Купить ПегАльтевир лиофилизат для приг. р-ра для п/кожн. введ. 80 мкг флакон 1 шт. 1 шт.

Фармакотерапевтическая группа:

цитокин

АТХ:  

L.03.A.B   Интерфероны

L.03.A.B.10   

Пэгинтерферон альфа-2b

Фармакодинамика:

ПегАльтевир® представляет собой препарат пэгилированного интерферона альфа-2b, который получается путем ковалентной конъюгации рекомбинантного интерферона альфа-2b и монометоксиполиэтиленгликоля.

Биологическая активность препарата ПегАльтевир® обусловлена интерфероном альфа-2b. Рекомбинантный интерферон альфа-2b получают из клона Escherichia coli, который содержит генно-инженерный плазмидный гибрид, кодирующий интерферон альфа-2b человеческих лейкоцитов. Интерферон альфа-2b обладает противовирусным, иммуномодулирующим и антипролиферативным действием. Противовирусное действие обусловлено связыванием со специфическими рецепторами на поверхности клеток и инициацией последовательности внутриклеточных реакций, включающих индукцию определенных ферментов (протеинкиназа R, 2’-5’-олигоаденилатсинтетаза, белки Мх). Это ведет к подавлению транскрипции вирусного генома и ингибированию синтеза вирусных белков. Иммуномодулирующее действие связано с увеличением цитотоксичности Т-лимфоцитов и естественных киллеров и фагоцитарной активности макрофагов. Кроме того, интерферон альфа-2b способствует дифференцировке Т-хелперов, защищает Т-клетки от апоптоза и влияет на продукцию ряда цитокинов (интерлейкинов, интерферона гамма). Все эти эффекты могут опосредовать терапевтическую активность интерферона. Фармакодинамику препарата ПегАльтевир изучали по концентрации в крови эффекторного белка неоптерина, являющегося маркером активации клеточного иммунитета человека. После однократного подкожного введения препарата ПегАльтевир® и препарата ПегИнтрон® здоровым добровольцам в дозе 1,5 мкг/кг массы тела отмечалась сопоставимая динамика концентрации неоптерина в крови, максимальное значение которой (Сmах) достигалось через 48 часов.

При доклиническом сравнительном изучении биологической активности на релевалентных группах животных препаратов ПегАльтевир® и ПегИнтрон® получены сопоставимые результаты.

Фармакокинетика:

Пегилирование молекулы интерферона альфа-2b приводит к увеличению объема распределения и уменьшению клиренса. Уменьшение клиренса приводит более чем к 10-кратному увеличению периода полу выведения (Т1/2) по сравнению с модифицированным интерфероном альфа-2b.

Фармакокинетика препарата ПегАльтевир® изучалась в сравнении с препаратом ПегИнтрон®. При доклиническом изучении статистически значимых отличий не выявлено. При однократном подкожном введении в дозе 1,5 мкг/кг здоровым добровольцам основные фармакокинетические параметры сопоставимы. Максимальная концентрация (Сmах) пэгинтерферона альфа-2b после однократного подкожного введения препарата ПегАльтевир® достигалась, в среднем, через 16,5 часов и составляла порядка 579 нг/мл. Объем распределения(Vd) составлял, в среднем, 2,84 л/кг. Период полувыведения (Т1/2) составлял, в среднем, 26,9 часов; константа элиминации (Kel) - 0,03 часов-1; клиренс (Сl) (скорость очищения крови от пэгинтерферона альфа-2b), в среднем, 90,43 мл/ч/кг.

Фармакокинетика у больных с нарушенной функцией почек

Почечный клиренс составляет 30% от общего клиренса пэгинтерферона альфа-2b. По данным исследования с однократным введением (1,0 мкг/кг) у пациентов с почечной недостаточностью отмечается увеличение Cmax, AUC, Т1/2 пропорционально степени почечной недостаточности.

При многократном введении (1,0 мкг/кг подкожно один раз в неделю в течение четырех недель) клиренс пэгинтерферона альфа-2b снижается в среднем на 17% при почечной недостаточности средней степени (клиренс креатинина 30-49 мл/мин) и в среднем на 44% - при почечной недостаточности тяжелой степени (клиренс креатинина 15-29 мл/мин), по сравнению с пациентами с неизмененной функцией почек. У пациентов с почечной недостаточностью тяжелой степени гемодиализ не влияет на клиренс пэгинтерферона альфа-2b. В связи с этим, у больных с почечной недостаточностью средней и тяжелой степени доза препарата ПегАльтевир®, при назначении в виде монотерапии, должна быть снижена.

При клиренсе креатинина < 50 мл/мин комбинированная терапии препаратами ПегАльтевир® и рибавирин противопоказана.

В связи с индивидуальной вариабельностью фармакокинетики интерферона, пациенты с почечной недостаточностью тяжелой степени, получающие ПегАльтевир®, должны находиться под тщательным наблюдением.

Фармакокинетика у больных с нарушением функции печени

Фармакокинетика пэгинтерферона альфа-2b у больных с тяжелым нарушением функции печени не изучалась.

Фармакокинетика у пожилых людей

Фармакокинетика пэгинтерферона альфа-2b не зависит от возраста, поэтому изменение дозы препарата ПегАльтевир® у пожилых людей не требуется. Фармакокинетика у пациентов старше 70 лет не изучалась.

Фармакокинетика у детей

У детей и подростков, получающих пэгинтерферон альфа-2b в дозе 60 мкг/м2/нед, логарифмически преобразованное соотношение экспозиции во время интервала дозирования ожидается на 58% (90% доверительный интервал: 141-177%) выше, чем у взрослых, получающих пэгинтерферон альфа-2b в дозе 1,5 мкг/кг/нед.

Нейтрализующие антитела к интерферону

Нейтрализующие антитела к интерферону анализировали в пробах сыворотки у больных, получавших препарат ПегАльтевир® в клиническом исследовании. Эти антитела нейтрализуют противовирусную активность интерферона. Частота обнаружения нейтрализующих антител у больных, получавших препарат ПегАльтевир® в дозе 1,5 мкг/кг, составила 1,9%.

ліофілізат для приготування розчину для підшкірного введення

За 80 мкг препарату в скляних флаконах, герметично закупорених пробками з бромбутіловой гуми і обтиснутих алюмінієво-пластмасовими ковпачками.

Розчинник - вода для ін'єкцій - по 0,7 * мл в герметично запаяних безбарвних скляних ампулах.

Один флакон з препаратом і одна ампула з розчинником в блістері з плівки полівінілхлоридної.

Одна контурна чарункова упаковка разом з інструкцією для медичного застосування в пачці з картону.

* Примітка. Розчинник поставляється в надмірній кількості - для компенсації втрат при розчиненні ліофілізату і введенні приготованого розчину.

Фармакотерапевтична група:

цитокин

АТС

L.03.AB Інтерферони

L.03.AB10

Пегінтерферон альфа-2b

Фармакодинаміка:

ПегАльтевір® є препарат пегілірованного інтерферону альфа-2b, який виходить шляхом ковалентного кон'югації рекомбінантного інтерферону альфа-2b та монометоксиполіетиленгліколю.

Біологічна активність препарату ПегАльтевір® обумовлена ​​інтерфероном альфа-2b. Рекомбінантний інтерферон альфа-2b одержують із клону Escherichia coli, який містить генно-інженерний плазмідний гібрид, який кодує інтерферон альфа-2b людських лейкоцитів. Інтерферон альфа-2b має противірусну, імуномодулюючу та антипроліферативну дію. Противірусна дія обумовлена ​​зв'язуванням зі специфічними рецепторами на поверхні клітин і ініціацією послідовності внутрішньоклітинних реакцій, що включають індукцію певних ферментів (протеинкиназа R, 2'-5'-олігоаденілатсинтетаза, білки МХ). Це веде до стримування транскрипції вірусного генома і пригнічення синтезу вірусних білків. Иммуномодулирующее дія пов'язана зі збільшенням цитотоксичности Т-лімфоцитів і природних кілерів і фагоцитарної активності макрофагів. Крім того, інтерферон альфа-2b сприяє диференціювання Т-хелперів, захищає Т-клітини від апоптозу і впливає на продукцію ряду цитокінів (інтерлейкінів, інтерферону гамма). Всі ці ефекти можуть опосередковувати терапевтичну активність інтерферону. Фармакодинаміку препарату ПегАльтевір вивчали за концентрацією в крові ефекторних білка неоптерина, що є маркером активації клітинного імунітету людини. Після одноразового підшкірного введення препарату ПегАльтевір® і препарату ПегІнтрон® здоровим добровольцям в дозі 1,5 мкг / кг маси тіла відзначалася порівнянна динаміка концентрації неоптерину в крові, максимальне значення якої (Сmах) досягалося через 48 годин.

При доклінічному порівняльному вивченні біологічної активності на релевалентних групах тварин препаратів ПегАльтевір® і ПегІнтрон® отримані зіставні результати.

Фармакокінетика:

Пегілірованія молекули інтерферону альфа-2b приводить до збільшення об'єму розподілу та зменшення кліренсу. Зменшення кліренсу призводить більш ніж до 10-кратного збільшення періоду напіввиведення (Т1 / 2) в порівнянні з модифікованим інтерфероном альфа-2b.

Фармакокінетика препарату ПегАльтевір® вивчалася в порівнянні з препаратом ПегІнтрон®. При доклінічному вивченні статистично значущих відмінностей не виявлено. При одноразовому підшкірному введенні в дозі 1,5 мкг / кг здоровим добровольцям основні фармакокінетичні параметри можна порівняти. Максимальна концентрація (Сmах) пегінтерферона альфа-2b після однократного підшкірного введення препарату ПегАльтевір® досягалася, в середньому, через 16,5 годин і становила близько 579 нг / мл. Обсяг розподілу (Vd) становив, в середньому, 2,84 л / кг. Період напіввиведення (Т1 / 2) становив, в середньому, 26,9 годин; константа елімінації (Kel) - 0,03 годин-1; кліренс (Сl) (швидкість очищення крові від пегінтерферона альфа-2b), в середньому, 90,43 мл / ч / кг.

Фармакокінетика у хворих з порушенням функції нирок

Нирковий кліренс становить 30% від загального кліренсу пегінтерферона альфа-2b. За даними дослідження з одноразовим введенням (1,0 мкг / кг) у пацієнтів з нирковою недостатністю відзначається збільшення Cmax, AUC, Т1 / 2 пропорційно ступеня ниркової недостатності.

При багаторазовому введенні (1,0 мкг / кг підшкірно один раз на тиждень протягом чотирьох тижнів) кліренс пегінтерферона альфа-2b знижується в середньому на 17% при нирковій недостатності середнього ступеня (кліренс креатиніну 30-49 мл / хв) і в середньому на 44% - при нирковій недостатності тяжкого ступеня (кліренс креатиніну 15-29 мл / хв), в порівнянні з пацієнтами з нормальною функцією нирок. У пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня гемодіаліз не впливає на кліренс пегінтерферона альфа-2b. У зв'язку з цим, у хворих з нирковою недостатністю середнього та тяжкого ступеня доза препарату ПегАльтевір®, при призначенні у вигляді монотерапії, повинна бути знижена.

Якщо кліренс креатиніну <50 мл / хв комбінована терапії препаратами ПегАльтевір® і рибавірин протипоказана.

У зв'язку з індивідуальною варіабельністю фармакокінетики інтерферону, пацієнти з нирковою недостатністю тяжкого ступеня, які отримують ПегАльтевір®, повинні перебувати під ретельним наглядом.

Фармакокінетика у хворих з порушенням функції печінки

Фармакокінетика пегінтерферона альфа-2b у хворих з тяжким порушенням функції печінки не вивчалася.

Фармакокінетика у літніх людей

Фармакокінетика пегінтерферона альфа-2b не залежить від віку, тому зміна дози препарату ПегАльтевір® у літніх людей не потрібно. Фармакокінетика у пацієнтів старше 70 років не вивчалася.

Фармакокінетика у дітей

У дітей і підлітків, які отримують Пегінтерферон альфа-2b в дозі 60 мкг / м2 / нед, логарифмічно перетворене співвідношення експозиції під час інтервалу дозування очікується на 58% (90% довірчий інтервал: 141-177%) вище, ніж у дорослих, які отримують Пегінтерферон альфа-2b в дозі 1,5 мкг / кг / тиждень.

Нейтралізуючі антитіла до інтерферону

Нейтралізуючі антитіла до інтерферону аналізували в пробах сироватки у хворих, які отримували препарат ПегАльтевір® в клінічному дослідженні. Ці антитіла нейтралізують противірусну активність інтерферону. Частота виявлення нейтралізуючих антитіл у хворих, які отримували препарат ПегАльтевір® в дозі 1,5 мкг / кг, становила 1,9%.

Хронічний гепатит В

Лікування хворих на хронічний гепатит В у віці від 18 років при відсутності декомпенсації захворювання печінки.

Хронічний гепатит С

Дорослі (потрійна терапія)

Лікування хронічного гепатиту С, генотип 1, препаратом ПегАльтевір® в комбінації з рибавірином і інгібітором протеази NS3 / 4A у дорослих пацієнтів з компенсованим захворюванням печінки, які раніше не отримували противірусної терапії або з невдалим досвідом противірусної терапії.

Дорослі (подвійна терапія і монотерапія)

Лікування хронічного гепатиту С препаратом ПегАльтевір® у дорослих пацієнтів, серопозитивних до РНК вірусу гепатиту С, включаючи пацієнтів з компенсованим цирозом печінки і / або в поєднанні з клінічно стабільної ВІЛ-інфекцією.

Лікування хронічного гепатиту С препаратом ПегАльтевір® в комбінації з рибавірином у дорослих пацієнтів, які раніше не отримували противірусної терапії, включаючи пацієнтів із поєднаною клінічно стабільної ВІЛ-інфекцією, і у дорослих пацієнтів, які раніше мали невдалий досвід противірусної терапії комбінацією інтерферону альфа (пегілірованого або непегілірованного ) з рибавірином або монотерапії інтерфероном альфа.

Монотерапія препаратом ПегАльтевір® при хронічному гепатиті С показана тільки в разі непереносимості або наявності протипоказань для призначення рибавірину.

Діти (подвійна терапія)

Лікування хронічного гепатиту С препаратом ПегАльтевір® в комбінації з рибавірином у дітей у віці від 3-х років і старше, які раніше не отримували противірусної терапії, з компенсованим захворюванням печінки і серопозитивних до РНК вірусу гепатиту С. Якщо приймається рішення не відкладати лікування до дорослого віку , необхідно враховувати, що комбінована терапія може викликати затримку росту. Оборотність затримки росту не відома. Рішення про призначення лікування повинно прийматися індивідуально.

- Підвищена чутливість до інтерферону або будь-якого компонента препарату;

- важке захворювання серцево-судинної системи в анамнезі, включаючи захворювання з нестабільним або неконтрольованим перебігом за останні 6 місяців;

- пацієнти з важкими виснажливими захворюваннями;

- аутоімунний гепатит або інше аутоімунне захворювання в анамнезі;

- тяжке порушення функції печінки або декомпенсований цироз печінки;

- порушення функції щитовидної залози, яку не вдається підтримувати на нормальному рівні шляхом медикаментозної терапії;

- епілепсія та / або порушення функції центральної нервової системи;

- цироз печінки з наявністю печінкової недостатності (індекс Child-Pugh> 6) у хворих з коінфекцією ХМР / ВІЛ;

- одночасний прийом препарату ПегАльтевір® з телбівудіном;

- важке психічне захворювання або виражені психічні порушення, в тому числі в анамнезі, зокрема важка депресія, суїцидальні думки або спроби самогубства у пацієнтів дитячого віку;

- період грудного вигодовування;

- дитячий вік до 18 років (потрійна терапія, монотерапія при хронічному гепатиті С, терапія хронічного гепатиту В);

- дитячий вік до 3 років (подвійна терапія при хронічному гепатиті С);

- вагітність, в тому числі вагітність у жінки-партнера чоловіки, яким передбачається призначити лікування ПегАльтевіром® (монотерапія, подвійна або потрійна терапія);

- рідкісні спадково передаються захворювання - непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбция, недостатність сахарази-ізомальтази (в зв'язку з наявністю сахарози в складі препарату);

- порушення функції нирок - кліренс креатиніну менше 50 мл / хв (при застосуванні в комбінації з рибавірином).

- при призначенні препарату ПегАльтевір® в комбінації з рибавірином і інгібітором протеази NS3 / 4A необхідно ознайомитися з інструкціями для медичного застосування цих препаратів.

З обережністю:

Препарат ПегАльтевір® слід застосовувати з обережністю у наступних категорій пацієнтів:

- жінки репродуктивного віку;

- чоловіки-партнери жінок репродуктивного віку;

- діти старше 3 років і підлітки (подвійна терапія);

- пацієнти з нирковою недостатністю середнього та тяжкого ступеня (в разі монотерапії);

- ВІЛ-інфіковані хворі;

- пацієнти, які отримують лікарські препарати, що метаболізуються за участю ізоферментів цитохрому Р450 CYP2D6 і CYP2C8 / 9, особливо лікарські препарати з вузьким терапевтичним "вікном";

- пацієнти, які отримують метадон;

- дорослі пацієнти з психічними розладами;

- пацієнти, які зловживають алкоголем, марихуаною або іншими речовинами;

- пацієнти з компенсованими захворюваннями серцево-судинної системи;

- пацієнти, схильні до аутоімунних порушень;

- пацієнти із захворюваннями очей;

- пацієнти з компенсованими захворюваннями щитовидної залози;

- пацієнти з метаболічними порушеннями;

- пацієнти, які перенесли трансплантацію органів;

- пацієнти з псоріазом;

- пацієнти з саркоїдоз;

- пацієнти, які керують автомобілем або технікою.

Жінки репродуктивного віку / контрацепція у чоловіків і жінок

Препарат ПегАльтевір® може призначатися жінкам репродуктивного віку, тільки за умови використання ефективної контрацепції під час лікування.

Комбінована терапія з рибавірином

У пацієнтів жіночої статі або жінок-партнерів пацієнтів чоловічої статі, які отримують препарат ПегАльтевір® в комбінації з рибавірином необхідно дотримуватися особливих застережних заходів для запобігання настання вагітності. Жінки репродуктивного віку повинні використовувати ефективні методи контрацепції протягом усього періоду лікування і протягом 4 місяців після його завершення. Пацієнти-чоловіки або їх партнери-жінки повинні використовувати ефективні методи контрацепції протягом усього періоду лікування і протягом 7 місяців після його завершення.

вагітність

Даних про застосування інтерферону альфа-2b у вагітних жінок недостатньо. На тварин було продемонстровано його репродуктивна токсичність. На приматах було показано абортивний дію. Найбільш ймовірно, що препарат ПегАльтевір® володіє таким же дією. Потенційний ризик для людини не відомий. Застосування препарату ПегАльтевір® при вагітності протипоказано.

Комбінована терапія з рибавірином

Рибавірин викликає серйозні вади розвитку при призначенні під час вагітності. Таким чином, призначення рибавірину протипоказане вагітним жінкам.

Грудне годування

Про виділення компонентів пегінтерферона альфа-2b з грудним молоком не відомо. У зв'язку з потенційним ризиком побічних дій у дітей, що знаходяться на грудному вигодовуванні, до початку терапії слід припинити годування груддю.

репродуктивна функція

Відомостей про вплив пегінтерферона альфа-2b на репродуктивну функцію у чоловіків і жінок немає.

Психічна сфера і центральна нервова система (ЦНС)

У деяких хворих під час терапії препаратом пегінтерферона альфа- 2b і протягом 6 місяців після її скасування можуть спостерігатися тяжкі порушення з боку центральної нервової системи, зокрема депресія, суїцидальні думки і спроби самогубства. Можуть зустрічатися також інші порушення з боку центральної нервової системи, в тому числі агресивна поведінка (іноді думки вбивства), біполярні розлади, манія, сплутаність і зміна свідомості. У пацієнтів повинен проводитися ретельний моніторинг симптомів психічних розладів. При розвитку цих побічних дій, у зв'язку з їхньою потенційною серйозністю, слід оцінити необхідність терапевтичної корекції. Якщо психічні симптоми зберігаються або наростають, або з'являються суїцидальні наміри, лікування препаратом ПегАльтевір® слід скасувати і забезпечити своєчасну консультацію психіатра.

Пацієнти з важкими психічними розладами, в тому числі в анамнезі

При необхідності призначення препарату ПегАльтевір® пацієнтам з важкими психічними розладами (в тому числі пацієнтам, які мають вказівки на такі порушення в анамнезі), лікування може бути розпочато тільки після проведення ретельного обстеження і відповідної терапії психічного розладу.

Дітям і підліткам з важкими психічними розладами в даний час або в анамнезі не слід призначати рибавирин в комбінації з пегінтерферона альфа-2b. При комбінованій терапії з інтерфероном альфа-2b у дітей і підлітків спостерігалася більш висока частота суїцидальних думок і спроб самогубства, ніж у дорослих, як під час лікування, так і в наступні 6 місяців. Також як і у дорослих, у дітей і підлітків можуть зазначатися інші побічні дії з боку психіки (такі як депресія, емоційна лабільність, сонливість).

Пацієнти, які зловживають різними речовинами

Пацієнти, інфіковані вірусом гепатиту С, які зловживають речовинами (алкоголем, марихуаною або іншими речовинами), мають підвищений ризик розвитку та / або загострення психічних розладів на тлі терапії інтерфероном альфа. При необхідності призначення інтерферонотерапії таким пацієнтам до призначення лікування показано ретельне обстеження на наявність психічних розладів і зловживання іншими речовинами, а також ретельне спостереження під час лікування і після його закінчення. При первинному або повторному розвитку психічного розладу і зловживання речовинами, рекомендується раніше втручання з метою попередження повторного виникнення або розвитку психічних порушень і вживання наркотиків.

Ріст і розвиток (діти і підлітки)

Комбінована терапія викликає затримку росту, оборотність якої не ясна. Оцінка співвідношення користі і ризику повинна проводитися в кожному випадку індивідуально, з урахуванням даних про прогресування захворювання (особливо ступеня фіброзу), наявності супутніх захворювань (наприклад, коінфекції ВІЛ), а також предикторов вірусологічної відповіді (генотип вірусу і вірусне навантаження). Коли це можливо, діти повинні отримувати лікування після пубертатного стрибка зростання. Даних про довгостроковий вплив на статеве дозрівання немає.

Більш часті випадки сплутаність свідомості і коми, включаючи випадки енцефалопатії, можуть відзначатися у деяких пацієнтів, як правило, похилого віку, які приймають високі дози інтерферону альфа з онкологічних показаннями. У той час як ці ефекти в основному оборотні, іноді для повного відновлення може знадобитися до 3 тижнів. Дуже рідко на тлі високих доз інтерферону альфа можуть відзначатися судоми.

Гіперчутливість негайного типу

У рідкісних випадках терапія інтерфероном альфа-2b ускладнювалася реакціями гіперчутливості негайного типу (кропив'янка,

набряком, бронхоспазмом, анафілаксією). При появлении таких реакций следует отменить препарат ПегАльтевир® и немедленно назначить адекватную симптоматическую терапию. Транзиторная сыпь не требует прекращения лечения.

Сердечно-сосудистая система

При лечении препаратом ПегАльтевир® больные с сердечной недостаточностью, инфарктом миокарда и/или аритмиями, в том числе в анамнезе, должны находиться под постоянным наблюдением. У больных с заболеваниями сердца перед началом и во время лечения рекомендуется проводить электрокардиографию. Аритмии (в основном наджелудочковые), как правило, поддаются обычной терапии, но могут потребовать отмены препарата ПегАльтевир®. Данные о детях и подростках с заболеваниями сердечно-сосудистой системы отсутствуют.

Функция печени

При появлении признаков декомпенсации заболевания печени следует прекратить лечение препаратом ПегАльтевир®.

Повышение температуры тела

Хотя повышение температуры тела может быть проявлением гриппоподобного синдрома, который часто регистрируют при лечении интерфероном, тем не менее, необходимо исключить другие причины стойкого повышения температуры тела.

Гидратация

У больных, получающих терапию препаратом ПегАльтевир®, необходимо обеспечивать адекватную гидратацию, так как у некоторых пациентов, получавших пэгинтерферон альфа, наблюдалась гипотония, связанная с уменьшением объема жидкости в организме. В таких случаях может потребоваться заместительное введение жидкости.

Изменения в легких

В редких случаях у больных, получавших интерферон альфа, в легких развивались инфильтраты неясной этиологии, пневмониты или пневмонии, иногда с летальным исходом. При появлении лихорадки, кашля, одышки и других респираторных симптомов всем больным следует проводить рентгенографию грудной клетки. При наличии инфильтратов на рентгенограмме легких или признаков нарушения функции легких за такими больными следует установить более тщательное наблюдение и, при необходимости, отменить интерферон альфа. Немедленная отмена интерферона альфа и лечение глюкокортикостероидами приводят к исчезновению нежелательных явлений со стороны легких.

Аутоиммунные заболевания

При лечении препаратами интерферона альфа отмечали появление аутоантител и возникновение аутоиммунных заболеваний. Клинические проявления аутоиммунных заболеваний, по-видимому, чаще возникают при лечении интерфероном больных, предрасположенных к развитию аутоиммунных нарушений. У пациентов с симптомами, подозрительными на аутоиммунное заболевание, необходимо провести тщательное обследование и оценку пользы/риска продолжения интерферонотерапии.

У больных ХГС, получающих интерферонотерапию, были зарегистрированы случаи синдрома Фогта-Каянаги-Харада. В основе синдрома лежит гранулематозное воспаление глаз, органа слуха, мозговых оболочек и кожи. При подозрении на синдром Фогта-Каянаги-Харада следует отменить противовирусное лечение и решить вопрос о назначении глюкокортикостероидов.

Изменения со стороны органа зрения

Офтальмологические нарушения, включающие кровоизлияния в сетчатку, экссудаты на сетчатке, окклюзию артерии или вены сетчатки на фоне интерферона альфа встречаются редко. Всем пациентам следует провести офтальмологическое обследование до начала терапии. При выявлении тех или иных симптомов, включающих снижение остроты зрения или изменение полей зрения, необходимо полное офтальмологическое обследование. На фоне терапии препаратом ПегАльтевир® рекомендуется проводить периодическое офтальмологическое обследование, особенно у пациентов с заболеваниями, связанными с развитием ретинопатии, такими как сахарный диабет или артериальная гипертензия. При развитии новых или ухудшении течения имеющихся офтальмологических расстройств ПегАльтевир® следует отменить.

Изменения со стороны щитовидной железы

Иногда у пациентов с ХГС, получающих интерферон альфа развивается гипотиреоз или гипертиреоз. До начала терапии препаратом ПегАльтевир® необходимо определить концентрацию тиреотропного гормона (ТТГ), при выявлении любых отклонений функции щитовидной железы необходимо назначить соответствующее лечение. При появлении на фоне терапии симптомов возможной дисфункции щитовидной железы определяют концентрацию ТТГ. При нарушении функции щитовидной железы комбинированную терапию препаратом ПегАльтевир® можно продолжить, если есть возможность медикаментозно поддерживать концентрацию ТТГ в пределах нормальных значений. У детей и подростков каждые 3 месяца следует исследовать функцию щитовидной железы (например, определять концентрацию ТТГ).

Метаболические нарушения

Может отмечаться гипертриглицеридемия и ее прогрессирование. Рекомендуется мониторинг липидного профиля.

Хронический гепатит С у ВИЧ-инфицированных больных

Митохондриальная токсичность и лактатацидоз

У ВИЧ-инфицированных больных, получающих высокоактивную антиретровирусную терапию (ВААРТ), повышен риск развития лактат-ацидоза. Необходимо соблюдать осторожность при добавлении препарата ПегАльтевир® и рибавирина к ВААРТ (см. инструкцию по применению рибавирина).

Декомпенсация заболевания печени у больных с ко-инфекцией

ХГС/ВИЧ У ВИЧ-инфицированных больных с далеко зашедшим циррозом, вызванным вирусом гепатита С, получающих ВААРТ, повышен риск декомпенсации заболевания печени и летального исхода. Применение интерферона альфа в виде монотерапии или в комбинации с рибавирином может привести к увеличению вышеописанного риска в этой группе пациентов. К другим факторам риска декомпенсации заболевания печени у ВИЧ-инфицированных больных относится лечение диданозином и повышенный сывороточный уровень билирубина. Необходимо постоянно наблюдать больных с коинфекцией, получающих антиретровирусную терапию и лечение по поводу гепатита С, и периодически оценивать индекс Чайлд-Пью. При декомпенсации заболевания печени следует немедленно прекратить лечение гепатита С и пересмотреть антиретровирусную терапию.

Изменения крови у ВИЧ-инфицированных больных гепатитом С

У ВИЧ-инфицированных больных хроническим гепатитом С, получающих комбинированное лечение пэгинтерфероном альфа-2b и рибавирином одновременно с ВААРТ, риск развития нейтропении, тромбоцитопении и анемии выше, чем у пациентов, инфицированных только ВГС. Эти изменения в большинстве случаев удается устранить путем снижения дозы, однако у данной категории пациентов следует тщательно контролировать показатели крови. Пациенты, получающие комбинированную терапию препаратом ПегАльтевир® и рибавирином вместе с зидовудином, имеют повышенный риск развития анемии, поэтому совместное назначение этой комбинации с зидовудином не рекомендуется.

Пациенты с низким числом СD4-клеток

Сведения об эффективности и безопасности лечения ВИЧ-инфицированных больных гепатитом С с числом СD4-клеток < 200/мкл ограничены, поэтому в таких случаях следует соблюдать осторожность. Информацию о токсических эффектах антиретровирусных препаратов, которые планируется применять в сочетании с препаратом ПегАльтевир® и рибавирином, и возможных перекрестных токсических реакциях - см. в инструкциях по применению соответствующих препаратов.

Изменения со стороны зубов и периодонта

У пациентов, получавших комбинированную терапию пэгинтерфероном альфа-2b и рибавирином, отмечались патологические изменения со стороны зубов и околозубных тканей, способные привести к потере зубов. Сухость в полости рта при длительной комбинированной терапии рибавирином и пэгинтерфероном альфа-2 может способствовать повреждению зубов и слизистой оболочки полости рта. Пациенты должны чистить зубы щеткой 2 раза в день и регулярно проходить осмотр у стоматолога. Пациенты, у которых отмечается рвота, должны после этого тщательно прополоскать полость рта.

Реципиенты органов

Эффективность и безопасность применения препарата ПегАльтевир® у реципиентов органов не изучались. Предварительные данные свидетельствуют о том, что терапия интерфероном альфа может способствовать учащению случаев отторжения трансплантантов почки и печени.

Псориаз и саркоидоз

В связи с тем, что описаны случаи обострения псориаза и саркоидоза на фоне терапии интерфероном альфа, назначение препарата ПегАльтевир® таким пациентам показано только, если потенциальная польза превышает потенциальный риск.

Лабораторные исследования

Всем больным до начала лечения препаратом ПегАльтевир® рекомендуется проводить общий и биохимический анализы крови, а также исследование функции щитовидной железы.

Допустимыми являются следующие исходные значения показателей крови:

- тромбоциты >100 х 109/л,

- нейтрофилы > 1,5 х 109/л,

- тиреотропный гормон в пределах нормы.

Последующие лабораторные исследования рекомендуется проводить на 2-ой и 4-ой неделях лечения и далее регулярно, по мере необходимости.

Периодически на фоне лечения следует определять уровень РНК вируса гепатита С.

Долгосрочная поддерживающая терапия

В связи с отсутствием соответствующих данных клинических исследований пэгинтерферона альфа-2b, препарат ПегАльтевир® не следует использовать для долгосрочной поддерживающей монотерапии.

Редкие наследственные заболевания

Пациентам с непереносимостью фруктозы, глюкозо-галактозной мальабсорбцией или сахаразо-изомальтазной недостаточностью ПегАльтевир® противопоказан.

Вплив на здатність керувати трансп. пор. і хутро .:

При появлении утомляемости, сонливости или спутанности сознания на фоне терапии препаратом ПегАльтевир® не рекомендуется управлять автомобилем или техникой.

0,5 мл восстановленного раствора* содержит:

активное вещество: пэгинтерферон альфа-2b 80 мкг;

вспомогательные вещества: натрия гидрофосфат (в пересчете на безводное вещество) 0,75 мг, натрия дигидрофосфата дигидрат (в пересчете на безводное вещество) 0,75 мг, сахароза 40,00 мг, полисорбат-80 0,05 мг, вода для инъекций до 0,5 мл (на дозу).

* первичная упаковка содержит 0,2 мл избытка препарата для компенсации потерь при растворении лиофилизата.

Хронический гепатит В

Терапия препаратом ПегАльтевир® должна быть начата врачом, имеющим опыт лечения больных гепатитом В, и в дальнейшем проводиться под его контролем.

Препарат ПегАльтевир® применяется подкожно в дозе от 1,0 до 1,5 мкг/кг 1 раз в неделю в течение от 24 до 52 недель.

Дозу следует выбирать индивидуально, исходя из ожидаемой эффективности и безопасности применения препарата. Пациентам с трудно поддающимся лечению хроническим гепатитом В, вызванным вирусом генотипа С или D , для достижения лечебного эффекта могут потребоваться более высокие дозы препарата и более длительный курс лечения.

Рекомендуется чередовать места для инъекции.

Хронический гепатит С

Терапия препаратом ПегАльтевир® должна быть начата врачом, имеющим опыт лечения больных гепатитом С, и в дальнейшем проводиться под его контролем.

Препарат ПегАльтевир® назначается в виде подкожной инъекции один раз в неделю. Доза препарата у взрослых зависит от того, назначается он в составе комбинированной терапии (двойной или тройной) или монотерапии.

Комбинированная терапия препаратом ПегАльтевир® (двойная или тройная)

Двойная терапия (препарат ПегАльтевир® с рибавирином): назначается взрослым пациентам и детям 3 лет и старше.

Тройная терапия (препарат ПегАльтевир® с рибавирином и ингибитором протеазы NS 3/4 A ): назначается взрослым пациентам, инфицированным вирусом гепатита С, генотип 1.

Режим дозирования у взрослых

При комбинированной терапии с рибавирином препарат ПегАльтевир® назначается в виде подкожной инъекции в дозе 1,5 мкг на 1 кг массы тела один раз в неделю. Рекомендуется чередовать места для инъекций.

Рибавирин следует принимать внутрь ежедневно. Прием рибавирина совмещается с приемом пищи. Суточная доза рибавирина при комбинированной терапии рассчитывается в зависимости от массы тела.

При комбинированной терапии можно руководствоваться объединенной таблицей по дозированию препаратов ПегАльтевир® и рибавирин:

Масса тела (кг)

ПегАльтевир®

рибавирин

Концентрация (мкг/0,5 мл)

Объем в неделю (мл)

Суточная доза (мг)

Количество капсул/таблеток (по 200 мг)

50

0,5

800 мг/сут

4 а

40-50

80

0,4

800 мг/сут

4 а

51-64

80

0,5

800 мг/сут

4 а

65-75

100

0,5

1000 мг/сут

5 б

76-80

120

0,5

1000 мг/сут

5 б

81-85

120

0,5

1200 мг/сут

6 в

86-105

150

0,5

1200 мг/сут

6 в

>105

150

0,5

1400 мг/сут

7 г

а: 2 утром + 2 вечером

б: 2 утром + 3 вечером

в: 3 утром + 3 вечером

г: 3 утром + 4 вечером

При назначении препарата ПегАльтевир® в составе тройной терапии, необходимо ознакомиться с инструкцией по медицинскому применению ингибитора протеазы NS 3/4 A .

Продолжительность лечения у взрослых , не получавших лечение

Тройная терапия: необходимо ознакомиться с инструкцией по медицинскому применению ингибитора протеазы NS3/4A.

Двойная терапия: у пациентов, инфицированных вирусом гепатита С генотипа 1, у которых не удается достичь неопределяемого уровня вирусной РНК или адекватного вирусологического ответа через 4 или 12 недель противовирусной терапии, вероятность достижения устойчивого вирусологического ответа крайне мала, и у них следует оценить целесообразность продолжения лечения.

Генотип 1:

-   У пациентов с неопределяемым уровнем вирусной РНК через 12 недель противовирусной терапии, лечение следует продолжать еще в течение 9 месяцев (общая продолжительность курса - 48 недель).

-   У пациентов, у которых вирусная РНК определяется через 12 недель противовирусной терапии, но при этом ее уровень снизился на ≥ 2 log   от исходного значения, необходимо провести повторную оценку эффективности лечения через 24 недели терапии. Если вирусная РНК через 24 недели противовирусной терапии не определяется, необходимо продолжить полный курс лечения (общая продолжительность курса - 48 недель); если вирусная РНК продолжает определяться, следует рассмотреть целесообразность отмены лечения.

-   Пациентам с низкой концентрацией вируса (< 600 000 МЕ/мл), у которых после 4 недель лечения произошла элиминация вируса, и РНК вируса не выявлялась до 24-ой недели терапии, лечение после 24-ой недели может быть прекращено (общая продолжительность курса - 24 недели) или продолжено еще на 24 недели (общая продолжительность курса - 48 недель). Однако следует учитывать, что риск рецидива после 24-недельного курса лечения выше, чем после 48-недельного курса.

Генотип 2 или 3:

-   Рекомендуемая продолжительность лечения у всех пациентов этой группы - 24 недели, исключая пациентов с коинфекцией ХГС/ВИЧ, которым следует проводить лечение в течение 48 недель.

Генотип 4:

-   В целом отмечено, что пациенты этой группы поддаются лечению с трудом. У пациентов этой группы возможно применение той же тактики лечения, что и в группе пациентов, инфицированных вирусом генотипа 1.

Продолжительность лечения у взрослых с коинфекцией ХГС/ВИЧ

Двойная терапия: рекомендуемая продолжительность лечения составляет 48 недель, независимо от генотипа вируса. Ранний вирусологический ответ - снижение вирусной РНК ≥ 2 log   от исходного значения или неопределяемый уровень РНК через 12 недель лечения - является предиктором достижения устойчивого вирусологического ответа.

Продолжительность лечения у взрослых, не ответивших на лечение (повторный курс)

Тройная терапия: необходимо ознакомиться с инструкцией по медицинскому применению ингибитора протеазы NS3/4A.

Двойная терапия: у всех пациентов, независимо от генотипа, достигших неопределяемого уровня вирусной РНК через 12 недель терапии, лечение должно продолжаться 48 недель. При отсутствии вирусологического ответа через 12 недель терапии вероятность достижения устойчивого вирусологического ответа через 48 недель терапии - низкая. Продолжительность повторной терапии пэгинтерфероном альфа-2b и рибавирином в течение более 48 недель у пациентов с вирусом гепатита С 1 генотипа, ответ у которых не был достигнут, не изучалась.

Режим дозирования у детей (только двойная терапия )

Режим дозирования у детей 3 лет и старше и подростков определяется площадью поверхности тела для препарата ПегАльтевир® и массой тела - для рибавирина. Рекомендуемая доза ПегАльтевира® составляет 60 мкг/м 2 /нед подкожно в комбинации с рибавирином в дозе 15 мг/кг/сут внутрь, разделенной на два приема, вместе с едой (утром и вечером).

Продолжительность лечения у детей (только двойная терапия)

Генотип 1:

-   Рекомендуемая продолжительность лечения составляет 48 недель. При экстраполировании данных клинических исследований комбинированной терапии, включающей стандартный интерферон, у детей (отрицательный предсказательный индекс составил 96% для комбинации интерферон альфа-2 b /рибавирин) можно предположить, что у пациентов, не достигших вирусологического ответа через 12 недель, вероятность достижения устойчивого вирусологического ответа крайне мала. Таким образом, у детей и подростков, получающих комбинированную терапию рибавирином и препаратом ПегАльтевир®, рекомендуется прекратить лечение, если через 12 недель снижение уровня вирусной РНК составляет < 2 log   в сравнении с исходным значением, либо при обнаружении в крови вирусной РНК через 24 недели лечения.

Генотипы 2 или 3:

-   Рекомендуемая продолжительность лечения составляет 24 недели.

Генотип 4:

-   Рекомендуемая продолжительность лечения составляет 48 недель. У детей и подростков, получающих комбинированную терапию рибавирином и препаратом ПегАльтевир®, рекомендуется прекратить лечение, если через 12 недель снижение уровня вирусной РНК составляет < 2 log   в сравнении с исходным уровнем, либо при обнаружении в крови вирусной РНК через 24 недели лечения.

Монотерапия препаратом ПегАльтевир® (взрослые)

Режим дозирования

Препарат ПегАльтевир® вводят подкожно в дозе 0,5 или 1,0 мкг/кг 1 раз в неделю:

Масса тела (кг)

0,5 мкг/кг

1,0 мкг/кг

Дозировка флакона (мкг/0,5 мл)

Доза для введения 1 раз в неделю (мл)

Дозировка флакона (мкг/0,5 мл)

Доза для введения 1 раз в неделю (мл)

30-35

50

0,15

80

0,2

36-45

50

0,2

50

0,4

46-56

50

0,25

50

0,5

57-72

80

0,2

80

0,4

73-88

50

В связи с тем, что метаболизм пэгинтерферона альфа-2b сопровождается увеличением активности изоферментов цитохрома Р450 CYP2D6 и CYP2C8/9, при совместном назначении препарата ПегАльтевир® и лекарственных препаратов, метаболизирующихся с участием этих изоферментов, следует соблюдать осторожность. Особенно при назначении лекарственных препаратов с узким терапевтическим "окном", таких как варфарин, фенитоин (CYP2C9) и флекаинид (CYP2D6).

Это может быть отчасти связано с улучшением метаболической функции, обусловленной купированием воспалительного процесса на фоне терапии пэгинтерфероном альфа-2b. Таким образом, требуется осторожность при назначении пэгинтерферона альфа-2b пациентам, получающим лекарственные препараты с узким терапевтическим "окном", метаболизм которых может меняться при умеренных поражениях печени.

При неоднократном совместном применении препарата ПегАльтевир® и рибавирина признаков фармакокинетического взаимодействия между ними не выявлено.

метадон

У пациентов с ХГС, получавших поддерживающую терапию метадоном, которым был впервые назначен пэгинтерферон альфа-2b в дозе 1,5 мкг/кг/нед, через 4 недели отмечалось увеличение AUC метадона приблизительно на 15%. Клиническое значение этого эффекта не ясно. Однако, при назначении препарата ПегАльтевир® таким пациентам требуется мониторинг седативных эффектов, угнетения дыхания и удлинения интервала QT.

Хронический гепатит С у ВИЧ-инфицированных больных

Применение нуклеозидных аналогов по отдельности или в комбинации с другими нуклеозидами приводило к развитию лактат-ацидоза. In vitro рибавирин вызывал увеличение уровней фосфорилированных метаболитов пуриновых нуклеозидов. Этот эффект может способствовать повышению риска развития лактат-ацидоза под действием аналогов пуриновых нуклеозидов (например, диданозина или абакавира). Сочетанное применение рибавирина и диданозина не рекомендуется. Сообщалось о развитии митохондриальной токсичности, в частности лактат-ацидоза и панкреатита, в некоторых случаях с летальным исходом (см. инструкцию по применению рибавирина).

Известны случаи ухудшения течения анемии, обусловленной назначением рибавирина, при назначении зидовудина, хотя точный механизм этого эффекта не ясен. Таким образом, в связи с увеличением риска развития анемии, сочетание рибавирина с зидовудином не рекомендуется. У пациентов, получающих комбинированную антиретровирусную терапию, особенно с анемией, обусловленной зидовудином, в анамнезе, следует рассмотреть возможность замены зидовудина.

Телбивудин

Совместное назначение телбивудина с пэгинтерфероном альфа-2а связано с увеличением риска периферической нейропатии. Механизм этого эффекта не ясен. Комбинация препарата ПегАльтевир® с телбивудином противопоказана.

Випадків передозування при призначенні препарату ПегАльтевір® не було. Описаний випадок перевищення рекомендованої дози пегінтерферона альфа-2b більш, ніж в 10,5 раз. Максимальна добова доза, про яку було отримано повідомлення, - 1 200 мкг. В цілому побічні дії у випадках передозування узгоджуються з наявними відомостями про профіль безпеки пегілірованного інтерферону альфа-2b, проте їх вираженість може бути вище.

Стандартні методи, що застосовуються для прискорення елімінації препарату, не використовуються. Специфічного антидоту немає. При передозуванні рекомендується симптоматичне лікування і повне обстеження пацієнта.

При температурі від 2 до 8 ° С. Чи не заморожувати.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

2 роки.

Пегінтерферон альфа-2b

Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) ПегАльтевир лиофилизат для приг. р-ра для п/кожн. введ. 80 мкг флакон 1 шт. 1 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!