Купить Методжект раствор для инъекций 10 мг/мл 2 мл ( 20 мг) шприц 1 шт.

Фармакологическое действие

Фармакодинамика

Иммунодепрессант, противоопухолевый препарат, антиметаболит, антагонист фолиевой кислоты. Конкурентно ингибирует фермент дигидрофолатредуктазу, участвующую в восстановлении дигидрофолиевой кислоты в тетрагидрофолиевую кислоту (переносчик углеродных фрагментов, необходимых для синтеза пуриновых нуклеотидов и их производных). Тормозит синтез, репарацию ДНК и клеточный митоз.

К действию метотрексата особенно чувствительны быстропролиферирующие клетки: клетки злокачественных опухолей, костного мозга, эмбриональные клетки, эпителиальные клетки слизистых оболочек. Наряду с противоопухолевым обладает иммунодепрессивным действием.

Остается невыясненным, чем обусловлена эффективность метотрексата при лечении псориаза, псориатического артрита и ревматоидного артрита (в т.ч. ювенильного хронического артрита): его противовоспалительным или иммуносупрессивным действием. Также не установлено, в какой степени эффективность терапии объясняется вызванным метотрексатом увеличением экстрацеллюлярной концентрации аденозина в местах воспаления.

При псориазе значительно ускоряется образование эпителиальных клеток кожи по сравнению с нормой. Применение метотрексата позволяет замедлить образование эпителиальных клеток кожи, что обосновывает применение препарата для лечения псориаза.

Фармакокинетика

Распределение

Связывание с белками плазмы составляет около 50%.

После распределения в тканях высокие концентрации метотрексата в форме полиглутаматов обнаруживаются в печени, почках и особенно в селезенке, в которых метотрексат может удерживаться в течение нескольких недель или даже месяцев.

При применении в малых дозах проникает в спинномозговую жидкость лишь в минимальных количествах.

Метаболизм

Около 10% введенной дозы метаболизируется в печени, основной метаболит - 7-гидроксиметотрексат, также обладает некоторой фармакологической активностью. Около 5-20% метотрексата и 1-5% 7-гидроксиметотрексата выводится с желчью (с последующей реабсорбцией в кишечнике).

Выведение

T1/2 составляет в среднем 6-7 ч и характеризуется высокой вариабельностью (3-17 ч).

Выводится преимущественно в неизмененном виде почками путем клубочковой фильтрации и канальцевой секреции. Около 5-20% метотрексата и 1-5% 7-гидроксиметотрексата выводится с желчью (с последующей реабсорбцией в кишечнике).

Фармакокинетика в особых клинических случаях

T1/2 может увеличиваться до величин, в 4 раза превышающих средние значения у пациентов с дополнительным объемом распределения (наличие плеврального выпота, асцита).

Выведение препарата у больных с нарушением функции почек значительно замедлено. Нет данных о замедлении выведения метотрексата при недостаточной функции печени.

Методжект раствор для инъекций 10 мг/мл 2 мл ( 20 мг) шприц 1 шт. инструкция на украинском

Латинское название	Форма выпуска
Упаковка	Фармакологическое действие
Показания	Противопоказания
Применение при беременности и кормлении грудью	Особые указания
Состав	Способ применения и дозы
Побочные действия	Лекарственное взаимодействие
Передозировка	Условия хранения
Срок годности	Действующее вещество
Похожее видео

латинська назва

METOJECT

Форма випуску

Розчин для ін'єкцій.

упаковка

У шприці безбарвного скла 2 мл. У блістері 1 шприц безбарвного скла в комплекті з голкою д / і. У картонній пачці 1 блістер.

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Імунодепресанти, протипухлинний препарат, антиметаболит, антагоніст фолієвої кислоти. Конкурентно інгібує фермент дигідрофолатредуктазу, що бере участь у відновленні дигідрофолієвої кислоти в тетрагідрофолієву кислоту (переносник вуглецевих фрагментів, необхідних для синтезу пуринових нуклеотидів та їх похідних). Гальмує синтез, репарацію ДНК і клітинний мітоз.

До дії метотрексату особливо чутливі бистропроліферірующіх клітини: клітини злоякісних пухлин, кісткового мозку, ембріональні клітини, епітеліальні клітини слизових оболонок. Поряд з протипухлинною володіє імунодепресивноюдією.

Залишається нез'ясованим, чим обумовлена ​​ефективність метотрексату при лікуванні псоріазу, псоріатичного артриту і ревматоїдного артриту (у т.ч. ювенільного хронічного артриту): його протизапальним або імуносупресивної дії. Також не встановлено, в якій мірі ефективність терапії пояснюється викликаним метотрексатом збільшенням екстрацеллюлярной концентрації аденозину в місцях запалення.

При псоріазі значно прискорюється утворення епітеліальних клітин шкіри в порівнянні з нормою. Застосування метотрексату дозволяє сповільнити утворення епітеліальних клітин шкіри, що обґрунтовує застосування препарату для лікування псоріазу.

Фармакокінетика

розподіл

Зв'язування з білками плазми становить близько 50%.

Після розподілу в тканинах високі концентрації цього препарату в формі поліглютамату виявляються в печінці, нирках і особливо в селезінці, в яких метотрексат може утримуватися протягом декількох тижнів або навіть місяців.

При застосуванні в малих дозах проникає в спинномозкову рідину лише в мінімальних кількостях.

метаболізм

Близько 10% введеної дози метаболізується в печінці, основний метаболіт - 7-гідроксиметотрексат, також володіє деякою фармакологічної активності. Близько 5-20% метотрексату і 1-5% 7-гідроксиметотрексат виводиться з жовчю (з подальшою реабсорбцией в кишечнику).

виведення

T 1/2 становить в середньому 6-7 ч і характеризується високою варіабельністю (3-17 год).

Виводиться головним чином у незміненому вигляді нирками шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції. Близько 5-20% метотрексату і 1-5% 7-гідроксиметотрексат виводиться з жовчю (з подальшою реабсорбцией в кишечнику).

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

T 1/2 може збільшуватися до величин, в 4 рази перевищують середні значення у пацієнтів з додатковим обсягом розподілу (наявність плеврального випоту, асциту).

Виведення препарату у хворих з порушенням функції нирок значно сповільнене. Немає даних про уповільнення виведення метотрексату при недостатній функції печінки.

показання

Ревматоїдний артрит у дорослих; поліартрит у пацієнтів з важким ювенільний хронічний артрит в активній формі; важкі генералізовані форми псоріазу та псоріатичного артриту у дорослих при неефективності стандартної терапії.

Протипоказання
Виражене порушення функції печінки; алкоголізм; ниркова недостатність важкого ступеня (КК менше 20 мл / хв); порушення кровотворення в анамнезі, такі як гіпоплазія кісткового мозку, лейкопенія, тромбоцитопенія, виражена анемія; Тяжкі гострі або хронічні інфекційні захворювання, такі як туберкульоз, ВІЛ-інфекція; виразкові ураження ротової порожнини; виразкові ураження шлунково-кишкового тракту в активній фазі; виражений імунодефіцит; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); одночасна вакцинація живими вакцинами; підвищена чутливість до компонентів препарату.

З обережністю: слід застосовувати препарат у пацієнтів з асцитом, дегідратацією, обструктивними захворюваннями шлунково-кишкового тракту, плевральним або перитонеальному випотом, з хронічною нирковою недостатністю; при паразитарних і інфекційних захворюваннях вірусної, грибкової або бактеріальної природи (в даний час або нещодавно перенесені, включаючи нещодавній контакт з хворим) - простий герпес, оперізуючий герпес в віреміческой фазі, вітряна віспа, кір, дизентерія, стронгілоїдоз встановлений або підозрюваний (ризик розвитку важкого генералізованого захворювання); при подагрі (в т.ч. в анамнезі) або уратном нефроуролітіаз (в т.ч. в анамнезі), інфекції і запаленні слизової оболонки порожнини рота, при блювоті і діареї (втрата рідини внаслідок вираженої блювоти і діареї може призвести до посилення токсичності метотрексату ), виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, виразковий коліт, при попередньої хіміо- або променевої терапії, астенії, у пацієнтів похилого віку.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Методжект протипоказаний при вагітності і в період грудного вигодовування.

Метотрексат впливає на фертильную функцію, є ембріо-, фетотоксичності і тератогенним препаратом. При застосуванні у людини метотрексат проявляє тератогенні властивості, здатний викликати внутрішньоутробну загибель плода, вроджені каліцтва.

Обмежене застосування у вагітних жінок (42) призвело до збільшення частоти (1:14) мальформаций (краніальних, кардіоваскулярних, кінцівок). У випадках переривання терапії метотрексатом перед заплідненням спостерігалося нормальний перебіг вагітності.

Пацієнти дітородного віку обох статей і їх партнери повинні застосовувати надійні засоби контрацепції під час лікування метотрексатом і, як мінімум, протягом 6 місяців після його закінчення.

Якщо вагітність настала під час терапії метотрексатом, слід оцінити ризик побічного впливу на плід.

Метотрексат виділяється з грудним молоком у кількостях, небезпечних для дитини, тому перед початком лікування метотрексатом грудне вигодовування слід припинити і утримуватися від нього протягом всього курсу лікування.

особливі вказівки

Пацієнти повинні бути чітко поінформовані про те, що препарат слід застосовувати 1 раз в тиждень, а не щодня.

Метотрексат цітотоксіч, тому в поводженні з ним необхідно дотримуватися обережності.

За що проходять терапію Методжект пацієнтами слід здійснювати належне спостереження з тим, щоб ознаки можливого токсичного впливу і побічних реакцій виявлялися і оцінювалися з мінімальною затримкою.

З огляду на можливий розвиток тяжких, або навіть фатальних побічних реакцій, пацієнти повинні бути повністю поінформовані лікарем про можливі ризики і рекомендованих заходи безпеки.

Рекомендовані дослідження та заходи безпеки

Перед початком або поновленням лікування метотрексатом необхідно виконати повний загальний аналіз крові з визначенням рівня тромбоцитів; біохімічний аналіз крові з визначенням активності ферментів печінки, концентрації білірубіну, альбуміну; рентгенологічне обстеження грудної клітки, дослідження функції нирок. При необхідності провести тести на туберкульоз і гепатит.

Під час лікування (не рідше ніж раз на місяць в перші 6 місяців лікування, далі - не рідше 1 разу на 2 місяці) необхідно проводити наступні дослідження:

1. Обстеження слизової порожнини рота і глотки.

2. Повний загальний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів. Придушення гемопоезу, викликане метотрексатом, може відбуватися раптово, в т.ч. при застосуванні препарату в малих дозах. У будь-якому випадку значного зниження числа лейкоцитів або тромбоцитів необхідно негайно перервати лікування метотрексатом і провести адекватну підтримуючу терапію. Пацієнтам має бути рекомендовано повідомляти про будь-які ознаки і симптоми можливих інфекцій. Пацієнтам, які одночасно отримують препарати, що спричинюють пригнічення (наприклад, лефлуномід), потрібне ретельне спостереження з контролем показників крові і числа тромбоцитів.

3. Дослідження функції печінки. Особливу увагу необхідно приділяти виявленню можливого токсичного впливу на печінку. Лікування не слід починати або переривати при виявленні в ході проведення відповідних обстежень порушень функції печінки, які були присутні до початку лікування або розвинулися в процесі лікування. Зазвичай порушення, що розвинулися в процесі лікування, повертаються до норми протягом 2 тижнів після переривання терапії метотрексатом, після цього на розсуд лікуючого лікаря лікування може бути відновлено.

При застосуванні метотрексату при ревматоїдному артриті не існує очевидної необхідності проведення біопсії печінки для контролю печінкової токсічності.Особое увагу слід приділити пацієнтам з факторами ризику, такими як надмірне вживання алкоголю, стійке підвищення активності ферментів печінки, захворювання печінки в анамнезі, цукровий діабет, ожиріння, застосування гепатотоксичних препаратів або препаратів, що впливають на гемопоез в анамнезі.

Контроль печінкових ферментів в сироватці крові: у 13-20% пацієнтів повідомлялося про транзиторне 2-3-кратному перевищенні нормальних значень трансаміназ. У разі стійкого підвищення активності печінкових ферментів має бути розглянуто питання зниження дози або припинення лікування.

З огляду на токсичного впливу препарату на печінку під час лікування пацієнтам, за винятком випадків очевидної необхідності, слід утримуватися від одночасного застосування інших гепатотоксичних препаратів; також слід уникати вживання алкоголю.

У пацієнтів, які застосовують інші гепатотоксичні препарати або препарати, що спричинюють пригнічення (наприклад, лефлуномід), слід ретельно контролювати активність печінкових ферментів і показники загального аналізу крові з визначенням кількості тромбоцитів.

4. Контроль функції нирок і аналіз сечі. Оскільки метотрексат виводиться в основному нирками, в разі недостатності функції нирок слід очікувати підвищення концентрації цього препарату в плазмі, що може призвести до прояву серйозних небажаних побічних ефектів. У випадках можливого зниження функції нирок (наприклад, у літніх пацієнтів) контрольні обстеження слід проводити частіше. Також це стосується випадків одночасного призначення препаратів, що впливають на виведення метотрексату, препаратів, здатних призвести до ураження нирок (наприклад, НПЗЗ), а також препаратів, здатних впливати на систему кровотворення. Дегідратація також може посилювати токсичністьметотрексату.

5. Обстеження дихальної системи. Особливу увагу слід звертати на симптоми погіршення функції легень, в разі необхідності повинні бути проведені відповідні тести. Симптоми ураження органів дихання (особливо сухий непродуктивний кашель), неспецифічний пневмоніт, що виникають під час терапії метотрексатом, можуть свідчити про потенційно небезпечне захворювання і вимагають переривання лікування і ретельного обстеження з метою постановки діагнозу. Клінічні симптоми викликаного застосуванням метотрексату ураження легень різноманітні, однак типовими ознаками є лихоманка, кашель, утруднене дихання, гіпоксемія. Рентгенівське обстеження грудної клітини є обов'язковим для виключення наявності інфільтратів або інфекції. Можливість захворювання органів дихання, викликаного застосуванням метотрексату, не залежить від застосовуваних доз препарату.

У разі збільшення дози метотрексату частота обстежень повинна бути збільшена.

Метотрексат впливає на імунну систему, здатний погіршувати реакцію на вакцинацію і впливати на результати імунологічних тестів. Особлива обережність потрібна у випадках застосування препарату у пацієнтів з хронічними інфекційними захворюваннями поза періодів загострення (Herpes zoster, туберкульоз, гепатит В або С) через можливість загострення захворювання. Необхідний відмова від імунізації. Інтервал між застосуванням метотрексату і введенням живих та інактивованих вірусних вакцин повинен становити не менше 3 міс, можливо до 12 міс (в залежності від імунного статусу хворого).

При розвитку діареї і виразкового стоматиту терапію метотрексатом необхідно перервати.

Не слід піддавати незахищену шкіру занадто тривалого сонячного опромінення або ультрафіолетового опромінення (можлива реакція фотосенсибілізації).

У пацієнтів, які отримують метотрексат в низьких дозах, можливий розвиток злоякісної лімфоми; в цих випадках лікування слід припинити. При відсутності ознак спонтанної регресії лімфоми необхідне проведення цитотоксичної терапії.

При застосуванні метотрексату можливий розвиток остеонекрозу і остеопорозу (з частотою? 1/1000, <1/100), що збільшує ризик переломів.

Виявляє мутагенну активність in vivo і in vitro. Дослідження канцерогенності на гризунах не виявило збільшення частоти пухлин при застосуванні метотрексату.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги

Оскільки метотрексат здатний впливати на центральну нервову систему (відчуття втоми, запаморочення) під час лікування пацієнт повинен утримуватися від керування автомобілем і роботи зі складними механізмами.

склад

1 мл (1 шприц) містить:

Активні речовини: метотрексат динатрію 10,96 мг (21,92 мг), що відповідає змісту метотрексату 10 мг (20 мг).

Допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію гідроксид, вода д / і.

Спосіб застосування та дози

Методжект призначають п / к, в / м або в / в.

Входить до складу упаковки голка для ін'єкцій призначена лише для п / к введення Методжект. Для введення препарату в / м і в / в необхідно використовувати відповідні для цих способів введення голки.

Препарат застосовують 1 раз в тиждень. Загальну тривалість лікування лікар визначає індивідуально.

Препарат має призначати лікар, який має досвід застосування метотрексату і знання про властивості препарату і особливості його дії.

При ревматоїдному артриті для дорослих рекомендована початкова доза препарату становить 7,5 мг 1 раз / тиждень. в / м, в / в або п / к. Залежно від вираженості захворювання і переносимості метотрексату доза може бути поступово збільшена - по 2.5 мг / тиждень. Максимальна доза - 25 мг / тиждень. Терапевтичний ефект зазвичай розвивається через 4-8 тижнів після початку застосування препарату. Після досягнення оптимального терапевтичного ефекту слід починати зниження дози до найнижчої ефективної підтримуючої дози. Тривалість терапії препаратом може перевищувати 10 років.

При псоріазі і псоріатичний артрит за тиждень до початку лікування рекомендується ввести парентерально тест-дозу 5-10 мг метотрексату для виявлення реакцій непереносимості. Рекомендована початкова доза - 7,5 мг 1 раз / тиждень. в / м, в / в або п / к. Дозу слід поступово збільшувати. У більшості випадків не слід перевищувати дозу 25 мг / тиж., Але в будь-якому випадку максимальна доза становить 30 мг / тиждень. Терапевтичний ефект зазвичай розвивається через 2-6 тижнів після початку застосування препарату. Після досягнення бажаної відповіді дозу слід зменшити до найнижчої ефективної підтримуючої дози.

У пацієнтів з нирковою недостатністю Методжект слід застосовувати з обережністю. Корекція дози препарату залежно від значення КК приведена в таблиці.

КК (мл / хв)

Доза (% від звичайної дози)

> 50

100%

20-50

50%

<20

Застосування Матоджекта протипоказано

Пацієнти з печінковою недостатністю: у пацієнтів з вираженими захворюваннями печінки в даний час або в анамнезі, особливо спричиненими прийомом алкоголю, Методжект слід застосовувати з великою обережністю. При концентрації білірубіну> 5 мг / дл (85,5 мкмоль / л) метотрексат протипоказаний.

У пацієнтів похилого віку Методжект слід застосовувати з обережністю, нерідко необхідна корекція дози в бік зниження через вікового зниження функції печінки і нирок, а також зниження запасу фолатів в організмі.

Дітям у віці до 16 років при поліартрітной формі ювенільного хронічного артриту рекомендована доза метотрексату становить 10-15 мг / м 2 поверхні тіла на тиждень. При недостатній ефективності лікування доза може бути збільшена аж до 20 мг / м 2 / тиждень. Через обмеженість даних про п / к і в / в застосуванні у дітей препарат при ювенільному артриті слід застосовувати в / м.

При переході від прийому метотрексату всередину до парентерального застосування може знадобитися зниження дози через відмінності біодоступності препарату при різних способах застосування.

Під час терапії Методжект слід розглянути питання одночасного призначення препаратів фолієвої кислоти відповідно до існуючих стандартів лікування.

Побічні дії

Найбільш частими побічними ефектами при застосуванні Методжект є реакції з боку системи кровотворення і травної системи.

Визначення частоти побічних ефектів:

дуже часто (? 1/10); часто (? 1/100, <1/10); іноді (? 1/1000, <1/100); рідко (? 1/10 000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000).

З боку травної системи: дуже часто - стоматит, диспепсія, нудота, втрата апетиту, підвищення активності трансаміназ; часто - виразки в ротовій порожнині, діарея; іноді - ентерит, блювота, цироз, фіброз і жирове переродження печінки, гепатотоксичність (гострий гепатит, печінкова недостатність); рідко - ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту; дуже рідко - блювота з домішкою крові, кровотеча з шлунково-кишкового тракту (в т.ч. мелена, гематемезис); можливо - панкреатит.

З боку системи кровотворення: часто - лейкопенія, анемія (в т.ч. апластична), нейтропенія, тромбоцитопенія; іноді - панцитопенія; дуже рідко - агранулоцитоз, тяжке пригнічення функції кісткового мозку.

Дерматологічні реакції: часто - висип, еритема, дерматит, свербіж шкіри; іноді - фотосенсибілізація, облисіння, збільшення ревматичних вузлів, васкуліт, інфекції, викликані Herpes zoster, герпетиформний висипання на шкірі, кропив'янка; рідко - підвищена пігментація; дуже рідко - зміни пігментації нігтів, гострі паронихии, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). При лікуванні псоріазу - відчуття печіння шкіри, рідко - хворобливі ерозійні бляшки на шкірі.

Алергічні реакції: різні прояви аж до анафілактичного шоку; алергічний васкуліт, гарячка.

З боку серцево-судинної системи: перикардит, перикардіальний випіт, перикардіальна тампонада, зниження артеріального тиску, тромбоемболія (в т.ч. артеріальний тромбоз, тромбоз церебральних судин, тромбоз глибоких вен, тромбоз вен сітківки, тромбофлебіт, легенева емболія).

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: часто - головний біль, відчуття втоми, сонливість; іноді - запаморочення, почуття сум'яття, депресія; дуже рідко - біль, м'язова слабкість або парестезія кінцівок, порушення смакових відчуттів (металевий присмак), судоми, менінгізм, параліч.

З боку ендокринної системи: можливо - цукровий діабет.

З боку органів чуття: кон'юнктивіт; дуже рідко - порушення зору, (в т.ч. минуща сліпота); можливо - дзвін у вухах.

З боку органів дихання: часто - інтерстиціальний альвеоліт / пневмонія, симптоми потенційно серйозної інтерстиціальної пневмонії (сухий непродуктивний кашель, задишка і лихоманка); іноді - фарингіт; рідко - легеневий фіброз, легеневий пневмоцистоз, легенева недостатність і бронхіальна астма; можливо - плевральнийвипіт, носова кровотеча.

З боку сечовидільної системи: іноді - запалення і виразкові ураження сечового міхура, хворобливе сечовипускання, гематурія, гіперурикемія, ниркова недостатність; рідко - тяжка ниркова недостатність, олігурія, анурія, азотемія.

З боку статевої системи: рідше - запалення і виразкові ураження піхви; дуже рідко - вагінальні виділення, втрата статевого потягу, імпотенція, олігоспермія, порушення менструального циклу, безпліддя.

З боку кістково-м'язової системи: рідко - артралгія, міалгія, остеопороз, остеонекроз, підвищений ризик виникнення переломів; можливо - некроз м'яких тканин.

З боку обміну речовин: підвищена пітливість, гипогаммаглобулинемия; рідко - порушення електролітного балансу.

Інфекції: можливо - становлять загрозу для життя опортуністичні інфекції (в т.ч. пневмоцистна пневмонія), цитомегаловірусні інфекції (ЦМВ) (в т.ч. ЦМВ-пневмонія), сепсис (в т.ч. фатальний), нокардиоз, гістоплазмоз, криптококоз, инфекции, вызванные Herpes zoster и Herpes simplex (в т.ч. диссеминированный), ухудшение заживления ран.

Новообразования: в отдельных случаях - возникновение лимфом. В недавнем исследовании не было установлено, что терапия метотрексатом увеличивает частоту случаев лимфом.

Местные реакции: при применении в/м введении - чувство жжения в месте введения, формирование асептического абсцесса, разрушение жировой клетчатки.

Частота и тяжесть побочных эффектов лечения метотрексатом зависит от дозы и частоты применения. Однако тяжелые побочные эффекты могут возникать и при применении метотрексата в низких дозах, поэтому необходимо, чтобы пациенты, получающие метотрексат, регулярно с короткими интервалами проходили медицинское обследование.

лікарська взаємодія

Регулярное употребление алкоголя и применение одновременно с метотрексатом гепатотоксических препаратов увеличивают риск проявления гепатотоксичности метотрексата. За пациентами, применяющими другие гепатотоксические препараты (например, лефлуномид), необходимо проводить тщательное наблюдение. Это также касается случаев одновременного назначения препаратов, угнетающих кроветворение, что повышает риск развития гематотоксичности метотрексата. При одночасному призначенні лефлуноміду та метотрексату зростає ризик панцитопении і гепатотоксичності.

Такие антибиотики как пенициллины, гликопептиды, ципрофлоксацин, цефалотин, а также сульфаниламиды в отдельных случаях могут снижать выведение метотрексата почками, что приводит к увеличению его концентрации в плазме и, таким образом, к риску проявления гематологической и желудочно-кишечной токсичности.

Пробенецид, слабые органические кислоты (такие как "петлевые" диуретики) и препараты пиразолонового ряда (фенилбутазон) снижают выведение метотрексата и могут приводить к увеличению его концентрации в плазме и, таким образом, к увеличению гематологической токсичности.

Риск увеличения токсичности возникает при комбинации метотрексата с НПВС (т.к. возможно уменьшение выведения метотрексата почечными канальцами) или салицилатами. При данных комбинациях требуется осторожность.

Одновременный прием салицилатов, фенилбутазона, фенитоина, сульфаниламидов, производных сульфонилмочевины, аминобензойной кислоты, пириметамина или триметоприма, ряда антибиотиков (пенициллин, тетрациклин, хлорамфеникол), непрямых антикоагулянтов и гиполипидемических средств (колестирамин) усиливает токсичность за счет вытеснения метотрексата из связи с альбуминами и/или снижения канальцевой секреции, что в ряде случаев может обусловливать развитие тяжелого токсического действия, иногда даже с летальным исходом.

В случае применения препаратов, способных воздействовать на костный мозг (в т.ч. как побочное действие) (например, сульфаниламиды, триметоприм, сульфаметоксазол, хлорамфеникол, пириметамин) необходимо учитывать возможность угнетения кроветворения.

Комбинация метотрексата с сульфасалазином может повышать эффективность метотрексата и, как результат, усиливать побочные эффекты, связанные с ингибированием синтеза фолиевой кислоты сульфасалазином. Однако такие побочные эффекты в ходе ряда исследований наблюдались лишь в отдельных редких случаях.

При одновременном назначении ингибиторов протонового насоса (омепразол, пантопразол) может изменяться выведение метотрексата. Одновременное применение метотрексата и омепразола увеличивает время выведения метотрексата. Сообщалось об одном случае снижения выведения метаболита метотрексата - 7-гидроксиметотрексата, что сопровождалось миалгией и дрожью.

Во время лечения метотрексатом следует избегать употребления в больших количествах кофеинсодержащих (в т.ч. кофе, чай) и теофиллинсодержащих напитков. Метотрексат снижает клиренс теофилина.

Одновременное назначение препаратов, способных угнетать костномозговое кроветворение (например, сульфаниламидов, триметоприма, сульфаметоксазола), может приводить к увеличению токсичности метотрексата. Поэтому рекомендуется соблюдать особую осторожность при назначении таких препаратов во избежание развития дефицита фолиевой кислоты.

Фолатсодержащие лекарственные средства (в т.ч. поливитамины) уменьшают токсическое влияние метотрексата на костный мозг.

Метотрексат повышает антикоагулянтную активность производных кумарина или индандиона и/или повышает риск кровотечения за счет снижения синтеза в печени прокоагулянтных факторов и нарушения образования тромбоцитов.

При лечении больных с сопутствующей гиперурикемией и подагрой может потребоваться коррекция дозы противоподагрических средства (аллопуринол, колхицин, сульфинпиразон).

Проведение анестезии с использованием динитрогена оксида может привести к развитию непредсказуемой тяжелой миелосупрессии и стоматита.

У нескольких пациентов с псориазом, получавших лечение метотрексатом в комбинации с PUVA-терапией (метоксален и ультрафиолетовое облучение), был выявлен рак кожи.

Метотрексат может снижать иммунный ответ на вакцинацию, поэтому интервал между применением метотрексата и введением живых и инактивированных вирусных вакцин должен составлять не менее 3 мес, возможно до 12 мес (в зависимости от иммунного статуса больного).

Фармацевтична несумісність

Совместимость с другими препаратами, применяемыми парентерально, не изучалась.

Не следует смешивать Методжект с другими лекарственными средствами и растворителями.

Передозування

Симптоми: токсична дія метотрексату в основному проявляється з боку системи кровотворення.

Лечение: введение специфического антидота - препаратов фолиниевой кислоты (по возможности немедленно) для нейтрализации токсического действия метотрексата. При случайной передозировке - в течение первого часа после введения метотрексата следует ввести в/в или в/м специфический антидот - препарат фолиниевой кислоты - в дозе, равной или превышающей дозу метотрексата. Далее, по мере необходимости, введение препаратов фолиниевой кислоты следует продолжить до достижения концентрации метотрексата в сыворотке крови ниже 10-7 моль/л.

В случае значительной передозировки для предупреждения преципитации метотрексата и/или его метаболитов в почечных канальцах проводят гидратацию организма и подщелачивание мочи, что ускоряет выведение метотрексата. Гемодіаліз і перитонеальний діаліз не прискорюють виведення метотрексату. Повідомлялося про ефективність переривчастого (періодичного) гемодіалізу із застосуванням апарату високошвидкісного діалізу.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ° С. Чи не заморожувати.

Термін придатності

2 роки.

Діюча речовина

метотрексат

Похожее видео

Дополнительная информация

Методжект раствор для инъекций 10 мг/мл 2 мл ( 20 мг) шприц 1 шт. производит Медак ГмбХ, страна производства Германия. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Методжект раствор для инъекций 10 мг/мл 2 мл ( 20 мг) шприц 1 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!