Купить Хартил таблетки 5 мг, 28 шт.

Хартил - антигипертензивный препарат, ингибитор АПФ. В результате подавления активности АПФ (независимо от активности ренина плазмы) развивается гипотензивный эффект (в положении больного лежа и стоя) без компенсаторного увеличения ЧСС. Подавление активности АПФ повышает активность ренина в плазме крови, снижает уровни ангиотензина II и альдостерона. Рамиприл действует на АПФ, циркулирующий в крови и находящийся в тканях, в т.ч. в сосудистой стенке. Уменьшает ОПСС (постнагрузку), давление в легочных капиллярах (преднагрузку); повышает сердечный выброс и увеличивает толерантность к нагрузке.
При длительном применении рамиприл способствует обратному развитию гипертрофии миокарда у больных с артериальной гипертензией. Рамиприл уменьшает частоту развития аритмии при реперфузии миокарда; улучшает кровоснабжение ишемизированного миокарда. Рамиприл препятствует распаду брадикинина и стимулирует образование оксида азота (NO) в эндотелии.
Антигипертензивный эффект начинается через 1-2 ч после приема препарата внутрь, максимальный эффект развивается в течение 3-6 ч и сохраняется в течение 24 ч. При ежедневном применении антигипертензивный эффект усиливается в течение 3-4 недель и сохраняется при длительном лечении (1-2 года). Антигипертензивная эффективность не зависит от пола, возраста и массы тела пациента.
У пациентов с острым инфарктом миокарда рамиприл ограничивает зону распространения некроза, улучшает прогноз жизни; уменьшает летальность в раннем и отдаленном периоде инфаркта миокарда, частоту возникновения повторных инфарктов; уменьшает выраженность проявлений сердечной недостаточности, замедляет ее прогрессирование.
При длительном приеме (не менее 6 мес) редуцирует степень легочной гипертензии у пациентов с врожденными и приобретенными пороками сердца. Рамиприл снижает давление в портальной вене при портальной гипертензии; тормозит микроальбуминурию (в начальных стадиях) и ухудшение почечной функции у пациентов с выраженной диабетической нефропатией. При недиабетической нефропатии, сопровождающейся протеинурией (более 3 г/сут.) и почечной недостаточностью, замедляет дальнейшее ухудшение функции почек, уменьшает протеинурию, снижает риск повышения уровня креатинина или развития терминальной почечной недостаточности.

HARTIL

Таблетки.

У блістері 7 таблеток. У картонній пачці 4 блістери.

Хартія - антигіпертензивний препарат, інгібітор АПФ. В результаті придушення активності АПФ (незалежно від активності реніну плазми) розвивається гіпотензивний ефект (в положенні хворого лежачи і стоячи) без компенсаторного збільшення частоти серцевих скорочень. Придушення активності АПФ підвищує активність реніну в плазмі крові, знижує рівні ангіотензину II та альдостерону. Раміприл діє на АПФ, що циркулює в крові і знаходиться в тканинах, в т.ч. в судинній стінці. Зменшує ОПСС (постнавантаження), тиск в легеневих капілярах (переднавантаження); підвищує серцевий викид і збільшує толерантність до навантаження.
При тривалому застосуванні рамиприл сприяє зворотному розвитку гіпертрофії міокарда у хворих з артеріальною гіпертензією. Раміприл зменшує частоту розвитку аритмії при реперфузії міокарда; покращує кровопостачання ішемізованого міокарда. Раміприл перешкоджає розпаду брадикініну і стимулює утворення оксиду азоту (NO) в ендотелії.
Антигіпертензивний ефект починається через 1-2 години після прийому препарату всередину, максимальний ефект розвивається протягом 3-6 год і зберігається протягом 24 год. При щоденному застосуванні антигіпертензивний ефект посилюється протягом 3-4 тижнів і зберігається при тривалому лікуванні (1-2 року). Антигіпертензивна ефективність не залежить від статі, віку і маси тіла пацієнта.
У пацієнтів з гострим інфарктом міокарда раміприл обмежує зону поширення некрозу, покращує прогноз життя; зменшує летальність в ранньому та віддаленому періоді інфаркту міокарда, частоту виникнення повторних інфарктів; зменшує вираженість проявів серцевої недостатності, уповільнює її прогресування.
При тривалому прийомі (не менше 6 міс) редукує ступінь легеневої гіпертензії у пацієнтів з вродженими та набутими вадами серця. Раміприл знижує тиск в портальній вені при портальній гіпертензії; гальмує мікроальбумінурію (в початкових стадіях) і погіршення ниркової функції у пацієнтів з вираженою діабетичною нефропатією. При недіабетичної нефропатії, що супроводжується протеїнурією (більше 3 г / сут.) І нирковою недостатністю, уповільнює подальше погіршення функції нирок, зменшує протеїнурію, знижує ризик підвищення рівня креатиніну або розвитку термінальної ниркової недостатності.

- Артеріальна гіпертензія.
- Хронічна серцева недостатність.
- Хронічна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда у хворих зі стабільною гемодинамікою.
- Діабетична нефропатія та хронічні дифузні захворювання нирок (недіабетична нефропатія).
- З метою зниження ризику розвитку інфаркту міокарда, інсульту або коронарної смерті у пацієнтів високого серцево-судинного ризику з ІХС, включаючи пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, чрескожную транслюмінальну коронарну ангіопластику, аорто-коронарне шунтування.

- Ангіоневротичний набряк в анамнезі, в т.ч. пов'язаний з попередньою терапією інгібіторами АПФ.
- Гемодинамічно значимий двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки.
- Артеріальна гіпотензія або нестабільна гемодинаміка.
- Вагітність.
- Період лактації (грудне вигодовування).
- Первинний гіперальдостеронізм.
- Ниркова недостатність (КК - Підвищена чутливість до раміприлу або будь-якого іншого компоненту препарату.
З обережністю застосовують при:
- Гемодинамічно значимому аортальному або мітральному стенозі (ризик надмірного зниження артеріального тиску з подальшим порушенням функції нирок).
- Важкою первинної злоякісної артеріальної гіпертензії.
- Важких ураженнях коронарних і церебральних артерій (небезпека зниження кровотоку при надмірному зниженні артеріального тиску).
- Нестабільною стенокардії.
- Важких шлуночкових порушеннях ритму.
- Термінальній стадії ХСН.
- декомпенсована легеневому серці.
- При захворюваннях, що вимагають призначення ГКС і імунодепресантів (відсутність клінічного досвіду) - в т.ч. при системних захворюваннях сполучної тканини.
- Важкою ниркової і / або печінкової недостатності.
- гіперкаліємія.
- гіпонатріємія (у т.ч. на тлі прийому діуретиків і дієти з обмеженням споживання натрію).
- Початкових або виражених проявах дефіциту рідини і електролітів; станах, що супроводжуються зниженням ОЦК (в т.ч. діарея, блювота), цукровому діабеті.
- пригнічення кістковомозкового кровотворення.
- Стан після пересадки нирки.
- У пацієнтів похилого віку.
- У дітей і підлітків у віці до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
Існує лише обмежений досвід застосування раміприлу у хворих, які перебувають на діалізі.

Не рекомендують при вагітності і в період лактації. Препарат викликає порушення розвитку нирок плоду, зниження артеріального тиску плоду і новонароджених, порушення функції нирок, гіперкаліємія, гіпоплазію черепа, олігогідрамніон, контрактуру кінцівок, деформацію черепа, гіпоплазію легень.

Під час лікування препаратом Хартії необхідний регулярний медичний контроль. Після прийому першої дози, а також при збільшенні дози діуретика та / або Хартилу хворі повинні знаходитися протягом 8 год під наглядом лікаря, щоб уникнути розвитку неконтрольованої гіпотензивної реакції; рекомендується багаторазове вимірювання артеріального тиску. По можливості слід скорегувати дегідратацію, гіповолемію, зниження числа еритроцитів до початку прийому препарату. Якщо ці порушення носять важкий характер, прийом раміприлу не слід починати або продовжувати до прийняття заходів, покликаних унеможливлювати надмірне падіння артеріального тиску і порушення функції нирок.
Ретельний нагляд потрібно хворим з ураженням ниркових судин (наприклад, клінічно незначущим стенозом ниркової артерії або гемодинамічно значущим стенозом артерії єдиної нирки), порушенням функції нирок, при вираженому зниженні артеріального тиску, в основному у хворих з серцевою недостатністю, а також після трансплантації нирки.
Порушення функції нирок можна виявити за підвищеними рівнями сечовини та креатиніну сироватки крові, особливо якщо пацієнт приймає діуретики. Через зниження синтезу ангіотензину II і секреції альдостерону в сироватці крові може знизитися рівень натрію і підвищитися рівень калію. Гіперкаліємія частіше зустрічається при порушенні функції нирок (наприклад, при діабетичної нефропатії) або при одночасному прийомі з калійзберігаючимидіуретиками. У разі надмірного зниження артеріального тиску хворого слід укласти, підняти ноги; також може знадобитися введення рідини та інші заходи. Зміни крові більш вірогідні у пацієнтів з порушеною функцією нирок і супутнім захворюванням сполучної тканини (наприклад, ВКВ і склеродермією), а також в разі застосування інших засобів, що впливають на кровотворну та імунну системи. Рівень натрію в сироватці крові слід також регулярно контролювати у хворих, які приймають діуретики одночасно з препаратом Хартії. Слід також регулярно перевіряти кількість лейкоцитів щоб уникнути розвитку лейкопенії. Контроль повинен бути більш частим на початку терапії і у пацієнтів, які належать до будь-якої групи ризику.
Досвід застосування раміприлу у хворих з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (ККІмеются повідомлення про загрозливі життя анафілактоїдних реакціях, іноді переходять в шок, у пацієнтів на гемодіалізі із застосуванням мембран з високою гідравлічної проникністю (наприклад, з полиакрилонитрила) при одночасному введенні інгібіторів АПФ. Анафілактоїдні реакції також відзначалися у пацієнтів, підданих аферезу ліпопротеїнів низької щільності з поглинанням сульфатом декстрану.
При десенсибилизирующей терапії, що проводиться для зниження алергічної реакції на укуси комах (наприклад, бджіл і ос), під час прийому інгібіторів АПФ може виникнути важка, що загрожує життю анафілактоїдна реакція (падіння артеріального тиску, порушення дихання, блювота, шкірні реакції). Тому інгібітори АПФ не можна давати хворим, які отримують терапію.
При недостатності лактази, галактоземії або синдрому порушення всмоктування глюкози / лактози слід враховувати, що кожна таблетка препарату Хартії 10 мг містить 193.2 мг лактози.
Використання в педіатрії: досвід застосування раміприлу у дітей з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (КК Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами: на початку лікування зниження АТ може вплинути на здатність до концентрації уваги. У цьому випадку пацієнтам рекомендується утриматися від керування автотранспортом і занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкої реакції. надалі ступінь обмеження визначається для кожного аціента індивідуально.

1 таблетка містить: раміприл 5 мг.
Допоміжні речовини: натрію гідрокарбонат, лактози моногідрат, крохмаль прежелатинізований 1500, натрію кроскармелоза, натрію стеарилфумарат.

Таблетки слід приймати всередину, ковтаючи їх цілими, не розжовуючи, запиваючи великою кількістю рідини (приблизно 1 склянка). Таблетки можна приймати незалежно від часу прийому їжі. Дозу встановлюють індивідуально з урахуванням терапевтичного ефекту і переносимості.
При артеріальній гіпертензії рекомендована початкова доза становить 2,5 мг 1 раз / сут. (Щодня по 1 таблетки 2,5 мг). Залежно від терапевтичного ефекту дозу можна збільшити, подвоюючи щоденну дозу кожні 2-3 тижні. Звичайна підтримуюча доза становить 2.5-5 мг / сут. (1 таблетки 2,5 мг або 1 таблетки 5 мг). Максимальна добова доза не повинна перевищувати 10 мг.
При хронічній серцевій недостатності початкова доза становить 1,25 мг 1 раз / сут. (Щодня по 1 таблетки Хартилу 1.25 мг). Залежно від терапевтичного ефекту дозу можна збільшити, подвоюючи щоденну дозу кожні 2-3 тижні. При необхідності прийому більш 2.5 мг препарату, цю дозу можна приймати відразу або розділити на 2 прийоми. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 10 мг.
Для лікування після інфаркту міокарда прийом препарату рекомендується починати на 2-9 день після гострого інфаркту міокарда. Початкову рекомендовану дозу в залежності від стану хворого і часу, що пройшов після гострого інфаркту міокарда, становить по 2,5 мг 2 рази / добу. (2 таблетки по 1.25 мг або 1 таблетки 2,5 мг 2 рази / добу.). Залежно від терапевтичного ефекту початкову дозу можна подвоїти до 5 мг (2 таблетки по 2,5 мг або 1 таблетки 5 мг) 2 рази / добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 10 мг. При непереносимості препарату слід знизити дозу.
При недіабетичної або діабетичної нефропатії рекомендована початкова доза - 1,25 мг (1 таблетки 1,25 мг) 1 раз / сут. щодня. Залежно від терапевтичного ефекту дозу можна збільшити, подвоюючи щоденну дозу кожні 2-3 тижні. При необхідності прийому більш 2.5 мг препарату цю дозу можна приймати відразу або розділити на 2 прийоми. Рекомендована максимальна добова доза - 5 мг.
З метою профілактики інфаркту міокарда, інсульту або смерті від серцево-судинних порушень рекомендована початкова доза - 2,5 мг 1 раз / сут. Залежно від переносимості препарату, через 1 тиждень прийому дозу слід підвищити вдвічі в порівнянні з початковою. Цю дозу слід знову подвоїти після 3 тижнів прийому. Рекомендована підтримуюча доза - 10 мг 1 раз / сут.
Застосування у пацієнтів похилого віку, які приймають діуретики та / або із серцевою недостатністю, а також при порушеннях функції печінки або нирок: дозу слід встановлювати шляхом індивідуального підбору в залежності від реакції хворого на лікування.
Пацієнтам з нирковою недостатністю потрібна корекція режиму дозування. При помірному порушенні функції нирок (КК від 20 до 50 мл / хв в розрахунку на 1.73 м2 поверхні тіла) початкова доза зазвичай становить 1,25 мг 1 раз / сут. (1 таблетки 1,25 мг / сут.). Максимальна добова доза не повинна перевищувати 5 мг. Якщо КК не зміряти, його можна обчислити за рівнем креатиніну сироватки крові із застосуванням формули Кокрофта. Для чоловіків: КК (мл / хв) = (140 - вік) х маса тіла (кг) / 72 х креатинін сироватки (мг / дл). Для жінок: результат обчислення слід помножити на 0.85.
При порушеннях функції печінки може однаково часто спостерігатися знижений або підвищений ефект препарату Хартії, тому на ранніх стадіях лікування цієї категорії пацієнтів необхідний пильний медичний нагляд. Максимальна добова доза в таких випадках не повинна перевищувати 2,5 мг.
Застосування у пацієнтів, які отримують діуретичну терапію: через ризик значного зниження артеріального тиску слід розглянути можливість тимчасової відміни або хоча б зниження дози діуретиків не менше ніж за 2-3 дня (або більший термін, залежно від тривалості дії діуретиків) до початку прийому Хартилу . Для хворих, які раніше отримували діуретики, зазвичай початкова доза становить 1,25 мг.

З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, тахікардія; рідко - аритмія, посилення порушень кровопостачання органів, викликаних звуженням кровоносних судин. При надмірному зниженні артеріального тиску, в основному у хворих на ішемічну хворобу серця та клінічно значущим звуженням судин головного мозку, може розвинутися ішемія міокарда (стенокардія або інфаркт міокарда) і ішемія головного мозку (можливо з динамічним порушенням мозкового кровообігу або інсультом).

З боку сечостатевої системи: розвиток або посилення ниркової недостатності, посилення існуючої протеїнурії, зменшення об'єму сечі (на початку прийому препарату).

З боку центральної нервової системи: запаморочення, головний біль, слабкість, сонливість, парестезії, нервова збудливість, занепокоєння, тремор, м'язовий спазм, порушення настрою; при використанні у високих дозах - безсоння, тривожність, депресія, сплутаність свідомості, непритомність.

З боку органів чуття: вестибулярні порушення, порушення смаку (наприклад металевий присмак), нюху, слуху і зору, шум у вухах.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея або запор, біль в епігастральній ділянці, сухість у роті, спрага, зниження апетиту, стоматит, підвищена чутливість або запалення слизової оболонки щік, панкреатит; рідко - гепатит, холестатична жовтяниця, порушення функції печінки з розвитком гострої печінкової недостатності.

З боку дихальної системи: «сухий» кашель, бронхоспазм (у пацієнтів з підвищеним кашльові рефлексом), задишка, ринорея, риніт, синусит, бронхіт.

Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, кон'юнктивіт, фоточутливість; рідко - ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, глотки або гортані, ексфоліативний дерматит, мультиформна ексудативна еритема (у т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), пухирчатка (пемфігус), серозит, онихолизис , васкуліт, міозит, міалгія, артралгія, артрит, еозинофілія.

З боку органів кровотворення: анемія, зниження концентрації гемоглобіну і гематокриту, тромбоцитопенія, лейкоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, панцитопенія, гемолітична анемія; можливе зниження числа еритроцитів, депресія кісткового мозку.

При одночасному застосуванні Хартилу з алопуринолом, кортикостероїдами, прокаїнамідом, цитостатиками та іншими речовинами, що викликають зміни крові, підвищується ризик порушень з боку системи кровотворення. При одночасному застосуванні Хартилу з гіпоглікемічними препаратами (інсулін або похідні сульфонілсечовини) можливо надмірне зниження рівня цукру крові. Цей феномен може бути пов'язаний з тим, що інгібітори АПФ можуть підвищувати чутливість тканин до інсуліну. При одночасному застосуванні з іншими антигіпертензивними засобами (у т.ч. з діуретиками) або іншими засобами, що мають гіпотензивний ефект (наприклад, нітрати, трициклічні антидепресанти та анестетики): можливе посилення антигіпертензивної дії. Не рекомендується одночасний прийом з раміприлом солей калію і калійзберігаючих діуретиків, гепарину через ризик розвитку гіперкаліємії. При одночасному застосуванні з препаратами літію спостерігається підвищення концентрації літію в сироватці крові, що призводить до підвищення ризику кардіо- і нефротоксичності. НПЗЗ і солі натрію зменшують ефективність інгібіторів АПФ.

Симптоми: виражене зниження артеріального тиску, брадикардія, шок, порушення водно-електролітного балансу, гостра ниркова недостатність.
Лікування: у разі легкої передозування - промивання шлунка, введення адсорбентів і сульфату натрію (бажано протягом 30 хв після прийому). При гострому передозуванні: контроль і підтримка життєво важливих функцій в умовах ВІТ; при зниженні АТ - введення катехоламінів і ангіотензину II. Хворого слід укласти на спину з піднятими нижніми ніг, вводити додаткові кількості рідини та натрію. Невідомо, прискорюють чи виведення раміприлу форсований діурез, гемофільтрація і корекція рН сечі. Це слід враховувати при розгляді можливості гемодіалізу та гемофільтрації.

Препарат слід зберігати при температурі нижче 25 ° С.

2 роки.

раміприл

Хартил таблетки 5 мг 28 шт. производит Эгис, страна производства Венгрия. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Дилапрел капсулы 10 мг, 28 шт., Вазосан таблетки 1,25 мг Api-San (ВЕТ) 30 шт., Вазосан таблетки 2,5 мг Api-San (ВЕТ) 30 шт., Вазосан таблетки 5 мг Api-San (ВЕТ) 30 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Хартил таблетки 5 мг 28 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!