Купить Квентиакс СР таблетки покрыт.плен.об. пролонг. 200 мг 60 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Антипсихотическое средство (нейролептик)
АТХ:
N.05.A.H.04 Кветиапин
Фармакодинамика:
Механизм действия
Кветиапин является атипичным антипсихотическим препаратом. Кветиапин и его активный метаболит N-дезалкилкветиапин (норкветиапин) взаимодействуют с широким спектром нейтротрансмиттерных рецепторов головного мозга. Кветиапин и N-дезалкилкветиапин проявляют высокое сродство к 5НТ2-серотониновым рецепторам и D1-, D2-дофаминовым рецепторам головного мозга. Антагонизм к указанным рецепторам в сочетании с более высокой селективностью к 5НТ2-серотониновым рецепторам, чем к D2-дофаминовым рецепторам, обуславливает основные клинические антипсихотические свойства кветиапина и низкую частоту развития экстрапирамидных нежелательных реакций. Кветиапин не обладает сродством к переносчику норадреналина и обладает низким сродством к 5НТ1A-серотониновым рецепторам, в то время как N-дезалкилкветиапин проявляет к ним высокое сродство. Ингибирование переносчика норадреналина и частичный агонизм в отношении 5НТ1A-серотониновых рецепторов, проявляемые N-дезалкилкветиапином, могут обуславливать антидепрессивное действие препарата Квентиакс СР. Кветиапин и N-дезалкилкветиапин обладают высоким сродством к гистаминовым и α1-адренорецепторам и умеренным сродством по отношению к α2-адренорецепторам. Кроме того, кветиапин не обладает или обладает низким сродством к мускариновым рецепторам, в то время как N-дезалкилкветиапин проявляет умеренное или высокое сродство к нескольким подтипам мускариновых рецепторов.
В стандартных тестах у животных кветиапин проявляет антипсихотическую активность. Удельный вклад метаболита N-дезалкилкветиапина в фармакологическую активность кветиапина не установлен.
Результаты изучения экстрапирамидных симптомов (ЭПС) у животных выявили, что кветиапин вызывает слабую каталепсию в дозах, эффективно блокирующих D2-рецепторы. Кветиапин вызывает селективное уменьшение активности мезолимбических А10-дофаминергических нейронов в сравнении с А9-нигростриатными нейронами, вовлеченными в моторную функцию.
В краткосрочном (9-недельном) исследовании у пациентов без деменции в возрасте от 66 до 89 лет (19 % пациентов были старше 75 лет) с большим депрессивным расстройством прием кветиапина длительного высвобождения в дозах от 50 мг до 300 мг в сутки (дозу подбирали с учетом переносимости и клинического ответа, средняя суточная доза препарата составила 160 мг) уменьшал выраженность симптомов депрессии по шкале MADRS (Montgomery-Asberg Depression Rating Scale, шкала оценки депрессии Монтгомери-Асберга) (среднеквадратичное изменение - 7,54 балла) по сравнению с плацебо. За исключением частоты ЭПС, переносимость кветиапина длительного высвобождения при приеме 1 раз в сутки у пациентов пожилого возраста была сопоставима с переносимостью у пациентов в возрасте 18-65 лет.
Частота ЭПС и увеличение массы тела у стабильных пациентов с шизофренией не возрастает при длительной терапии кветиапином длительного высвобождения.
В исследованиях большого депрессивного расстройства по критериям DSM-IV (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (4th ed.) - Справочник по диагностике и статистике психических расстройств, 4-е издание) не наблюдали повышения риска суицидального поведения и суицидального мышления при приеме кветиапина длительного высвобождения по сравнению с плацебо.
В двух краткосрочных (6-ти недельных) исследованиях комбинированной терапии депрессивного эпизода кветиапином длительного высвобождения в дозе 150 мг/сутки и 300 мг/сутки с амитриптилином, бупропионом, циталопрамом, дулоксетином, эсциталопрамом, флуоксетином, пароксетином, сертралином или венлафаксином у пациентов с субоптимальным ответом на монотерапию антидепрессантом показано улучшение симптомов депрессии по шкале MADRS (среднеквадратичное изменение 2-3,3 балла) по сравнению с монотерапией антидепрессантом.
Фармакокикетика:
Всасывание
Кветиапин хорошо всасывается из желудочно-кишечного тракта. Максимальная концентрация (Сmах) кветиапина и N-дезалкилкветиапина в плазме крови достигается примерно через 6 часов после приема кветиапина длительного высвобождения. Равновесная молярная концентрация активного метаболита N-дезалкилкветиапина составляет 35 % от таковой кветиапина.
Фармакокинетика кветиапина и N-дезалкилкветиапина линейная и носит дозозависимый характер при приеме кветиапина длительного высвобождения в дозе до 800 мг 1 раз в сутки.
При приеме кветиапина длительного высвобождения 1 раз в сутки в дозе, эквивалентной суточной дозе кветиапина быстрого высвобождения, принимаемой за 2 приема, наблюдали сходные площади под кривой зависимости концентрации от времени (AUC), но Сmах была на 13 % меньше. Величина AUC метаболита N-дезалкилкветиапина была на 18 % меньше.
Исследования влияния приема пищи на биодоступность кветиапина показали, что прием пищи с высоким содержанием жиров приводит к статистически значимому увеличению Сmах и AUC для кветиапина длительного высвобождения - примерно на 50 % и 20 %, соответственно. Прием пищи с низким содержанием жиров не оказывал значимого влияния на Сmах и AUC кветиапина. Рекомендуется принимать препарат Квентиакс CP 1 раз в сутки отдельно от приема пищи.
Распределение
Приблизительно 83 % кветиапина связывается с белками плазмы крови.
Метаболизм
Установлено, что изофермент CYP3A4 является ключевым изоферментом метаболизма кветиапина, опосредованного системой цитохрома Р450. N-дезалкилкветиапин образуется с участием изофермента CYP3A4.
Кветиапин и некоторые его метаболиты (включая N-дезалкилкветиапин) обладают слабой ингибирующей активностью по отношению к изоферментам системы цитохрома Р450 1А2, 2С9, 2С19, 2D6 и 3А4, но только при концентрации, в 5-50 раз, превышающей концентрации, наблюдаемые при обычно используемой эффективной дозе 300- 800 мг/сутки. Основываясь на результатах исследований in vitro, не следует ожидать, что одновременное применение кветиапина с другими препаратами приведет к клинически выраженному ингибированию метаболизма других лекарственных средств, опосредованного системой цитохрома Р450.
Выведение
Период полувыведения кветиапина и N-дезалкилкветиапина составляет около 7 и 12 часов, соответственно. В среднем менее 5 % молярной дозы фракции свободного кветиапина и N-дезалкилкветиапина плазмы выводятся почками. Приблизительно 73 % кветиапина выводится почками и 21 % - через кишечник. Кветиапин активно метаболизируется в печени, менее 5 % кветиапина не подвергается метаболизму и выводится в неизменённом виде почками или через кишечник.
Фармакокинетика у различных групп пациентов
Пол
Различий фармакокинетических показателей у мужчин и женщин не наблюдается.
Пациенты пожилого возраста
Средний клиренс кветиапина у пациентов пожилого возраста на 30-50 % меньше, чем у пациентов в возрасте от 18 до 65 лет.
Нарушение функции почек
Средний плазменный клиренс кветиапина снижается приблизительно на 25 % у пациентов с тяжелой почечной недостаточностью (клиренс креатинина менее 30 мл/мин/1,73м2), но индивидуальные показатели клиренса находятся в пределах значений, выявленных у здоровых добровольцев.
Нарушение функции печени
У пациентов с печеночной недостаточностью (компенсированный алкогольный цирроз) средний плазменный клиренс кветиапина снижен приблизительно на 25 %. Поскольку кветиапин интенсивно метаболизируется в печени, у пациентов с печеночной недостаточностью возможно повышение плазменной концентрации кветиапина, что требует коррекции дозы.
Квентиакс СР таблетки покрыт.плен.об. пролонг. 200 мг 60 шт. инструкция на украинскомФармакологічна дія
Антипсихотичний засіб (нейролептик)
АТС
N.05.AH04 Кветиапин
Фармакодинаміка:
Механізм дії
Кветіапін є атиповим антипсихотическим препаратом. Кветіапін і його активний метаболіт N-дезалкілкветіапін (норкветіапін) взаємодіють з широким спектром нейтротрансміттерних рецепторів головного мозку. Кветіапін та N-дезалкілкветіапін виявляють високу спорідненість до 5НТ2-серотонінових рецепторів і D1-, D2-дофамінових рецепторів головного мозку. Антагонізм до вказаних рецепторів в поєднанні з більш високою селективністю до 5НТ2-серотонінових рецепторів, ніж до D2-дофамінових рецепторів, обумовлює основні клінічні антипсихотичні властивості кветиапина і низьку частоту розвитку екстрапірамідних небажаних реакцій. Кветіапін не володіє спорідненістю до переносники норадреналіну і має низьку спорідненість до 5НТ1A-серотонінових рецепторів, в той час як N-дезалкілкветіапін проявляє до них високу спорідненість. Інгібування переносника норадреналіну і частковий агонізм щодо 5НТ1A-серотонінових рецепторів, що проявляються N-дезалкілкветіапіном, можуть обумовлювати антидепресивну дію препарату Квентіакс НГ. Кветіапін та N-дезалкілкветіапін мають високу спорідненість з гістаміновими і α1-адренорецепторів і помірну спорідненість по відношенню до α2-адренорецепторів. Крім того, кветіапін не володіє або володіє низькою спорідненістю до мускаринових рецепторів, в той час як N-дезалкілкветіапін проявляє помірне або високу спорідненість до кількох підтипів мускаринових рецепторів.
У стандартних тестах у тварин кветіапін проявляє антипсихотичну активність. Питома внесок метаболіту N-дезалкілкветіапіна в фармакологічну активність кветиапина не встановлено.
Результати вивчення екстрапірамідних симптомів (ЕПС) у тварин виявили, що кветіапін викликає слабку каталепсію в дозах, ефективно блокують D2-рецептори. Кветіапін викликає селективне зменшення активності мезолімбічних А10-дофамінергічних нейронів в порівнянні з А9-нігростріатнимі нейронами, втягнутими в моторну функцію.
У короткостроковому (9-тижневому) дослідженні у пацієнтів без деменції у віці від 66 до 89 років (19% пацієнтів були старше 75 років) з великим депресивним розладом прийом кветіапіну тривалого вивільнення в дозах від 50 мг до 300 мг на добу (дозу підбирали з урахуваннямпереносимості та клінічної відповіді, середня добова доза препарату склала 160 мг) зменшував вираженість симптомів депресії за шкалою MADRS (Montgomery-Asberg Depression Rating Scale, шкала оцінки депресії Монтгомері-Асберга) (середньоквадратичне зміна - 7,54 бала) в порівнянні з плацебо. За винятком частоти ЕРС, переносимість кветиапина тривалого вивільнення при прийомі 1 раз на добу у пацієнтів похилого віку була порівнянна з переносимістю у пацієнтів у віці 18-65 років.
Частота ЕРС і збільшення маси тіла у стабільних пацієнтів з шизофренією не збільшується при тривалій терапії кветіапіном тривалого вивільнення.
У дослідженнях великого депресивного розладу за критеріями DSM-IV (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (4th ed.) - Довідник з діагностики і статистики психічних розладів, 4-е видання) не спостерігали підвищення ризику суїцидальної поведінки і суїцидального мислення при прийомі кветіапіну тривалого вивільнення в порівнянні з плацебо.
У двох короткострокових (6-ти тижневих) дослідженнях комбінованої терапії депресивного епізоду кветіапіном тривалого вивільнення в дозі 150 мг / добу і 300 мг / добу з амітриптиліном, бупропіоном, циталопрамом, дулоксетином, есциталопраму, флуоксетином, пароксетином, сертраліном або венлафаксином у пацієнтів з субоптимальних відповіддю на монотерапію антидепресантом показано поліпшення симптомів депресії за шкалою MADRS (середньоквадратичне зміна 2-3,3 бала) в порівнянні з монотерапією антидепресантом.
Фармакокікетіка:
всмоктування
Кветіапін добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація (Сmах) кветіапіну і N-дезалкілкветіапіна в плазмі крові досягається приблизно через 6 годин після прийому кветіапіну тривалого вивільнення. Рівноважна молярна концентрація активного метаболіту N-дезалкілкветіапіна становить 35% від такої кветиапина.
Фармакокінетика кветіапіну і N-дезалкілкветіапіна лінійна і носить дозозалежний характер при прийомі кветіапіну тривалого вивільнення в дозі до 800 мг 1 раз на добу.
При прийомі кветіапіну тривалого вивільнення 1 раз на добу в дозі, еквівалентній добовій дозі кветиапина швидкого вивільнення, прийнятої за 2 прийоми, спостерігали подібні площі під кривою залежності концентрації від часу (AUC), але Сmах була на 13% менше. Величина AUC метаболіту N-дезалкілкветіапіна була на 18% менше.
Дослідження впливу прийому їжі на біодоступність кветіапіну показали, що прийом їжі з високим вмістом жирів призводить до статистично значущого збільшення Сmах і AUC для кветиапина тривалого вивільнення - приблизно на 50% і 20%, відповідно. Прийом їжі з низьким вмістом жирів не чинив значного впливу на Сmах і AUC кветіапіну. Рекомендується приймати препарат Квентіакс CP 1 раз на добу окремо від прийому їжі.
розподіл
Приблизно 83% кветіапіну зв'язується з білками плазми крові.
метаболізм
Встановлено, що ізофермент CYP3A4 є ключовим ферментом метаболізму кветіапіну, опосередкованого системою цитохрому Р450. N-дезалкілкветіапін утворюється за участю ізоферменту CYP3A4.
Кветіапін і деякі його метаболіти (включаючи N-дезалкілкветіапін) мають слабку інгібуючої активністю по відношенню до Ферменти цитохрому Р450 1А2, 2С9, 2С19, 2D6 і 3А4, але тільки при концентрації, в 5-50 разів, що перевищує концентрації, які спостерігаються при що зазвичай використовуються ефективній дозі 300- 800 мг / добу. Грунтуючись на результатах досліджень in vitro, не слід очікувати, що одночасне застосування кветіапіну з іншими препаратами призведе до клінічно вираженого пригнічення метаболізму інших лікарських засобів, опосередкованого системою цитохрому Р450.
виведення
Період напіввиведення кветіапіну і N-дезалкілкветіапіна становить близько 7 і 12 годин, відповідно. В середньому менш 5% молярної дози фракції вільного кветіапіну та N-дезалкілкветіапіна плазми виводяться нирками. Приблизно 73% кветіапіну виводиться нирками і 21% - через кишечник. Кветіапін активно метаболізується в печінці, менше 5% кветіапіну не зазнає метаболізму і виводиться в незміненому вигляді нирками або через кишечник.
Фармакокінетика у різних груп пацієнтів
Підлога
Відмінностей фармакокінетичних показників у чоловіків і жінок не спостерігається.
Пацієнти похилого віку
Середній кліренс кветіапіну у пацієнтів літнього віку на 30-50% менше, ніж у пацієнтів у віці від 18 до 65 років.
Порушення функції нирок
Середній плазмовий кліренс кветіапіну знижується приблизно на 25% у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл / хв / 1,73м2), але індивідуальні показники кліренсу знаходяться в межах значень, виявлених у здорових добровольців.
Порушення функції печінки
У пацієнтів з печінковою недостатністю (компенсований алкогольний цироз) середній плазмовий кліренс кветіапіну знижений приблизно на 25%. Оскільки кветіапін інтенсивно метаболізується в печінці, у пацієнтів з печінковою недостатністю можливе підвищення плазмової концентрації кветіапіну, що вимагає корекції дози.
показанняШизофренія, включаючи:
- профілактику рецидивів у стабільних пацієнтів.
Біполярні розлади, включаючи:
- помірні і тяжкі маніакальні епізоди в структурі біполярного розладу;
- важкі епізоди депресії в структурі біполярного розладу;
- профілактику рецидивів біполярних розладів у пацієнтів з попередньою ефективною терапією кветіапіном маніакальних або депресивних епізодів в структурі біполярного розладу.
Депресивний епізод:
- комбінована терапія при субоптимальних відповіді на монотерапію антидепресантом.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.
Непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Одночасне застосування з інгібіторами цитохрому Р450, такими як протигрибкові препарати групи азолів, еритроміцин, кларитроміцин і нефазодон, а також з інгібіторами протеаз (див. Розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").
Незважаючи на те, що ефективність і безпека кветіапіну в дітей і підлітків у віці 10-17 років вивчалися в клінічних дослідженнях, застосування препарату Квентіакс® СР у пацієнтів у віці до 18 років не показано.
З обережністю:
Застосування у пацієнтів із серцево-судинними і цереброваскулярними захворюваннями або іншими станами, що призводять до гіпотензії, застосування у пацієнтів похилого віку, печінкова недостатність, судомні напади в анамнезі, ризик розвитку інсульту та аспіраційної пневмонії.
Застосування при вагітності та годуванні груддювагітність
Безпека і ефективність застосування кветіапіну при вагітності не встановлені. Внаслідок цього, під час вагітності препарат Квентіакс® СР можна застосовувати тільки в тому випадку, якщо очікувана користь для матері виправдовує потенційний ризик для плоду.
При застосуванні антипсихотичних препаратів, в тому числі кветиапина, в третьому триместрі вагітності у новонароджених з'являється ризик розвитку небажаних реакцій різного ступеня вираженості і тривалості, включаючи ЕРС і / або синдром "відміни". Повідомлялося про порушення, гіпертонії, гіпотонії, треморе, сонливості, респіраторному дистрес-синдромі або порушеннях годування. У зв'язку з цим слід ретельно спостерігати за станом новонароджених.
Період грудного вигодовування
Опубліковані повідомлення про екскрецію кветиапина з грудним молоком, проте ступінь екскреції не встановлена. Жінкам необхідно рекомендувати уникати годування груддю під час прийому кветіапіну.
особливі вказівкиДіти і підлітки (віком від 10 до 17 років)
Препарат Квентіакс® СР не показаний для застосування у дітей та підлітків у віці до 18 років в зв'язку з недостатністю даних щодо застосування в цій віковій групі. За результатами клінічних досліджень деякі небажані реакції (підвищення апетиту, підвищення концентрації пролактину в сироватці крові і ЕРС) у дітей і підлітків спостерігали з більшою частотою, ніж у дорослих пацієнтів. Також відмічено підвищення артеріального тиску, що не спостерігалося у дорослих пацієнтів. У дітей і підлітків також спостерігали зміна функції щитовидної залози.
Вплив на зростання, статеве дозрівання, розумовий розвиток і поведінкові реакції при тривалому застосуванні (більше 26 тижнів) кветіапіну не вивчалось.
У плацебо-контрольованих дослідженнях у дітей і підлітків з шизофренією і манією в структурі біполярного розладу частота розвитку ЕПС була вище при застосуванні кветіапіну в порівнянні з плацебо.
Суїцид / суїцидальні думки або клінічне погіршення
Депресія пов'язана з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних думок, самоушкодження і суїциду (подій, пов'язаних з суїцидом). Даний ризик зберігається до моменту настання вираженої ремісії. З огляду на те, що до поліпшення стану пацієнта з початку лікування може пройти кілька тижнів або більше, пацієнти повинні перебувати під пильним медичним наглядом до настання поліпшення. За даними загальноприйнятого клінічного досвіду ризик суїциду може підвищитися на ранніх стадіях настання ремісії.
За даними короткострокових плацебо-контрольованих клінічних досліджень у пацієнтів з депресією при біполярному розладі ризик розвитку подій, пов'язаних з суїцидом, склав 3,0% (7/233) для кветиапина і 0% (0/120) для плацебо у пацієнтів у віці 18 -24 року, 1,8% (19/1616) для кветиапина і 1,8% (11/622) для плацебо у пацієнтів у віці ≥ 25 років.
Інші психічні розлади, для терапії яких застосовується кветіапін, також пов'язані з підвищеним ризиком подій, пов'язаних з суїцидом. Крім того, такі стани можуть бути коморбідних з депресивним епізодом. Таким чином, запобіжні заходи, що застосовуються при терапії пацієнтів з депресивним епізодом, повинні прийматися і при лікуванні пацієнтів з іншими психічними розладами. При різкому припиненні терапії кветіапіном слід брати до уваги потенційний ризик розвитку подій, пов'язаних з суїцидом.
Пацієнти з суїцидальними подіями в анамнезі, а також пацієнти, чітко висловлюють суїцидальні думки перед початком терапії, відносяться до групи підвищеного ризику суїцидальних намірів і суїцидальних спроб і повинні ретельно спостерігатися в процесі лікування.
У пацієнтів з манією при біполярному розладі ризик розвитку подій, пов'язаних з суїцидом, склав 0% (0/60) для кветиапина і 0% (0/58) для плацебо у пацієнтів у віці 18-24 роки, 1,2% (6 / 496) для кветиапина і 1,2% (6/503) для плацебо у пацієнтів у віці ≥ 25 років, 1,0% (2/193) для кветиапина і 0% (0/90) для плацебо у пацієнтів у віці до 18 років.
У пацієнтів з шизофренією ризик розвитку подій, пов'язаних з суїцидом, склав 1,4% (3/212) для кветиапина і 1,6% (1/62) для плацебо у пацієнтів у віці 18-24 роки, 0,8% ( 13/1663) для кветиапина і 1,1% (5/463) для плацебо у пацієнтів у віці ≥ 25 років, 1,4% (2/147) для кветиапина і 1,3% (1/75) для плацебо у пацієнтів у віці до 18 років.
У пацієнтів з депресивним епізодом ризик розвитку подій, пов'язаних з суїцидом, склав 2,1% (3/144) для кветиапина і 1,3% (1/75) для плацебо у пацієнтів у віці 18-24 роки; 0,6% (11/1798) для кветиапина і 0,7% (7/1054) для плацебо у пацієнтів у віці ≥25 років. Пацієнти у віці до 18 років в дослідженнях по даного показання не брали участь.
В цілому, за даними короткочасних плацебо-контрольованих досліджень за всіма показниками і у всіх вікових групах частота подій, пов'язаних з суїцидом, склала 0,8% як для кветиапина (76/9327), так і для плацебо (37/4845).
Проведений FDA (Адміністрацією по контролю за харчовими продуктами і лікарськими засобами, США) метааналіз плацебо-контрольованих досліджень антидепресантів, що узагальнює дані приблизно 4400 дітей і підлітків і 7700 дорослих пацієнтів з психічними розладами, виявив підвищений ризик суїцидальної поведінки на тлі антидепресантів в порівнянні з плацебо у дітей, підлітків і дорослих пацієнтів у віці до 25 років. Даний метааналіз не включає дослідження, де застосовувався кветіапін (див. Розділ "Фармакодинаміка").
екстрапірамідні симптоми
Відзначено збільшення частоти виникнення ЕРС при прийомі кветіапіну у дорослих пацієнтів з великим депресивним епізодом в структурі біполярного розладу або великого депресивного розладу в порівнянні з плацебо (див. Розділ "Побічна дія"). Однак при терапії кветіапіном у пацієнтів з шизофренією і манією в структурі біполярного розладу не виявлено збільшення частоти виникнення ЕРС в порівнянні з плацебо.
пізня дискінезія
На тлі прийому нейролептиків, в тому числі, кветиапина, може виникати пізня дискінезія, яка проявляється насильницькими мимовільними рухами і може носити незворотній характер. У разі розвитку симптомів пізньої дискінезії рекомендується знизити дозу препарату або поступово його скасувати. Симптоми пізньої дискінезії можуть посилюватися або навіть виникати після припинення прийому препарату (див. Розділ "Побічна дія").
На тлі прийому кветіапіну може виникати акатизія, яка характеризується неприємним почуттям рухового занепокоєння і потребою рухатися і проявляється нездатністю пацієнта сидіти або стояти без руху. При виникненні подібних симптомів не слід збільшувати дозу кветіапіну.
Сонливість і запаморочення
Під час терапії кветіапіном може відзначатися сонливість і пов'язані з нею симптоми, наприклад, седація (див. Розділ "Побічна дія"). У клінічних дослідженнях за участю пацієнтів з депресією в структурі біполярного розладу і з депресивним епізодом, сонливість, як правило, розвивалася протягом перших трьох днів терапії. Виразність цієї небажаної реакції, в основному, була незначною або помірною. При розвитку вираженої сонливості пацієнтам з депресією в структурі біполярного розладу і пацієнтам з депресивним епізодом можуть знадобитися більш часті візити до лікаря протягом 2-х тижнів з моменту виникнення сонливості або до зменшення симптомів. У деяких випадках може знадобитися припинення терапії кветіапіном.
На тлі терапії кветіапіном може виникати ортостатична гіпотензія та запаморочення (див. Розділ "Побічна дія") зазвичай під час підбору дози на початку терапії. Пацієнти, особливо похилого віку, повинні дотримуватися обережності, щоб уникнути випадкових травм (падінь).
Пацієнти з серцево-судинними захворюваннями
Слід дотримуватися обережності при застосуванні кветіапіну у пацієнтів із серцево-судинними, цереброваскулярні захворювання та іншими станами, що призводять до гіпотензії. У таких пацієнтів підбір дози слід здійснювати повільніше. На фоне терапии кветиапином может возникать ортостатическая гипотензия, особенно во время подбора дозы в начале терапии. При возникновении ортостатической гипотензии может потребоваться снижение дозы или более постепенный ее подбор.
Судорожные припадки
Не выявлено различий в частоте развития судорог у пациентов, принимавших кветиапин или плацебо. Однако как и при терапии другими антипсихотическими лекарственными средствами, рекомендуется соблюдать осторожность при лечении пациентов с наличием судорожных приступов в анамнезе (см. раздел "Побочное действие").
Злокачественный нейролептический синдром
На фоне приема антипсихотических препаратов, в том числе кветиапина, может развиваться злокачественный нейролептический синдром (см. раздел "Побочное действие"). Клинические проявления синдрома включают в себя гипертермию, измененный ментальный статус, мышечную ригидность, лабильность вегетативной нервной системы, увеличение активности креатинфосфокиназы. В таких случаях необходимо отменить прием кветиапина и провести соответствующее лечение.
Тяжелая нейтропения и агранулоцитоз
В краткосрочных плацебо-контролируемых клинических исследованиях монотерапии кветиапином нечасто отмечались случаи тяжелой нейтропении (количество нейтрофилов < 0,5 х 109 /л) без инфекции. Сообщалось о развитии агранулоцитоза (тяжелой нейтропении, ассоциировавшейся с инфекциями) у пациентов, получавших кветиапин в рамках клинических исследований (редко), а также при пострегистрационном применении (в том числе, с летальным исходом). Большинство этих случаев тяжелой нейтропении возникало через несколько месяцев после начала терапии кветиапином. Не было выявлено дозозависимого эффекта. Лейкопения и/или нейтропения разрешалась после прекращения терапии кветиапином. Возможным фактором риска для возникновения нейтропении является предшествующее сниженное количество лейкоцитов и случаи лекарственно индуцированной нейтропении в анамнезе. Развитие агранулоцитоза отмечали и у пациентов без факторов риска. Необходимо учитывать возможность развития нейтропении у пациентов с инфекцией, особенно в случае отсутствия очевидных предрасполагающих факторов, или у пациентов с необъяснимой лихорадкой, данные случаи должны вестись в соответствии с клиническими рекомендациями.
У пациентов с количеством нейтрофилов < 1,0 х 109/л прием кветиапина следует прекратить. Пациента необходимо наблюдать для выявления возможных симптомов инфекции и контролировать количество нейтрофилов (до повышения их количества до 1,5 х 109/л).
Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Также см. раздел "Взаимодействие с другими лекарственными средствами". Одновременное применение кветиапина с мощными индукторами микросомальных ферментов печени, такими как карбамазепин и фенитоин, способствует снижению концентрации кветиапина в плазме крови и может уменьшать эффективность терапии препаратом Квентиакс® СР.
Применение препарата Квентиакс® СР у пациентов, получающих индукторы микросомальных ферментов печени, возможно лишь в том случае, если ожидаемая польза от терапии препаратом Квентиакс® СР превосходит риск, связанный с отменой индукторов микросомальных ферментов печени. Изменение дозы препаратов-индукторов микросомальных ферментов печени должно быть постепенным. При необходимости, возможно их замещение препаратами, не индуцирующими микросомальные ферменты печени (например, препараты вальпроевой кислоты).
Масса тела
На фоне приема кветиапина отмечено увеличение массы тела. Рекомендуется клиническое наблюдение пациентов в соответствии с принятыми стандартами терапии (см. раздел "Побочное действие").
Гипергликемия
На фоне приёма кветиапина возможно развитие гипергликемии и/или развитие и обострение сахарного диабета, иногда сопровождающегося кетоацидозом или комой. Рекомендуется регулярный контроль массы тела и симптомов гипергликемии, таких как полидипсия, полиурия, полифагия и слабость, у пациентов, принимающих нейролептики, в том числе кветиапин. Рекомендуется клиническое наблюдение за пациентами с сахарным диабетом, пациентами с факторами риска развития сахарного диабета (см. раздел "Побочное действие").
Концентрация липидов
На фоне приема кветиапина возможно повышение концентрации триглицеридов, общего холестерина и холестерина ЛПНП, а также снижение концентрации ЛПВП в плазме крови (см. раздел "Побочное действие"). Указанные изменения следует корректировать в соответствии с действующими рекомендациями.
Метаболические нарушения
Увеличение массы тела, повышение концентрации глюкозы и липидов в плазме крови у некоторых пациентов может привести к ухудшению метаболического профиля, что требует соответствующего наблюдения.
Удлинение интервала QT
Не выявлено взаимосвязи между приемом кветиапина и стойким повышением абсолютной величины интервала QТ. Однако удлинение интервала QТ отмечалось при передозировке кветиапина (см. раздел "Передозировка"). Следует соблюдать осторожность при применении кветиапина, как и других антипсихотических препаратов, пациентам с сердечно-сосудистыми заболеваниями и с удлинением интервала QТ в анамнезе. Также необходимо соблюдать осторожность при применении кветиапина одновременно с препаратами, удлиняющими интервал QТc, другими нейролептиками, особенно у лиц пожилого возраста, у пациентов с синдромом врожденного удлинения интервала QТ, хронической сердечной недостаточностью, гипертрофией миокарда, гипокалиемией или гипомагниемией (см. раздел "Взаимодействие с другими лекарственными средствами").
Острые реакции, связанные с отменой препарата
При резкой отмене кветиапина могут наблюдаться следующие острые реакции (синдром "отмены") - тошнота, рвота, бессонница, головная боль, головокружение и раздражительность. Поэтому отмену препарата Квентиакс® СР рекомендуется проводить постепенно в течение, как минимум, одной или двух недель.
Пациенты пожилого возраста с деменцией
Препарат Квентиакс® СР не показан для лечения психозов, связанных с деменцией. Некоторые атипичные нейролептики в рандомизированных плацебо-контролируемых исследованиях примерно в 3 раза увеличивали риск развития цереброваскулярных осложнений у пациентов с деменцией. Механизм данного увеличения риска не изучен. Аналогичный риск увеличения частоты цереброваскулярных осложнений не может быть исключен для других антипсихотических лекарственных средств или других групп пациентов. Препарат Квентиакс® СР должен применяться с осторожностью у пациентов с риском развития инсульта.
Анализ применения атипичных нейролептиков для лечения психозов, связанных с деменцией у пациентов пожилого возраста, выявил повышение уровня смертности в группе пациентов, получавших препараты этой группы, по сравнению с группой плацебо. Два 10-недельных плацебо-контролируемых исследования кветиапина у аналогичной группы пациентов (n=710, средний возраст: 83 года, возрастной диапазон: 56-99 лет) показали, что смертность в группе пациентов, принимавших кветиапин, составила 5,5 %, и 3,2 % в группе плацебо. Причины летальных исходов, отмеченных у этих пациентов, соответствовали ожидаемым для данной популяции. Не выявлено причинно-следственной связи между лечением кветиапином и риском повышения смертности у пациентов пожилого возраста с деменцией.
Нарушения со стороны печени
В случае развития желтухи прием кветиапина следует прекратить.
Дисфагия
Дисфагия (см. раздел "Побочное действие") и аспирация наблюдались при терапии кветиапином. Причинно-следственная связь возникновения аспирационной пневмонии с приемом кветиапина не установлена. Однако следует соблюдать осторожность при применении препарата Квентиакс® СР у пациентов с риском возникновения аспирационной пневмонии.
Венозная тромбоэмболия
На фоне приема нейролептиков отмечены случаи возникновения венозной тромбоэмболии. До начала и во время терапии антипсихотическими препаратами, в том числе, кветиапином, следует оценить факторы риска и принять профилактические меры.
панкреатит
Во время клинических исследований и пострегистрационного применения были отмечены случаи развития панкреатита, однако причинная связь с приемом препарата не установлена. В пострегистрационных сообщениях указано, что у многих пациентов присутствовали факторы риска развития панкреатита, такие как повышение концентрации триглицеридов (см. подраздел "Концентрация липидов"), холелитиаз и употребление алкоголя.
Запор и непроходимость кишечника
Запор является фактором риска непроходимости кишечника. На фоне применения кветиапина отмечали развитие запора и непроходимости кишечника (см. раздел "Побочное действие"), включая случаи с летальным исходом у пациентов группы высокого риска непроходимости кишечника, в том числе получающих множественные сопутствующие препараты, которые снижают моторику кишечника, даже при отсутствии жалоб на запор.
Кардиомиопатия и миокардит
Во время клинических исследований и пострегистрационного применения были отмечены случаи развития кардиомиопатии и миокардита, однако причинная связь с приемом препарата не установлена. Следует оценить целесообразность терапии кветиапином у пациентов с подозрением на кардиомиопатию или миокардит.
додаткова інформація
Долгосрочная безопасность и эффективность препарата Квентиакс® СР в качестве дополнительной терапии при лечении большого депрессивного расстройства не изучались, однако профиль безопасности и эффективности изучен при монотерапии.
Специальная информация по вспомогательным веществам
Препарат Квентиакс® СР содержит лактозу, поэтому не следует применять при следующих состояниях: непереносимость лактозы, дефицит лактазы, синдром глюкозо-галактозной мальабсорбции.
Вплив на здатність керувати трансп. пор. и мех.
Препарат Квентиакс СР может вызывать сонливость, поэтому в период лечения пациентам не рекомендуется работать с механизмами, требующими повышенной концентрации внимания, в том числе не рекомендуется управление транспортными средствами.
складЯдро:
Діюча речовина:
Кветиапина гемифумарат 230,27 мг, эквивалентно кветиапину 200,00 мг
Вспомогательные вещества: гипромеллоза 4000 mPas 42,00 мг, гипромеллоза 100 mPas 138,00 мг, лактозы моногидрат 52,73 мг, целлюлоза микрокристаллическая 53,00 мг, натрия гидрофосфата дигидрат 75,00 мг, магния стеарат 9,00 мг
Оболочка пленочная: Опадрай II НР белый 16,55 мг, краситель железа оксид желтый (Е172) 0,45 мг.
Опадрай II HP белый содержит: поливиниловый спирт частично гидролизованный 6,62 мг, титана диоксид (Е171) 4,14 мг, макрогол/ПЭГ 3000 3,34 мг, тальк 2,45 мг.
Спосіб застосування та дозиВнутрь, 1 раз в сутки, натощак (не менее чем за 1 час до приема пищи).
Таблетки необходимо проглатывать целиком, не делить, не разжевывать и не разламывать.
дорослі
Лечение шизофрении, умеренных и тяжелых маниакальных эпизодов в структуре биполярного расстройства
Препарат Квентиакс® СР следует принимать не менее чем за 1 час до приема пищи. Суточная доза для первых 2-х суток терапии составляет: 1-е сутки - 300 мг, 2-е сутки - 600 мг. Рекомендованная суточная доза составляет 600 мг, однако при необходимости может быть увеличена до 800 мг/сутки. В зависимости от клинического эффекта и индивидуальной переносимости пациентом доза может варьировать в пределах от 400 до 800 мг/сутки. Для поддерживающей терапии при шизофрении не требуется коррекции дозы после купирования обострения.
Лечение эпизодов депрессии в структуре биполярного расстройства
Препарат Квентиакс® СР следует принимать перед сном. Суточная доза для первых 4-х суток терапии составляет: 1-е сутки - 50 мг, 2-е сутки - 100 мг, 3-и сутки - 200 мг, 4-е сутки - 300 мг. Рекомендованная суточная доза составляет 300 мг. В зависимости от клинического эффекта и индивидуальной переносимости пациентом доза может быть увеличена до 600 мг. Преимущества применения препарата Квентиакс® СР в суточной дозе 600 мг по сравнению с 300 мг не выявлено. Препарат Квентиакс® СР в дозе, превышающей 300 мг, должен назначаться врачом, имеющим опыт терапии биполярных расстройств.
Профилактика рецидивов биполярных расстройств у пациентов с предшествующей эффективной терапией кветиапином маниакальных или депрессивных эпизодов в структуре биполярного расстройства
Для профилактики рецидивов маниакальных, депрессивных и смешанных эпизодов при биполярных расстройствах пациентам с положительным ответом на лечение препаратом Квентиакс® СР следует продолжать терапию в такой же суточной дозе, как и в начале терапии. Препарат Квентиакс® СР следует принимать перед сном. В зависимости от клинического эффекта и индивидуальной переносимости пациентом доза может варьировать в пределах от 300 до 800 мг/сутки. Для поддерживающей терапии рекомендуется применять минимальную эффективную дозу препарата Квентиакс® СР.
Комбинированная терапия депрессивного эпизода при субоптимальном ответе на монотерапию антидепрессантом
Препарат Квентиакс® СР следует принимать перед сном. Следует применять минимальную эффективную дозу, начиная терапию с 50 мг/сутки. Суточная доза составляет: 1-е и 2-е сутки - 50 мг, 3-и и 4-е сутки - 150 мг. Увеличение дозы со 150 мг/сутки до 300 мг/сутки должно основываться на индивидуальной оценке состояния пациента. При применении высоких доз препарата повышается риск возникновения побочных явлений.
Перевод с приема кветиапина в форме таблеток быстрого высвобождения на прием препарата Квентиакс® СР
Для удобства приема пациенты, в настоящий момент получающие дробную терапию кветиапином в форме таблеток быстрого высвобождения, могут быть переведены на прием препарата Квентиакс® СР 1 раз в сутки в дозе, эквивалентной общей суточной дозе кветиапина в форме таблеток быстрого высвобождения. В отдельных случаях может понадобиться коррекция дозы.
Пацієнти похилого віку
Также как и другие нейролептические средства, препарат Квентиакс® СР следует применять с осторожностью у пациентов пожилого возраста, особенно в начале терапии. Подбор эффективной дозы препарата Квентиакс® СР у пациентов пожилого возраста может быть медленнее, а суточная терапевтическая доза ниже, чем у пациентов молодого возраста. Средний плазменный клиренс кветиапина у пациентов пожилого возраста на 30- 50 % ниже, чем у пациентов молодого возраста. У пациентов пожилого возраста начальная доза препарата Квентиакс® СР составляет 50 мг/сутки. Дозу можно увеличивать на 50 мг/сутки до достижения эффективной дозы, зависящей от клинического ответа и переносимости препарата отдельным пациентом.
У пациентов пожилого возраста с депрессивным эпизодом суточная доза для первых 3-х суток терапии составляет 50 мг/сутки с увеличением до 100 мг/сутки на 4-е сутки и до 150 мг/сутки на 8-е сутки. Следует применять минимальную эффективную дозу препарата, начиная лечение с 50 мг/сутки. В случае необходимости дозу препарата можно увеличить до 300 мг/сутки, но не ранее 22 дня терапии.
Порушення функції нирок
Для пациентов с почечной недостаточностью коррекции дозы не требуется.
Порушення функції печінки
Кветиапин интенсивно метаболизируется в печени. Вследствие этого следует соблюдать осторожность при применении препарата Квентиакс® СР у пациентов с печеночной недостаточностью, особенно в начале терапии. Рекомендуется начинать терапию препаратом Квентиакс® СР с дозы 50 мг/сутки и увеличивать дозу ежедневно на 50 мг до достижения эффективной дозы.
Побічні діїПрименение кветиапина, как и других антипсихотических препаратов, может сопровождаться увеличением массы тела, обмороками, развитием злокачественного нейролептического синдрома, лейкопении, нейтропении и периферических отеков. Наиболее частые нежелательные реакции кветиапина (≥ 10 %) - сонливость, головокружение, головная боль, сухость слизистой оболочки полости рта, синдром "отмены", повышение концентрации триглицеридов (ТГ), повышение концентрации общего холестерина (главным образом, холестерина липопротеидов низкой плотности (ЛПНП)), снижение концентрации холестерина липопротеидов высокой плотности (ЛПВП), увеличение массы тела и снижение гемоглобина.
лікарська взаємодіяСледует соблюдать осторожность при одновременном применении препарата Квентиакс® СР с другими препаратами, воздействующими на центральную нервную систему, а также с алкоголем.
Изофермент системы цитохрома Р450 3А4 является основным изоферментом, отвечающим за метаболизм кветиапина, осуществляющийся через систему цитохрома Р450. У здоровых добровольцев одновременное применение кветиапина (в дозе 25 мг) с кетоконазолом, ингибитором изофермента CYP3A4, приводило к увеличению AUC кветиапина в 5-8 раз.
Поэтому одновременное применение кветиапина и ингибиторов изофермента CYP3A4 противопоказано. При терапии кветиапином не рекомендуется употреблять в пищу грейпфрутовый сок.
В фармакокинетическом исследовании применение кветиапина в различной дозировке до или одновременно с приемом карбамазепина приводило к значительному повышению клиренса кветиапина и, соответственно, уменьшению AUC, в среднем, на 13 %, по сравнению с приемом кветиапина без карбамазепина. У некоторых пациентов снижение AUC было еще более выраженным. Такое взаимодействие сопровождается снижением концентрации кветиапина в плазме и может снижать эффективность терапии кветиапином. Одновременное применение кветиапина с фенитоином, другим индуктором микросомальных ферментов печени, сопровождалось еще более выраженным (примерно на 450 %) повышением клиренса кветиапина. Применение кветиапина пациентами, получающими индукторы микросомальных ферментов печени, возможно лишь в том случае, если ожидаемая польза от терапии кветиапином превосходит риск, связанный с отменой препарата-индуктора микросомальных ферментов печени. Изменение дозы препаратов-индукторов микросомальных ферментов печени должно быть постепенным. При необходимости возможно их замещение препаратами, не индуцирующими микросомальные ферменты печени (например, препаратами вальпроевой кислоты). Фармакокинетика кветиапина существенно не изменялась при одновременном применении антидепрессанта имипрамина (ингибитор изофермента CYP2D6) или флуоксетина (ингибитор изоферментов CYP3A4 и CYP2D6).
Фармакокинетика кветиапина существенно не изменяется при одновременном применении с антипсихотическими лекарственными средствами рисперидоном или галоперидолом. Однако одновременный прием кветиапина и тиоридазина приводил к повышению клиренса кветиапина примерно на 70 %.
Фармакокинетика кветиапина существенно не изменяется при одновременном применении циметидина.
При однократном приеме 2 мг лоразепама на фоне приема кветиапина в дозе 250 мг 2 раза в сутки клиренс лоразепама снижается примерно на 20 %.
Фармакокинетика препаратов лития не изменяется при одновременном применении кветиапина. Не отмечено клинически значимых изменений фармакокинетики вальпроевой кислоты и кветиапина при одновременном применении вальпроата семинатрия и кветиапина.
При одновременном применении кветиапина с препаратами лития у взрослых пациентов с острым маниакальным эпизодом отмечена более высокая частота нежелательных реакций, связанных с ЭПС (в особенности, тремора), сонливости и увеличения массы тела по сравнению с пациентами, принимавшими кветиапин с плацебо в 6-недельном рандомизированном исследовании.
Фармакокинетические исследования по изучению взаимодействия препарата Квентиакс® СР с препаратами, применяемыми при сердечно-сосудистых заболеваниях, не проводились.
Следует соблюдать осторожность при одновременном применении кветиапина и препаратов, способных вызывать нарушение электролитного баланса и удлинение интервала QТc.
Кветиапин не вызывал индукции микросомальных ферментов печени, участвующих в метаболизме феназона.
У пациентов, принимавших кветиапин, были отмечены ложноположительные результаты скрининг-тестов на выявление метадона и трициклических антидепрессантов методом иммуноферментного анализа. Для подтверждения результатов скрининга рекомендуется проведение хроматографического исследования.
ПередозуванняСообщалось о летальном исходе при приеме 13,6 г кветиапина у пациента, участвовавшего в клиническом исследовании, а также о летальном исходе после приема 6 г кветиапина при пострегистрационном изучении кветиапина. В то же время, описан случай приема кветиапина в дозе, превышающей 30 г, без летального исхода. Имеются сообщения о крайне редких случаях передозировки кветиапина, приводивших к удлинению интервала QTc, смерти или коме.
У пациентов с тяжелыми сердечно-сосудистыми заболеваниями в анамнезе риск развития побочных эффектов при передозировке может увеличиваться (см. раздел "Особые указания").
симптоми
Симптомы, отмеченные при передозировке, в основном были следствием усиления известных фармакологических эффектов кветиапина, таких как сонливость и седация, тахикардия и снижение артериального давления. Также имеются сообщения о единичных случаях передозировки кветиапина, приводивших к рабдомиолизу, угнетению дыхания, задержке мочи, спутанности сознания, бреду и ажитации.
лікування
Специфических антидотов к кветиапину нет. В случаях тяжелой интоксикации следует помнить о возможности передозировки несколькими лекарственными препаратами. Рекомендуется проводить мероприятия, направленные на поддержание функции дыхания и сердечно-сосудистой системы, обеспечение адекватной оксигенации и вентиляции.
В случае возникновения рефрактерной артериальной гипотензии при передозировке кветиапина лечение следует осуществлять путем внутривенного введения жидкости и/или симпатомиметических препаратов (не следует назначать эпинефрин и допамин, поскольку стимуляция β-адренорецепторов может вызывать усиление снижения артериального давления на фоне блокады α-адренорецепторов кветиапином).
Промывание желудка (после интубации, если пациент без сознания) и применение активированного угля и слабительных средств может способствовать выведению неабсорбированного кветиапина, однако эффективность этих мер не изучена.
Пристальное медицинское наблюдение должно продолжаться до улучшения состояния пациента.
Умови зберіганняПри температуре не выше 25 °С, в оригинальной упаковке.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Термін придатності2 роки.
Діюча речовинаКветиапин
Похожее видеоДополнительная информацияТолько у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Квентиакс СР таблетки покрыт.плен.об. пролонг. 200 мг 60 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!