Купить Метокард таблетки 50 мг, 30 шт.

Метокард - кардиоселективный бета 1 -адреноблокатор, не обладающий внутренней симпатомиметической активностью и мембраностабилизирующими свойствами. Оказывает антигипертензивное, антиангинальное, антиаритмическое действие.

Блокируя в невысоких дозах  А1 -адренорецепторы сердца, уменьшает стимулированное катехоламинами образование цАМФ из АТФ, снижает внутриклеточный ток Са 2+ , оказывает отрицательное хроно-, дромо-, батмо- и инотропное действие (урежает ЧСС, угнетает проводимость и возбудимость, снижает сократимость миокарда).

ОПСС в начале применения А-адреноблокаторов (в первые 24 ч после перорального приема) - увеличивается (в результате реципрокного возрастания активности ?-адренорецепторов и устранения стимуляции А2 -адренорецепторов), которое через 1-3 дня возвращается к исходному, а при длительном назначении - снижается.

Острое антигипертензивное действие обусловлено уменьшением сердечного выброса, стабильный антигипертензивный эффект развивается в течение 2-3 недель и обусловлен снижением синтеза ренина и накоплением ренина плазмы, угнетением активности ренин-ангиотензиновой системы (имеет большое значение у пациентов с исходной гиперсекрецией ренина) и ЦНС, восстановлением чувствительности барорецепторов дуги аорты (не происходит усиления их активности в ответ на снижение АД) и, в итоге, уменьшением периферических симпатических влияний. Снижает повышенное АД в покое, при физическом напряжении и стрессе.

АД снижается через 15 мин, максимально - через 2 ч и снижение продолжается в течение 6 ч, диастолическое АД изменяется медленнее: стабильное снижение наблюдается после нескольких недель регулярного приема.

Антиангинальный эффект определяется снижением потребности миокарда в кислороде в результате уменьшения ЧСС (удлинение диастолы и улучшение перфузии миокарда) и сократимости, а также снижением чувствительности миокарда к воздействию симпатической иннервации. Уменьшает число и тяжесть приступов стенокардии и повышает переносимость физической нагрузки.

Антиаритмический эффект обусловлен устранением аритмогенных факторов (тахикардии, повышенной активности симпатической нервной системы, увеличенного содержания цАМФ, артериальной гипертензии ), уменьшением скорости спонтанного возбуждения синусного и эктопического водителей ритма и замедлением атриовентрикулярной проводимости (преимущественно в антеградном и, в меньшей степени, в ретроградном направлениях через AV-узел) и по дополнительным путям.

При суправентрикулярной тахикардии, мерцании предсердий, синусовой тахикардии при функциональных заболеваниях сердца и гипертиреозе, препарат урежает ЧСС или даже может привести к восстановлению синусового ритма. Предупреждает развитие мигрени.

При применении в средних терапевтических дозах, в отличие от неселективных бета-адреноблокаторов, оказывает менее выраженное влияние на органы, содержащие А2 -адренорецепторы (поджелудочная железа, скелетные мышцы, гладкая мускулатура периферических артерий, бронхов и матки) и на углеводный обмен. При применении в больших дозах (более 100 мг/сут.) оказывает блокирующий эффект на оба подтипа А-адренорецепторов.

Metocard

Таблетки.

В 1 блістері 10 таблеток. У картонній пачці 3 блістери.

Метокард - кардіоселективний бета 1 -адренорецепторів, що не володіє внутрішньою активністю і мембраностабілізуючівластивості. Виявляє антигіпертензивну, антиангінальну, антиаритмічну дію.

Блокуючи в невисоких дозах А1-адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламинами освіту цАМФ з АТФ, знижує внутрішньоклітинний струм Са 2+, чинить негативний хроно-, дромо-, батмо- і інотропну дію (урежает ЧСС, пригнічує провідність і збудливість, знижує скоротність міокарда) .

ОПСС на початку застосування А-адреноблокаторів (в перші 24 години після перорального прийому) - збільшується (в результаті реципрокного зростання активності адреноблокатори і усунення стимуляції А2-адреноблокатори), яке через 1-3 дні повертається до початкового, а при тривалому застосуванні - знижується.

Гостре антигіпертензивнудію обумовлено зменшенням серцевого викиду, стабільний антигіпертензивний ефект розвивається протягом 2-3 тижнів і обумовлений зниженням синтезу реніну і накопиченням реніну плазми, пригніченням активності ренін-ангіотензинової системи (має велике значення у пацієнтів з вихідною гіперсекрецією реніну) і ЦНС, відновленням чутливості барорецепторів дуги аорти (не відбувається посилення їх активності у відповідь на зниження артеріального тиску) і, в підсумку, зменшенням периферичних симпатичних впливів. Знижує підвищений артеріальний тиск у спокої, при фізичному напруженні і стресі.

АТ знижується через 15 хв, максимально - через 2 год і зниження триває протягом 6 ч, діастолічний АТ змінюється повільніше: стабільне зниження спостерігається після кількох тижнів регулярного прийому.

Антиангінальний ефект визначається зниженням потреби міокарда в кисні в результаті зменшення ЧСС (подовження діастоли і поліпшення перфузії міокарда) і скоротливості, а також зниженням чутливості міокарда до впливу симпатичної іннервації. Зменшує число і тяжкість нападів стенокардії і підвищує переносимість фізичного навантаження.

Антиаритмічний ефект обумовлений усуненням аритмогенних факторів (тахікардії, підвищеній активності симпатичної нервової системи, збільшеного вмісту цАМФ, артеріальної гіпертензії), зменшенням швидкості спонтанного порушення синусового і ектопічного водіїв ритму і уповільненням атріовентрикулярної провідності (переважно в антеградном і, в меншій мірі, в ретроградним напрямках через AV-вузол) і по додаткових шляхах.

При суправентрикулярної тахікардії, мерехтінні передсердь, синусової тахікардії при функціональних захворюваннях серця і гіпертиреозі, препарат урежаєт ЧСС або навіть може привести до відновлення синусового ритму. Попереджає розвиток мігрені.

При застосуванні в середніх терапевтичних дозах, на відміну від неселективних бета-блокаторів, чинить менший вплив на органи, що містять А2 адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки) і на вуглеводний обмін. При застосуванні у великих дозах (більше 100 мг / сут.) Надає блокуючий ефект на обидва підтипу А-блокатори.

- Артеріальна гіпертензія (у вигляді монотерапії або в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами).
- ІХС: інфаркт міокарда (вторинна профілактика - комплексна терапія), профілактика нападів стенокардії.
- Порушення ритму серця (надшлуночкова тахікардія, шлуночкова екстрасистолія).
- Гіпертиреоз (комплексна терапія).
- Профілактика нападів мігрені.

- Кардіогенний шок.
- AV-блокада II або III ступеня.
- Синоатріальна блокада.
- Протипоказання.
- Виражена брадикардія.
- Хронічна серцева недостатність у фазі декомпенсації.
- Стенокардія Принцметала.
- Артеріальна гіпотензія (в разі використання при вторинній профілактиці інфаркту міокарда - систолічний артеріальний тиск менше 100 мм рт.ст., ЧСС менше 45 уд. / Хв).
- Період лактації.
- Одночасний прийом з інгібіторами МАО.
- Одночасне в / в введення верапамілу.
- Вік до 18 років.
- Підвищена чутливість до метопрололу або до інших компонентів препарату, інших бета-адреноблокатори.

З обережністю слід призначати препарат при:

- Цукровому діабеті.
- метаболічний ацидоз.
- На бронхіальну астму.
- Хронічна обструктивна хвороба легень (емфізема легенів, хронічний обструктивний бронхіт).
- облітеруючий захворюваннях периферичних судин (переміжна кульгавість, синдром Рейно).
- Хронічна печінкової і / або ниркової недостатності.
- міастенія.
- феохромоцитома.
- AV-блокаді I ступеня.
- тиреотоксикоз.
- Депресії (в т.ч. в анамнезі).
- псоріаз.
- Вагітність.
- Пацієнтам похилого віку.

При вагітності Метокард повинен застосовуватися тільки в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду.

Метопролол проникає через плацентарний бар'єр. При необхідності застосування препарату під час вагітності у зв'язку з можливим розвитком у новонародженого брадикардії, гіпотензії, гіпоглікемії необхідно забезпечити ретельний нагляд за розвитком плоду. Після пологів необхідно забезпечувати суворий контроль за станом новонародженого протягом 48-72 год.

Метопролол виділяється з грудним молоком. Вплив метопрололу на новонародженого не вивчено, тому при необхідності застосування Метокарда в період лактації годування груддю слід припинити.

Контроль за хворими, які приймають Метокард, включає регулярне спостереження за ЧСС та АТ, вмістом глюкози крові у хворих на цукровий діабет. При необхідності дозу інсуліну або пероральних гіпоглікемічних препаратів для хворих на цукровий діабет слід підібрати індивідуально.

Слід навчити хворого методикою підрахунку ЧСС і проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд / хв. При прийомі дози вище 200 мг / сут. зменшується кардіоселективні.

При серцевій недостатності лікування метопрололом починають тільки після досягнення стадії компенсації.

Можливе посилення вираженості реакцій підвищеної чутливості (на фоні обтяженого алергологічного анамнезу) і відсутність ефекту від введення звичайних доз адреналіну (адреналіну).

На тлі прийому Метокарда можуть посилитися симптоми порушення периферичного артеріального кровообігу.

Відміну препарату проводять поступово, зменшуючи дозу протягом 10 днів.

При різкому припиненні лікування може виникнути синдром відміни (посилення нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску). Особлива увага при відміні препарату необхідно приділяти хворим стенокардією.

При стенокардії напруги підібрана доза препарату повинна забезпечувати ЧСС в спокої в межах 55-60 уд. / Хв, при навантаженні - не більше 110 уд. / Хв.

Хворі, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати, що на тлі лікування бета-адреноблокаторами можливе зменшення продукції слізної рідини.

Метопролол може маскувати деякі клінічні прояви гіпертиреозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна у хворих з тиреотоксикозом протипоказана, оскільки здатна посилити симптоматику.

При цукровому діабеті Метокард може маскувати тахікардію, викликану гіпоглікемією. На відміну від неселективних бета-блокаторів практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози крові до нормального рівня.

При необхідності призначення пацієнтам з бронхіальною астмою в якості супутньої терапії використовують стимулятори? 2 -адренорецепторів; при феохромоцитомі - альфа-адреноблокатори.

При необхідності проведення хірургічного втручання необхідно попередити анестезіолога про проведеної терапії (вибір засобу для загальної анестезії з мінімальною негативною інотропною дією), відміна препарату не рекомендується.

Препарати, що знижують запаси катехоламінів (наприклад, резерпін), можуть посилити дію бета-адреноблокаторів, тому хворі, які приймають такі поєднання препаратів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря на предмет виявлення надмірного зниження артеріального тиску і брадикардії.

У літніх пацієнтів рекомендується регулярно здійснювати контроль функції печінки. Корекція режиму дозування потрібна тільки в разі появи у хворого похилого віку наростаючої брадикардії (менше 50 уд / хв), вираженого зниження артеріального тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт. Ст.), AV-блокади, бронхоспазму, шлуночкових аритмій, тяжких порушень функції печінки , іноді необхідно припинити лікування.

Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю рекомендується здійснювати контроль функції нирок.

Слід проводити особливий контроль за станом хворих з депресивними розладами, які приймають метопролол; в разі розвитку депресії, викликаної прийомом бета-блокаторів, рекомендується припинити терапію.

З обережністю слід застосовувати препарат при виражених порушеннях функції печінки.

З обережністю слід застосовувати препарат при виражених порушеннях функції нирок.

Безпека і ефективність застосування препарату у дітей і підлітків у віці до 18 років не встановлена.

На початку лікування метопрололом хворі можуть відчувати запаморочення, втома. У цьому випадку вони повинні утриматися від керування автотранспортом і занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкої реакції. Надалі вирішувати це питання слід після оцінки індивідуальної реакції пацієнта на проведену терапію.

1 таблетка містить: метопрололу тартрат 50 мг.

Допоміжні речовини: лактоза, повідон, тальк, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль рисовий.

Препарат приймають всередину одночасно з прийомом їжі або відразу після їжі. Таблетки можна ділити навпіл, але не розжовувати, і запивати рідиною.

Дозу визначають індивідуально в залежності від переносимості і терапевтичної ефективності. Максимальна доза - 400 мг / добу.

При артеріальній гіпертензії початкова доза становить 50-100 мг / сут. в 1-2 прийоми. При необхідності добову дозу поступово збільшують до 100-200 мг. При відсутності задовільного терапевтичного ефекту Метокард можна призначати в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами. Максимальна добова доза - 200 мг.

При стенокардії, аритмії, профілактиці нападів мігрені призначають по 100-200 мг / сут. в 2 прийоми (вранці та ввечері).

При вторинній профілактиці інфаркту міокарда призначають в дозі 200 мг / сут. в 2 прийоми (вранці та ввечері).

При функціональних порушеннях серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією препарат призначають в дозі 100 мг / сут. в 2 прийоми (вранці та ввечері).

У пацієнтів похилого віку, при порушеннях функції нирок, а також при необхідності проведення гемодіалізу не потребують коригування дози препарату.

При порушеннях функції печінки дозу препарату слід знизити в залежності від клінічного стану.

З боку нервової системи та органів чуття: головний біль, запаморочення, кошмарні сновидіння, безсоння, депресія, короткочасна амнезія, дезорієнтація, парестезії; порушення зору, сухість очей, шум у вухах.

З боку серцево-судинної системи і крові (кровотворення, гемостаз): брадикардія, серцебиття, гіпотензія, порушення AV провідності, недостатність кровообігу, тромбоцитопенія, агранулоцитоз.

З боку респіраторної системи: бронхоспазм, задуха.

З боку органів шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, печія, метеоризм, біль у шлунку, блювота, запор / діарея.

Алергічні реакції: свербіж, висип, псоріатичні зміни шкіри.

Інші: хвороба Пейроні, біль у м'язах, алопеція.

Не рекомендується одночасне застосування з інгібіторами МАО через значне посилення гіпотензивної дії. Перерва між прийомом інгібіторів МАО і метопродола повинен становити не менше 14 днів.

Одночасне в / в введення верапамілу може спровокувати зупинку серця. Одночасне призначення ніфедипіну призводить до значного зниження артеріального тиску.

На тлі одночасного застосування з Метокардом кошти для інгаляційної загальної анестезії (похідні вуглеводнів) підвищують ризик пригнічення функції міокарда і розвитку артеріальної гіпотензії; бета-адреностимулятори, теофілін, кокаїн, естрогени (затримка натрію), індометацин та інші НПЗЗ (затримка натрію і блокування синтезу простагландину нирками) послаблюють гіпотензивний ефект.

Відзначається посилення пригнічуючої дії на ЦНС при одночасному застосуванні з етанолом; суммация кардіодепресивної ефекту - із засобами для загальної анестезії; збільшення ризику порушень периферичного кровообігу - з алкалоїдами ріжків.

При спільному прийомі з пероральними гіпоглікемічними засобами можливе зниження їх ефекту; з інсуліном - підвищення ризику розвитку гіпоглікемії, посилення її виразності і тривалості, маскування деяких симптомів гіпоглікемії (тахікардія, пітливість, підвищення артеріального тиску).

При поєднанні з антигіпертензивними засобами, діуретиками, нітрогліцерином або блокаторами повільних кальцієвих каналів може розвинутися різке зниження артеріального тиску (особлива обережність необхідна при поєднанні з празозином).

При застосуванні Метокарда з верапамілом, дилтіаземом, антиаритмічними засобами (аміодарон), резерпіном, альфа-метилдопою, клонідином, гуанфацином, засобами для загальної анестезії та серцевимиглікозидами спостерігається збільшення вираженості уражень ЧСС і пригнічення AV-провідності.

Якщо метопролол і клонідин приймають одночасно, то при скасуванні метопрололу Клонидін відміняють через кілька днів (у зв'язку з ризиком виникнення синдрому відміни).

Індуктори ферментів (рифампіцин, барбітурати) призводять до посилення метаболізму метопрололу, до зниження концентрації метопрололу в плазмі крові і зменшення ефекту. Інгібітори печінкових ферментів (циметидин, пероральні контрацептиви, фенотіазини) - підвищують концентрацію метопрололу в плазмі крові.

Алергени, які використовуються для імунотерапії, або екстракти алергенів для шкірних проб при спільному застосуванні з метопрололом підвищують ризик виникнення системних алергічних реакцій або анафілаксії; йодовмісні рентгеноконтрастні речовини для в / в введення - підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій.

Метопролол при одночасному застосуванні знижує кліренс ксантина (крім діфілліна), особливо з початково підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння; знижує кліренс лідокаїну, підвищує концентрацію лідокаїну в плазмі крові.

Метокард при одночасному застосуванні посилює і пролонгує дію антидеполяризуючих міорелаксантів, подовжує антикоагулянтний ефект кумаринів.

При спільному застосуванні Метокарда з етанолом збільшується ризик вираженого зниження артеріального тиску.

Три- та тетрациклічні антидепресанти, антипсихотичні засоби (нейролептики), седативні і снодійні препарати при сумісному застосуванні з метопрололом посилюють пригнічення центральної нервової.

Симптоми: виражена важка синусова брадикардія, запаморочення, нудота, блювота, ціаноз, виражене зниження артеріального тиску, аритмія, шлуночкова екстасістоли, бронхоспазм, непритомність, при гострому передозуванні - кардіогенний шок, втрата свідомості, кома, AV-блокада (аж до розвитку повної поперечної блокади і зупинки серця), кардіалгія. Перші ознаки передозування проявляються через 20 хв-2 години після прийому препарату.
Лікування: промивання шлунка і призначення адсорбуючих засобів, симптоматична терапія: при вираженому зниженні артеріального тиску хворий повинен перебувати в положенні Тренделенбурга; в разі надмірного зниження артеріального тиску, брадикардії і серцевої недостатності - в / в введення (з інтервалом в 2-5 хв) бета-адреностимуляторов - до досягнення бажаного ефекту або в / в введення 0,5-2 мг атропіну сульфату. При відсутності позитивного ефекту - введення допамін, добутамін або норадреналін (норадреналін). В якості подальших заходів, можливо, призначення 1-10 мг глюкагону, постановка трансвенозного интракардиального електростимулятора. При бронхоспазмі слід ввести в / в стимулятори А2-адреноблокатори.

Метопролол погано виводиться за допомогою гемодіалізу.

Препарат слід зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ° C.

3 роки.

метопролол

Метокард таблетки 50 мг, 30 шт. производит Польфарма, страна производства Польша. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Метопролол 50 шт., Метопролол таблетки 100 мг 30 шт., Метопролол таблетки 50 мг 30 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Метокард таблетки 50 мг, 30 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!