Купить Метипред флаконы, 250 мг
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
МЕТИПРЕД - синтетический ГКС. Оказывает противовоспалительное, противоаллергическое, иммунодепрессивное действие, повышает чувствительность бета-адренорецепторов к эндогенным катехоламинам.
Взаимодействует со специфическими цитоплазматическими рецепторами (рецепторы для ГКС есть во всех тканях, особенно их много в печени) с образованием комплекса, индуцирующего образование белков (в т.ч. ферментов, регулирующих в клетках жизненноважные процессы).
Воздействие метилпреднизолона на белковый обмен: уменьшает количество глобулинов в плазме, повышает синтез альбуминов в печени и почках (с повышением коэффициента альбумин/глобулин), снижает синтез и усиливает катаболизм белка в мышечной ткани.
Воздействие метилпреднизолона на липидный обмен: повышает синтез высших жирных кислот и триглицеридов, перераспределяет жир (накопление жира происходит преимущественно в области плечевого пояса, лица, живота), приводит к развитию гиперхолестеринемии.
Воздействие метилпреднизолона на углеводный обмен: увеличивает абсорбцию углеводов из ЖКТ, повышает активность глюкозо-6-фосфатазы (увеличивает поступление глюкозы из печени в кровь), повышает активность фосфоэнолпируваткарбоксилазы и синтез аминотрансфераз (активирует глюконеогенез), способствует развитию гипергликемии.
Воздействие метилпреднизолона на водно-электролитный обмен: задерживает натрий и воду в организме, стимулирует выведение калия (минералокортикоидная активность), снижает абсорбцию кальция из ЖКТ, снижает минерализацию костной ткани.
Противовоспалительное действие связано с угнетением высвобождения эозинофилами и тучными клетками медиаторов воспаления, индуцированием образования липокортинов и уменьшения количества тучных клеток, вырабатывающих гиалуроновую кислоту, с уменьшением проницаемости капилляров, стабилизацией клеточных мембран (особенно лизосомальных) и мембран органелл. Действует на все этапы воспалительного процесса: ингибирует синтез простагландинов на уровне арахидоновой кислоты (липокортин угнетает фосфолипазу А2, подавляет либерацию арахидоновой кислоты и ингибирует биосинтез эндоперекисей, лейкотриенов, способствующих в т.ч. процессам воспаления, аллергии), синтез провоспалительных цитокинов (в т.ч. интерлейкин 1, фактор некроза опухоли альфа), повышает устойчивость клеточной мембраны к действию различных повреждающих факторов.
Иммунодепрессивное действие обусловлено вызываемой инволюцией лимфоидной ткани, угнетением пролиферации лимфоцитов (особенно Т-лимфоцитов), подавлением миграции В-клеток и взаимодействия Т- и В-лимфоцитов, торможением высвобождения цитокинов (интерлейкина-1, 2, гамма-интерферона) из лимфоцитов и макрофагов и снижением образования антител.
Противоаллергическое действие развивается в результате снижения синтеза и секреции медиаторов аллергии, торможения высвобождения из сенсибилизированных тучных клеток и базофилов гистамина и других биологически активных веществ, уменьшения числа циркулирующих базофилов, Т- и В-лимфоцитов, тучных клеток, подавления развития лимфоидной и соединительной ткани, снижения чувствительности эффекторных клеток к медиаторам аллергии, угнетения антителообразования, изменения иммунного ответа организма.
При обструктивных заболеваниях дыхательных путей действие обусловлено, главным образом, торможением воспалительных процессов, предупреждением или уменьшением выраженности отека слизистых оболочек, снижением эозинофильной инфильтрации подслизистого слоя эпителия бронхов и отложении в слизистой бронхов циркулирующих иммунных комплексов, а также торможением эрозирования и десквамации слизистой. Повышает чувствительность бета-адренорецепторов бронхов мелкого и среднего калибра к эндогенным катехоламинам и экзогенным симпатомиметикам, снижает вязкость слизи за счет уменьшения ее продукции.
Подавляет синтез и секрецию АКТГ и вторично - синтез эндогенных ГКС.
Тормозит соединительнотканные реакции в ходе воспалительного процесса и снижает возможность образования рубцовой ткани.
латинська назва
Mtipred
Форма випускуЛіофілізат для приготування розчину для в / в і в / м введення.
упаковка1 флакон
Фармакологічна дія Метипред - синтетичний ГКС. Має протизапальну, протиалергічну, імунодепресивну дію, підвищує чутливість бета-блокатори до ендогенних катехоламінів.
Взаємодіє зі специфічними цитоплазматичними рецепторами (рецептори для ГКС є у всіх тканинах, особливо їх багато в печінці) з утворенням комплексу, що індукує утворення білків (в т.ч. ферментів, що регулюють в клітинах життєвоважливі процеси).
Вплив метилпреднізолону на білковий обмін: зменшує кількість глобулінів в плазмі, підвищує синтез альбумінів у печінці та нирках (з підвищенням коефіцієнта альбумін / глобулін), знижує синтез і посилює катаболізм білка в м'язовій тканині.
Вплив метилпреднізолону на ліпідний обмін: підвищує синтез вищих жирних кислот і тригліцеридів, перерозподіляє жир (накопичення жиру відбувається переважно в області плечового пояса, обличчя, живота), призводить до розвитку гіперхолестеринемії.
Вплив метилпреднізолону на вуглеводний обмін: збільшує абсорбцію вуглеводів з шлунково-кишкового тракту, підвищує активність глюкозо-6-фосфатази (збільшує надходження глюкози з печінки в кров), підвищує активність фосфоенолпіруваткарбоксілази і синтез амінотрансфераз (активує глюконеогенез), сприяє розвитку гіперглікемії.
Вплив метилпреднізолону на водно-електролітний обмін: затримує натрій і воду в організмі, стимулює виведення калію (мінералокортикоїдної активність), знижує абсорбцію кальцію з шлунково-кишкового тракту, знижує мінералізацію кісткової тканини.
Протизапальну дію пов'язано з пригніченням вивільнення еозинофілами і огрядними клітинами медіаторів запалення, індукуванням освіти ліпокортинів і зменшення кількості тучних клітин, що виробляють гіалуронову кислоту, зі зменшенням проникності капілярів, стабілізацією клітинних мембран (особливо лізосомальних) та мембран органел. Діє на всі етапи запального процесу: пригнічує синтез простагландинів на рівні арахідонової кислоти (ліпокортинів пригнічує фосфоліпазу А2, пригнічує либерацию арахідонової кислоти і пригнічує біосинтез ендоперекісей, лейкотрієнів, що сприяють в т.ч. процесам запалення, алергії), синтез прозапальних цитокінів (в т. ч. інтерлейкін 1, фактор некрозу пухлини альфа), підвищує стійкість клітинної мембрани до дії різних факторів.
Імунодепресивну дію обумовлено викликається інволюцією лімфоїдної тканини, пригніченням проліферації лімфоцитів (особливо Т-лімфоцитів), придушенням міграції В-клітин і взаємодії Т- і В-лімфоцитів, гальмуванням вивільнення цитокінів (інтерлейкіну-1, 2, гамма-інтерферону) з лімфоцитів і макрофагів і зниженням утворення антитіл.
Протиалергічну дію розвивається в результаті зниження синтезу і секреції медіаторів алергії, гальмування вивільнення із сенсибілізованих опасистих клітин і базофілів гістаміну та інших біологічно активних речовин, зменшення числа циркулюючих базофілів, Т-і В-лімфоцитів, опасистих клітин, пригнічення розвитку лімфоїдної і сполучної тканини, зниження чутливості ефекторних клітин до медіаторів алергії, пригнічення антитілоутворення, зміни імунної відповіді організму.
При обструктивних захворюваннях дихальних шляхів дія обумовлена, головним чином, гальмуванням запальних процесів, попередженням або зменшенням вираженості набряку слизових оболонок, зниженням еозинофільної інфільтрації підслизового шару епітелію бронхів і відкладення в слизовій бронхів циркулюючих імунних комплексів, а також гальмуванням ерозії і десквамації слизової. Підвищує чутливість бета-блокатори бронхів дрібного та середнього калібру до ендогенних катехоламінів і екзогенних симпатоміметиків, знижує в'язкість слизу за рахунок зменшення її продукції.
Пригнічує синтез і секрецію АКТГ і вдруге - синтез ендогенних ГКС.
Гальмує сполучнотканинні реакції в ході запального процесу і знижує можливість утворення рубцевої тканини.
шокові стани (опіковий, травматичний, операційний, токсичний, кардіогенний) при неефективності судинозвужувальних засобів, плазмозамінних препаратів та іншої симптоматичної терапії; алергічні реакції (гострі важкі форми), гемотрансфузійних шок, анафілактичний шок, анафілактоїдні реакції; набряк мозку (в т.ч. на тлі пухлини мозку або пов'язаний з хірургічним втручанням, променевою терапією або травмою голови); бронхіальна астма (важка форма), астматичний статус; ВКВ, ревматоїдний артрит; гостра недостатність надниркових залоз; тиреотоксичний криз; гострий гепатит, печінкова кома; зменшення запальних явищ і попередження рубцевих звужень (при отруєнні прижигающими рідинами). Протипоказання
Для короткочасного застосування за життєвими показаннями єдиним протипоказанням є підвищена чутливість до метилпреднізолону або компонентів препарату.
У дітей в період росту ГКС слід застосовувати тільки за абсолютними показниками і при ретельному спостереженні лікаря.
З обережністю слід призначати препарат при таких захворюваннях і станах:
захворювання шлунково-кишкового тракту - виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, езофагіт, гастрит, гостра або латентна пептична виразка, нещодавно створений анастомоз кишечника, НВК із загрозою перфорації або абсцедування, дивертикуліт; паразитарні та інфекційні захворювання вірусної, грибкової або бактеріальної природи (в даний час або нещодавно перенесені, включаючи нещодавній контакт з хворим) - простий герпес, оперізуючий герпес (віреміческая фаза), вітряна віспа, кір, дизентерія, стронгілоїдоз, системний мікоз; активний і латентний туберкульоз (застосування при важких інфекційних захворюваннях допустимо тільки на фоні специфічної терапії); пре- і поствакцинальний період (8 тижнів до і 2 тижні після вакцинації), лімфаденіт після щеплення БЦЖ, імунодефіцитні стани (в т.ч. СНІД або ВІЛ-інфекція); захворювання серцево-судинної системи (в т.ч. недавно перенесений інфаркт міокарда - у пацієнтів з гострим і підгострим інфарктом міокарда можливе поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини і, внаслідок цього, - розрив серцевого м'яза), важка хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія; ендокринні захворювання - цукровий діабет (в т.ч. порушення толерантності до вуглеводів), тиреотоксикоз, гіпотиреоз, хвороба Іценко-Kyшінга, ожиріння (III-IV ступеня); важка хронічна ниркова і / або печінкова недостатність, нефроуролітіаз; гипоальбуминемия і стану, призводять до її виникнення; системний остеопороз, міастенія gravis, гострий психоз, поліомієліт (за винятком форми бульбарного енцефаліту), відкрито- і закритокутова глаукома; вагітність. Застосування при вагітності та годуванні груддюПри вагітності (особливо в I триместрі) препарат слід застосовувати тільки за життєвими показаннями.
Оскільки ГКС проникають в грудне молоко, в разі необхідності застосування препарату в період лактації (грудного вигодовування), годування груддю рекомендується припинити.
особливі вказівкиЗберігати приготовлений розчин для парентерального введення слід при температурі від 15 ° до 20 ° С і використати протягом 12 год. Якщо приготовлений розчин зберігається в холодильнику при температурі від 2 ° до 8 ° С, його можна використовувати протягом 24 год.
Під час лікування Метипредом (особливо тривалого) необхідне спостереження окуліста, контроль артеріального тиску, стану водно-електролітного балансу, а також картини периферичної крові і концентрації глюкози в крові.
З метою зменшення побічних явищ можна призначати антациди, а також збільшити надходження калію в організм (дієта, препарати калію). Їжа повинна бути багатою білками, вітамінами, з обмеженням вмісту жирів, вуглеводів і кухонної солі.
Дія препарату посилюється у пацієнтів з гіпотиреозом і цирозом печінки. Препарат може посилювати існуючі емоційну нестабільність або психотичні порушення. Якщо є підозра на психози в анамнезі Метипред в високих дозах призначають під строгим контролем лікаря.
З обережністю слід застосовувати при гострому та підгострому інфаркті міокарда в зв'язку з можливістю поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини і розриву серцевого м'яза.
У стресових ситуаціях під час підтримуючого лікування (в т.ч. хірургічні операції, травма, інфекційні захворювання) слід провести корекцію дози препарату у зв'язку з підвищенням потреби в ГКС.
При раптовій відміні, особливо в разі попереднього застосування високих доз, можливий розвиток синдрому відміни (анорексія, нудота, загальмованість, генералізовані м'язово-скелетні болі, загальна слабкість), а також загострення захворювання, з приводу якого був призначений Метипред.
Під час лікування Метипредом не слід проводити вакцинацію в зв'язку зі зниженням імунної відповіді і, внаслідок цього, зниженням ефективності вакцини.
Призначаючи Метипред при інтеркурентних інфекціях, септичних станах і туберкульозі, необхідно одночасно проводити лікування антибіотиками бактерицидної дії.
У дітей під час тривалого лікування Метипредом необхідний ретельний нагляд за динамікою зростання і розвитку. Дітям, які в період лікування перебували в контакті з хворими на кір або вітряну віспу, профілактично призначають специфічні імуноглобуліни.
Внаслідок слабкого мінералокортикоїдного ефекту для замісної терапії при надниркової недостатності Метипред використовують в комбінації з мінералокортикоїдами.
У пацієнтів з цукровим діабетом слід контролювати концентрацію глюкози в крові і при необхідності коректувати дозу гіпоглікемічних засобів.
Показаний рентгенологічний контроль за кістково-суглобової системи (знімки хребта, кисті).
Метипред у пацієнтів з латентними інфекційними захворюваннями нирок і сечовивідних шляхів здатний викликати лейкоцитурією, що може мати діагностичне значення.
Метипред підвищує вміст метаболітів 11- і 17-оксікетокортікостероідов.
склад1 флакон містить:
Активна речовина: метилпреднізолону натрію сукцинат (в перерахунку на метилпреднізолон) 250 мг;
Допоміжні речовини: натрію гідроксид;
Розчинник: вода для ін'єкцій.
Спосіб застосування та дозиВ / в (у вигляді повільних струменевих ін'єкцій або інфузій), в / м.
Приготування розчину. Розчин для ін'єкцій готується шляхом додавання розчинника у флакон з ліофілізат безпосередньо перед використанням. Приготований розчин містить 62,5 мг / мл метилпреднизолона.
В якості додаткової терапії при загрозливих для життя станах вводять 30 мг / кг в / в протягом не менше 30 хв. Введення цієї дози можна повторювати кожні 4-6 год протягом не більше 48 ч.
Пульс-терапія при лікуванні захворювань, при яких ефективна ГКС-терапія, при загостреннях захворювання і / або при неефективності стандартної терапії.
Рекомендовані схеми терапії
Ревматичні захворювання. 1 г / сут в / в протягом 1-4 днів або 1 г / місяць в / в протягом 6 міс.
Системна червона вовчанка. 1 г / сут в / в протягом 3 днів.
Розсіяний склероз. 1 г / сут в / в протягом 3 або 5 днів.
Набряклі стану (наприклад гломерулонефрит, вовчаковий нефрит). 30 мг / кг в / в через день протягом 4 днів або 1 г / сут протягом 3, 5 або 7 днів.
Зазначені вище дози слід вводити протягом не менше 30 хв, введення можна повторити, якщо протягом тижня після проведення лікування не було досягнуто поліпшення, або якщо цього вимагає стан хворого.
Онкологічні захворювання в термінальній стадії (для поліпшення якості життя). 125 мг / добу в / в щодня протягом до 8 тижнів.
Профілактика нудоти і блювоти, пов'язаних з хіміотерапією з приводу онкологічних захворювань. При хіміотерапії, яка характеризується незначним або середньо-виражена блювотною дією, вводять 250 мг в / в протягом не менше 5 хв за 1 год до введення хіміотерапевтичного препарату, на початку хіміотерапії, а також після її закінчення. При хіміотерапії, яка характеризується вираженим блювотним дією, вводять 250 мг в / в протягом не менше 5 хв в поєднанні з відповідними дозами метоклопраміду або бутирофенона за 1 год до введення хіміотерапевтичного препарату, потім по 250 мг в / в на початку хіміотерапії і після її закінчення .
При інших показаннях початкова доза становить 10-500 мг в / в в залежності від характеру захворювання. Для короткого курсу при важких гострих станах можуть знадобитися більш високі дози. Початкову дозу, що не перевищує 250 мг, слід вводити в / в протягом не менше 5 хв, дози понад 250 мг вводять протягом не менше 30 хв. Наступні дози вводять в / в або в / м, при цьому тривалість інтервалів між введеннями залежить від реакції хворого на терапію і від його клінічного стану.
Дітям слід вводити більш низькі дози (але не менше 0,5 мг / кг / добу), проте при виборі дози в першу чергу слід враховувати тяжкість стану та реакцію хворого на терапію, а не вік і масу тіла.
Побічні діїЗ боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози, стероїдний цукровий діабет, маніфестація латентного цукрового діабету, пригнічення функції надниркових залоз, синдром Іценко-Кушинга (місяцеподібне обличчя, ожиріння гіпофізарного типу, гірсутизм, підвищення артеріального тиску, дисменорея, аменорея, м'язова слабкість, Стрий), затримка статевого розвитку у дітей.
З боку травної системи: нудота, блювання, панкреатит, стероїдна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, ерозивний езофагіт, шлунково-кишкові кровотечі, перфорація стінки шлунково-кишкового тракту, порушення апетиту, порушення травлення, метеоризм, гикавка; рідко - підвищення активності печінкових трансаміназ і ЛФ.
З боку серцево-судинної системи: аритмії, брадикардія (аж до зупинки серця); у схильних пацієнтів розвиток або посилення вираженості серцевої недостатності, зміни на ЕКГ, характерні для гіпокаліємії, підвищення артеріального тиску, гіперкоагуляція, тромбози; у пацієнтів з гострим і підгострим інфарктом міокарда можливе поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: делірій, дезорієнтація, ейфорія, галюцинації, маніакально-депресивний психоз, депресія, параноя, підвищення внутрішньочерепного тиску, нервозність, неспокій, безсоння, запаморочення, вертиго, псевдопухлина мозочка, головний біль, судоми.
З боку органів чуття: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску з можливим ушкодженням зорового нерва, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових або вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки, екзофтальм, раптова втрата зору (при парентеральному введенні в області голови, шиї, носових раковин, шкіри голови можливо відкладення кристалів препарату в судинах очі).
З боку обміну речовин: підвищене виведення кальцію, гіпокальцемія, підвищення маси тіла, негативний баланс азоту (підвищений розпад білків), підвищена пітливість; обумовлені мінералокортикоїдної активністю - затримка рідини і натрію (периферичні набряки), гіпернатріємія, гіпокаліємічний синдром (гіпокаліємія, аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість і стомлюваність).
З боку кістково-м'язової системи: уповільнення зростання і процесів окостеніння у дітей (передчасне закриття епіфізарних зон зростання), остеопороз (дуже рідко - патологічні переломи кісток, асептичний некроз головки плечової і стегнової кістки), розрив сухожилля м'язів, стероїдна міопатія, зниження м'язової маси (атрофія).
Дерматологічні реакції: уповільнене загоєння ран, петехії, екхімози, витончення шкіри, гіпер- або гіпопігментація, стероїдні вугри, стриї, схильність до розвитку піодермії та кандидозів.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, анафілактичний шок, місцеві алергічні реакції.
Місцеві реакції при парентеральному введенні: печіння, оніміння, біль, поколювання в місці введення, інфікування місця введення; рідко - некроз навколишніх тканин, утворення рубців в місці ін'єкції, атрофія шкіри і підшкірної клітковини при в / м введенні (особливо небезпечно введення в дельтоподібний м'яз).
Інші: розвиток або загострення інфекцій (появі цього побічного ефекту сприяють спільно застосовувані імунодепресанти і вакцинація), лейкоцитурія, синдром відміни, "припливи" крові до голови.
лікарська взаємодіяОдночасне призначення метилпреднізолону:
з індукторами печінкових ферментів (фенобарбітал, рифампіцин, фенітоїн, теофілін, ефедрин) призводить до зниження його концентрації (збільшення швидкості метаболізму); з діуретиками (особливо тіазидоподібними і інгібіторами карбоангідрази) і амфотерицином В призводить до посилення виведення з організму калію і збільшення ризику розвитку серцевої недостатності; ингибиторы карбоангидразы и "петлевые" диуретики могут увеличивать риск развития остеопороза; с натрийсодержащими препаратами способствует развитию отеков и повышению АД; с сердечными гликозидами приводит к ухудшению их переносимости и повышению вероятности развития желудочковой экстраситолии (из-за вызываемой гипокалиемии); с непрямыми антикоагулянтами способствует ослаблению (реже усилению) их действия (требуется коррекции дозы); с антикоагулянтами и тромболитиками приводит к повышению риска развития кровотечений из язв в ЖКТ; с этанолом и НПВС способствует усилению риска возникновения эрозивно-язвенных поражений в ЖКТ и развития кровотечений (в комбинации с НПВС при лечении артритов возможно снижение дозы ГКС из-за суммации терапевтического эффекта); с индометацином увеличивает риск развития побочных эффектов метилпреднизолона (вытеснение индометацином метилпреднизолона из связи с альбуминами); с парацетамолом увеличивает риск развития гепатотоксичности (индукция печеночных ферментов и образование токсичного метаболита парацетамола); с ацетилсалициловой кислотой ускоряет ее выведение и снижает концентрацию в крови (при отмене метилпреднизолона уровень салицилатов в крови увеличивается и возрастает риск развития побочных явлений); с инсулином и пероральными гипогликемическими препаратами, гипотензивными средствами уменьшается их эффективность; с витамином D снижается его влияние на всасывание кальция в кишечнике; с СТГ снижается эффективность последнего; с празиквантелом снижает концентрацию последнего; с м-холиноблокаторами (включая антигистаминные препараты и трициклические антидепрессанты) и нитратами способствует повышению внутриглазного давления; с изониазидом и мексилетином увеличивает их метаболизм (особенно у "медленных" ацетиляторов), что приводит к снижению их плазменных концентраций.АКТГ усиливает действие метилпреднизолона.
Эргокальциферол и паратгормон препятствуют развитию остеопатии, вызываемой метилпреднизолоном.
Циклоспорин и кетоконазол, замедляя метаболизм метилпреднизолона, могут в ряде случаев увеличивать его токсичность.
Одновременное назначение андрогенов и стероидных анаболических препаратов с метилпреднизолоном способствует развитию периферических отеков, гирсутизма и появлению угрей.
Эстрогены и пероральные эстрогенсодержащие контрацептивы снижают клиренс метилпреднизолона, что может сопровождаться усилением выраженности его действия.
Митотан и другие ингибиторы функции коры надпочечников могут обусловливать необходимость повышения дозы метилпреднизолона.
При одновременном применении с живыми противовирусными вакцинами и на фоне других видов иммунизации увеличивает риск активации вирусов и развития инфекций.
Иммунодепрессанты повышают риск развития инфекций и лимфомы или других лимфопролиферативных нарушений, связанных с вирусом Эпштейна-Барра.
Антипсихотические средства (нейролептики) и азатиоприн повышают риск развития катаракты при назначении метилпреднизолона.
Одновременное назначение антацидов снижает всасывание метилпреднизолона.
При одновременном применении с антитиреоидными препаратами снижается, а с тиреоидными гормонами - повышается клиренс метилпреднизолона.
Фармацевтична взаємодія
Возможна фармацевтическая несовместимость метилпреднизолона с другими в/в вводимыми препаратами. Его рекомендуется вводить отдельно от других препаратов (в/в болюсно, либо через другую капельницу, как второй раствор).
Передозування Симптомы: возможно усиление описанных выше побочных явлений.
Лікування: симптоматичне. Необходимо уменьшить дозу Метипреда.
При температурі від 15 ° до 25 ° С.
Термін придатності5 років
Діюча речовинаметилпреднізолон
Похожее видеоДополнительная информацияМетипред флаконы, 250 мг производит Орион Корпорейшн, страна производства Финляндия. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Метипред флаконы, 250 мг в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!