Купить Фозикард Н таблетки 12,5 мг+20 мг 28 шт.

Фозикард Н – комбинированный лекарственный препарат, обладающий выраженным вазодилатирующим, гипотензивным, диуретическим и калийсберегающим действием. В состав препарата входят два активных компонента – гидрохлоротиазид и фозиноприл. Терапевтические эффекты и механизм действия препарата основаны на фармакологических свойствах активных компонентов, входящих в его состав.

Фозиноприл – в организме метаболизируется с образованием фармакологически активного метаболита – фозиноприлата – ингибирующего ангиотензин-превращающий фермент. Препарат обладает выраженным гипотензивным действием, расширяет периферические сосуды, уменьшает общее периферическое сосудистое сопротивление. Фозиноприлат снижает синтез альдостерона и угнетает превращение ангиотензина-I в ангиотензин-II.

Гидрохлоротиазид – тиазидный диуретик, увеличивающий выделение ионов калия и гидрокарбоната. Препарат усиливает диурез, повышает активность ренина плазмы крови и синтез альдостерона.

Активные компоненты препарата имеют аддитивное действие.
После перорального применения терапевтический эффект препарата развивается в течение 1 часа, максимальный терапевтический эффект развивается в течение 2-6 часов. Гипотензивное действие препарата сохраняется в течение 24 часов после однократного приема.
Активные компоненты препарата хорошо абсорбируются в желудочно-кишечном тракте, биодоступность фозиноприла составляет около 30-40%, гидрохлоротиазида – около 65%. Пик концентрации фозиноприла в плазме крови отмечается спустя 3 часа после перорального применения. Для фозиноприла характерна высокая степень связи с белками плазмы (около 95%).
Фозиноприл выводится в равной степени почками и печенью в виде метаболитов и в незначительной степени в неизменном виде, гидрохлоротиазид практически полностью выводится почками в неизменном виде. Период полувыведения фозиноприла составляет 11,5 часов, гидрохлоротиазида – 5-15 часов.
У пациентов с тяжелой почечной недостаточностью общий клиренс фозиноприла практически на 50% ниже, чем у пациентов с нормальной функцией почек.
Не отмечено значительных изменений фармакокинетики препарата у пациентов с нарушением функции печени, а также у пациентов пожилого возраста с нормальной функцией почек.

Таблетки.

28 шт.

Фозикард Н - комбінований лікарський препарат, що володіє вираженим вазодилатирующим, гіпотензивну, діуретичну і калійзберігаючим дією. До складу препарату входять два активних компоненти - гідрохлортіазид і фозиноприл. Терапевтичні ефекти і механізм дії препарату засновані на фармакологічні властивості активних компонентів, що входять до його складу.

Фозиноприл - в організмі метаболізується з утворенням фармакологічно активного метаболіту - фозиноприлату - ингибирующего ангіотензин-перетворює фермент. Препарат має виражену гіпотензивну дію, розширює периферичні судини, зменшує загальний периферичний судинний опір. Фозінопрілат знижує синтез альдостерону і пригнічує перетворення ангіотензину-I в ангіотензин-II.

Гідрохлортіазид - тіазидний діуретик, що збільшує виділення іонів калію і гідрокарбонату. Препарат підсилює діурез, підвищує активність реніну плазми крові і синтез альдостерону.

Активні компоненти препарату мають адитивну дію.
Після перорального застосування терапевтичний ефект препарату розвивається протягом 1 години, максимальний терапевтичний ефект розвивається протягом 2-6 годин. Гіпотензивну дію препарату зберігається протягом 24 годин після одноразового прийому.
Активні компоненти препарату добре абсорбуються в шлунково-кишковому тракті, біодоступність фозиноприла становить близько 30-40%, гідрохлоротіазиду - близько 65%. Пік концентрації фозиноприлу в плазмі крові відзначається через 3 години після перорального застосування. Для фозиноприла характерна висока ступінь зв'язку з білками плазми (близько 95%).
Фозиноприл виводиться в рівній мірі нирками і печінкою у вигляді метаболітів і в незначній мірі в незмінному вигляді, гідрохлортіазид практично повністю виводиться нирками в незмінному вигляді. Період напіввиведення фозиноприла становить 11,5 годин, гідрохлоротіазиду - 5-15 годин.
У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю загальний кліренс фозиноприла практично на 50% нижче, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок.
Не відмічено значних змін фармакокінетики препарату у пацієнтів з порушенням функції печінки, а також у пацієнтів похилого віку з нормальною функцією нирок.

Препарат застосовується у пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертензію, що вимагає комбінованої терапії.

Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату та інших лікарських засобів групи інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту і похідних сульфонаміду.
Протипоказано застосування препарату для терапії пацієнтів з лактазной недостатністю, синдромом мальабсорбції глюкози-галактози і галактоземією.
Препарат не призначають пацієнтам зі спадковим або ідіопатичним набряком Квінке, тяжкою формою ниркової недостатності, подагрою, анурією і вираженими порушеннями водно-сольового балансу.
Препарат не слід застосовувати для терапії пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки, так як дані про безпеку застосування фозиноприлу у даній категорії пацієнтів відсутні.
Препарат не застосовують для терапії жінок в період вагітності і грудного вигодовування, а також для лікування дітей та підлітків у віці молодше 18 років.

Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам, які страждають на ішемічну хворобу серця, порушенням церебрального кровотоку, порушенням відтоку крові з лівого шлуночка (в тому числі при стенозі аортального або мітрального клапана, стенозі гирла аорти і т.д.), нирковою недостатністю і стенозом артерії єдиної нирки або двостороннім стенозом ниркових артерій.
Крім того, необхідно дотримуватися обережності при призначенні препарату пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі з використанням мембран високої проникності, а також пацієнтам, яким проводиться аферез з використанням сульфату декстрану.
З обережністю препарат призначають пацієнтам, що страждають порушенням функції печінки, метаболічний ацидоз, червоною системної вовчак, склеродермією, цукровим діабетом, а також пацієнтам похилого віку і пацієнтам, робота яких пов'язана з управлінням потенційно небезпечними механізмами і водінням автомобіля.

Перед початком терапії препаратом Фозикард Н слід провести корекцію водно-електролітного балансу.
Фозиноприл може викликати симптоматичну гіпотензію, що найімовірніше у пацієнтів зі зменшеним ОЦК в результаті тривалого попереднього лікування діуретиками, обмеження надходження солі в організм, діалізу, діареї або блювоти.
Артеріальна гіпотензія не є абсолютним протипоказанням для подальшого застосування препарату Фозикард Н.
Максимальне зниження артеріального тиску відзначається на ранніх етапах лікування і стабілізується зазвичай на 2 тижні терапії. При подальшому застосуванні препарату зниження його терапевтичної ефективності не спостерігається.
При застосуванні інгібіторів АПФ, включав фозіпопріл можливий розвиток ангіоневротичного набряку. При набряку язика, глотки, гортані можливий розвиток обструкції дихальних шляхів. Пацієнти повинні припинити прийом препарату і негайно повідомити лікаря про появу набряків на обличчі, очах, губах і мовою, про спазм м'язів гортані або утруднене дихання. У таких випадках необхідно швидке прийняття заходів невідкладної допомоги.
Слід також бути обережними при застосуванні АПФ під час проведення процедур десенсибілізації.
В ході проведення гемодіалізу через високопроніцаемие мембрани, а також під час аферезу ліпопротеїнів низької щільності з адсорбцією на декстран сульфат можуть виникнути анафілактичні реакції. У цих випадках слід використовувати діалізних мембрани іншого типу або іншого медикаментозне лікування.
У пацієнтів з порушенням функції нирок, особливо при наявності системних захворювань сполучної тканини, можуть розвинутися агранулоцитоз і пригнічення функції кісткового мозку. В цьому випадку слід контролювати вміст лейкоцитів в крові. Таких пацієнтів слід попередити про необхідність повідомляти про появу будь-яких ознак інфекції, в т.ч. лихоманки, болю в горлі.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією зі стенозом ниркової артерії однієї або обох нирок, а також при одночасному застосуванні діуретиків під час лікування інгібіторами АПФ можливе підвищення рівня азоту сечовини і креатиніну сироватки. Ці ефекти є оборотними і зникають після припинення лікування. У таких пацієнтів необхідно стежити за функцією нирок протягом 2 перших тижнів лікування. Може знадобитися зниження дози препарату.
У пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю, олігурією і / або прогресуючою азотемією при наявності або відсутності ниркової недостатності лікування інгібіторами АПФ може викликати надмірний гіпотензивний ефект, внаслідок цього можливе посилення олигурии або азотемії, а в окремих випадках - летальний результат. Тому у таких пацієнтів лікування препаратом слід починати з мінімальної терапевтичної дози і під строгим контролем АТ, особливо протягом перших 2 тижнів лікування.
Гідрохлортіазид здатний викликати гіпокаліємію, гіпонатріємію та гіпохлоремічний алкалоз. У присутності фозиноприла натрію ризик гіпокаліємії зменшується. Гідрохлортіазид сприяє зниженню виведення іонів кальцію з організму збільшення виведення іонів магнію з сечею, що може призвести до гіпомагніємії. Необхідний періодичний контроль концентрації електролітів в сироватці крові.
Можливе підвищення концентрації сечової кислоти в крові, і у деяких хворих, які приймають тіазидні діуретики, може розвинутися гострий напад подагри.
У хворих на цукровий діабет можлива зміна потреби в інсуліні, латентні форми цукрового діабету можуть набувати маніфестну форму на тлі застосування тіазидів.
Підвищення концентрації тригліцеридів і холестерину пов'язано з лікуванням тіазиднимидіуретиками.
Кашель, викликаний інгібіторами АПФ, включаючи фозиноприл, зазвичай носить непродуктивний і персистуючий характер, і проходить після припинення прийому препаратів. Кашель, викликаний інгібіторами АПФ, слід розглядати як один з варіантів при диференціальної діагностики кашлю.
У рідкісних випадках застосування інгібіторів АПФ може призвести до появи холестатичної жовтяниці з розвитком блискавичного некрозу гепатоцитів.

1 таблетка містить: Фозиноприл натрію - 20мг; Гідрохлортіазиду - 12,5 мг.

Препарат призначений для перорального застосування. Таблетку рекомендується ковтати цілими, не розжовуючи і не подрібнюючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Препарат приймають незалежно від прийому їжі. Тривалість курсу лікування і дози препарату визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта.
Дорослим зазвичай призначають по 1 таблетці препарату 1 раз в день. У разі необхідності доза може бути збільшена до 2 таблеток на добу.
Максимальна добова доза препарату становить 2 таблетки.
Пацієнтам з порушенням функції нирок середнього ступеня тяжкості і порушенням функції печінки корекція дози не потрібна.
Пацієнтам з тяжкими порушеннями функції нирок і кліренсом креатиніну менше 30 мл / хв не призначають препарат Фозикард Н.

При застосуванні препарату у пацієнтів відзначали розвиток таких побічних ефектів:
З боку шлунково-кишкового тракту і печінки: нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, порушення стільця, порушення травлення, сухість слизової оболонки рота, гепатит, зміна смакових відчуттів, підвищення активності печінкових ферментів. У поодиноких випадках відзначали розвиток панкреатиту і печінкової недостатності.
З боку серцево-судинної системи і системи кровотворення: артеріальна гіпотензія, порушення серцевого ритму, хвороба Рейно, зниження рівня гемоглобіну і гематокриту, анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, нейтропенія. У поодиноких випадках відзначали розвиток аутоімунних захворювань, лімфоденопатія, інфаркту міокарда та інсульту мозку.
З боку центральної і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, порушення режиму сну і неспання, нічні кошмари, емоційна лабільність, підвищена стомлюваність, парестезії, судоми.
З боку сечовидільної системи: уремія, анурія, олігурія, гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит.

Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, алергічний риніт, бронхоспазм, еозинофільна пневмонія, синдром Стівенса-Джонсона. У поодиноких випадках відзначали розвиток набряку Квінке (в тому числі набряку кишечника, особи, губ, язика, гортані, кінцівок).
Інші: кашель, псоріаз, підвищена пітливість, еректильна дисфункція, гінекомастія, біль у м'язах. Можливо також підвищення рівня калію, кальцію, глюкози, креатиніну та білірубіну в крові, збільшення рівня сечовини крові, зниження рівня натрію, магнію і калію в крові.
У разі розвитку побічних ефектів слід припинити прийом препарату і якомога швидше звернутися до лікаря, який вирішить питання про можливість подальшого застосування препарату.

При одночасному застосуванні препарату з препаратами калію, а також калійзберігаючимидіуретиками підвищується ризик розвитку гіперкаліємії. При одночасному застосуванні цих препаратів слід контролювати рівень калію в крові.
Препарат Фозикард Н не слід призначати сочетано з діуретичними препаратами. Прийом діуретиків слід припинити за кілька днів до початку терапії препаратом Фозикард Н.
Антигіпертензивні лікарські препарати, вазодилататори, нітрати, діуретики, засоби для наркозу, тетрациклічні антидепресанти і антипсихотичні лікарські препарати при одночасному застосуванні з препаратом Фозикард Н підсилюють його гіпотензивну дію.
Препарат підвищує плазмові концентрації літію.

Препарати, що володіють антацидним дією, при одночасному застосуванні зменшують абсорбцію фозиноприла. Слід дотримуватися інтервалу не менше 2 годин між прийомом антацидних препаратів і препарату Фозикард Н.
При одночасному застосуванні препарату з ненаркотичними анальгетиками підвищується ризик розвитку нефротоксичної дії і зменшується гіпотензивний ефект фозиноприлу.
Симпатоміметики при одночасному застосуванні знижують гіпотензивний ефект препарату Фозикард Н.
Препарат при одночасному застосуванні підвищує ефективність пероральних гіпоглікемічних засобів та інсуліну. При призначенні препарату Фозикард Н пацієнтам з цукровим діабетом слід контролювати рівень глюкози в крові.
Препарат не слід призначати сочетано з іммуносупрессорнимі лікарськими засобами, алопуринолом і прокаїнамідом.

При застосуванні завищених доз препарату у пацієнтів відзначається розвиток головного болю, запаморочення, гіпотензії, ступору і брадикардії. При подальшому збільшенні дози можливий розвиток циркуляторного шоку, ниркової недостатності і порушень водно-електролітного балансу.
Специфічного антидоту немає. При передозуванні показано промивання шлунка (у разі якщо після прийому препарату пройшло не більше 30 хвилин) і прийом ентеросорбентів. У разі необхідності проводять симптоматичну терапію, зокрема при розвитку брадикардії призначають атропін, при тяжкій артеріальній гіпотензії показане введення ангіотензину II.
У разі тяжкого передозування також проводять заходи з підтримки функції серцево-судинної системи.
Терапія передозування препарату Фозикард Н повинна проводитися в умовах стаціонару.

Препарат слід зберігати при температурі не вище 25 ° С.

Гідрохлортіазид, Фозиноприл

Фозикард Н таблетки 12,5 мг+20 мг 28 шт. производит Здравле ХФЗ АД, страна производства Сербия. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Фозикард Н таблетки 12,5 мг+20 мг 28 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!