Купить Периндоприл ПЛЮС Индапамид таблетки покрыт.плен.об. 1,25 мг+ 4 мг 30 шт. упак.

Фармгруппа:  Антигипертензивный препарат.
Фармдействие:  Комбинированный препарат, содержащий периндоприл (ингибитор АПФ) и индапамид (диуретик из группы сульфонамида). Фармакологическое действие препарата обусловлено сочетанием отдельных свойств каждого из компонентов, комбинация которых усиливает действие друг друга. Препарат оказывает антигипертензивное, диуретическое, сосудорасширяющее, кардиопротекторное действие.
Периндоприл ПЛЮС Индапамид оказывает выраженное дозозависимое гипотензивное действие на систолическое и диастолическое АД в положении лежа и стоя, не зависящее от возраста и положения тела больного. Действие препарата продолжается 24 ч. Стойкий клинический эффект наступает менее чем через 1 месяц от начала терапии и не сопровождается тахикардией. Прекращение лечения не сопровождается развитием синдрома отмены.
Периндоприл ПЛЮС Индапамид уменьшает степень гипертрофии левого желудочка, улучшает эластичность артерий, снижает ОПСС, не влияет на метаболизм липидов (общего холестерина, ЛПВП, ЛПНП, триглицеридов) и не влияет на метаболизм углеводов (в т.ч. у больных сахарным диабетом).
Периндоприл относится к группе ингибиторов АПФ, оказывает гипотензивное, сосудорасширяющее, кардиопротективное, натрийуретическое действие. Инактивирует АПФ в плазме, эндотелии сосудистой стенки, возможно, в клетках почечных клубочков и канальцев, ткани легких, сердца, надпочечников и мозга. Понижает уровень ангиотензина II в крови и тканях, уменьшает продукцию и высвобождение альдостерона из надпочечников, подавляет высвобождение норадреналина из окончаний симпатических нервных волокон и образование эндотелина в стенке сосудов, повышает концентрацию брадикинина, вазодилататорных простагландинов. Повышает активность калликреин-кининовой системы, стабилизирует уровень предсердного натрийуретического пептида.
Снижение образования ангиотензина II сопровождается повышением активности ренина плазмы крови.
Уменьшает ОПСС, АД (без развития тахикардии), давление наполнения левого желудочка. Артериальная и венозная вазодилатация сопровождается ослаблением пост- и преднагрузки на миокард, уменьшением конечного диастолического давления в желудочках сердца, умеренным понижением ЧСС, увеличением сердечного выброса. Улучшает регионарное (коронарное, церебральное, почечное, мышечное) кровообращение, уменьшает потребность миокарда в кислороде при ИБС. Ингибируя тканевые ренин-ангиотензиновые системы, оказывает кардиопротекторное действие (уменьшает гипертрофию левого желудочка) и ангиопротекторное действие (предупреждает гиперплазию и пролиферацию гладкомышечных клеток сосудов, индуцирует обратное развитие гипертрофии сосудистой стенки, восстанавливает эластичность крупных сосудов и функции эндотелия, в т.ч. способность высвобождать оксид азота, эндотелиальный релаксирующий фактор).
Тормозит развитие толерантности к нитратам и усиливает их вазодилатирующее действие.
У больных с хронической сердечной недостаточностью статистически достоверно уменьшает выраженность клинических симптомов и повышает толерантность к физической нагрузке. Не вызывает колебаний АД после первого приема и в течение длительной терапии.
Индапамид по фармакологическим свойствам близок к тиазидным диуретикам (нарушает реабсорбцию ионов натрия в кортикальном сегменте петли Генле); оказывает гипотензивное, диуретическое, сосудорасширяющее действие. Увеличивает выведение с мочой ионов натрия, хлора и в меньшей степени ионов калия и магния. Обладая способностью селективно блокировать медленные кальциевые каналы, повышает эластичность стенок артерий и снижает ОПСС. Способствует уменьшению гипертрофии левого желудочка сердца. Снижает чувствительность сосудистой стенки к норадреналину и ангиотензину II, стимулирует синтез простагландина PgE2 и простациклина PgI2, снижает продукцию свободных и стабильных кислородных радикалов.
Гипотензивное действие индапамида проявляется в дозах, практически не вызывающих диуретического эффекта.
Фармакокинетика:  Фармакокинетические параметры периндоприла и индапамида при комбинации не меняются по сравнению с их раздельным применением.
1. Периндоприл
При приеме внутрь периндоприл быстро абсорбируется из ЖКТ. Биодоступность составляет 65-95%, уменьшается на 35% при одновременном приеме пищи. Cmax достигается через 1 ч и снижается к концу суток до 33-44%.
В процессе метаболизма периндоприл биотрансформируется с образованием активного метаболита периндоприлата (около 20%) и 5 неактивных соединений. Cmax периндоприлата достигается через 3-4 ч.
Связывание с белками плазмы незначительное, составляет менее 30% и зависит от концентрации препарата. Vd свободного периндоприлата – 0.2 л/кг.
Повторное назначение периндоприла не приводит к его кумуляции и Т1/2 периндоприлата при повторном приеме соответствует периоду его активности. Css при повторном применении достигается через 4 дня.
Периндоприлат выводится почками. Т1/2 свободной фракции метаболита составляет 3-5 ч. Медленно диссоциирует из связи с АПФ, вследствие этого Т1/2, соответствующий активности препарата, составляет 25-30 ч.
Фармакокинетика в особых клинических случаях:
У пациентов пожилого возраста, а также у больных с почечной и сердечной недостаточностью выведение периндоприла замедляется (необходима коррекция режима дозирования). Диализный клиренс периндоприла составляет 70 мл/мин.
У больных с циррозом печени печеночный клиренс периндоприла уменьшается в 2 раза, при этом общее количество образующегося периндоприлата не меняется и коррекции режима дозирования не требуется.
2. Индапамид
После приема внутрь индапамид быстро и полностью всасывается из ЖКТ; биодоступность высокая. Прием пищи несколько замедляет скорость абсорбции, но не влияет на итоговое количество всосавшегося препарата. TСmax в плазме крови - 1-2 ч после приема внутрь. При повторных приемах колебания концентрации препарата в плазме в интервале между приемами 2 доз уменьшаются. Css устанавливается через 7 дней регулярного приема.
Связывание с белками плазмы - 71-79%. Индапамид также связывается с эластином гладких мышц сосудистой стенки. Имеет высокий Vd. Проникает через гистогематические барьеры (в т.ч. плацентарный). Не кумулирует.
Метаболизируется в печени. T1/2 – 14-24 ч (в среднем 19 ч). Почками выводится 60-70% в виде метаболитов (в неизмененном виде выводится около 5-7%), через кишечник - 20-23%.
Фармакокинетика в особых клинических случаях:
У пациентов с почечной недостаточностью фармакокинетика индапамида не меняется.

Фармакологічні: Антигіпертензивний препарат.
Фармдействіе: Комбінований препарат, що містить периндоприл (інгібітор АПФ) і индапамид (діуретик з групи сульфонаміду). Фармакологічна дія препарату зумовлена ​​поєднанням окремих властивостей кожного з компонентів, комбінація яких підсилює дію один одного. Препарат має антигіпертензивну, діуретичну, судинорозширювальну, кардіопротекторну дію.
Периндоприл ПЛЮС Индапамид має виражену дозозалежне гіпотензивну дію на систолічний та діастолічний АТ в положенні лежачи і стоячи, яке залежить від віку і положення тіла хворого. Дія препарату триває 24 год. Стійкий клінічний ефект настає менш ніж через 1 місяць від початку терапії і не супроводжується тахікардією. Припинення лікування не супроводжується розвитком синдрому відміни.
Периндоприл ПЛЮС Индапамид зменшує ступінь гіпертрофії лівого шлуночка, покращує еластичність артерій, знижує ОПСС, не впливає на метаболізм ліпідів (загального холестерину, ЛПВЩ, ЛПНЩ, тригліцеридів) та не впливає на метаболізм вуглеводів (в т.ч. у хворих на цукровий діабет).
Периндоприл відноситься до групи інгібіторів АПФ, має гіпотензивну, судинорозширювальну, кардиопротективное, натрійуретічеськоє дію. Інактивує АПФ в плазмі, ендотелії судинної стінки, можливо, в клітинах ниркових клубочків і канальців, тканини легенів, серця, наднирників і мозку. Знижує рівень ангіотензину II в крові і тканинах, зменшує продукцію і вивільнення альдостерону з надниркових залоз, пригнічує вивільнення норадреналіну з закінчень симпатичних нервових волокон і утворення ендотеліну в стінці судин, підвищує концентрацію брадикініну, вазодилататорних простагландинів. Підвищує активність калікреїн-кінінової системи, стабілізує рівень передсердного натрійуретичного пептиду.
Зниження утворення ангіотензину II супроводжується підвищенням активності реніну плазми крові.
Зменшує ОПСС, АТ (без розвитку тахікардії), тиск наповнення лівого шлуночка. Артеріальна і венозна вазодилатація супроводжується послабленням пост- і переднавантаження на міокард, зменшенням кінцевого діастолічного тиску в шлуночках серця, помірним зниженням ЧСС, збільшенням серцевого викиду. Поліпшує регіонарний (коронарне, церебральний, нирковий, м'язове) кровообіг, зменшує потребу міокарда в кисні при ІХС. Інгібуючи тканинні ренін-ангіотензинових системи, надає кардіопротекторну дію (зменшує гіпертрофію лівого шлуночка) і ангіопротекторну дію (попереджає гіперплазію і проліферацію клітин гладких м'язів судин, індукує зворотний розвиток гіпертрофії судинної стінки, відновлює еластичність великих судин і функції ендотелію, в т.ч. здатність вивільняти оксид азоту, ендотеліальний релаксуючий фактор).
Гальмує розвиток толерантності до нітратів і підсилює їх вазодилатуючу дію.
У хворих з хронічною серцевою недостатністю статистично достовірно зменшує вираженість клінічних симптомів і підвищує толерантність до фізичного навантаження. Немає сумнівів АТ після першого прийому і протягом тривалої терапії.
Індапамід за фармакологічними властивостями близький до тіазидних діуретиків (порушує реабсорбцію іонів натрію в кортикальному сегменті петлі Генле); має гіпотензивну, діуретичну, судинорозширювальну дію. Збільшує виведення з сечею іонів натрію, хлору і в меншій мірі іонів калію і магнію. Маючи здатність селективно блокувати повільні кальцієві канали, підвищує еластичність стінок артерій і знижує ОПСС. Сприяє зменшенню гіпертрофії лівого шлуночка серця. Знижує чутливість судинної стінки до норадреналіну і ангіотензину II, стимулює синтез простагландину PgE2 і простацикліну PgI2, знижує продукцію вільних і стабільних кисневих радикалів.
Гіпотензивну дію індапаміду проявляється в дозах, практично не викликають діуретичного ефекту.
Фармакокінетика: Фармакокінетичніпараметри периндоприлу та індапаміду при комбінації не змінюються в порівнянні з їх роздільним застосуванням.
1. Периндоприл
При прийомі всередину периндоприл швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Біодоступність становить 65-95%, зменшується на 35% при одночасному прийомі їжі. Cmax досягається через 1 ч і знижується до кінця доби до 33-44%.
В процесі метаболізму периндоприл біотрансформується з утворенням активного метаболіту периндоприлату (близько 20%) і 5 неактивних сполук. Cmax периндоприлату досягається через 3-4 ч.
Зв'язування з білками плазми незначне, не перевищує 30% і залежить від концентрації препарату. Vd вільного периндоприлату - 0.2 л / кг.
Повторне призначення периндоприлу не призводить до його кумуляції і Т1 / 2 периндоприлату при повторному прийомі відповідає періоду його активності. Css при повторному застосуванні досягається через 4 дні.
Периндоприлат виводиться нирками. Т1 / 2 вільної фракції метаболіту становить 3-5 ч. Повільно дисоціює з зв'язку з АПФ, внаслідок цього Т1 / 2, відповідний активності препарату, становить 25-30 год.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках:
У пацієнтів похилого віку, а також у хворих з нирковою та серцевою недостатністю виведення периндоприлу сповільнюється (необхідна корекція режиму дозування). Діалізний кліренс периндоприлу становить 70 мл / хв.
У хворих з цирозом печінки печінковий кліренс периндоприлу зменшується в 2 рази, при цьому загальна кількість периндоприлату, що утворюється не змінюється і корекції режиму дозування не потрібна.
2. Индапамид
Після прийому всередину индапамид швидко і повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту; біодоступність висока. Прийом їжі трохи сповільнює швидкість абсорбції, але не впливає на підсумкове кількість препарату, що всмоктався. TСmax в плазмі крові - 1-2 години після прийому всередину. При повторних прийомах коливання концентрації препарату в плазмі в інтервалі між прийомами 2 доз зменшуються. Css встановлюється через 7 днів регулярного прийому.
Зв'язування з білками плазми - 71-79%. Індапамід також зв'язується з еластином гладких м'язів судинної стінки. Має високий Vd. Проникає через гістогематичні бар'єри (в т.ч. плацентарний). Чи не кумулює.
Метаболізується в печінці. T1 / 2 - 14-24 год (в середньому 19 год). Нирками виводиться 60-70% у вигляді метаболітів (в незміненому вигляді виводиться близько 5-7%), через кишечник - 20-23%.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках:
У пацієнтів з нирковою недостатністю фармакокінетика индапамида не змінюється.

- артеріальна гіпертензія.

- ангіоневротичний набряк в анамнезі;
- гіпокаліємія;
- ниркова недостатність тяжкого ступеня (КК <30 мл / хв);
- виражена печінкова недостатність (в т.ч. з енцефалопатією);
- одночасний прийом препаратів, які подовжують інтервал QT;
- II і III триместри вагітності;
- грудне годування;
- дитячий і підлітковий вік до 18 років;
- підвищена чутливість до компонентів препарату Периндоприл ПЛЮС Индапамид;
- підвищена чутливість до інших інгібіторів АПФ;
- підвищена чутливість до сульфонамідів.

Застосування периндоприлу не рекомендується в I триместрі вагітності. Застосування периндоприлу протипоказано в II і III триместрах вагітності.
Не можна починати терапію інгібіторами АПФ при вагітності. Епідеміологічні дані про ризик прояву тератогенности при прийомі інгібіторів АПФ в I триместрі вагітності не дозволяють зробити остаточний висновок, однак існує ймовірність деякого підвищення ризику. За винятком тих випадків, коли неможливо зробити заміну інгібітору АПФ на альтернативну терапію, пацієнтки, які планують вагітність, повинні бути переведені на антигіпертензивну терапію лікарськими засобами, профіль безпеки яких для вагітних жінок добре вивчений. При настанні вагітності прийом інгібіторів АПФ слід негайно припинити і при необхідності призначити іншу антигіпертензивну терапію.
При застосуванні інгібіторів АПФ у II і III триместрах вагітності встановлено прояв фетотоксичну дії (порушення функції нирок, олігогідрамніон, затримка окостеніння кісток черепа) та неонатальної токсичності (ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія). У разі прийому інгібітору АПФ з II триместру вагітності рекомендується УЗД функції нирок і кісток черепа. У новонароджених, матері яких приймали інгібітори АПФ, необхідно ретельно контролювати артеріальний тиск для запобігання можливого розвитку гіпотензії.
Оскільки інформація про застосування периндоприлу ПЛЮС Индапамид в період грудного вигодовування відсутня, не рекомендується призначати препарат жінкам, що годують. Слід розглянути можливість призначення антигіпертензивної терапії лікарськими засобами, профіль безпеки яких для жінок, що годують добре вивчений.

Периндоприл ПЛЮС Индапамид:
Лікування проводиться під контролем лікаря.
Застосування препарату Периндоприл ПЛЮС Индапамид може викликати різке зниження артеріального тиску, особливо при першому прийомі препарату і протягом перших 2 тижнів терапії. Ризик розвитку надмірного зниження артеріального тиску підвищений у пацієнтів зі зниженим ОЦК (в результаті дотримання суворої дієти без солі, гемодіалізу, блювоти і діареї), з важкою серцевою недостатністю (як при наявності супутньої ниркової недостатності, так і при її відсутності), при спочатку низькому АТ, при двосторонньому стенозі ниркових артерій або стенозі артерії єдиної нирки, цирозі печінки, що супроводжується набряками та асцитом. Виражене зниження артеріального тиску при першому прийомі препарату не є перешкодою для подальшого його призначення. Після відновлення ОЦК і АТ лікування може бути продовжено, із застосуванням при цьому меншої дози препарату або монотерапії одним з його компонентів.
В період лікування необхідно систематично контролювати концентрацію електролітів (калію, натрію, магнію), глюкози, сечової кислоти, креатиніну в плазмі і pH. У пацієнтів похилого віку, ослаблених хворих, які приймають декілька різних лікарських препаратів, хворих на цироз печінки, при наявності набряків або асциту, хворих на ішемічну хворобу серця або серцевою недостатністю, необхідно враховувати ризик зниження концентрації калію нижче допустимого рівня (менше 3.4 ммоль / л). Зниження рівня калію підсилює токсичність серцевих глікозидів і збільшує ризик розвитку аритмій.
Слід враховувати, що до складу допоміжних речовин препарату Периндоприл ПЛЮС Индапамид входить лактоза. Внаслідок цього даний препарат не рекомендується призначати особам з лактазной недостатністю, галактоземією або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози.
Слід припинити прийом препарату перед майбутнім хірургічним лікуванням (за 12 год).
Під час лікування рекомендується виключити вживання алкоголю.
1. Периндоприл:
Перед початком і на тлі терапії рекомендується визначати концентрацію креатиніну, електролітів і сечовини (протягом 1 міс). У пацієнтів отримували діуретики, слід їх скасувати за 3 дні до початку лікування периндоприлом, а на тлі хронічної серцевої недостатності - зменшити дози (для зниження ризику розвитку ортостатичної гіпотензії). Під час терапії необхідно проводити моніторування АТ, постійний контроль картини периферичної крові (перед початком лікування, в перші 3-6 міс лікування і надалі з періодичними інтервалами протягом 1 року, особливо у хворих з підвищеним ризиком нейтропенії), рівня білка, калію в плазмі, азоту сечовини, креатиніну, функції нирок, маси тіла, дієти.
У пацієнтів, які належать до групи ризику, особливо з декомпенсованою хронічною серцевою недостатністю, пацієнтів похилого віку, а також хворих з початково низьким артеріальним тиском, порушенням функції нирок або які отримують великі дози діуретиків, початок застосування препарату повинно здійснюватися під медичним контролем.
Слід мати на увазі, що у хворих на стеноз ниркової артерії, а також при гіпонатріємії перший прийом може супроводжуватися різкою артеріальноюгіпотензією і розвитком гострої ниркової недостатності.
Під час лікування периндоприлом, особливо при наявності ниркової і / або серцевої недостатності, може розвиватися гіперкаліємія.
У хворих, які перебувають на гемодіалізі, слід уникати використання поліакрилонітрилових мембран (можливий розвиток анафілактоїдних реакцій).
З обережністю слід призначати при реноваскулярной гіпертензії, важких аутоімунних захворюваннях, аортальному або мітральному стенозі, гемодинамічні, гіпертрофічній кардіоміопатії з порушеннями гемодинаміки, наявності обструктивних змін, що ускладнюють відтік крові з серця, двосторонньому стенозі ниркових артерій або стенозі ниркової артерії єдиної нирки, наявності пересадженою нирки , облітеруючому атеросклерозі артерій нижніх кінцівок, поширеному атеросклерозі з поразкою коронарних і сонних ар терий, при нирковій недостатності середнього ступеня, гіперкаліємії (від 5 до 5.5 ммоль / л), гіпонатріємії або обмеження натрію в дієті, дегідратації, лейкопенії, тромбоцитопенії.
Необхідна обережність при проведенні в період лікування будь-яких оперативних втручань (включаючи стоматологічні).
2. Индапамид:
У пацієнтів, які приймають серцеві глікозиди, проносні, на тлі гіперальдостеронізму, а також в осіб похилого віку показаний ретельний контроль вмісту калію і креатиніну.
Найбільш ретельний контроль показаний у хворих на цироз печінки (особливо з набряками або асцитом - ризик розвитку метаболічного алкалозу, що посилює прояви печінкової енцефалопатії), ІХС, хронічною серцевою недостатністю. До групи підвищеного ризику також належать пацієнти зі збільшеним інтервалом QT на ЕКГ. Перше визначення концентрації калію в крові слід провести протягом 1 тижня. лікування.
Гіперкальціємія на фоні прийому індапаміду може бути наслідком раніше недіагностованого гіперпаратиреозу.
У хворих на цукровий діабет вкрай важливо контролювати вміст глюкози в крові, особливо при наявності гіпокаліємії.
Значна дегідратація може призвести до розвитку гострої ниркової недостатності (зниження клубочкової фільтрації).
Пацієнтам необхідно компенсувати втрату води і на початку лікування ретельно контролювати функцію нирок.
Індапамід може дати позитивний результат при проведенні допінг-контролю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
У зв'язку з небезпекою розвитку артеріальної гіпотензії і запаморочення при прийманні препарату (особливо на початку курсу терапії) пацієнти повинні бути обережними при керуванні транспортними засобами та виконання роботи, що вимагає підвищеної концентрації уваги і швидкої реакції.

Периндоприл ПЛЮС Индапамид приймають всередину 1 раз / сут. в один і той же час (бажано зранку), перед прийомом їжі.
Дорослим, включаючи пацієнтів літнього віку, препарат призначають по 1 таб. 1 раз / сут.
Підтримуючу дозу підбирають індивідуально, залежно від переносимості препарату, терапевтичного ефекту і стану пацієнта.
Таблетки приймають цілими, не розжовуючи.

У рекомендованих дозах препарат зазвичай добре переноситься.
Визначення частоти побічних ефектів: часто (1-10%), рідко (0.1-1%), дуже рідко (менш 0.1%).
Ефекти, зумовлені дією периндоприлу Плюс
З боку водно-електролітного балансу: гіпокаліємія. Що входить до складу препарату периндоприл, що володіє здатністю підвищувати концентрацію калію за рахунок пригнічення РААС, призводить до зменшення втрати калію, викликаної индапамидом.
1. Ефекти, зумовлені дією периндоприла:
З боку серцево-судинної системи: часто - надмірне зниження артеріального тиску і пов'язані з цим симптоми; дуже рідко - аритмія, стенокардія, інфаркт міокарда, інсульт.
З боку сечовидільної системи: рідко - зниження функції нирок; дуже рідко - гостра ниркова недостатність. Можливе незначне збільшення вмісту креатиніну в сечі і сироватці (оборотне після відміни препарату) - найбільш ймовірно при стенозі ниркових артерій, лікуванні артеріальної гіпертензії діуретиками, при нирковій недостатності, тимчасової гіперкаліємії, протеїнурії (у пацієнтів з клубочкової нефропатією).
З боку дихальної системи: часто - сухий кашель, утруднення дихання; рідко - бронхоспазм; дуже рідко - ринорея.
З боку травної системи: часто - нудота, блювота, біль у животі, діарея, запор, порушення смаку; рідко - сухість у роті; дуже рідко - холестатична жовтяниця, панкреатит.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: часто - головний біль, астенія, запаморочення, дзвін у вухах, порушення зору, м'язові судоми, парестезії, порушення смаку; рідко - зниження настрою, порушення сну; дуже рідко - сплутаність свідомості.
З боку системи кровотворення: рідко - тромбоцитопенія, зниження гемоглобіну, гематокриту; дуже рідко - агранулоцитоз, панцитопенія; на тлі дефіциту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можливий розвиток гемолітичної анемії. На тлі прийому інгібіторів АПФ у хворих після трансплантації нирки, гемодіалізу можливий розвиток анемії.
Алергічні реакції: часто - шкірний висип, свербіж; рідко - кропив'янка, ангіоневротичний набряк; дуже рідко - мультиформна еритема.
Прочие: редко - повышение потоотделения, нарушение сексуальной функции.
2. Эффекты, обусловленные действием индапамида:
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: редко - головокружение, головная боль, астения, парестезии (обычно исчезают при уменьшении дозы препарата).
Со стороны пищеварительной системы: редко - тошнота, запор, сухость во рту, в отдельных случаях – панкреатит; при печеночной недостаточности возможно развитие печеночной энцефалопатии.
Со стороны водно-электролитного баланса: возможны гипокалиемия (особенно у больных, относящихся к группе риска), снижение уровня натрия, сопровождающееся дегидратацией организма и ортостатической гипотензией. Одновременная потеря ионов хлора может приводить к компенсаторному метаболическому алкалозу (частота его возникновения и выраженность невелики). В отдельных случаях – повышение уровня кальция.
Со стороны обмена веществ: возможно увеличение содержания мочевины и глюкозы в плазме крови.
Со стороны системы кроветворения: в отдельных случаях - тромбоцитопения, лейкопения, агранулоцитоз, апластическая анемия, гемолитическая анемия.
Дерматологические реакции: возможны кожные высыпания, геморрагический васкулит, обострение СКВ.
Аллергические реакции: у предрасположенных пациентов - кожные проявления.

Периндоприл ПЛЮС Индапамид повышает выраженность гипогликемического действия инсулина и препаратов сульфонилмочевины (за счет повышения толерантности к глюкозе и снижения потребности в инсулине).
Баклофен, трициклические антидепрессанты, антипсихотические лекарственные средства (нейролептики), бета-адреноблокаторы (в т.ч. при значительном системном всасывании из офтальмологических лекарственных форм), салуретики, алкоголь, другие антигипертензивные средства усиливают гипотензивное действие и увеличивают риск развития ортостатической гипотензии (аддитивный эффект). Необходимо контролировать АД и корректировать дозу препарата.
При совместном применении Периндоприла Плюс и миорелаксантов или средств, применяемых для анестезии возможно усиление гипотензивного эффекта. Риск развития выраженной артериальной гипотензии можно уменьшить, прекратив прием диуретиков за несколько дней до начала лечения Периндоприлом плюс.
При совместном применении с симпатомиметиками, ГКС, НПВС, эстрогенами возможно снижение гипотензивного эффекта Периндоприла Плюс.
При одновременном применении с НПВС повышается риск нарушения функции почек.
Циклоспорин, калийсберегающие диуретики, препараты калия повышают риск развития гиперкалиемии. Не рекомендуется одновременное применение лекарственных средств, способных вызвать гиперкалиемию, и ингибиторов АПФ, за исключением случаев тяжелой гипокалиемии.
При одновременном применении Периндоприла Плюс с миелодепрессантами, интерфероном повышается риск нейтропении и/или агранулоцитоза со смертельным исходом.
При одновременном применении с препаратами лития периндоприл повышает концентрацию лития и его токсическое действие.
Антациды и тетрациклины уменьшают скорость и полноту всасывания препарата из ЖКТ.
Циклоспорин повышает риск развития нарушений функции почек (гиперкреатининемия).
При одновременном применении эритромицина (для в/в введения), пентамидина, сульфоприда, винкамина, галофантрина, бепридила и индапамида, а также антиаритмических препаратов I А и III класса возможно развитие аритмии типа "пируэт".
При одновременном применении Периндоприла Плюс и НПВС в случае обезвоживания организма возможно развитие острой почечной недостаточности (из-за снижения клубочковой фильтрации). В таких случаях перед началом лечения следует обеспечить достаточную гидратацию организма и оценить функциональную активность почек.
Перед применением йодосодержащих контрастных веществ необходимо провести регидратацию, чтобы уменьшить риск развития почечной недостаточности на фоне приема диуретиков.
При одновременном применении с солями кальция возможно увеличение содержания кальция в плазме крови в результате снижения его экскреции с мочой.

Симптомы: выраженное снижение АД, тошнота, рвота, судороги, головокружение, бессонница, снижение настроения, полиурия или олигурия, которая может перейти в анурию (в результате гиповолемии), нарушения водно-электролитного баланса, брадикардия.
Лечение: уменьшение дозы или полная отмена препарата; промывание желудка, принятие мер, направленных на увеличение ОЦК (введение физиологического раствора и других кровезамещающих жидкостей). При развитии выраженной артериальной гипотензии следует придать больному горизонтальное положение, приподняв ноги вверх. Симптоматическая терапия - эпинефрин (п/к или в/в), антигистаминные препараты, гидрокортизон (в/в), проведение диализных процедур (не использовать высокопроницаемые полиакрилнитриловые мембраны).
При развитии брадикардии применяют атропин, может потребоваться установка искусственного водителя ритма.

Индапамид, Периндоприл

Периндоприл ПЛЮС Индапамид таблетки покрыт.плен.об. 1,25 мг+ 4 мг 30 шт. упак. производит Изварино Фарма, страна производства Россия. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Периндоприл ПЛЮС Индапамид таблетки покрыт.плен.об. 1,25 мг+ 4 мг 30 шт. упак. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!