Каталог товарів

Купить Метипред таблетки 4 мг, 30 шт.

Артикул: 9251
( 220 )
Наявність невідома
Варіант:
0 грн
500 грн
+
Способи доставки
  • Доставка Новою Поштою
Способи оплати
  • Готівкою при отриманні
  • Visa, Mastercard
Опис
Фармакологическое действие

МЕТИПРЕД  - синтетический ГКС. Оказывает противовоспалительное, противоаллергическое, иммунодепрессивное действие, повышает чувствительность бета-адренорецепторов к эндогенным катехоламинам.

Взаимодействует со специфическими цитоплазматическими рецепторами (рецепторы для ГКС есть во всех тканях, особенно их много в печени) с образованием комплекса, индуцирующего образование белков (в т.ч. ферментов, регулирующих в клетках жизненноважные процессы).

Воздействие метилпреднизолона на белковый обмен: уменьшает количество глобулинов в плазме, повышает синтез альбуминов в печени и почках (с повышением коэффициента альбумин/глобулин), снижает синтез и усиливает катаболизм белка в мышечной ткани.

Воздействие метилпреднизолона на липидный обмен: повышает синтез высших жирных кислот и триглицеридов, перераспределяет жир (накопление жира происходит преимущественно в области плечевого пояса, лица, живота), приводит к развитию гиперхолестеринемии.

Воздействие метилпреднизолона на углеводный обмен: увеличивает абсорбцию углеводов из ЖКТ, повышает активность глюкозо-6-фосфатазы (увеличивает поступление глюкозы из печени в кровь), повышает активность фосфоэнолпируваткарбоксилазы и синтез аминотрансфераз (активирует глюконеогенез), способствует развитию гипергликемии.

Воздействие метилпреднизолона на водно-электролитный обмен: задерживает натрий и воду в организме, стимулирует выведение калия (минералокортикоидная активность), снижает абсорбцию кальция из ЖКТ, снижает минерализацию костной ткани.

Противовоспалительное действие связано с угнетением высвобождения эозинофилами и тучными клетками медиаторов воспаления, индуцированием образования липокортинов и уменьшения количества тучных клеток, вырабатывающих гиалуроновую кислоту, с уменьшением проницаемости капилляров, стабилизацией клеточных мембран (особенно лизосомальных) и мембран органелл. Действует на все этапы воспалительного процесса: ингибирует синтез простагландинов на уровне арахидоновой кислоты (липокортин угнетает фосфолипазу А2, подавляет либерацию арахидоновой кислоты и ингибирует биосинтез эндоперекисей, лейкотриенов, способствующих в т.ч. процессам воспаления, аллергии), синтез провоспалительных цитокинов (в т.ч. интерлейкин 1, фактор некроза опухоли альфа), повышает устойчивость клеточной мембраны к действию различных повреждающих факторов.

Иммунодепрессивное действие обусловлено вызываемой инволюцией лимфоидной ткани, угнетением пролиферации лимфоцитов (особенно Т-лимфоцитов), подавлением миграции В-клеток и взаимодействия Т- и В-лимфоцитов, торможением высвобождения цитокинов (интерлейкина-1, 2, гамма-интерферона) из лимфоцитов и макрофагов и снижением образования антител.

Противоаллергическое действие развивается в результате снижения синтеза и секреции медиаторов аллергии, торможения высвобождения из сенсибилизированных тучных клеток и базофилов гистамина и других биологически активных веществ, уменьшения числа циркулирующих базофилов, Т- и В-лимфоцитов, тучных клеток, подавления развития лимфоидной и соединительной ткани, снижения чувствительности эффекторных клеток к медиаторам аллергии, угнетения антителообразования, изменения иммунного ответа организма.

При обструктивных заболеваниях дыхательных путей действие обусловлено, главным образом, торможением воспалительных процессов, предупреждением или уменьшением выраженности отека слизистых оболочек, снижением эозинофильной инфильтрации подслизистого слоя эпителия бронхов и отложении в слизистой бронхов циркулирующих иммунных комплексов, а также торможением эрозирования и десквамации слизистой. Повышает чувствительность бета-адренорецепторов бронхов мелкого и среднего калибра к эндогенным катехоламинам и экзогенным симпатомиметикам, снижает вязкость слизи за счет уменьшения ее продукции.

Подавляет синтез и секрецию АКТГ и вторично - синтез эндогенных ГКС.

Тормозит соединительнотканные реакции в ходе воспалительного процесса и снижает возможность образования рубцовой ткани.

Метипред таблетки 4 мг, 30 шт. инструкция на украинском
латинська назва

Metypred

Форма випуску

Таблетки.

упаковка

30 шт.

Фармакологічна дія

Метипред - синтетичний ГКС. Має протизапальну, протиалергічну, імунодепресивну дію, підвищує чутливість бета-блокатори до ендогенних катехоламінів.

Взаємодіє зі специфічними цитоплазматичними рецепторами (рецептори для ГКС є у всіх тканинах, особливо їх багато в печінці) з утворенням комплексу, що індукує утворення білків (в т.ч. ферментів, що регулюють в клітинах життєвоважливі процеси).

Вплив метилпреднізолону на білковий обмін: зменшує кількість глобулінів в плазмі, підвищує синтез альбумінів у печінці та нирках (з підвищенням коефіцієнта альбумін / глобулін), знижує синтез і посилює катаболізм білка в м'язовій тканині.

Вплив метилпреднізолону на ліпідний обмін: підвищує синтез вищих жирних кислот і тригліцеридів, перерозподіляє жир (накопичення жиру відбувається переважно в області плечового пояса, обличчя, живота), призводить до розвитку гіперхолестеринемії.

Вплив метилпреднізолону на вуглеводний обмін: збільшує абсорбцію вуглеводів з шлунково-кишкового тракту, підвищує активність глюкозо-6-фосфатази (збільшує надходження глюкози з печінки в кров), підвищує активність фосфоенолпіруваткарбоксілази і синтез амінотрансфераз (активує глюконеогенез), сприяє розвитку гіперглікемії.

Вплив метилпреднізолону на водно-електролітний обмін: затримує натрій і воду в організмі, стимулює виведення калію (мінералокортикоїдної активність), знижує абсорбцію кальцію з шлунково-кишкового тракту, знижує мінералізацію кісткової тканини.

Протизапальну дію пов'язано з пригніченням вивільнення еозинофілами і огрядними клітинами медіаторів запалення, індукуванням освіти ліпокортинів і зменшення кількості тучних клітин, що виробляють гіалуронову кислоту, зі зменшенням проникності капілярів, стабілізацією клітинних мембран (особливо лізосомальних) та мембран органел. Діє на всі етапи запального процесу: пригнічує синтез простагландинів на рівні арахідонової кислоти (ліпокортинів пригнічує фосфоліпазу А2, пригнічує либерацию арахідонової кислоти і пригнічує біосинтез ендоперекісей, лейкотрієнів, що сприяють в т.ч. процесам запалення, алергії), синтез прозапальних цитокінів (в т. ч. інтерлейкін 1, фактор некрозу пухлини альфа), підвищує стійкість клітинної мембрани до дії різних факторів.

Імунодепресивну дію обумовлено викликається інволюцією лімфоїдної тканини, пригніченням проліферації лімфоцитів (особливо Т-лімфоцитів), придушенням міграції В-клітин і взаємодії Т- і В-лімфоцитів, гальмуванням вивільнення цитокінів (інтерлейкіну-1, 2, гамма-інтерферону) з лімфоцитів і макрофагів і зниженням утворення антитіл.

Протиалергічну дію розвивається в результаті зниження синтезу і секреції медіаторів алергії, гальмування вивільнення із сенсибілізованих опасистих клітин і базофілів гістаміну та інших біологічно активних речовин, зменшення числа циркулюючих базофілів, Т-і В-лімфоцитів, опасистих клітин, пригнічення розвитку лімфоїдної і сполучної тканини, зниження чутливості ефекторних клітин до медіаторів алергії, пригнічення антитілоутворення, зміни імунної відповіді організму.

При обструктивних захворюваннях дихальних шляхів дія обумовлена, головним чином, гальмуванням запальних процесів, попередженням або зменшенням вираженості набряку слизових оболонок, зниженням еозинофільної інфільтрації підслизового шару епітелію бронхів і відкладення в слизовій бронхів циркулюючих імунних комплексів, а також гальмуванням ерозії і десквамації слизової. Підвищує чутливість бета-блокатори бронхів дрібного та середнього калібру до ендогенних катехоламінів і екзогенних симпатоміметиків, знижує в'язкість слизу за рахунок зменшення її продукції.

Пригнічує синтез і секрецію АКТГ і вдруге - синтез ендогенних ГКС.

Гальмує сполучнотканинні реакції в ході запального процесу і знижує можливість утворення рубцевої тканини.

показання

системні захворювання сполучної тканини (ВКВ, склеродермія, вузликовий періартеріїт, дерматоміозит, ревматоїдний артрит); гострі і хронічні запальні захворювання суглобів - подагричний і псоріатичний артрит, остеоартрит (у т.ч. посттравматичний), поліартрит (в т.ч. старечий), плечолопатковий періартрит, анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтєрєва), ювенільний артрит, синдром Стілла у дорослих, бурсит, неспецифічний тендосиновіт, синовіт і епікондиліт; гострий ревматизм, ревматичний кардит, мала хорея; бронхіальна астма, астматичний статус; гострі і хронічні алергічні захворювання (в т.ч. алергічні реакції на лікарські засоби та харчові продукти, сироваткова хвороба, кропив'янка, алергічний риніт, набряк Квінке, лікарська висип, поліноз); захворювання шкіри - пухирчатка, псоріаз, екзема, атопічний дерматит (поширений нейродерміт), контрактний дерматит (з ураженням великої поверхні шкіри), токсидермія, себорейний дерматит, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), бульозний герпетиформний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона ; набряк мозку (в т.ч. на тлі пухлини мозку або пов'язаний з хірургічним втручанням, променевою терапією або травмою голови) після попереднього парентерального застосування ГКС; алергічні захворювання очей - алергічні форми кон'юнктивіту; запальні захворювання очей - симпатична офтальмія, важкі уповільнені передні і задні увеїти, неврит зорового нерва; первинна або вторинна недостатність надниркових залоз (в т.ч. стан після видалення надниркових залоз); вроджена гіперплазія надниркових залоз; захворювання нирок аутоімунного генезу (в т.ч. гострий гломерулонефрит); нефротичний синдром; підгострий тиреоїдит; захворювання крові і системи кровотворення - агранулоцитоз, панмієлопатія, аутоімунна гемолітична анемія, лімфо і мієлоїдний лейкоз, лімфогрануломатоз, тромбоцитопенічна пурпура, вторинна тромбоцитопенія у дорослих, еритробластопенія (еритроцитарна анемія), вроджена (еритроїдна) гіпопластична анемія; інтерстиціальні захворювання легенів - гострий альвеоліт, фіброз легенів, саркоїдоз II-III стадії; туберкульозний менінгіт, туберкульоз легенів, аспіраційна пневмонія (у поєднанні зі специфічною хіміотерапією); бериліоз, синдром Леффлера (що не піддається іншої терапії); рак легені (в комбінації з цитостатиками); розсіяний склероз; виразковий коліт, хвороба Крона, локальний ентерит; гепатит; гіпоглікемічністану; профілактика реакції відторгнення трансплантата при пересадці органів; гіперкальціємія на фоні онкологічних захворювань, нудота і блювота при проведенні цитостатичної терапії; мієломна хвороба.

Протипоказання

Для короткочасного застосування за життєвими показаннями єдиним протипоказанням є підвищена чутливість до метилпреднізолону або компонентів препарату.

У дітей в період росту ГКС слід застосовувати тільки за абсолютними показниками і при ретельному спостереженні лікаря.

З обережністю слід призначати препарат при таких захворюваннях і станах:

захворювання шлунково-кишкового тракту - виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, езофагіт, гастрит, гостра або латентна пептична виразка, нещодавно створений анастомоз кишечника, НВК із загрозою перфорації або абсцедування, дивертикуліт; паразитарні та інфекційні захворювання вірусної, грибкової або бактеріальної природи (в даний час або нещодавно перенесені, включаючи нещодавній контакт з хворим) - простий герпес, оперізуючий герпес (віреміческая фаза), вітряна віспа, кір, дизентерія, стронгілоїдоз, системний мікоз; активний і латентний туберкульоз (застосування при важких інфекційних захворюваннях допустимо тільки на фоні специфічної терапії); пре- і поствакцинальний період (8 тижнів до і 2 тижні після вакцинації), лімфаденіт після щеплення БЦЖ, імунодефіцитні стани (в т.ч. СНІД або ВІЛ-інфекція); захворювання серцево-судинної системи (в т.ч. недавно перенесений інфаркт міокарда - у пацієнтів з гострим і підгострим інфарктом міокарда можливе поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини і, внаслідок цього, - розрив серцевого м'яза), важка хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія; ендокринні захворювання - цукровий діабет (в т.ч. порушення толерантності до вуглеводів), тиреотоксикоз, гіпотиреоз, хвороба Іценко-Kyшінга, ожиріння (III-IV ступеня); важка хронічна ниркова і / або печінкова недостатність, нефроуролітіаз; гипоальбуминемия і стану, призводять до її виникнення; системний остеопороз, міастенія gravis, гострий психоз, поліомієліт (за винятком форми бульбарного енцефаліту), відкрито- і закритокутова глаукома; вагітність. Застосування при вагітності та годуванні груддю

При вагітності (особливо в I триместрі) препарат слід застосовувати тільки за життєвими показаннями.

Оскільки ГКС проникають в грудне молоко, в разі необхідності застосування препарату в період лактації (грудного вигодовування), годування груддю рекомендується припинити.

особливі вказівки

Зберігати приготовлений розчин для парентерального введення слід при температурі від 15 ° до 20 ° С і використати протягом 12 год. Якщо приготовлений розчин зберігається в холодильнику при температурі від 2 ° до 8 ° С, його можна використовувати протягом 24 год.

Під час лікування Метипредом (особливо тривалого) необхідне спостереження окуліста, контроль артеріального тиску, стану водно-електролітного балансу, а також картини периферичної крові і концентрації глюкози в крові.

З метою зменшення побічних явищ можна призначати антациди, а також збільшити надходження калію в організм (дієта, препарати калію). Їжа повинна бути багатою білками, вітамінами, з обмеженням вмісту жирів, вуглеводів і кухонної солі.

Дія препарату посилюється у пацієнтів з гіпотиреозом і цирозом печінки. Препарат може посилювати існуючі емоційну нестабільність або психотичні порушення. Якщо є підозра на психози в анамнезі Метипред в високих дозах призначають під строгим контролем лікаря.

З обережністю слід застосовувати при гострому та підгострому інфаркті міокарда в зв'язку з можливістю поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини і розриву серцевого м'яза.

У стресових ситуаціях під час підтримуючого лікування (в т.ч. хірургічні операції, травма, інфекційні захворювання) слід провести корекцію дози препарату у зв'язку з підвищенням потреби в ГКС.

При раптовій відміні, особливо в разі попереднього застосування високих доз, можливий розвиток синдрому відміни (анорексія, нудота, загальмованість, генералізовані м'язово-скелетні болі, загальна слабкість), а також загострення захворювання, з приводу якого був призначений Метипред.

Під час лікування Метипредом не слід проводити вакцинацію в зв'язку зі зниженням імунної відповіді і, внаслідок цього, зниженням ефективності вакцини.

Призначаючи Метипред при інтеркурентних інфекціях, септичних станах і туберкульозі, необхідно одночасно проводити лікування антибіотиками бактерицидної дії.

У дітей під час тривалого лікування Метипредом необхідний ретельний нагляд за динамікою зростання і розвитку. Дітям, які в період лікування перебували в контакті з хворими на кір або вітряну віспу, профілактично призначають специфічні імуноглобуліни.

Внаслідок слабкого мінералокортикоїдного ефекту для замісної терапії при надниркової недостатності Метипред використовують в комбінації з мінералокортикоїдами.

У пацієнтів з цукровим діабетом слід контролювати концентрацію глюкози в крові і при необхідності коректувати дозу гіпоглікемічних засобів.

Показаний рентгенологічний контроль за кістково-суглобової системи (знімки хребта, кисті).

Метипред у пацієнтів з латентними інфекційними захворюваннями нирок і сечовивідних шляхів здатний викликати лейкоцитурією, що може мати діагностичне значення.

Метипред підвищує вміст метаболітів 11- і 17-оксікетокортікостероідов.

склад

1 таблетка містить:

Активна речовина: метілпреднізолон4 мг;

Допоміжні речовини: лактози моногідрат; крохмаль кукурудзяний; магнію стеарат; желатин; тальк; вода очищена.

Спосіб застосування та дози

Всередину, під час або безпосередньо після їжі, запиваючи невеликою кількістю рідини. Всю добову дозу препарату рекомендується приймати одноразово або подвійну добову дозу - через день з урахуванням циркадного ритму ендогенної секреції ГКС в інтервалі від 6 до 8 год ранку. Високу добову дозу можна розподілити на 2-4 прийоми, при цьому вранці слід приймати велику дозу.

Початкова доза препарату може становити від 4 до 48 мг метилпреднізолону на добу, залежно від характеру захворювання. При менш тяжких захворюваннях звичайно досить застосування більш низьких доз, хоча окремим хворим можуть знадобитися і вищі дози. Високі дози можуть знадобитися при таких захворюваннях і станах, як розсіяний склероз (200 мг / добу), набряк мозку (200-1000 мг / добу) і трансплантація органів (до 7 мг / кг / добу). Якщо через достатній період часу не буде отриманий задовільний клінічний ефект, препарат слід відмінити і призначити хворому інший вид терапії.

Дітям дозу визначає лікар з урахуванням маси або поверхні тіла. При надниркової недостатності - всередину 0,18 мг / кг або 3,33 мг / м 2 на добу в 3 прийоми, при інших показаннях - по 0,42-1,67 мг / кг або 12,5-50 мг / м 2 на добу в 3 прийоми.

При тривалому прийомі препарату добову дозу слід знижувати поступово. Тривалу терапію не можна припиняти раптово!

Побічні дії

З боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози, стероїдний цукровий діабет, маніфестація латентного цукрового діабету, пригнічення функції надниркових залоз, синдром Іценко-Кушинга (місяцеподібне обличчя, ожиріння гіпофізарного типу, гірсутизм, підвищення артеріального тиску, дисменорея, аменорея, м'язова слабкість, Стрий), затримка статевого розвитку у дітей.

З боку травної системи: нудота, блювання, панкреатит, стероїдна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, ерозивний езофагіт, шлунково-кишкові кровотечі, перфорація стінки шлунково-кишкового тракту, порушення апетиту, порушення травлення, метеоризм, гикавка; рідко - підвищення активності печінкових трансаміназ і ЛФ.

З боку серцево-судинної системи: аритмії, брадикардія (аж до зупинки серця); у схильних пацієнтів розвиток або посилення вираженості серцевої недостатності, зміни на ЕКГ, характерні для гіпокаліємії, підвищення артеріального тиску, гіперкоагуляція, тромбози; у пацієнтів з гострим і підгострим інфарктом міокарда можливе поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза.

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: делірій, дезорієнтація, ейфорія, галюцинації, маніакально-депресивний психоз, депресія, параноя, підвищення внутрішньочерепного тиску, нервозність, неспокій, безсоння, запаморочення, вертиго, псевдопухлина мозочка, головний біль, судоми.

З боку органів чуття: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску з можливим ушкодженням зорового нерва, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових або вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки, екзофтальм, раптова втрата зору (при парентеральному введенні в області голови, шиї, носових раковин, шкіри голови можливо відкладення кристалів препарату в судинах очі).

З боку обміну речовин: підвищене виведення кальцію, гіпокальцемія, підвищення маси тіла, негативний баланс азоту (підвищений розпад білків), підвищена пітливість; обумовлені мінералокортикоїдної активністю   - затримка рідини і натрію (периферичні набряки), гіпернатріємія, гіпокаліємічний синдром (гіпокаліємія, аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість і стомлюваність).

З боку кістково-м'язової системи: уповільнення зростання і процесів окостеніння у дітей (передчасне закриття епіфізарних зон зростання), остеопороз (дуже рідко - патологічні переломи кісток, асептичний некроз головки плечової і стегнової кістки), розрив сухожилля м'язів, стероїдна міопатія, зниження м'язової маси (атрофія).

Дерматологічні реакції: уповільнене загоєння ран, петехії, екхімози, витончення шкіри, гіпер- або гіпопігментація, стероїдні вугри, стриї, схильність до розвитку піодермії та кандидозів.

Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, анафілактичний шок, місцеві алергічні реакції.

Місцеві реакції при парентеральному введенні: печіння, оніміння, біль, поколювання в місці введення, інфікування місця введення; редко - некроз окружающих тканей, образование рубцов в месте инъекции, атрофия кожи и подкожной клетчатки при в/м введении (особенно опасно введение в дельтовидную мышцу).

Прочие: развитие или обострение инфекций (появлению этого побочного эффекта способствуют совместно применяемые иммунодепрессанты и вакцинация), лейкоцитурия, синдром отмены, "приливы" крови к голове.

лікарська взаємодія

Одновременное назначение метилпреднизолона:

с индукторами печеночных микросомальных ферментов (фенобарбитал, рифампицин, фенитоин, теофиллин, эфедрин) приводит к снижению его концентрации (увеличение скорости метаболизма); с диуретиками (особенно тиазидоподобными и ингибиторами карбоангидразы) и амфотерицином В приводит к усилению выведения из организма калия и увеличению риска развития сердечной недостаточности; ингибиторы карбоангидразы и "петлевые" диуретики могут увеличивать риск развития остеопороза; с натрийсодержащими препаратами способствует развитию отеков и повышению АД; с сердечными гликозидами приводит к ухудшению их переносимости и повышению вероятности развития желудочковой экстраситолии (из-за вызываемой гипокалиемии); с непрямыми антикоагулянтами способствует ослаблению (реже усилению) их действия (требуется коррекции дозы); с антикоагулянтами и тромболитиками приводит к повышению риска развития кровотечений из язв в ЖКТ; с этанолом и НПВС способствует усилению риска возникновения эрозивно-язвенных поражений в ЖКТ и развития кровотечений (в комбинации с НПВС при лечении артритов возможно снижение дозы ГКС из-за суммации терапевтического эффекта); с индометацином увеличивает риск развития побочных эффектов метилпреднизолона (вытеснение индометацином метилпреднизолона из связи с альбуминами); с парацетамолом увеличивает риск развития гепатотоксичности (индукция печеночных ферментов и образование токсичного метаболита парацетамола); с ацетилсалициловой кислотой ускоряет ее выведение и снижает концентрацию в крови (при отмене метилпреднизолона уровень салицилатов в крови увеличивается и возрастает риск развития побочных явлений); с инсулином и пероральными гипогликемическими препаратами, гипотензивными средствами уменьшается их эффективность; с витамином D снижается его влияние на всасывание кальция в кишечнике; с СТГ снижается эффективность последнего; с празиквантелом снижает концентрацию последнего; с м-холиноблокаторами (включая антигистаминные препараты и трициклические антидепрессанты) и нитратами способствует повышению внутриглазного давления; с изониазидом и мексилетином увеличивает их метаболизм (особенно у "медленных" ацетиляторов), что приводит к снижению их плазменных концентраций.

АКТГ усиливает действие метилпреднизолона.

Эргокальциферол и паратгормон препятствуют развитию остеопатии, вызываемой метилпреднизолоном.

Циклоспорин и кетоконазол, замедляя метаболизм метилпреднизолона, могут в ряде случаев увеличивать его токсичность.

Одновременное назначение андрогенов и стероидных анаболических препаратов с метилпреднизолоном способствует развитию периферических отеков, гирсутизма и появлению угрей.

Эстрогены и пероральные эстрогенсодержащие контрацептивы снижают клиренс метилпреднизолона, что может сопровождаться усилением выраженности его действия.

Митотан и другие ингибиторы функции коры надпочечников могут обусловливать необходимость повышения дозы метилпреднизолона.

При одновременном применении с живыми противовирусными вакцинами и на фоне других видов иммунизации увеличивает риск активации вирусов и развития инфекций.

Иммунодепрессанты повышают риск развития инфекций и лимфомы или других лимфопролиферативных нарушений, связанных с вирусом Эпштейна-Барра.

Антипсихотические средства (нейролептики) и азатиоприн повышают риск развития катаракты при назначении метилпреднизолона.

Одновременное назначение антацидов снижает всасывание метилпреднизолона.

При одновременном применении с антитиреоидными препаратами снижается, а с тиреоидными гормонами - повышается клиренс метилпреднизолона.

Фармацевтична взаємодія

Возможна фармацевтическая несовместимость метилпреднизолона с другими в/в вводимыми препаратами. Его рекомендуется вводить отдельно от других препаратов (в/в болюсно, либо через другую капельницу, как второй раствор).

Передозування

Симптомы: возможно усиление описанных выше побочных явлений.

Лікування: симптоматичне. Необходимо уменьшить дозу Метипреда.

Умови зберігання

При температурі від 15 ° до 25 ° С.

Термін придатності

5 років

Діюча речовина

метилпреднізолон

Похожее видео

Дополнительная информация

Метипред таблетки 4 мг, 30 шт. производит Орион Корпорейшн, страна производства Финляндия. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Солу-Медрол лиофилизат д/приг.р-ра для в/вен.и в/мыш. введ. 1 г флаконы+р-рль15,6 мл 1 шт., Солу-Медрол лиофилизат д/приг.р-ра для в/вен.и в/мыш. введ. 500 мг флаконы+р-рль 7,8 мл 1 шт., Солу-Медрол лиофилизат д/приг.р-ра для в/вен.и в/мыш. введ. 250 мг флаконы+р-рль 4 мл 1 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Метипред таблетки 4 мг, 30 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!

(9251)
Відгуки
Эльвира
14.06.2017, 00:00
Не получалось забеременеть около 2,5 лет, после приема матипреда во втором цикле все получилось )) назначили по пол таблетки из-за того, что тестостерон был на верхней границе нормы.
марина
01.11.2015, 23:00
Пила до этого прекднизалон, сейчас врач назначил метипред 16мг 30 таблеток, скажите его чем запивать так же молоком как и преднезалон или можно просто водичкой
Ксюша
16.06.2015, 00:00
Добрий день. Метипред пью более полугода, благодаря этим таблеткам хожу без болей в коленках.
КОММЕНТАРИЙ СПЕЦИАЛИСТА
01.08.2017, 00:00
Гормональный препарат Метипред имеет целый ряд показаний. Его назначают при огромном количестве заболеваний, все их и не упомнишь. Многим его назначают при беременности, когда повышен показатель 17 оксипрогестерона. Это такой гормон, который может спровоцировать выкидыш.И хотя в инструкции к препарату беременность значится как противопоказание, ... Читать полностьюГормональный препарат Метипред имеет целый ряд показаний. Его назначают при огромном количестве заболеваний, все их и не упомнишь. Многим его назначают при беременности, когда повышен показатель 17 оксипрогестерона. Это такой гормон, который может спровоцировать выкидыш.И хотя в инструкции к препарату беременность значится как противопоказание, его все равно очень часто назначают беременным, т. к. польза от его применения значительно превышает возможный риск.
Петр Смирнов
19.06.2014, 14:40
Принимаю с этого года вимово от остеоартроза. До него пил таблетки, от которых тошнота была и диарея. А от этого пока не заметил каких-то нежелательных симптомов. А болеть суставы стали в общем-то действительно намного меньше. хороший препарат!
Е.Исаков
22.06.2014, 12:10
Метипред стал лучшим средством по лечению бронхиальной астмы у моей жены. У нее болезнь довольно в тяжелой форме протекает уже больше 10 лет и за это время мы перепробовали разные средства. Но именно это лекарство принесло заметное улучшение состояния. Оно вызывает небольшой эффект сонливости ... Читать весь отзывМетипред стал лучшим средством по лечению бронхиальной астмы у моей жены. У нее болезнь довольно в тяжелой форме протекает уже больше 10 лет и за это время мы перепробовали разные средства. Но именно это лекарство принесло заметное улучшение состояния. Оно вызывает небольшой эффект сонливости и заторможенности в первые минут 40 после принятия таблетки, но она про это знает и старается пить таблетку дома и после этого никуда не выходить какое-то время. Но от астмы помогает точно,
Ольга
13.09.2014, 16:12
После трансплантации почки принимаю постоянно. Практически нет никаких побочных эффектов от постоянного приема. Не раздражает желудок.
Написати відгук
Ім'я*
Email
Введіть коментар*