Купить Лизиноприл-СЗ таблетки 20 мг 50 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Фармакотерапевтическая группа: ингибитор ангиотензин-превращающего фермента (АПФ);
Код ATX: [C09AA03];
Фармакологическое действие. Фармакодинамика:
Ингибитор АПФ, уменьшает образование ангиотензина II из ангиотензина I. Снижение содержания ангиотензина II ведет к прямому уменьшению выделения альдостерона. Уменьшает деградацию брадикинина и увеличивает синтез простагландинов. Снижает общее периферическое сосудистое сопротивление, артериальное давление (АД), преднагрузку, давление в легочных капиллярах, вызывает увеличение минутного объема крови и повышение толерантности миокарда к нагрузкам у больных с хронической сердечной недостаточностью. Расширяет артерии в большей степени, чем вены. Некоторые эффекты объясняются воздействием на тканевые ренин-ангиотензиновые системы. При длительном применении уменьшается гипертрофия миокарда и стенок артерий резистивного типа. Улучшает кровоснабжение ишемизированного миокарда. Ингибиторы АПФ удлиняют продолжительность жизни у больных хронической сердечной недостаточностью, замедляют прогрессирование дисфункции левого желудочка у больных, перенесших инфаркт миокарда без клинических проявлений сердечной недостаточности. Антигипертензивный эффект начинается приблизительно через 6 часов и сохраняется в течение 24 часов. Продолжительность эффекта зависит также от величины дозы. Начало действия – через 1 ч. Максимальный эффект определяется через 6-7 часов. При артериальной гипертензии эффект отмечается в первые дни после начала лечения, стабильное действие развивается через 1-2 месяца. При резкой отмене препарата не наблюдали выраженного повышения АД. Помимо снижения АД Лизиноприл уменьшает альбуминурию. У больных с гипергликемией способствует нормализации функции поврежденного гломерулярного эндотелия. Лизиноприл не влияет на концентрацию глюкозы в крови у больных сахарным диабетом и не приводит к учащению случаев гипогликемии. Фармакокинетика.
Всасывание: После приема препарата внутрь около 25% Лизиноприла всасывается из желудочно-кишечного тракта. Прием пищи не влияет на абсорбцию препарата. Биодоступность - 29%. Распределение. Почти не связывается с белками плазмы крови. Максимальная концентрация в плазме крови (90 нг/мл) достигается через 7 часов. Проницаемость через гематоэнцефалический и плацентарный барьер низкая.
Метаболизм. Лизиноприл не биотрансформируется в организме. Выведение. Выводится почками в неизмененном виде. Период полувыведения составляет 12 часов. Фармакокинетика у отдельных групп пациентов:
У пациентов с хронической сердечной недостаточностью абсорбция и клиренс Лизиноприла снижены. У пациентов с почечной недостаточностью концентрация Лизиноприла в несколько раз превышает концентрации в плазме крови у добровольцев, причем отмечается увеличение времени достижения максимальной концентрации в плазме крови и увеличение периода полувыведения. У пациентов пожилого возраста концентрация препарата в плазме крови и площадь под кривой в 2 раза больше, чем у пациентов молодого возраста.
Лизиноприл-СЗ таблетки 20 мг 50 шт. инструкция на украинскомлатинська назва
LISINOPRIL
Форма випускутаблетки
упаковка50 шт.
Фармакологічна діяФармакотерапевтична група: інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ);
Код ATX: [C09AA03];
Фармакологічна дія. Фармакодинаміка:
Інгібітор АПФ, зменшує утворення ангіотензину II з ангіотензину I. Зниження вмісту ангіотензину II веде до прямого зменшення виділення альдостерону. Зменшує деградацію брадикініну і збільшує синтез простагландинів. Знижує загальний периферичний судинний опір, артеріальний тиск (АТ), переднавантаження, тиск в легеневих капілярах, викликає збільшення хвилинного об'єму крові і підвищення толерантності міокарда до навантажень у хворих з хронічною серцевою недостатністю. Розширює артерії більшою мірою, ніж вени. Деякі ефекти пояснюються впливом на тканинні ренін-ангіотензинових системи. При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія міокарда і стінок артерій резистивного типу. Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда. Інгібітори АПФ подовжують тривалість життя у хворих на хронічну серцеву недостатність, сповільнюють прогресування дисфункції лівого шлуночка у хворих, які перенесли інфаркт міокарда без клінічних проявів серцевої недостатності. Антигіпертензивний ефект починається приблизно через 6 годин і зберігається протягом 24 годин. Тривалість ефекту залежить також від величини дози. Початок дії - через 1 год. Максимальний ефект визначається через 6-7 годин. При артеріальній гіпертензії ефект наголошується в перші дні після початку лікування, стабільна дія розвивається через 1-2 місяці. При раптовій відміні препарату не спостерігали вираженого підвищення артеріального тиску. Крім зниження артеріального тиску Лізиноприл зменшує альбуминурию. У хворих з гіперглікемією сприяє нормалізації функції пошкодженого гломерулярного ендотелію. Лізиноприл не впливає на концентрацію глюкози в крові у хворих на цукровий діабет і не призводить до почастішання випадків гіпоглікемії. Фармакокінетика.
Всмоктування: Після прийому препарату всередину близько 25% Лізиноприлу всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Прийом їжі не впливає на абсорбцію препарату. Біодоступність - 29%. Розподіл. Майже не зв'язується з білками плазми крові. Максимальна концентрація в плазмі крові (90 нг / мл) досягається через 7 годин. Проникність через гематоенцефалічний і плацентарний бар'єр низька.
Метаболізм. Лізиноприл НЕ біотрансформується в організмі. Виведення. Виводиться нирками в незміненому вигляді. Період напіввиведення становить 12 годин. Фармакокінетика в окремих групах пацієнтів:
У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю абсорбція і кліренс Лізиноприлу знижені. У пацієнтів з нирковою недостатністю концентрація Лізиноприлу в кілька разів перевищує концентрації в плазмі крові у добровольців, причому відзначається збільшення часу досягнення максимальної концентрації в плазмі крові і збільшення періоду напіввиведення. У пацієнтів похилого віку концентрація препарату в плазмі крові та площа під кривою в 2 рази більше, ніж у пацієнтів молодого віку.
показання Артеріальна гіпертензія (в монотерапії або в комбінації з іншими гіпотензивними засобами).
Хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії для лікування пацієнтів, які приймають серцеві глікозиди і / або діуретики).
Раннє лікування гострого інфаркту міокарда в складі комбінованої терапії (в перші 24 год зі стабільними показниками гемодинаміки для підтримання цих показників і профілактики дисфункції лівого шлуночка і серцевої недостатності).
Діабетична нефропатія (зниження альбумінурії у пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу з нормальним артеріальним тиском, і пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу з артеріальною гіпертензією).
Підвищена чутливість до лізиноприлу або інших інгібіторів АПФ, ангіоневротичний набряк в анамнезі, в тому числі і від застосування інгібіторів АПФ, спадковий набряк Квінке, вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
З обережністю: виражені порушення функції нирок, двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки з прогресуючою азотемією, стан після трансплантації нирки, ниркова недостатність, азотемія, гіперкаліємія, стеноз гирла аорти, гіпертрофічна обструктивна кардіоміпатія, первинний гіперальдостеронізм, артеріальна гіпотензія, цереброваскулярні захворювання ( в т.ч. недостатність мозкового кровообігу), ішемічна хвороба серця, коронарна недостатність, аутоімунні системні забо рювання сполучної тканини (в т.ч. склеродермія, системний червоний вовчак); пригнічення кістково-мозкового кровотворення; дієта з обмеженням натрію: гіповолемічні стану (в т.ч. в результаті діареї, блювоти); похилий вік.
Застосування при вагітності та годуванні груддюЗастосування: Лізиноприлу в період вагітності протипоказано. При встановленні вагітності прийом препарату потрібно припинити якомога раніше. Прийом інгібіторів АПФ у II і III триместрі вагітності справляє негативний вплив на плід (можливі виражене зниження артеріального тиску, ниркова недостатність, гіперкаліємія, гіпоплазія черепа, внутрішньоутробна смерть). Даних про негативні впливи препарату на плід у разі застосування під час I триместру немає. За новонародженими і грудними дітьми, які зазнали внутрішньоутробного впливу інгібіторів АПФ, рекомендується вести ретельне спостереження для своєчасного виявлення вираженого зниження артеріального тиску, олігурії, гіперкаліємії. Лізиноприл проникає через плаценту. Немає даних про проникнення Лізиноприлу в грудне молоко. На період лікування препаратом необхідно відмінити грудне вигодовування.
особливі вказівки симптоматична гіпотензія
Найчастіше виражене зниження артеріального тиску виникає при зниженні об'єму рідини, викликаної терапією діуретиками, зменшенням кількості солі в їжі, діалізом, діареєю або блюванням. У хворих на хронічну серцеву недостатність з одночасною нирковою недостатністю або без неї, можливо виражене зниження артеріального тиску. Вона частіше виявляється у хворих з тяжкою стадією хронічної серцевої недостатності, як наслідок застосування великих доз діуретиків, гіпонатріємії або порушеної функції нирок. У таких хворих лікування лізиноприлом треба починати під суворим контролем лікаря (з обережністю проводити підбір дози препарату і діуретиків).
Подібних правил треба дотримуватися при призначенні хворим на ішемічну хворобу серця, цереброваскулярної недостатністю, у яких різке зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.
Транзиторна гіпотензивна реакція не є протипоказанням для прийому наступної дози препарату.
При застосуванні Лізиноприлу у деяких хворих з хронічною серцевою недостатністю, але з нормальним або зниженим АТ може спостерігатися зниження артеріального тиску, що зазвичай не є причиною для припинення лікування.
До початку лікування лізиноприлом, по можливості, слід нормалізувати концентрацію натрію і / або заповнити втрачений об'єм рідини, ретельно контролювати дію початкової дози Лізиноприлу на хворого.
У разі стенозу ниркової артерії (особливо при двосторонньому стенозі, або при наявності стенозу артерії єдиної нирки), а також при недостатності кровообігу внаслідок нестачі натрію та / або рідини, застосування Лізиноприлу може привести і до порушення функції нирок, гострої ниркової недостатності, яка зазвичай виявляється незворотною після відміни препарату.
При гострому інфаркті міокарда
Показано застосування стандартної терапії (тромболітики, ацетилсаліцилова кислота, бета-адреноблокатори). Лізиноприл можна використовувати спільно з внутрішньовенним введенням або із застосуванням терапевтичних трансдермальних систем нітрогліцерину.
Хірургічне втручання / загальна анестезія
При великих хірургічних втручаннях, а також при застосуванні інших лікарських засобів, що викликають зниження кров'яного тиску, лізиноприл, блокуючи утворення ангіотензину II, може викликати виражене непрогнозований зниження артеріального тиску.
У хворих похилого віку та ж сама доза призводить до більш високої концентрації препарату в крові, тому потрібна особлива обережність при визначенні дози.
Оскільки не можна виключити потенційний ризик виникнення агранулоцитозу, потрібен періодичний контроль картини крові. При застосуванні препарату в умовах діалізу з поліакрил-нітрил-мембраною може виникати анафілактичний шок, тому рекомендується або інший тип мембрани для діалізу, або призначення інших антигіпертензивних засобів.
Вплив на здатність керування транспортними засобами та механізмами
Немає даних про вплив лізиноприлу на здатність керувати транспортними засобами і механізмами, застосованого в терапевтичних дозах, однак необхідно враховувати, що можливе виникнення запаморочення, тому слід дотримуватися обережності.
Активна речовина: лізиноприлу дигідрат відповідний 20 мг лізиноприлу;
Допоміжні речовини: молочний цукор (лактоза); кальціюстеарат.
Опис: Таблетки 20 мг - білого або майже білого кольору, плоскоциліндричної форми, з фаскою і рискою.
Спосіб застосування та дози Всередину, незалежно від прийому їжі. При артеріальній гіпертензії хворим, які не отримують інші гіпотензивні засоби, призначають по 5 мг 1 раз на добу. При відсутності ефекту дозу підвищують кожні 2-3 дні на 5 мг до середньої терапевтичної дози 20-40 мг / добу (збільшення дози понад 40 мг / добу зазвичай не веде до подальшого зниження артеріального тиску). Звичайна добова підтримуюча доза - 20 мг. Максимальна добова доза - 40 мг.
Повний ефект розвивається зазвичай через 2-4 тижні від початку лікування, що слід врахувати при збільшенні дози. При недостатньому клінічному ефекті можливе комбінування препарату з іншими гіпотензивними засобами.
Якщо пацієнт отримував попереднє лікування діуретиками, то прийом таких препаратів необхідно припинити за 2-3 дні до початку застосування Лізиноприлу. Якщо це неможливо, то початкова доза Лізиноприлу не повинна перевищувати 5 мг на добу. У цьому випадку після прийому першої дози рекомендується лікарський контроль протягом декількох годин (максимум дії досягається приблизно через 6 годин), так як може виникнути виражене зниження артеріального тиску.
При реноваскулярной гіпертензії або інших станах з підвищеною активністю ренін-ангіотензин-альдостеронової системи доцільно призначати також низьку початкову дозу - 2,5-5 мг в день, під посиленим лікарським контролем (контроль артеріального тиску, функції нирок, концентрації калію в сироватці крові). Підтримуючу дозу, продовжуючи суворий лікарський контроль, слід визначити в залежності від динаміки артеріального тиску.
При нирковій недостатності з огляду на те, що лізиноприл виділяється через нирки, початкова доза повинна бути визначена залежно від кліренсу креатиніну, потім відповідно до реакції, слід встановити підтримуючу дозу в умовах частого контролю функції нирок, рівня калію, натрію в сироватці крові.
При хронічній серцевій недостатності - починають з 2,5 мг 1 раз на добу, з подальшим збільшенням дози на 2,5 мг через 3-5 днів до звичайної, підтримуючої добової дози 5-20 мг. Доза не повинна перевищувати 20 мг на добу.
У людей похилого віку часто спостерігається більш виражене тривалий гіпотензивну дію, що пов'язано зі зменшенням швидкості виведення лізиноприлу (рекомендується починати лікування з 2,5 мг / добу).
Гострий інфаркт міокарда (у складі комбінованої терапії)
У першу добу - 5 мг всередину, потім 5 мг через добу, 10 мг через дві доби і потім 10 мг 1 раз на добу. У хворих з гострим інфарктом міокарда препарат застосовувати не менше 6 тижнів.
На початку лікування або протягом перших 3-х діб після гострого інфаркту міокарда у хворих з низьким систолічним АТ (120 мм рт.ст. або нижче) треба призначати меншу дозу - 2,5 мг. У разі зниження артеріального тиску (систолічний артеріальний тиск нижче або дорівнює 100 мм рт.ст.), добову дозу в 5 мг можна, якщо необхідно, тимчасово знизити до 2,5 мг. У разі тривалого вираженого зниження артеріального тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт.ст. більше 1 години), лікування лізиноприлом треба припинити.
діабетична нефропатія
У пацієнтів з інсуліннезалежний цукровий діабет застосовується 10 мг Лізиноприлу 1 раз на добу. Дозу можливо, при необхідності, збільшувати до 20 мг
1 раз на добу з метою досягнення значень діастолічного АТ нижче 75 мм рт.ст. в положенні сидячи. У хворих на інсулінозалежний цукровий діабет дозування така ж, з метою досягнення значень діастолічного АТ нижче 90 мм рт.ст. в положенні сидячи. Побічні дії
Найбільш часто зустрічаються побічні ефекти: запаморочення, головний біль, підвищена стомлюваність, діарея, сухий кашель, нудота.
- З боку серцево-судинної системи: надмірне зниження артеріального тиску, біль у грудях, рідко - ортостатична гіпотензія, тахікардія, брадикардія, посилення симптомів серцевої недостатності, порушення атріовентрикулярної провідності, інфаркт міокарда, прискорене серцебиття.
- З боку центральної нервової системи: лабільність настрою, розгубленість, парестензіі, сонливість, судомні посмикування м'язів кінцівок і губ, рідко - астенічний синдром.
- З боку системи кровотворення: лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, анемія (зниження концентрації гемоглобіну, гематокриту, еритроцитопенія).
- Лабораторні показники: гіперкаліємія, гіпонатріємія, рідко - підвищення активності «печінкових» ферментів, гіпербілірубінемія, підвищення рівня сечовини і креатиніну.
- З боку дихальної системи: диспное, бронхоспазм.
- З боку травного тракту: сухість у роті, анорексія, диспепсія, зміни смаку, біль у животі, панкреатит, гепатоцелюлярна або холестатична жовтяниця, гепатит.
- З боку шкірних покривів: кропив'янка, підвищене потовиділення, свербіж шкіри, алопеція, фотосенсибілізація.
- З боку сечостатевої системи: порушення функції нирок, олігурія, анурія, гостра ниркова недостатність, уремія, протеїнурія, зниження потенції. Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, надгортанника і / або гортані, шкірні висипання, свербіж, лихоманка, позитивні результати тесту на антинуклеарні антитіла, підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), еозинофілія, лейкоцитоз.
У дуже рідкісних випадках - інтерстиціальний ангіоневротичнийнабряк.
- Інші: міалгія, артралгія / артрит, васкуліт.
лікарська взаємодія При одночасному застосуванні препарату з калійзберігаючимидіуретиками (спіронолактон, триамтерен, амілорид), препаратами калію, замінниками солі, що містять калій, циклоспорином, підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, особливо при порушеній функції нирок, тому їх можна спільно застосовувати тільки при регулярному контролі змісту іонів калію в сироватці крові та функції нирок.
Комбіноване застосування лізиноприлу з бета-адреноблокаторами, блокаторами «повільних» кальцієвих каналів (БМКК), діуретиками, трициклічними антидепресантами / нейролептиками і іншими гіпотензивними засобами підсилює гіпотензивний дії.
Лізиноприл уповільнює виведення препаратів літію. Тому при одночасному застосуванні необхідно регулярно контролювати концентрацію літію в сироватці крові.
Антациди і холестирамін знижують всмоктування лізиноприлу в шлунково-кишковому тракті.
При спільному застосуванні з інсуліном та антидіабетичними засобами для прийому всередину можливий ризик розвитку гіпоглікемії.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) (в т. Ч. Селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2)), естрогени, адреноміметики знижують гіпотензивний ефект лізиноприлу.
При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ і препаратів золота внутрішньовенно (натрію ауротіомалат) описаний симптомокомплекс, що включає гіперемія обличчя, нудоту, блювоту і зниження артеріального тиску.
При спільному застосуванні з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну може призводити до вираженої гипонатриемии.
Спільне застосування з алопуринолом, прокаїнамідом, цитостатиками може призводити до лейкопенії.
Симптоми (виникають при прийомі одноразової дози 50 мг і вище): виражене зниження артеріального тиску; сухість у роті, сонливість, затримка сечовипускання, запор, занепокоєння, підвищена дратівливість.
Лікування: симптоматична терапія, внутрішньовенне введення рідини, контролювання артеріального тиску, водно-електролітного балансу і нормалізація останнього.
Лізиноприл може бути видалений з організму за допомогою гемодіалізу.
Список Б. У сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Термін придатності2 роки. Не слід приймати препарат після закінчення терміну придатності.
Діюча речовиналізиноприл
Похожее видеоДополнительная информацияЛизиноприл-СЗ таблетки 20 мг 50 шт. производит Северная Звезда, страна производства Россия. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Лизиноприл-СЗ таблетки 20 мг 50 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!