Купить Эзомепразол Канон таблетки киш. раств. покрыт.плен.об. 20 мг 28 шт.

Эзомепразол является S-изомером омепразола и снижает секрецию соляной кислоты в желудке путем специфического ингибирования протонной помпы в париетальных клетках желудка. S- и R-изомеры омепразола обладают сходной фармакодинамической активностью. 
Механизм действия 
Эзомепразол является слабым основанием, которое переходит в активную форму в сильно кислой среде секреторных канальцев париетальных клеток слизистой оболочки желудка и ингибирует протонную помпу - фермент Н+/К+ - АТФазу, при этом происходит ингибирование как базальной, так и стимулированной секреции соляной кислоты. 
Влияние на секрецию соляной кислоты в желудке 
После перорального приема 20 мг или 40 мг действие эзомепразола развивается в течение 1 часа. При ежедневном приеме препарата в течение 5 дней в дозе 20 мг один раз в сутки средняя максимальная концентрация соляной кислоты после стимуляции пентагастрином снижается на 90% (при измерении концентрации кислоты через 6-7 часов после приема препарата на 5-й день терапии). 
У пациентов с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью (ГЭРБ) и наличием клинических симптомов через 5 дней ежедневного перорального приема эзомепразола в дозе 20 мг или 40 мг значение внутрижелудочного рН выше 4,0 поддерживалось в течение, в среднем, 13 и 17 часов из 24 часов. На фоне приема эзомепразола в дозе 20 мг в сутки, значение внутрижелудочного рН выше 4,0 поддерживалось не менее 8, 12 и 16 часов у 76%, 54% и 24% пациентов, соответственно. 
Выявлена корреляция между концентрацией препарата в плазме и ингибированием секреции соляной кислоты (для оценки концентрации использовали параметр AUC - площадь под кривой «концентрация - время». 
Терапевтический эффект, достигаемый в результате ингибирования секреций соляной кислоты 
При приеме препарата в дозе 40 мг заживление рефлюкс-эзофагита наступает приблизительно У 78% пациентов через 4 недели терапии и у 93% пациентов через В недель терапии. 
Лечение эзомепразолом в дозе 20 мг 2 раза в сутки в комбинации с соответствующими антибиотиками в течение одной недели приводит к успешной эрадикации Helicobacter pylori приблизительно у 90% пациентов. Пациентам с неосложненной язвенной болезнью после недельного эрадикационного курса не требуется последующей монотерапии препаратами, понижающими секрецию желез желудка, для лечения язвы и устранения симптомов. 
Показана эффективность эзомепразола при кровотечении из пептической язвы, подтвержденном эндоскопически. 
Другие эффекты, связанные с ингибированием секреции соляной кислоты 
Во время лечения препаратами, понижающими секрецию желез желудка, концентрация гастрина в плазме повышается в результате снижения секреции соляной кислоты. Вследствие снижения секреции соляной кислоты повышается концентрация хромогранина A (CgA). Повышение концентрации CgA может оказывать влияние на результаты обследований для выявления нейроэндокринных опухолей. Для предотвращения данного влияния необходимо временно прекратить прием эзомепразола за 5 дней до проведения исследования концентрации CgA. 
У пациентов, длительное время получавших эзомепразол, отмечалось увеличение количества энтерохромаффиноподобных клеток, вероятно, связанное с повышением концентрации гастрина в плазме. 
У пациентов, принимающих препараты, понижающие секрецию желез желудка, в течение длительного промежутка времени, чаще отмечается образование железистых кист в желудке. Эти явления обусловлены физиологическими изменениями в результате выраженного ингибирования секреции соляной кислоты. Кисты доброкачественные и подвергаются обратному развитию. 
Применение лекарственных препаратов, подавляющих секрецию соляной кислоты в желудке, в том числе ингибиторов протонной помпы, сопровождается увеличением содержания в желудке микробной флоры, в норме присутствующей в желудочно-кишечном тракте. Применение ингибиторов протонной помпы может приводить к незначительному увеличению риска инфекционных заболеваний желудочно-кишечного тракта, вызванного бактериями рода Salmonella spp. и Campylibacter spp и, вероятно, Clostridium difficile у госпитализированных пациентов. 
В ходе двух проведенных сравнительных исследований с ранитидином эзомепразол показал лучшую эффективность в отношении лечения язв желудка у пациентов, получавших нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП), включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2 (ЦОГ-2).

Езомепразол є S-ізомером омепразолу і знижує секрецію соляної кислоти в шлунку шляхом специфічного інгібування протонної помпи в парієтальних клітинах шлунка. S- і R-ізомери омепразолу мають подібну фармакодинамічною активністю.
Механізм дії  
Езомепразол є слабкою основою, яке переходить в активну форму в сильно кислому середовищі секреторних канальців парієтальних клітин слизової оболонки шлунка і пригнічує протонної помпи - фермент Н + / К + - АТФази, при цьому відбувається інгібування як базальної, так і стимульованої секреції соляної кислоти.  
Вплив на секрецію соляної кислоти в шлунку  
П віслюку перорального прийому 20 мг або 40 мг дію езомепразола розвивається протягом 1 години. При щоденному прийомі препарату протягом 5 днів в дозі 20 мг один раз на добу середня максимальна концентрація соляної кислоти після стимуляції пентагастрином знижується на 90% (при вимірюванні концентрації кислоти через 6-7 годин після прийому препарату на 5-й день терапії).
У пацієнтів з гастроезофагеальної рефлюксної хворобою (ГЕРХ) і наявністю клінічних симптомів через 5 днів щоденного перорального прийому езомепразолу в дозі 20 мг або 40 мг значення внутрішньошлункового рН вище 4,0 підтримувалося протягом, в середньому, 13 і 17 годин з 24 годин. На тлі прийому езомепразолу в дозі 20 мг на добу, значення внутрішньошлункового рН вище 4,0 підтримувалося не менше 8, 12 і 16 годин у 76%, 54% і 24% пацієнтів, відповідно.
Виявлено кореляцію між концентрацією препарату в плазмі і пригніченням секреції соляної кислоти (для оцінки концентрації використовували параметр AUC - площа під кривою «концентрація - час».
Терапевтичний ефект, який досягається в результаті інгібування секреції соляної кислоти  
При прийомі препарату в дозі 40 мг загоєння рефлюкс-езофагіту настає приблизно У 78% пацієнтів через 4 тижні терапії і у 93% пацієнтів через В тижнів терапії.
Лікування езомепразол в дозі 20 мг 2 рази на добу в комбінації з відповідними антибіотиками в ті чення одного тижня призводить до успішної ерадикації Helicobacter pylori   приблизно у 90% пацієнтів. Пацієнтам з неускладненій на виразкову хворобу після тижневого ерадикаційної курсу не потрібно подальшої монотерапії препаратами, що знижують секре цію залоз шлунка, для лікування виразки та усунення симптомів.
Показана ефективність езомепразолу при кровотечі з виразки, підтвердженому ендоскопічно.
Інші ефекти, пов'язані з пригніченням секреції соляної кислоти  
Під час лікування препаратами, що знижують секрецію залоз шлунка, концентрація гастрину в плазмі підвищується в результаті зниження секреції соляної кислоти. Внаслідок зниження секреції соляної кислоти підвищується концентрація хромогранина A (CgA). Підвищення концентрації CgA може впливати на результати обстежень для виявлення нейроендокринних пухлин. Для запобігання даного впливу необхідно тимчасово припинити прийом езомепразолу за 5 днів до проведення дослідження концентрації CgA.
У пацієнтів, які тривалий час отримували езомепразол, відзначалося збільшення кількості ентерохромаффіноподобних клітин, ймовірно, пов'язане з підвищенням концентрації гастрину в плазмі.
У пацієнтів, які приймають препарати, що знижують секрецію залоз шлунка, протягом тривалого проміжку часу, частіше відзначається утворення залізистих кіст у шлунку. Ці явища обумовлені фізіологічними змінами в результаті вираженого інгібування секреції соляної кислоти. Кісти доброякісні і піддаються зворотному розвитку.
Застосування лікарських препаратів, що пригнічують секрецію соляної кислоти в шлунку, в тому числі інгібіторів протонної помпи, супроводжується збільшенням вмісту в шлунку мікробної флори, в нормі присутня в шлунково-кишковому тракті. Застосування інгібіторів протонної помпи може призводити до незначного збільшення ризику інфекційних захворювань шлунково-кишкового тракту, викликаного бактеріями роду   Salmonella spp. і Campylibacter spp і, ймовірно, Clostridium difficile   у госпітов лу пацієнтів.
В ході двох проведених порівняльних досліджень з ранітидином езомепразол показав кращу ефективність щодо лікування виразок шлунка у пацієнтів, які отримували нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2).

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ)

Тривале підтримуюче лікування після загоєння ерозивного рефлюкс-езофагіту, профілактика рецидивів;

Симптоматичне лікування ГЕРХ.

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки

в складі комбінованої терапії:

Лікування виразки дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori;

Профілактика рецидивів виразкової хвороби, асоційованої з Helicobacter pylori.

Тривала кислотоподавляющей терапія у пацієнтів, які перенесли кровотечу з виразки (після внутрішньовенного застосування препаратів, що знижують секрецію залоз шлунка, для профілактики рецидиву).

Пацієнти, дл вельних приймають нестероїдні протизапальні засоби

Лікування виразки шлунка, зумовленої прийомом нестероїдних протизапальних засобів;

Профілактика виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, зумовленої прийомом нестероїдних протизапальних препаратів у пацієнтів, які належать до групи ризику.

Синдром Золлінгера-Еллісона або інші стани, що характеризуються патологічною гіперсекрецією залоз шлунка, в тому числі ідіопатична гіперсекреція.

- Підвищена чутливість до езомепразолу, зміщенням бензимідазоли або інших компонентів препарату;

- Дитячий вік до 12 років (у зв'язку з відсутністю даних про ефективність і безпеку застосування препарату у даної групи пацієнтів);

- Дитячий вік від 12 до 18 років з усіх показниками, крім ГЕРБ;

- Одночасний прийом з атазанавиром і нелфінавіром.

З обережністю

Тяжка ниркова недостатність (досвід застосування обмежений).

В даний час недостатньо даних про застосування езомепразолу під час вагітності. Результати епідеміологічних досліджень езомепразола, що представляє собою рацематіческую суміш, показали відсутність фетотоксичну дії або порушення розвитку плоду. У дослідженнях на тваринах не виявлено будь-якого прямого або непрямого негативного впливу на розвиток ембріона або плода, як при введенні езомепразолу, так і при введенні рацематіческой суміші. Призначати препарат вагітним слід тільки в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.Неізвестно, чи виділяється езомепразол з грудним молоком, тому препарат не слід застосовувати в період грудного вигодовування

Дозування 20 мг
1 таблетка кишковорозчинна, вкрита плівковою оболонкою, містить:
активна речовина: езомепразол магнію дигідрат 21,8 мг, в перерахунку на езомепразол 20 м г;  
допоміжні речовини: гипролоза низькозаміщена (гідроксипропілцелюлоза) 14 мг, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований 37,2 мг, кремнію діоксид колоїдний 2 мг, манітол 23 мг, натрію стеарилфумарат 2 мг, целюлоза мікрокристалічна 140 мг;
склад плівкової оболонки: Опадрай прозорий 8 мг, в тому числі: [гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) 6,4 мг, макрогол (поліетиленгліколь) 1,6 мг]. Акрил-З зелений 22 мг, в тому числі: [метакрилової кислоти і етилакрилату сополимер [1: 1] 14,52 мг, кремнію діоксид колоїдний 0,22 мг, натрію гідрокарбонат 0,22 мг, натрію лаурилсульфат 0,11 мг, заліза оксид жовтий 0,154 мг, барвник індигокармін 0,176 мг, барвник діамантовий блакитний 0,066 мг, тальк 3,63 мг, титану діоксид 2,904 мг]. Триетилцитрат 2 мг.  

Всередину. Таблетку слід ковтати цілими, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води.

Класифікація частоти розвитку побічних ефектів Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ):

дуже часто - 1/10 призначень (> 10%)

часто - від 1/100 до <1/10 призначень (> 1% і
нечасто - від 1/1000 до 0.1% і
рідко - від 1/10000 до 0.01% і
дуже рідко - астота невідома - не може бути оцінена на основі наявних даних.

У кожній групі небажані ефекти представлені в порядку зменшення їх серйозності.

Порушення з боку нервової системи

Часто: головний біль.

Нечасто: сонливість, безсоння, запаморочення, парестезії.

Рідко: порушення, замішання, депресія.

Дуже рідко: агресивна поведінка, галюцинації.

Порушення з боку дихальної системи

Рідко: бронхоспазм.

Порушення з боку травної системи

Часто: біль у животі, діарея, метеоризм, нудота, блювота, запор.

Нечасто: сухість у роті, підвищення активності «печінкових» ферментів.

Рідко: стоматит, кандидоз шлунково-кишкового тракту (ШКТ), гепатит (з жовтяницею або без).

Дуже рідко: печінкова недостатність, печінкова енцефалопатія у пацієнтів із захворюваннями печінки в анамнезі, мікроскопічний коліт.

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів

Дуже рідко: інтерстиціальний нефрит.

Частота невідома: ниркова недостатність.

Порушення з боку репродуктивної системи

Дуже рідко: гінекомастія.

Порушення з боку опорно-рухового апарату

Рідко: артралгія, міалгія.

Дуже рідко: м'язова слабкість.

Частота невідома: переломи шийки стегна, кісток зап'ястя, хребців.

Порушення з боку шкірних покривів

Нечасто: свербіж, висип, кропив'янка, дерматит, периферичні набряки.

Рідко: алопеція, фотосенсибілізація, нездужання, підвищена пітливість.

Дуже рідко: синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритем а.

Порушення з боку органів кровотворення

Рідко: лейкопенія, тромбоцитопенія.

Дуже рідко: агранулоцитоз, панцитопенія.

Порушення з боку органу чуття

Нечасто: затуманення зору.

Рідко: порушення смаку.

алергічні реакції

Рідко: реакції гіперчутливості (наприклад, гарячка, ангіоневротичний набряк, анафілактична реакція / анафілактичний шок).

Лабораторні та інструментальні дані

Рідко: гіпонатріємія.

Дуже рідко: гіпомагніємія, гіпокальціємія унаслідок важкої гипомагниемии, гіпокаліємія внаслідок важкої гіпомагніємії.

В даний час випадки передозування препарату езомепразола описані вкрай рідко. Пероральний прийом езомепразолу в дозі 280 мг супроводжувався загальною слабкістю і симптомами з боку шлунково-кишкового тракту. Разовий прийом 80 мг езомепразолу не викликав жодних негативних наслідків.

Лікування: Специфічний антидот не відомий. Гемодіаліз малоефективний. У разі передозування рекомендується проведення симптоматичної і загальної підтримуючої терапії.

езомепразол

Эзомепразол Канон таблетки киш. раств. покрыт.плен.об. 20 мг 28 шт. производит Канонфарма, страна производства Россия. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Нексиум пеллеты и гранулы 10 мг, 28 шт., Эманера капсулы 20 мг, 28 шт., Эманера капсулы 40 мг, 28 шт., Эманера капсулы 20 мг, 14 шт., Эманера капсулы 40 мг, 14 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Эзомепразол Канон таблетки киш. раств. покрыт.плен.об. 20 мг 28 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!