком (субстрат CYP2C9).

Взаємодії з інгібіторами / індукторами P-глікопротеїну:

Субстратом для транспортної молекули P-глікопротеїну є дабігатрану етексилат. Одночасне використання інгібіторів Р-глікопротеїну (аміодарону, верапамілу, хінідину, кетоконазолу для системного застосування або кларитроміцину) призводить до збільшення концентрації дабігатрану в плазмі крові.

Одночасне застосування з інгібіторами P-глікопротеїну:

Підбір дози в разі застосування перелічених інгібіторів Р-глікопротеїну для профілактики інсульту, системних тромбоемболій і зниження серцево-судинної смертності у пацієнтів з фібриляцією передсердь не потрібно.

У разі застосування з метою профілактики венозних тромбоемболій у пацієнтів після ортопедичних операцій - см. Розділи «Спосіб застосування та дози» та «Взаємодія з іншими лікарськими препаратами».

Аміодарон. При одночасному застосуванні дабігатрану етексилат з одноразовою дозою аміодарону (600 мг), що приймався всередину, ступінь і швидкість всмоктування аміодарону і активного його метаболіту, дезетиламіодарону, не змінювалися. Значення AUC і C max дабігатрану збільшувалися приблизно в 1,6 і 1,5 разів (на 60% і 50%) відповідно.

У дослідженні у пацієнтів з фібриляцією передсердь концентрація дабігатрану збільшувалася не більше ніж на 14%, підвищення ризику кровотеч не було зареєстровано.

Дронедарон. Після одночасного застосування дабігатрану етексилат і дронедарона в дозі 400 мг одноразово,

AUC 0-? і C max дабігатрану збільшуються в 2,1 і 1.9 раз (на 114% і 87%) відповідно, а після багаторазового застосування дронедарону в дозі 400 мг в день - в 2.4 і 2.3 (на 136% і 125%) відповідно. Після одноразового і багаторазового застосування дронедарону через 2 години після прийому дабігатрану етексилат AUC 0-? зростала в 1.3 і 1.6 разів відповідно. Дронедарон не впливав на кінцевий Т1 / 2 і нирковий кліренс дабігатрану.

Верапаміл. При одночасному застосуванні дабігатрану етексилат з верапамілом, який призначався перорально, значення C max і AUC дабігатрану збільшувалися в залежності від часу застосування і лікарської форми верапамілу.

Найбільше підвищення ефекту дабігатрану спостерігалося при використанні першої дози верапамілу в лікарській формі з негайним вивільненням, яка застосовувалася за 1 год до прийому дабігатрану етексилат (C max підвищилася на 180%, а AUC - на 150%). При використанні лікарської форми верапамілу з уповільненим вивільненням цей ефект прогресивно знижувався (C max підвищилася на 90%, а AUC - на 70%), також як при використанні багаторазових доз верапамілу (C max підвищилася на 60%, а AUC - на 50%) , що може пояснюватися індукцією Р-глікопротеїну в шлунково-кишковому тракті при тривалому застосуванні верапамілу.

При використанні верапамілу через 2 години після прийому дабігатрану етексилат клінічно значущих взаємодій не спостерігалося (C max підвищувалася на 10%, а AUC - на 20%), оскільки через 2 ч дабігатран повністю всмоктується (див. Розділ «Спосіб застосування та дози»).

У дослідженні у пацієнтів з фібриляцією передсердь концентрація дабігатрану збільшувалася не більше ніж на 21%, підвищення ризику кровотеч не було зареєстровано.

Дані про взаємодію дабігатрану етексилат з верапамілом, введеним парентерально, відсутні; клінічно значущої взаємодії не очікується.

Кетоконазол. Кетоконазол для системного застосування після однократного призначення в дозі 400 мг збільшує AUC 0-? і C max дабігатрану приблизно в 2,4 рази (на 138% і 135%) відповідно, а після багаторазового призначення кетоконазолу в дозі 400 мг в день - приблизно в 2,5 рази (на 153% і 149%) відповідно. Кетоконазол не впливав на T max і кінцевий Т1 / 2. Одночасне застосування препарату ПРАДАКСА і кетоконазолу для системного застосування протипоказано.

Кларитроміцин. При одночасному застосуванні кларитроміцину в дозі 500 мг 2 рази на день з дабігатрану етексилат клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії не спостерігалося (C max підвищилася на 15%, а AUC - на 19%).

Хінідин. Значення AUC?, Ss і C max, ss дабігатрану при застосуванні 2 рази на добу в разі одночасного призначення з хінідином в дозі 200 мг кожні 2 год до досягнення сумарної дози 1000 мг підвищувалися в середньому, відповідно, на 53% і на 56%.

Одночасне застосування з субстратами для P-глікопротеїну:

Дигоксин. При одночасному застосуванні дабігатрану етексилат з дигоксином, що є субстратом P-глікопротеїну, фармакокінетичної взаємодії не спостерігалося. Ні дабігатран, ні пролекарство дабігатрану етексилат не є клінічно значущими інгібіторами P-глікопротеїну.

Одночасне застосування з індукторами P-глікопротеїну:

Следует избегать одновременного назначения препарата ПРАДАКСА и индукторов Р-гликопротеина, поскольку совместное применение приводит к снижению воздействия дабигатрана (см. раздел «Особые указания»).

Рифампицин. Предварительное применение тест-индуктора рифампицина в дозе 600 мг в день в течение 7 дней приводило к снижению воздействия дабигатрана. После отмены рифампицина этот индуктивный эффект снижался, на 7 день эффект дабигатрана был близок к исходному уровню. В течение последующих 7 дней дальнейшего увеличения биодоступности дабигатрана не наблюдалось.

Предполагается, что другие индукторы Р-гликопротеина, такие, как зверобой продырявленный или карбамазепин, могут также снижать концентрацию дабигатрана в плазме крови и должны применяться с осторожностью.

Одновременное применение с антиагрегантами

Ацетилсалициловая кислота (AСК). При изучении одновременного применения дабигатрана этексилата в дозе 150 мг 2 раза в день и ацетилсалициловой кислоты (AСК) у пациентов с фибрилляцией предсердий установлено, что риск кровотечений может повышаться с 12% до 18% (при использовании АСК в дозе 81 мг) и до 24% (при использовании АСК в дозе 325 мг). Показано, что AСК или клопидогрел, применяющиеся одновременно с дабигатрана этексилатом в дозе 110 мг или 150 мг 2 раза в день, могут повышать риск больших кровотечений. Кровотечения наблюдаются чаще так же при одновременном применении варфарина с AСК или клопидогрелом.

НПВП . Применявшиеся НПВП (нестероидные противовоспалительные препараты) для краткосрочной анальгезии после операций не повышали риск кровотечений при одновременном использовании с дабигатрана этексилатом. Опыт длительного применения НПВП, Т1/2 которых составляет менее 12 ч, с дабигатрана этексилатом ограничен, отсутствуют данные о дополнительном повышении риска кровотечений.

Клопидогрел. Установлено, что одновременное применение дабигатрана этексилата и клопидогрела не приводит к дополнительному увеличению времени капиллярного кровотечения в сравнении с монотерапией клопидогрелом. Кроме того, показано, что значения AUC ?,ss и C max,ss дабигатрана, а также параметры свертывания крови, которые контролировались для оценки эффекта дабигатрана (АЧТВ, экариновое время свертывания или тромбиновое время (анти FIIa), а также степень ингибирования агрегации тромбоцитов (основной показатель эффекта клопидогрела) во время комбинированной терапии не изменялись по сравнению с соответствующими показателями в монотерапии. При использовании «нагрузочной» дозы клопидогрела (300 или 600 мг), значения AUC t,ss и C max,ss дабигатрана повышались на 30-40%.

Одновременное применение с препаратами, повышающими pH содержимого желудка

Пантопразол. При совместном применении дабигатрана этексилата и пантопразола наблюдалось снижение AUC дабигатрана на 30%. Пантопразол и другие ингибиторы протонной помпы применялись совместно с дабигатрана этексилатом в клинических исследованиях, влияние на риск кровотечения или эффективность не наблюдалось.

Ранитидин. Ранитидин при применении одновременно с дабигатрана этексилатом, не оказывал значимого влияния на степень всасывания дабигатрана.

Выявленные в ходе популяционного анализа изменения фармакокинетических параметров дабигатрана под влиянием ингибиторов протонной помпы и антацидных препаратов оказались клинически незначимыми, поскольку степень выраженности этих изменений была небольшой (снижение биодоступности не было значимым для антацидов, а для ингибиторов протонной помпы составляло 14,6%). Установлено, что одновременное применение ингибиторов протонной помпы не сопровождается снижением концентрации дабигатрана и в среднем, лишь незначительно снижает концентрацию препарата в плазме крови (на 11%). Поэтому одновременное применение ингибиторов протонной помпы, по-видимому, не ведет к повышению частоты инсульта или системных тромбоэмболий, особенно в сравнении с варфарином, и, следовательно, снижение биодоступности дабигатрана, вызываемое одновременным применением пантопразола, вероятно, не имеет клинической значимости.

Передозировка при применении препарата ПРАДАКСА может сопровождаться геморрагическими осложнениями, что обусловлено фармакодинамическими особенностями препарата. При возникновении кровотечения применение препарата прекращают. Показано симптоматическое лечение. Специфічного антидоту немає.

Учитывая основной путь выведения дабигатрана (почками), рекомендуется обеспечить адекватный диурез. Проводят хирургический гемостаз и восполнение объема циркулирующей крови (ОЦК). Возможно использование свежей цельной крови или переливание свежезамороженной плазмы. Поскольку дабигатран обладает низкой способностью к связыванию с белками плазмы крови, препарат может выводиться при гемодиализе, однако клинический опыт по использованию диализа в этих ситуациях ограничен (см. раздел «Фармакокинетика»).

При передозировке препарата ПРАДАКСА возможно использование концентратов активированного протромбинового комплекса или рекомбинантного фактора VIIa или концентратов II, IX или X факторов свертывания. Существуют экспериментальные данные, подтверждающие эффективность этих средств в противодействие антикоагулянтному эффекту дабигатрана, однако специальных клинических исследований не проводилось.

В случае развития тромбоцитопении, или при применении антиагрегантов длительного действия, может быть рассмотрен вопрос о применении тромбоцитарной массы.

Зберігати в сухому місці, при температурі не вище 25? С.

3 роки.

дабігатрану етексилат

Прадакса капсулы 110 мг, 60 шт. производит Берингер Ингельхайм, страна производства Австрия. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Прадакса капсулы 110 мг, 60 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!