Купить Октреотид р-р для в/вен.и п/кожн. введ.50 мкг/мл 1мл ампулы 10 шт

Фармакологическое действие

Октреотид представляет собой синтетический октапёптид, являющийся производным естественного гормона соматостатина и обладает сходными с ним фармакологическими эффектами, но существенно большей продолжительностью действия. Препарат подавляет патологически повышенную секрецию (процесс выработки и выделения) гормона роста, а также пептидов и серотонина, продуцируемых в гастроэнтеропанкреатической эндокринной системе (системе, включающей желудок, тонкий кишечник и поджелудочную железу).
У здоровых лиц октреотид подавляет секрецию гормона роста, вызываемую аргинином, стрессом и инсулиновой гипогликемией (пониженным содержанием сахара в крови, вызванным инсулином); секрецию инсулина, глюкагона, гастрина и других пептидов гастроэнтеропанкреатической эндокринной системы, вызываемую приемом пищи, а также секрецию инсулина и глюкагона, стимулируемую аргинином; секрецию тиреотропина (гормона гипофиза, регулирующего функцию щитовидной железы), вызываемую тиреолиберином.
У заболевших акромегалией (эндокринным заболеванием, сопровождающимся увеличением объема кистей, носа, нижней челюсти и т.д.) октреотид понижает концентрацию гормона роста и/или соматомедина А (биологически активного соединения, вырабатываемого как правило клетками печени, стимулирующего рост тканей и проявляющего инсулиноподобную активность) в плазме крови. Клинически значимое снижение концентрации гормона роста (на 50% и более) отмечается почти у всех заболевших, нормализация же уровня гормона роста в плазме (менее 5 нг/мл) достигается где-то у половины заболевших. У большинства заболевших акромегалией октреотид заметно понижает выраженность таких симптомов, как головная боль, отечность кожи и мягких тканей, гипергидроз (заболевание потовых желез с образованием мелких зудящих пузырьков), боль в суставах и парезы (уменьшение силы и/или амплитуды движений). У заболевших с большими аденомами (доброкачественными опухолями) гипофиза лечение октреотидом может привести к некоторому уменьшению размеров опухоли.
При карциноидных (раковых) опухолях применение октреотида может приводить к уменьшению выраженности таких симптомов, как ощущения приливов крови и диарея (понос), что во многих случаях сопровождается уменьшением концентрации серотонина в плазме и снижением выделения 5-гидроксииндолуксусной кислоты с мочой.
При опухолях, характеризующихся гиперпродукцией (усиленным образованием) вазоактивного интестиналь-ного пептида, применение октреотида приводит у большинства заболевших к уменьшению тяжелой секреторной диареи (поноса). Одновременно происходит уменьшение сопутствующих нарушений электролитного (ионного) баланса, в частности, гипокалиемии (пониженного уровня калия в крови). У некоторых заболевших происходит замедление или остановка прогрессирования опухоли и даже уменьшение ее размеров. Клиническое улучшение зачастую сопровождается уменьшением (вплоть до нормальных значений) концентрации вазоактивного интестинального пептида в плазме крови.
При глюкагономах (злокачественной опухоли /раке/ поджелудочной железы, продуцирующей инсулин) при мение октреотида в большинстве случаев приводит к заметному уменьшению некротизирующей (приводящей к омертвению ткани) мигрирующей сыпи; уменьшается масса тела (воздействие на сахарный диабет, но, незначительно). При гастрономах (злокачественной опухоли /раке/ желудка), синдроме Золлингера-Эллисона (комплексе симптомов при сочетании язвы желудка и двенадцатиперстной кишки с доброкачественной опухолью поджелудочной железы) октреотид понижает гиперсекрецию (повышенное выделение) соляной кислоты в желудке и связанные с этим симптомы, включая диарею, ощущение приливов крови. У некоторых заболевших отмечается уменьшение концентрации гастрина (белка, выделяемого слизистой оболочкой желудка, вызывающего усиление выделения пищеварительных соков желудком и поджелудочной железой) в плазме крови.
У заболевших с инсулиномами (опухолями поджелудочной железы, вырабатывающими инсулин) октреотид нормализует гликемию (понижает повышенное содержание сахара в крови), уменьшая уровень инсулина в крови (этот результат, но, может быть кратковременным - около 2 ч). Контроль гликемии может улучшаться и без одновременного продолжительного снижения уровня инсулина в крови.
У заболевших с опухолями, гиперпродуцирующими рилизинг-фактор гормона роста (выделяющими повышенное количество гипоталамических нейрогормонов, способствующих выделению гипофизом гормона роста), октреотид понижает выраженность симптомов акромегалии. В дальнейшем может уменьшиться гипертрофия (увеличение объема) гипофиза.
У заболевших с синдромом приобретенного иммунодефицита (СПИД), страдающих выраженной диареей (поносом), рефрактерной (устойчивой) к противоинфекционной или иной терапии, применение октреотида приводит к полной или частичной нормализации стула где-то в одной трети случаев.
У заболевших, которым проводятся операции на поджелудочной железе, применение лекарства во время операции и после нее понижает частоту типичных послеоперационных осложнений (в частности, панкреатических свищей /образующихся в результате заболевания каналов, соединяющих поджелудочную железу с внутренними органами или внешней средой/, абсцессов /гнойников/, сепсиса /заражения крови микробами из очага гнойного воспаления/, послеоперационного острого панкреатита /воспаления поджелудочной железы/).

Октреотид р-р для в/вен.и п/кожн. введ.50 мкг/мл 1мл ампулы 10 шт инструкция на украинском

Фармакологическое действие	Показания
Противопоказания	Применение при беременности и кормлении грудью
Особые указания	Состав
Способ применения и дозы	Побочные действия
Лекарственное взаимодействие	Передозировка
Условия хранения	Срок годности
Действующее вещество	Похожее видео

Фармакологічна дія

Октреотід є синтетичним октапёптід, є похідним природного гормону соматостатину і має подібні з ним фармакологічні ефекти, але значно більшою тривалістю дії. Препарат пригнічує патологічно підвищену секрецію (процес вироблення і виділення) гормону росту, а також пептидів і серотоніну, що продукуються в гастроентеропанкреатичної ендокринній системі (системі, що включає шлунок, тонкий кишечник і підшлункову залозу).
У здорових осіб октреотид пригнічує секрецію гормону росту, що спричинюється аргініном, стресом та інсуліновою гіпоглікемією (зниженим вмістом цукру в крові, викликаним інсуліном); секрецію інсуліну, глюкагону, гастрину та інших пептидів гастроентеропанкреатичної ендокринної системи, що спричинюється прийомом їжі, а також секрецію інсуліну і глюкагону, що стимулюється аргініном; секрецію тиреотропіну (гормону гіпофіза, що регулює функцію щитовидної залози), що спричинюється тиреоліберином.
У хворих на акромегалію (ендокринною захворюванням, що супроводжується збільшенням обсягу кистей, носа, нижньої щелепи і т.д.) октреотид знижує концентрацію гормону росту і / або соматомедину А (біологічно активного з'єднання, що виробляється як правило клітинами печінки, що стимулює зростання тканин і виявляє інсуліноподібний активність ) в плазмі крові. Клінічно значуще зниження концентрації гормону росту (на 50% і більше) відмічається майже у всіх хворих, нормалізація ж рівня гормону росту в плазмі (менше 5 нг / мл) досягається десь у половини хворих. У більшості хворих на акромегалію октреотид помітно знижує вираженість таких симптомів, як головний біль, набряклість шкіри і м'яких тканин, гіпергідроз (захворювання потових залоз з утворенням дрібних сверблячих пухирців), біль в суглобах і парези (зменшення сили і / або амплітуди рухів). У хворих з великими аденомами (доброякісними пухлинами) гіпофіза лікування октреотидом може привести до деякого зменшення розмірів пухлини.
При карциноїдних (ракових) пухлинах застосування октреотиду може приводити до зменшення вираженості таких симптомів, як відчуття припливів крові і діарея (пронос), що в багатьох випадках супроводжується зменшенням концентрації серотоніну в плазмі і зниженням виділення 5-гідроксііндолоцтової кислоти з сечею.
При пухлинах, що характеризуються гіперпродукцією (посиленим утворенням) вазоактивного інтестіналь-ного пептиду, застосування октреотиду призводить у більшості хворих до зменшення тяжкої секреторної діареї (проносу). Одночасно відбувається зменшення супутніх порушень електролітного (іонного) балансу, зокрема, гіпокаліємія (зниженого рівня калію в крові). У деяких хворих відбувається уповільнення або припинення прогресування пухлини і навіть зменшення її розмірів. Клінічне поліпшення часто супроводжується зменшенням (аж до нормальних значень) концентрації вазоактивного інтестинального пептиду в плазмі крові.
При глюкагономах (злоякісної пухлини / раку / підшлункової залози, що продукує інсулін) при мение октреотида в більшості випадків призводить до помітного зменшення некротизуючого (яка призводить до омертвіння тканини) мігруючого висипу; зменшується маса тіла (вплив на цукровий діабет, але, трохи). При гастрономах (злоякісної пухлини / раку / шлунка), синдромі Золлінгера-Еллісона (комплексі симптомів при поєднанні виразки шлунка і дванадцятипалої кишки з доброякісною пухлиною підшлункової залози) октреотид знижує гіперсекреція (підвищене виділення) соляної кислоти в шлунку і пов'язані з цим симптоми, включаючи діарею , відчуття припливів крові. У деяких хворих відзначається зменшення концентрації гастрину (білка, що виділяється слизовою оболонкою шлунка, викликає посилення виділення травних соків шлунком і підшлунковою залозою) в плазмі крові.
У хворих з інсуліномами (пухлинами підшлункової залози, що виробляють інсулін) октреотид нормалізує глікемію (знижує підвищений вміст цукру в крові), зменшуючи рівень інсуліну в крові (цей результат, але, може бути короткочасним - близько 2 год). Контроль глікемії може поліпшуватися і без одночасного тривалого зниження рівня інсуліну в крові.
У хворих з пухлинами, гіперпродукують рилізинг-фактор гормону росту (виділяють підвищену кількість гіпоталамічних нейрогормонів, сприяють виділенню гіпофізом гормону росту), октреотид знижує вираженість симптомів акромегалії. В подальшому може зменшитися гіпертрофія (збільшення об'єму) гіпофіза.
У хворих з синдромом набутого імунодефіциту (СНІД), які страждають вираженою діареєю (проносом), рефрактерної (стійкою) до противоинфекционной чи іншої терапії, застосування октреотиду призводить до повної або часткової нормалізації стільця десь в одній третині випадків.
У хворих, яким проводяться операції на підшлунковій залозі, застосування ліків під час операції і після неї знижує частоту типових післяопераційних ускладнень (зокрема, панкреатичних свищів / утворюються в результаті захворювання каналів, що з'єднують підшлункову залозу з внутрішніми органами або зовнішнім середовищем /, абсцесів / гнійників /, сепсису / зараження крові мікробами з вогнища гнійного запалення /, післяопераційного гострого панкреатиту / запалення підшлункової залози /).

показання

профілактика і лікування ускладнень після операцій на підшлунковій залозі та гастродуоденальної зоні; в складі комплексної терапії для зупинки кровотеч і профілактики повторних кровотеч з варикозно розширених вен стравоходу у хворих на цироз печінки; лікування гострого панкреатиту; зупинка кровотеч при виразковій хворобі шлунка і 12-палої кишки.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату.

З обережністю - цукровий діабет, жовчнокам'яна хвороба.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Адекватних і контрольованих досліджень не проводилося. Застосування під час вагітності та в період лактації тільки за абсолютними показниками, з урахуванням співвідношення ризик / користь, тобто коли передбачувана користь для матері перевищує передбачуваний ризик для плоду або немовляти.

особливі вказівки

У хворих на цукровий діабет 1 типу (які отримують інсулін), Октреотід може знижувати потребу в інсуліні. У пацієнтів без порушення вуглеводного обміну і хворих на цукровий діабет 2 типу введення препарату може призводити до постпрандіальної глікемії. Пацієнтам з цукровим діабетом на тлі протидіабетичної терапії рекомендується проводити контроль концентрації глюкози в крові. У деяких пацієнтів октреотид може змінювати абсорбцію жирів в кишечнику. На тлі застосування октреотиду відзначається зниження вмісту ціанокобаламіну (вітаміну В12) і відхилення від норми показників тесту всмоктування ціанокобаламіну (тест Шіллінга). У пацієнтів з дефіцитом вітаміну Bj2 в анамнезі при застосуванні октреотиду рекомендується контролювати вміст ціанокобаламіну. Якщо на тлі застосування октреотиду розвивається брадикардія, необхідно знизити дози бета-блокаторів, блокаторів «повільних» кальцієвих каналів або препаратів, що впливають на водно-електролітний баланс. До призначення октреотиду хворі повинні пройти вихідне УЗД жовчного міхура. Якщо камені в жовчному міхурі виявлені перед початком лікування, питання про застосування октреотиду вирішується індивідуально, залежно від співвідношення потенційного лікувального ефекту препарату і можливими факторами ризику, пов'язаними з наявністю каменів у жовчному міхурі. Під час лікування октреотидом. слід проводити УЗД жовчного міхура, з інтервалом 6-12 місяців. Ведення хворих, у яких камені жовчного міхура утворюються в процесі лікування октреотидом. а) Безсимптомні камені жовчного міхура. Застосування октреотиду можна припинити або продовжити - відповідно до оцінки співвідношення користь / ризик. У будь-якому випадку не потрібно ніяких інших заходів, окрім продовження проведення оглядів, зробивши їх, при необхідності, більш частими. б) Камені жовчного міхура з клінічною симптоматикою. Застосування октреотиду можна припинити або продовжити - відповідно до оцінки співвідношення користь / ризик. У будь-якому випадку хворого слід лікувати так само, як і в інших випадках жовчнокам'яної хвороби з клінічними проявами. Побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту можуть бути зменшені, якщо ін'єкції октреотиду робити в проміжках між прийомами їжі або перед сном. Необхідна корекція режиму дозування одночасно застосовуваних діуретиків, бета-блокаторів, блокаторів «повільних» кальцієвих каналів, інсуліну, пероральних гіпоглікемічних засобів, глюкагону. Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими транспортними засобами, на роботу з рухомими механізмами: на сьогоднішній день немає даних про вплив октреотида на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами.

склад

1 мл розчину містить:

Активна речовина: октреотиду ацетат (в перерахунку на октреотид) 0,050 мг, 0,100 мг і 0,300 мг

Допоміжні речовини:

Натрію хлорид 9,0 мг Вода для ін'єкцій до 1,0 мл Спосіб застосування та дози

При лікуванні гострого панкреатиту Октреотід вводиться п / к в дозі 100 мкг 3 рази / добу протягом 5-7 діб. Можливе призначення до 1200 мкг / сут, підбір дози оснований на визначенні концентрації амілази, ліпази, запальних цитокінів крові.

Для профілактики ускладнень після операцій на підшлунковій залозі першу дозу октреотиду 100 мкг вводять п / к за 1 год до лапаротомії; потім після операції вводять п / к по 100 мкг 3-4 рази / добу протягом 7 наступних днів.

Для зупинки кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу препарат вводять в / в в дозі 25 мкг / год у вигляді тривалих інфузій протягом 5 днів.

Для зупинки кровотеч при виразковій хворобі шлунка і 12-палої кишки рекомендується вводити Октреотід у вигляді в / в інфузій в дозі 25 мкг / год протягом 5 днів.

У хворих літнього віку немає необхідності в зниженні дози октреотиду. У пацієнтів з порушенням функції нирок корекція режиму дозування октреотида не потрібно.

У пацієнтів з порушенням функції печінки рекомендується корекція підтримуючої дози, тому що є дані про збільшення Т1 / 2 октреотида у хворих на цироз печінки.

Досвід застосування октреотиду у дітей дуже обмежений.

Правила приготування і введення розчину

Для зменшення явищ дискомфорту в місці введення, розчин октреотиду перед введенням повинен мати кімнатну температуру. При п / к введення препарату слід уникати декількох ін'єкцій в одне й те саме місце через короткі інтервали часу. Ампули з препаратом слід відкривати безпосередньо перед введенням, невикористане кількість розчину слід знищити. При в / в введенні слід уважно оглянути розчин на предмет прозорості, наявності частинок, осаду, зміни кольору. Не можна застосовувати препарат, якщо він є каламутним, містить частинки, осад. Октреотід протягом 24 годин зберігає фізичну і хімічну стабільність в стерильному 0,9% розчині натрію хлориду при температурі від 8 до 25 ° С. Щоб уникнути мікробного забруднення розведені розчини слід використовувати відразу після приготування. Якщо розчин не буде використаний відразу, його слід зберігати при температурі від 2 до 8 ° С аж до його застосування. Перед використанням розчин слід потримати при кімнатній температурі. Загальний час між розведенням, зберіганням в холодильнику і закінченням введення розчину не повинна перевищувати 24 год. При необхідності в / в введення вміст одного ампул, що містить 500 мкг октреотиду, має бути розведено в 60 мл 0,9% розчину натрію хлориду, приготований розчин слід вводити в / в крапельно. Інфузії повторюють з необхідною частотою відповідно до рекомендованої тривалістю лікування. Октреотід також можна вводити і в більш низьких концентраціях.

Побічні дії

Місцеві реакції: у місці ін'єкції можливі біль, відчуття свербежу або печіння, почервоніння і припухлість (звичайно минають протягом 15 хв). З боку шлунково-кишкового тракту, підшлункової залози, печінки і жовчного міхура: можливі - анорексія, нудота, блювання, спастичний біль в животі, відчуття здуття живота, надлишкове газоутворення, рідке випорожнення, діарея і стеаторея. Хоча виділення жиру з калом може зростати, немає вказівок на те, що тривале лікування октреотидом може призводити до розвитку порушень усмоктування (мальабсорбції). У рідкісних випадках можуть відзначатися явища, що нагадують гостру кишкову непрохідність: прогресуюче здуття живота, виражений біль в епігастральній ділянці, напруження черевної стінки. Тривале використання октреотиду може призводити до утворення каменів в жовчному міхурі. Відомі окремі випадки гострого гепатиту без холестазу (нормалізація показників трансаміназ після відміни октреотиду), а також гіпербілірубінемії у поєднанні зі збільшенням активності лужної фосфатази, гамма-глютамілтрансферази і ін. Трансаміназ. Є окремі повідомлення про поодинокі випадки гострого панкреатиту, що розвивався в перші години або дні застосування октреотиду. З боку серцево-судинної системи: в окремих випадках - тахікардія, брадикардія. З боку обміну речовин: можливо порушення толерантності до глюкози після прийому їжі (октреотид надає переважна дію на освіту ГР, глюкагону та інсуліну), гіпоглікемія; в рідкісних випадках при тривалому лікуванні можливий розвиток персистуючої гіперглікемії. Інші: рідко - алергічні реакції, алопеція; в окремих випадках - анафілактіческае реакції.

лікарська взаємодія

Октреотід зменшує всмоктування циклоспорину, сповільнює всмоктування циметидину. Необхідно коригування доз одночасно застосовуваних сечогінних засобів, бета- адреноблокаторів, блокаторів «повільних» кальцієвих каналів, інсуліну, пероральних гіпоглікемічних препаратів. При одночасному застосуванні октреотиду та бромкриптина біодоступність останнього підвищується. Препарати, що метаболізуються ферментами системи цитохрому Р450 і мають вузький терапевтичний діапазон доз, слід призначати з обережністю.

Передозування

Відомо, що введення октреотиду в дозі до 2000 мкг у вигляді п / к ін'єкції 3 рази протягом декількох місяців переносилося добре. Максимальна разова доза при в / в болюсному дорослому пацієнту становила 1000 мкг. При цьому відзначалися такі симптоми, як зниження частоти серцевих скорочень, "припливи" крові до обличчя, абдомінальний біль спастичного характеру, діарея, нудота, відчуття порожнечі в шлунку. Всі ці симптоми вирішилися протягом 24 годин з моменту введення препарату. Одному пацієнтові помилково методом тривалої інфузії була введена надмірна доза октреотида 250 мкг / год (замість 25 мкг / год), що не супроводжувалося побічними ефектами. При гострому передозуванні не було відмічено будь-яких небезпечних для життя реакцій. Лікування: симптоматична терапія.

Умови зберігання

У сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25С. Чи не заморожувати. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності

2 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.

Діюча речовина

октреотід

Похожее видео

Дополнительная информация

Октреотид р-р для в/вен.и п/кожн. введ.50 мкг/мл 1мл ампулы 10 шт производит Натива, страна производства Россия. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Сандостатин ампулы 0,1мг/мл 1 мл 5 шт. упак., Сандостатин Лар микросферы д/сусп. для в/м введ .20 мг 5 мл флаконы 1шт. упак., Сандостатин Лар микросферы д/сусп. для в/м введ .30 мг 5 мл флаконы 1шт. упак., Сандостатин Лар микросферы д/сусп. для в/м введ .10 мг 5 мл флаконы 1шт. упак., Октретекс ампулы 0,1 мг/мл 1 мл, 5 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Октреотид р-р для в/вен.и п/кожн. введ.50 мкг/мл 1мл ампулы 10 шт в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!