Купить Инспра таблетки 50 мг, 30 шт.

Фармакологическое действие

Инспра - диуретическое.

Фармакодинамика

Эплеренон обладает высокой селективностью в отношении минералокортикоидных рецепторов у человека в отличие от глюкокортикоидных, прогестероновых и андрогенных рецепторов и препятствует связыванию минералокортикоидных рецепторов с альдостероном — ключевым гормоном РААС, который участвует в регуляции АД и патогенезе сердечно-сосудистых заболеваний.

Эплеренон вызывает стойкое увеличение концентрации ренина в плазме крови и альдостерона в сыворотке крови. Впоследствии секреция ренина подавляется альдостероном по механизму обратной связи. При этом повышение активности ренина или концентрации циркулирующего альдостерона не влияет на эффекты эплеренона.

Эффективность эплеренона изучали в двойном слепом плацебо-контролируемом исследованииEPHESUS (Eplerenone Postacute myocardial infarction Heart failure Efficacy and Survival Study) у 6632 больных с острым инфарктом миокарда (ИМ), дисфункцией левого желудочка (ЛЖ) (фракция выброса (ФВ)

В клиническое исследование EMPHASIS-HF (Eplerenone in Mild Patients Hospitalization And Survival Study in Heart Failure) были включены 2737 пациентов с ХСН II функционального класса (ФК) по классификации NYHA (New York Heart Association) и выраженной систолической дисфункцией (среднее значение ФВ ЛЖ в исследовании составило 26,1%). Средний период наблюдения — 21 мес. В группе активного лечения эплереноном перед включением пациенты принимали ингибиторы АПФили блокаторы рецепторов к ангиотензину II (94%), ?-адреноблокаторы (86,6%). Первичная конечная точка: смерть от сердечно-сосудистых причин или госпитализация по поводу сердечной недостаточности. Клиническое исследование EMPHASIS-HF продемонстрировало, что применение эплеренона в средней дозе (39,1±13,8) мг/сут (25–50 мг) у пациентов с ХСН II ФК по классификации NYHA снижает смертность, связанную с сердечно-сосудистыми заболеваниями на 37% (р

ЭКГ

В исследованиях по изучению динамики ЭКГ у здоровых добровольцев существенное влияние эплеренона на ЧСС, длительность интервалов QRS, PR или QT не выявлено.

Фармакокинетика

Всасывание и распределение

Абсолютная биодоступность эплеренона составляет 69% после приема 100 мг эплеренона внутрь в виде таблеток. Tmax составляет примерно 2 ч. Cmax и AUC линейно зависят от дозы в диапазоне от 10 до 100 мг и нелинейно — в дозе более 100 мг. Равновесное состояние достигается в течение 2 дней. Прием пищи не влияет на абсорбцию.

Эплеренон примерно на 50% связывается с белками плазмы крови, преимущественно с ?1-кислотной группой гликопротеинов. Расчетный Vd в равновесном состоянии составляет (50±7) л. Эплеренон не связывается с эритроцитами.

Метаболизм и выведение

Метаболизм эплеренона осуществляется в основном под действием изофермента CYP3A4. Активные метаболиты эплеренона в плазме крови не идентифицированы.

В неизмененном виде через почки и кишечник выводится менее 5% дозы эплеренона. После однократного приема внутрь меченого эплеренона около 32% дозы выводилось через кишечник и около 67% — через почки. T1/2 эплеренона составляет около 3–5 ч, клиренс из плазмы крови — примерно 10 л/ч.

Особые группы

Возраст, пол и раса. Фармакокинетика эплеренона в дозе 100 мг 1 раз в сутки изучалась у пожилых пациентов (старше 65 лет), мужчин и женщин. Фармакокинетика эплеренона существенно не отличалась у мужчин и женщин. В равновесном состоянии у пожилых пациентов Cmax и AUC были соответственно на 22 и 45% выше, чем у молодых пациентов (18–45 лет).

Почечная недостаточность. Фармакокинетику эплеренона изучали у больных с почечной недостаточностью различной степени тяжести и у пациентов, находящихся на гемодиализе. По сравнению с пациентами контрольной группы, у больных с тяжелой почечной недостаточностью выявили увеличение равновесных AUC и Cmax на 38 и 24% соответственно, а у больных, находящихся на гемодиализе, — их снижение на 26 и 3%. Корреляция между клиренсом эплеренона из плазмы крови и клиренсом креатинина не обнаружена. Эплеренон не удаляется при гемодиализе.

Печеночная недостаточность. Фармакокинетику эплеренона в дозе 400 мг сравнивали у больных с умеренным нарушением функции печени (7–9 баллов по классификации Чайлд-Пью) и здоровых добровольцев. Равновесные Cmax и AUC эплеренона были увеличены на 3,6 и 42% соответственно. У больных с тяжелой печеночной недостаточностью эплеренон не изучался, поэтому его применение у этой группы больных не показано.

Сердечная недостаточность. Фармакокинетику эплеренона в дозе 50 мг изучали у больных с сердечной недостаточностью (II–IV ФК). Равновесные AUC и Cmax у больных с сердечной недостаточностью были соответственно на 38 и 30% выше, чем у здоровых добровольцев, подобранных по возрасту, массе тела и полу. Клиренс эплеренона у больных с сердечной недостаточностью сходен с таковым у здоровых пожилых людей.

Инспра таблетки 50 мг, 30 шт. инструкция на украинском

Латинское название	Форма выпуска
Упаковка	Фармакологическое действие
Показания	Противопоказания
Особые указания	Состав
Способ применения и дозы	Побочные действия
Лекарственное взаимодействие	Передозировка
Условия хранения	Срок годности
Действующее вещество	Похожее видео

латинська назва

Inspra

Форма випуску

таблетки

упаковка

30 шт.

Фармакологічна дія

Інспра - діуретичну.

Фармакодинаміка

Еплеренон має високу селективність по відношенню до мінералокортикоїдних рецепторів у людини на відміну від глюкокортикоїдних, прогестеронових та андрогенних рецепторів і перешкоджає зв'язуванню мінералокортикоїдних рецепторів з альдостероном - ключовим гормоном РААС, який бере участь в регуляції артеріального тиску і патогенезі серцево-судинних захворювань.

Еплеренон викликає стійке збільшення концентрації реніну в плазмі крові і альдостерону в сироватці крові. Згодом секреція реніну пригнічується альдостероном за механізмом зворотного зв'язку. При цьому підвищення активності реніну або концентрації циркулюючого альдостерону не впливає на ефекти еплеренону.

Ефективність еплеренону вивчали в подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні EPHESUS (Eplerenone Postacute myocardial infarction Heart failure Efficacy and Survival Study ) у 6632 хворих з гострим інфарктом міокарда (ІМ), дисфункцією лівого шлуночка (ЛШ) (фракція викиду (ФВ)

У клінічне дослідження EMPHASIS-HF (Eplerenone in Mild Patients Hospitalization And Survival Study in Heart Failure ) були включені 2737 пацієнтів з ХСН II функціонального класу (ФК) за класифікацією NYHA (New York Heart Association) і вираженою систолічною дисфункцією (середнє значення ФВ ЛШ в дослідженні склало 26,1%). Середній період спостереження - 21 міс. У групі активного лікування еплереноном перед включенням пацієнти брали інгібітори АПФілі блокатори рецепторів до ангіотензину II (94%), адреноблокатори (86,6%). Первинна кінцева точка: смерть від серцево-судинних причин або госпіталізація з приводу серцевої недостатності. Клінічне дослідження EMPHASIS-HF продемонструвало, що застосування еплеренону в середній дозі (39,1 ± 13,8) мг / сут (25-50 мг) у пацієнтів з ХСН II ФК за класифікацією NYHA знижує смертність, пов'язану з серцево-судинними захворюваннями на 37% (р

ЕКГ

У дослідженнях з вивчення динаміки ЕКГ у здорових добровольців істотний вплив еплеренону на ЧСС, тривалість інтервалів QRS, PR або QT не виявлено.

Фармакокінетика

Всмоктування і розподіл

Абсолютна біодоступність еплеренону становить 69% після прийому 100 мг еплеренону всередину у вигляді таблеток. T max становить приблизно 2 год. C max і AUC лінійно залежать від дози в діапазоні від 10 до 100 мг і нелінійно - в дозі більше 100 мг. Рівноважний стан досягається протягом 2 днів. Прийом їжі не впливає на абсорбцію.

Еплеренон приблизно на 50% зв'язується з білками плазми крові, переважно з? 1 -кіслотной групою глікопротеїнів. Розрахунковий V d в рівноважному стані становить (50 ± 7) л. Еплеренон не зв'язується з еритроцитами.

Метаболізм і виведення

Метаболізм еплеренону здійснюється в основному під дією ізоферменту CYP3A4. Активні метаболіти еплеренону в плазмі крові не ідентифіковані.

У незміненому вигляді через нирки та кишечник виводиться менше 5% дози еплеренону. Після одноразового прийому всередину міченого еплеренону близько 32% дози виводилося через кишечник і близько 67% - через нирки. T 1/2 еплеренону становить близько 3-5 год, кліренс з плазми крові - приблизно 10 л / год.

особливі групи

Вік, стать і раса. Фармакокінетика еплеренону в дозі 100 мг 1 раз на добу вивчалася у літніх пацієнтів (старше 65 років), чоловіків і жінок. Фармакокінетика еплеренону істотно не відрізнялася у чоловіків і жінок. У рівноважному стані у літніх пацієнтів C max і AUC були відповідно на 22 і 45% вище, ніж у молодих пацієнтів (18-45 років).

Ниркова недостатність. Фармакокінетику еплеренону вивчали у хворих з нирковою недостатністю різного ступеня тяжкості і у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі. У порівнянні з пацієнтами контрольної групи, у хворих з тяжкою нирковою недостатністю виявили збільшення рівноважних AUC та C max на 38 і 24% відповідно, а у хворих, які перебувають на гемодіалізі, - їх зниження на 26 і 3%. Кореляція між кліренсом еплеренону з плазми крові і кліренсом креатиніну не знайдено. Еплеренон не видаляється при гемодіалізі.

Печінкова недостатність. Фармакокінетику еплеренону в дозі 400 мг порівнювали у хворих з помірним порушенням функції печінки (7-9 балів за класифікацією Чайлд-П'ю) і здорових добровольців. Рівноважні C max і AUC еплеренону були збільшені на 3,6 і 42% відповідно. У хворих з тяжкою печінковою недостатністю еплеренон не вивчалось, тому його застосування у цієї групи хворих не показано.

Серцева недостатність. Фармакокінетику еплеренону в дозі 50 мг вивчали у хворих із серцевою недостатністю (II-IV ФК). Рівноважні AUC і C max у хворих з серцевою недостатністю були відповідно на 38 і 30% вище, ніж у здорових добровольців, підібраних за віком, масі тіла та підлозі. Кліренс еплеренону у пацієнтів з серцевою недостатністю схожий з таким у здорових літніх людей.

показання

Інфаркт міокарда - на додаток до стандартної терапії, з метою зниження ризику серцево-судинної смертності і захворюваності у пацієнтів зі стабільною дисфункцією ЛШ (ФВ? 40%) і клінічними ознаками серцевої недостатності після перенесеного інфаркту міокарда; хронічна серцева недостатність - на додаток до стандартної терапії, з метою зниження ризику серцево-судинної смертності і захворюваності у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю II ФК за класифікацією NYHA, при дисфункції ЛШ (ФВ? 35%).

Протипоказання
підвищена чутливість до еплеренону або до інших компонентів препарату; клінічно значуща гіперкаліємія; вміст калію в сироватці крові на початку лікування більше 5 ммоль / л; помірна або тяжка ниркова недостатність (Cl креатінінаNYHA; тяжка печінкова недостатність (більше 9 балів за класифікацією Чайлд-П'ю); рідкісні спадкові захворювання, такі як непереносимість лактози, дефіцит лактази і синдром мальабсорбції глюкози-галактози (див. «Особливості застосування»); одночасний прийом калійзберігаючих діуретиків, препаратів калію або сильних інгібіторовCYP3А4, наприклад ітраконазолу, кетоконазолу, ритонавіру, нелфінавіру, кларитроміцину, телітроміцину і нефазодону (див. «Взаємодія»); концентрація креатиніну в плазмі крові> 2 мг / дл (> 177 ммоль / л) у чоловіків або> 1,8 мг / дл (> 159 ммоль / л) у жінок; досвіду застосування препарату у дітей віком до 18 років немає, тому його призначення пацієнтам цієї вікової групи не рекомендується.

З обережністю: цукровий діабет типу 2 і мікроальбумінурія (див. «Особливості застосування»); похилий вік; порушення функції нирок (Cl креатиніну менше 50 мл / хв); одночасне застосування еплеренону і інгібіторів АПФ або антагоністів рецепторів ангіотензину II, сильних індукторів ізоферменту CYP3A4, препаратів, що містять літій, циклоспорину або такролімусу, дигоксину і варфарину в дозах, близьких до максимальних терапевтичним (див. «Особливості застосування» та «Взаємодія»). Не слід застосовувати потрійну комбінацію інгібітора АПФ і антагоністів рецепторів ангіотензину II з еплереноном.

особливі вказівки

Гіперкаліємія. При лікуванні препаратом Інспра ® може розвинутись гіперкаліємія, яка обумовлена його механізмом дії. На початку лікування та при зміні дози препарату у всіх пацієнтів слід контролювати концентрацію калію в сироватці крові. Надалі періодичний контроль концентрації калію рекомендується проводити пацієнтам з підвищеним ризиком розвитку гіперкаліємії, наприклад літнім хворим з нирковою недостатністю (див. «Спосіб застосування та дози») і цукровий діабет. З огляду на підвищений ризик розвитку гіперкаліємії, призначення препаратів калію після початку лікування еплереноном не рекомендується. Зниження дози препарату Інспра ® призводить до зниження концентрації калію в сироватці крові. В одному дослідженні додавання гідрохлоротіазиду до еплеренону перешкоджало збільшенню концентрації калію в сироватці крові.

Порушення функції нирок. У пацієнтів з порушенням функції нирок, в т.ч. діабетичної мікроальбумінурії, рекомендується регулярно контролювати концентрацію калію в сироватці крові. Ризик розвитку гіперкаліємії збільшується при зниженні функції нирок. Хоча число хворих на цукровий діабет типу 2 і мікроальбумінурією в дослідженнях було обмеженим, проте, в цій невеликій вибірці було відзначено збільшення частоти гіперкаліємії. У зв'язку з цим у таких хворих лікування слід проводити з обережністю. Препарат Інспра ® не видаляється при гемодіалізі. Застосування препарату Інспра ® протипоказано при тяжкій нирковій недостатності (див. «Протипоказання»).

Порушення функції печінки. У хворих з легким або помірним порушенням функції печінки (5-6 і 7-9 балів за класифікацією Чайлд-П'ю) збільшення концентрації калію в сироватці крові понад 5,5 ммоль / л виявлено не було. У таких пацієнтів слід контролювати концентрацію електролітів. У хворих з тяжкими порушеннями функції печінки еплеренон не вивчалось, тому його застосування протипоказано (див. «Протипоказання»).

Індуктори CYP3А4. Одночасне застосування еплеренону з сильними індукторами CYP3А4 не рекомендується (див. «Взаємодія»).

Циклоспорин, такролімус, препарати, що містять літій. Під час лікування еплереноном слід уникати призначення цих коштів (див. «Взаємодія»).

Лактоза. Таблетки містять лактозу, тому їх не слід призначати хворим з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість лактози, дефіцит лактази і синдром мальабсорбції глюкози-галактози.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Ефекти препарату Інспра ® на здатність керувати автотранспортом або користуватися технікою не вивчалися. Однак, з огляду на можливість препарату викликати запаморочення і непритомність, слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом або користуванні технікою на тлі прийому препарату Інспра ®.

склад

1 таблетка містить:

Активна речовина: еплеренон 50 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат; МКЦ; кроскармелоза натрію; гіпромелоза; натріюлаурилсульфат; тальк; магнію стеарат; Оболонка плівкова: Opadry жовтий YS-1-12524-A (гіпромелоза, титану діоксид, макрогол, полісорбат 80, барвник заліза оксид жовтий, заліза оксид червоний). Спосіб застосування та дози

Інспри можна призначати в якості монотерапії або в комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами. Рекомендована початкова доза препарату - 50 мг 1 раз на добу. Якщо зниження артеріального тиску недостатнє, дозу можна підвищити до 100 мг 1 раз на добу.

Побічні дії

З боку системи кровотворення і лімфатичної системи: нечасто - еозинофілія.

Порушення метаболізму і харчування: часто - гіперкаліємія, дегідратація, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія; нечасто - гіпонатріємія, гіпотиреоз.

Психічні розлади: нечасто - безсоння.

Неврологічні порушення: часто - запаморочення, непритомність; нечасто - головний біль, гіпестезія.

З боку серця: часто - інфаркт міокарда; нечасто - фібриляція передсердь, лівошлуночкова недостатність, тахікардія.

Судинні порушення: часто - виражене зниження артеріального тиску; нечасто - ортостатичнагіпотензія, тромбоз артерій нижніх кінцівок.

З боку системи дихання, грудної клітки та середостіння: часто - кашель; нечасто - фарингіт.

З боку шлунково-кишкового тракту: часто - діарея, нудота, запор; нечасто - метеоризм, блювання.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто - холецистит.

З боку шкірних покривів і підшкірно-жирової клітковини: часто - свербіж шкіри; нечасто - підвищене потовиділення, висип; частота невідома - ангіоневротичний набряк.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: часто - судоми в литкових м'язах ніг, м'язово-скелетні болі; нечасто - біль у спині.

З боку нирок і сечовивідних шляхів: часто - порушення функції нирок.

Загальні і місцеві: нечасто - астенія, нездужання.

Лабораторні показники: нечасто - підвищення концентрації залишкового азоту сечовини, креатиніну, зниження експресії рецептора епідермального фактора росту, підвищення концентрації глюкози в сироватці крові.

Інфекції: нечасто - пієлонефрит, гінекомастія.

лікарська взаємодія

ФДВ

Калійзберігаючі діуретики і препарати калію. З огляду на підвищений ризик розвитку гіперкаліємії, еплеренон не слід призначати хворим, які отримують калійзберігаючі діуретики та препарати калію (див. «Протипоказання»). Калійзберігаючі діуретики можуть посилити ефекти антигіпертензивних засобів і інших діуретиків.

Препарати, що містять літій. Взаємодія еплеренону з препаратами літію не вивчалось. Однак у хворих, які отримували препарати літію в поєднанні з діуретиками і інгібіторами АПФ, описані випадки підвищення концентрації і інтоксикації літієм. Якщо подібна комбінація є неминучою, доцільно контролювати концентрації літію в плазмі крові (див. "Особливості застосування").

Циклоспорин, такролімус. Ці препарати можуть викликати порушення функції нирок і підвищити ризик розвитку гіперкаліємії. Слід уникати одночасного застосування еплеренону і циклоспорину або такролімусу. Якщо під час лікування еплереноном потрібно призначення циклоспорину або такролімусу, рекомендується ретельно контролювати концентрацію калію в сироватці крові і функцію нирок (див. "Особливості застосування").

НПЗЗ. Лікування НПЗЗ може призвести до гострої ниркової недостатності за рахунок прямого придушення клубочковоїфільтрації, особливо у хворих групи ризику (літні пацієнти та / або пацієнти з дегідратацією). При спільному застосуванні цих коштів до початку і під час лікування необхідно забезпечувати адекватний водний режим і контролювати функцію нирок.

Триметоприм. Одночасне застосування триметоприму з еплереноном підвищує ризик розвитку гіперкаліємії. Рекомендується контролювати концентрацію калію в сироватці крові і функцію нирок, особливо у хворих з нирковою недостатністю і літніх пацієнтів.

Інгібітори АПФ і антагоністи рецепторів ангіотензину II. При застосуванні еплеренону з інгібіторами АПФ або антагоністами рецепторів ангіотензину II слід ретельно контролювати концентрацію калію в сироватці крові. Подібна комбінація може призвести до збільшення ризику розвитку гіперкаліємії, особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок, в т.ч. у літніх пацієнтів. Не слід застосовувати потрійну комбінацію інгібітора АПФ і антагоністів рецепторів ангіотензину II з еплереноном.

? 1-адреноблокатори (празозин, альфузозин). При одночасному застосуванні? 1 -адреноблокаторів з еплереноном може посилитися гіпотензивну дію і / або збільшитися ризик розвитку ортостатичної гіпотензії, у зв'язку з чим рекомендується контролювати артеріальний тиск при зміні положення тіла.

Трициклічні антидепресанти, нейролептики, аміфостин, баклофен. При одночасному застосуванні цих коштів з еплереноном може посилитися антигіпертензивний ефект або збільшитися ризик розвитку ортостатичної гіпотензії.

ГКС, тетракозактид. Одночасне застосування цих засобів з еплереноном може привести до ослаблення антигіпертензивного ефекту (затримка натрію і рідини).

ФКВ

Дослідження in vitro свідчать про те, що еплеренон не пригнічує ізоферменти CYP1А2, 2С19, 2С9, CYP2D6 і CYP3А4. Еплеренон не є субстратом або інгібітором глікопротеїну Р.

Дигоксин. AUC дигоксину при одночасному застосуванні з еплереноном збільшується на 16% (90% ДІ - 4-30%). Необхідно дотримуватися обережності, якщо дигоксин застосовується в дозах, близьких до максимальних терапевтичним.

Варфарин. Клінічно значуще фармакокінетична взаємодія з варфарином не виявлено. Необхідно дотримуватися обережності, якщо варфарин застосовується в дозах, близьких до максимальних терапевтичним.

Антациди. На підставі фармакокінетичної клінічного дослідження значне взаємодія антацидів з еплереноном при їх одночасному застосуванні не передбачається.

Субстрати CYP3А4. У спеціальних дослідженнях ознаки фармакокінетичної взаємодії еплеренону з субстратами CYP3А4, наприклад мідазоламом і цизапридом, виявлені не були.

інгібітори CYP3А4

Сильні інгібітори CYP3А4. При застосуванні еплеренону із засобами, які інгібують CYP3А4, можливо значуще ФКВ. Сильний інгібітор CYP3А4 (кетоконазол в дозі 200 мг 2 рази на добу) викликав збільшення AUC еплеренону на 441%. Одночасне застосування еплеренону з сильними інгібіторами CYP3А4, такими як кетоконазол, ітраконазол, ритонавір, нелфінавір, кларитроміцин, телітроміцин і нефазодон, протипоказано (див. «Протипоказання»).

Слабкі та помірні інгібітори CYP3А4. Одночасне застосування з еритроміцином, саквінавіром, аміодароном, дилтіаземом, верапамілом і флуконазолом супроводжувався значним ФКВ (ступінь збільшення AUC варіювала від 98 до 187%). При одночасному застосуванні цих коштів з еплереноном доза останнього не повинна перевищувати 25 мг (див. «Спосіб застосування та дози»).

індуктори CYP3А4

Одночасний прийом препаратів, що містять звіробій продірявлений (St John's Wort, сильний індуктор ізоферменту CYP3A4) з еплереноном викликав зниження AUC останнього на 30%. При застосуванні сильніших індукторів CYP3А4, таких як рифампіцин, можливо більш виражене зниження AUC еплеренону. З огляду на можливе зниження ефективності еплеренону, одночасне застосування сильних індукторів CYP3А4 (рифампіцин, карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал, препарати, що містять звіробій продірявлений) не рекомендується (див. «Особливості застосування»).

Передозування

Симптоми: найбільш ймовірними проявами передозування можуть бути виражене сніженіеАД і гіперкаліємія.

Лікування: при розвитку вираженого зниження артеріального тиску необхідно призначити підтримуючу терапію. У разі розвитку гіперкаліємії показана стандартна терапія. Еплеренон не видаляється при гемодіалізі. Установлено, что эплеренон активно связывается с активированным углем.

Умови зберігання

При температурі не вище 30 ° C.

Термін придатності

3 роки

Діюча речовина

Эплеренон

Похожее видео

Дополнительная информация

Инспра таблетки 50 мг, 30 шт. производит Пфайзер, страна производства США. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Эспиро таблетки покрыт.плен.об. 25 мг 30 шт. упак., Эспиро таблетки покрыт.плен.об. 50 мг 30 шт. упак..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Инспра таблетки 50 мг, 30 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!