Купить Левемир пенфилл картриджи 100 ме/мл 3 мл, 5 шт.

Левемир Пенфилл – гипогликемическое средство, аналог человеческого инсулина длительного действия. Препарат Левемир Пенфилл производится методом биотехнологии рекомбинантной ДНК с использованием штамма Saccharomyces cerevisiae. Является растворимым базальным аналогом человеческого инсулина пролонгированного действия с плоским профилем действия. Профиль действия препарата Левемир Пенфилл значительно менее вариабелен по сравнению с изофан-инсулином и инсулином гларгин. Пролонгированное действие препарата Левемир Пенфилл обусловлено выраженной самоассоциацией молекул инсулина детемир в месте инъекции и связыванием молекул препарата с альбумином посредством соединения с боковой жирнокислотной цепью. Инсулин детемир по сравнению с изофан-инсулином к периферическим тканям-мишеням поступает медленнее. Эти комбинированные механизмы замедленного распределения обеспечивают более воспроизводимый профиль абсорбции и действия препарата Левемир Пенфилл по сравнению с изофан-инсулином. Взаимодействует со специфическим рецептором внешней цитоплазматической мембраны клеток и образует инсулин-рецепторный комплекс, стимулирующий внутриклеточные процессы, в т. ч. синтез ряда ключевых ферментов (гексокиназа, пируваткиназа, гликогенсинтетаза и др.). Снижение содержания глюкозы в крови обусловлено повышением ее внутриклеточного транспорта, усилением усвоения тканями, стимуляцией липогенеза, гликогеногенеза, снижением скорости продукции глюкозы печенью и др. Для доз 0,2 - 0,4 ЕД/кг 50% максимальный эффект препарата наступает в интервале от 3-4 часов до 14 часов после введения. Продолжительность действия составляет до 24 часов в зависимости от дозы, что обеспечивает возможность однократного и двукратного ежедневного введения. После подкожного введения наблюдался фармакодинамический ответ, пропорциональный введенной дозе (максимальный эффект, продолжительность действия, общий эффект). В длительных исследованиях были продемонстрированы низкие показатели суточных колебаний концентрации глюкозы плазмы при лечении пациентов препаратом Левемир Пенфилл в отличие от изофан-инсулина.

Розчин для ін'єкцій

За 5 картриджів (3 мл) в упаковці.

Левемір Пенфилл - гіпоглікемічну засіб, аналог людського інсуліну тривалої дії. Препарат Левемір Пенфилл проводиться методом біотехнології рекомбінантних ДНК з використанням штаму Saccharomyces cerevisiae. Є розчинним базальним аналогом людського інсуліну пролонгованої дії з плоским профілем дії. Профіль дії препарату Левемір Пенфилл значно менше вариабелен в порівнянні з НПХ-інсуліном та інсуліном гларгин. Пролонговану дію препарату Левемір Пенфилл обумовлено вираженою самоасоціації молекул інсуліну детемір в місці ін'єкції і зв'язуванням молекул препарату з альбуміном за допомогою з'єднання з бічною жирнокислотного ланцюгом. Інсулін детемір в порівнянні з НПХ-інсуліном до периферичних тканин-мішеней надходить повільніше. Ці комбіновані механізми уповільненої розподілу забезпечують більш відтворений профіль абсорбції і дії препарату Левемір Пенфилл в порівнянні з НПХ-інсуліном. Взаємодіє зі специфічним рецептором зовнішньої мембрани цитоплазми клітин і утворює інсулін-рецепторний комплекс, що стимулює внутрішньоклітинні процеси, в т. Ч. Синтез ряду ключових ферментів (гексокінази, піруваткіназа, глікогенсинтетазу і ін.). Зниження вмісту глюкози в крові обумовлено підвищенням її внутрішньоклітинного транспорту, посиленням засвоєння тканинами, стимуляцією липогенеза, глікогеногенеза, зниженням швидкості продукції глюкози печінкою та ін. Для доз 0,2 - 0,4 ОД / кг 50% максимальний ефект препарату настає в інтервалі від 3 -4 годин до 14 годин після введення. Тривалість дії становить до 24 годин в залежності від дози, що забезпечує можливість одноразового і дворазового щоденного введення. Після підшкірного введення спостерігався фармакодинамічний відповідь, пропорційний введеній дозі (максимальний ефект, тривалість дії, загальний ефект). У тривалих дослідженнях були продемонстровані низькі показники добових коливань концентрації глюкози плазми при лікуванні пацієнтів препаратом Левемір Пенфилл на відміну від ізофан-інсуліну.

Цукровий діабет.

Підвищена індивідуальна чутливість до інсуліну детемір або будь-якого компонента препарату. Не рекомендується застосовувати препарат Левемір Пенфилл у дітей до 6 років, тому що клінічні дослідження у дітей молодше 6 років не проводилися.

Клінічний досвід застосування Левемір Пенфилл під час вагітності та грудного вигодовування обмежений. Дослідження репродуктивної функції у тварин не виявили відмінностей між інсуліном детемір і людським інсуліном в показниках ембріотоксичності і тератогенності. В цілому, необхідно ретельне спостереження вагітних жінок з цукровим діабетом протягом всього терміну вагітності, а також при плануванні вагітності. Потреба в інсуліні в I триместрі вагітності зазвичай зменшується, потім в II і III триместрах зростає. Незабаром після пологів потреба в інсуліні швидко повертається до рівня, який був до вагітності. У жінок, що годують може виникнути потреба в регулюванні дози інсуліну і дієти.

Левемір Пенфилл є розчинним базальним аналогом інсуліну з плоским і прогнозованим профілем активності, що володіє пролонгованою дією.
На відміну від інших інсулінів, інтенсивна терапія препаратом Левемір Пенфилл не призводить до збільшення маси тіла. Менший в порівнянні з іншими інсулінами ризик нічної гіпоглікемії дозволяє більш інтенсивно проводити підбір дози з метою досягнення цільового показника глюкози крові. Левемір Пенфилл забезпечує кращий глікемічний контроль (на підставі вимірювання глюкози плазми натще) в порівнянні з застосуванням ізофан-інсуліну. Недостатня доза препарату або припинення лікування, особливо при цукровому діабеті 1 типу, може призводити до розвитку гіперглікемії або діабетичного кетоацидозу. Як правило, перші симптоми гіперглікемії з'являються поступово, протягом декількох годин або днів. До цих симптомів відносяться спрага, прискорене сечовиділення, нудота, блювота, сонливість, почервоніння і сухість шкіри, сухість у роті, втрата апетиту, запах ацетону в повітрі, що видихається. При цукровому діабеті 1 типу без відповідного лікування гіперглікемія призводить до розвитку діабетичного кетоацидозу і може привести до смерті. Гіпоглікемія може розвинутися, якщо доза інсуліну занадто висока по відношенню до потреби в інсуліні, при пропуску прийому їжі або незапланованої інтенсивному фізичному навантаженні. Після компенсації вуглеводного обміну, наприклад, при інтенсифікований інсулінотерапії, у пацієнтів можуть змінитися типові для них симптоми-провісники гіпоглікемії, про що хворі повинні бути проінформовані. Звичайні симптоми-провісники можуть зникати при тривалому перебігу цукрового діабету. Супутні захворювання, особливо інфекційні та супроводжуються лихоманкою, звичайно підвищують потребу організму в інсуліні. Переведення хворого на новий тип або препарат інсуліну іншого виробника повинен відбуватися під суворим лікарським контролем. При зміні концентрації, виробника, типу, виду (тваринний, людський, аналоги людського інсуліну) і / або методу його виробництва (генно-інженерний або інсулін тваринного походження) може виникнути потреба в регулюванні дози. Пацієнти, що переходять на лікування препаратом Левемір Пенфилл, можуть потребувати зміні дози в порівнянні з дозами раніше застосовувалися препаратів інсуліну. Потреба у регулюванні дози може виникнути вже після введення першої дози або протягом перших кількох тижнів або місяців. Як і при лікуванні іншими препаратами інсуліну, можуть розвиватися реакції в місцях введення, що проявляється болем, свербінням, кропив'янкою, припухлістю, запаленням. Зміна місця ін'єкції в одній і тій же анатомічної області може зменшити симптоми, або запобігти розвитку реакції. Реакції зазвичай зникають протягом від декількох днів до декількох тижнів. У рідкісних випадках реакції в місцях введення вимагають припинення лікування. Левемір Пенфилл не слід вводити внутрішньовенно, так як це може призвести до тяжкої гіпоглікемії. Всмоктування при внутрішньом'язовому введенні відбувається швидше і в більшій мірі в порівнянні з підшкірним введенням. Якщо препарат Левемір Пенфилл змішується з іншими препаратами інсуліну, профіль дії одного або обох компонентів зміниться. Змішування препарату Левемір Пенфилл з швидкодіючим аналогом інсуліну, таким як інсулін аспарт, призводить до профілю дії зі зниженим і відстроченим максимальним ефектом в порівнянні з їх роздільним введенням. Левемір Пенфилл не призначений для використання в інсулінових насосах.

Вплив на здатність керувати автомобілем і роботі з механізмами
Здатність пацієнтів до концентрації уваги і швидкість реакції можуть порушуватися під час гіпоглікемії і гіперглікемії, що може становити небезпеку в тих ситуаціях, коли ці здатності особливо необхідні (наприклад, при керуванні автомобілем або роботі з машинами і механізмами). Пацієнтам необхідно рекомендувати вживати заходів для попередження розвитку гіпоглікемії і гіперглікемії при керуванні автомобілем і роботі з механізмами. Це особливо важливо для пацієнтів з відсутністю або зниженням вираженості симптомів-провісників розвивається гіпоглікемії або страждають частими епізодами гіпоглікемії. У цих випадках слід розглянути доцільність керування автомобілем або виконання подібних робіт.

в 1 мл міститься:
активна речовина: інсулін детемір - 100 ОД (один картридж (3 мл) - 300 ОД);
допоміжні речовини: гліцерин, фенол, метакрезол, цинку ацетат, натрію гідрофосфату дигідрат, натрію хлорид, кислота хлористоводнева або натрію гідроксид, вода для ін'єкцій. Одна одиниця інсуліну детемір містить 0,142 мг солі інсуліну детемір. Одна одиниця інсуліну детемір (ОД) відповідає одній одиниці людського інсуліну (ME).

Левемір Пенфилл призначений для підшкірного введення. Доза і кратність введення препарату Левемір Пенфилл визначається індивідуально в кожному конкретному випадку. Лікування препаратом Левемір Пенфилл в комбінації з пероральними гіпоглікемічного препаратами, рекомендується починати з одного разу на добу в дозі 10 ОД або 0,1-0,2 ОД / кг. Доза препарату Левемір Пенфилл повинна підбиратися індивідуально на підставі показників глюкози плазми. Якщо препарат Левемір Пенфилл використовується як частина базис-болюсного режиму, його слід призначати 1 або 2 рази на день виходячи з потреби пацієнта. Пацієнти, яким потрібне застосування препарату двічі на день для оптимального контролю рівня глікемії, можуть вводити вечірню дозу або під час вечері, або перед сном, або через 12 годин після ранкової дози. Левемір Пенфилл вводиться підшкірно в область стегна, передньої черевної стінки або плече. Місця ін'єкцій слід змінювати навіть при введенні в одну і ту ж область.

корекція дози
Як і при використанні інших інсулінів, у літніх пацієнтів і пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю слід ретельніше контролювати концентрацію глюкози в крові і коригувати дозу інсуліну детемір індивідуально. Корекція дози може бути також необхідна і при посиленні фізичної активності пацієнта, зміні його звичайної дієти або при супутньому захворюванні.

Переклад з інших препаратів інсуліну
Переклад з інсулінів середньої тривалості дії і пролонгованих інсулінів на препарат Левемір Пенфилл може зажадати корекції дози і часу введення. Як і при використанні інших препаратів інсуліну, рекомендується ретельний контроль концентрації глюкози в крові під час перекладу і в перші тижні призначення нового препарату. Можливо, буде потрібно корекція супутньої гипогликемической терапії (доза і час введення короткодіючих препаратів інсуліну або доза пероральнихгіпоглікемічних препаратів).

Побічні реакції, що спостерігаються у пацієнтів, які застосовують препарат Левемір Пенфилл, є в основному дозозалежними і розвиваються внаслідок фармакологічного ефекту інсуліну. Гіпоглікемія, як правило, є найбільш частим побічним ефектом. Гіпоглікемія розвивається в разі, якщо введена занадто висока доза препарату щодо потреби організму в інсуліні. З клінічних досліджень відомо, що важкі гіпоглікемії, що вимагають втручання третіх осіб, розвиваються приблизно у 6% пацієнтів, які отримують Левемір Пенфилл. Реакції в місцях введення можуть спостерігатися частіше при лікуванні препаратом Левемір Пенфилл, ніж при введенні людського інсуліну. Ці реакції включають почервоніння, запалення, синці, припухлість і свербіння в місці ін'єкції. Більшість реакцій в місцях введення незначні і носять тимчасовий характер, тобто зникають при продовженні лікування протягом від декількох днів до декількох тижнів. Частка пацієнтів, які отримують лікування та у яких очікується розвиток побічних ефектів, оцінюється як 12%. Частота розвитку побічних ефектів, які за загальною оцінкою відносяться до препарату Левемір Пенфилл, під час клінічних досліджень, представлена ​​нижче.

Порушення метаболізму і розлади харчування: ч астие - Гіпоглікемія. Симптоми гіпоглікемії як правило розвиваються раптово. Вони включають «холодний піт», блідість шкірних покривів, підвищену стомлюваність, нервозність або тремор, відчуття тривоги, незвичайну втому або слабкість, порушення орієнтації, зниження концентрації уваги, сонливість, виражене відчуття голоду, порушення зору, головний біль, нудоту, серцебиття. Тяжка гіпоглікемія може призвести до втрати свідомості і / або судом, тимчасового або повного порушення функції головного мозку аж до летального результату.

Загальні розлади і реакції в місцях введення препарату: часті - почервоніння, припухлість і свербіння в місці ін'єкції. Ці реакції зазвичай носять тимчасовий характер і зникають при продовженні лікування.
Рідкісні - Ліподистрофія. Може розвиватися в місці ін'єкції в результаті недотримання правил зміни місця ін'єкції в межах однієї області.
Набряки можуть виникати на початковій стадії інсулінотерапії. Ці симптоми зазвичай носять тимчасовий характер.

Порушення імунної системи: рідкісні - Алергічні реакції, кропив'янка, шкірний висип. Такі симптоми можуть розвиватися через генералізованої гіперчутливості. Іншими ознаками генералізованої гіперчутливості можуть бути свербіж, пітливість, шлунково-кишкові розлади, ангіоневротичний набряк, утруднення дихання, серцебиття, зниження артеріального тиску. Реакції генералізованої гіперчутливості (анафілактичні реакції) є потенційно небезпечними для життя.

Порушення зорової функції: рідкісні - порушення рефракції, діабетична ретинопатія.

Розлади нервової системи: дуже рідкісні - периферична нейропатія.

Є ряд лікарських засобів, які впливають на потребу в інсуліні. Гіпоглікемічна дія інсуліну підсилюють пероральні гіпоглікемічні препарати, інгібітори моноамінооксидази, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, інгібітори карбоангідрази, неселективні бета-адреноблокатори, бромокриптин, сульфонаміди, анаболічні стероїди, тетрацикліни, клофібрат, кетоконазол, мебендазол, піридоксин, теофілін, циклофосфамід, фенфлурамин, препарати літію, препарати , що містять етанол. Гіпоглікемічна дія інсуліну послаблюють оральні контрацептиви, глюкокортикоїди, йодовмісні тиреоїдні гормони, соматропін, тіазидні діуретики, гепарин, трициклічні антидепресанти, симпатоміметики, даназол, клонідин, блокатори «повільних» кальцієвих каналів, діазоксид, морфін, фенітоїн, нікотін.Под впливом резерпіну та саліцилатів можливо як ослаблення, так і посилення дії препарату. Октреотід / ланреотид може як підвищувати, так і знижувати потребу організму в інсуліні. Бета-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпоглікемії і затримувати відновлення після гіпоглікемії. Алкоголь може посилювати і пролонгувати гіпоглікемічний ефект інсуліну. Деякі лікарські засоби, наприклад, містять тіолову або сульфітну групи, при додаванні до препарату Левемір Пенфилл, можуть викликати руйнування інсуліну детемір. Левемір Пенфилл не слід додавати в інфузійні розчини.

Певної дози, необхідної для передозування інсуліну не встановлено, проте гіпоглікемія може розвиватися поступово, якщо була введена занадто висока доза для конкретного пацієнта.

Лікування: легку гіпоглікемію пацієнт може усунути сам, прийнявши всередину глюкозу, цукор або багаті вуглеводами продукти харчування. Тому, хворим на цукровий діабет рекомендується постійно носити з собою цукор, солодощі, печиво або солодкий фруктовий сік.

У разі тяжкої гіпоглікемії, коли пацієнт знаходиться без свідомості, слід ввести від 0,5 до 1 мг глюкагону внутрішньом'язово або підшкірно (може вводити навчена людина), або внутрішньовенно розчин глюкози (глюкози) (може вводити тільки медичний працівник). Також необхідно внутрішньовенно вводити декстрозу в разі, якщо через 10-15 хв після введення глюкагону пацієнт не приходить до тями. Після відновлення свідомості пацієнтові рекомендується прийняти їжу, багату вуглеводами, для профілактики рецидиву гіпоглікемії.

Зберігати при температурі від 2 ° С до 8 ° С (у холодильнику), але не поруч з морозильною камерою. Чи не заморожувати.
Зберігати в картонній пачці для захисту від світла, в недоступному для дітей місці.

Для розкритих картриджів: не рекомендується зберігати в холодильнику. Зберігати протягом 6 тижнів при температурі не вище 30 ° С.

30 місяців.

інсулін детемір

Левемир Пенфилл картриджи 100 МЕ/мл 3 мл, 5 шт. производит Ново Нордиск, страна производства Дания. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Левемир Пенфилл картриджи 100 МЕ/мл 3 мл, 5 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!