Купить Ордисс таблетки 8 мг 30 шт.

Ангиотензин II - основной гормон ренин-ангиотензин-альдостероновой системы (РААС), который играет важную роль в патогенезе артериальной гипертензии, сердечной недостаточности и других сердечно-сосудистых заболеваний. Основными физиологическими эффектами ангиотензина II являются вазоконстрикция, стимуляция продукции альдостерона, регуляция водно-электролитного состояния и стимуляция клеточного роста. Эффекты опосредованы взаимодействием ангиотензина II с ангиотензиновыми рецепторами типа 1 (AT1-рецепторы).

Кандесартан - селективный антагонист AT1-рецепторов ангиотензина II, не ингибирует ангиотензинпревращающий фермент (АПФ), осуществляющий превращение ангиотензина I в ангиотензин II, разрушающий брадикинин, не приводит к накоплению брадикинина или субстанции Р. В результате блокирования AT1-рецепторов ангиотензина II происходит дозозависимое повышение содержания ренина, ангиотензина I, ангиотензина II и снижение концентрации альдостерона в плазме крови.

При сравнении кандесартана с ингибиторами АПФ развитие кашля встречалось реже у пациентов, получавших кандесартан.

Кандесартан не связывается с рецепторами других гормонов и не блокирует ионные каналы, участвующие в регуляции функций сердечно-сосудистой системы.

Гидрохлоротиазид - тиазидоподобный диуретик, угнетает активную реабсорбцию натрия, в основном в дистальных отделах почечных канальцев и усиливает выделение ионов натрия, хлора и воды. Выделение калия и магния почками усиливается в зависимости от дозы, в то время как кальций начинает реабсорбироваться в больших количествах, чем раньше.

Гидрохлоротиазид уменьшает объем плазмы крови и внеклеточной жидкости, уменьшает интенсивность транспорта крови сердцем, снижает артериальное давление (АД). Во время долговременного лечения, гипотензивный эффект развивается за счет расширения артериол. При длительном применении гидрохлоротиазида уменьшается риск сердечнососудистых заболеваний и смертность.

Кандесартан и гидрохлоротиазид оказывают суммированное гипотензивное действие. У пациентов с артериальной гипертензией применение кандесартана/гидрохлоротиазида вызывает эффективное и продолжительное снижение АД без увеличения частоты сердечных сокращений (ЧСС). Ортостатической артериальной гипотензии при первом приеме препарата не наблюдается, после окончания лечения артериальная гипертензия не усиливается.

После однократного приема кандесартана/гидрохлоротиазида основной гипотензивный эффект развивается в течение 2 ч. Применение препарата 1 раз в сутки эффективно и мягко снижает АД в течение 24 ч с незначительной разницей между максимальным и средним эффектом действия. При продолжительном лечении стабильное снижение АД наступает в течение 4 недель после начала приема препарата и может поддерживаться при длительном курсе лечения.

В клинических исследованиях частота развития побочных эффектов, особенно кашля, была реже при применении кандесартана/гидрохлоротиазида, чем при приеме комбинации ингибиторов АПФ сгипотиазидом.

В настоящее время отсутствуют данные о применении кандесартана/гидрохлоротиазида у пациентов с почечной недостаточностью, нефропатией, сниженной функцией левого желудочка, острой сердечной недостаточностью и перенесших инфаркт миокарда.

Эффективность кандесартана/гидрохлоротиазида не зависит от пола и возраста.

Таблетки масою 8 мг

Ангіотензин II - основний гормон ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), який грає важливу роль в патогенезі артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності та інших серцево-судинних захворювань. Основними фізіологічними ефектами ангіотензину II є вазоконстрикція, стимуляція продукції альдостерону, регуляція водно-електролітного стану і стимуляція клітинного росту. Ефекти опосередковані взаємодією ангіотензину II з ангіотензинових рецепторами типу 1 (AT1-рецептори).

Кандесартан - селективний антагоніст AT1-рецепторів ангіотензину II, не пригнічує ангиотензинпревращающий фермент (АПФ), який здійснює перетворення ангіотензину I в ангіотензин II, що руйнує брадикінін, не приводить до накопичення брадикініну або субстанції Р. В результаті блокування AT1-рецепторів ангіотензину II відбувається дозозалежне підвищення вмісту реніну, ангіотензину I, ангіотензину II і зниження концентрації альдостерону в плазмі крові.

При порівнянні кандесартану з інгібіторами АПФ розвиток кашлю зустрічалося рідше у пацієнтів, які отримували кандесартан.

Кандесартан не зв'язується з рецепторами інших гормонів і не блокує іонні канали, які беруть участь в регуляції функцій серцево-судинної системи.

Гідрохлортіазид - споріднені діуретики, пригнічує активну реабсорбцію натрію, в основному в дистальних відділах ниркових канальців і посилює виділення іонів натрію, хлору і води. Виділення калію і магнію нирками посилюється в залежності від дози, в той час як кальцій починає реабсорбироваться в великих кількостях, ніж раніше.

Гідрохлортіазид зменшує обсяг плазми крові і позаклітинної рідини, зменшує інтенсивність транспорту крові серцем, знижує артеріальний тиск (АТ). Під час довготривалого лікування, гіпотензивний ефект розвивається за рахунок розширення артеріол. При тривалому застосуванні гідрохлортіазиду зменшується ризик серцево-судинних захворювань і смертність.

Кандесартан та гідрохлоротіазид надають підсумкова гіпотензивну дію. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією застосування кандесартану / гідрохлортіазиду викликає ефективне і тривале зниження артеріального тиску без збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС). Ортостатичної гіпотензії при першому прийомі препарату не спостерігається, після закінчення лікування артеріальна гіпертензія не підсилюється.

Після одноразового прийому кандесартану / гідрохлортіазиду основний гіпотензивний ефект розвивається протягом 2 ч. Застосування препарату 1 раз на добу ефективно і м'яко знижує артеріальний тиск протягом 24 годин з незначною різницею між максимальним і середнім ефектом дії. При тривалому лікуванні стабільне зниження АТ настає протягом 4 тижнів після початку прийому препарату і може підтримуватися при тривалому курсі лікування.

У клінічних дослідженнях частота розвитку побічних ефектів, особливо кашлю, була рідше при застосуванні кандесартану / гідрохлортіазиду, ніж при прийомі комбінації інгібіторів АПФ сгіпотіазідом.

В даний час відсутні дані про застосування кандесартану / гідрохлортіазиду у пацієнтів з нирковою недостатністю, нефропатією, зниженою функцією лівого шлуночка, гострою серцевою недостатністю і перенесли інфаркт міокарда.

Ефективність кандесартану / гідрохлортіазиду не залежить від статі і віку.

- лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів, яким показана комбінована терапія.

- підвищена чутливість до кандесартану, гідрохлортіазиду та інших компонентів препарату;

- вагітність;

- період грудного вигодовування;

- непереносимість лактози;

- дефіцит лактази;

- синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції;

- первинний гіперальдостеронізм;

- подагра;

- тяжке порушення функції нирок (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл / хв);

- тяжке порушення функції печінки;

- холестаз;

- стійка гіпокаліємія, гіпокальціємія;

- стан після трансплантації нирки;

- дитячий вік до 18 років.

З обережністю

Одночасне застосування з іншими гіпотензивними препаратами, калійнесберегающімі діуретиками, амфотерицином, карбеноксолоном, пеніцилін-натрієвої сіллю, похідними саліцилової кислоти, серцевимиглікозидами, антиаритмічними препаратами, препаратами літію, нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), колестиполом, колестираміном, тубокурарином, бета-адреноблокаторами, антихолінергічні препаратами, амантадином, цитотоксичними препаратами, глюкокортикостероїдами (ГКС), адренокортикотропним гормоном (АКТ ), Алкоголем, барбітуратами, загальними анестетиками, адреналіном, що містять йод препаратами; недостатність функції печінки і нирок середнього ступеня.

Препарат Ордісс® протипоказаний до застосування при вагітності у зв'язку з тим, що кандесартан робить прямий вплив на РААС, може викликати порушення розвитку плоду або чинити негативний вплив на новонародженого, аж до летального результату. Якщо вагітність виявлена ​​під час лікування препаратом Ордісс®, необхідно негайно припинити застосування препарату. При плануванні вагітності необхідно перевести пацієнтку на адекватну терапію, дозволену для застосування при вагітності.

Новонароджені, матері яких приймали під час вагітності препарат Ордісс®, повинні перебувати під медичним наглядом через імовірність розвитку артеріальної гіпотензії.

Невідомо, чи проникає кандесартан в грудне молоко. Нс слід застосовувати препарат Ордісс® під час грудного вигодовування. Слід припинити грудне вигодовування при необхідності застосування препарату у матері.

Порушення функції нирок. На тлі застосування препарату Ордісс®, як і при застосуванні інших лікарських препаратів, що пригнічують РААС, в деяких випадках можуть розвиватися порушення функції нирок.

При застосуванні препарату Ордісс® у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та нирковою недостатністю тяжкого ступеня (КК менше 30 мл / хв) рекомендується регулярно контролювати вміст калію і концентрацію креатиніну в сироватці крові. Клінічний досвід застосування препарату у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності (КК менше 15 мл / хв) обмежений. При застосуванні препарату Ордісс® у таких пацієнтів необхідно підбирати дозу препарату Ордісс® під контролем АТ.

У пацієнтів з ХСН необхідно періодично контролювати функцію нирок, особливо у пацієнтів у віці старше 75 років і пацієнтів з порушенням функції нирок. При підвищенні дози також рекомендується контролювати вміст калію і концентрацію креатиніну в сироватці крові.

Відсутні дані про застосування препарату Ордісс® при ХСН з концентрацією креатиніну більше 265 мкмоль / л (більше 3 мг / мл).

Гемодіаліз. Під час проведення гемодіалізу АТ може бути особливо чутливо до блокади AT1-рецепторів в результаті зменшення ОЦК і активації РААС. Тому пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, необхідно контролювати артеріальний тиск і здійснювати індивідуальний підбір дози препарату Ордісс® відповідно до показників артеріального тиску.

Одночасне застосування з АПФ інгібіторами при ХСН. При одночасному застосуванні з АПФ інгібіторами підвищується ризик розвитку побічних ефектів, особливо порушення функції нирок і гіперкаліємія. Слід контролювати клінічний стан пацієнтів і відповідні лабораторні показники.

Стеноз ниркової артерії. Препарати, що впливають на РААС (наприклад, інгібітори АПФ), можуть призвести до підвищення концентрації сечовини і креатиніну в сироватці крові у пацієнтів з двостороннім стенозом ниркової артерії або стенозом артерії єдиної нирки. Аналогічного ефекту можна очікувати при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II.

Tpaнсплантація нирки. Досвід застосування препарату Ордісс® у пацієнтів, які нещодавно перенесли трансплантацію нирки, відсутній.

Артеріальна гіпотензія. У пацієнтів з ХСН при застосуванні препарату Ордісс® може розвинутися артеріальна гіпотензія. Також можливий розвиток артеріальної гіпотензії у пацієнтів з дефіцитом ОЦК, наприклад, при застосуванні великих доз діуретиків. У цьому випадку перед застосуванням препарату Ордісс® необхідно провести корекцію ОЦК.

Загальна анестезія і / або хірургічні втручання. У пацієнтів, які отримують антагоністи ангіотензину II, під час загальної анестезії та при хірургічних втручаннях може розвинутися артеріальна гіпотензія внаслідок блокади РААС. У рідкісних випадках артеріальна гіпотензія може бути вираженою, що вимагає внутрішньовенного введення рідини і / або вазопресорів.

Стеноз аортального та / або мітрального клапанів, ГОКМП. При застосуванні препарату Ордісс® у пацієнтів з ГОКМП або гемодинамічно значущим стенозом аортального або мітрального клапанів слід дотримуватися обережності.

Первинний гіперальдостеронізм. Пацієнти з первинним гиперальдостеронизмом зазвичай резистентні до терапії гіпотензивними засобами, що впливають на РААС, тому застосовувати препарат Ордісс® у даної групи пацієнтів не рекомендується. Гіперкаліемія.Одновременное застосування препарату Ордісс® з калійзберігаючимидіуретиками, препаратами калію або замінниками солі, що містять калій, або іншими препаратами, які можуть підвищити вміст калію в сироватці крові (наприклад, гепарин), може призвести до розвитку гіперкаліємії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

Гіперкаліємія може розвинутися і у пацієнтів з ХСН, які приймають препарат Ордісс®. На тлі терапії препаратом Ордісс® у пацієнтів з ХСН рекомендується проводити періодичний контроль вмісту калію в сироватці крові, особливо при одночасному застосуванні АПФ інгібіторів і калійзберігаючихдіуретиків (спіронолактон, триамтерен, амілорид).

Загальні. Пацієнти, у яких судинний тонус і функція нирок переважно залежать від активності РААС (наприклад, пацієнти з тяжкою хронічною серцевою недостатністю, захворюваннями нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), особливо чутливі до препаратів, що діють на РААС. Застосування подібних препаратів супроводжується у цих пацієнтів різкою артеріальноюгіпотензією, азотемією, олігурією і рідше - гострою нирковою недостатністю. Можливість розвитку перерахованих ефектів не виключена і при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II. Різке зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною кардіопатією, цереброваскулярні захворювання ішемічного генезу при застосуванні будь-яких гіпотензивних засобів, може призводити до розвитку інфаркту міокарда або інсульту.

Використання в педіатрії. Безпека і ефективність застосування препарату Ордісс® у віці до 18 років не встановлені.

1 таблетка містить:

активна речовина: кандесартана цилексетил 8,0 мг / 16,0 мг / 32,0 мг;

допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований 3,75 мг / 7,5 мг / 15,0 мг; полоксамер 188 0,5 мг / 1,0 мг / 2,0 мг; повідон-КЗО 4,0 мг / 8,0 мг / 16,0 мг; барвник оксид заліза червоний (Е172) 0,075 мг / 0,15 мг / 0,3 мг; кармеллоза кальцію 1,65 мг / 3,3 мг / 6,6 мг; целюлоза мікрокристалічна 17,5 мг / 35,0 мг / 70,0 мг; лактозимоногідрат 43,725 мг / 87,45 мг / 174,9 мг; магнію стеарат 0,8 мг / 1,6 мг / 3,2 мг.

Всередину, незалежно від прийому їжі. Рекомендована доза - 1 таблетка 1 раз на добу. Рекомендується титрування дози кандесартану перед переведенням пацієнта на терапію препаратом Ордісс Н. При необхідності пацієнтів переводять з іонотерапії кандесартаном на терапію препаратом Ордісс Н. Основний гіпотензивний ефект досягається, як правило, в перші 4 тижні після початку лікування.

У пацієнтів з порушенням функції нирок краще застосування петльових діуретиків у порівнянні з тіазидними. До початку терапії препаратом Ордісс Н у пацієнтів з легким або помірним порушенням функції нирок (КК більше 30 мл / хв), включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, рекомендується титрування дози кандесартану. починаючи з 4 мг.

Препарат Ордісс Н протипоказаний пацієнтам з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (КК менше 30 мл / хв).

Для пацієнтів з ризиком гіпотензії (наприклад, зі зниженим об'ємом циркулюючої крові (ОЦК)), рекомендується титрування дози кандесартану, починаючи з 4 мг.

У пацієнтів з порушенням функції печінки середнього ступеня до початку терапії препаратом Ордісс II рекомендується титрування дози кандесартану, починаючи з 2 мг. Пацієнтам з порушенням функції печінки тяжкого ступеня застосування препарату Ордісс Н протипоказано.

У пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна.

Частота розвитку побічних ефектів класифікована відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто - не менше 10%; часто - не менше 1%, але менше 10%; нечасто - не менше 0,1%, але менше 1%; рідко - не менше 0,01%, але менш як 0,1%; дуже рідко (включаючи поодинокі випадки) - менше 0,01%.

кандесартан

З боку системи крові: дуже рідко - лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз.

З боку обміну речовин і харчування: дуже рідко - гіперкаліємія, гіпонатріємія.

З боку центральної нервової системи (ЦНС): часто - запаморочення; дуже рідко -головний біль.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже рідко - нудота.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко - підвищення активності "печінкових" трансаміназ, порушення функції печінки, гепатит.

З боку кооюі і підшкірних тканин: дуже рідко - висип, свербіж шкіри, кропив'янка, ангіоневротичний набряк.

З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: дуже рідко - біль у спині, артралгія, міалгія.

З боку нирок і сечовивідних шляхів: дуже рідко - ниркова недостатність.

Гідрохлортіазид

З боку системи крові: рідко - лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, апластична анемія, пригнічення функції кісткового мозку, гемолітична анемія.

З боку імунної системи: рідко - анафілактична реакція.

З боку обміну речовин і харчування: часто - гіперглікемія, гіперурикемія, гіпонатріємія, гіпокаліємія.

З боку центральної нервової системи: часто - запаморочення, вергіго; рідко - порушення сну, неспокій, депресія, парестезія.

З боку органу зору: рідко - зниження чіткості зору.

З боку серцево-судинної системи: нечасто - постуральна гіпотензія; рідко -арітмія, васкуліт.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко -респіраторний дистрес-синдром, пневмоніт, набряк легенів.

З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто - анорексія, втрата апетиту, запор, діарея, подразнення слизової оболонки шлунка; рідко - панкреатит.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко - внутрипеченочная холестатичнажовтуха.

З боку шкіри і підшкірних тканин: нечасто - висип, кропив'янка, реакція фотосенсибілізації; рідко - токсичний епідермальний некроліз, ерітематозоподобние реакції, рецидив шкірного еритематозу.

З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: рідко - м'язовий спазм.

З боку нирок і мочевиводяішх шляхів: часто - глюкозурія; рідко - порушення функції нирок, інтерстиціальний нефрит.

Інші: часто - слабкість, підвищення концентрації холестерину, тригліцеридів в плазмі крові; рідко - лихоманка, підвищення концентрації креатиніну, сечовини в плазмі крові.

При одночасному застосуванні кандесартану з гідрохлортіазидом, варфарином, дигоксином, пероральними контрацептивами (етинілестрадіол / левоноргесгрел), глібенкламідом, ніфедипіном та еналаприлом клінічно значущих лікарських взаємодій виявлено не було.

При одночасному застосуванні кандесартану з інгібіторами АПФ, іншими антагоністами рецепторів до ангіотензину II, аліскіреном підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, різкого зниження артеріального тиску, порушень функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність, що вимагає ретельного контролю артеріального тиску, а також показників функції нирок і водно електролітного балансу.

Одночасне застосування кандесартану з аліскіреном у пацієнтів з цукровим діабетом і порушенням функції нирок (ЮС менше 60 мл / хв) не рекомендується. Кандесартан метаболізується в печінці в незначній мірі за участю ізоферменту CYP2C9. Проведені дослідження по взаємодії не виявили впливу кандесартану на ізоферменти CYP2C9 і CYP3A4, дія на інші ізоферменти системи цитохрому Р450 не вивчено.

Одночасне застосування кандесартану з іншими гіпотензивними засобами підсилює антигіпертензивний ефект.

Досвід застосування інших лікарських засобів, що діють на РААС, показує, що супутня терапія калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію, замінниками солі, що містять калій, та іншими засобами, що підвищують вміст калію в сироватці крові (наприклад, гепарин), може призводити до розвитку гіперкаліємії.

При одночасному застосуванні препаратів літію і АПФ інгібіторів виникає тимчасове підвищення концентрації літію в сироватці крові і розвиток токсичних реакцій. Подібні реакції можуть зустрічатися і при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II, в зв'язку з чим рекомендується контролювати вміст літію в сироватці крові.

Одночасне застосування з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), ацетилсаліцилову кислоту (більше 3 г / добу) і неселективні НПЗП, може знизити антигіпертензивнудію кандесартана, а також може призвести до підвищення ризику порушення функції нирок, в тому числі до розвитку гострої ниркової недостатності і до підвищення вмісту калію в сироватці крові. Слід з обережністю застосовувати комбінацію цих препаратів, особливо у пацієнтів похилого віку.

Симптоми: аналіз фармакологічних властивостей препарату дозволяє припустити, що основним проявом передозування може бути клінічно виражене зниження артеріального тиску, запаморочення. Були описані окремі випадки передозування препарату (до 672 мг кандесартану), що закінчилися одужанням пацієнтів без важких наслідків. Основним проявом передозування гідрохлоротіазиду є гостра втрата рідини і електролітів. Також спостерігалися такі симптоми, як запаморочення, зниження артеріального тиску. сухість у роті, тахікардія, шлуночкова аритмія, втрата свідомості і м'язові судоми.

Лікування: при розвитку клінічно вираженого зниження артеріального тиску необхідно проводити симптоматичне лікування та контролювати стан пацієнта. Укласти пацієнта на спину і підняти ноги. При необхідності слід збільшити ОЦК, наприклад, шляхом внутрішньовенного введення ізотонічного растворахлоріда натрію. У разі необхідності можуть бути призначені симпатоміметичні засоби. Виведення кандесартану і гідрохлортіазиду за допомогою гемодіалізу малоймовірно.

Зберігати при температурі не вище 25 ° С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

2 роки

кандесартан

Ордисс таблетки 8 мг 30 шт. производит Тева, страна производства Израиль. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Гипосарт таблетки 32 мг 28 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Ордисс таблетки 8 мг 30 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!