Купить Интеленс таблетки 200 мг 60 шт. упак.

Противовирусный препарат, ненуклеозидный ингибитор обратной транскриптазы (ННИОТ) ВИЧ-1. Этравирин непосредственно связывается с обратной транскриптазой и блокирует РНК-зависимую и ДНК-зависимую активность ДНК-полимеразы, вызывая разрушение каталитических участков этого фермента.

Противовирусная активность in vitro

Этравирин активен в отношении лабораторных штаммов и клинических изолятов ВИЧ-1 дикого типа в остро инфицированных Т-клеточных линиях, периферических мононуклеарных клетках человека и в моноцитах/макрофагах человека.

Обладает противовирусной активностью in vitro в отношении широкого круга представителей группы М ВИЧ-1 (субтипы A, B, C, D, E, F, G) и первичных изолятов группы О, для которых его средняя эффективная концентрация (ЕС50) варьирует от 0.7 до 21.7 нМ.

Этравирин не является антагонистом какого-либо из изученных антиретровирусных препаратов. Он обладает аддитивной противовирусной активностью в комбинации с ингибиторами протеазы: ампренавиром, атазанавиром, дарунавиром, индинавиром, лопинавиром, нелфинавиром,ритонавиром, типранавиром и саквинавиром; с нуклеозидными или нуклеотидными ингибиторами обратной транскриптазы: залцитабином, диданозином, ставудином, абакавиром и тенофовиром; с ненуклеозидными ингибиторами обратной транскриптазы эфавирензом, делавирдином и невирапином, а также в комбинации с ингибитором слияния энфувиртидом, ингибитором интегразы ралтегравиром и антагонистом рецепторов CCR5 маравироком. Этравирин дает синергичный или аддитивный противовирусный эффект в комбинации с нуклеозидными ингибиторами обратной транскриптазы эмтрицитабином, ламивудином и зидовудином.

Резистентность

Этравирин продемонстрировал сильную противовирусную активность в отношении 56 из 65 штаммов ВИЧ-1 с одной аминокислотной заменой в положениях RT, связанной с резистентностью к ННИОТ, включая наиболее распространенные мутации K103N и Y181C. Аминокислотными заменами, которые вызывают самую высокую резистентность к этравирину в культуре клеток, являются мутации Y181I (13-кратное изменение значения ЕС50) и Y181V (17-кратное изменение значения ЕС50). Противовирусная активность этравирина в культурах клеток против 24 штаммов ВИЧ-1 с множественными аминокислотными заменами, вызывающими резистентность к ННИОТ и/или к ингибиторам протеазы, сходна с активностью против дикого штамма ВИЧ-1.

Селекция in vitro резистентных к этравирину штаммов дикого типа ВИЧ-1 разного происхождения и разных субтипов, а также селекция штаммов ВИЧ-1, резистентных к ННИОТ, происходила как при высоком, так и при низком вирусном инокуляте. Развитие резистентности к этравирину обычно требовало множественных мутаций обратной транскриптазы, из которых чаще всего встречались следующие: L100I, E138K, E138G, V179I, Y181C и M230I.

Мутациями, которые чаще всего возникали у пациентов с неудачным вирусологическим результатом лечения комбинациями, содержащими этравирин, были V179F, V179I, Y181C и Y181I.

Перекрестная резистентность

Была выявлена ограниченная перекрестная резистентность между этравирином и эфавирензом in vitro у 3 из 65 мутантных штаммов ВИЧ-1, несущих мутацию, которая вызывает резистентность к ННИОТ. У других штаммов положения аминокислот, связанные со сниженной чувствительностью к этравирину и эфавирензу, были разными. Этравирин сохраняет ЕС50 

intelens

таблетки

60 шт. - флакони поліетиленові (1) - пачки картонні.

Противірусний препарат, ненуклеозидний інгібітор зворотної транскриптази (ННІЗТ) ВІЛ-1. Етравірин безпосередньо пов'язується зі зворотним транскриптазой і блокує РНК-залежну та ДНК-залежну активність ДНК-полімерази, викликаючи руйнування каталітичних ділянок цього ферменту.

Противірусна активність in vitro

Етравірин активний відносно лабораторних штамів і клінічних ізолятів ВІЛ-1 дикого типу в гостро інфікованих Т-клітинних лініях, периферичних мононуклеарних клітинах людини і в моноцитах / макрофагах людини.

Має противірусну активність in vitro щодо широкого кола представників групи М ВІЛ-1 (субтипу A, B, C, D, E, F, G) і первинних ізолятів групи О, для яких його середня ефективна концентрація (ЕС50) варіює від 0.7 до 21.7 нМ.

Етравірин не є антагоністом будь-якого з вивчених антиретровірусних препаратів. Він володіє адитивної противірусну активність в комбінації з інгібіторами протеази: ампренавіром, атазанавіром, дарунавір, індинавіром, лопінавіром, нелфінавіром, ритонавіром, тіпранавіром і саквінавіром; з нуклеозидним або нуклеотидними інгібіторами зворотної транскриптази: залцитабіном, диданозином, ставудином, абакавіром і тенофовіром; з ненуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази ефавірензом, делавірдин і невірапіном, а також в комбінації з інгібітором злиття енфувіртід, інгібітором інтегрази ралтегравіра і антагоністом рецепторів CCR5 маравірок. Етравірин дає синергічний або адитивний противірусний ефект в комбінації з нуклеозидним інгібіторами зворотної транскриптази емтрицитабіном, ламівудином і зидовудином.

резистентність

Етравірин продемонстрував сильну противірусну активність відносно 56 з 65 штамів ВІЛ-1 з однією амінокислотною заміною в положеннях RT, пов'язаної з резистентністю до ННІЗТ, включаючи найбільш поширені мутації K103N і Y181C. Амінокислотними замінами, які викликають найвищу резистентність до етравірину в культурі клітин, є мутації Y181I (13-кратне зміна значення ЕС50) і Y181V (17-кратне зміна значення ЕС50). Противірусна активність етравірину в культурах клітин проти 24 штамів ВІЛ-1 з множинними амінокислотними замінами, що викликають резистентність до ННІЗТ і / або до інгібіторів протеази, подібна до активністю проти дикого штаму ВІЛ-1.

Селекція in vitro резистентних до етравірину штамів дикого типу ВІЛ-1 різного походження і різних субтипов, а також селекція штамів ВІЛ-1, резистентних до ННІЗТ, відбувалася як при високому, так і при низькому вірусному інокуляти. Розвиток резистентності до етравірину зазвичай вимагало множинних мутацій зворотної транскриптази, з яких найчастіше зустрічалися наступні: L100I, E138K, E138G, V179I, Y181C і M230I.

Мутаціями, які найчастіше виникали у пацієнтів з невдалим вирусологическим результатом лікування комбінаціями, що містять етравірин, були V179F, V179I, Y181C і Y181I.

перехресна резистентність

Була виявлена ​​обмежена перехресна резистентність між етравірину і ефавірензом in vitro у 3 з 65 мутантних штамів ВІЛ-1, що несуть мутацію, яка викликає резистентність до ННІЗТ. У інших штамів положення амінокислот, пов'язані зі зниженою чутливістю до етравірину і Ефавіренц, були різними. Етравірин зберігає ЕС50

Лікування інфекції, викликаної вірусом імунодефіциту людини - ВІЛ-1, у дорослих пацієнтів, які отримували антиретровірусні препарати, включаючи хворих з резистентністю до ненуклеозидні інгібіторів зворотної транскриптази в складі комбінованої терапії.

Адекватних і строго контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування етравірину при вагітності не проводилося.

В експериментальних дослідженнях на тваринах не виявлено прямого або непрямого негативного впливу етравірину на перебіг вагітності, внутрішньоутробний розвиток, пологи та постнатальний розвиток.

В даний час немає даних про вплив етравірину на фертильність людини.

Невідомо, чи виділяється етравірин з грудним молоком у людини. Внаслідок ризику передачі ВІЛ від матері до дитини при грудному вигодовуванні і виникнення у самих жінок, що годують потенційних побічних ефектів етравірину, ВІЛ-інфіковані жінки повинні утримуватися від грудного вигодовування, якщо вони приймають Інтеленс ®.

Пацієнтів слід довести до відома про те, що сучасні антиретровірусні препарати не виліковують ВІЛ-інфекцію і не запобігають передачі ВІЛ іншим людям з кров'ю або при статевих контактах. Під час лікування препаратом Інтеленс ® пацієнти повинні продовжувати дотримуватися відповідних заходів безпеки.

Лікування препаратом Інтеленс ® повинен проводити лікар, що володіє достатнім досвідом терапії ВІЛ-інфекції.

При застосуванні препарату Інтеленс ® слід керуватися терапевтичним анамнезом, і, де це можливо, результатами визначення чутливості ВІЛ-1 до антиретровірусних препаратів. Для лікування пацієнтів, у яких мала місце вірусологічна невдача при терапії ННІЗТ і Нуклеозидні або нуклеотидним інгібітором зворотної транскриптази (НтІОТ), Інтеленс ® не рекомендується призначати в комбінації тільки з НтІОТ.

При лікуванні препаратом Інтеленс ® може виникати шкірний висип, найчастіше легка або помірно виражена. Як правило, висип виникала на 2-му тижні лікування і рідко з'являлася після 4-го тижня. У більшості випадків спеціальне лікування не було потрібно: висип зазвичай зникала протягом 1-2 тижнів при продовженні терапії.

При лікуванні препаратом Інтеленс ® можливе виникнення шкірних реакцій, потенційно загрожують життю або призводять до летального результату; є також повідомлення про поодинокі (

Слід негайно припинити прийом препарату Інтеленс ® при розвитку ознак або симптомів шкірних реакцій або реакцій гіперчутливості тяжкого ступеня (в т.ч., але не тільки: висип тяжкого ступеня або висип, що супроводжується підвищенням температури тіла, загальне нездужання, втома, біль в м'язах і суглобах; бульозні ураження, ураження слизової оболонки рота, кон'юнктивіт, гепатит, еозинофілія). Слід спостерігати за клінічним станом пацієнта, в т.ч. контролювати активність печінкових трансаміназ, і призначати відповідну терапію. Затримка в відміні препарату Інтеленс ® після виявлення висипу тяжкого ступеня може викликати реакцію, яка загрожує життю пацієнта.

У пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки (клас А або В за шкалою Чайлд-П'ю) дозу препарату Інтеленс ® знижувати не потрібно. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) фармакокінетику етравірину не вивчалось.

У пацієнтів, які одночасно інфікованих вірусом гепатиту В і / або вірусом гепатиту С, лікування було необхідно припинити через побічних ефектів з боку печінки або жовчовивідних шляхів. У хворих на хронічний гепатит рекомендується проводити стандартний клінічний моніторинг.

Нирковий кліренс етравірину мізерно малий (®.

Етравірин у високому ступені зв'язується з білками плазми, тому його виведення за допомогою гемодіалізу та перитонеального діалізу малоймовірне.

У ВІЛ-інфікованих пацієнтів комбінована антиретровірусна терапія супроводжується перерозподілом жирової тканини організму (ліподистрофією). Це перерозподіл належить втрата периферичної та лицьової підшкірно-жирової тканини, збільшення кількості интраабдоминального і вісцерального жиру, гіпертрофію молочних залоз і скупчення жиру в дорсоцервікальной області (освіта жирового горба). Довгострокові наслідки цього феномена в даний час не відомі, а його механізми недостатньо вивчені. Існує гіпотеза про зв'язок між вісцеральним ліпоматозом і інгібіторами протеази, а також між ліпоатрофії і нуклеозидним інгібіторами зворотної транскриптази. Підвищений ризик пов'язаний з такими індивідуальними особливостями пацієнта, як літній вік, а також з тривалою антиретровірусною терапією та супутніми метаболічними порушеннями. Клінічне обстеження ВІЛ-інфікованих пацієнтів повинно включати оцінку фізичних ознак перерозподілу жирової тканини.

Синдром відновлення імунітету: у ВІЛ-інфікованих пацієнтів з тяжким імунодефіцитом під час початку комбінованої антиретровірусної терапії може виникнути запальна реакція на безсимптомні або залишкові опортуністичні інфекції, яка може проявлятися погіршенням клінічного стану і посиленням наявних симптомів. Зазвичай такі реакції спостерігаються в перші тижні або місяці після початку комбінованої антиретровірусної терапії. Як приклади можна привести цитомегаловірусний ретиніт, генералізовані і / або вогнищеві мікобактеріальні інфекції та пневмонію, викликану Pneumocystis jiroveci. Поява будь-яких симптомів запалення вимагає негайного обстеження і, при необхідності, лікування.

Кожна таблетка містить 160 мг лактози. Малоймовірно, що ця кількість може викликати симптоми непереносимості лактози. Інтеленс ® не можна призначати пацієнтам з уродженою непереносимістю галактози, лактази або мальабсорбцією глюкози-галактози.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

В даний час немає даних про те, що Інтеленс ® може негативно впливати на ці функції. Проте, слід враховувати профіль побічних ефектів препарату.

Допоміжні речовини: гіпромелоза - 300 мг, целюлоза мікрокристалічна - 194.4 мг, кремнію діоксид колоїдний - 1.6 мг, кроскармелоза натрію - 40 мг, магнію стеарат - 4 мг, лактоза - 160 мг.

Допоміжні речовини: гіпромелоза - 600 мг, кремнію діоксид колоїдний - 2.6 мг, кроскармелоза натрію - 70 мг, магнію стеарат - 7 мг, целюлоза мікрокристалічна - 450.2 мг, лактоза - 70 мг.

Інтеленс ® завжди слід застосовувати в комбінації з іншими антиретровірусними препаратами.

Дорослим призначають всередину по 200 мг (2 таб.) 2 рази / добу після їжі. Максимальна добова доза - 400 мг.

Пацієнтам похилого віку корекція дози препарату не потрібна. Є обмежена інформація про лікування препаратом Інтеленс ® пацієнтів цієї вікової групи.

У пацієнтів з легким або помірним порушенням функції печінки (класи А чи В за шкалою Чайлд-П'ю) корекція дози не потрібна. У пацієнтів стяжелим порушенням функції печінки (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) фармакокінетику препарату Інтеленс ® не вивчався.

У пацієнтів з порушеннями функції нирок корекція дози не потрібна.

Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи водою. Пацієнти, які відчувають труднощі з ковтанням таблеток Інтеленс ®, можуть подрібнити їх і розмішати в склянці води; вміст склянки слід негайно випити. Для забезпечення прийому повної дози стакан слід кілька разів обполоснути водою і повністю випити вміст.

Якщо пацієнт забув прийняти чергову дозу препарату Інтеленс ® і згадав про це не пізніше ніж через 6 годин після звичайного часу прийому препарату, то він повинен якомога швидше приймати її після їжі і потім прийняти наступну дозу в звичайне для неї час. Якщо пройшло більше 6 ч після звичайного часу прийому препарату, то пацієнт не повинен приймати пропущену дозу, а просто відновити прийом препарату за звичайною схемою.

Визначення частоти побічних ефектів: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥1 / 100, <1/10), нечасто (≥ 1/1000 і <1/100).

З боку серцево-судинної системи: часто - інфаркт міокарда, підвищення артеріального тиску; нечасто - фібриляція передсердь, стенокардія, геморагічний інсульт.

З боку системи кровотворення: часто - тромбоцитопенія, анемія.

З боку нервової системи: часто - периферична невропатія, головний біль, тривога, безсоння; нечасто - судоми, непритомність, амнезія, тремор, сонливість, парестезія, гіпестезія, сплутаність свідомості, дезорієнтація, кошмарні сновидіння, порушення сну (в т.ч. гиперсомния), нервозність, незвичайні сновидіння, порушення концентрації уваги.

З боку органів чуття: нечасто - затуманений зір, вертиго.

З боку органів дихання: нечасто - бронхоспазм, задишка при фізичному навантаженні.

З боку травної системи: часто - гастроезофагеальний рефлюкс, діарея, блювота, нудота, біль в животі, метеоризм, гастрит; нечасто - панкреатит, кривава блювота, стоматит, запор, сухість у роті, позиви до блювоти, гепатит, жирова дегенерація печінки, цитолитический гепатит, гепатомегалія.

З боку сечовидільної системи: часто - ниркова недостатність.

З боку обміну речовин: часто - цукровий діабет, гіперглікемія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, гіперліпідемія, дисліпідемія; іноді - анорексія.

З боку шкіри і підшкірних тканин: часто - шкірний висип, нічна пітливість, ліпогіпертрофія; нечасто - набряки обличчя, гіпергідроз, почесуха, сухість шкіри, ліподистрофія.

З боку репродуктивної системи: гінекомастія.

З боку імунної системи: нечасто - синдром відновлення імунітету, підвищена чутливість до препарату.

Алергічні реакції: нечасто - ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона.

З боку лабораторних показників: підвищення активності панкреатичної амілази, ліпази, підвищення вмісту креатиніну, загального холестерину, ЛПНЩ, тригліцеридів, глюкози, АЛТ, АСТ і зниження числа нейтрофілів і лейкоцитів.

Загальні реакції: часто - втома; нечасто - млявість.

Найчастішими спостерігалися побічні ефекти були висипання на шкірі, діарея, нудота і гіпертригліцеридемія. Найчастішою причиною відміни препарату була шкірний висип. Висип найчастіше була легкою або помірною, зазвичай макулезная, макуло-папульозний або еритематозний, як правило, виникала на 2-му тижні лікування і рідко з'являлася після 4-го тижня. Найчастіше висип не вимагала спеціального лікування і зазвичай зникала протягом 1-2 тижнів на тлі продовження лікування.

Помірно виражені побічні ефекти (не більше ніж у 0.5% пацієнтів) були придбана липодистрофия, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема і геморагічний інсульт. Рідко спостерігався синдром Стівенса-Джонсона (<0.1%) та дуже рідко - токсичний епідермальний некроліз (<0.01%).

Додаткова інформація про особливі популяціях пацієнтів

У пацієнтів, які одночасно інфікованих вірусом гепатиту В і / або вірусом гепатиту С, спостерігалося підвищення активності АСТ і АЛТ.

Побічні реакції, зареєстровані в постмаркетинговомуу періоді

Відзначалися реакції гіперчутливості, що характеризуються висипом, функціональними змінами і рідко зустрічається дисфункцією органів, в т.ч. печінковою недостатністю.

З боку кістково-м'язової системи: рабдоміоліз.

Лікарські препарати, що впливають на концентрацію етравірину в плазмі

Етравірин метаболізується ізоферментами CYP3A4, CYP2C9 і CYP2C19, а його метаболіти піддаються глюкуронізації під впливом ферменту урідіндіфосфатглюкуронозілтрансферази. Лікарські препарати, що індукують CYP3A4, CYP2C9 або CYP2C19, можуть прискорювати кліренс етравірину, внаслідок чого знижується його концентрація в плазмі.

Одночасне застосування препарату Інтеленс ® і препаратів, які пригнічують CYP3A4, CYP2C9 або CYP2C19, може уповільнювати кліренс етравірину і підвищувати його концентрацію в плазмі.

Лікарські препарати, на метаболізм яких впливає етравірин

Етравірин є слабким індуктором ізоферменту CYP3A4. Одночасне застосування препарату Інтеленс ® і препаратів, які метаболізується в основному CYP3A4, може призводити до зниження концентрацій таких препаратів в плазмі і, отже, послаблювати або скорочувати їх терапевтичні ефекти.

Крім того, етравірин є слабким інгібітором ізоферментів CYP2C9 і CYP2C19.

Етравірин також є слабким інгібітором Р-глікопротеїну, але не є його субстратом. Одночасне застосування етравірину і препаратів, які метаболізуються в основному ізоферментами CYP2C9 або CYP2C19 або транспортуються за допомогою Р-глікопротеїну, може підвищувати концентрацію таких препаратів в плазмі і, отже, посилювати або пролонгувати їх терапевтичні або побічні ефекти.

Лікарська взаємодія етравірину з іншими антиретровірусними препаратами

Не рекомендується застосовувати Інтеленс ® одночасно з іншими ННІЗТ.

Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (НІЗТ)

Діданозін (400 мг 1 раз / добу): комбінацію можна застосовувати без корекції доз. Діданозін приймають натщесерце, тому його необхідно приймати за 1 год до або через 2 години після прийому препарату Інтеленс ® (який слід приймати після їжі).

Тенофовір (300 мг 1 раз / добу): комбінацію можна застосовувати без корекції доз.

Інші (наприклад, абакавір, емтрицитабін, ламівудин, ставудін і зидовудин) елімінуються переважно нирками, тому вважається, що етравірин не взаємодіє з зазначеними препаратами.

Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (ННІЗТ)

Одновременное применение эфавиренза и невирапина с этравирином может вызвать значительное снижение концентрации этравирина в плазме и уменьшение терапевтического эффекта препарата Интеленс ® .

Ингибиторы протеазы без одновременного приема ритонавира в низкой дозе

Атазанавир (400 мг 1 раз/сут): не рекомендуется одновременно с препаратом Интеленс ® применять атазанавир без одновременного приема ритонавира в низкой дозе (концентрация атазанавира уменьшается на 47%, концентрация этравирина увеличивается на 58%).

Ритонавир: при комбинации препарата Интеленс ® с ритонавиром в полной дозе (600 мг 2 раза/сут) возможно клинически значимое снижение концентрации этравирина в плазме. Это может привести к утрате терапевтического эффекта препарата Интеленс ® . Поэтому не рекомендуется одновременно назначать Интеленс ® и ритонавир в полной дозе.

Нелфинавир: при одновременном применении возможно повышение концентраций нелфинавира в плазме. Не рекомендуется одновременное применение препарата Интеленс ® с нелфинавиром.

Индинавир: одновременное применение может вызвать значительное снижение концентраций индинавира в плазме и уменьшение терапевтического эффекта индинавира. Не рекомендуется одновременное применение препарата Интеленс ® с индинавиром.

Фосампренавир: при одновременном применении возможно повышение концентраций ампренавира в плазме.

Другие: не рекомендуется применять Интеленс ® с другими ингибиторами протеазы без одновременного приема ритонавира в низкой дозе (включая саквинавир).

Ингибиторы протеазы с одновременным приемом ритонавира

Типранавир/ритонавир (500/200 мг 2 раза/сут): не рекомендуется одновременно применять комбинацию типранавир/ритонавир и Интеленс ® (концентрация типранавира увеличивается на 24%, концентрация этравирина уменьшается на 82%).

Фосампренавир/ритонавир (700/100 мг 2 раза/сут): при одновременном применении препарата Интеленс ® и комбинации фосампренавир/ритонавир может потребоваться коррекция доз этих препаратов.

Атазанавир/ритонавир (300/100 1 раз/сут): Интеленс ® можно применять одновременно с комбинацией атазанавир/ритонавир без коррекции доз.

Дарунавир/ритонавир (600/100 мг 2 раза/сут): Интеленс ® можно применять одновременно с комбинацией дарунавир/ритонавир без коррекции доз.

Лопинавир/ритонавир (мягкие желатиновые капсулы, таблетки) (400/100 мг 2 раза/сут): Интеленс ® можно применять одновременно с комбинацией лопинавир/ритонавир без коррекции доз.

Саквинавир/ритонавир (мягкие желатиновые капсулы) (1000/100 мг 2 раза/сут): Интеленс ® можно применять одновременно с комбинацией саквинавир/ритонавир без коррекции доз.

Комбинация двух ингибиторов протеазы с одновременным приемом ритонавира

Лопинавир/саквинавир/ритонавир (400/800-1000/100 мг 2 раза/сут): Интеленс ® можно применять одновременно с комбинацией лопинавир/саквинавир/ритонавир без коррекции доз.

Антагонисты рецепторов CCR5

В случае назначения препарата Интеленс ® и маравирока возможно значительное снижение концентрации маравирока в плазме. Для изменения дозы маравирока следует обращаться к соответствующей инструкции по медицинскому применению. Изменений дозы препарата Интеленс ® не требуется.

В случае назначения препарата Интеленс ® и маравирока одновременно с потенциальным ингибитором изоферментов CYP3A (например, с ингибитором протеазы) для изменения дозы маравирока следует обращаться к соответствующей инструкции по медицинскому применению, учитывая, что Интеленс ® проявляет свойства индуктора изоферментов CYP3A (аналогично эфавирензу). Изменений дозы препарата Интеленс ® не требуется.

Ингибиторы слияния

Энфувиртид (90 мг 2 раза/сут): предполагается, что при одновременном применении препарата Интеленс ® и энфувиртида взаимодействия не происходит.

Ингибиторы интегразы

Ралтегравир (400 мг 2 раза/сут): комбинацию препарата Интеленс ® и ралтегравира можно применять без коррекции доз.

Лекарственное взаимодействие препарата Интеленс ® с другими препаратами

Дигоксин (0.5 мг однократно): комбинация дигоксина и препарата Интеленс ® может применяться без изменений доз. Рекомендуется проводить мониторинг концентрации дигоксина в плазме.

Антиаритмические средства (амиодарон, бепридил, дизопирамид, флекаинид, лидокаин в/в, мексилетин, пропафенон, хинидин): концентрации этих антиаритмических средств могут снижаться при их применении одновременно с препаратом Интеленс ® . При одновременном применении препарата Интеленс ® и антиаритмических средств следует соблюдать осторожность и, по возможности, проводить мониторинг концентраций последних в плазме.

Антикоагулянты (варфарин): концентрации варфарина могут изменяться при его применении одновременно с препаратом Интеленс ® . Рекомендуется проводить мониторинг МНО при одновременном назначении варфарина и препарата Интеленс ® .

Противосудорожные средства (карбамазепин, фенобарбитал, фенитоин): являются индукторами изоферментов системы CYP450. Интеленс ® нельзя назначать одновременно с указанными препаратами, поскольку это может вызвать значимое снижение концентраций этравирина в плазме, которое, в свою очередь, может привести к утрате терапевтического эффекта препарата Интеленс ® .

Противогрибковые препараты: флуконазол (200 мг 1 раз/сут утром) - частота побочных эффектов у пациентов, принимающих флуконазол и Интеленс ® сравнима с таковой у пациентов, принимающих флуконазол и плацебо. Одновременное назначение препарата Интеленс ® и флуконазола можно проводить без изменений доз.

Вориконазол (200 мг 2 раза/сут): одновременное применение препарата Интеленс ® и вориконазола можно проводить без изменений доз.

Итраконазол, кетоконазол, позаконазол: позаконазол является сильным ингибитором изоферментов CYP3A4 и может вызывать повышение концентраций этравирина в плазме. Итраконазол и кетоконазол также являются и субстратами изофермента CYP3A4. Одновременное назначение препарата Интеленс ® и итраконазола или кетоконазола может приводить к увеличению концентраций этравирина в плазме, при этом концентрации итраконазола или кетоконазола в плазме могут уменьшаться под влиянием этравирина. Одновременное назначение этих средств и препарата Интеленс ® можно проводить без изменений доз.

Противомикробные средства: азитромицин элиминируется почками, и поэтому он, скорее всего, не взаимодействует с препаратом Интеленс ® .

Кларитромицин (500 мг 2 раза/сут): этравирин снижал концентрацию кларитромицина в плазме на 53%; вместе с тем, концентрация активного метаболита, 14-гидрокси-кларитромицина, возрастала на 46%. Поскольку 14-гидроксикларитромицин обладает сниженной активностью в отношении Mycobacterium avium complex (МАС), общая активность кларитромицина и его метаболита в отношении МАС может измениться. Следовательно, для лечения инфекций, вызванных МАС, желательно применять препараты, альтернативные кларитромицину, например азитромицин.

Противомалярийные средства (артеметер/люмефантрин 80/480 мг, 6 доз по схеме: 0 ч, 8 ч, 24 ч, 36 ч, 48 ч, 60 ч): не требуется коррекции дозы при одновременном приеме препарата Интеленс ® и артеметера/люмефантрина. Тем не менее, следует проявлять осторожность при одновременном приеме этих препаратов, поскольку не известно может ли снижение экспозиции артеметера или его активного метаболита, дигидроартемизинина приводить к снижению противомалярийной активности.

Противотуберкулезные препараты: рифампицин, рифапентин являются сильными индукторами изоферментов CYP450. Интеленс ® не следует применять в комбинации с рифампицином и рифапентином, поскольку это может вызвать значимое снижение концентраций этравирина в плазме и, следовательно, к утрате его терапевтического эффекта.

Рифабутин (300 мг 1 раз/сут): комбинацию можно применять без коррекции доз.

При одновременном назначении препарата Интеленс ® с дарунавиром, лопинавиром или саквинавиром следует с осторожностью назначать рифабутин в связи с возможным значительным снижением концентрации этравирина в плазме. В таких случаях рифабутин следует назначать в дозе в соответствии с указаниями в инструкциях по медицинскому применению ингибиторов протеазы.

Противовирусные средства: рибавирин элиминируется почками, поэтому он, скорее всего, не взаимодействует препаратом Интеленс ® . При одновременном назначении препарата Интеленс ® и телапревира (750 мг каждые 8 ч) коррекция дозы не требуется.

Бензодиазепины (диазепам): применение этравирина одновременно с диазепамом может повышать концентрации последнего в плазме.

ГКС (дексаметазон для системного применения): дексаметазон индуцирует изофермент CYP3A4 и может снижать концентрации этравирина в плазме. Следствием этого может быть утрата терапевтического эффекта препарата Интеленс ® . Дексаметазон (для системного применения) следует назначать с осторожностью или применять альтернативные препараты, особенно при длительной терапии.

Контрацептивные препараты на основе эстрогенов (этинилэстрадиол, норэтистерон): комбинацию контрацептивов на основе эстрогена и/или прогестерона и Интеленс ® можно применять без коррекции доз.

Лекарственные препараты, содержащие зверобой продырявленный (Hypericum perforatum): зверобой продырявленный является сильным индуктором изоферментов системы CYP450. Интеленс ® нельзя применять одновременно с препаратами, содержащими зверобой продырявленный, поскольку это может привести к значимому снижению концентраций этравирина в плазме и к утрате его терапевтического эффекта.

Ингибиторы ГМГ-КoA-редуктазы (статины): при одновременном приеме препарата Интеленс ® и аторвастатина (40 мг 1 раз/сут) дозу последнего необходимо корректировать для достижения требуемого клинического эффекта (концентрация аторвастатина уменьшается на 37%, концентрация 2-гидроксиаторвастатина увеличивается на 27%).

Правастатин, скорее всего, не взаимодействует с препаратом Интеленс ® .

Ловастатин, розувастатин и симвастатин являются субстратами CYP3A4, поэтому одновременное применение данных препаратов с этравирином может вызывать снижение их концентраций в плазме.

Флувастатин, розувастатин и, в меньшей степени, питавастатин метаболизируются изоферментом CYP2C9 и их одновременное применение с препаратом Интеленс ® может приводить к повышению в плазме концентраций статинов. Может потребоваться коррекция их дозы.

Блокаторы гистаминовых Н 2 -рецепторов (ранитидин 150 мг 2 раза/сут): можно назначать одновременно без коррекции доз.

Иммунодепрессанты: необходимо соблюдать осторожность при назначении препарата Интеленс ® одновременно с системными иммунодепрессантами (циклоспорин, сиролимус, такролимус), поскольку этравирин может изменять их концентрации в плазме.

Опиоидные анальгетики: (метадон 60-130 мг/сут): на фоне одновременного применения с препаратом Интеленс ® и после этого не возникало необходимости коррекции дозы метадона.

Ингибиторы ФДЭ5: (силденафил, варденафил, тадалафил 50 мг): при одновременном применении ингибиторов ФДЭ5 и препарата Интеленс ® может потребоваться коррекция дозы ФДЭ5 с целью достижения желаемого клинического эффекта (концентрации силденафила и N-десметил-силденафила уменьшались на 57% и 41% соответственно).

Превращение клопидогрела до его активного метаболита может быть снижено, при совместном применении клопидогрела с препаратом Интеленс ® . Следует предусмотреть возможность лечения альтернативного клопидогрелу.

Ингибиторы протоновой помпы: (омепразол 40 мг 1 раз/сут): коррекции доз не требуется.

Селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (пароксетин 40 мг 1 раз/сут): коррекции доз не требуется.

Данные о передозировке препарата Интеленс ® у человека ограничены.

Лікування: загальна підтримуюча симптоматична терапія, що включає моніторинг основних фізіологічних показників і спостереження за клінічним станом пацієнта. При необхідності етравірин можна видалити зі шлунка за допомогою штучної блювоти або за допомогою промивання шлунка. З цією метою ефективно також введення активованого вугілля. Етравірин має виражену здатність зв'язуватися з білками плазми, тому діаліз, швидше за все, не призведе до видалення з організму істотної кількості препарату. Специфічного антидоту етравірину не існує.

Препарат слід зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 ° С.

Препарат слід зберігати в оригінальній упаковці. Флакон зберігати добре закупореній для захисту від вологи. Чи не викидати пакетики з осушувачем.

2 роки.

етравірин

Интеленс таблетки 200 мг 60 шт. упак. производит Джонсон и Джонсон, страна производства Ирландия. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Интеленс таблетки 200 мг 60 шт. упак. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!