Купить Кивекса таблетки 600 мг+300 мг, 30 шт.

Абакавир и ламивудин относятся к группе нуклеозидных ингибиторов обратной транскриптазы и являются мощными селективными ингибиторами ВИЧ-1 и ВИЧ-2. Абакавир и ламивудин последовательно метаболизируются под действием внутриклеточных киназ до соответствующих трифосфатов (ТФ), которые выступают в качестве активных метаболитов. Ламивудин-ТФ и карбовир-ТФ (активный трифосфат абакавира) выступают в качестве субстрата и являются конкурентными ингибиторами обратной транскриптазы (ОТ) ВИЧ. Однако основное противовирусное действие препаратов обусловлено встраиванием монофосфата в цепочку ДНК, что приводит к обрыву репликации. Трифосфаты абакавира и ламивудина обладают значительно меньшим сродством к ДНК-полимеразам клеток хозяина.

Исследование, в ходе которого 20 ВИЧ-инфицированных пациентов принимали абакавир (300 мг 2 раза/сут ежедневно и 1 раз за 24 ч до взятия материла для проведения анализа), показало, что среднее геометрическое терминального внутриклеточного T1/2 карбовира-ТФ при равновесном состоянии составляет 20.6 ч. При этом среднее геометрическое T1/2 абакавира из плазмы в данном исследовании составило 2.6 ч. Равновесные фармакокинетические показатели при приеме абакавира 600 мг 1 раз/сут были одинаковы с таковыми при приеме абакавира 300 мг 2 раза/сут в перекрестном клиническом исследовании на 27 ВИЧ-инфицированных пациентах. Внутриклеточное содержание карбовир-трифосфата в мононуклеарах периферической крови было выше при приеме абакавира в дозировке 600 мг 1 раз/сут по сравнению с приемом абакавира 300 мг 2 раза/сут (увеличение площади под кривой "концентрация-время" в равновесном состоянии за 24 ч ( AUC24,ss) на 32% максимальной суточной концентрации в состоянии равновесия ( Cmax 24,ss)- на 99%). У пациентов, принимавших ламивудин 300 мг 1 раз/сут ежедневно, терминальный внутриклеточный T1/2 ламивудина-ТФ увеличился с 16 до 19 ч, а T1/2 ламивудина из плазмы увеличился с 5 до 7 ч. Исследование показателей фармакокинетики ламивудина, принимаемого в дозе 300 мг 1 раз/сут в течение 7 дней по сравнению с приемом ламивудина 150 мг 2 раза/сут в течение 7 дней, проведенное на 60 здоровых добровольцах, показало, что значения AUC 24, ss и Cmax 24, ss для внутриклеточной концентрации ламивудин-ТФ в мононуклеарах периферической крови были одинаковы, однако минимальные значения при приеме ламивудина 300 мг 1 раз/сут были ниже, чем при приеме ламивудина 150 мг 2 раза/сут.

Вариабельность концентрации метаболитов ламивудина внутри клетки выше, чем в плазме. Эти результаты подтверждаются данными, полученными при приеме 300 мг ламивудина и 600 мг абакавира 1 раз/сут ежедневно (эффективность и безопасность данной комбинации при приеме препаратов 1 раз/сут ежедневно была также подтверждена и в ходе опорного клинического исследования CNA 30021).

Ламивудин действует синергично с зидовудином, эффективно подавляя репликацию ВИЧ в культуре клеток. В условиях in vitro абакавир действует синергично в комбинации с ампренавиром, невирапином и зидовудином и аддитивно с диданозином, зальцитабином, ставудином и ламивудином.

Резистентность ВИЧ-1 к ламивудину обусловлена мутацией в кодоне M184V, расположенном близко к активному центру вирусной ОТ. Эта мутация наблюдается как в условиях in vitro, так и у ВИЧ-1-инфицированных пациентов, которым проводилась комбинированная терапия, включающая ламивудин. При мутации в кодоне M184V значительно снижается чувствительность к ламивудину и существенно уменьшается способность вируса к репликации по данным исследований in vitro. Также в исследованиях in vitro установлено, что резистентные к зидовудину изоляты вируса могут становиться восприимчивыми к действию препарата, если резистентность к ламивудину у этих изолятов разовьется впоследствии. Однако клиническое значение подобных изменений до настоящего времени окончательно не определено.

Абакавир-резистентные изоляты ВИЧ-1 были получены в условиях in vitro. Эти изоляты характеризуются определенными генотипическими изменениями в кодонах ОТ (кодоны M184V , K65R , L74V и Y115F ).

Устойчивость ВИЧ к абакавиру in vitro и in vivo формируется медленно. Для клинически значимого увеличения ингибирующей концентрации в отношении 50% штаммов IC 50 (повышение IC 50 (ингибирующая концентрация в 50 % случаев) в 8 раз относительно “дикого” штамма вируса) требуются множественные мутации вирусного генома. Резистентные к абакавиру изоляты так же могут обладать пониженной чувствительностью к ламивудину, зальцитабину, тенофовиру, эмтрицитабину и/или диданозину, однако сохраняют чувствительность к зидовудину и ставудину.

Развитие перекрестной резистентности между абакавиром и ламивудином и антиретровирусными препаратами других классов (например: ингибиторами протеазы [ИП] и ненуклеозидными ингибиторами обратной транскриптазы [ННИОТ]) маловероятно. Изоляты ВИЧ со сниженной чувствительностью к абакавиру были выделены у больных с неконтролируемой репликацией вируса, у которых предшествующее лечение другими нуклеозидными ингибиторами обратной транскриптазы было неэффективно.

Клинические изоляты вируса, имеющие три или более мутации, связанные с резистентностью к нуклеозидным ингибиторам обратной транскриптазы (НИОТ), скорее всего также устойчивы к абакавиру. Перекрестная резистентность, обусловленная М184V мутацией ОТ, ограничена классом нуклеозидных ингибиторов ОТ. Зидовудин, ставудин, абакавир и тенофовир сохраняют свою антиретровирусную активность в отношении ламивудин-резистентных изолятов ВИЧ-1, несущих только M184V мутацию.

Kivexa

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

10 шт. - блістери з ПВХ / ПВДХ / алюмінієвої фольги (3) - пачки картонні.
30 шт. - флакони з поліетилену високої щільності (1) - пачки картонні.

Абакавір і ламівудин належать до групи нуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази та є потужними селективними інгібіторами ВІЛ-1 і ВІЛ-2. Абакавір і ламівудин послідовно метаболізуються під дією внутрішньоклітинних кіназ до відповідних трифосфатів (ТФ), які виступають в якості активних метаболітів. Ламівудин-ТФ і карбовір-ТФ (активний трифосфат абакавіру) виступають в якості субстрату і є конкурентними інгібіторами зворотної транскриптази (ОТ) ВІЛ. Однак основне противірусну дію препаратів обумовлено встраиванием монофосфата в ланцюжок ДНК, що призводить до обриву реплікації. Трифосфати абакавіру та ламівудину володіють значно меншим спорідненістю до ДНК-полімеразам клітин господаря.

Дослідження, в ході якого 20 ВІЛ-інфікованих пацієнтів приймали абакавір (300 мг 2 рази / добу щодня і 1 раз за 24 год до взяття матеріалу для проведення аналізу), показало, що середнє геометричне термінального внутрішньоклітинного T1 / 2 карбовіра-ТФ при рівноважному стані становить 20.6 ч. при цьому середнє геометричне T1 / 2 абакавіру з плазми в даному дослідженні склало 2.6 ч. Рівноважні фармакокінетичні показники при прийомі абакавіру 600 мг 1 раз / сут були однакові з такими при прийомі абакавіру 300 мг 2 рази / добу в перехресному кл ническом дослідженні на 27 ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Внутрішньоклітинний вміст карбовір-трифосфату в мононуклеарами периферичної крові було вище при прийомі абакавіру в дозуванні 600 мг 1 раз / сут в порівнянні з прийомом абакавіру 300 мг 2 рази / добу (збільшення площі під кривою "концентрація-час" в рівноважному стані за 24 год ( AUC24, ss) на 32% максимальної добової концентрації в стані рівноваги (Cmax 24, ss) - на 99%). У пацієнтів, які приймали ламівудин 300 мг 1 раз / добу щоденно, термінальний внутрішньоклітинний T1 / 2 ламівудину-ТФ збільшився з 16 до 19 год, а T1 / 2 ламівудину з плазми збільшився з 5 до 7 год. Дослідження показників фармакокінетики ламівудину, прийнятого в дозі 300 мг 1 раз / добу протягом 7 днів в порівнянні з прийомом ламівудину 150 мг 2 рази / добу протягом 7 днів, проведене на 60 здорових добровольцях, показало, що значення AUC 24, ss і Cmax 24, ss для внутрішньоклітинної концентрації ламівудін- ТФ в мононуклеарами периферичної крові були однакові, проте мінімальні зн аченія при прийомі ламівудину 300 мг 1 раз / сут були нижче, ніж при прийомі ламівудину 150 мг 2 рази / добу.

Варіабельність концентрації метаболітів ламівудину всередині клітини вище, ніж в плазмі. Ці результати підтверджуються даними, отриманими при прийомі 300 мг ламівудину та 600 мг абакавіру 1 раз / сут щодня (ефективність і безпечність цієї комбінації при прийомі препаратів 1 раз / сут щодня була також підтверджена і в ході опорного клінічного дослідження CNA 30021).

Ламівудин діє синергічно з зидовудином, ефективно пригнічуючи реплікацію ВІЛ в культурі клітин. В умовах in vitro абакавір діє синергічно в комбінації з ампренавіром, невірапіном і зидовудином і адитивно з диданозином, зальцитабіном, ставудіном і ламівудином.

Резистентність ВІЛ-1 до ламівудину обумовлена ​​мутацією в кодоні M184V, розташованому близько до активного центру вірусної ВІД. Ця мутація спостерігається як в умовах in vitro, так і у ВІЛ-1-інфікованих пацієнтів, яким проводилася комбінована терапія, що включає ламивудин. При мутації в кодоні M184V значно знижується чутливість до ламівудину і істотно зменшується здатність вірусу до реплікації за даними досліджень in vitro. Також в дослідженнях in vitro встановлено, що резистентні до зидовудину ізоляти вірусу можуть ставати сприйнятливими до дії препарату, якщо резистентність до ламівудину у цих ізолятів розвинеться згодом. Однак клінічне значення подібних змін до теперішнього часу остаточно не визначено.

Абакавір-резистентні ізоляти ВІЛ-1 були отримані в умовах in vitro. Ці ізоляти характеризуються певними генотипічними змінами в кодонах ВІД (кодони M184V, K65R, L74V і Y115F).

Стійкість ВІЛ до абакавіру in vitro і in vivo формується повільно. Для клінічно значущого збільшення інгібуючої концентрації щодо 50% штамів IC 50 (підвищення IC 50 (інгібуюча концентрація в 50% випадків) в 8 разів відносно "дикого" штаму вірусу) потрібні множинні мутації вірусного генома. Резистентні до абакавіру ізоляти так само можуть мати зниженою чутливістю до ламівудину, зальцитабіном, тенофовіру, емтрицитабіну і / або диданозину, однак зберігають чутливість до зидовудину і ставудину.

Розвиток перехресної резистентності між абакавіром і ламівудином і антиретровірусними препаратами інших класів (наприклад: інгібіторами протеази [ВП] і ненуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази [ННІОТ]) малоймовірно. Ізоляти ВІЛ зі зниженою чутливістю до абакавіру були виділені у хворих з неконтрольованою реплікацією вірусу, у яких попереднє лікування іншими нуклеозидним інгібіторами зворотної транскриптази було неефективно.

Клінічні ізоляти вірусу, які мають три або більше мутації, пов'язані з резистентністю до Нуклеозидні інгібіторів зворотної транскриптази (НІЗТ), швидше за все також стійкі до абакавіру. Перехресна резистентність, обумовлена ​​М184V мутацією ВІД, обмежена класом нуклеозидних інгібіторів ВІД. Зидовудин, ставудін, абакавір та тенофовір зберігають свою антиретровірусну активність щодо ламивудин-резистентних ізолятів ВІЛ-1, що несуть тільки M184V мутацію.

Інфекція, спричинена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), в складі комбінованої антиретровірусної терапії дорослих і підлітків старше 12 років.

Безпека використання препарату Ківекса у вагітних жінок не встановлена. Були отримані дані в репродуктивних дослідженнях ламівудину і абакавіру на тварин. У зв'язку з цим, питання про призначення препарату під час вагітності повинен розглядатися тільки в тому випадку, якщо користь для матері перевищує можливий ризик для плоду. Препарат слід застосовувати у відповідності з поточними рекомендаціями щодо використання антиретровірусної терапії у вагітних жінок з метою профілактики вертикальної передачі ВІЛ.

Оскільки ВІЛ проникає в грудне молоко, жінкам не рекомендується годувати дитину грудьми, щоб уникнути передачі вірусу дитині через грудне молоко.

Ламівудин виділяється з молоком у концентрації, близької до концентрації в сироватці крові. Очікується, що абакавір також буде виділятися з молоком, хоча це не підтверджено.

Гіперчутливість до абакавіру

За даними клінічних досліджень, проведених до початку скринінгу на наявність алелі HLA-B * 5701, приблизно у 5% пацієнтів, що приймають абакавір, розвивається гіперчутливість до препарату, в окремих випадках з летальним результатом.

Фактори ризику

У клінічних дослідженнях було показано, що носійство алелі HLA-B * 5701 значно збільшує ризик розвитку реакції гіперчутливості до абакавіру. У проспективному клінічному дослідженні CNA106030 (PREDICT-1) пацієнтам з наявністю алеля HLA-B * 5701 препарати абакавіру не призначалися, що дозволило істотно знизити частоту виникнення клінічно підозрюваних реакцій гіперчутливості з 7.8% (66 пацієнтів з 847) до 3.4% (27 пацієнтів з 803) (p

Клініцистам рекомендується проводити скринінг на носійство алелі HLA-B * 5701 у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, яким які раніше не призначалися препарати, що містять абакавір.

Скринінг на носійство алелі HLA-B * 5701 рекомендується проводити перед повторним призначенням абакавір-яке містить препарату у пацієнтів з невідомим HLA-B * 5701-статусом, раніше добре переносили терапію абакавір-містить препаратом.

Використання препаратів абакавіру не рекомендується у таких пацієнтів і має розглядатися тільки у виняткових випадках при ретельному медичному спостереженні, коли потенційна користь перевищує ризик використання препарату.

Клінічний діагноз підозрюваної реакції гіперчутливості повинен залишатися основою для прийняття рішення використання препаратів, що містять абакавір, у всіх пацієнтів. Навіть в разі відсутності алелі HLA-B * 5701 абакавір необхідно скасовувати і не відновлювати його прийом у всіх випадках, коли реакцію гіперчутливості не можна виключити, керуючись клінічними даними, унаслідок потенційного ризику розвитку серйозних небажаних ефектів або навіть летального результату.

клінічна картина

Реакція гіперчутливості характеризується появою симптомів поліорганного поразки. При цьому у більшості пацієнтів відзначається поява лихоманки і / або висипки.

До інших можливих симптомів гіперчутливості належать: слабкість, нездужання, симптоми ураження шлунково-кишкового тракту (такі, як нудота, блювота, діарея, болі в животі), симптоми ураження органів дихання (такі, як задишка, біль в горлі, кашель), а також рентгенологічні ознаки ураження органів грудної клітини (головним чином, обмежені інфільтрати). Симптоми реакції гіперчутливості при лікуванні абакавіром можуть спостерігатися в будь-який час, проте, як правило, з'являються протягом перших шести тижнів прийому препарату. При продовженні лікування тяжкість симптомів наростає, і вони можуть приймати загрозливими для життя. У більшості випадків подібні симптоми зникають при припиненні прийому абакавіру.

Деякі пацієнти з гіперчутливістю спочатку вважали, що страждають від респіраторних (пневмонія, бронхіт, фарингіт) або грипоподібних захворювань, гастроентериту або реакції на інші лікарські препарати. У зв'язку з цим реакція гіперчутливості діагностувалася не відразу, і пацієнти продовжували (або поновлювали) прийом препарату. Це спричиняло розвиток більш важкої реакції гіперчутливості (аж до летального результату). Беручи це до уваги, необхідно враховувати можливість розвитку такої реакції і виключити її у пацієнтів, що мають симптоми цих захворювань. Якщо виключити наявність реакції гіперчутливості неможливо, відновлювати прийом препарату Ківекса або будь-якого іншого лікарського препарату, що містить абакавір (Зіаген, Трізівір), не слід.

Симптоми, зумовлені реакцією гіперчутливості, посилювалися при продовженні лікування і зазвичай зникали після припинення прийому абакавіру.

Поновлення прийому абакавіру після реакції гіперчутливості протягом декількох годин призводить до швидкого повернення симптомів. Рецидив реакції гіперчутливості може носити більш важкий, в порівнянні з першою реакцією, характер і супроводжуватися загрожують життю зниженням артеріального тиску (аж до летального результату). Пацієнти, у яких виникла така реакція гіперчутливості, повинні припинити і ніколи не відновлювати прийом препарату Ківекса, а також будь-яких інших лікарських препаратів, що містять абакавір (Зіаген, Трізівір).

Є поодинокі повідомлення про розвиток реакції гіперчутливості після поновлення прийому абакавіру, скасованого при появі окремих ключових симптомів гіперчутливості (висип, лихоманка, слабкість / нездужання, шлунково-кишкові розлади або симптоми ураження органів дихання). У дуже рідкісних випадках повідомлялося про розвиток реакції гіперчутливості після поновлення прийому препарату пацієнтами, у яких раніше симптомів гіперчутливості відзначено не було.

лікування

Пацієнти, незалежно від HLA-B * 5701-статусу, у яких з'явилися ознаки і симптоми гіперчутливості, ПОВИННІ негайно звернутися до свого лікаря за консультацією. При постановці діагнозу гіперчутливості СЛІД негайно припинити прийом препарату Ківекса. НІКОЛИ НЕ СЛІД відновлювати лікування препаратом Ківекса і іншими лікарськими препаратами, що містять абакавір (такими, як Зіаген, Трізівір), після виникнення реакції гіперчутливості. Це пов'язано із загрозою появи протягом декількох годин після відновлення прийому препарату виражених симптомів (включаючи загрожує життю гіпотензію), які можуть привести до летального результату.

Для профілактики відстроченого виявлення і зниження ризику розвитку гіперчутливості, яка загрожує життю, слід повністю припинити прийом препарату Ківекса в яких неможливо виключити гіперчутливості, навіть при потенційному наявності інших захворювань (захворювання органів дихання, грипоподібні захворювання, гастроентерит, реакції на прийом інших лікарських препаратів). Не слід поновлювати лікування препаратом Ківекса і іншими лікарськими препаратами, що містять абакавір (такими, як Зіаген, Трізівір), навіть в разі появи симптомів гіперчутливості при повторному прийомі інших лікарських препаратів.

Попереджувальна карта з інформацією для пацієнтів про реакцію гіперчутливості знаходиться в упаковці.

Особливі вказівки по лікуванню після перерви в терапії препаратом Ківекса

У разі припинення лікування, незалежно від носійства аллеля HLA-B * 5701, препаратом Ківекса, перед відновленням приймання препарату слід ретельно вивчити причину відмови від застосування препарату і переконатися у відсутності у пацієнта симптомів реакції гіперчутливості. Не слід відновлювати прийом препарату Ківекса і інших лікарських препаратів, що містять абакавір (таких, як Зіаген, Трізівір), в яких неможливо виключити реакції гіперчутливості.

Описано нечисленні випадки розвитку реакції гіперчутливості при поновленні лікування абакавіром після його скасування в зв'язку з появою якого-небудь одного з типових симптомів гіперчутливості (висип, лихоманка, нездужання, стомлюваність, шлунково-кишкові порушення і порушення з боку дихальної системи). Оскільки у всіх таких випадках виключити реакцію гіперчутливості не можна і, беручи до уваги дані про більш важкому її перебігу при повторному застосуванні абакавіру, відновлення терапії препаратом Ківекса або іншим абакавір містить препаратом (таким, як Зіаген, Трізівір) у цих пацієнтів не рекомендується.

Реакція гіперчутливості відзначалася, хоча і вкрай рідко, навіть при поновленні лікування даним препаратом пацієнтами, у яких симптоми цієї реакції раніше не спостерігалися, і перерва в прийомі містить абакавір препарату був пов'язаний з іншими причинами. В такому випадку відновлення прийому препарату можливо, однак вимагає наявності у пацієнта або оточуючих його людей швидкого доступу до медичної допомоги.

Скринінг на носійство алелі HLA-B * 5701 рекомендовано проводити перед повторним призначенням абакавір-яке містить препарату у пацієнтів з невідомим HLA-B * 5701-статусом, раніше добре переносили терапію абакавір-містить препаратом.

Повторне призначення абакавір-яке містить препарату пацієнтам-носіїв алелі HLA-B * 5701 не рекомендоване і може розглядатися тільки у виняткових випадках під пильним медичним контролем, коли потенційна користь від лікування препаратом переважує всі можливі ризики.

Важлива інформація для пацієнтів

Лікар, який призначає препарат, повинен переконатися, що наведена нижче інформація про реакцію гіперчутливості доведена до відома пацієнта в повному обсязі:

- пацієнти повинні бути попереджені про ризик розвитку реакції гіперчутливості на абакавір, яка може привести до виникнення загрозливих для життя ускладнень або смерті, а також про підвищений ризик реакції гіперчутливості у носіїв алелі HLA-B * 5701;

- пацієнта необхідно попередити, що навіть при відсутності алелі HLA-B * 5701 може розвинутися реакція гіперчутливості. Таким чином, ВСЕ пацієнти при появі симптомів, які можуть бути обумовлені реакцією гіперчутливості, повинні негайно звернутися до свого лікаря;

- пацієнти з гіперчутливістю до абакавіру ніколи не повинні приймати препарат Ківекса і інші лікарські препарати, що містять абакавір (такі, як Зіаген, Трізівір) незалежно від HLA-B * 5701-статусу;

- щоб уникнути ризику відновлення прийому препарату пацієнти, у яких відзначалася реакція гіперчутливості, повинні повернути решту таблетки лікаря, який призначив даний препарат;

- пацієнти, які припинили прийом препарату Ківекса з якої-небудь причини (наприклад, у зв'язку з розвитком побічних ефектів) перед відновленням приймання препарату повинні проконсультуватися зі своїм лікуючим лікарем;

- кожен пацієнт повинен ознайомитися з попереджають карткою, що додається до препарату;

— пациентам следует напомнить, что они должны всегда иметь при себе Предупреждающую карточку, прилагающуюся к препарату.

Лактоацидоз, гепатомегалия и жировая дистрофия печени

При использовании антиретровирусных нуклеозидных аналогов (в т.ч. абакавира и ламивудина), принимаемых как по отдельности, так и в комбинации, было отмечено развитие лактоацидоза, гепатомегалии и тяжелой жировой дистрофии печени, включая случаи, закончившиеся летальным исходом. Подобные явления отмечались, главным образом, у женщин.

Клиническими признаками развивающегося лактоацидоза являются: общая слабость, анорексия, внезапное беспричинное снижение массы тела, симптомы поражения органов дыхания (одышка, учащенное дыхание) и ЖКТ.

Следует соблюдать осторожность при назначении препарата Кивекса всем пациентам, в особенности тем, у которых имеются факторы риска поражения печени. Прием препарата следует прекратить при появлении клинических или лабораторных признаков лактоацидоза или гепатотоксичности (к которым относятся гепатомегалия и стеатоз, даже в отсутствие значительного повышения уровня аминотрансфераз).

Липодистрофия

У некоторых пациентов, которым проводилась комбинированная антиретровирусная терапия, отмечалось перераспределение/накопление жира в организме, увеличение количества жира на задней поверхности шеи и спины ("горб буйвола"), уменьшение количества периферических жировых отложений, исхудание лица, увеличение молочных желез, повышение уровня глюкозы и уровня липидов в сыворотке.

Липодистрофия может развиваться при приеме любых препаратов из класса ингибиторов протеаз или нуклеозидных ингибиторов обратной транскриптазы. Однако, имеющиеся данные свидетельствуют о том, что риск развития этих побочных эффектов при приеме разных препаратов указанных классов неодинаков.

Кроме того, развитию липодистрофии способствует множество факторов. Важную и, возможно, взаимопотенцирующую роль играют наличие ВИЧ-инфекции, пожилой возраст и длительность проведения антиретровирусной терапии.

Во время клинического обследования следует обращать внимание на признаки перераспределения жира в организме. Необходимо внимательно следить за уровнем липидов в сыворотке и уровнем глюкозы крови. При необходимости проводят соответствующее лечение нарушений жирового обмена.

Пациенты с сопутствующим вирусным гепатитом В

Клинические исследования и постмаркетинговые данные об использовании ламивудина свидетельствуют о том, что у некоторых пациентов с сопутствующим вирусным гепатитом B (HBV) могут появляться клинические или лабораторные признаки рецидива гепатита после прекращения приема ламивудина. Прекращение приема ламивудина может иметь более тяжелые последствия у пациентов с декомпенсированным поражением печени. Вследствие этого у пациентов с сопутствующим вирусным гепатитом В при отмене препарата Кивекса следует контролировать показатели функциональных печеночных проб и регулярно определять уровень репликации вируса гепатита В.

Синдром восстановления иммунитета

При наличии у ВИЧ-инфицированных пациентов с тяжелым иммунодефицитом бессимптомных или малосимптомных оппортунистических инфекций на момент начала антиретровирусной терапии (АРТ), проведение такой терапии может привести к усилению симптоматики оппортунистических инфекций или другим тяжелым последствиям. Обычно эти реакции возникают в течение первых недель или месяцев после начала АРТ. Типичными примерами являются цитомегаловирусный ретинит, генерализованная или очаговая инфекция, вызванная микобактериями, и пневмония, вызванная Pneumocystis jiroveci (P. carinii). Появление любых симптомов воспаления требует немедленного обследования и, при необходимости, лечения.

Оппортунистические инфекции

Применение препарата Кивекса или других антиретровирусных препаратов не исключает возможности развития оппортунистических инфекций или других осложнений ВИЧ-инфекции, поэтому пациенты должны оставаться под наблюдением врача, имеющего опыт лечения этих заболеваний.

Передача инфекции

Современная антиретровирусная терапия, в т.ч. препаратом Кивекса, не препятствует передаче ВИЧ при половых контактах или контакте с инфицированной кровью. Следует помнить о необходимости соблюдения соответствующих мер безопасности.

Інфаркт міокарда

В результате проспективного, наблюдательного, эпидемиологического исследования с целью изучения частоты возникновения инфаркта миокарда у пациентов, получающих комбинированную антиретровирусную терапию, обнаружилась связь предшествующего, в течение 6 месяцев, приема абакавира с повышенным риском развития инфаркта миокарда. По данным обобщенного анализа клинических исследований, спонсируемых компанией ГлаксоСмитКляйн, не наблюдалось повышения риска инфаркта миокарда, сопряженного с приемом абакавира. Биологические механизмы, объясняющие потенциально повышенный риск, неизвестны. В общем, доступные данные, полученные из наблюдения когорт и контролируемых клинических исследований, не позволяют однозначно определить связь терапии абакавиром и риском инфаркта миокарда.

Тем не менее, с осторожностью следует назначать антиретровирусную терапию, включая препараты, содержащие абакавир, пациентам с возможным риском возникновения ИБС. Необходимо принятие всех мер для минимализации факторов риска (таких как артериальная гипертония, дислипидемия, сахарный диабет и курение).

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

Специальных исследований влияния ламивудина на способность концентрации внимания при управлении автотранспортом/механизмами не проводилось. Маловероятно, что препарат будет негативно влиять на способность выполнять задачи, требующие концентрации внимания, моторных или когнитивных навыков. Тем не менее, при оценке способности пациента концентрировать внимание следует учитывать его общее состояние, а также характер побочных эффектов, которые могут появиться на фоне приема препарата Кивекса.

Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая 309 мг, карбоксиметилкрахмал натрий (тип А) 55 мг, магния стеарат 9 мг.

Состав оболочки: опадрай оранжевый YS-1-13065-А (гипромеллоза 26.4 мг, титана диоксид 9.2 мг, макрогол 400 3.3 мг, полисорбат 80 (Е 433) 0.4 мг, краситель закатно-желтый алюминиевый лак (Sunset Yellow aluminium lake Е 110, СI 15985) 1.7 мг) 41 мг.

Терапия должна проводиться врачом, имеющим опыт лечения ВИЧ.

В связи с невозможностью коррекции дозы при использовании комбинированных таблеток с фиксированными дозировками ингредиентов препарат Кивекса не следует назначать взрослым и подросткам, чья масса тела составляет менее 40 кг.

Таблетки Кивекса можно принимать независимо от приема пищи.

Комбинированные препараты с фиксированными дозами ингредиентов не следует применять, когда может возникнуть необходимость в коррекции дозы, например, при КК менее 50 мл/мин, а также при печеночной недостаточности. В случае прекращения приема препарата Кивекса или при необходимости коррекции дозы следует назначать в качестве монопрепаратов абакавир (Зиаген) или ламивудин (Эпивир). В подобных ситуациях врач должен ознакомиться с инструкциями по применению указанных лекарственных препаратов.

Взрослым и детям 12 лет и старше препарат назначают по 1 таб. 1 раз / сут щодня.

Не рекомендуется применять препарат Кивекса для лечения детей в возрасте до 12 лет в связи с отсутствием возможности коррекции дозы. Для подбора терапии лечащим врачам рекомендуется обратиться к инструкциям по применению ламивудина и абакавира.

Фармакокинетика абакавира и ламивудина у пациентов старше 65 лет не изучена. При лечении пациентов пожилого возраста следует учитывать повышенную частоту нарушений работы печени, почек, сердца, других сопутствующих заболеваний, а также применение других лекарственных препаратов.

В то время как у пациентов с нарушением функции почек коррекция дозы абакавира не требуется, доза ламивудина должна быть снижена пропорционально снижению клиренса креатинина. В связи с этим не рекомендуется применять препарат Кивекса при КК менее 50 мл/мин.

Пацієнти з порушенням функції печінки

Пациентам с нарушением функции печени легкой степени, вероятно, потребуется уменьшение дозы абакавира. В связи с невозможностью уменьшения дозы при использовании препарата Кивекса, следует применять препарат, содержащий только абакавир. Препарат противопоказан пациентам с нарушениями функции печени умеренной и тяжелой степени.

Поскольку Кивекса является комбинированным препаратом, то возможно проявление побочных эффектов, характерных для абакавира и ламивудина. Для многих перечисленных ниже побочных эффектов остается неясным, связано ли их появление с действием активных веществ данного препарата, одновременным использованием других лекарственных препаратов (применяющихся для лечения ВИЧ), или они являются проявлением основного заболевания.

Гиперчувствительность к абакавиру

В клинических исследованиях, проведенных до начала скрининга на наличие аллеля HLA-B*5701, приблизительно у 5% пациентов, принимавших абакавир, развивалась реакция гиперчувствительности, которая в редких случаях приводила к летальному исходу. Эта реакция характеризуется возникновением симптомов, свидетельствующих о полиорганном поражении.

Почти у всех пациентов, у которых возникают реакции гиперчувствительности, наблюдается повышение температуры тела и/или появление сыпи (обычно пятнисто-папулезной или уртикарной), однако, отмечены случаи возникновения реакции гиперчувствительности, не сопровождавшейся появлением сыпи и повышением температуры тела.

Симптомы реакции гиперчувствительности могут возникать в любое время во время лечения абакавиром, однако обычно они появляются в течение первых шести недель с момента начала приема препарата (средний показатель составляет 11 дней).

Признаки и симптомы реакции гиперчувствительности перечислены ниже. Признаки и симптомы, отмеченные не менее чем у 10% пациентов с реакцией гиперчувствительности, выделены жирным шрифтом.

Со стороны кожи : сыпь (обычно макуло-папулезная или уртикарная)

Со стороны ЖКТ : тошнота, рвота, диарея, боль в животе, изъязвления в полости рта

Со стороны дыхательной системы : одышка, кашель, боль в горле, респираторный дистресс-синдром, дыхательная недостаточность

Со стороны нервной системы: головная боль, парестезии.

Со стороны системы крови : лимфопения.

Со стороны гепатобилиарной системы : повышение показателей функциональных проб печени, печеночная недостаточность

Со стороны костно-мышечной системы : миалгия, редко - миолиз, артралгия, повышение уровня КФК.

Со стороны мочевыделительной системы : повышение уровня креатинина, почечная недостаточность.

Прочие : повышение температуры, чувство усталости, недомогание, отек, лимфаденопатия, понижение артериального давления, конъюнктивит, анафилаксия.

Пациенты с реакцией гиперчувствительности вначале могут принять ее за заболевание органов дыхания (пневмонию, бронхит, фарингит, респираторную вирусную инфекцию), гастроэнтерит или за нежелательные реакции, связанные с приемом других препаратов. Продолжение приема препарата Кивекса при развитии реакции гиперчувствительности так же, как возобновление его приема после стихания симптомов, чревато тяжелыми последствиями, вплоть до смертельного исхода. Поэтому при появлении любых из перечисленных симптомов необходимо тщательное обследование пациента для исключения реакции гиперчувствительности. Если исключить реакцию гиперчувствительности нельзя, то повторное назначение препарата Кивекса или других абакавир-содержащих препаратов (таких как Зиаген, Тризивир), строго противопоказано.

Если при развитии реакции гиперчувствительности пациенты продолжают принимать препарат Кивекса, то клинические проявления становятся более выраженными, а при отмене препарата Кивекса они обычно подвергаются обратному развитию.

Возобновление приема препарата Кивекса пациентами с реакцией гиперчувствительности в анамнезе приводит к развитию повторной реакции в течение нескольких часов. Повторная реакция гиперчувствительности может протекать более тяжело, чем первая, и проявляться угрожающей жизни артериальной гипотонией, вплоть до летального исхода. При развитии реакции гиперчувствительности пациент, вне зависимости от носительства аллеля HLA-B*5701, должен навсегда отказаться от применения препарата Кивекса и других препаратов, содержащих абакавир (таких как Зиаген, Тризивир).

Иногда реакция гиперчувствительности развивается при возобновлении терапии препаратом после его отмены, вызванной появлением всего одного из основных симптомов этой реакции (сыпи, лихорадки, недомогания, утомляемости, нарушений со стороны желудочно-кишечного тракта или дыхательной системы).

В редких случаях эта реакция возникает при возобновлении приема препарата Кивекса пациентами, у которых до отмены препарата не отмечалось никаких симптомов гиперчувствительности.

Побочные эффекты абакавира или ламивудина представлены ниже в таблицах и сгруппированы по системам организма и абсолютной частоте. Побочные эффекты делятся на: очень распространенные (> 1/10), распространенные (> 1/100, < 1/10), нераспространенные (> 1/1,000, < 1/100), редкие (> 1/10,000, < 1/1000) и очень редкие (< 1/10,000).

Многие из представленных побочных эффектов (тошнота, рвота, диарея, повышение температуры, апатия, сыпь) часто возникают у пациентов с гиперчувствительностью к абакавиру. Поэтому пациентов с любым из этих симптомов следует тщательно обследовать с целью исключения реакции гиперчувствительности. Если прием препарата Кивекса был прекращен в связи с возникновением одного из этих симптомов, и, затем, было принято решение о возобновлении приема абакавира, его следует начинать только под непосредственным наблюдением врача.

Спектр взаимодействий препарата Кивекса обусловлен характером взаимодействий абакавира и ламивудина, среди которых, на сегодняшний день, не выявлено клинически значимых. Абакавир и ламивудин незначительно метаболизируются ферментами системы цитохрома P450 (например: CYP3А4, CYP2С9 или CYP2D6) и не оказывают ингибирующего или индуцирующего действия на эту ферментную систему. Поэтому вероятность взаимодействия препарата с антиретровирусными ненуклеозидными ингибиторами протеаз и другими лекарственными средствами, метаболизм которых происходит при участии основных ферментов системы цитохрома Р450, мала.

Вероятность метаболических взаимодействий с ламивудином низка, так как он мало метаболизируется, плохо связывается с белками плазмы и выводится почти исключительно почками. Ламивудин выводится, главным образом, посредством активной органической катионной секреции. Следует учитывать возможность взаимодействия с другими лекарственными средствами, особенно в тех случаях, когда почки являются основным путем выведения препаратов.

Лекарственные взаимодействия, обусловленные наличием абакавира

Этанол: метаболизм абакавира нарушается при одновременном приеме с этанолом, что приводит к увеличению АUС абакавира приблизительно на 41%. Учитывая профиль безопасности абакавира, эти данные не расцениваются как клинически значимые. Абакавир не оказывает влияния на метаболизм этанола.

Метадон: в исследовании фармакокинетики препаратов при одновременном приеме абакавира (в дозе 600 мг 2 раза/сут) и метадона отмечалось уменьшение С max абакавира на 35% и уменьшение времени достижения С max на 1 ч, однако AUC осталась неизменной. Изменения фармакокинетики абакавира не были признаны клинически значимыми. В данном исследовании абакавир повышал средний общий клиренс метадона на 22%. Это изменение не было признано клинически значимым у большинства пациентов, однако иногда может возникать необходимость в коррекции дозы метадона.

Лекарственные взаимодействия, обусловленные наличием ламивудина

Триметоприм: прием триметоприма/сульфаметаксозола 160 мг/800 мг (ко-тримоксазол) вызывает повышение экспозиции ламивудина на 40%, что обусловлено наличием триметоприма. Однако, за исключением пациентов с почечной недостаточностью, коррекция дозы ламивудина не требуется. Ламивудин не оказывает влияния на фармакокинетику триметоприма и сульфаметаксозола. Совместное применение ламивудина с более высокими дозами ко-тримоксазола, используемого для лечения пневмонии (вызванной Pneumocystis carinii ) и токсоплазмоза, не изучено.

Залъцитабин: ламивудин может подавлять внутриклеточное фосфорилирование зальцитабина при одновременном приеме этих препаратов. В связи с этим не рекомендуется принимать препарат Кивекса в сочетании с зальцитабином.

Симптомы : симптомы острой передозировки абакавира и ламивудина соответствуют симптомам побочных эффектов препарата (см.раздел "Побочное действие").

Лечение : в случае передозировки пациент должен находиться под наблюдением врача (с целью выявления признаков токсического действия препарата). При необходимости проводят стандартную поддерживающую терапию. В связи с тем, что ламивудин может быть выведен из организма путем диализа, лечение передозировки должно включать непрерывный гемодиализ (хотя исследований с целью изучения возможностей гемодиализа при передозировке препарата не проводилось). В настоящее время не известно, способствуют ли перитонеальный диализ и гемодиализ выведению из организма абакавира.

Препарат слід зберігати при температурі не вище 30 ° С, в недоступному для дітей місці.

3 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Абакавир, Ламивудин

Кивекса таблетки 600 мг+300 мг, 30 шт. производит ГлаксоСмитКляйн, страна производства Великобритания. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Кивекса таблетки 600 мг+300 мг, 30 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!