Купить Кветиапин таблетки покрыт.плен.об. 25 мг 60 шт

Фармакологическое действие

Фармакотерапевтическая группа лекарственного препарата: антипсихотическое средство (нейролептик)  Код АТХ: [N05AH04]  Фармакологические свойства  Фармакодинамика  Механизм действия:  Кветиапин является атипичным антипсихотическим препаратом. Кветиапин и его активный метаболит N-дезалкил кветиапин взаимодействуют с нейтротрансмиттерными рецепторами головного мозга. Кветиапин и N-дезалкил кветиапин проявляют высокое сродство к серотониновым рецепторам типа 5НТ2 и дофаминовым рецепторам типов D1 и D2 головного мозга. Более высокая селективность к серотониновым рецепторам типа 5НТ2, чем к дофаминовым рецепторам типа D2, обуславливает основные клинические антипсихотические свойства Кветиапина и низкую частоту развития экстрапирамидных побочных эффектов. Кроме того, N-дезалкил кветиапин проявляет высокое сродство к переносчику норадреналина. Кветиапин и N-дезалкил кветиапин обладают высоким сродством к гистаминовым и α1-адренорецепторам и меньшим сродством по отношению к α2-адренорецепторам и серотониновым рецепторам типа 5НТ1. Кветиапин не проявляет заметного сродства к холинергическим мускариновым и бензодиазепиновым рецепторам.В стандартных тестах кветиапин проявляет антипсихотическую активность. Удельный вклад метаболита N-дезалкил кветиапина в фармакологическую активность кветиапина не установлен.Результаты изучения экстрапирамидных симптомов (ЭПС) у животных выявили, что кветиапин вызывает слабую каталепсию в дозах, эффективно блокирующих D2 рецепторы. Кветиапин вызывает селективное уменьшение активности мезолимбических А10 дофаминэргических нейронов в сравнении с А9 нигростриатными нейронами, вовлеченными в моторную функцию.  Эффективность  Кветиапин эффективен в отношении как позитивных, так и негативных симптомов шизофрении. Кветиапин эффективен в качестве монотерапии при маниакальных эпизодах от умеренной до выраженной степени тяжести. Данные о длительном применении Кветиапина для профилактики последующих маниакальных и депрессивных эпизодов отсутствуют. Данные по применению Кветиапина в комбинации с вальпроатом семинатрием или препаратами лития при маниакальных эпизодах от умеренной до выраженной степени тяжести ограничены, однако данная комбинированная терапия, в целом, хорошо переносилась. Кроме того, Кветиапин в дозе 300 мг и 600 мг эффективен у больных с биполярным расстройством I и II типа от умеренной до выраженной степени тяжести. При этом эффективность Кветиапина при приеме в дозе 300 мг и 600 мг в сутки сопоставима. Кветиапин эффективен у пациентов с шизофренией и манией при приеме препарата 2 раза в сутки, несмотря на то, что период полувыведения кветиапина составляет около 7 часов. Воздействие кветиапина на рецепторы типа 5НТ2 и D2 продолжается до 12 часов после приема препарата. Кветиапин не вызывает длительного повышения концентрации пролактина в плазме крови. В исследованиях с различными фиксированными дозами препарата не выявлено различий в уровне пролактина при использовании Кветиапина или плацебо. Уровень пролактина при использовании различных фиксированных доз Кветиапина не отличался от уровня пролактина при приеме плацебо. При приеме Кветиапина с титрованием дозы при шизофрении частота ЭПС и сопутствующего применения антихолинергических препаратов была сопоставима с таковой при приеме плацебо. При назначении Кветиапина в фиксированных дозах от 75 до 750 мг/сут пациентам с шизофренией частота возникновения ЭПС и необходимость сопутствующего применения антихолинергических препаратов не увеличивались.  При использовании Кветиапина в дозах до 800 мг/сут для лечения маниакальных эпизодов от умеренной до выраженной степени тяжести как в виде монотерапии, так и в комбинации с препаратами лития или вaльпроатом семинатрием, частота ЭПС и сопутствующего применения антихолинерги-ческих препаратов была сопоставима с таковой при приеме плацебо.  Фармакокинетика  При пероральном применении кветиапин хорошо всасывается из желудочно- кишечного тракта и активно метаболизируется в печени. Прием пищи существенно не влияет на биодоступность кветиапина. Приблизительно 83 % кветиапина связывается с белками плазмы крови. Равновесная молярная концентрация активного метаболита N- дезалкил кветиапина составляет 35 % от таковой кветиапина. Период полувыведения кветиапина и N-дезалкил кветиапина составляет около 7 и 12 часов, соответственно. Фармакокинетика кветиапина и N-дезалкил кветиапина линейная, различий фармакокинетических показателей у мужчин и женщин не наблюдается.  Средний клиренс кветиапина у пожилых пациентов на 30-50 % меньше, чем у пациентов в возрасте от 18 до 65 лет.  Средний плазменный клиренс кветиапина снижается приблизительно на 25 % у пациентов с тяжелой почечной недостаточностью (клиренс креатинина менее 30 мл/мин/1,73 м2), но индивидуальные показатели клиренса находятся в пределах значений, выявленных у здоровых добровольцев. У пациентов с печеночной недостаточностью (компенсированный алкогольный цирроз) средний плазменный клиренс кветиапина снижен приблизительно на 25 %. Поскольку кветиапин интенсивно метаболизируется в печени, у пациентов с печеночной недостаточностью возможно повышение плазменной концентрации кветиапина, что требует корректировки дозы.  В среднем менее 5 % молярной дозы фракции свободного кветиапина и N-дезалкил кветиапина плазмы выводится с мочой. Приблизительно 73 % кветиапина выводится с мочой и 21 % с фекалиями. Менее 5 % кветиапина не подвергается метаболизму и выводится в неизменённом виде почками или с фекалиями. Установлено, что СYРЗА4 является ключевым изоферментом метаболизма кветиапина, опосредованного цитохромом P450. N-дезалкил кветиапин образуется с участием изофермента СYРЗА4. Кветиапин и некоторые его метаболиты (включая N-дезалкил кветиапин) обладают слабой ингибирующей активностью по отношению к изоферментам цитохрома Р450 1А2, 2С9, 2С19, 2D6 и ЗА4, но только при концентрации, в 5-50 раз превышающей концентрации, наблюдаемые при обычно используемой эффективной дозировке 300- 800 мг/сут.  Основываясь на результатах invitro, не следует ожидать, что одновременное назначение кветиапина с другими препаратами приведет к клинически выраженному ингибированию метаболизма других лекарственных средств, опосредованного цитохромом Р450.

Кветиапин таблетки покрыт.плен.об. 25 мг 60 шт инструкция на украинском

Форма выпуска	Упаковка
Фармакологическое действие	Показания
Противопоказания	Применение при беременности и кормлении грудью
Особые указания	Состав
Способ применения и дозы	Побочные действия
Лекарственное взаимодействие	Передозировка
Условия хранения	Срок годности
Действующее вещество	Похожее видео

Форма випуску

таблетки, вкриті плівковою оболонкою

упаковка

60 шт.

Фармакологічна дія

Фармакотерапевтична група лікарського препарату: антипсихотичний засіб (нейролептик) Код АТС [N05AH04] Фармакологічні властивості Фармакодинаміка Механізм дії: Кветіапін є атиповим антипсихотическим препаратом. Кветіапін і його активний метаболіт N-дезалкіл кветіапін взаємодіють з нейтротрансміттернимі рецепторами головного мозку. Кветіапін та N-дезалкіл кветіапін виявляють високу спорідненість до серотонінових рецепторів типу 5НТ2 і дофамінових рецепторів типів D1 і D2 головного мозку. Більш висока селективність до серотонінових рецепторів типу 5НТ2, ніж до дофамінових рецепторів типу D2, обумовлює основні клінічні антипсихотичні властивості кветіапіном і низьку частоту розвитку екстрапірамідних побічних ефектів. Крім того, N-дезалкіл кветіапін проявляє високу спорідненість до переносники норадреналіну. Кветіапін та N-дезалкіл кветіапін мають високу спорідненість з гістаміновими і α1-адренорецепторів і меншим спорідненістю по відношенню до α2-адренорецепторів і серотонінових рецепторів типу 5НТ1. Кветіапін не проявляє помітного спорідненості до холінергічних мускаринових і бензодіазепінових рецепторам.В стандартних тестах кветіапін проявляє антипсихотичну активність. Питома внесок метаболіту N-дезалкіл кветиапина в фармакологічну активність кветиапина НЕ установлен.Результати вивчення екстрапірамідних симптомів (ЕПС) у тварин виявили, що кветіапін викликає слабку каталепсію в дозах, ефективно блокують D2 рецептори. Кветіапін викликає селективне зменшення активності мезолімбічних А10 дофамінергіческіх нейронів в порівнянні з А9 нігростріатнимі нейронами, втягнутими в моторну функцію. ефективність Кветіапін ефективний відносно як позитивних, так і негативних симптомів шизофренії. Кветіапін ефективний у вигляді монотерапії при маніакальних епізодах від помірної до вираженої ступеня тяжкості. Дані про тривалому застосуванні кветіапіну для профілактики наступних маніакальних і депресивних епізодів відсутні. Дані щодо застосування кветіапіну в комбінації з вальпроатом семінатріем або препаратами літію при маніакальних епізодах від помірної до вираженої ступеня тяжкості обмежені, проте дана комбінована терапія, в цілому, добре переносилася. Крім того, Кветиапин в дозі 300 мг і 600 мг ефективний у хворих з біполярним розладом I і II типу від помірної до вираженої ступеня тяжкості. При цьому ефективність кветіапіну при прийомі в дозі 300 мг і 600 мг на добу можна порівняти. Кветіапін ефективний у пацієнтів з шизофренією і манією при прийомі препарату 2 рази на добу, незважаючи на те, що період напіввиведення кветіапіну становить близько 7 годин. Вплив кветіапіну на рецептори типу 5НТ2 і D2 продовжується до 12 годин після прийому препарату. Кветіапін не викликає тривалого підвищення концентрації пролактину в плазмі крові. У дослідженнях з різними фіксованими дозами препарату не виявлено відмінностей в рівні пролактину при використанні кветіапіном або плацебо. Рівень пролактину при використанні різних фіксованих доз кветіапіну не відрізнявся від рівня пролактину при прийомі плацебо. При прийомі кветіапіну з титруванням дози при шизофренії частота ЕРС і супутнього застосування антихолінергічних препаратів була порівнянна з такою при прийомі плацебо. При призначенні кветіапіну в фіксованих дозах від 75 до 750 мг / сут пацієнтам з шизофренією частота виникнення ЕРС і необхідність супутнього застосування антихолінергічних препаратів не збільшувалися. При використанні кветіапіном в дозах до 800 мг / сут для лікування маніакальних епізодів від помірного до вираженого ступеня тяжкості як у вигляді монотерапії, так і в комбінації з препаратами літію або вaльпроатом семінатріем, частота ЕРС і супутнього застосування антіхолінергі-чеських препаратів була порівнянна з такою при прийомі плацебо. Фармакокінетика При пероральному застосуванні кветіапін добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту і активно метаболізується в печінці. Прийом їжі істотно не впливає на біодоступність кветіапіну. Приблизно 83% кветіапіну зв'язується з білками плазми крові. Рівноважна молярна концентрація активного метаболіту N- дезалкіл кветиапина становить 35% від такої кветиапина. Період напіввиведення кветіапіну і N-дезалкіл кветиапина становить близько 7 і 12 годин, відповідно. Фармакокінетика кветіапіну і N-дезалкіл кветиапина лінійна, відмінностей фармакокінетичних показників у чоловіків і жінок не спостерігається. Середній кліренс кветіапіну у літніх пацієнтів на 30-50% менше, ніж у пацієнтів у віці від 18 до 65 років. Середній плазмовий кліренс кветіапіну знижується приблизно на 25% у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл / хв / 1,73 м2), але індивідуальні показники кліренсу знаходяться в межах значень, виявлених у здорових добровольців. У пацієнтів з печінковою недостатністю (компенсований алкогольний цироз) середній плазмовий кліренс кветіапіну знижений приблизно на 25%. Оскільки кветіапін інтенсивно метаболізується в печінці, у пацієнтів з печінковою недостатністю можливе підвищення плазмової концентрації кветіапіну, що вимагає коригування дози. В середньому менш 5% молярної дози фракції вільного кветіапіну та N-дезалкіл кветиапина плазми виводиться з сечею. Приблизно 73% кветіапіну виводиться з сечею і 21% з фекаліями. Менше 5% кветіапіну не зазнає метаболізму і виводиться в незміненому вигляді нирками або з фекаліями. Встановлено, що СYРЗА4 є ключовим ферментом метаболізму кветіапіну, опосередкованого цитохромом P450. N-дезалкіл кветіапін утворюється за участю ізоферменту СYРЗА4. Кветіапін і деякі його метаболіти (включаючи N-дезалкіл кветіапін) мають слабку інгібуючої активністю по відношенню до ізоферменту Р450 1А2, 2С9, 2С19, 2D6 і ЗА4, але тільки при концентрації, в 5-50 разів перевищує концентрації, які спостерігаються при що зазвичай використовуються ефективної дозуванні 300- 800 мг / сут. Грунтуючись на результатах invitro, не слід очікувати, що одночасне призначення кветіапіну з іншими препаратами призведе до клінічно вираженого пригнічення метаболізму інших лікарських засобів, опосередкованого цитохромом Р450.

показання

- Лікування шизофренії. - Лікування маніакальних епізодів у структурі біполярного розладу. - Лікування депресивних епізодів від середньої до вираженої ступеня тяжкості в структурі біполярного розладу. Препарат не показаний для профілактики маніакальних і депресивних епізодів

Протипоказання

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату, в тому числі, лактазная недостатність, глюкозо-галактозна мальабсорбция і непереносимість галактози. Спільне застосування з інгібіторами цитохрому Р450, такими як протигрибкові препарати групи азолів, еритроміцин, кларитроміцин і нефазодон, а також інгібітори протеаз (див. Розділ «Взаємодія з іншими лікарськими препаратами»). Незважаючи на те, що ефективність і безпека кветіапіну в дітей і підлітків у віці 10-17 років вивчалися в клінічних дослідженнях, застосування кветіапіну у пацієнтів у віці до 18 років не показано.

З обережністю

У пацієнтів з кардіоваскулярними і цереброваскулярні захворювання або іншими станами, що призводять до гіпотензії, літній вік, печінкова недостатність, судомні напади в анамнезі.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Безпека і ефективність кветіапіну у вагітних жінок не встановлені. Тому, під час вагітності Кветиапин можна застосовувати тільки тоді, коли очікувана користь для жінки виправдовує потенційний ризик для плоду. Ступінь екскреції кветіапіну з жіночим молоком не відома. Жінкам необхідно рекомендувати уникати грудного годування під час прийому кветіапіну.

особливі вказівки

сонливість

Під час терапії кветіапіном може відзначатися сонливість і пов'язані з нею симптоми, наприклад, седація (див. Розділ "Побічна дія"). У клінічних дослідженнях за участю пацієнтів з депресією в структурі біполярного розладу, сонливість, як правило, розвивалася протягом перших трьох днейтерапіі. Виразність цього побічного ефекту, в основному, була незначною або помірною. При розвитку вираженої сонливості пацієнтам з депресією в структурі біполярного розладу можуть знадобитися більш часті візити до лікаря протягом 2 тижнів з моменту виникнення сонливості або до зменшення симптомів. У деяких випадках може знадобитися припинення терапії кветіапіном.

Пацієнти з серцево-судинними захворюваннями

Слід дотримуватися обережності при призначенні кветіапіну пацієнтам із серцево-судинними і цереброваскулярними захворюваннями, і іншими станами, що призводять до гіпотензії. На тлі терапії кветіапіном може виникати ортостатична гіпотензія, особливо під час титрування дози на початку терапії. При виникненні ортостатичноїгіпотензії може знадобитися зниження дози або більш повільне її титрування.

судомні напади

Не виявлено відмінностей в частоті розвитку судом у пацієнтів, що приймали Кветиапин або плацебо. Однак, як і при терапії іншими антипсихотичними лікарськими засобами, рекомендується дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів з наявністю судомних нападів в анамнезі (див. Розділ "Побічна дія").

екстрапірамідні симптоми

Відзначено збільшення частоти виникнення ЕРС у дорослих пацієнтів з депресією в структурі біполярного розладу при прийомі кветіапіну з приводу депресивних епізодів в порівнянні з плацебо (див. Розділ "Побічна дія").

пізня дискінезія

У разі розвитку симптомів пізньої дискінезії рекомендується знизити дозу препарату або поступово його скасувати (див. Розділ "Побічна дія"). Злоякісний нейролептичний синдром

На тлі прийому антипсихотичних препаратів, в тому числі кветіапіном, може розвиватися злоякісний нейролептичний синдром (див. Розділ "Побічна дія"). Клінічні прояви синдрому включають в себе гіпертермію, змінений ментальний статус, м'язову ригідність, лабільність вегетативної нервової системи, збільшення активності креатинфосфокінази. У таких випадках необхідно скасувати Кветиапин і провести відповідне лікування.

виражена нейтроnенія

У клінічних дослідженнях кветіапін нечасто відзначалися випадки вираженої нейтропенії (кількість нейтрофілів

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Також див. «Взаємодія з іншими лікарськими препаратами». Застосування кветіапіну у комбінації з сильними індукторами ферментної системи печінки, такими як карбамазепін і фенітоїн, сприяє зниженню концентрації кветіапіну в плазмі і може зменшувати ефективність терапії кветіапіном. Призначенні кветіапіну пацієнтам, які отримують індуктори ферментної системи печінки, можливо лише в тому випадку, якщо очікувана користь від терапії кветіапіном перевершує ризик, пов'язаний зі скасуванням препарату-індуктора печінкових ферментів. Зміна дози препаратів-індукторів ферментів має бути поступовим. При необхідності, можливо їх заміщення препаратами що не індукують ферменти (наприклад, препарати вальпроєвої кислоти).

гіперглікемія

На тлі прийому кветіапіну можливий розвиток гіперглікемії або загострення цукрового діабету, у пацієнтів з цукровим діабетом в анамнезі. Рекомендується клінічне спостереження за пацієнтами з цукровим діабетом і пацієнтами з факторами ризику розвитку цукрового діабету (див. Розділ "Побічна дія"). рівень ліпідів

На тлі прийому кветіапіну можливе підвищення концентрації тригліцеридів і холестерину (див. Розділ "Побічна дія").

Подовження інтервалу QT

Не виявлено взаємозв'язку між прийомом кветіапіну і стійким підвищенням абсолютної величини інтервалу QT. Однак подовження інтервалу QT зазначалося при передозуванні препарату (див. Розділ «Передозування»). Слід дотримуватися обережності при призначенні кветіапіну, як і інших антипсихотичних препаратів, пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями і раніше відзначалися подовженням інтервалу QT. Також необхідно дотримуватися обережності при призначенні кветіапіну одночасно з препаратами, які подовжують інтервал QTс, іншими нейролептиками, особливо в осіб похилого віку, пацієнтів з синдромом вродженої подовження інтервалу QT, хронічною серцевою недостатністю, гіпертрофією міокарда, гіпокаліємією або гіпомагніємією (див. Розділ «Взаємодія з іншими лікарськими препаратами »).

Гострі реакції, пов'язані зі скасуванням препарату

При раптовій відміні кветиапина можуть спостерігатися такі гострі реакції (синдром «відміни») - нудота, блювота, безсоння, головний біль, запаморочення і дратівливість. Тому скасування препарату рекомендується проводити поступово протягом, як мінімум, однієї або двох тижнів.

Літні пацієнти з деменцією

Кветіапін не показаний для лікування психозів, пов'язаних з деменцією. Деякі атипові нейролептики в рандомізованих плацебо-контрольованих дослідженнях приблизно в 3 рази збільшували ризик розвитку цереброваскулярних ускладнень у пацієнтів з деменцією. Механізм даного збільшення ризику не вивчений. Аналогічний ризик збільшення частоти цереброваскулярних ускладнень не може бути виключений для інших антипсихотичних лікарських засобів або інших груп пацієнтів. Кветіапін повинен використовуватися з обережністю у пацієнтів з ризиком розвитку інсульту. Аналіз використання атипових нейролептиків для лікування психозів, пов'язаних з деменцією у літніх пацієнтів, виявив підвищення рівня смертності в групі пацієнтів, які отримували препарати цієї групи, в порівнянні з групою плацебо. Крім того, два 10-тижневих плацебо контрольованих дослідження кветіапіну у аналогічної групи пацієнтів (n = 710; середній вік: 83 роки; віковий діапазон: 56-99 років) показала, що рівень смертності в групі пацієнтів, що приймали Кветиапин, склав 5, 5%, і 3,2% в групі плацебо. Причини летальних випадків, зазначених у цих пацієнтів, відповідали очікуваним для даної популяції. Не виявлено причинно-наслідкового зв'язку між лікуванням кветіапіном і ризиком підвищення смертності у літніх пацієнтів з деменцією.

Суїцид / суїцидальні думки або клінічне погіршення

Депресія пов'язана з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних думок, самоушкодження і суїциду (подій, пов'язаних з суїцидом). Даний ризик зберігається до моменту настання вираженої ремісії. З огляду на те, що до поліпшення стану пацієнта з початку лікування може пройти кілька тижнів або більше, пацієнти повинні перебувати під пильним медичним наглядом до настання поліпшення. За даними загальноприйнятого клінічного досвіду, ризик суїциду може підвищитися на ранніх стадіях настання ремісії. Інші психічні розлади, для терапії яких призначається кветіапін, також пов'язані з підвищеним ризиком подій, пов'язаних з суїцидом. Крім того, такі стани можуть бути коморбідних з депресивним епізодом. Таким чином, запобіжні заходи, що застосовуються при терапії пацієнтів з депресивним епізодом, повинні прийматися і при лікуванні пацієнтів з іншими психічними розладами. Пацієнти з суїцидальними подіями в анамнезі, а також пацієнти, чітко висловлюють суїцидальні думки перед початком терапії, відносяться до групи підвищеного ризику суїцидальних намірів і суїцидальних спроб і повинні ретельно спостерігатися в процесі лікування. Проведений FDА (Адміністрацією по контролю за харчовими продуктами і лікарськими засобами, США) метааналіз плацебо контрольованих досліджень антидепресантів, що узагальнює дані приблизно 4400 дітей і підлітків і 7700 дорослих пацієнтів з психічними розладами, виявив підвищений ризик суїцидальної поведінки на тлі антидепресантів в порівнянні з плацебо у дітей, підлітків і дорослих пацієнтів у віці до 25 років. Даний метааналіз не включає дослідження, де використовувався кветіапін (див. Розділ «Фармакодинаміка»). За даними короткочасних плацебо-контрольованих досліджень за всіма показаннями і у всіх вікових групах частота подій, пов'язаних з суїцидом, склала 0,9% як для кветиапина (61/6270), так і для плацебо (27/3047). У цих дослідженнях у пацієнтів з шизофренією ризик розвитку подій, пов'язаних з суїцидом, склав 1,4% (3/212) для кветиапина і 1,6% (1/62) для плацебо у пацієнтів у віці 18-24 роки; 0,8% (13/1663) для кветиапина і 1,1% (5/463) для плацебо для пацієнтів старше 25 років; 1,4% (2/147) для кветиапина і 1,3% (1/75) для плацебо у пацієнтів у віці до 18 років. У пациентов с манией при биполярном расстройстве риск развития событий, связанных с суицидом, составил 0 % (0/67) для кветиапина и 0 % (1/57) для плацебо у пациентов в возрасте 18-24 года; 1,2 % (6/496) для кветиапина и 1,2 % (6/503) для плацебо у пациентов старше 25 лет; 1,0 % (2/193) для кветиапина и 0 % (0/90) для плацебо у пациентов в возрасте до 18 лет (см. раздел «Особые указания»). У пациентов с депрессией при биполярном расстройстве риск развития событий, связанных с суицидом, составил 3,0 % (7/233) для кветиапина и 0 % (0/120) для плацебо у пациентов в возрасте 18-24 года; 1,8 % (19/1616) для кветиапина и 1,8 % (11/622) для плацебо для пациентов старше 25 лет. Исследования с участием пациентов с депрессией при биполярном расстройстве в возрасте до 18 лет не проводились.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

Кветиапин может вызывать сонливость, поэтому в период лечения пациентам не рекомендуется работать с механизмами, представляющими опасность, в том числе не рекомендуется управление транспортными средствами.

склад

активного вещества: кветиапина фумарата, в пересчете на кветиапин - 25 мг;

вспомогательные вещества (ядро):

целлюлоза микрокристаллическая - 60,0 мг; лактозы моногидрат (сахар молочный) - 44,0 мг; повидон (поливинилпирролидон среднемолекулярный) - 9,0 мг; кроскармеллоза натрия (примеллоза) – 10,5 мг; магния стеарат - 1,5 мг; вспомогательные вещества (оболочка): Опадрай II (спирт поливиниловый, частично гидролизованный – 2,0 мг; макрогол (полиэтиленгликоль) 3350 – 1,01 мг; тальк – 0,74 мг; титана диоксид Е 171 – 1,1333 мг; краситель железа оксид (II) желтый Е 172 - 0,1167 мг).

опис

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой от бежево-желтого до бежевого цвета, круглые, двояковыпуклые. Таблетки на поперечном разрезе белого или почти белого цвета (дозировка 25 мг, 100 мг, 200 мг).

Спосіб застосування та дози

Кветиапин может применяться независимо от приёма пищи.

дорослі

Лечение шизофрении:

Кветиапин назначается 2 раза в сутки. Суточная доза для первых 4 суток терапии составляет: 1-е сутки - 50 мг, 2-е сутки - 100 мг, 3-и сутки - 200 мг, 4-е сутки - 300 мг. Начиная с 4-х суток, доза должна подбираться до эффективной, обычно в пределах от 300 до 450 мг/сут. В зависимости от клинического эффекта и индивидуальной переносимости пациентом, доза может варьировать в пределах от 150 до 750 мг/сут. Максимальная рекомендованная суточная доза составляет 750 мг.

Лечение маниакальных эпизодов в структуре биполярного расстройства

Кветиапин применяется в качестве монотерапии или в комбинации с препаратами, обладающими нормотимическим действием. Кветиапин назначается 2 раза в сутки. Суточная доза для первых 4 суток терапии составляет: 1-е сутки - 100 мг, 2-е сутки - 200 мг, 3-и сутки - 300 мг, 4-е сутки - 400 мг. В дальнейшем к 6-му дню терапии суточная доза препарата может быть увеличена до 800 мг. Увеличение суточной дозы не должно превышать 200 мг в сутки. В зависимости от клинического эффекта и индивидуальной переносимости, доза может варьировать в пределах от 200 до 800 мг/сут. Обычно эффективная доза составляет от 400 до 800 мг/сут. Максимальная рекомендованная суточная доза составляет 800 мг.

Лечение депрессивных эпизодов в структуре биполярного расстройства

Кветиапин назначается один раз в сутки на ночь. Суточная доза для первых 4-х суток терапии составляет: 1-е сутки - 50 мг, 2-е сутки - 100 мг, 3-и сутки - 200 мг, 4-е сутки - 300 мг. Рекомендуемая доза составляет 300 мг/сут. Максимальная рекомендованная суточная доза Кветиапина составляет 600 мг. Антидепрессивный эффект Кветиапина был подтвержден при использовании его в дозе 300 и 600 мг/сут. При краткосрочной терапии эффективность Кветиапина в дозах 300 и 600 мг/сут. была сопоставимой (см. раздел «Фармакодинамика»).

Пожилые:

У пожилых пациентов начальная доза Кветиапина составляет 25 мг/сут. Дозу следует увеличивать ежедневно на 25-50 мг до достижения эффективной дозы, которая, вероятно, будет меньше, чем у молодых пациентов.

Пациенты с почечной недостаточностью:

Корректировка дозы не требуется.

Пациенты с печеночной недостаточностью:

Кветиапин интенсивно метаболизируется в печени. Поэтому следует соблюдать осторожность при применении Кветиапина у пациентов с печеночной недостаточностью, особенно в начале терапии. Рекомендуется начинать терапию Кветиапином с дозы 25 мг/сут и увеличивать дозу ежедневно на 25-50 мг до достижения эффективной дозы.

Побічні дії

Со стороны ЦНС: головная боль, сонливость, головокружение, тревога; редко - ЗНС.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: ортостатическая гипотензия, тахикардия, артериальная гипертензия.

Со стороны пищеварительной системы: запор, сухость во рту, диспепсия, диарея, транзиторное повышение активности печеночных ферментов (АЛТ, АСТ, ГГТ), боли в животе.

Со стороны органов кроветворения: асимптоматическая лейкопения и/или нейтропения; редко - эозинофилия.

Со стороны костно-мышечной системы: миалгия.

Со стороны дыхательной системы: ринит.

Дерматологические реакции: кожная сыпь, сухость кожи.

Со стороны органа слуха: боль в ухе.

Со стороны мочеполовой системы: инфекции мочевого тракта.

Со сторон обмена веществ: незначительное повышение содержания холестерина и триглицеридов в крови.

Со стороны эндокринной системы: небольшое дозозависимое обратимое снижение уровня гормонов щитовидной железы (в частности общего и свободного Т4).

Прочие: астения, боли в пояснице, увеличение массы тела, лихорадка, боли в грудной клетке.

лікарська взаємодія

Следует соблюдать осторожность при комбинированном применении Кветиапина с другими препаратами, воздействующими на центральную нервную систему, а также с алкоголем. Изофермент цитохрома Р450 (СYР) ЗА4 является основным изоферментом, отвечающим за метаболизм кветиапина, осуществляющийся через систему цитохрома Р450. При изучении на здоровых добровольцах совместное назначение кветиапина (в дозе 25 мг) с кетоконазолом, ингибитором СYР3А4, приводило к увеличению площади под кривой «концентрация- время» (AUC) кветиапина в 5-8 раз. Поэтому совместное назначение кветиапина и ингибиторов цитохрома СYРЗА4 противопоказано. Также не рекомендовано принимать кветиапин вместе с грейпфрутовым соком. В фармакокинетическом исследовании назначение кветиапина в различной дозировке до или одновременно с приемом карбамазепина приводило к значительному повышению клиренса кветиапина и, соответственно, уменьшению AUC, в среднем, на 13 %, по сравнению с приемом кветиапина без карбамазепина. У некоторых пациентов снижение AUC было еще более выраженным. Такое взаимодействие сопровождается снижением концентрации кветиапина в плазме и может снижать эффективность терапии Кветиапином. Совместное назначение Кветиапина с фенитоином, другим индуктором микросомальной системы печени, сопровождалось еще более выраженным (примерно на 450 %) повышением клиренса кветиапина. Назначение Кветиапина пациентам, получающим индукторы ферментной системы печени, возможно лишь в том случае, если ожидаемая польза от терапии Кветиапином превосходит риск, связанный с отменой препарата-индуктора печеночных ферментов. Изменение дозы препаратов-индукторов микросомальных ферментов должно быть постепенным. При необходимости, возможно их замещение препаратами, не индуцирующими микросомальные ферменты (например, препаратами вальпроевой кислоты). Фармакокинетика кветиапина существенно не изменялась при одновременном назначении антидепрессанта имипрамина (ингибитор CYP2D6) или флуоксетина (ингибитор СYРЗА4 и CYP2D6). Фармакокинетика кветиапина существенно не изменяется при одновременном назначении с антипсихотическими лекарственными средствами рисперидоном или галоперидолом. Однако, одновременный прием Кветиапина и тиоридазина приводил к повышению клиренса кветиапина примерно на 70 %. Фармакокинетика кветиапина существенно не изменяется при одновременном применении циметидина. При однократном приеме 2 мг лоразепама на фоне приема кветиапина в дозе 250 мг 2 раза в сутки клиренс лоразепама снижается примерно на 20 %. Фармакокинетика препаратов лития не изменяется при одновременном назначении Кветиапина. Не отмечено клинически значимых изменений фармакокинетики вальпроевой кислоты и кветиапина при совместном назначении вальпроата семинатрия и Кветиапина. Фармакокинетические исследования по изучению взаимодействия Кветиапина с препаратами, применяемыми при сердечно-сосудистых заболеваниях, не проводились. Следует соблюдать осторожность при комбинированном применении Кветиапина и препаратов, способных вызвать нарушение электролитного баланса и удлинение интервала QTc. Кветиапин не вызывал индукции печеночных ферментных систем, участвующих в метаболизме феназона.

Передозування

Сообщалось о летальном исходе при приеме 13,6 г кветиапина у пациента, участвовавшего в клиническом исследовании, а также о летальном исходе после приема 6 г кветиапина при постмаркетинговом изучении препарата. В то же время, описан случай приема кветиапина в дозе, превышающей 30 г, без летального исхода. Имеются сообщения о крайне редких случаях передозировки кветиапина, приводивших к увеличению QTс интервала, смерти или коме. У пациентов с тяжелыми сердечно-сосудистыми заболеваниями в анамнезе риск развития побочных эффектов при передозировке может увеличиваться (см. раздел «Особые указания»). Симптомы, отмеченные при передозировке, в основном, были следствием усиления известных фармакологических эффектов препарата, таких как сонливость и седация, тахикардия и снижение артериального давления. Специфических антидотов к кветиапину нет. В случаях серьезной интоксикации следует помнить о возможности передозировки нескольких лекарственных препаратов. Рекомендуется проводить мероприятия, направленные на поддержание функции дыхания и сердечно-сосудистой системы, обеспечение адекватной оксигенации и вентиляции. Промывание желудка (после интубации, если пациент без сознания) и назначение активированного угля и слабительных средств может способствовать выведению неабсорбированного кветиапина, однако эффективность этих мер не изучена. Пристальное медицинское наблюдение должно продолжаться до улучшения состояния пациента.

Умови зберігання

В сухом, защищенном от света месте, при температуре не выше 25 оС. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності

3 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Діюча речовина

Кветиапин

Похожее видео

Дополнительная информация

Кветиапин таблетки покрыт.плен.об. 25 мг 60 шт производит Северная Звезда, страна производства Россия. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Квентиакс СР таблетки покрыт.плен.об. пролонг. 200 мг 60 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Кветиапин таблетки покрыт.плен.об. 25 мг 60 шт в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!