Купить Фуросемид таблетки 40 мг, 50 шт.

"Петлевой" диуретик; вызывает быстро наступающий, сильный и кратковременный диурез. Блокирует реабсорбцию ионов натрия и хлора как в проксимальных, так и в дистальных участках почечных канальцев и в толстом сегменте восходящей части петли Гентле. Фуросемид оказывает выраженное диуретическое, натрийуретическое и хлоруретическое действия. Вследствие увеличения выделения ионов натрия происходит вторичное (опосредованное осмотически связанной водой) усиленное выведение воды и увеличение секреции ионов калия в дистальной части почечного канальца. Одновременно увеличивается выведение ионов кальция и магния. Обладает вторичными эффектами, обусловленными высвобождением внутрипочечных медиаторов и перераспределением внутрипочечного кровотока. На фоне курсового лечения не происходит ослабление эффекта.

При сердечной недостаточности фуросемид быстро снижает преднагрузку (за счет расширения вен), уменьшает давление в легочной артерии и давление наполнения левого желудочка. Оказывает антигипертензивное действие вследствие увеличения выведения хлористого натрия и снижения реакции гладкой мускулатуры сосудов на вазоконстрикторные воздействия и в результате уменьшения объема циркулирующей крови.

После приема внутрь 40 мг фуросемида диуретический эффект начинается в течение 60 мин и продолжается около 3-6 ч (при сниженной функции почек - до 8 ч). В период действия выведение ионов натрия значительно возрастает, однако после его прекращения скорость выведения уменьшается ниже исходного уровня (синдром «рикошета», или «отмены»). Феномен обусловлен резкой активацией ренин-ангиотензин-альдостероновой системы и других антинатрийуретических нейрогуморальных звеньев регуляции в ответ на массивный диурез; стимулирует аргинин-вазопрессивную и симпатическую системы. Уменьшает уровень предсердного натрийуретического фактора в плазме крови, вызывает вазоконстрикцию. Вследствие синдрома «рикошета» при приеме 1 раз/сут может не вызвать существенного влияния на суточное выделение ионов натрия и артериального давления.

Фармакокинетика

Абсорбция высокая, Cmax отмечается в плазме крови при приеме внутрь через 1 ч.

Биодоступность - 60-70%. Относительный Vd - 0.2 л/кг. Связывание с белками плазмы крови - 98%. Проникает через плацентарный барьер, выделяется с грудным молоком. Метаболизируется в печени с образованием 4-хлор-5-сульфамоилантраниловой кислоты. Секретируется в просвет почечных канальцев через существующую в проксимальном отделе нефрона систему транспорта анионов. Выводится преимущественно (88%) почками в неизмененном виде и в виде метаболитов; остальная часть - кишечником. T1/2 - 1-1.5 ч.

Особенности фармакокинетики у отдельных групп больных

При почечной недостаточности выведение фуросемида замедляется, а T1/2увеличивается; при выраженной почечной недостаточности конечный T1/2 может увеличиваться до 24 ч.

При нефротическом синдроме снижение плазменных концентраций протеинов приводит к повышению концентраций несвязанного фуросемида (его свободной фракции) в связи с чем, возрастает риск развития ототоксического действия. С другой стороны,

диуретическое действие фуросемида у этих пациентов может быть уменьшено из-за связывания фуросемида с альбумином, находящимся в канальцах, и снижения канальцевой секреции фуросемида.

При гемодиализе, перитонеальном диализе и постоянном амбулаторном перитонеальном диализе фуросемид выводится незначительно.

При печеночной недостаточности T1/2 фуросемида увеличивается на 30-90% главным образом вследствие увеличения относительного объема распределения. Фармакокинетические показатели у этой категории пациентов могут сильно варьировать.

При сердечной недостаточности, тяжелой артериальной гипертензии и у пациентов пожилого возраста выведение фуросемида замедляется вследствие снижения функции почек.

таблетки

"Петлевой" діуретик; викликає швидко наступаючий, сильний і короткочасний діурез. Блокує реабсорбцію іонів натрію і хлору як в проксимальних, так і в дистальних ділянках ниркових канальців і в товстому сегменті висхідної частини петлі Гентло. Фуросемід має виражену діуретичну, натрійуретічеськоє і хлоруретичну дії. Внаслідок збільшення виділення іонів натрію відбувається вторинне (опосередковане осмотично зв'язаною водою) посилене виведення води і збільшення секреції іонів калію в дистальної частини ниркового канальця. Одночасно збільшується виведення іонів кальцію і магнію. Володіє вторинними ефектами, зумовленими вивільненням внутрішньонирковий медіаторів і перерозподілом внутрипочечного кровотоку. На тлі курсового лікування не відбувається ослаблення ефекту.

При серцевої недостатності фуросемід швидко знижує переднавантаження (за рахунок розширення вен), зменшує тиск в легеневій артерії і тиск наповнення лівого шлуночка. Виявляє антигіпертензивну дію внаслідок збільшення виведення хлористого натрію і зниження реакції гладкої мускулатури судин на вазоконстрикторні впливу і в результаті зменшення об'єму циркулюючої крові.

Після прийому всередину 40 мг фуросеміду діуретичний ефект починається протягом 60 хв і триває близько 3-6 год (при зниженій функції нирок - до 8 год). В період дії виведення іонів натрію значно зростає, однак після його припинення швидкість виведення зменшується нижче вихідного рівня (синдром «рикошету», або «скасування»). Феномен обумовлений різкою активацією ренін-ангіотензин-альдостеронової системи та інших антинатрийуретическое нейрогуморальних ланок регуляції у відповідь на масивний діурез; стимулює аргінін-вазопрессівную і симпатичну системи. Зменшує рівень передсердного натрійуретичного фактора в плазмі крові, викликає вазоконстрикцію. Внаслідок синдрому «рикошету» при прийомі 1 раз / сут може не викликати істотного впливу на добове виділення іонів натрію і артеріального тиску.

Фармакокінетика

Абсорбція висока, Cmax відзначається в плазмі крові при прийомі всередину через 1 год.

Біодоступність - 60-70%. Відносний Vd - 0.2 л / кг. Зв'язування з білками плазми крові - 98%. Проникає через плацентарний бар'єр, виділяється з грудним молоком. Метаболізується в печінці з утворенням 4-хлор-5-сульфамоілантраніловой кислоти. Секретується в просвіт ниркових канальців через існуючу в проксимальному відділі нефрона систему транспорту аніонів. Виводиться переважно (88%) нирками в незміненому вигляді і у вигляді метаболітів; інша частина - кишечником. T1 / 2 - 1-1.5 ч.

Особливості фармакокінетики в окремих групах хворих

При нирковій недостатності виведення фуросеміду сповільнюється, а T1 / 2увелічівается; при вираженій нирковій недостатності кінцевий T1 / 2 може збільшуватися до 24 год.

При нефротичному синдромі зниження плазмових концентрацій протеїнів призводить до підвищення концентрацій незв'язаного фуросеміду (його вільної фракції) в зв'язку з чим, зростає ризик розвитку ототоксичної дії. З іншого боку,

діуретичну дію фуросеміду у цих пацієнтів може бути зменшено через зв'язування фуросеміду з альбуміном, знаходяться в канальцях, і зниження канальцевоїсекреції фуросеміду.

При гемодіалізі, перитонеальний діаліз і постійному амбулаторному перитонеальному діалізі фуросемід виводиться незначно.

При печінковій недостатності T1 / 2 фуросеміду збільшується на 30-90% головним чином внаслідок збільшення відносного обсягу розподілу. Фармакокінетичні показники у цій категорії пацієнтів можуть сильно варіювати.

При серцевої недостатності, важкої артеріальної гіпертензії і у пацієнтів літнього віку виведення фуросеміду сповільнюється внаслідок зниження функції нирок.

Набряки:

- при хронічній серцевій недостатності;

- при хронічній нирковій недостатності;

- при нефротичному синдромі (при нефротичному синдромі на першому плані стоїть лікування основного захворювання);

- при захворюваннях печінки;

- артеріальна гіпертензія.

- гостра ниркова недостатність з анурією;

- тяжка печінкова недостатність, "печінкова" кома і прекома;

- гострий гломерулонефрит, різко виражені порушення відтоку сечі будь-якої етіології (включаючи одностороннє ураження сечовивідних шляхів), гіперурикемія;

- декомпенсований мітральний або аортальний стеноз, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, підвищення центрального венозного тиску (понад 10 мм рт.ст.);

- порушення водно-електролітного обміну (гіповолемія, виражена гіпонатріємія і гіпокаліємія, гіпохлоремія, гіпокальціємія, гіпомагніємія);

- дигіталісна інтоксикація;

- вагітність;

- період лактації;

- вік до 3 років (тверда лікарська форма);

- непереносимість лактози, недостатність лактази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції (через наявність у складі препарату лактози моногідрату);

- алергія на пшеницю (НЕ целіакія);

- підвищена чутливість до активної речовини і до будь-якого з компонентів препарату.

У пацієнтів з алергією на сульфонаміди (сульфаніламідні протимікробні засоби або препарати сульфонілсечовини) може бути перехресна алергія на фуросемід.

З обережністю

Артеріальна гіпотензія, стану, при яких надмірне зниження артеріального тиску є особливо небезпечним (стенозирующие ураження коронарних і / або мозкових артерій), при гострому інфаркті міокарда (збільшується ризик розвитку кардіогенного шоку), при латентному або маніфестувати цукровому діабеті (зниження толерантності до глюкози), подагрі, при гепаторенальном синдромі, при гіпопротеїнемії (ризик розвитку ототоксичності), при порушенні відтоку сечі (доброякісна гіперплазія передміхурової залози, звуження мочеіспускат Єльня каналу або гідронефроз), при зниженні слуху, панкреатиті, діареї, при шлуночкових аритмій в анамнезі, при системний червоний вовчак.

Фуросемід проникає через плацентарний бар'єр, тому він не повинен призначатися при вагітності. При необхідності призначення препарату Фуросемід Софарма при вагітності, слід оцінити співвідношення користі застосування препарату для матері до ризику для плода. Виділяється з грудним молоком. При необхідності лікування препаратом, грудне вигодовування необхідно припинити.

Перед початком терапії препаратом Фуросемід Софарма слід виключити наявність виражених порушень відтоку сечі, пацієнти з частковим порушенням відтоку сечі, потребують ретельного нагляду. На тлі курсового лікування необхідно періодично контролювати артеріальний тиск, вміст електролітів плазми крові (в т.ч. іонів натрію, кальцію, калію, магнію), кислотно-лужного стану, залишкового азоту, креатиніну, сечової кислоти, функції печінки і проводити, при необхідності, відповідну корекцію лікування.

Застосування фуросеміду уповільнює виведення сечової кислоти, що може спровокувати загострення перебігу подагри.

Пацієнти з підвищеною чутливістю до сульфонамідів і сульфонілсечовиною можуть мати перехресну чутливість до фуросеміду.

Хворим, які отримують високі дози фуросеміду, в уникненні розвитку гіпонатріємії та метаболічного алкалозу недоцільно обмежувати споживання кухонної солі. Для профілактики гіпокаліємії рекомендується одночасне призначення препаратів калію і калійзберігаючих діуретиків, а також дотримуватися дієти, багатої калієм. Підбір режиму дозування хворим з асцитом на тлі цирозу печінки потрібно проводити в стаціонарних умовах (порушення водно-електролітного балансу можуть спричинити розвиток печінкової коми). Даній категорії хворих показаний регулярний контроль за вмістом електролітів плазми.

При появі або посиленні азотемії та олігурії у хворих з важкими прогресуючими захворюваннями нирок рекомендується припинити лікування.

У хворих з цукровим діабетом або зі зниженою толерантністю до глюкози потрібен періодичний контроль за рівнем концентрації глюкози в крові і сечі.

У хворих в несвідомому стані, на доброякісну гіперплазію передміхурової залози, звуженням сечоводів або гідронефрозом необхідний контроль за сечовиділенням у зв'язку з можливістю гострої затримки сечі.

Препарат містить лактози моногідрат, тому пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази lapp або мальабсорбцією глюкозо-галактози, не повинні приймати цей лікарський засіб.

До складу препарату входить крохмаль пшеничний в кількості, яка є безпечним для застосування у пацієнтів з целіакію (глютеновою ентеропатією).

Пацієнтам з алергією на пшеницю (відмінною від целіакії) не слід застосовувати цей препарат.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

В період лікування препаратом Фуросемід Софарма слід уникати занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій (керування автотранспортом і роботи зі складними механізмами).

1 таб.

фуросемід 40 мг

Таблетки слід приймати натщесерце, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю рідини. При призначенні Фуросеміду рекомендується використовувати його найменші дози, достатні для досягнення необхідного ефекту. Максимальна добова доза для дорослих становить 1500 мг. Початкова разова доза у дітей визначається з розрахунку 1-2 мг / кг маси тіла / добу з можливим збільшенням дози до максимальної 6 мг / кг / сут, за умови прийому препарату не частіше, ніж через 6 ч. Тривалість лікування визначається лікарем індивідуально в залежності від показань.

Режим дозування дорослим

Набряки при хронічній серцевій недостатності

Початкова доза становить 20-80 мг / сут. Необхідна доза підбирається в залежності від диуретического відповіді. Рекомендується ділити добову дозу на 2-3 прийоми.

Набряки при хронічній нирковій недостатності

У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю потрібен ретельний підбір дози, шляхом її поступового підвищення з тим, щоб втрата рідини відбувалася поступово (на початку лікування можлива втрата рідини приблизно до 2 кг маси тіла / добу). Рекомендована початкова доза - 40-80 мг / сут. Необхідна доза підбирається в залежності від диуретического відповіді. Вся добова доза повинна прийматися одноразово або ділитися на два прийоми. У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, зазвичай підтримуюча доза становить 250-1500 мг / сут.

Набряки при нефротичному синдромі

Початкова доза становить 40-80 мг / сут. Необхідна доза підбирається в залежності від диуретического відповіді. Добова доза може прийматися за один прийом або ділитися на декілька прийомів.

Набряки при захворюваннях печінки

Фуросемід призначається на додаток до лікування антагоністами альдостерону в разі їх недостатньої ефективності. Для запобігання розвитку ускладнень, таких як порушення ортостатичної регуляції кровообігу або порушення електролітного або кислотно-лужного стану, потрібен ретельний підбір дози з тим, щоб втрата рідини відбувалася поступово (на початку лікування можлива втрата рідини приблизно до 0.5 кг маси тіла / добу). Початкова доза становить 20-80 мг / сут.

Артеріальна гіпертензія

Фуросемід Софарма може використовуватися в монотерапії або в поєднанні з іншими гіпотензивними засобами. Звичайною підтримуючою дозою є доза 20-40 мг / сут. При додаванні фуросеміду до вже призначеним лікарських засобів, їх доза повинна бути зменшена в 2 рази. При артеріальній гіпертензії в поєднанні з хронічною нирковою недостатністю може знадобитися застосування більш високих доз препарату.

З боку серцево-судинної системи: надмірне зниження артеріального тиску, колапс, тахікардія, аритмії, схильність до тромбозів, зниження об'єму циркулюючої крові.

З боку центральної нервової системи: запаморочення, головний біль, м'язова слабкість, судоми литкових м'язів (тетанія), парестезії, апатія, адинамія, слабкість, млявість, сонливість, сплутаність свідомості.

З боку органів чуття: порушення зору і слуху, шум у вухах.

З боку травної системи: анорексія, сухість слизової оболонки порожнини рота, спрага, нудота, блювота, діарея, запор, холестатична жовтяниця, панкреатит (загострення), печінкова енцефалопатія.

З боку сечостатевої системи: олігурія, гостра затримка сечі (у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози), інтерстиціальний нефрит, гематурія, зниження потенції.

З боку ендокринної системи: зниження толлерантності до глюкози, маніфестація латентнопротекающей цукрового діабету.

Алергічні реакції: пурпура, кропив'янка, ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема, васкуліт, некротизуючий ангіїт, шкірний свербіж, озноб, лихоманка, фотосенсибілізація, анафілактичний шок, синдром Стівенса-Джонсона, бульозний пемфігоіт, токсичний епідермальний некроліз.

З боку органів кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, апластична анемія, еозинофілія.

З боку водно-електролітного обміну: гіповолемія, дігідрації (ризик розвитку тромбозу і тромбоемболії), гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпохлоремія, гіпокальціємія, гіпомагніємія, метаболічний алкалоз.

Лабораторні показники: гіперглікемія, гіпертригліцеридемія, гіперхолестеринемія, гіперурикемія, глюкозурія, гіперкальціурія, підвищення активності печінкових трансаміназ, еозинофілія.

При одночасному застосуванні з фенобарбіталом і фенітоїном зменшується дію фуросеміду.

Підвищує концентрацію і ризик розвитку нефро- і ототоксического дії цефалоспоринів, хлорамфеніколу, етакринової кислоти, цисплатину, амфотерицину В (внаслідок конкурентного ниркового виведення).

При одночасному застосуванні аміноглікозидів з фуросемідом відбувається уповільнення виведення аміноглікозидів і збільшення ризику розвитку їх ототоксического і нефротоксичної дії. З цієї причини слід уникати використання цієї комбінації препаратів за винятком випадків, коли це необхідно за життєвими показаннями, причому в цьому випадку потрібна корекція (зменшення) підтримують доз аміноглікозидів.

Підвищує ефективність диазоксида і теофіліну, знижує - гіпоглікемічних засобів, алопуринолу.

Лікарські засоби блокують канальцеву секрецію підвищують концентрацію фуросеміду в сироватці крові. Лікарські засоби з нефротоксичну дією - при поєднанні з фуросемідом збільшується ризик розвитку їх нефротоксичної дії.

ГКС і карбеноксолон при поєднанні з фуросемідом збільшують ризик розвитку гіпокаліємії.

При одночасному застосуванні з серцевими глікозидами зростає ризик розвитку дигіталісної інтоксикації на тлі водно-електролітних порушень (гіпокаліємії або гіпомагніємії).

Підсилює нервово-м'язових блокаду деполяризуючих міорелаксантів (суксаметоній) і послаблює дію недеполяризуючих міорелаксантів (тубокурарин).

НПЗП (включаючи індометацин і ацетилсаліцилову кислоту) в комбінації з фуросемідом можуть викликати тимчасове зниження кліренсу креатиніну і підвищення сироваткового вмісту калію і зменшити діуретичну і антигіпертензивну дію фуросеміду. У пацієнтів з гіповолемією і дегідратацією (в тому числі на тлі прийому фуросеміду) НПЗП можуть викликати розвиток гострої ниркової недостатності. Фуросемід може посилювати токсичну дію саліцилатів (внаслідок конкурентного ниркового виведення).

Сукральфат зменшує всмоктування фуросеміду і послаблює його ефект (ці препарати повинні прийматися з інтервалом не менше 2 год).

Комбіноване застосування з карбамазепіном може збільшити ризик гіпонартіеміі.

Антигіпертензивні засоби, діуретики або інші засоби, здатні знижувати артеріальний тиск, при поєднанні з фуросемідом можуть привести до більш вираженого антигипертензивному дії.

Призначення інгібіторів АПФ пацієнтам, попередньо отримували лікування фуросемідом, може призвести до надмірного зниження артеріального тиску з погіршенням функції нирок, а в окремих випадках до розвитку гострої ниркової недостатності, тому за три дні до початку лікування інгібіторами АиФ або підвищення їх дози рекомендується відміна фуросеміду, або зниження його дози.

Пробенецид, метотрексат та інші лікарські препарати, які як і фуросемід, секретируются в ниркових канальцях, можуть зменшити дію фуросеміду (однаковий шлях ниркової секреції), з іншого боку, фуросемід може призводити до зниження виведення нирками цих лікарських засобів.

Солі літію - під впливом фуросеміду знижується екскреція літію, за рахунок чого підвищується сироваткова концентрація літію і зростає ризик розвитку токсичної дії літію, включаючи його шкідливу дію на серце і нервову систему. Поэтому при использовании этой комбинации требуется контроль сывороточных концентраций лития.

Одновременный прием циклоспорина А и фуросемида увеличивает риск развития подагрического артрита вследствие гиперурикемии, вызываемой фуросемидом и нарушения циклоспорином выведения уратов ночками.

Прессорные амины (эпинефрин, норэпинефрин) и фуросемид взаимно снижают эффективность.

Рентгеноконтрастные вещества - у пациентов с высоким риском развития нефропатии на введение рентгеноконтрастных препаратов, получавших фуросемид, наблюдалась более высокая частота развития нарушений функции почек по сравнению с пациентами с высоким риском развития нефропатии на введение рентгеноконтрастных препаратов, которые получали только внутривенную гидратацию перед введением рентгеноконтрастного препарата.

Симптомы: выраженное снижение АД, коллапс, шок, гиповолемия, дегидратация, гемоконцентрация, аритмии (в т.ч. AV- блокада, фибрилляция желудочков), острая почечная недостаточность с анурией, тромбоз, тромбоэмболия, сонливость, спутанность сознания, вялый паралич, апатия.

Лечение: коррекция водно-электролитного баланса и кислотно-основного состояния, восполнение объема циркулирующей крови, промывание желудка, прием активированного угля, симптоматическое лечение. Специфічного антидоту немає.

В сухом защищенном от света месте, при температуре не выше 25°С. Зберігати в недоступному для дітей місці!

5 років.

Фуросемид

Фуросемид таблетки 40 мг 50 шт. производит Ирбитский ХФЗ, страна производства Россия. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Лазикс ампулы 20 мг , 2 мл , 10 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Фуросемид таблетки 40 мг 50 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!