Купить Метопролол-Тева таблетки 100 мг 30 шт.

МЕТОПРОЛОЛ-РАТИОФАРМ является селективным бета-адреноблокатором, действует преимущественно на бета 1 -адренорецепторы сердца («кардиоселективный бета-адреноблокатор») без внутренней симпатомиметической активности и со слабо выраженным мембраностабилизирующим действием.

Обладает антиангинальным, гипотензивным и антиаритмическим действием.

Блокируя в невысоких дозах бета 1 -адренорецепторы сердца, уменьшает стимулированное катехоламинами образование цАМФ из АТФ, снижает внутриклеточный ток ионов кальция , оказывает отрицательное хроно-, дромо-, батмо- и инотропное действие (урежает частоту сердечных сокращений (ЧСС), угнетает проводимость и возбудимость, снижает сократимость миокарда).

Общее периферическое сосудистое сопротивление в начале применения бета-адреноблокаторов (в первые 24 ч после приема внутрь) увеличивается (в результате реципроктного возрастания активности альфа-адренорецепторов и устранении стимуляции бета 1 -адренорецепторов), которое через 1-3 дня возвращается к исходному, а при длительном назначении - снижается.

Гипотензивное действие обусловлено уменьшением сердечного выброса и синтеза ренина, угнетением активности ренин-ангиотензиновой системы (имеет большое значение у больных с исходной гиперсекрецией ренина) и центральной нервной системы, восстановлением чувствительности барорецепторов дуги аорты (не происходит усиления их активности в ответ на снижение артериального давления) и в итоге, уменьшением периферических симпатических влияний. Снижает повышенное артериальное давление (АД) в покое, при физическом напряжении и стрессе.

Гипотензивный эффект развивается быстро (систолическое АД снижается через 15 минут, максимально - через 2 часа) и продолжается в течение 6 часов, диастолическое АД изменяется медленнее: стабильное снижение наблюдается после нескольких недель регулярного приема.

Антиангинальный эффект определяется снижением потребности миокарда в кислороде в результате уменьшения ЧСС (удлинение диастолы и улучшение перфузии миокарда) и сократимости, а также снижением чувствительности миокарда к воздействию симпатической иннервации. Уменьшает число и тяжесть приступов стенокардии и повышает переносимость физической нагрузки.

Антиаритмический эффект обусловлен устранением аритмогенных факторов (тахикардии, повышенной активности симпатической нервной системы, увеличенного содержания цАМФ, артериальной гипертензии), уменьшением скорости спонтанного возбуждения синусового и эктопического водителей ритма и замедлением атриовентрикулярной проводимости (преимущественно в антеградном и, в меньшей степени, в ретроградном направлениях через атриовентрикулярный (AV) узел) и по дополнительным путям.

При суправентрикулярной тахикардии, мерцании предсердий, синусовой тахикардии, при функциональных заболеваниях сердца и гипертиреозе урежает ЧСС или даже может привести к восстановлению синусового ритма. Предупреждает развитие мигрени .

При применении в средних терапевтических дозах, в отличие от неселективных бета-адреноблокаторов, оказывает менее выраженное влияние на органы, содержащие бета 1 -адренорецепторы (поджелудочная железа, скелетные мышцы, гладкая мускулатура периферических артерий бронхов и матки) и на углеводный обмен. При применении в больших дозах (более 100 мг/сут) оказывает блокирующий эффект на оба подтипа бета-адренорецепторов.

Metoprolol-ratiopharm

Таблетки.

У блістері 10 таблеток. В упаковці 3 блістери.

Метопролол-РАТІОФАРМ є селективним бета-адреноблокатором, діє переважно на бета 1 -адренорецептори серця ( «кардіоселективний бета-адреноблокатор») без внутрішньої симпатоміметичної активності і зі слабко вираженим мембраностабілізуючу дію.

Має антиангінальну, гіпотензивну і антиаритмічну дію.

Блокуючи в невисоких дозах бета 1 -адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламинами освіту цАМФ з АТФ, знижує внутрішньоклітинний струм іонів кальцію, чинить негативний хроно-, дромо-, батмо- і інотропну дію (урежает частоту серцевих скорочень (ЧСС), пригнічує провідність і збудливість , знижує скоротність міокарда).

Загальний периферичний судинний опір на початку застосування бета-блокаторів (в перші 24 години після прийому всередину) збільшується (в результаті реціпроктних зростання активності альфа-блокаторів та усунення стимуляції бета 1 -адренорецепторів), яке через 1-3 дні повертається до початкового, а при тривалому застосуванні - знижується.

Гіпотензивну дію обумовлено зменшенням серцевого викиду і синтезу реніну, пригніченням активності ренін-ангіотензинової системи (має велике значення у хворих з вихідною гіперсекрецією реніну) і центральної нервової системи, відновленням чутливості барорецепторів дуги аорти (не відбувається посилення їх активності у відповідь на зниження артеріального тиску) і в підсумку, зменшенням периферичних симпатичних впливів. Знижує підвищений артеріальний тиск (АТ) в спокої, при фізичному напруженні і стресі.

Гіпотензивний ефект розвивається швидко (систолічний артеріальний тиск знижується через 15 хвилин, максимально - через 2 години) і триває протягом 6 годин, діастолічний АТ змінюється повільніше: стабільне зниження спостерігається після кількох тижнів регулярного прийому.

Антиангінальний ефект визначається зниженням потреби міокарда в кисні в результаті зменшення ЧСС (подовження діастоли і поліпшення перфузії міокарда) і скоротливості, а також зниженням чутливості міокарда до впливу симпатичної іннервації. Зменшує число і тяжкість нападів стенокардії і підвищує переносимість фізичного навантаження.

Антиаритмічний ефект обумовлений усуненням аритмогенних факторів (тахікардії, підвищеній активності симпатичної нервової системи, збільшеного вмісту цАМФ, артеріальної гіпертензії), зменшенням швидкості спонтанного порушення синусового і ектопічного водіїв ритму і уповільненням атріовентрикулярної провідності (переважно в антеградном і, в меншій мірі, в ретроградним напрямках через атріовентрикулярний (AV) вузол) і по додаткових шляхах.

При суправентрикулярної тахікардії, мерехтінні передсердь, синусової тахікардії, при функціональних захворюваннях серця і гіпертиреозі урежаєт ЧСС або навіть може привести до відновлення синусового ритму. Попереджає розвиток мігрені.

При застосуванні в середніх терапевтичних дозах, на відміну від неселективних бета-блокаторів, чинить менший вплив на органи, що містять бета 1 -адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій бронхів і матки) і на вуглеводний обмін. При застосуванні у великих дозах (більше 100 мг / добу) надає блокуючий ефект на обидва підтипу бета-блокатори.

- Артеріальна гіпертензія (у вигляді монотерапії або в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами), в т.ч. гіперкінетичний тип.
- Тахікардія.
- Ішемічна хвороба серця: інфаркт міокарда (вторинна профілактика); профілактика нападів стенокардії; наджелудочковая тахікардія; шлуночкова екстрасистолія.

- Підвищена чутливість до метопрололу або до інших компонентів препарату, інших бета-адреноблокатори.
- Серцева недостатність у стадії декомпенсації.
- Кардіогенний шок.
- Синдром слабкості синусового вузла, стенокардія Принцметала.
- Атріовентрикулярна блокада II і III ступеня.
- Синоатріальна блокада.
- Брадикардія (ЧСС до лікування менше, ніж 50 ударів в хвилину).
- Артеріальна гіпотензія (в разі використання при вторинній профілактиці міокарда, систолічний артеріальний тиск менше 100 мм. Рт.ст.).
- Метаболічний ацидоз.
- Пізні стадії і важкі порушення периферичного кровообігу.
- Одночасний прийом інгібіторів МАО.
- Період лактації.
- Вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
- При лікуванні препаратом протипоказане в / в введення таких блокаторів «повільних» кальцієвих каналів, як верапаміл та дилтіазем, або інших антиаритмиков (наприклад, дизопірамід). Виняток становлять хворі, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії.

З особливою обережністю:

- Атріовентрикулярна блокада I ступеня.
- Цукровий діабет з сильними коливаннями рівня цукру в крові (можливість виникнення тяжкого гіпоглікемічного стану).
- Утримання від прийому їжі під час релігійного посту і важке фізичне навантаження (можливе виникнення тяжких гіпоглікемічних станів).
- феохромоцитома.
- Хронічна ниркова і / або печінкова недостатність (при призначенні метопрололу даної категорії хворих потрібен постійний контроль за динамікою функціонального стану печінки і / або нирок).
- Гострий інфаркт міокарда (ЧСС менше 45 уд / хв, інтервал PQ більше 0,25 сек, систолічний артеріальний тиск менше 100 мм рт. Ст.).
- Маніфестний псоріаз або псоріаз в особистому або сімейному анамнезі.
- Хворим з порушенням периферичного кровообігу, включаючи синдром Рейно.
- Хворі, що знаходяться на десенсибилизирующей терапії або з тяжкими алергічними реакціями в анамнезі.
- Бронхіальна астма, хронічна обструктивна хвороба легень (емфізема легенів, хронічний обструктивний бронхіт).
- Тиреотоксикоз.
- Депресія (в т.ч. в анамнезі).
- Вагітність.
- Похилий вік.

У всіх перерахованих випадках лікар повинен ретельно зважувати співвідношення користь / ризик при призначенні препарату.

Під час вагітності (особливо в перші 3 місяці) препарат повинен застосовуватися тільки за суворими показаннями з урахуванням ретельного зважування співвідношення користь / ризик, тому що до теперішнього часу відсутній достатній досвід його застосування при вагітності, особливо, в ранні терміни вагітності.

Якщо вагітні жінки приймали метопролол, то в зв'язку з можливістю появи у новонародженого брадикардії, артеріальної гіпотензії та гіперглікемії лікування припиняють за 48-72 години до настання пологів. Якщо це неможливо, то новонароджений повинен знаходитися під особливо ретельним наглядом протягом 48-72 годин після пологів.

Вплив метопрололу на новонародженого, при годуванні груддю не вивчено, тому жінкам, які приймають препарат, слід припинити годування груддю.

Контроль за хворими, які приймають бета-адреноблокатори, включає регулярне спостереження за ЧСС та АТ, вмістом глюкози в крові у хворих на цукровий діабет (1 раз в 4-5 місяців).

При необхідності для хворих на цукровий діабет дозу інсуліну або гіпоглікемічних засобів, що призначаються всередину, слід підібрати індивідуально.

Слід навчити хворого методикою підрахунку ЧСС і проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд / хв.

При прийомі дози вище 200 мг на добу зменшується кардіоселективні.

При серцевій недостатності лікування метопрололом починають тільки після досягнення стадії компенсації. Можливе посилення вираженості реакцій підвищеної чутливості (на фоні обтяженого алергологічного анамнезу) і відсутність ефекту від введення звичайних доз адреналіну (адреналіну). Може посилити симптоми порушення периферичного артеріального кровообігу.

Відміну препарату проводять поступово, скорочуючи дозу протягом 10 днів. При різкому припиненні лікування може виникнути синдром «відміни» (посилення нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску). Особлива увага при відміні препарату необхідно приділити хворим на стенокардію.

При стенокардії напруги підібрана доза препарату повинна забезпечувати ЧСС в спокої в межах 55-60 уд. / Хв, при навантаженні - не більше 110 уд. / Хв.

Хворі, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати, що на тлі лікування бета-адреноблокаторами можливе зменшення продукції слізної рідини.

Метопролол може маскувати деякі клінічні прояви тиреотоксикозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна у хворих з тиреотоксикозом протипоказана, оскільки здатна посилити симптоматику.

При цукровому діабеті може маскувати тахікардію, викликану гіпоглікемією. На відміну від неселективних бета-блокаторів практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози крові до нормального рівня.

При необхідності призначення пацієнтам з бронхіальною астмою в якості супутньої терапії використовують бета 2 -адреностимулятори; при феохромоцитомі - альфа-адреноблокатори.

При необхідності проведення хірургічного втручання необхідно попередити анестезіолога про проведеної терапії (вибір засобу для загальної анестезії з мінімальною негативною інотропною дією), відміна препарату не рекомендується.

Препарати, що знижують запаси катехоламінів (наприклад, резерпін), можуть посилити дію бета-адреноблокаторів, тому хворі, які приймають такі поєднання препаратів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря на предмет виявлення надмірного зниження артеріального тиску і брадикардії.

Слід проводити особливий контроль за станом хворих з депресивними розладами, які приймають метопролол; в разі розвитку депресії, викликаної прийомом бета-блокаторів, рекомендується припинити терапію.

Під час лікування метопрололом слід носити відповідний одяг, тому що препарат може викликати алергію шкіри до сонячних променів.

У літніх пацієнтів рекомендується здійснювати контроль функції печінки. Корекція режиму дозування потрібна тільки в разі появи у хворих похилого віку наростаючої брадикардії (менше 50 уд. / Хв), вираженого зниження артеріального тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт. Ст.), Атріовентрикулярної блокади, бронхоспазму, шлуночкових аритмій, тяжких порушень функції печінки , іноді необхідно припинити лікування.

Через відсутність достатньої кількості клінічних даних препарат не рекомендується застосовувати у дітей.

В період лікування слід утримуватися від керування автотранспортом і занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, виключити прийом етанолу.

1 таблетка містить: метопрололу тартрат 100 мг.

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, натрію кроскармелоза, коповідон, кремній діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Таблетки приймають внутрішньо з невеликою кількістю рідини, не розжовуючи, з їжею або відразу після їжі. Таблетки можна ділити. Курс лікування не обмежений у часі і залежить від особливостей перебігу захворювання. При необхідності відміни лікування дозу знижують поступово (мінімум протягом 10 днів) під наглядом лікаря.

Артеріальна гіпертензія - початкова добова доза становить 50-100 мг в 1-2 прийоми (вранці та ввечері). При недостатньому терапевтичному ефекті добова доза може бути поступово збільшена до 100-200 мг. Максимальна добова доза 200 мг.

Стенокардія, аритмії, профілактика нападів мігрені - 100-200 мг на добу в два прийоми (вранці та ввечері).

Вторинна профілактика інфаркту міокарда - 200 мг на добу в два прийоми (вранці та ввечері).

Функціональні порушення серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією - 100 мг на добу в два прийоми (вранці та ввечері).

При досягненні терапевтичного ефекту дозу зменшують (під контролем лікаря). Літнім пацієнтам рекомендується починати лікування з 50 мг / добу.

З боку нервової системи: підвищена стомлюваність, слабкість, головний біль, уповільнення швидкості психічних і рухових реакцій; рідко - парестезії в кінцівках (у хворих з переміжною кульгавістю і синдромом Рейно), депресія, неспокій, зниження уваги, сонливість, безсоння, кошмарні сновидіння, сплутаність свідомості або короткочасне порушення пам'яті, м'язова слабкість.

З боку органів чуття: рідко - зниження зору, зниження секреції слізної рідини, сухість і болючість очей, кон'юнктивіт, шум у вухах.

З боку серцево-судинної системи: синусова брадикардія, серцебиття, зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, запаморочення, іноді втрата свідомості); рідко - зниження скоротливості міокарда, тимчасове посилення симптомів хронічної серцевої недостатності (набряки, набряклість стоп і / або нижньої частини гомілок, задишка), аритмії, прояв ангіоспазму (посилення порушення периферичного кровообігу, похолодання нижніх кінцівок, синдром Рейно), порушення провідності міокарда, кардіалгія .

З боку травної системи: нудота, блювота, біль у животі, сухість у роті, діарея, запор, порушення функції печінки, зміна смаку.

З боку шкірних покривів: кропив'янка, свербіж шкіри, висип, загострення псоріазу, псоріазоподібні шкірні реакції, гіперемія шкіри, екзантема, фотодерматоз, посилення потовиділення, оборотна алопеція.

З боку дихальної системи: закладеність носа, утруднення видиху (бронхоспазм при призначенні у високих дозах - втрата селективності і / або у схильних пацієнтів), задишка.

З боку ендокринної системи: гіпоглікемія (у хворих, які отримують інсулін), рідко: гіперглікемія (у хворих на цукровий діабет), гіпотиреоз.

Лабораторні показники: рідко - тромбоцитопенія (незвичні кровотечі та крововиливи), агранулоцитоз, лейкопенія, підвищення активності печінкових ферментів; вкрай рідко - гіпербілірубінемія.

Вплив на плід: можлива внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія.

Інші: біль у спині або суглобах, як і всі бета-адреноблокатори в одиничних випадках може викликати незначне збільшення маси тіла, зниження лібідо і / або потенції.

Не рекомендується одночасне застосування з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) через значне посилення гіпотензивної дії. Перерва в лікуванні між прийомом інгібіторів МАО і метопрололу повинен становити не менше 14 днів.

Одночасне в / в введення верапамілу може спровокувати зупинку серця. Одночасне призначення ніфедипіну призводить до значного зниження артеріального тиску.

Засоби для інгаляційного наркозу (похідні вуглеводнів) підвищують ризик пригнічення функції міокарда і розвитку артеріальної гіпотензії.

Бета-адреностимулятори, теофілін, кокаїн, естрогени (затримка натрію), індометацин та інші нестероїдні протизапальні препарати (затримка натрію і блокування синтезу простагландину нирками) послаблюють гіпотензивний ефект.

Відзначається посилення пригнічуючої дії на центральну нервову систему - з етанолом; суммация кардіодепресивної ефекту - із засобами для наркозу; збільшення ризику порушень периферичного кровообігу - з алкалоїдами ріжків.

При спільному прийомі з пероральними гіпоглікемічними засобами можливе зниження їх ефекту; з інсуліном - підвищення ризику розвитку гіпоглікемії, посилення її виразності і подовження, маскування деяких симптомів гіпоглікемії (тахікардія, пітливість, підвищення артеріального тиску).

При поєднанні з гіпотензивними засобами, діуретиками, нітрогліцерином або блокаторами повільних кальцієвих каналів може розвинутися різке зниження артеріального тиску (особлива обережність необхідна при поєднанні з празозином); збільшення вираженості уражень ЧСС і гноблення атріовентрикулярноїпровідності при застосуванні метопрололу з верапамілом, дилтіаземом, антиаритмічними засобами (аміодарон), резерпіном, клонідином, гуанфацином, засобами для загальної анестезії і серцевими глікозидами.

Індуктори ферментів (рифампіцин, барбітурати) призводять до посилення метаболізму метопрололу, до зниження концентрації метопрололу в плазмі крові і зменшення ефекту.

Інгібітори (циметидин, пероральні контрацептиви, фенотіазини) - підвищують концентрацію в плазмі крові.

Алергени, які використовуються для імунотерапії, або екстракти алергенів для шкірних проб при спільному застосуванні з метопрололом підвищують ризик виникнення системних алергічних реакцій або анафілаксії; йодовмісні рентгеноконтрастні речовини для в / в введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій.

Знижує кліренс ксантина (крім діфілліна), особливо у хворих з початково підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння. Знижує кліренс лідокаїну, підвищує концентрацію лідокаїну в плазмі крові. Підсилює і пролонгує дію антидеполяризуючих міорелаксантів; подовжує антикоагулянтний ефект кумаринів.

При спільному застосуванні з етанолом збільшується ризик вираженого зниження артеріального тиску.

Симптоми: виражена важка синусова брадикардія, запаморочення, нудота, блювота, ціаноз, виражене зниження артеріального тиску, аритмія, шлуночкова екстрасистолія, бронхоспазм, непритомність, при гострому передозуванні - кардіогенний шок, втрата свідомості, кома, атріовентрикулярна блокада (аж до розвитку повної поперечної блокади і зупинки серця), кардіалгія. Перші ознаки передозування проявляються через 20 хвилин - 2 години після прийому препарату.
Лікування: промивання шлунка і призначення адсорбуючих засобів; симптоматична терапія: при вираженому зниження артеріального тиску - хворий повинен перебувати в положенні Тренделенбурга; в разі надмірного зниження артеріального тиску, брадикардії і серцевої недостатності - в / в, з інтервалом в 2-5 хв, бата-адреностимулятори - до досягнення бажаного ефекту або в / в 0,5-2 мг атропіну сульфату. При відсутності позитивного ефекту - допамін, добутамін або норадреналін (норадреналін). В якості подальших заходів, можливо, призначення 1-10 мг глюкагону, постановка трансвенозного интракардиального електростимулятора. При бронхоспазме следует ввести в/в стимуляторы бета 1 -адренорецепторов. При судорогах - медленное в/в введение диазепама. Гемодіаліз не ефективний.

Хранить при температуре не выше 30°С, в сухом месте.

5 років.

метопролол

Метопролол-Тева таблетки 100 мг 30 шт. производит Меркле ГмбХ, страна производства Германия. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Метопролол-Тева таблетки 100 мг 30 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!