Купить Омнитроп раствор для подкожного введения 3,3 мг/мл 1,5 мл 1шт

Фармакологическое действие

Фармакотерапевтическая группа:

соматотропный гормон

Код АТХ: [Н01АС01]

Фармакологические свойства

Фармакодинамика

Соматропин оказывает выраженное влияние на метаболизм жиров, белков и углеводов. У детей с дефицитом гормона роста (ГР) соматропин стимулирует рост костей скелета в длину, воздействуя на пластинки эпифиза трубчатых костей. И у взрослых, и у детей соматропин способствует нормализации структуры тела посредством увеличения мышечной массы и снижения жировой массы тела. Особенно чувствительна к действию соматропина висцеральная жировая ткань. Помимо усиления липолиза, соматропин снижает поступление триглицеридов в жировые отложения организма. Под действием соматропина повышается концентрация инсулино-подобного фактора роста I (ИРФ-I) и связывающего его белка (ИРФ-СБ3, инсулиноподобного фактора роста связывающий белок).

В дополнение, были продемонстрированы следующие эффекты:

Обмен жиров 

Соматропин активирует рецепторы липопротеидов низкой плотности (ЛПНП) в печени и изменяет профиль липидов и липопротеидов в крови. В общем, назначение соматропина больным с дефицитом ГР приводит к снижению в крови ЛПНП и аполипопротеида В. Также наблюдается снижение концентрации холестерина.

Обмен углеводов 

Соматропин повышает высвобождение инсулина, но тощаковая концентрация глюкозы обычно не изменяется. У детей с гипопитуитаризмом возможно развитие гипогликемии натощак. Это состояние обратимо при введении соматропина.

Водно-минеральный обмен 

Дефицит ГР ассоциируется с уменьшением объема плазмы и внеклеточной жидкости. Назначение соматропина приводит к быстрому увеличению обоих параметров. Соматропин способствует задержке натрия, калия и фосфора.

Метаболизм костной ткани 

Соматропин стимулирует костный метаболизм. Длительное лечение соматропином детей с дефицитом ГР и остеопорозом приводит к нормализации минерального состава и плотности костей.

Физическая активность 

Длительная заместительная терапия соматропином приводит к увеличению мышечной силы и физической выносливости.

Повышается, также, сердечный выброс, хотя механизм этого действия до конца не ясен. Снижение периферического сосудистого сопротивления, возможно, частично объясняет это действие соматропина.

Фармакокинетика

Абсорбция 

После подкожного введения биодоступность соматропина составляет примерно 80% как у здоровых лиц, так и у больных с дефицитом ГР. При подкожном введении препарата Омнитроп® в дозе 5 мг здоровым добровольцам, максимальная концентрация соматропина в плазме (Сmax) и время достижения Сmax (tmax) составляли, соответственно, 72±28 мкг/л и 4,0±2,0 час.

Выведение 

Средний период полувыведения соматропина после в/в введения взрослым пациентам с дефицитом ГР составляет около 0,4 час. Тем не менее, после подкожного введения период полувыведения препарата достигает 3 часов.

Отдельные группы пациентов 

Абсолютная биодоступность соматропина после подкожного введения не различается у мужчин и женщин. Нет данных о влиянии на фармакокинети-ческие параметры соматропина возраста, расы, нарушения функции печени, почек или сердца.

Омнитроп раствор для подкожного введения 3,3 мг/мл 1,5 мл 1шт инструкция на украинском

Форма выпуска	Фармакологическое действие
Показания	Противопоказания
Особые указания	Состав
Способ применения и дозы	Побочные действия
Лекарственное взаимодействие	Передозировка
Условия хранения	Срок годности
Действующее вещество	Похожее видео

Форма випуску

Розчин для ін'єкцій, 3,3 мг / мл.

Фармакологічна дія

Фармакотерапевтична група:

соматотропний гормон

Код АТС [Н01АС01]

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Соматропін надає виражений вплив на метаболізм жирів, білків і вуглеводів. У дітей з дефіцитом гормону росту (ГР) соматропін стимулює ріст кісток скелета в довжину, впливаючи на пластинки епіфіза трубчастих кісток. І у дорослих, і у дітей соматропін сприяє нормалізації структури тіла за допомогою збільшення м'язової маси і зниження жирової маси тіла. Особливо чутлива до дії соматропіну вісцеральна жирова тканина. Крім посилення ліполізу, соматотропін знижує надходження тригліцеридів в жирові відкладення організму. Під дією соматотропіну підвищується концентрація інсуліноподібний фактор росту I (ІРФ-I) і зв'язує його білка (ІРФ-СБ3, інсуліноподібний фактор росту зв'язуючий білок).

На додаток, були продемонстровані такі ефекти:

обмін жирів

Соматропін активує рецептори ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) в печінці і змінює профіль ліпідів і ліпопротеїдів у крові. Загалом, призначення соматотропіну пацієнтам із дефіцитом ГР призводить до зниження в крові ЛПНЩ і аполіпопротеіда В. Також спостерігається зниження концентрації холестерину.

обмін вуглеводів

Соматропін підвищує вивільнення інсуліну, але тощаковой концентрація глюкози зазвичай не змінюється. У дітей з гіпопітуїтаризмом можливий розвиток гіпоглікемії натще. Цей стан можна зупинити при введенні соматотропіну.

Водно-мінеральний обмін

Дефіцит ГР асоціюється зі зменшенням обсягу плазми і позаклітинної рідини. Призначення соматотропіну призводить до швидкого збільшення обох параметрів. Соматропін сприяє затримці натрію, калію і фосфору.

Метаболізм кісткової тканини

Соматропін стимулює кістковий метаболізм. Тривале лікування соматотропіном дітей з дефіцитом ГР і остеопорозом призводить до нормалізації мінерального складу і щільності кісток.

Фізична активність

Тривала замісна терапія соматотропіном призводить до збільшення м'язової сили і фізичної витривалості.

Підвищується, також, серцевий викид, хоча механізм цієї дії до кінця не ясний. Зниження периферичного судинного опору, можливо, частково пояснює це дію соматотропіну.

Фармакокінетика

абсорбція

Після підшкірного введення біодоступність соматропіну становить приблизно 80% як у здорових осіб, так і у хворих з дефіцитом ГР. При підшкірному введенні препарату Омнітроп® в дозі 5 мг здоровим добровольцям, максимальна концентрація соматотропіну в плазмі (Сmax) і час досягнення максимальної концентрації (tmax) становили, відповідно, 72 ± 28 мкг / л і 4,0 ± 2,0 год.

виведення

Середній період напіввиведення соматропіну після в / в введення дорослим пацієнтам з дефіцитом ГР становить близько 0,4 год. Проте, після підшкірного введення період напіввиведення препарату досягає 3 годин.

Окремі групи пацієнтів

Абсолютна біодоступність соматропіну після підшкірного введення не відрізняється у чоловіків і жінок. Немає даних про вплив на фармакокінеті-етичні параметри соматотропіну віку, раси, порушення функції печінки, нирок або серця.

показання

У дітей

Затримка росту:

внаслідок недостатньої секреції ГР;

при синдромі Шерешевського-Тернера;

при синдромі Прадера-Віллі (СПВ);

при хронічній нирковій недостатності (ХНН) при зниженні функції нирок більш ніж на 50%;

у дітей, народжених з низькими для даного гестаційного віку показниками зростання.

У дорослих в якості замісної терапії:

при підтвердженому вираженому вродженому або придбаному дефіциті ГР.

Протипоказання
гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату; злоякісні новоутворення; ургентні стани (в т.ч. в результаті ускладнень після операцій на серці і черевної порожнини, множинних травм в результаті нещасних випадків, гострої дихальної недостатності); стимуляція зростання у пацієнтів з закритими епіфізарних зонами зростання; вагітність і період грудного вигодовування (на час лікування необхідно відмовитися від грудного вигодовування); період новонародженості (в т.ч. недоношені діти) в зв'язку з наявністю в складі бензилового спирту; ознаки активності пухлини головного мозку (до початку лікування препаратом необхідно переконатися у відсутності активності пухлини головного мозку і в тому, що протипухлинна терапія була завершена). Лікування соматотропіном має бути припинено, якщо з'явилися ознаки зростання пухлини.

З обережністю

Цукровий діабет, черепно-мозкова гіпертензія, супутня терапія глюкокортикостероїдами, гіпотиреоз (в т.ч. при проведенні замісної терапії гормонами щитовидної залози).

особливі вказівки

інсулінорезистентність:

Соматропін може викликати стан інсулінорезистентності, а у деяких пацієнтів - гіперглікемію, тому попередньо слід виявити наявність порушення толерантності до глюкози. У рідкісних випадках при призначенні соматотропіну може розвиватися цукровий діабет 2 типу, проте в переважній більшості цих випадків у пацієнтів були фактори ризику, такі як ожиріння (включаючи ожиріння при СПВ), сімейний анамнез, прийом глюкокортикостероїдів, або що були раніше порушення толерантності до глюкози. У пацієнтів з уже наявними на цукровий діабет при призначенні соматотропіну може знадобитися корекція дози гіпоглікемічних препаратів.

У дітей з підвищеним ризиком розвитку цукрового діабету (сімейний анамнез цукрового діабету, ожиріння, важка інсулінорезистентність, акантокератодермія), слід провести тест на толерантність до глюкози. При виявленні цукрового діабету застосування соматропіну не допускається.

Щитовидна залоза:

При лікуванні соматотропіном було виявлено посилене перетворення тироксину (Т4) в трийодтиронін (ТЗ), що може служити причиною відповідних змін в плазмі крові.

Незважаючи на те, що у здорових добровольців, як правило, концентрація тиреоїдних гормонів в крові залишалася в межах норми, теоретично, можлива клінічна маніфестація субклинического гіпотиреозу. З іншого боку, у пацієнтів, які отримують левотироксин натрію в якості замісної гормональної терапії, може розвиватися гіпертиреоз. Виходячи з цього, настійно рекомендується контролювати функцію щитовидної залози після початку терапії соматотропіном, а також при кожній зміні його дози.

Функція надниркових залоз:

Зазначалося, що соматропін знижує концентрацію кортизолу в плазмі, можливо, шляхом впливу на білки переносники або збільшення печінкового кліренсу. Клінічна значимість даних спостережень може бути обмежена, проте, замісна глюкокортикостероїдна терапія перед призначенням препарату Омнітроп® повинна бути оптимізована.

Злоякісні новоутворення:

При недостатності ГР, що з'явилася після протипухлинної терапії, слід звернути увагу на можливі ознаки рецидиву злоякісного новоутворення.

У пацієнтів з ендокринними порушеннями, в тому числі, дефіцитом ГР, зміщення епіфізів стегнової кістки може відзначатися частіше, ніж у загальній популяції. Виявлення кульгавості на тлі терапії соматотропіном вимагає клінічного обстеження і ретельного спостереження.

Доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія:

У разі появи важких або рецидивуючих головних болів, порушення зору, нудоти і / або блювання, рекомендується проведення фундоскопію з метою діагностики можливого набряку диска зорового нерва. Слід, однак, пам'ятати, що спочатку підйом внутрішньочерепного тиску може не супроводжуватися набряком диска зорового нерва. Таким чином, відсутність набряку диска зорового нерва не виключає внутричерепную гіпертензію. При підтвердженні діагнозу, слід, при необхідності, скасувати прийом препарату.

На сьогодні чітких вказівок по схемі застосування соматропіну у пацієнтів з корригированной внутрішньочерепної гіпертензією немає. Проте, досвід клінічного застосування свідчить, що відновлення лікування соматотропіном в багатьох випадках не обов'язково виникає рецидив внутрішньочерепної гіпертензії. Якщо застосування соматропіну було відновлено, необхідно ретельне спостереження за можливою появою симптомів внутрішньочерепної гіпертензії.

Літні пацієнти:

досвід застосування у осіб старше 80 років обмежений.

СПВ:

у пацієнтів з СПВ лікування повинно бути обов'язково пов'язане з обмеженою по калорійності дієтою.

Відзначалися повідомлення про летальні випадки, пов'язаних із застосуванням соматропіну у дітей з СПВ, що мають як мінімум один з наступних факторів ризику: ожиріння важкого ступеня, дихальну недостатність в анамнезі, нічне апное або неідентифіковані інфекцію дихальних шляхів. Пацієнти з СПВ при наявності одного або більше з перерахованих факторів можуть мати більший ризик. Пацієнти з СПВ повинні бути обстежені для виявлення обструкції верхніх дихальних шляхів (ВДП), нічного апное і респіраторних інфекцій перед початком застосування соматропіну.

При виявленні обструкції ВДП, необхідна консультація ЛОР-лікаря для лікування обструкції перед початком застосування соматропіну.

Діагностику нічного апное проводять перед початком застосування препарату за допомогою затверджених методів, таких як полісомнографія або нічна оксиметрія, і, при появі підозри на даний синдром, слід ретельно спостерігати за станом пацієнта. Якщо під час лікування соматотропіном спостерігаються ознаки обструкції ВДП (включаючи появу або посилення хропіння), лікування слід перервати і провести позапланове отоларингологічне обстеження.

Всі пацієнти з СПВ повинні спостерігатися на предмет нічного апное і, при підозрі на нього, їх стан повинен контролюватися. Крім того, у всіх пацієнтів з СПВ слід відстежувати появу респіраторних інфекцій, діагностувати їх якомога раніше і проводити масивну протимікробну терапію. Всі пацієнти з СПВ повинні активно стежити за своєю масою тіла як перед застосуванням соматропіну, так і під час нього. Сколіоз - часте явище при СПВ, він може прогресувати у будь-якої дитини при швидкому зростанні організму. Тому, під час лікування соматотропіном необхідно стежити за можливими ознаками сколіозу. Незважаючи на це, застосування соматропіну не збільшує ймовірність розвитку або вираженість сколіозу. Досвід тривалого застосування у дорослих і пацієнтів з СПВ обмежений. У дітей і підлітків з дефіцитом зростання і малою вагою для гестаційного віку при народженні (МВГВ), перед початком терапії соматотропіном слід оцінити інші причини недостатності зростання і можливість використання інших методів лікування. У дітей і підлітків з МВГВ рекомендується вимірювати концентрацію інсуліну і глюкози крові натще перед початком терапії і, далі, щорічно.

У дітей і підлітків з МВГВ рекомендується вимірювати концентрацію ИРФ-I перед лікуванням і два рази в рік після його початку. Якщо при повторних вимірах концентрація ИРФ-I перевищує +2 стандартних відхилення щодо типових значень для даного віку і ступеня статевого розвитку, то для корекції дози соматотропіну слід взяти до уваги співвідношення концентрацій ИРФ-I до ІРФСБ-3 (ИРФ зв'язуючий білок).

Досвід терапії у пацієнтів з МВГВ в період статевого дозрівання обмежений, тому починати лікування в цей період не рекомендується. Досвід застосування у пацієнтів з синдромом Сільвера-Рассела також обмежений. При лікуванні дітей та підлітків з МВГВ слід мати на увазі, що при припиненні терапії до досягнення максимально можливого зростання, частково йде на зростанні може бути втрачена.

Порушення росту при хронічній нирковій недостатності:

При хронічній нирковій недостатності функціональна активність нирок перед початком терапії повинна складати менше 50% від нормальної. Для підтвердження порушення росту, необхідно відстежувати зростання в динаміці протягом року, що передує терапії. У цей період призначають консервативне лікування (у тому числі контроль ацидозу, гіперпаратиреозу, а також статусу харчування), яке продовжують і з початком основної терапії. При трансплантації нирок лікування слід припинити.

В даний час немає даних про величину надбавки зростання при призначенні препарату Омнітроп® пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю.

Критичні стани:

Репаративні ефекти соматропіну у дорослих пацієнтів, що знаходяться в критичному стані в результаті ускладнень після операцій на відкритому серці та черевної порожнини, множинних травмах в результаті нещасних випадків, а також гострої дихальної недостатності, оцінювалися в двох плацебо-контрольованих дослідженнях.

Смертність у пацієнтів, яким призначали 5,3 мг або 8 мг соматропіну на добу, виявилася вищою, ніж в групі плацебо (42% і 19%, відповідно). Згідно з цими результатами, перерахованих груп пацієнтів не слід призначати соматропін. Необхідно змінювати місця підшкірних ін'єкцій у зв'язку з можливістю розвитку ліпоатрофій. Даний препарат містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) в 1 мл, що є дуже незначним кількістю. Так як в складі препарату Омнітроп® присутній бензиловий спирт, його не слід призначати недоношеним немовлятам або новонародженим, так як зазначений компонент може викликати токсичні і анафілактичні реакції у дітей до 3 років.

Антитіла: у незначної кількості пацієнтів можуть утворюватися антитіла до соматропіну, які, в зв'язку з низькою афінності ці антитіла не впливають на процес зростання. Однак, визначення наявності антитіл до соматропіну повинна бути виконана у всіх пацієнтів з нез'ясовним зниженням / відсутністю ефекту.

Порушення росту у дітей, народжених з низькими для даного гестаційного віку показниками зростання:

перед початком лікування повинні бути виключені всі інші причини нестачі зростання. Так само у таких дітей рекомендується контролювати рівень глюкози в крові.

Панкреатит у дітей:

у дітей, які отримують лікування соматотропіном, підвищений ризик розвитку панкреатиту. Незважаючи на те, що дане ускладнення зустрічається рідко, слід виключати панкреатит у всіх дітей, з появою абдомінальної болем.

лейкоз:

у незначної кількості пацієнтів з дефіцитом ГР, які отримували лікування соматотропіном були описані випадки розвитку лейкозу. Однак, на даний момент немає доказів, що ризик розвитку лейкозу підвищений при відсутності інших факторів ризику.

склад

1 картридж (1,5 мл) містить:

Назва речовини Кількість в розчині для підшкірного введення 3,3 мг / мл 6,7 мг / мл активне речовина соматропін 5,0 мг (15,0 МО) 10,0 мг (30,0 МО) Допоміжні речовини: натрію гідрофосфату гептагідрат 1,33 мг 1,70 мг натрію дигідрофосфату дигідрат 1,57 мг 1,35 мг полоксамер 3,00 мг 3,00 мг бензиловий спирт (консервант) 13,50 мг - фенол (консервант) - 4,50 мг маннитол 52,51 мг - гліцин - 27,75 мг фосфорна кислота qs до pH 6,2 ± 0,2 qs до pH 6,2 ± 0,2 натрію гідроксид qs до pH 6,2 ± 0,2 qs до pH 6,2 ± 0,2 вода для ін'єкцій до 1,5 мл до 1,5 мл Спосіб застосування та дози

Соматропін вводять підшкірно, повільно, 1 раз на добу, зазвичай на ніч. Слід змінювати місця ін'єкцій для профілактики розвитку липоатрофии.

Дози підбирають індивідуально з урахуванням вираженості дефіциту ГР, маси або площі поверхні тіла, ефективності в процесі терапії.

У дітей при недостатній секреції ГР

рекомендується доза 0,025-0,035 мг / кг / добу або 0,7-1 мг / м² / добу. Лікування починають як можна в більш ранньому віці і продовжують до статевого дозрівання і / або до закриття зон росту кісток. Можливо припинення лікування при досягненні бажаного результату.

При синдромі Шерешевського-Тернера

рекомендується доза 0,045-0,050 мг / кг / добу або 1,4 мг / м² / добу.

При СПВ (синдром Прадера-Віллі)

для збільшення зростання і поліпшення композиції тіла у дітей рекомендована доза становить 0,035 мг / кг / добу або 1,0 мг / м² / добу. Денна доза препарату не повинна перевищувати 2,7 мг. Лікування не повинно призначатися дітям, які мають надбавку в зростанні менше 1 см на рік і практично закритими епіфізарних зонами росту кісток.

При хронічній нирковій недостатності у дітей,

що супроводжується затримкою росту, рекомендується доза 0,045-0,050 мг / кг / сут. При недостатній динаміці зростання можуть знадобитися більш високі дози препарату. Перегляд оптимальної дози можливий через 6 місяців лікування.

При порушенні росту у дітей,

народжених з низькими для даного гестаційного віку показниками зростання, рекомендується доза 0,035 мг / кг / добу або 1,0 мг / м² / добу до моменту досягнення бажаного зростання. Лікування повинно бути припинено, якщо після першого року терапії препаратом збільшення зростання не перевищує 1 см. Також, терапія повинна бути припинена, якщо надбавка в зростанні не перевищує 2 см в рік, якщо виявлено, що кістковий вік> 14 років (для дівчаток) або > 16 років (для хлопчиків), спостерігаються закриті зони росту.

У дорослих з вираженим дефіцитом ГР замісну терапію рекомендується починати з низької дози, 0,15-0,3 мг / добу з подальшим її поступовим збільшенням в залежності від концентрації ИРФ-I в сироватці крові. У пацієнтів з нормальною вихідною концентрацією ИРФ-I доза препарату повинна підбиратися таким чином, щоб значення ИРФ-I перебували на верхній межі норми, не виходячи за межі 2-х стандартних відхилень від середнього. Поддерживающая доза подбирается индивидуально, но, как правило, не превышает 1 мг/сут (3 МЕ/сут). Женщинам могут потребоваться более высокие дозы, чем мужчинам, так как у мужчин со временем наблюдается повышение чувствительности к ИРФ-I. В связи с этим, у женщин, особенно получающих пероральную заместительную терапию эстрогеном, есть риск получать лечение соматропином в недостаточной дозе, в то время как мужчины могут получать лечение соматропином в избыточной дозе. Следовательно, оптимальность дозы соматропина должна контролироваться каждые 6 месяцев. Пациентам старше 60 лет терапию следует начинать со стартовой дозы 0,1-0,2 мг/день, а затем медленно увеличивать до индивидуально необходимой. Следует использовать минимальную эффективную дозу (редко более 0,5 мг).

Побічні дії

По данным Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ) нежелательные эффекты классифицированы в соответствии с частотой их развития следующим образом: очень часто (≥1/10), часто (от ≥1/100 до Особенностью пациентов с недостаточностью ГР является дефицит объема внеклеточной жидкости. При назначении соматропина этот дефицит быстро устраняется. У взрослых пациентов часто наблюдаются побочные реакции, связанные с задержкой жидкости, такие как периферические отеки, ригидность конечностей, артралгия, миалгия и парестезия. Как правило, выраженность данных реакций варьирует от умеренной до средней степени, они развиваются в первые месяцы лечения и проходят спонтанно или при снижении дозы. Вероятность этих реакций зависит от дозы препарата, возраста пациента и, вероятно, необратимо связано с возрастом при появлении недостаточности ГР. У детей эти побочные эффекты неизвестны.

Доброкачественные, злокачественные и неуточненные новообразования

очень редко: лейкоз. У детей в очень редких случаях отмечались случаи лейкоза с недостаточностью ГР при лечении соматотропином, однако было обнаружено, что эта частота схожа с таковой у детей с нормальной концентрацией ГР.

Порушення з боку імунної системи

часто: формирование антител к соматропину. При назначении соматропина примерно у 1% пациентов вырабатываются антитела к нему. Связывающая способность этих антител мала и клинических проявлений такой выработки антител не отмечалось.

Нарушения со стороны эндокринной системы

редко: сахарный диабет 2 типа.

Порушення з боку нервової системи

часто: у взрослых - парестезия.

нечасто: у взрослых - синдром запястного канала, у детей - парестезия;

редко: доброкачественная внутричерепная гипертензия.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту

нечасто: у детей - панкреатит

Нарушения со стороны скелетно-мышечной и соединительной ткани

часто: у взрослых - ригидность конечностей, артралгия, миалгия.

нечасто: у детей - ригидность конечностей, артралгия, миалгия.

Общие расстройства и нарушения в месте введения

часто: у взрослых - периферический отек. У детей - транзиторные кожные реакции в месте введения;

нечасто: у детей - периферический отек.

лікарська взаємодія

Результаты исследования лекарственного взаимодействия у взрослых пациентов с недостаточностью ГР предполагают, что назначение соматропина увеличивает клиренс лекарственных средств, метаболизируемых микросомальными изоферментами цитохрома Р450 в печени, в особенности тех, что метаболизируются изоферментом 3А4 - половых гормонов, глюкокортикостероидов, противосудорожных средств и циклоспорина, что может приводить к снижению их концентрации в плазме. Клиническая значимость этого воздействия пока не определена.

Глюкокортикостероиды ингибируют стимулирующее действие соматропина на процессы роста. На эффективность препарата (в отношении конечного роста) также может оказывать влияние сопутствующая терапия другими гормонами, например, гонадотропином, анаболическими стероидами, эстрогенами и гормонами щитовидной железы.

Передозування

Случаи передозировки неизвестны.

Острая передозировка может привести вначале к гипогликемии, а затем к гипергликемии. При длительной передозировке могут отмечаться признаки и симптомы, характерные для избытка человеческого ГР (развитие акромегалии и/или гигантизма, а также развитие гипотиреоза, снижение концентрации кортизола в сыворотке крови).

Лечение: отмена препарата, симптоматическая терапия.

Умови зберігання

Хранить при температуре от 2 до 8 °С. Чи не заморожувати.

Хранить в местах, недоступных для детей.

Специальные меры предосторожности при уничтожении неиспользованного препарата

Нет необходимости в специальных мерах предосторожности при уничтожении неиспользованного препарата.

Термін придатності

2 роки.

Діюча речовина

Соматропин

Похожее видео

Дополнительная информация

Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Генотропин лиофилизат для р-ра д/подкожного введения 16 МЕ 5,3 мг картридж 1 шт., Растан картридж, 15 МЕ, Джинтропин флаконы 4 МЕ, 5 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Омнитроп раствор для подкожного введения 3,3 мг/мл 1,5 мл 1шт в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!