Купить Гистак таблетки 150 мг, 20 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
ГИСТАК
HISTAC
Таблетки, покрытые оболочкой
1 таб. содержит ранитидин 150 мг
20 шт.
Блокатор гистаминовых H2-рецепторов париетальных клеток. Дозозависимо подавляет базальную и стимулированную (в т.ч. гастрином, приемом пищи или другими факторами) секрецию соляной кислоты в желудке. Гистак уменьшает объем желудочного сока и концентрацию ионов водорода в нем, а также снижает активность и количество пепсина. Гистак уменьшает выраженность болевого синдрома (в т.ч. ночные боли), частоту возникновения и выраженность изжоги.
Заживление язвы обычно происходит через 4-6 недель лечения.
При назначении препарата в поддерживающей дозе на ночь отмечается значительное снижение риска рецидивов.
— язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки (в т.ч. осложненная кровотечением);
— синдром Золлингера-Эллисона;
— рефлюкс-эзофагит;
— "стрессовые" язвы;
— хронический гастрит с повышенной секрецией;
— профилактика и лечение эрозивно-язвенных поражений ЖКТ, вызванных приемом НПВС;
— в составе премедикации для профилактики аспирации кислотного содержимого желудка (при операциях и родах).
Повышенная чувствительность к ранитидину.
Применение Гистака в период беременности возможно только в том случае, когда предполагаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода. При необходимости назначения препарата в период лактации следует решить вопрос о прекращении грудного вскармливания.
В экспериментальных исследованиях не выявлено канцерогенного и мутагенного действия препарата.
Взрослым внутрь для лечения язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки назначают по 300 мг 1 раз/сут на ночь или по 150 мг 2 раза/сут. Продолжительность курса - не менее 6 недель. Для профилактики рецидивов язвенной болезни желудка или двенадцатиперстной кишки поддерживающая доза составляет 150 мг/сут на ночь.
При синдроме Золлингера-Эллисона начальная доза составляет 150 мг 3 раза/сут. При необходимости доза может быть увеличена. Максимальная суточная доза - 6 г.
Для профилактики язвенных поражений ЖКТ при лечении НПВС - по 150 мг 2 раза/сут. Продолжительность курса не менее 8 недель.
При рефлюкс-эзофагите назначают по 150 мг 2 раза/сут или по 300 мг 1 раз/сут на ночь в течение 8-12 недель. При тяжелом эзофагите доза может быть увеличена до 150 мг 4 раза/сут в течение 12 недель.
Для профилактики развития "стрессовых" язв в верхних отделах ЖКТ - по 150 мг 2 раза/сут.
Для профилактики аспирации желудочного содержимого - 150 мг накануне вечером и 150 мг за 2 ч до введения в наркоз. При родах назначают 150 мг с началом родовой деятельности и затем каждые 6 ч.
Детям назначают при язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки 2-4 мг/кг массы тела в сутки, разделенных на 2 приема. Максимальная суточная доза - 300 мг.
Со стороны ЖКТ, печени: редко - диарея, запор, токсический гепатит, рецидивирующий паротит.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: в отдельных случаях - брадикардия, AV блокада, асистолия.
Со стороны ЦНС и органа зрения: дезориентация, агрессивность, сильная головная боль, головокружение, потеря цветового зрения (более вероятны у пожилых пациентов или при нарушении функции почек), повышение внутриглазного давления.
Со стороны системы кроветворения: в отдельных случаях - обратимые лейкопения, тромбоцитопения и агранулоцитоз.
Дерматологические реакции: васкулитоподобная сыпь, слабовыраженная мультиформная эритема.
Аллергические реакции: крапивница, ангионеврический отек, лихорадка, бронхоспазм, артериальная гипотензия, анафилактический шок.
При применении по показаниям в рекомендуемых дозах побочное действие маловероятно (менее 1%). Во многих случаях связь с приемом препарата Гистак достоверно не установлена.
Лечение Гистаком может маскировать симптомы злокачественных заболеваний желудка, поэтому до назначения препарата следует исключить возможность малигнизации. При назначении препарата больным с циррозом печени и выраженных нарушениях функции почек следует оценить предполагаемую пользу и риск развития побочных эффектов.
Возможно развитие перекрестной гиперчувствительности с другими блокаторами гистаминовых H2-рецепторов.
Больным пожилого и старческого возраста с нарушениями функции печени или почек требуется коррекция дозы.
При одновременном применении с антацидами абсорбция препарата уменьшается. Ранитидин влияет на метаболизм и вызывает повышение в плазме крови концентраций следующих препаратов: глипизида, глибурида (глибенкламида), метопролола, фенитоина, мидазолама, нифедипина, теофиллина, варфарина, а также этанола.
Одновременное применение с прокаинамидом приводит к уменьшению почечного клиренса последнего.
Симптомы: при одномоментном приеме внутрь до 18 г ранитидина отмечалось усиление описанных побочных реакций.
Лечение симптоматическое. Показано промывание желудка. При развитии судорог - диазепам в/в. При развитии брадикардии или желудочковых аритмий показано применение атропина и лидокаина.
Препарат следует хранить в сухом, защищенном от света месте при температуре не выше 25°C.
ГИСТАК
HISTAC
Таблетки, вкриті оболонкою
1 таб. містить ранітидин 150 мг
20 шт.
Блокатор гістамінових H2-рецепторів парієтальних клітин. Дозозалежно пригнічує базальну і стимульовану (у т. ч. гастрином, прийомом їжі або іншими факторами) секрецію соляної кислоти в шлунку. Гистак зменшує об'єм шлункового соку і концентрацію іонів водню в ньому, а також знижує активність і кількість пепсину. Гистак зменшує вираженість больового синдрому (у т. ч. нічні болі), частоту виникнення та вираженість печії.
Загоєння виразки зазвичай відбувається через 4-6 тижнів лікування.
При призначенні препарату в підтримуючій дозі на ніч відзначається значне зниження ризику рецидивів.
- виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (у т. ч. ускладнена кровотечею);
- синдром Золлінгера-Еллісона;
- рефлюкс-езофагіт;
- "стресові" виразки;
- хронічний гастрит з підвищеною секрецією;
- профілактика та лікування ерозивно-виразкових уражень ШЛУНКОВО-кишкового тракту, викликаних прийомом НПЗЗ;
- у складі премедикації для профілактики аспірації кислотного вмісту шлунка (при операціях і пологах).
Підвищена чутливість до ранітидину.
Застосування Гистака в період вагітності можливо тільки в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності призначення препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.
В експериментальних дослідженнях не виявлено канцерогенної і мутагенної дії препарату.
Дорослим всередину для лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки призначають по 300 мг 1 раз/добу на ніч або по 150 мг 2 рази/добу. Тривалість курсу - не менше 6 тижнів. Для профілактики рецидивів виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки підтримуюча доза становить 150 мг/добу на ніч.
При синдромі Золлінгера-Еллісона початкова доза становить 150 мг 3 рази/добу. При необхідності доза може бути збільшена. Максимальна добова доза - 6 г
Для профілактики виразкових уражень ШКТ при лікуванні НПЗЗ - по 150 мг 2 рази/добу. Тривалість курсу не менше 8 тижнів.
При рефлюкс-езофагіті призначають по 150 мг 2 рази/добу або по 300 мг 1 раз/добу на ніч протягом 8-12 тижнів. При тяжкому езофагіті доза може бути збільшена до 150 мг 4 рази/добу протягом 12 тижнів.
Для профілактики розвитку "стресових" виразок у верхніх відділах ШКТ - по 150 мг 2 рази/добу.
Для профілактики аспірації шлункового вмісту - 150 мг напередодні ввечері і 150 мг за 2 год до введення в наркоз. При пологах призначають 150 мг з початком пологової діяльності і потім кожні 6 ч.
Дітям призначають при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки 2-4 мг/кг маси тіла на добу, розділених на 2 прийоми. Максимальна добова доза - 300 мг.
З боку ШКТ, печінки: рідко - діарея, запор, токсичний гепатит, рецидивуючий паротит.
З боку серцево-судинної системи: в окремих випадках - брадикардія, AV блокада, асистолія.
З боку ЦНС та органа зору: дезорієнтація, агресивність, сильний головний біль, запаморочення, втрата колірного зору (ймовірніші у пацієнтів літнього віку або при порушенні функції нирок), підвищення внутрішньоочного тиску.
З боку системи кровотворення: в окремих випадках - оборотні лейкопенія, тромбоцитопенія і агранулоцитоз.
Дерматологічні реакції: васкулитоподобная висип, слабовираженная мультиформна еритема.
Алергічні реакції: кропив'янка, ангионеврический набряк, лихоманка, бронхоспазм, артеріальна гіпотензія, анафілактичний шок.
При застосуванні за показаннями у рекомендованих дозах побічна дія малоймовірно (менше 1%). В багатьох випадках зв'язок з прийомом препарату Гистак достовірно не встановлена.
Лікування Гистаком може маскувати симптоми злоякісних захворювань шлунка, тому до призначення препарату слід виключити можливість малігнізації. При призначенні препарату хворим з цирозом печінки і виражених порушеннях функції нирок слід оцінити можливу користь і ризик розвитку побічних ефектів.
Можливий розвиток перехресної гіперчутливості з іншими блокаторами гістамінових H2-рецепторів.
Хворим похилого і старечого віку з порушеннями функції печінки або нирок потрібна корекція дози.
При одночасному застосуванні з антацидами абсорбція препарату зменшується. Ранітидин впливає на метаболізм і викликає підвищення в плазмі крові концентрації таких препаратів: гліпізиду, глибурида (глібенкламіду), метопрололу, фенітоїну, мідазоламу, ніфедипіну, теофіліну, варфарину, а також етанолу.
Одночасне застосування з прокаїнамідом призводить до зменшення ниркового кліренсу останнього.
Симптоми: при одномоментному прийомі всередину до 18 р ранітидину відзначалося посилення описаних побічних реакцій.
Лікування симптоматичне. Показано промивання шлунка. При розвитку судом - діазепам в/в. При розвитку брадикардії або шлуночкових аритмій показане застосування атропіну та лідокаїну.
Препарат слід зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C.