Купить Нипертен таблетки 10 мг, 30 шт.

НИПЕРТЕН  - селективный бета1-адреноблокатор, без собственной симпатомиметической активности, не обладает мембраностабилизирующим действием. Снижает активность ренина плазмы крови, уменьшает потребность миокарда в кислороде, уменьшает ЧСС (в покое и при нагрузке). Оказывает гипотензивное, антиаритмическое и антиангинальное действие. Блокируя в невысоких дозах ?1-адренорецепторы сердца, уменьшает стимулированное катехоламинами образование цАМФ из АТФ, снижает внутриклеточный ток ионов кальция, оказывает отрицательное хроно-, дромо-, батмо- и инотропное действие, снижает AV-проводимость и возбудимость.

При превышении терапевтической дозы оказывает бета2-адреноблокирующее действие.

В начале применения препарата в первые 24 ч ОПСС увеличивается (в результате реципрокного возрастания активности ?-адренорецепторов и устранения стимуляции ?2-адренорецепторов), через 1-3 сут возвращается к исходному уровню, а при длительном применении - снижается. Гипотензивный эффект связан с уменьшением минутного объема крови, симпатической стимуляции периферических сосудов, восстановлением чувствительности в ответ на снижение АД и влиянием на ЦНС. При артериальной гипертензии терапевтический эффект наступает через 2-5 дней, стабильное действие отмечается через 1-2 месяца.

Антиангинальный эффект обусловлен уменьшением потребности миокарда в кислороде в результате урежения ЧСС и снижения сократимости миокарда, удлинением диастолы, улучшением перфузии миокарда. За счет повышения конечного диастолического давления в левом желудочке и увеличения растяжения мышечных волокон желудочков может повышаться потребность в кислороде, особенно у больных с хронической сердечной недостаточностью.

Антиаритмический эффект обусловлен устранением аритмогенных факторов (тахикардии, повышенной активности симпатической нервной системы, увеличенного содержания цАМФ, артериальной гипертензии), уменьшением скорости спонтанного возбуждения синусового и эктопического водителей ритма и замедлением AV проведения (преимущественно в антеградном и, в меньшей степени, в ретроградном направлении через AV-узел) и по дополнительным путям.

При применении в средних терапевтических дозах, в отличие от неселективных бета-адреноблокаторов, оказывает менее выраженное влияние на органы, содержащие ?2-адренорецепторы (поджелудочная железа, скелетные мышцы, гладкая мускулатура периферических артерий, бронхов и матки), и на углеводный обмен; не вызывает задержки ионов натрия в организме; выраженность атерогенного действия не отличается от действия пропранолола.

Таблетки.

30 шт.

НІПЕРТЕН - селективний бета 1 адреноблокатор, без власної симпатоміметичної активності, не володіє мембраностабілізуючу дію. Знижує активність реніну плазми крові, зменшує потребу міокарда в кисні, зменшує ЧСС (у спокої і при навантаженні). Надає гіпотензивну, антиаритмічну та антиангінальну дію. Блокуючи в невисоких дозах? 1-адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламинами освіту цАМФ з АТФ, знижує внутрішньоклітинний струм іонів кальцію, чинить негативний хроно-, дромо-, батмо- і інотропну дію, знижує AV-провідність і збудливість.

При перевищенні терапевтичної дози надає бета2-адреноблокуючу дію.

На початку застосування препарату в перші 24 год ОПСС збільшується (в результаті реципрокного зростання активності адреноблокатори і усунення стимуляції? 2-адренорецепторів), через 1-3 діб повертається до початкового рівня, а при тривалому застосуванні - знижується. Гіпотензивний ефект пов'язаний із зменшенням хвилинного об'єму крові, симпатичної стимуляції периферичних судин, відновленням чутливості у відповідь на зниження артеріального тиску і впливом на ЦНС. При артеріальній гіпертензії терапевтичний ефект настає через 2-5 днів, стабільна дія наголошується через 1-2 місяці.

Антиангінальний ефект обумовлений зменшенням потреби міокарда в кисні в результаті уражень ЧСС і зниження скоротливості міокарда, подовженням діастоли, поліпшенням перфузії міокарда. За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку і збільшення розтягування м'язових волокон шлуночків може збільшитись потреба в кисні, особливо у хворих з хронічною серцевою недостатністю.

Антиаритмічний ефект обумовлений усуненням аритмогенних факторів (тахікардії, підвищеній активності симпатичної нервової системи, збільшеного вмісту цАМФ, артеріальної гіпертензії), зменшенням швидкості спонтанного порушення синусового і ектопічного водіїв ритму і уповільненням AV проведення (переважно в антеградном і, в меншій мірі, в ретроградним напрямку через AV-вузол) і по додаткових шляхах.

При застосуванні в середніх терапевтичних дозах, на відміну від неселективних бета-блокаторів, чинить менший вплив на органи, що містять? 2-адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки), і на вуглеводний обмін; не викликає затримки іонів натрію в організмі; вираженість атерогенного дії не відрізняється від дії пропранололу.

- артеріальна гіпертензія;

- ІХС: профілактика нападів стенокардії напруги;

- хронічна серцева недостатність.

- шок (в т.ч. кардіогенний);

- колапс;

- набряк легенів;

- гостра серцева недостатність;

- хронічна серцева недостатність в стадії декомпенсації;

- AV-блокада II і III ступеня;

- синоатріальна блокада;

- Протипоказання;

- виражена брадикардія;

- стенокардія Принцметала;

- кардіомегалія (без ознак серцевої недостатності);

- артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 100 мм рт.ст., особливо при інфаркті міокарда);

- важкі форми бронхіальної астми та ХОЗЛ в анамнезі;

- одночасний прийом інгібіторів МАО (за винятком МАО типу В);

- пізні стадії порушення периферичного кровообігу;

- хвороба Рейно;

- феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів);

- метаболічний ацидоз;

- вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);

- підвищена чутливість до компонентів препарату;

- підвищена чутливість до інших бета-адреноблокатори.

З обережністю слід застосовувати препарат при печінковій недостатності, при хронічній нирковій недостатності, міастенії, тиреотоксикозі, цукровому діабеті, AV-блокаді I ступеня, при депресії (в т.ч. в анамнезі), псоріазі, алергічних реакціях (в анамнезі), у пацієнтів похилого віку.

Застосування при вагітності та в період лактації можливо в тому випадку, коли очікувана користь терапії для матері перевищує ризик розвитку побічних ефектів у плода або немовляти.

Слід мати на увазі, що препарат здатний викликати внутрішньоутробну затримку плода, гіпоглікемію, брадикардію.

Даних про виділення бісопрололу з грудним молоком немає. Тому при необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити.

Слід контролювати стан пацієнтів, які отримують Ніпертен: вимір ЧСС і АТ (на початку лікування - щодня, потім - 1 раз на 3-4 місяці), проведення ЕКГ, визначення рівня глюкози в крові у хворих на цукровий діабет (1 раз на 4-5 місяців ). У пацієнтів похилого віку рекомендується контролювати функцію нирок (1 раз на 4-5 місяців). Слід навчити пацієнта методиці підрахунку ЧСС і проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд. / Хв.
Перед початком лікування рекомендується проводити дослідження функції зовнішнього дихання у пацієнтів з обтяженим бронхолегеневої анамнезом.
Приблизно у 20% хворих на стенокардію бета-адреноблокатори неефективні. Основні причини - виражений коронарний атеросклероз з низьким порогом ішемії (ЧСС менше 100 уд. / Хв) і підвищений кінцевий діастолічний об'єм лівого шлуночка, що порушує субендокардіальний кровотік.
У курців ефективність бета-блокаторів нижче.
Пацієнти, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати, що на тлі лікування можливе зменшення продукції слізної рідини.
При застосуванні препарату у пацієнтів з феохромоцитомою є ризик розвитку парадоксальної артеріальної гіпертензії (якщо попередньо досягнута ефективна альфа-адреноблокади).
При тиреотоксикозі бісопролол може замаскувати певні клінічні ознаки тиреотоксикозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна у хворих з тиреотоксикозом протипоказана, оскільки можливе посилення симптомів.
При цукровому діабеті може маскувати тахікардію, викликану гіпоглікемією. На відміну від неселективних бета-блокаторів практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози в крові до нормального рівня.
При одночасному застосуванні клонідину його прийом може бути припинений лише через кілька днів після відміни препарату Ніпертен.
Можливе посилення вираженості реакції підвищеної чутливості і відсутність ефекту від звичайних доз епінефрину на фоні обтяжливого алергологічного анамнезу.
У разі необхідності проведення планового хірургічного лікування припинення прийому препарату проводять за 48 год до початку загальної анестезії. Якщо хворий прийняв препарат перед хірургічним втручанням, йому слід підібрати лікарський засіб для загальної анестезії з мінімально негативну інотропну дію.
Реципрокную активацію блукаючого нерва можна усунути в / в введенням атропіну (1-2 мг).
Лікарські засоби, що знижують запаси катехоламінів (в т.ч. резерпін), можуть посилити дію бета-блокаторів, тому пацієнтам, які отримують такі поєднання лікарських засобів, потрібне постійне спостереження лікаря на предмет виявлення вираженого зниження артеріального тиску або брадикардії.
Пацієнтам з бронхоспастичними захворюваннями можна призначати кардіоселективні бета-адреноблокатори в разі непереносимості та / або неефективності інших гіпотензивних засобів. Передозування небезпечне розвитком бронхоспазму.
У разі виявлення у пацієнтів похилого віку наростаючої брадикардії (менше 50 уд. / Хв), вираженого зниження артеріального тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт.ст.), AV-блокади, необхідно зменшити дозу або припинити лікування.
Рекомендується припинити терапію при розвитку депресії.
Не можна різко переривати лікування через небезпеку розвитку синдрому відміни (важкої аритмії і інфаркту міокарда). Скасування проводять поступово, знижуючи дозу протягом 2 тижнів і більше (знижують дозу на 25% в 3-4 дні).
Ніпертен слід скасувати перед дослідженням вмісту в крові і сечі катехоламінів, норметанефріна і ванілінміндальной кислоти, титрів антинуклеарних антитіл.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Питання про можливість занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкої реакції, слід вирішувати тільки після оцінки індивідуальної реакції пацієнта на препарат (особливо на початку лікування, в зв'язку з можливістю розвитку запаморочення).

Діючі речовини: бісопрололу фумарат (2: 1) 2,5 мг.

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, карбоксиметилкрохмаль натрію, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Склад плівкової оболонки: гіпромелоза, макрогол, титану діоксид, тальк.

Препарат приймають всередину, вранці натщесерце, не розжовуючи, одноразово.

Артеріальна гіпертензія і ІХС: профілактика нападів стенокардії напруги

Рекомендована доза становить 5 мг 1 раз / сут. При необхідності дозу збільшують до 10 мг 1 раз / сут. Максимальна добова доза - 20 мг.

У пацієнтів з порушенням функції нирок при КК менше 20 мл / хв, або з вираженими порушеннями функції печінки максимальна добова доза - 10 мг.

Корекції дози у пацієнтів літнього віку не потрібна.

Хронічна серцева недостатність

Початок лікування хронічної серцевої недостатності препаратом Ніпертен вимагає обов'язкового проведення спеціального періоду підбору доз. Попередні умови для початку терапії наступні:

- хронічна серцева недостатність без ознак загострення в попередні 6 тижнів;

- практично незмінна базова терапія в попередні 2 тижні;

- лікування оптимальними дозами інгібіторів АПФ (і судинорозширювальних засобів, в разі непереносимості інгібіторів АПФ), діуретиків та, при необхідності, серцевих глікозидів.

Лікування призначають відповідно до зазначеної схемою підбору доз. Можлива індивідуальна реакція пацієнта на призначену терапію, тобто дозу можна збільшувати тільки в разі хорошої переносимості попередньої дози.1 тиждень 1.25 мг 1/2 таблетки 2,5 мг 1 раз / сут.
2 тиждень 2.5 мг 1 раз / сут.
3 тиждень 3.75 мг 1 раз / сут.
4-7 тиждень 5 мг 1 раз / сут.
8-11 тиждень 7.5 мг 1 раз / сут.
12 тиждень і далі 10 мг 1 раз / сут. в якості підтримуючої терапії


Максимальна рекомендована доза препарату Ніпертен становить 10 мг 1 раз / сут. Після початку лікування препаратом у дозі 1.25 мг (1/2 таблетки 2,5 мг) пацієнта слід спостерігати протягом близько 4 год (контроль ЧСС, АТ, порушення провідності на ЕКГ, симптомів погіршення хронічної серцевої недостатності).

Під час періоду підбору доз або після нього може статися тимчасове погіршення перебігу хронічної серцевої недостатності, затримка рідини в організмі, артеріальна гіпотензія або брадикардія. В цьому випадку рекомендується, перш за все, звернути увагу на підбір дози супутньої базисної терапії (оптимізувати дозу діуретика та / або інгібітору АПФ), перед зниженням дози препарату Ніпертен. Лікування препаратом слід переривати тільки в разі крайньої необхідності.

Після стабілізації стану пацієнта слід провести повторне титрування, або продовжити лікування.

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: підвищена стомлюваність, слабкість, запаморочення, головний біль, розлади сну, депресія, неспокій, сплутаність свідомості або короткочасна втрата пам'яті, галюцинації, астенія, міастенія, парестезії в кінцівках (у хворих з «переміжної» кульгавістю і синдромом Рейно), тремор, судоми (в т.ч. литкових м'язів).
З боку органу зору: порушення зору, зменшення секреції слізної рідини, сухість і болючість очей, кон'юнктивіт.
З боку серцево-судинної системи: синусова брадикардія, серцебиття, порушення провідності міокарда, AV блокада (аж до розвитку повної поперечної блокади і зупинки серця), аритмії, ослаблення скоротливості міокарда, розвиток (збільшення) ХСН (набряклість щиколоток, стоп; задишка), зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, прояв ангіоспазму (посилення порушення периферичного кровообігу, похолодання нижніх кінцівок, синдром Рейно), біль у грудях.
З боку травної системи: сухість слизової оболонки порожнини рота, нудота, блювота, біль у животі, запор або діарея, порушення функції печінки (темна сеча, жовтушність склер або шкіри, холестаз), зміни смаку.
З боку дихальної системи: закладеність носа, утруднення дихання при призначенні у високих дозах (втрата селективності) та / або у схильних пацієнтів - ларинго- і бронхоспазм.
З боку ендокринної системи: гіперглікемія (у хворих інсулінонезалежним діабет), гіпоглікемія (у хворих, які отримують інсулін), гіпотиреоїдний стан.
Алергічні реакції: свербіж шкіри, висип, кропив'янка.
З боку шкірних покривів: посилення потовиділення, гіперемія шкіри, екзантема, псоріазоподібні шкірні реакції, загострення симптомів псоріазу, алопеція.
Лабораторні показники: тромбоцитопенія (незвичні кровотечі та крововиливи), агранулоцитоз, лейкопенія, зміна активності ферментів печінки (підвищення АЛТ, ACT, рівня білірубіну, тригліцеридів.
Вплив на плід: внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія.
Інші: біль у спині, артралгія, ослаблення лібідо, зниження потенції, синдром відміни (посилення нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску).

Алергени, які використовуються для імунотерапії, або екстракти алергенів для шкірних проб підвищують ризик виникнення тяжких системних алергічних реакцій або анафілаксії у пацієнтів, які отримують бісопролол.

Йодовмісні рентгеноконтрастні засоби для в / в введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій.

Фенітоїн при в / в введенні, засоби для інгаляційної анестезії (похідні вуглеводнів) підвищують вираженість кардіодепресивної дії бісопрололу і ймовірність зниження артеріального тиску.

Ніпертен змінює ефективність інсуліну і гіпоглікемічних засобів для прийому всередину, маскує симптоми розвивається гіпоглікемії (тахікардію, підвищення артеріального тиску).

Бісопролол знижує кліренс лідокаїну і ксантинів (крім теофіліну) і підвищує їх концентрацію в плазмі крові, особливо у пацієнтів з початково підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння.

Гіпотензивний ефект послаблюють НПЗП (затримка іонів натрію і блокада синтезу простагландину нирками), ГКС і естрогени (затримка іонів натрію).

Серцеві глікозиди, метилдопа, резерпін і гуанфацин, блокатори повільних кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем), аміодарон та інші антиаритмічні засоби підвищують ризик розвитку або посилення брадикардії, AV-блокади, зупинки серця і серцевої недостатності.

Ніфедипін може призводити до значного зниження артеріального тиску.

Діуретики, клонідин, симпатолітики, гідралазин та інші гіпотензивні засоби можуть привести до надмірного зниження артеріального тиску.

Подовжує дію недеполяризуючих міорелаксантів і підвищує антикоагулянтний ефект кумаринів.

Три- та тетрациклічні антидепресанти, антипсихотичні засоби (нейролептики), етанол, седативні і снодійні лікарські засоби посилюють пригнічення центральної нервової.

Не рекомендується одночасне застосування з інгібіторами МАО, через значне посилення гіпотензивної дії, перерва в лікуванні між прийомом інгібіторів МАО і бісопрололу повинен становити не менше 14 днів.

Негідровані алкалоїди ріжків підвищують ризик розвитку порушень периферичного кровообігу.

Ерготамін підвищує ризик розвитку порушення периферичного кровообігу; сульфасалазин підвищує концентрацію бісопрололу в плазмі крові; рифампіцин зменшує.

Симптоми: аритмія, шлуночкова екстрасистолія, виражена брадикардія, AV-блокада, виражене зниження артеріального тиску, хронічна серцева недостатність, ціаноз нігтів пальців або долонь, утруднення дихання, бронхоспазм, запаморочення, непритомність, судоми.

Лікування: промивання шлунка і призначення адсорбуючих засобів. Симптоматична терапія: при розвиненій AV блокаді - в / в введення 1-2 мг атропіну, епінефрину або тимчасова постановка кардіостимулятора при шлуночковій екстрасистолії - лідокаїн (препарати класу IA не застосовуються); при зниженні АТ - пацієнт повинен перебувати в положенні Тренделенбурга; якщо немає ознак набряку легенів - в / в введення плазмозамінних розчинів, при неефективності - введення адреналіну, допаміну, добутаміну (для підтримки хронотропної і інотропної дії і усунення вираженого зниження артеріального тиску); при серцевій недостатності - серцеві глікозиди, діуретики, глюкагон; при судомах - в / в діазепам; при бронхоспазмі - бета 2-адреностимулятори інгаляційно.

Препарат слід зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 ° С.

2 роки.

бісопролол

Нипертен таблетки 10 мг, 30 шт. производит КРКА д.д. Ново место АО, страна производства Словения. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Бидоп таблетки 10 мг, 28 шт., Коронал таблетки 5 мг, 100 шт., Арител таблетки покрыт.плен.об. 10 мг 30 шт., Кординорм Кор таблетки 2,5 мг 30 шт., Бисопролол таблетки покрыт.плен.об. 10 мг 30 шт., Бисопролол таблетки покрыт.плен.об. 2,5 мг 30 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Нипертен таблетки 10 мг, 30 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!