Купить Индапамид Ретард таблетки 1,5 мг, 30шт

Фармакотерапевтическая группа: диуретическое средство.

Код АТХ: С03ВА11

Фармакологические свойства:
Фармакодинамика
Индапамид – производное сульфонамида, по фармакологическим свойствам близок к тиазидным диуретикам (нарушение реабсорбции ионов натрия в кортикальном сегменте петли Генле). Увеличивает выделение почками ионов натрия, хлора и в меньшей степени ионов калия и магния, что сопровождается увеличением диуреза и гипотензивным эффектом. Гипотензивный эффект сохраняется в течение 24 часов на фоне однократного приема, при этом наблюдается умеренное усиление диуреза.
Антигипертензивная активность связана с улучшением эластических свойств крупных артерий, уменьшением артериального и общего периферического сосудистого сопротивления. Индапамид уменьшает гипертрофию левого желудочка. Тиазидные и тиазидоподобные диуретики при определенной дозе достигают плато терапевтического эффекта, в то время как частота побочных эффектов продолжает увеличиваться при дальнейшем повышении дозы препарата. Поэтому не следует увеличивать дозу препарата, если при приеме рекомендованной дозы не достигнут терапевтический эффект.
Индапамид не влияет на содержание липидов в плазме крови (триглицеридов, липопротеинов низкой плотности, липопротеинов высокой плотности); не влияет на показатели обмена углеводов, в том числе у больных сахарным диабетом.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь быстро и полностью всасывается из желудочно-кишечного тракта; биодоступность высокая (93 %). Прием пищи несколько замедляет скорость абсорбции, но не влияет на количество всосавшегося вещества. Максимальная концентрация в плазме крови достигается через 12 часов после приема внутрь однократной дозы. При повторных приемах колебания концентрации препарата в плазме крови в интервале между приемами двух доз уменьшаются.
Распределение
Связь с белками крови – 79 %. Период полувыведения составляет 14 - 24 часа (в среднем, 18 часов). Проходит через гистогематические барьеры (в т.ч. плацентарный), выделяется в грудное молоко. Равновесная концентрация достигается через 7 дней приема препарата. При повторном приеме кумуляции не наблюдается.
Метаболизм
Индапамид выводится в виде неактивных метаболитов, в основном почками (70 %), и через кишечник (22 %).
Пациенты, относящиеся к группе высокого риска
У пациентов с почечной недостаточностью фармакокинетика препарата не изменяется.

Фармакотерапевтична група: діуретичний засіб.

Код АТС С03ВА11

Фармакологічні властивості:
Фармакодинаміка
Індапамід - похідне сульфонаміду, за фармакологічними властивостями близький до тіазидних діуретиків (порушення реабсорбції іонів натрію в кортикальному сегменті петлі Генле). Збільшує виділення нирками іонів натрію, хлору і в меншій мірі іонів калію і магнію, що супроводжується збільшенням діурезу і гіпотензивний ефект. Гіпотензивний ефект зберігається протягом 24 годин на фоні одноразового прийому, при цьому спостерігається помірне посилення діурезу.
Антигіпертензивна активність пов'язана з поліпшенням еластичних властивостей великих артерій, зменшенням артеріального і загального периферичного судинного опору. Індапамід зменшує гіпертрофію лівого шлуночка. Тіазидні і споріднені діуретики при певній дозі досягають плато терапевтичного ефекту, в той час як частота побічних ефектів продовжує збільшуватися при подальшому підвищенні дози препарату. Тому не слід збільшувати дозу препарату, якщо при прийомі рекомендованої дози не досягнуть терапевтичний ефект.
Індапамід не впливає на зміст ліпідів в плазмі крові (тригліцеридів, ліпопротеїнів низької щільності, ліпопротеїнів високої щільності); не впливає на показники обміну вуглеводів, в тому числі у хворих на цукровий діабет.
Фармакокінетика
всмоктування
Після прийому всередину швидко і повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту; біодоступність висока (93%). Прийом їжі трохи сповільнює швидкість абсорбції, але не впливає на кількість речовини, що всмокталася. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 12 годин після прийому внутрішньо одноразової дози. При повторних прийомах коливання концентрації препарату в плазмі крові в інтервалі між прийомами двох доз зменшуються.
розподіл
Зв'язок з білками крові - 79%. Період напіввиведення становить 14 - 24 години (в середньому, 18 годин). Проходить через гістогематичні бар'єри (в т.ч. плацентарний), виділяється в грудне молоко. Рівноважна концентрація досягається через 7 днів прийому препарату. При повторному прийомі кумуляції не спостерігається.
метаболізм
Індапамід виводиться у вигляді неактивних метаболітів, в основному нирками (70%), і через кишечник (22%).
Пацієнти, які відносяться до групи високого ризику
У пацієнтів з нирковою недостатністю фармакокінетика препарату не змінюється.

Артеріальна гіпертензія.

Підвищена чутливість до індапаміду, інших похідних сульфонаміду або до будь-якого з допоміжних речовин;
-Важка форма ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 30 мл / хв);
Печінкова енцефалопатія або тяжкі порушення функції печінки;
-гіпокаліємія;
-Вагітність, період лактації;
-Возраст до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);
-Одночасне прийом препаратів, які подовжують інтервал QT;
-Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбция.
З обережністю:
Застосовувати з обережністю при порушеннях функції печінки і / або нирок, порушення водно-електролітного балансу, гиперпаратиреозе, пацієнтам зі збільшеним інтервалом QT на ЕКГ або одержують комбіновану терапію, при цукровому діабеті в стадії декомпенсації, гіперурикемії (особливо, що супроводжується подагрою і уратних нефролітіазом).

Порушення функції печінки
При застосуванні тіазидних та тіазидоподібних діуретиків у пацієнтів з порушеннями функції печінки можливий розвиток печінкової енцефалопатії, особливо в разі порушення водно-електролітного балансу. У цьому випадку прийом діуретиків слід негайно припинити.
реакція фоточутливості
На тлі прийому тіазидних і тіазидоподібних діуретиків повідомлялося про випадки розвитку реакцій фоточутливості (див. "Побічна дія"). У разі розвитку реакцій фоточутливості на тлі прийому препарату слід припинити лікування. При необхідності продовження терапії діуретиками, рекомендується захищати шкірні покриви від дії сонячних променів або штучних ультрафіолетових променів.
Водно-електролітний баланс
-Зміст іонів натрію в плазмі крові
До початку лікування необхідно визначити вміст іонів натрію в плазмі крові. На тлі прийому препарату слід регулярно контролювати цей показник. Все диуретические препарати можуть викликати гіпонатріємію, що приводить іноді до вкрай тяжких наслідків. Необхідний регулярний контроль вмісту іонів натрію, так як спочатку зниження вмісту натрію в плазмі крові може і не супроводжуватися появою патологічних симптомів. Найбільш ретельний контроль вмісту іонів натрію показаний пацієнтам з цирозом печінки і пацієнтам похилого віку (див. Розділи «Побічна дія» і «Передозування»).
-Зміст іонів калію в плазмі крові
При терапії тіазидними і тіазидоподібними діуретиками основний ризик полягає в різкому зниженні вмісту калію в плазмі крові і розвитку гіпокаліємії. Необхідно уникати ризику розвитку гіпокаліємії (<3,4 ммоль / л) у пацієнтів наступних категорій: похилого віку, ослаблених або отримують супутню медикаментозну терапію з іншими антиаритмічними препаратами та препаратами, які можуть збільшити інтервал QT, пацієнтам з цирозом печінки, периферійними набряками або асцитом , ішемічною хворобою серця, серцевою недостатністю. Гіпокаліємія у цих пацієнтів посилює токсичну дію серцевих глікозидів і підвищує ризик розвитку аритмій. Крім того, до групи підвищеного ризику належать пацієнти зі збільшеним інтервалом QT, при цьому не має значення, викликане це збільшення вродженими причинами або дією лікарських засобів.
Гіпокаліємія, так само як і брадикардія, є станом, що сприяє розвитку важких аритмій і, особливо, аритмій типу "пірует", які можуть призводити до летального результату. У всіх описаних вище випадках необхідно регулярно контролювати вміст калію в плазмі крові. Перший вимір змісту іонів калію в крові необхідно провести протягом першого тижня від початку лікування. При появі гіпокаліємії має бути призначено відповідне лікування.
-Зміст кальцію в плазмі крові
Слід мати на увазі, що тіазидні і споріднені діуретики можуть зменшувати виведення іонів кальцію нирками, приводячи до незначного та тимчасового підвищення вмісту кальцію в плазмі крові. Виражена гіперкальціємія може бути наслідком що раніше не діагностованого гіперпаратиреозу.
Слід відмінити прийом діуретичних препаратів перед дослідженням функції паращитовидних залоз.
-Зміст глюкози в плазмі крові
Необхідно контролювати концентрацію глюкози в крові у пацієнтів з цукровим діабетом, особливо при наявності гіпокаліємії.
Сечова кислота
У хворих на подагру може збільшуватися частота виникнення нападів або загострюватися перебіг подагри.
Диуретические препарати і функція нирок
Тіазидні і споріднені діуретики ефективні в повній мірі тільки у пацієнтів з нормальною або незначно порушеною функцією нирок (концентрація креатиніну в плазмі крові у дорослих нижче 25 мг / л або 220 мкмоль / л). У пацієнтів похилого віку нормальну концентрацію креатиніну в плазмі крові розраховують з урахуванням віку, маси тіла і статі.
Слід враховувати, що на початку лікування у пацієнтів може спостерігатися зниження швидкості клубочкової фільтрації, обумовлене гіповолемією, яка, в свою чергу, викликана втратою рідини і іонів натрію на тлі прийому діуретичних препаратів. Як наслідок, в плазмі крові може збільшуватися концентрація сечовини і креатиніну. Якщо функція нирок не порушена, така тимчасова функціональна ниркова недостатність, як правило, проходить без наслідків, однак при вже наявної ниркової недостатності стан пацієнта може погіршитися.
спортсмени
Активна речовина, що входить до складу препарату Индапамид ретард, може давати позитивний результат при проведенні допінг-контролю у спортсменів.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
Дія речовин, що входять до складу препарату Индапамид ретард, не призводить до порушення психомоторних реакцій. Однак у деяких пацієнтів у відповідь на зниження артеріального тиску можуть розвинутися різні індивідуальні реакції, особливо на початку терапії або при додаванні до терапії, що проводиться інших гіпотензивних засобів. У цьому випадку здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами може бути знижена.

Таблетки.

1 таблетка містить:

Активна речовина: индапамид 1,5 мг;

Допоміжні речовини: гіпромелоза - 77,36 мг; лактозимоногідрат (цукор молочний) - 119,14 мг; кремнію діоксид колоїдний (аеросил) - 1 мг; магнію стеарат - 1 мг; Опадрай II (гіпромелоза - 2,24 мг, лактоза - 2,88 мг, поліетиленгліколь - 0,8 мг, титану діоксид - 2,08 мг) - 8 мг

Всередину, по 1 таблетці на добу, бажано вранці. Таблетку слід ковтати цілими, не розжовуючи, запиваючи водою.
Збільшення дози не призводить до збільшення антигіпертензивного дії, але підсилює діуретичний ефект.
Літні пацієнти.
У літніх пацієнтів слід контролювати плазмову концентрацію креатиніну з урахуванням віку, маси тіла і статі.
Індапамід ретард можна застосовувати пацієнтам літнього віку з нормальною або незначно порушеною функцією нирок.

Більшість побічних реакцій носять дозозалежний характер.
З боку травної системи: нудота, анорексія, сухість слизової оболонки порожнини рота, біль у шлунку, блювота, діарея, запор, біль в животі, порушення функції печінки, печінкова енцефалопатія, гепатит, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, панкреатит.
З боку системи кровотворення: гіперурикемія, гіперглікемія, гіпокаліємія, гіпохлоремія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіперкальціємія, підвищення в плазмі крові азоту сечовини, гіперкреатинінемія, глюкозурія, тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, апластична анемія, гемолітична анемія.
Алергічні реакції: шкірний висип, ангіоневротичний набряк, кропив'янка, свербіж шкіри, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, геморагічний васкуліт.
З боку центральної нервової системи: астенія, нервозність, головний біль, запаморочення, сонливість, вертиго, безсоння, депресія, підвищена стомлюваність, загальна слабкість, нездужання, спазм м'язів, парестезії, напруженість, дратівливість, тривога.
З боку дихальної системи: кашель, фарингіт, синусит, риніт.
З боку серцево-судинної системи: непритомність, виражене зниження артеріального тиску, зміни на електрокардіограмі (ЕКГ) (характерні для гіпокаліємії), подовження інтервалу QT на ЕКГ, аритмія, аритмія типу «пірует», відчуття серцебиття.
З боку сечовидільної системи: часті інфекції, ніктурія, поліурія, ниркова недостатність.
Інші: загострення перебігу системного червоного вовчака, реакція фотосенсибілізації.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНІ КОМБІНАЦІЇ
-Препарати літію
При одночасному застосуванні індапаміду і препаратів літію може спостерігатися підвищення концентрації літію в плазмі крові внаслідок зниження його екскреції, що супроводжується появою ознак передозування. При необхідності, діуретичні препарати можуть бути призначені в поєднанні з препаратами літію, при цьому слід ретельно підбирати дозу препаратів, постійно контролюючи вміст літію в плазмі крові.
КОМБІНАЦІЇ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ОСОБЛИВОЇ ОБЕРЕЖНОСТІ
-Препарати, здатні викликати аритмію типу "пірует"
-антіарітміческіе препарати IA класу (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід);
-антіарітміческіе препарати III класу (аміодарон, дофетилід, ібутилід), соталол;
-деякі нейролептики: фенотіазини (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин, тріфторперазін), бензаміди (амісульприд, сульпірид, сультоприд, тіаприд), бутирофенони (дроперидол, галоперидол);
-інші: бепридил, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин (в / в), галофантрин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, моксифлоксацин, астемізол, вінкамін (в / в).
Збільшення ризику шлуночкових аритмій, особливо аритмії типу "пірует" (фактор ризику - гіпокаліємія).
Слід визначити вміст калію в плазмі крові і, при необхідності, коригувати до початку комбінованої терапії індапамідом і зазначеними вище препаратами. Необхідний контроль клінічного стану пацієнта, контроль вмісту електролітів плазми крові, показників ЕКГ.

Пацієнтам з гіпокаліємією необхідно призначати препарати, які не викликають аритмію типу "пірует".
-Нестероідние протизапальні препарати (при системному застосуванні), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), високі дози саліцилатів (≥ 3 г / добу)
Можливе зниження антигіпертензивного ефекту індапаміду. При значних втратах рідини може розвинутися гостра ниркова недостатність (внаслідок зниження клубочкової фільтрації). Пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини і на початку лікування ретельно контролювати функцію нирок.
Інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ)
Застосування інгібіторів АПФ у пацієнтів зі зниженим вмістом іонів натрію в крові (особливо пацієнтам із стенозом ниркової артерії) супроводжується ризиком раптової гіпотензії і / або гострої ниркової недостатності.
Пацієнтам з артеріальною гіпертензією і можливо зниженим, внаслідок прийому діуретиків, змістом іонів натрію в плазмі крові необхідно:
-за 3 дні до початку лікування інгібітором АПФ припинити прийом діуретиків. Надалі, при необхідності, прийом діуретиків можна відновити;
-або починати терапію інгібітором АПФ з низьких доз з наступним поступовим збільшенням дози, у разі необхідності.
При хронічній серцевій недостатності лікування інгібіторами АПФ слід починати з низьких доз з можливим попередніми зниженням доз діуретиків.
У всіх випадках в перший тиждень прийому інгібіторів АПФ у пацієнтів необхідно контролювати функцію нирок (концентрацію креатиніну в плазмі крові).
-Інші препарати, здатні викликати гіпокаліємію: амфотерицин В (в / в), глюко- і мінералокортикостероїдів (при системному застосуванні), тетракозактид, проносні засоби, що стимулюють моторику кишечника
Збільшення ризику розвитку гіпокаліємії (адитивний ефект).
Необхідний регулярний контроль вмісту калію в плазмі крові, при необхідності, корекція. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам, одночасно отримують серцеві глікозиди.
Рекомендується застосовувати проносні засоби, що не стимулюють моторику кишечника.
-Баклофен
Відзначається посилення гіпотензивного ефекту. Пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини, і, на початку лікування, ретельно контролювати функцію нирок.
-Сердечние глікозиди
Гіпокаліємія підсилює токсичну дію серцевих глікозидів. При одночасному застосуванні індапаміду і серцевихглікозидів слід контролювати вміст калію в плазмі крові, показники ЕКГ, і, при необхідності, коригувати терапію.
КОМБІНАЦІЇ ПРЕПАРАТІВ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ УВАГИ
-Калійсберегающіе діуретики (амілорид, спіронолактон, триамтерен)
Комбінована терапія індапамідом і калійзберігаючимидіуретиками доцільна у деяких пацієнтів, однак при цьому не виключається можливість розвитку гіпокаліємії (особливо у пацієнтів з цукровим діабетом і нирковою недостатністю) або гіперкаліємії.
Необхідно контролювати вміст калію в плазмі крові, показники ЕКГ і, при необхідності, коригувати терапію.
-Метформін
Функціональна ниркова недостатність, яка може виникати на тлі діуретиків, особливо «петльових», при одночасному застосуванні метформіну підвищує ризик розвитку молочнокислого ацидозу.
Не слід призначати метформін, якщо концентрація креатиніну перевищує 15 мг / л (135 мкмоль / л) у чоловіків і 12 мг / л (110 мкмоль / л) у жінок.
-Йодсодержащіе контрастні речовини
Зневоднення організму на тлі прийому діуретичних препаратів збільшує ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо при застосуванні високих доз йодовмісних контрастних засобів.
Перед застосуванням йодовмісних контрастних речовин пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини.
-Тріцікліческіе антидепресанти, антипсихотичні засоби (нейролептики)
Препарати цих класів підсилюють антигіпертензивнудію индапамида і збільшують ризик ортостатичноїгіпотензії (адитивний ефект).
-Сіль кальцію
При одночасному застосуванні можливий розвиток гіперкальціємії внаслідок зниження виведення іонів кальцію нирками.
-Ціклоспорін, такролімус
Можливе збільшення концентрації креатиніну в плазмі крові без зміни концентрації циркулюючого циклоспорину, навіть при нормальному вмісті рідини і іонів натрію.
-Кортікостероідние препарати, тетракозактид (при системному застосуванні)
Зниження гіпотензивної дії (затримка рідини і іонів натрію в результаті дії кортикостероїдів).

Індапамід навіть в дозах до 40 мг, тобто в 27 разів більше терапевтичної дози не робить токсичної дії.
Ознаки гострого отруєння препаратом в першу чергу пов'язані з порушенням водно-електролітного балансу (гіпонатріємія, гіпокаліємія). З клінічних симптомів передозування можуть відзначатися нудота, блювота, зниження артеріального тиску, судоми, запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості, поліурія або олігурія, яка веде до анурії (внаслідок гіповолемії).
Лікування: промивання шлунка, і / або призначення активованого вугілля з наступним відновленням водно-електролітного балансу. Специфічного антидоту немає.

У сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 ° C.

3 роки.

індапамід

Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Индапамид Ретард таблетки 1,5 мг, 30шт в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!