Купить Инлита тб плен/об 5мг бл/n14x4

Фармакологическое действие

Фармакодинамика

Акситиниб представляет собой мощный и селективный ингибитор тирозинкиназы рецепторов фактора роста эндотелия сосудов (VFGFR)-1, VЕGFR-2 и VEGFR-3, участвующих в механизмах патологического ангиогенеза, опухолевого роста и метастазирования злокачественных новообразований. Было показано, что акситиниб обеспечивает мощное иигибирование VEGF-опосредованной пролиферации и выживаемости клеток эндотелия. Акситиниб ипгибирует фосфорилирование VEGFR-2 в сосудах ксенотрансплантатов злокачественных новообразований, экспрессирующих рецепторы-мишени in vivo и обеспечивает замедление опухолевого роста, регресс и ингибирование метастазирования многих экспериментальных моделей злокачественных новообразований.

Фармакокинетика

Период полувыведення акситиниба из плазмы крови варьирует от 2,5 до 6,1 ч. Прием акснтиниба в дозе 5 мг 2 раза в сутки приводит к менее чем двукратному кумулированию акситиниба по сравнению с однократным приемом. Ввиду короткого периода полувыведения акситипиба равновесное состояние, как ожидается, достигается в течение 2-3 дней после начала терапии.

Всасывание и распределение

Cmax обычно достигается через 4 ч после приема; медиана ТCmax варьирует от 2,5 до 4,1 ч. Прием акситиниба вместе с пищей с умеренным содержанием жиров приводит к снижению значений экспозиции па 10% по сравнению с приемом натощак.

Прием акситиниба вместе с высококалорийной пищей приводит к снижению значений экспозиции на 19% по сравнению с приемом натощак. Таким образом, акситиниб может приниматься вне зависимости от приема пищи.

Средние значения Cmax и площади под кривой «концентрация-время» (AUC) возрастают пропорционально повышению дозы акситиниба в диапазоне доз от 5 мг до 10 мг. Связывание акситипиба in vitro с белками плазмы крови человека составляет > 99% (преимущественно - с альбумином, в умеренной степени - с α1-кислым гликопротеином). При приеме акситиниба в дозе 5 мг 2 раза в сутки после приема пищи геометрическое среднее Cmax и суточное значение AUC у больных распространенным почечно-клеточным раком составляли 27,8 иг/мл и 265 нг-ч/мл, соответственно. Геометрическое среднее клиренса и объема распределения соответствовали 38 л/ч и 160 л, соответственно.

Метаболизм и выведение

Акситиниб преимущественно мстаболизируется в печени с участием изоферментов CYP3A4/5 и, в меньшей степени,- изоферментов CYPIA2, CYP2C19 и уриднн 5'-дифосфат-глюкуронозилтрансферазы 1AI (UGT1A1). После перорального приема меченного радиоактивным изотопом акситиниба в дозе 5 мг 30-60% введенной дозы радиоактивности обнаруживалось в фекалиях и 23%- в моче. На долю неизмененного акситиниба приходилось 12% введенной дозы, и он являлся основным компонентом, обнаруживавшимся в фекалиях, но не обнаруживался в моче. В моче большая доля радиоактивности приходилась на карбоновую кислоту - производное акситиниба и его сульфоксидный метаболит. В плазме крови на долю N-глюкуроиида приходилась наибольшая доля циркулирующей радиоактивности (50%), на долю неизмененного акситиниба и его сульфоксидного метаболита приходилось приблизительно 20% циркулирующей радиоактивности.

Сульфоксидный и N-глюкуронидный метаболиты обладали приблизительно в 400 и 8000 раз меньшей активностью in vitro, соответственно, в отношении VEGFR-2 по сравнению с неизмененным акситинибом.

Особые группы пациентов

Влияние пола, расы и возраста

Выло показано отсутствие клинически значимого влияния возраста, пола, массы тела, расы, функции почек, генотипов UGTIA1 или CYP2C19 на параметры фармакокинетики акситиниба.

Применение у детей

Применение акситиниба у пациентов в возрасте младше 18 лет не исследовалось.

Нарушение функции печени

В исследованиях in vitro и in vivo было показано, что акситиниб мстаболизируется преимущественно в печени. По сравнению с пациентами, с нормальной функцией печени, значения системном экспозиции акситиниба у пациентов с нарушением функции печени ломкой степени тяжести (класс А по классификации Чайлд-Пью) были идентичны, а у пациентов с нарушением функции печени средней степени выраженности (класс В по классификации Чайлд-Пью)- выше. Применение акситиниба у пациентов с тяжелым нарушением функции печени (класс С по классификации Чайлд-Пью) не исследовалось.

Нарушение функции почек

Применение акситиниба у пациентов с нарушением функции почек не исследовалось. На основании фармакокинетического популяционного анализа не было отмечено значительных отличии клиренса акситиниба у пациентов с имеющимся нарушением функции почек средней и тяжелой степени тяжести (15 мл/мин < клиренс креатинина < 89 мл/мин).

Инлита таблетки покрыт.плен.об. 5 мг 56 шт. инструкция на украинском

Латинское название	Форма выпуска
Упаковка	Фармакологическое действие
Показания	Противопоказания
Применение при беременности и кормлении грудью	Особые указания
Состав	Способ применения и дозы
Побочные действия	Лекарственное взаимодействие
Передозировка	Условия хранения
Срок годности	Действующее вещество
Похожее видео

латинська назва

INLYTA

Форма випуску

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

упаковка

У блістері 14 таблеток. У картонній упаковці 4 блістери.

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Аксітініб являє собою потужний і селективний інгібітор тирозинкінази рецепторів фактора росту ендотелію судин (VFGFR) -1, VЕGFR-2 і VEGFR-3, що беруть участь в механізмах патологічного ангіогенезу, пухлинного росту і метастазування злоякісних новоутворень. Було показано, що аксітініб забезпечує потужне іігібірованіе VEGF-опосередкованої проліферації і виживання клітин ендотелію. Аксітініб іпгібірует фосфорилирование VEGFR-2 в судинах ксенотрансплантатов злоякісних новоутворень, що експресують рецептори-мішені in vivo і забезпечує уповільнення пухлинного росту, регрес і інгібування метастазування багатьох експериментальних моделей злоякісних новоутворень.

Фармакокінетика

Період напіввиведення аксітініба з плазми крові варіює від 2,5 до 6,1 год. Прийом акснтініба в дозі 5 мг 2 рази на добу призводить до менш ніж дворазового кумулюванню аксітініба в порівнянні з одноразовим прийомом. З огляду на короткий період напіввиведення аксітіпіба рівноважний стан, як очікується, досягається протягом 2-3 днів після початку терапії.

Всмоктування і розподіл

Cmax зазвичай досягається через 4 години після прийому; медіана ТЗ max варіює від 2,5 до 4,1 год. Прийом аксітініба разом з їжею з помірним вмістом жирів призводить до зниження значень експозиції па 10% в порівнянні з прийомом натщесерце.

Прийом аксітініба разом з висококалорійною їжею призводить до зниження значень експозиції на 19% в порівнянні з прийомом натщесерце. Таким чином, аксітініб може прийматися незалежно від прийому їжі.

Середні значення C max та площі під кривою «концентрація-час» (AUC) зростають пропорційно підвищенню дози аксітініба в діапазоні доз від 5 мг до 10 мг. Зв'язування аксітіпіба in vitro з білками плазми крові людини становить> 99% (переважно - з альбуміном, в помірному ступені - з α1-кислим глікопротеїном). При прийомі аксітініба в дозі 5 мг 2 рази на добу після прийому їжі геометричне середнє C max і добове значення AUC у хворих поширеним нирково-клітинним раком становили 27,8 иг / мл і 265 нг-год / мл, відповідно. Геометричне середнє кліренсу та об'єму розподілу відповідали 38 л / год і 160 л, відповідно.

Метаболізм і виведення

Аксітініб переважно мстаболізіруется в печінці за участю ізоферментів CYP3A4 / 5 і, в меншій мірі, - ізоферментів CYPIA2, CYP2C19 і уріднн 5'-дифосфат-глюкуронілтрансфераза 1AI (UGT1A1). Після перорального прийому міченого радіоактивним ізотопом аксітініба в дозі 5 мг 30-60% введеної дози радіоактивності виявлялося в фекаліях і 23% - в сечі. На частку незміненого аксітініба доводилося 12% введеної дози, і він був основним компонентом, виявляють у фекаліях, але не виявлявся в сечі. У сечі велика частка радіоактивності припадала на карбонову кислоту - похідне аксітініба і його сульфоксідний метаболіт. У плазмі крові на частку N-глюкуроііда припадала найбільша частка циркулюючої радіоактивності (50%), на частку незміненої аксітініба і його сульфоксідного метаболіту припадало приблизно 20% циркулюючої радіоактивності.

Сульфоксідний і N-глюкуронідний метаболіти володіли приблизно в 400 і 8000 разів меншою активністю in vitro, відповідно, щодо VEGFR-2 в порівнянні з незміненим аксітінібом.

Особливі групи пацієнтів

Вплив статі, раси та віку

Вило показано відсутність клінічно значущого впливу віку, статі, маси тіла, раси, функції нирок, генотипів UGTIA1 або CYP2C19 на параметри фармакокінетики аксітініба.

Застосування у дітей

Застосування аксітініба у пацієнтів у віці молодше 18 років не досліджувалося.

Порушення функції печінки

У дослідженнях in vitro та in vivo було показано, що аксітініб мстаболізіруется переважно в печінці. У порівнянні з пацієнтами, з нормальною функцією печінки, значення системному експозиції аксітініба у пацієнтів з порушенням функції печінки ламкою ступеня тяжкості (клас А за класифікацією Чайлд-П'ю) були ідентичні, а у пацієнтів з порушенням функції печінки середнього ступеня вираженості (клас В за класифікацією Чайлд-П'ю) - вище. Застосування аксітініба у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю) не досліджувалась.

Порушення функції нирок

Застосування аксітініба у пацієнтів з порушенням функції нирок не досліджувалось. На підставі фармакокінетичної популяційного аналізу не було відзначено значних відміну кліренсу аксітініба у пацієнтів з наявним порушенням функції нирок середнього та тяжкого ступеня тяжкості (15 мл / хв <кліренс креатиніну <89 мл / хв).

показання

Поширений нирково-клітинний рак (в якості терапії другої лінії).

Протипоказання
Підвищена чутливість до аксітінібу та інших компонентів препарату; тяжке порушення функції печінки (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю); артеріальні тромбоемболії протягом попередніх 12 місяців; венозні тромбоемболії протягом попередніх 6 місяців; метастатична поразка головного мозку, з приводу якого не проводилося відповідного лікування; недавно перенесені або наявні в даний час шлунково-кишкові кровотечі; вагітність і період грудного вигодовування; дитячий вік до 18 років (безпека і ефективність не досліджувалися).

З обережністю: у пацієнтів з факторами ризику артеріальних тромбоемболії (таких, як транзиторна ішемічна атака, інфаркт міокарда та порушення мозкового кровообігу), венозних тромбоемболії (таких, як тромбоемболія легеневої артерії, тромбоз глибоких вен і оклюзії або тромбози центральної вени сітківки) або мають їх в анамнезі. Крім того, слід дотримуватися обережності при застосуванні аксітініба у пацієнтів з дефіцитом лактози, непереносимістю лактози або глюкозо-галактози мальабсорбцією. У пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну <15 мл / хв) слід дотримуватися обережності при застосуванні аксітініба.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Адекватних і добре контрольованих досліджень аксітініба при застосуванні в період вагітності у людини не проводилося. Аксітініб може викликати пошкодження плоду при застосуванні в період вагітності.

Жінки дітородного віку повинні бути поінформовані про необхідність уникати настання вагітності на тлі терапії аксітінібом і протягом 1 тижня після терапії аксітінібом. При застосуванні даного препарату в період вагітності (по «життєвим» показаннями, коли інші лікарські засоби не можна застосовувати або вони неефективні) або при настанні вагітності у пацієнтки, яка отримує аксітіііб, вона повинна бути проінформована про потенційний ризик розвитку небажаних ефектів у плода.

Досліджень впливу аксітініба на продукцію грудного молока у жінок, його проникнення у грудне молоко або чинити негативний вплив на дитину, яка перебуває на грудному вигодовуванні, не проводилося. З урахуванням того, що багато лікарських препаратів проникають в скрутне молоко, а також можливості розвитку серйозних небажаних реакцій у дитини, що знаходиться на грудному вигодовуванні, слід або припинити грудне вигодовування, або завершити терапію аксітінібом, беручи до уваги важливість даного препарату для матері.

особливі вказівки

Артеріальна гіпертензія

Є повідомлення про розвиток артеріальної гіпертензії при застосуванні препарату Інліта. В основному даний побічний ефект відзначається протягом першого місяця терапії, переважно в перші чотири дні. Перед початком терапії аксітінібом необхідно скорегувати артеріальний тиск. Надалі необхідний ретельний моніторинг пацієнтів на предмет підвищення артеріального тиску і, при необхідності, призначення стандартної гіпотензивної терапії. При розвитку персистуючої артеріальної гіпертензії, незважаючи на застосування гіпотензивних засобів, необхідне зниження дози аксітініба. Слід припинити терапію аксітінібом при розвитку важкої і стійкої артеріальної гіпертензії, яка не піддається гіпотензивної терапії і не купірується на тлі зниження дози препарату Інліта. Також слід оцінити доцільність відміни терапії аксітінібом при появі ознак гіпертонічної кризи. Слід враховувати, що після скасування аксітініба пацієнти, які отримують гіпотензивні засоби, повинні спостерігатися на предмет артеріальної гіпотензії.

артеріальна тромбоемболія

Є повідомлення про розвиток артеріальної тромбоемболії (в тому числі, транзиторна ішемічна атака, порушення мозкового кровообігу, інфаркт міокарда і оклюзія артерії сітківки), включаючи 2 випадки з летальним результатом, пов'язані з порушенням мозкового кровообігу.

Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату Інліта у пацієнтів з факторами ризику артеріальної тромбоемболії або мають подібні епізоди в анамнезі. Слід враховувати, що препарат Інліта не досліджувалося у пацієнтів, які перенесли артеріальну тромбоемболію в попередні 12 місяців.

венозна тромбоемболія

Також є повідомлення про розвиток венозної тромбоемболії (в тому числі, тромбоемболія легеневої артерії, тромбоз глибоких вен, оклюзія вен сітківки і тромбоз вен сітківки), включаючи випадки тромбоемболії легеневої артерії з летальним результатом.

Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату Інліта у пацієнтів з факторами ризику венозної тромбоемболії або мають подібні епізоди в анамнезі. Слід також враховувати, що препарат Інліта не досліджувалося у пацієнтів, які перенесли венозну тромбоемболію в попередні 6 місяців.

Порушення функції щитовидної залози

Рекомендується проводити дослідження функції щитовидної залози до початку терапії аксітінібом. а потім періодично - під час лікування. Корекція гіпотиреозу і гіпсртмреоза повинна проводитися у відповідності зі стандартними принципами до досягнення еутиреоїдного стану.

Оцінка концентрації гемоглобіну або гематокриту

На тлі терапії аксітінібом може спостерігатися підвищення концентрації гемоглобіну або гематокриту. відбиває збільшення еритроцитарної маси в організмі. Цей феномен може підвищувати ризик розвитку тромбоемболії.

Рекомендується проводити моніторинг концентрації гемоглобіну або гематокриту перед початком терапії аксітінібом і періодично під час неї. Корекція підвищення концентрації гемоглобіну або гематокриту вище верхньої межі норми проводиться у відповідності зі стандартними принципами.

кровотечі

Повідомлялося про випадки розвитку кровотеч у пацієнтів, які отримували аксітіііб (в тому числі внутрішньочерепний крововилив, гематурія, кровохаркання, кровотеча з нижніх відділів шлунково-кишкового тракту і мелена), включаючи один випадок з летальним результатом (шлункова кровотеча).

Необхідно враховувати, що препарат Інліта не досліджувалося у пацієнтів з ознаками метастатичного ураження головного мозку, з приводу якого не проводилося відповідного лікування, а також у пацієнтів з недавно перенесеними або наявними в даний час шлунково-кишковими кровотечами. У зв'язку з цим не слід застосовувати препарат Інліта у цих груп пацієнтів. При розвитку будь-яких кровотеч, які потребують надання медичної допомоги, слід тимчасово припинити терапію аксітінібом.

Перфорація шлунково-кишкового тракту і утворення свищів

У клінічних дослідженнях повідомлялося про випадки розвитку перфорації шлунково-кишкового тракту і освіти свищів, включаючи випадки з летальним результатом. Па тлі терапії аксітінібом необхідне здійснення періодичного моніторингу на предмет клінічних проявів даних станів.

Порушення загоєння ран

Формальних досліджень впливу аксітініба на процеси загоєння ран не проводилося.

Терапію аксітінібом слід припинити не менше ніж за 24 години до виконання планового оперативного втручання. Рішення про відновлення терапії аксітінібом в післяопераційному періоді має ґрунтуватися на результатах клінічної оцінки перебігу ранового процесу.

Синдром оборотної задньої лейкоенцефалопатії (СОЗЛ)

СОЗЛ є неврологічне порушення, яке може проявлятися головним болем, судомами, загальмованістю, сплутаністю свідомості, сліпотою та іншими зоровими і неврологічними розладами. При цьому можливе підвищення артеріального тиску від легкої до важкого ступеня тяжкості. Діагноз СОЗЛ підтверджується магнітно-резонансною томографією. Слід припинити застосування препарату Інліта у пацієнтів з клінічними проявами СОЗЛ. Безпека відновлення терапії аксітінібом у пацієнтів з СОЗЛ в анамнезі невідома.

протеїнурія

Рекомендується обстеження на наявність протеїнурії до початку терапії аксітінібом і періодично на тлі лікування. При розвитку протеїнурії середнього або важкого ступеня вираженості необхідне зниження дози або тимчасове скасування препарату Інліта.

Підвищення активності «печінкових» ферментів

Рекомендується дослідження активності АЛТ і ACT і концентрації білірубіну до початку терапії аксітінібом і періодично на тлі лікування.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги

Досліджень впливу аксітініба на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги, не проводилося. Пацієнти повинні бути проінформовані про можливість розвитку деяких небажаних ефектів, зокрема запаморочення і / або стомлюваності, на тлі терапії препаратом Інліта.

склад

1 таблетка містить:

Активні речовини: аксітініб 5 мг.

Спосіб застосування та дози

Аксітініб приймають всередину, ковтаючи цілими, запиваючи склянкою води, незалежно від прийому їжі.

Рекомендована початкова доза становить 5 мг 2 рази на добу з інтервалом між прийомами приблизно 12 год.

При розвитку блювоти чи пропуску дози не слід приймати додаткову дозу препарату, а прийняти наступну дозу в звичайне для неї час.

Необхідно продовжувати до тих пір. поки спостерігається позитивним ефект від лікування або до тих пір, поки не буде відзначатися розвиток важкої токсичності, яку неможливо контролювати призначенням додаткової терапії або за допомогою корекції дози аксітініба.

Рекомендації по корекції дози

Підвищення і зниження дози препарату рекомендується проводити в залежності від індивідуальної оцінки безпеки і переносимості.

Пацієнтам, що переносить препарат Інпіта в початковій дозі (5 мг 2 рази на добу) без розвитку небажаних реакцій вище 2 ступеня тяжкості (згідно із Загальними критеріями оцінки ступеня тяжкості небажаних явищ [Common Terminology Criteria for Adverse Events - CTCAE]) протягом двох послідовних педель, за умови, що артеріальний тиск не перевищує 150/90 мм рт.ст. і немає необхідності в прийомі стандартної гіпотензивної терапії, можливе збільшення дози препарату до 7 мг 2 рази на добу. Потім, з використанням тих же критеріїв, пацієнтам, що переносить аксітіііб в дозі 7 мг 2 рази на добу, можливе подальше підвищення дози препарату до 10 мг 2 рази на добу максимально.

Для корекції деяких небажаних реакцій може знадобитися тимчасова або повна відміна, і / або зниження дози аксітініба. При необхідності допускається зниження дози аксітініба до 3 мг 2 рази на добу, потім - до 2 мг 2 рази на добу. Корекція дози в залежності від раси, статі або маси тіла пацієнта не потрібно.

Одночасне застосування з потужними інгібіторами ізоферментів CYP3A4 / 5

Рекомендується підбір альтернативних препаратів, які не пригнічують ізоферменти CYP3A4 / 5 або пригнічують їх активність в мінімальному обсязі. Режими корекції дози аксітініба при його застосуванні у пацієнтів, які отримують потужні інгібітори ізоферментів CYP3A4 / 5, не вивчались. У разі необхідності одночасного застосування дозу аксітініба рекомендується знизити приблизно наполовину (наприклад, з початкової дози 5 мг 2 рази на добу до 2 мг 2 рази на добу). Наступні дози препарату слід збільшувати або зменшувати в залежності від індивідуальної переносимості та безпеки. Після скасування потужного інгібітору (через 3-5 періодів напіввиведення даного інгібітора) слід розглянути питання про повернення до дозі аксітіпіба, яку пацієнт отримував до початку терапії потужним інгібітором ферментів CYP3A4 / 5.

Одночасне застосування з потужними індукторами іюферментов CYP3A4 / 5

Рекомендується підбір альтернативних препаратів, які не індукують ізоферменти CYP3A4 / 5 або індукують їх активність в мінімальному ступені, для комбінування з аксітінібом.

Режими корекції дози аксітініба при його застосуванні у пацієнтів, які отримують потужні індуктори ізофсрмснтов CYP3A4 / 5. також не вивчались. У разі необхідності одночасного застосування рекомендується поступово підвищити дозу аксітініба при ретельному моніторингу стану пацієнта на предмет розвитку симптомів токсичності. Після скасування потужного індуктора ізоферментів CYP3A4 / 5 необхідно негайно повернутися до дозі аксітініба, яку пацієнт отримував до початку комбінованої терапії.

Порушення функції печінки

Корекція дози у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого ступеня тяжкості (клас А за класифікацією Чайлд-Пио) не потрібно.

У пациентов с нарушением функции печени средней степени тяжести (класс В по классификации Чайлд-Пью) рекомендуется снижение дозы акситиниба приблизительно вдвое. Применение препарата Инлита не изучалось у пациентов с нарушением функции печени тяжелой степени тяжести (класс С по классификации Чайлд-Пью).

Нарушение функции почек

У пациентов с нарушением функции почек легкой и средней степени тяжести коррекция дозы препарата не требуется. У пациентов с нарушением функции почек тяжелой степени (клиренс креатинниа < 15 мл/мин) препарат Инлита® следует принимать с осторожностью.

Пожилые пациенты

Коррекция дозы препарата не требуется.

Побічні дії

Наиболее частыми ( > 20 %) нежелательными реакциями, отмечавшимися па фоне терапии акситинибом, являлись диарея, повышение артериального давления, утомляемость, снижение аппетита, тошнота, дисфония, синдром ладонно-подошвепной эритродизестезии, снижение массы тела, рвота, астения и запор.

Частота нежелательных реакций представлена по следующей классификации:

очень частые ≥ 10%; частые ≥1% и < 10%; нечастые ≥0,1% и < 1%; редкие ≥0,01% и < 0,1%; очень редкие < 0,01%; частота неизвестна - невозможно определить на основе имеющихся данных.

Нарушения со стороны сердца и сосудов: очень частые - повышение артериального давления, кровотечение (в том числе кровоизлияние в головной мозг); частые - венозная тромбоэмболия (в том числе тромбоз глубоких вен), артериальная тромбоэмболия (имеются сообщения о случаях развития инфаркта миокарда); нечастые гипертонический криз.

Нарушения со стороны органа зрения: нечастые - окклюзия или тромбоз центральной вены сетчатки.

Нарушения со стороны органа слуха и лабиринтные нарушения: частые - шум в ушах.

Нарушения со стороны желудочно-кишечного тракта: очень частые - диарея, рвота, тошнота, боль в области живота, стоматит, запор, диспепсия; частые - геморрой, ректальное кровотечение, желудочное кровотечение, кровотечение из нижних отделов кишечника, боль в верхней части живота, перфорация желудочно-кишечного тракта, свищи, метеоризм, глоссодиния.

Нарушения со стороны обмена веществ и питания: очень частые - гипотиреоз, снижение аппетита; частые - дегидратация, гиперкалнемия, гиперкальциемия. гипокальциемия, гипертиреоз.

Нарушения со стороны нервной системы: очень частые - головная боль, дисгевзия; частые - головокружение; нечастые - транзигорная ишемическая атака, синдром обратимой задней лейкоэнцефалопатии, инсульт.

Нарушения со стороны скелетно-мышечной и соединительной ткани: очень частые. -артралгия, боль в конечностях; частые - миалгия.

Нарушения со стороны крови и лимфатической системы: частые - анемия, полицптемия. тромбоцитопения: нечастые - нейтропения. лейкопения.

Нарушения со стороны дыхательной системы, органов грудной метки и средостения: очень частые - диспноэ, кашель, дисфения; частые - тромбоэмболия легочной артерии, кровохарканье, носовое кровотечение, боль в ротоглотке.

Нарушения со стороны кожи и подкожных тканей: очень частые - синдром ладоино-подошвенной эритродизестезии (ладонио-подошвснный синдром), кожная сыпь, сухость кожи; частые - эритема, кожный зуд, алопеция.

Нарушения со стороны почек и мочевыводящих путей: очень частые - протеинурия; частые - гематурия, почечная недостаточность.

Лабораторные показатели: частые - повышение концентрации креатинина, повышение активности аланинаминотрансферазы (АЛТ), аспартатамннотрансферазы (ACT), щелочной фосфатазы, липазы, амилазы; гипогликемия, гипергликемия, снижение концентрации бикарбонатов, гипериатриемия, гипонатриемия, гипоальбуминемия, гипофосфатемия, снижение концентрации тромбоцитов, белых кровяных телец, лимфоцитов, снижение концентрации гемоглобина, повышение концентрации тиреотропного гормона; нечастые - гипербилирубипемия.

Прочие: очень частые - утомляемость, астения, воспаление слизистых оболочек, снижение массы тела.

лікарська взаємодія

Ингибиторы изоферментов CYP3A4/5

Следует избегать одновременного применения акситиниба с мощными ингибиторами изоферментов CYP3A4/5 (в частности, с кетоконазолом. итракопазолом. кларитромицином, эритромицином, атазанавиром. индинавиром. нефазодоном, нелфинавиром, рптонавиром, саквинавиром, телитромицииом и вориконазолом). Одновременное применение с кетоконазолом (мощным ингибитором изоферментов CYP3A4/5), приводит к повышению концентрации акситиниба в плазме крови у здоровых добровольцев.

Грейпфрут или грейпфрутовый сок также могут повышать концентрацию акситиниба в плазме крови, и их одновременного применения следует также избегать. Рекомендуется подбор альтернативных препаратов, не ингибирующих изоферменты CYP3A4/5 или ингибирующих их активность в минимальной степени. При необходимости комбинирования акситиниба с мощными ингибиторами изоферментов CYP3A4/5 рекомендуется снижение его дозы (см. раздел «Способ применения и дозы»).

Ингибиторы изоферментов CYP1A2 и CYP2C19

Изоферменты CYP1A2 и CYP2CI9 поддерживают меньшую часть ( < 10 %) путей метаболизма акситиниба. Влияние мощных ингибиторов этих изоферментов на фармакокинетику акситиниба не изучалось. Следует соблюдать осторожность при одновременном применении акситиниба и мощных ингибиторов изоферментов CYP1A2 и CYP2CI9, так как при этом концентрация акситиниба в плазме крови может повышаться.

Индукторы изоферментов CYP3A4/5

Следует избегать одновременного применения акситиниба с мощными индукторами изоферментов CYP3A4/5 (в частности, рифамппцином. дексаметазоном. фенитоином, карбамазепином. рифабутином, рифапентином, фенобарбиталом и препаратами зверобоя продырявленного [Hypericum perforatum]). Рифамипцин (мощный индуктор изоферментов CYP3A4/5) снижает средние значения AUC акситиниба у здоровых добровольцев. Рекомендуется подбор альтернативных препаратов, не индуцирующих изоферменты CYP3A4/5 или индуцирующих их активность в минимальной степени, для комбинирования с акситинибом. Средние ингибиторы изоферментов CYP3A4/5 (такие как бозентан. эфавиренз, этравирин, модафинил и нафциллин) также могут снижать концентрацию акситиниба в плазме крови, и их одновременного применения следует по возможности избегать.

Индукция изофермеита CYP1A2 во время курения

Изофермснт CYP1A2 поддерживает меньшую часть ( < 10 %) путей метаболизма акситиниба. Влияние индукции изофермента CYPIA2, вызванной курением, па фармакокинетику акситиниба полностью не изучено. Следует учитывать возможность снижения концентрации акситипиба в плазме крови при применении акситиниба у курильщиков.

Исследования способности акситиниба к ингибированию и индукции цитохрома Р450 и уридии 5'-дифосфат-глюкуронозилтрансферазы (UGT) in vitro

Было показано in vitro, что акситиииб в терапевтических концентрациях в плазме крови не ингибирует активность изоферментов CYP2A6. CYP2C9, CYP2CI9, CYP2D6, CYP2E1, CYP3A4/5 или UGTIA1. В исследованиях in vitro также отмечалось, что акситиииб обладает потенциальной способностью к ингибированию активности изофермента CYPIA2. Поэтому одновременный прием акситиниба с субстратами изофермента CYPIА2 может приводить к повышению концентрации последних (например, теофиллииа) в плазме крови.

В исследованиях in vitro также было показано, что акситиниб обладает потенциальной способностью ингибировать изофермепт CYP2C8. Однако одновременное применение акситиниба с паклитакселом, являющимся субстратом изофермента CYP2C8, не приводило к повышению концентрации последнего в плазме крови у пациентов с распространенными злокачественными новообразованиями, что свидетельствует об отсутствии клинически значимого ипгибирования изофермента CYP2C8 в данных условиях.

В исследованиях in vitro с использованием гепатоцитов человека отмечалось, что акситиииб не индуцирует изоферменты CYP1AI. CYP1A2 или CYP3A4/5. Поэтому не ожидается снижения концентрации в плазме крови субстратов данных изоферментов при их одновременном применении с акситинибом in vivo.

Исследования способности акситипиба к взаимодействию с Р-гликопротеином in vitro

В исследованиях in vitro было показано, что акситиииб способен ингибировать Р-гликопротеин, однако данного эффекта не ожидается при наличии акситиниба в плазме крови в терапевтических концентрациях. Поэтому на фоне терапии акситинибом не ожидается повышения концентрации дигоксина или других субстратов Р-гликопротеина в плазме крови in vivo.

Передозування

Симптомы: сообщалось о случае непреднамеренной передозировки препарата у одного пациента, когда он принимал акситиииб в дозе 20 мг 2 раза в сутки в течение 4 дней, после чего у него отмечалось головокружение (I степени тяжести).

У клінічному дослідженні аксітініба з підбором доз пацієнти отримували препарат в початковій дозі 10 мг 2 рази на добу або 20 мг 2 рази на добу. При цьому у них відзначалося підвищення артеріального тиску, асоційоване з ним розвиток судом, і фатальне кровохаркання.

Лікування: специфічне лікування передозування аксітініба не розроблено. При підозрі на передозування слід припинити терапію аксітінібом і провести необхідне підтримуючу терапію.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 ° С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності

3 роки.

Діюча речовина

Аксітініб

Похожее видео

Дополнительная информация

Инлита таблетки покрыт.плен.об. 5 мг 56 шт. производит Пфайзер, страна производства США. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Инлита таблетки покрыт.плен.об. 5 мг 56 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!