Купить Октреотид-Лонг микросферы д/пригот суспензии для в/м введ пролонг флакон флакон 20 мг

Фармакологическое действие

Октреотид-лонг представляет собой лекарственную форму октреотида длительного действия для внутримышечного введения, которая обеспечивает поддержание стабильных терапевтических концентраций октреотида в крови в течение 4-х недель. Октреотид – синтетический октапептид, производное естественного гормона соматостатина, обладающий сходными с ним фармакологическими эффектами, но значительно большей продолжительностью действия. Октреотид подавляет патологически повышенную секрецию гормона роста (ГР), а также пептидов и серотонина, продуцируемых в гастро-энтеро-панкреатической эндокринной системе. У здоровых лиц октреотид, подобно соматостатину, подавляет секрецию ГР, вызываемую аргинином, физической нагрузкой и инсулиновой гипогликемией; секрецию инсулина, глюкагона, гастрина и других пептидов гастро-энтеро- панкреатической эндокринной системы, вызываемую приемом пищи, а также секрецию инсулина и глюкагона, стимулируемую аргинином; секрецию тиреотропина, вызываемую тиреолиберином. Подавляющее действие на секрецию ГР у октреотида, в отличие от соматостатина, выражено в значительно большей степени, чем на секрецию инсулина. Введение октреотида не сопровождается феноменом гиперсекреции гормонов по механизму отрицательной обратной связи. У больных акромегалией введение октреотида обеспечивает в подавляющем большинстве случаев стойкое снижение уровня ГР и нормализацию концентрации инсулиноподобного фактора роста 1 (ИФР-1). У пациентов с акромегалией октреотид существенно уменьшает выраженность таких симптомов, как головная боль, повышенное потоотделение, парестезии, усталость, боли в костях и суставах, периферическую нейропатию. У больных с аденомой гипофиза, секретирующей ГР, приводит к уменьшению размеров опухоли. При карциноидных опухолях применение препарата приводит к уменьшению выраженности симптомов заболевания, в первую очередь таких, как «приливы» и диарея. Во многих случаях клиническое улучшение сопровождается снижением 3 концентрации серотонина в плазме и экскреции 5-гидроксииндолуксусной кислоты с мочой. При опухолях, характеризующихся гиперпродукцией вазоактивного интестинального пептида (ВИП), применение октреотида приводит к уменьшению тяжелой секреторной диареи, характерной для данного состояния, что, в свою очередь, улучшает качество жизни больного. Одновременно происходит уменьшение сопутствующих нарушений электролитного баланса, например, гипокалиемии, что позволяет отменить энтеральное и парентеральное введение жидкости и электролитов. По данным компьютерной томографии у больных происходит замедление или остановка прогрессирования роста опухоли, и даже уменьшение ее размеров, особенно метастазов в печень. Клиническое улучшение обычно сопровождается уменьшением (вплоть до нормальных значений) концентрации ВИП в плазме. При глюкагономах применение октреотида приводит к заметному уменьшению некротизирующей мигрирующей сыпи, которая характерна для данного состояния. Октреотид не оказывает сколько-нибудь существенного влияния на выраженность сахарного диабета, часто наблюдающегося при глюкагономах, и обычно не приводит к снижению потребности в инсулине или пероральных гипогликемических препаратах. У больных, страдающих диареей, препарат вызывает ее уменьшение, что сопровождается повышением массы тела. При применении октреотида происходит быстрое снижение концентрации глюкагона в плазме, однако при длительном лечении этот эффект не сохраняется. Симптоматическое улучшение остается стабильным длительное время. При гастриномах (синдроме Золлингера-Эллисона) препарат, применяемый в качестве монотерапии или в комбинации с блокаторами H2-гистаминовых рецепторов и ингибиторами протонного насоса, снижает образование соляной кислоты в желудке и приводит к клиническому улучшению, в том числе и в отношении диареи. При введении октреотида происходит уменьшение выраженности симптомов, связанных с синтезом пептидов опухолью, в том числе «приливов». В некоторых случаях отмечается снижение концентрации гастрина в плазме. 4 У больных с инсулиномами октреотид уменьшает содержание иммунореактивного инсулина в крови. У больных с операбельными опухолями октреотид может обеспечить восстановление и поддержание нормогликемии в предоперационном периоде. У больных с неоперабельными доброкачественными и злокачественными опухолями контроль гликемии может улучшаться и без одновременного продолжительного снижения концентрации инсулина в крови. У больных с редко встречающимися опухолями, гиперпродуцирующими рилизинг- фактор гормона роста (соматолибериномами), октреотид снижает симптомы акромегалии, что связано с подавлением секреции рилизинг-фактора гормона роста и самого ГР. Таким образом, в последующем происходит уменьшение размеров гипофиза, которые до начала лечения были увеличены. У больных гормонорезистентным раком предстательной железы (ГР РПЖ) увеличивается пул нейроэндокринных клеток, экспрессирующих соматостатиновые рецепторы, аффинные к октреотиду (SS2 и SS5 типов), что определяет чувствительность опухоли к октреотиду. Применение октреотида в комплексе с дексаметазоном на фоне андрогенной блокады (медикаментозная или хирургическая кастрация) у больных ГР РПЖ восстанавливает чувствительность к гормональной терапии и приводит к снижению простатического специфического антигена (ПСА) более чем у 50 % пациентов. У больных ГР РПЖ с метастазами в кости данная терапия сопровождается выраженным и длительным обезболивающим эффектом, улучшается качество жизни.???????

Октреотид-Лонг микросферы д/пригот суспензии для в/м введ пролонг флакон флакон 20 мг инструкция на украинском

Латинское название	Форма выпуска
Фармакологическое действие	Показания
Противопоказания	Применение при беременности и кормлении грудью
Особые указания	Состав
Способ применения и дозы	Побочные действия
Лекарственное взаимодействие	Передозировка
Условия хранения	Действующее вещество

латинська назва

OCTREOTIDE-LONG

Форма випуску

Ліофілізат для приготування розчину для внутрішньом'язового введення пролонгованої дії

Фармакологічна дія

Октреотід-лонг є лікарською формою октреотида тривалої дії для внутрішньом'язового введення, яка забезпечує підтримання стабільних терапевтичних концентрацій октреотида в крові протягом 4-х тижнів. Октреотід - синтетичний октапептид, похідне природного гормону соматостатину, він має подібні з ним фармакологічні ефекти, але значно більшою тривалістю дії. Октреотід пригнічує патологічно підвищену секрецію гормону росту (ГР), а також пептидів і серотоніну, що продукуються в гастро-ентеро-панкреатичної ендокринної системи. У здорових осіб октреотид, подібно соматостатину, пригнічує секрецію ГР, спричинену аргініном, фізичним навантаженням та інсуліновою гіпоглікемією; секрецію інсуліну, глюкагону, гастрину та інших пептидів гастро-ентеро панкреатичної ендокринної системи, що спричинюється прийомом їжі, а також секрецію інсуліну і глюкагону, що стимулюється аргініном; секрецію тиреотропіну, що спричинюється тиреоліберином. Переважна дія на секрецію ГР у октреотида, на відміну від соматостатину, виражено в значно більшому ступені, ніж на секрецію інсуліну. Введення октреотиду не супроводжується феноменом гіперсекреції гормонів за механізмом негативного зворотного зв'язку. У хворих на акромегалію введення октреотиду забезпечує в переважній більшості випадків стійке зниження рівня ГР і нормалізацію концентрації інсуліноподібного чинника зростання 1 (ІФР-1). У пацієнтів з акромегалію октреотид істотно зменшує вираженість таких симптомів, як головний біль, підвищене потовиділення, парестезії, втома, болі в кістках і суглобах, периферична нейропатія. У хворих з аденомою гіпофіза, секретирующие ГР, призводить до зменшення розмірів пухлини. При карциноїдних пухлинах застосування препарату призводить до зменшення вираженості симптомів захворювання, в першу чергу таких, як «припливи» і діарея. У багатьох випадках клінічне поліпшення супроводжується зниженням 3 концентрації серотоніну в плазмі і екскреції 5-гідроксііндолоцтової кислоти з сечею. При пухлинах, що характеризуються гіперпродукцією вазоактивного інтестинального пептиду (ВІП), застосування октреотиду призводить до зменшення тяжкої секреторної діареї, характерної для даного стану, що, в свою чергу, покращує якість життя хворого. Одночасно відбувається зменшення супутніх порушень електролітного балансу, наприклад, гіпокаліємії, що дозволяє скасувати ентеральне і парентеральне введення рідини і електролітів. За даними комп'ютерної томографії у хворих відбувається уповільнення або припинення прогресування росту пухлини, і навіть зменшення її розмірів, особливо метастазів у печінку. Клінічне покращання звичайно супроводжується зменшенням (аж до нормальних значень) концентрації ВІП в плазмі. При глюкагономах застосування октреотиду призводить до помітного зменшення некротизуючого мігруючого висипу, яка характерна для даного стану. Октреотід не робить скільки-небудь істотного впливу на вираженість цукрового діабету, який часто спостерігається при глюкагономах, і зазвичай не призводить до зниження потреби в інсуліні або пероральних гіпоглікемічних препаратах. У хворих, які страждають на діарею, препарат викликає її зменшення, що супроводжується підвищенням маси тіла. При застосуванні октреотиду відбувається швидке зниження концентрації глюкагону в плазмі, однак при тривалому лікуванні цей ефект не зберігається. Симптоматичне поліпшення залишається стабільним тривалий час. При гастриномах (синдромі Золлінгера-Еллісона) препарат, який застосовується в якості монотерапії або в комбінації з блокаторами H2-гістамінових рецепторів і інгібіторами протонного насоса, знижує утворення соляної кислоти в шлунку і призводить до клінічного поліпшення, в тому числі і щодо діареї. При введенні октреотида відбувається зменшення вираженості симптомів, пов'язаних з синтезом пептидів пухлиною, у тому числі «припливів». У деяких випадках відзначається зниження концентрації гастрину в плазмі. 4 У хворих з інсуліномами октреотид зменшує вміст імунореактивного інсуліну в крові. У хворих з операбельними пухлинами октреотид може забезпечити відновлення і підтримку нормоглікемії в передопераційному періоді. У хворих з неоперабельними доброякісними і злоякісними пухлинами контроль глікемії може поліпшуватися і без одночасного тривалого зниження концентрації інсуліну в крові. У хворих рідко спостерігаються пухлини, гіперпродукують рілізінг- фактор гормону росту (соматолібериномами), октреотид знижує симптоми акромегалії, що пов'язано з пригніченням секреції рилізинг-фактора гормону росту і самого ГР. Таким чином, в подальшому відбувається зменшення розмірів гіпофіза, які до початку лікування були збільшені. У хворих гормонорезистентними раком передміхурової залози (ГР РПЖ) збільшується пул нейроендокринних клітин, що експресують соматостатінових рецептори, аффінниє до октреотиду (SS2 і SS5 типів), що визначає чутливість пухлини до октреотиду. Застосування октреотиду в комплексі з дексаметазоном на тлі андрогенної блокади (медикаментозна або хірургічна кастрація) у хворих ГР РПЖ відновлює чутливість до гормональної терапії і призводить до зниження простатичного специфічного антигену (ПСА) більш ніж у 50% пацієнтів. У хворих ГР РПЖ з метастазами в кістки дана терапія супроводжується вираженим і тривалим знеболюючим ефектом, поліпшується якість життя. ???????

показання

Октреотід є засобом патогенетичної терапії при пухлинах, активно експресують рецептори до соматостатину.

У терапії акромегалії:

коли адекватний контроль проявів захворювання здійснюється за рахунок підшкірного введення октреотиду; при відсутності достатнього ефекту від хірургічного лікування і променевої терапії; для підготовки до хірургічного лікування; для лікування між курсами променевої терапії до розвитку стійкого ефекту; у неоперабельних хворих. У терапії ендокринних пухлин шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і підшлункової залози: карциноїдні пухлини з явищами карциноїдного синдрому; інсуліноми; ВІПоми; гастриноми (синдром Золлінгера-Еллісона); глюкагономах (для контролю гіпоглікемії у передопераційний період, а також для підтримуючої терапії); соматолібериноми (пухлини, що характеризуються гіперпродукцією рілізінг- фактора гормону росту).

У терапії гормонорезистентними раку передміхурової залози: у складі комбінованої терапії на тлі хірургічної або медикаментозної кастрації.

Протипоказання

Підвищена чутливість до октреотиду або інших компонентів препарату.

З обережністю: Холелітіаз, цукровий діабет.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Досвід застосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування відсутня, тому цій категорії хворих препарат призначають тільки в разі крайньої необхідності.

особливі вказівки

При пухлинах гіпофіза, що секретують ГР, необхідно пильне спостереження за хворими, так як можливе збільшення розмірів пухлини з розвитком таких серйозних ускладнень, як звуження полів зору. У цих випадках слід розглянути необхідність застосування інших методів лікування. У 15-30% хворих, які отримують октреотид п / к протягом тривалого часу, можлива поява каменів у жовчному міхурі. Поширеність в загальній популяції (вік 40-60 років) становить 5-20%. Досвід тривалого лікування октреотидом пролонгованої дії хворих на акромегалію, з нейроендокринними пухлинами ЖКT і підшлункової залози свідчить про те, що октреотид пролонгованої дії в порівнянні з октреотидом короткого дії не призводить до підвищення частоти утворення каменів жовчного міхура. Проте, рекомендується проведення УЗД жовчного міхура перед початком лікування октреотида-лонг ФС і приблизно кожні 6 місяців в процесі лікування. Камені в жовчному міхурі, якщо все-таки вони виявляються, як правило, безсимптомні. У хворих на цукровий діабет 1 типу Октреотід-лонг ФС може впливати на обмін глюкози і, отже, знижувати потребу під вводиться інсуліні. Для пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу і пацієнтів без супутнього порушення вуглеводного обміну підшкірні ін'єкції октреотиду можуть призводити до постпрандіальної глікемії. У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати концентрацію глюкози крові і в разі необхідності коригувати гіпоглікемічну терапію.

У хворих з інсуліномами на тлі лікування октреотидом може відзначатися збільшення вираженості і тривалості гіпоглікемії (це пов'язано з більш вираженим переважною впливом на секрецію ГР і глюкагону, ніж на секрецію інсуліну, а також з меншою тривалістю інгібуючого впливу на секрецію інсуліну). Показано систематичне спостереження за цими хворими.

У деяких пацієнтів октреотид може змінювати абсорбцію жирів в кишечнику. На тлі застосування октреотиду відзначається зниження вмісту ціанокобаламіну (вітаміну В12) і відхилення від норми показників тесту всмоктування ціанокобаламіну (тест Шіллінга).

У пацієнтів з дефіцитом вітаміну В12 в анамнезі при застосуванні октреотиду рекомендується контролювати вміст ціанокобаламіну.

До призначення октреотиду хворі повинні пройти УЗД жовчного міхура. Під час лікування октреотидом-лонг ФС слід проводити повторні УЗД жовчного міхура, переважно, з інтервалами 6-12 місяців. Якщо камені жовчного міхура виявлені ще до початку лікування, необхідно оцінити потенційні переваги терапії октреотида-лонг ФС в порівнянні з можливим ризиком, пов'язаним з наявністю жовчних каменів. В даний час немає будь-яких свідчень того, що октреотид пролонгованої дії несприятливо впливає на перебіг або прогноз вже наявної жовчнокам'яної хвороби.

Ведення хворих, у яких камені жовчного міхура утворюються в процесі лікування октреотида-лонг ФС

а) Безсимптомні камені жовчного міхура.

Застосування октреотиду-лонг ФС можна припинити або продовжити - відповідно до оцінки співвідношення користь / ризик. У будь-якому випадку не потрібно ніяких інших заходів, окрім продовження проведення оглядів, зробивши їх, при необхідності, більш частими.

б) Камені жовчного міхура з клінічною симптоматикою.

Застосування октреотиду-лонг ФС можна припинити або продовжити - відповідно до оцінки співвідношення користь / ризик. У будь-якому випадку хворого слід лікувати так само, як і в інших випадках жовчнокам'яної хвороби з клінічними проявами.

Застосування у дітей

Існує обмежений досвід застосування у дітей

Вплив на здатність керувати трансп. пор. і хутро.: На сьогоднішній день немає даних про вплив октреотида на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами.

склад

Октреотида ацетат в перерахуванні на октреотид 20,0 мг

Допоміжні речовини:

DL-молочної та гліколевої кислот сополимер 560,0 мг

D-Маннитол 85,0 мг

Кармеллоза натрію 30,0 мг

Полісорбат-80 2,0 мг

Розчинник для приготування суспензії - Маннит, розчин 0,8%

Склад на 1 мл:

D-Маннитол 8,0 мг

Вода для ін'єкцій до 1,0 мл

Спосіб застосування та дози

Препарат «Октреотід-лонг» слід вводити тільки глибоко внутрішньом'язово, в сідничний м'яз. При повторних ін'єкціях ліву і праву сторони слід чергувати. Суспензію слід готувати безпосередньо перед ін'єкцією. У день ін'єкції флакон з препаратом і ампулу з розчинником можна тримати при кімнатній температурі. При акромегалії для вирішення питання щодо переносимості і ефективності тривалого лікування октреотида-лонг рекомендується попередньо провести 3-х денну пробу з підшкірним введенням октреотиду (300 мкг / добу). Зниження рівня ІФР-1 в крові більше 60% від вихідного (при відсутності ознак непереносимості) буде вказувати на хороший прогноз застосування препарату в якості тривалої первинної або вторинної фармакотерапії. Для пацієнтів, менш чутливих до препарату, стартова доза повинна бути вище. Для резистентної групи хворих рекомендується хірургічне втручання. У разі нерадикальної аденомектоміі 3-х денна проба з підшкірним введенням підвищує чутливість до подальшої лікарської терапії. Для хворих, у яких п / к введення октреотиду забезпечує адекватний контроль проявів захворювання, рекомендована початкова доза препарату «Октреотід-лонг» становить 20 мг кожні 4 тижні протягом 3-х місяців. Починати лікування октреотида-лонг можна на наступний день після останнього п / к введення розчину октреотиду. Надалі дозу препарату коригують з урахуванням концентрації в сироватці ГР і ІФР-1, а також клінічних симптомів. Якщо після 3-х місяців лікування не вдалося досягти адекватного клінічного і біохімічного ефекту (зокрема, якщо концентрація ГР залишається вище 2,5 мкг / л), дозу можна збільшити до 30 мг, що вводяться кожні 4 тижні. У тих випадках, коли після 3-х місяців лікування препаратом «Октреотід-лонг» в дозі 20 мг відзначається стійке зменшення сироватковоїконцентрації ГР нижче 1 мкг / л, нормалізація концентрації ІФР-1 і зникнення оборотних симптомів акромегалії, можна зменшити дозу октреотиду-лонг до 10 мг. Однак у цих хворих, які отримують відносно невелику дозу октреотиду-лонг, слід продовжувати ретельно контролювати сироваткові концентрації ГР і ІФР-1, а також симптоми захворювання. Пацієнтам, які отримують стабільну дозу препарату, визначення концентрацій ГР і ІФР-1 слід проводити кожні 6 місяців. При ендокринних пухлинах ШКТ і підшлункової залози для хворих, у яких п / к введення октреотиду забезпечує адекватний контроль проявів захворювання, рекомендована початкова доза октреотиду-лонг становить 20 мг кожні 4 тижні. Підшкірне введення октреотиду слід продовжувати ще в 7 протягом 2-х тижнів після першого введення октреотиду-лонг. Для хворих, які не отримували раніше октреотид п / к, рекомендується починати лікування саме з п / к введення октреотиду в дозі 100 мкг 3 рази / добу протягом відносно короткого періоду часу (приблизно 2 тижні) з метою оцінки його ефективності і загальної переносимості. Тільки після цього призначають Октреотід-лонг за вищенаведеною схемою. У разі, коли терапія октреотида-лонг протягом 3-х місяців забезпечує адекватний контроль клінічних проявів і біологічних маркерів захворювання, можливо знизити дозу октреотиду-лонг до 10 мг, призначуваних кожні 4 тижні. У тих випадках, коли після 3-х місяців лікування октреотида-лонг вдалося досягти лише часткового поліпшення, дозу препарату можна збільшити до 30 мг кожні 4 тижні. На тлі лікування октреотида-лонг в окремі дні можливе посилення клінічних проявів, характерних для ендокринних пухлин шлунково-кишкового тракту і підшлункової залози. У цих випадках рекомендується додаткове п / к введення розчину октреотиду в дозі, яку застосовували до початку лікування октреотида-лонг. Це може відбуватися, головним чином, в перші 2 місяці лікування, поки не досягнуті терапевтичні концентрації октреотиду в плазмі. При гормонорезистентними раку передміхурової залози рекомендована початкова доза препарату «Октреотід-лонг» становить 20 мг кожні 4 тижні протягом 3-х місяців. Надалі дозу препарату коригують з урахуванням динаміки концентрації простатоспеціфіческого антигену (ПСА) в сироватці, а також клінічних симптомів. Якщо після 3-х місяців лікування не вдалося досягти адекватного клінічного і біохімічного ефекту (зниження ПСА), дозу можна збільшити до 30 мг, що вводяться кожні 4 тижні. Лікування октреотида-лонг поєднують із застосуванням дексаметазону, який призначають всередину за наступною схемою: 4 мг на добу протягом 1 місяця, потім 2 мг на добу протягом 2 тижнів, потім 1 мг на добу (підтримуюча доза). Лікування хворих, яким раніше проводили медикаментозну антиандрогенну терапію, поєднують із застосуванням аналога гонадотропін-рилізинг гормону (ГнРГ). При цьому ін'єкцію аналога ГнРГ (пролонгованої форми) проводять 1 раз в 4 тижні. Пацієнтам, які отримують Октреотід-лонг, визначення концентрацій ПСА слід проводити щомісяця. У хворих з порушенням функції нирок, печінки і у пацієнтів літнього віку немає необхідності коригувати режим дозування октреотиду-лонг.

Побічні дії

Критерії оцінки частоти розвитку небажаних реакцій: дуже часто (> 1/10); часто (≥1 / 100,

Місцеві реакції: часто при в / м введенні можливі біль, рідше припухлість і висипання в місці ін'єкції (як правило, слабо виражені, нетривалі).

З боку травної системи: часто - спастичний біль в животі, здуття живота, надлишкове газоутворення, рідке випорожнення, діарея; іноді - холецистит; рідко - нудота, блювота, утворення каменів в жовчному міхурі, стеаторея. Хоча виділення жиру з калом може зростати, немає вказівок на те, що тривале лікування октреотидом може призводити до порушення всмоктування (мальабсорбції). У рідкісних випадках - явища, що нагадують гостру кишкову непрохідність: прогресуюче здуття живота, виражений біль в епігастральній ділянці, напруження черевної стінки. Повідомлялося про поодинокі випадки гострого панкреатиту, що розвинувся в перші години або дні п / к застосування октреотиду. При тривалому застосуванні відзначалися випадки панкреатиту, пов'язаного з холелітіазом.

Є окремі повідомлення про розвиток порушень функції печінки (гострий гепатит без холестазу з нормалізацією показників трансаміназ після відміни октреотиду); повільний розвиток гіпербілірубінемії, що супроводжується підвищенням показників лужної фосфатази, гамма-глутамілтрансферази.

З боку ендокринної системи: в окремих випадках може розвинутися стійка гіперглікемія, гіпоглікемії.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: иногда - брадикардия, тахикардия.

Со стороны дыхательной системы: очень редко - одышка.

Аллергические реакции: редко - гиперчувствительность, сыпь; очень редко - анафилаксия.

Прочие: в редких случаях сообщалось о временном выпадении волос после введения октреотида.

лікарська взаємодія

Октреотид уменьшает всасывание из кишечника циклоспорина и замедляет всасывание циметидина.

При одновременном применении октреотида и бромокриптина биодоступность последнего повышается.

Имеются литературные данные о том, что аналоги соматостатина могут уменьшать метаболический клиренс веществ, метаболизирующихся ферментами цитохрома Р450, что может быть вызвано супрессией ГР. Поскольку невозможно исключить подобные эффекты октреотида, препараты, метаболизирующиеся ферментами системы цитохрома Р450 и имеющие узкий терапевтический диапазон доз (например, хинидин и терфенадин) следует назначать с осторожностью.

Передозування

По известным данным, при применении октреотида в дозе 90 мг каждые 2 недели у больных со злокачественными новообразованиями не было отмечено каких-либо нежелательных явлений.

При одноразовому в / в болюсному октреотида в дозі 1 мг дорослому пацієнту описані такі симптоми, як короткочасна брадикардія, "припливи" крові до обличчя, спастичний біль в животі, діарея, відчуття порожнечі в шлунку і нудота. Всі описані симптоми вирішилися протягом 24 годин після введення препарату.

Лікування: симптоматичне.

Умови зберігання

В захищеному від світла місці при температурі від 2 до 8 ° С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Діюча речовина

октреотід

Дополнительная информация

Октреотид-Лонг микросферы д/пригот суспензии для в/м введ пролонг флакон флакон 20 мг производит Натива, страна производства Россия. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Октреотид-Лонг микросферы д/пригот суспензии для в/м введ пролонг флакон флакон 20 мг в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!