Купить Эсциталопрам Канон таблетки покрыт.плен.об. 10 мг 14 шт.

Антидепрессант

Таблетки круглі двоопуклі з рискою, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі майже білого кольору.

антидепресант

-Депрессівние розлади;

-Паніческое розлад з / без агорафобією;

-Обсессівно-компульсивні розлади.

Підвищена чутливість до есциталопраму або до інших компонентів препарату;

-одночасне прийом з інгібіторами моноамінооксидази (МАО), моноамінооксидази-А (МАО-А) (наприклад, моклобемід) або оборотними неселективними інгібіторами МАО;

-Пацієнти з подовженням інтервалу QT (вроджений синдром подовженого інтервалу QT); одночасний прийом препаратів, здатних подовжувати інтервал QT (наприклад, протиаритмічні препарати IA і III класів, трициклічні антидепресанти, макроліди);

-вагітність;

-період грудного вигодовування;

-дитячий вік до 18 років;

-одночасне прийом пімозиду.

З обережністю

Ниркова недостатність (КК менше 30 мл / хв), маніакальні розлади (в т.ч. в анамнезі), фармакологічно неконтрольована епілепсія, депресія з суїцидальними спробами, цукровий діабет, електросудорожна терапія; похилий вік (старше 65 років), цироз печінки, схильність до кровотеч, одночасний прийом з етанолом, лікарськими препаратами, що знижують поріг судомної готовності, літієм, триптофан, лікарськими препаратами, що містять звіробій продірявлений; з препаратами, що викликають гіпонатріємію, антикоагулянтами для прийому всередину і лікарськими препаратами, що впливають на згортання крові; з препаратами, які метаболізуються за допомогою системи CYP2C19.

Застосування при вагітності

Застосування препарату при вагітності протипоказано у зв'язку з відсутністю клінічних даних щодо ефективності і безпеки.

Є обмежені дані про прийом есциталопраму під час вагітності. Під час досліджень репродуктивної токсичності есциталопраму на щурах спостерігалася ембріофетотоксічность, однак не було встановлено підвищення кількості вроджених вад. Якщо прийом есциталопраму тривав на пізніх термінах вагітності, особливо в третьому триместрі, то за новонародженим слід встановити спостереження. У разі якщо прийом есциталопраму тривав аж до пологів або був припинений незадовго до пологів, у новонародженого можливий розвиток симптомів «скасування». У разі застосування матір'ю селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну або селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну (СІЗЗС / СІОЗСН) на пізніх строках вагітності у новонародженого можуть розвинутися такі побічні ефекти: стійка легенева гіпертензія, пригнічення дихання, ціаноз, апное, судомні розлади, скачки температури , труднощі з годуванням, блювота, гіпоглікемія, гіпертонія, м'язова гіпотонія, гіперрефлексія, тремор, підвищена нервово-рефлекторна збудливість, дратівливість, ле таргіческій сон, постійний плач, сонливість, поганий сон. Дані симптоми можуть виникнути внаслідок розвитку синдрому «відміни» або серотонінергічного дії. У більшості випадків подібні ускладнення виникають протягом 24 годин після народження. Застосування СІЗЗС / СІОЗСН на пізніх термінах вагітності також підвищує ризик розвитку стійкої легеневої гіпертензії новонароджених з частотою до 5 випадків на 1000 при частоті в загальній популяції 1-2 на 1000.

Застосування в період грудного вигодовування

Препарат в незначних кількостях виділяється в грудне молоко, тому при прийомі препарату в період лактації рекомендується вирішити питання про припинення грудного вигодовування.

фертильність

Проведені на тваринах дослідження показали, що циталопрам може впливати на якість сперми. Випадки з медичної практики, що включають застосування СИОЗС, показали, що вплив на якість сперми можна зупинити. До теперішнього моменту впливу на фертильність людини виявлено не було.

Застосування з інгібіторами МАО

Есциталопрам не можна призначати одночасно з інгібіторами МАО через ризик розвитку серотонінового синдрому. Есциталопрам може бути призначений через 14 днів після припинення лікування необоротними інгібіторами МАО і як мінімум через 1 день після припинення лікування оборотними інгібіторами МАО типу А (моклобемід) .Як мінімум 7 днів має пройти після закінчення прийому есциталопраму, перш ніж можна починати лікування неселективними інгібіторами МАО .

Застосування препарату у дітей і підлітків, які не досягли 18 років

Антидепресанти протипоказані дітям і підліткам у віці до 18 років через підвищений ризик виникнення суїцидальної поведінки (спроб суїциду і суїцидальних думок), ворожості (з переважанням агресивної поведінки, схильності до конфронтації і роздратування).

У молодих людей молодше 25 років з депресією і іншими психічними порушеннями антидепресанти, в порівнянні з плацебо, підвищують ризик виникнення суїцидальних думок і суїцидальної поведінки.

Тому при призначенні препарату і будь-яких інших антидепресантів молодим людям віком до 25 років слід співвіднести ризик суїциду і користь від їх застосування. У разі прийняття рішення про початок терапії антидепресантами пацієнт повинен перебувати під ретельним наглядом з метою раннього виявлення порушень або змін поведінки, а також суїцидальних нахилів.

парадоксальна тривога

При застосуванні препаратів, що належать до терапевтичної групі СИОЗС, включаючи есциталопрам, слід враховувати, що у деяких пацієнтів з панічними розладами на початку лікування СІЗЗС може спостерігатися посилення тривоги. Подібна парадоксальна реакція звичайно зникає протягом перших двох тижнів лікування. Щоб знизити ймовірність виникнення анксіогенним ефекту рекомендується використовувати низькі початкові дози.

епілептичні припадки

Прийом есциталопраму слід припинити, якщо у пацієнта вперше трапляється епілептичний припадок або частішають його напади (у пацієнтів з епілепсією в анамнезі).

Пацієнтам із нестабільною епілепсією слід уникати прийом СИОЗС, а за пацієнтами з контрольованою епілепсією слід ретельно спостерігати.

манія

Есциталопрам рекомендується з обережністю призначати пацієнтам з манією, гіпоманією в анамнезі. При розвитку маніакального стану есциталопрам повинен бути скасований.

діабет

У пацієнтів з цукровим діабетом лікування есциталопраму може змінити рівень глюкози в плазмі крові. Тому може виникнути потреба в регулюванні доз інсуліну та / або пероральних гіпоглікемічних препаратів.

Суїцид / суїцидальні думки або клінічне погіршення депресивних станів

Необхідно ретельне спостереження за пацієнтами, які приймають антидепресанти, особливо на початку терапії через можливість клінічного погіршення та / або появи суїцидальних думок і поведінки. Клінічний досвід показує, що підвищений ризик суїциду, як правило, спостерігається на ранніх стадіях одужання.

Інші психічні розлади, при яких призначають есциталопрам, також можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком суїцидальних дій і проявів. Крім того, ці захворювання можуть супроводжувати депресивного розладу тяжкого ступеня. Заходи безпеки, які виконуються при лікуванні хворих з депресивним розладом важкого ступеня, також необхідно дотримуватися при лікуванні пацієнтів з іншими психічними розладами.

Відомо, що пацієнти з суїцидальними діями і проявами в анамнезі, або ті, хто виявляв суїцидальну спрямованість мислення до лікування, піддаються більшому ризику суїцидальних намірів або спроб, тому за ними слід ретельно спостерігати під час лікування. Метааналіз плацебо-контрольованих клінічних випробувань антидепресантів у дорослих пацієнтів з психічними розладами показав підвищений ризик суїцидальної поведінки при прийомі антидепресантів порівняно з плацебо у пацієнтів у віці менше 25 років. Ретельний нагляд за пацієнтами, зокрема, особами з високим ризиком, має супроводжувати медикаментозної терапії особливо на початку лікування і після зміни дози.

Пацієнтів та осіб, які здійснюють догляд за хворими, слід попередити про необхідність відстежувати будь-клінічне погіршення, суїцидальну поведінку або наміри, а також незвичайні зміни в поведінці, і негайно звертатися до лікаря, якщо вони помітили прояв таких симптомів.

Акатизия / психомоторне збудження

Застосування СІЗЗС пов'язане з розвитком акатизии - стану, який характеризується неприємним виснажливим відчуттям неспокою і гіперактивністю і часто супроводжується нездатністю сидіти або стояти на одному місці. Такий стан найбільш ймовірно виникає протягом перших кількох тижнів терапії. Підвищення дози може нашкодити пацієнтам, у яких виникли такі симптоми.

гипонатриемия

На тлі прийому препарату виникає гіпонатріємія, можливо пов'язана з порушенням секреції антидіуретичного гормону (АДГ). Зазвичай зникає при відміні терапії.

Необхідно дотримуватися обережності при призначенні препарату пацієнтам, які мають в анамнезі або що входять до групи ризику розвитку гіпонатріємії: літні люди, пацієнти з цирозом печінки.

кровотеча

На тлі прийому есциталопраму можливий розвиток шкірних крововиливів (екхімоз і пурпура). Необхідно з обережністю застосовувати препарат у пацієнтів з ризиком розвитку кровотеч, а також приймають оральні антикоагулянти і препарати, що впливають на згортання крові.

електросудомна терапія

Необхідно дотримуватися обережності при одночасному застосуванні препарату і ЕСТ (ЕСТ) у зв'язку з обмеженим досвідом застосування.

серотоніновий синдром

У пацієнтів, що приймають есциталопрам і інші СІЗЗС одночасно з серотонінергічними препаратами, в рідкісних випадках може розвинутися серотоніновий синдром. Про розвиток даного захворювання може свідчити поєднання таких симптомів, як порушення, тремор, міоклонус і гіпертермія. При зазначеній ситуації слід негайно припинити прийом СІЗЗС і серотонінергічного лікарського препарату і почати симптоматичне лікування.

Симптом скасування після припинення лікування

Симптоми відміни при припиненні лікування є загальними, особливо якщо лікування припинили різко. У клінічних дослідженнях небажані реакції при відміні лікування спостерігалися приблизно у 25% пацієнтів, які отримували есциталопрам, і у 15% пацієнтів, що приймали плацебо.

Ризик відміни лікування може залежати від декількох факторів, у тому числі від тривалості, дози при лікуванні, а також швидкості зниження дози. Найбільш часто спостерігаються такі реакції, як запаморочення, сенсорні порушення (включаючи парестезії і відчуття удару струмом), порушення сну (включаючи безсоння і яскраві сни), збудження або занепокоєння, нудота і / або блювота, тремор, сплутаність свідомості, потовиділення, головний біль, діарея, прискорене серцебиття, емоційна нестійкість, дратівливість і розлади зору. Як правило, дані симптоми носять легку або помірну ступінь тяжкості, однак у деяких пацієнтів вони можуть приймати важку форму.

Вони зазвичай виникають протягом перших кількох днів після відміни лікування, при цьому набагато рідше повідомляється про подібних симптомах у пацієнтів, які випадково пропустили дозу.

Як правило, ці симптоми є самоізлечівается і зазвичай проходять протягом 2 тижнів, хоча у деяких людей можуть спостерігатися більш тривалий час (2-3 місяці і більше). Тому рекомендується поступово знижувати дозу есциталопраму після відміни лікування протягом декількох тижнів або місяців, в залежності від потреб пацієнта.

Ішемічна хвороба серця

У зв'язку з обмеженим досвідом застосування необхідно дотримуватися обережності при застосуванні препарату у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС).

Випадки подовження інтервалу QT

Було встановлено, що есциталопрам стає причиною дозозависимого подовження QT-інтервалу. Випадки подовження інтервалу QT і шлуночкової аритмії, включаючи двосторонню тахікардію, були зареєстровані під час післяреєстраційного періоду, переважно у пацієнтів жіночої статі, з гіпокаліємією, або з вже існуючим подовженням інтервалу QT або іншими серцево-судинними захворюваннями.

Рекомендується проявляти обережність при рекомендації препарату пацієнтам з сильною брадикардією, пацієнтам після недавно перенесеного гострого інфаркту міокарда або з некомпенсованою серцевою недостатністю.

Електролітні порушення, такі як гіпокаліємія і гіпомагніємія, збільшують ризик небезпечної аритмії, і зазначені захворювання слід коригувати до призначення есциталопраму.

Якщо препарат призначається пацієнтам з постійним захворюванням серця, до початку лікування слід робити ЕКГ.

Якщо під час лікування есциталопраму з'являються ознаки серцевої аритмії, слід відмінити лікування і зробити ЕКГ.

Есциталопрам не вступає з алкоголем у фармакодинамическое або фармакокінетична взаємодія. Однак, як і у випадку з іншими психотропними лікарськими препаратами, одночасне застосування есциталопраму і алкоголю не рекомендується.

Вплив на здатність керування транспортними засобами, механізмами

У період застосування есциталопраму слід утриматися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкої реакції.

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, 10,00 мг містить:

активна речовина: есциталопраму оксалат 12,78 мг,

в перерахунку на есциталопрам 10,00 мг;

допоміжні речовини: натрію кроскармелоза 4,50 мг, магнію стеарат 1,50 мг, просолв [целюлоза мікрокристалічна 98%, кремнію діоксид колоїдний 2%] 159,72 мг, стеаринова кислота 1,50 мг;

плівкова оболонка: Опадрай білий 6,000 мг, в тому числі: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) 2,025 мг, гипролоза (гідроксипропил-целюлоза) 2,025 мг, тальк 1,200 мг, титану діоксид 0,750 мг.

Всередину, 1 раз на добу, незалежно від прийому їжі.

Максимальна добова доза становить 20 мг.

депресивні розлади

Звичайна доза становить 10 мг / день. Залежно від клінічного стану пацієнта доза препарату може бути збільшена до максимальної - 20 мг / день.

Антидепресивний ефект звичайно розвивається через 2-4 тижні після початку лікування. Після зникнення симптомів депресії як мінімум ще протягом 6 місяців необхідно продовжити терапію для закріплення отриманого ефекту.

Панічний розлад з / без агорафобією

Рекомендована початкова доза протягом першого тижня терапії становить

5 мг з подальшим збільшенням до 10 мг / день. Залежно від клінічного стану пацієнта доза препарату може бути збільшена до максимальної -

20 мг / день. Максимальний клінічний ефект досягається через 3 місяці після початку терапії. Лікування триває протягом декількох місяців.

Обсесивно-компульсивні розлади

Звичайно призначають 10 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза згодом може бути збільшена до максимальної 20 мг на добу. Оскільки обсесивно-компульсивний розлад є захворюванням з хронічним перебігом, курс лікування повинен бути досить тривалим для забезпечення повного позбавлення від симптомів і тривати, щонайменше, 6 місяців. Для запобігання рецидивам рекомендується курс лікування не менше 1 року.

Літні пацієнти (старше 65 років)

Початкова доза становить половину від рекомендованої (5 мг). Залежно від клінічного стану пацієнта доза препарату може бути збільшена до 10 мг / сут.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Корекції дози при легкій або помірній нирковій недостатності не потрібно. Якщо кліренс креатиніну становив менше 30 мл / хв препарат слід застосовувати з обережністю під контролем лікаря.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Для пацієнтів з легкою або помірною печінковою недостатністю (клас за шкалою Чайлд-П'ю А чи В) початкова доза протягом перших двох тижнів становить 5 мг / день. Залежно від клінічного стану пацієнта доза препарату може бути підвищена до 10 мг / день. При тяжкій печінковій недостатності (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) препарат призначається під пильним контролем лікаря.

Дефіцит ізоферменту CYP2C19

Для пацієнтів з дефіцитом ізоферменту CYP2C19 початкова доза в перші 2 тижні становить 5 мг / день. Залежно від клінічного стану пацієнта доза препарату може бути збільшена до 10 мг / день.

Відміна препарату

Слід уникати різкої відміни препарату. При припиненні лікування есциталопраму доза препарату повинна поступово знижуватися з інтервалом в 1-2 тижні з метою зниження ризику розвитку синдрому «відміни».

При непереносимості зниження дози можливе відновлення застосування препарату в колишній дозі або зниження дози з великим інтервалом.

Побічні реакції на тлі використання есциталопраму спостерігаються протягом перших одного-двох тижнів лікування і звичайно істотно слабшають у міру продовження терапії і поліпшення стану хворих.

Частота нежелательных побочных реакций (по классификации ВОЗ): очень часто – ≥10%; часто – ≥1%, но

Возможно появление следующих побочных реакций:

Со стороны крови и лимфатической системы: неизвестно – тромбоцитопения.

Аллергические реакции: нечасто – повышенная чувствительность; очень редко – анафилактические реакции.

Со стороны центральной нервной системы: очень часто – сонливость, головная боль, тремор, головокружение; часто – мигрень, парестезия, расстройство сна; нечасто – экстрапирамидные расстройства, синкопальные состояния, нарушения вкусовых ощущений; редко – серотониновый синдром (сочетание возбуждения, тремора, миоклонуса и гипертермии); неизвестно – дискинезия, двигательные нарушения, судорожные расстройства.

Со стороны психической сферы: очень часто – ажитация, нервозность; часто – снижение либидо, нарушение оргазма (у женщин), беспокойство, спутанность сознания, сонливость, нарушение концентрации внимания, странные сновидения, амнезия; нечасто – агрессия, деперсонализация, галлюцинации, эйфория, повышение либидо, бруксизм, панические атаки; неизвестно – мании, суицидальные мысли1, психомоторное возбуждение, акатизия2.

Со стороны пищеварительной системы: очень часто - тошнота, рвота; часто - диарея, сухость во рту, снижение аппетита или наоборот его повышение, запор.

Со стороны печени и желчевыводящих путей: неизвестно – гепатит.

Со стороны кожных покровов: очень часто – повышенная потливость, часто – кожная сыпь, зуд; нечасто – фотосенсибилизация, крапивница, алопеция, пурпура; неизвестно - ангионевротический отек, кровоподтеки (экхимозы).

Со стороны сердечно-сосудистой системы: очень часто – ощущение сердцебиения; часто – тахикардия, артериальная гипертензия, ортостатическая гипотензия; редко - брадикардия, снижение артериального давления, аритмия; неизвестно – удлинение интервала QT на ЭКГ.

Со стороны органов кроветворения: редко – геморрагии (например, гинекологические кровотечения, кровотечения желудочно-кишечного тракта).

Со стороны органов чувств: очень часто – нарушение аккомодации; часто – нарушение вкусовых ощущений, нарушения зрения, нечасто – мидриаз, тиннитус (звон в ушах).

Со стороны дыхательной системы: часто – ринит, синусит, зевота; нечасто – кашель, носовое кровотечение; редко – диспноэ, трахеит.

Со стороны репродуктивной системы: часто - нарушение сексуальной функции, а именно нарушение эякуляции, снижение либидо, импотенция, нарушения менструального цикла; нечасто – метроррагия, меноррагия; неизвестно – галакторея, приапизм.

Со стороны мочевыделительной системы: часто – болезненное мочеиспускание, задержка мочи.

Метаболические нарушения: часто – снижение или повышение аппетита, увеличение веса; нечасто – снижение веса; редко – недостаточная секреция антидиуретического гормона (АДГ), гипонатриемия, гипокалиемия; неизвестно – анорексия2.

Со стороны опорно-двигательного аппарата: нечасто – миалгия, артралгия, увеличение риска травм и переломов.

Лабораторные показатели: часто – изменение лабораторных показателей функции печени; нечасто – повышение активности «печеночных» ферментов, изменение электрокардиограммы (удлинение интервала QT), гипонатриемия.

Прочие: часто - слабость; нечасто – отеки; редко - гипертермия.

1- имеются сообщения о случаях суицидальных настроений и суицидального поведения во время приема эсциталопрама или сразу же после прекращения лечения.

2 - сообщения о данных явлениях поступили в отношении лечебного класса СИОЗС.

В пострегистрационный период были отмечены случаи удлинения интервала QT и вентрикулярной аритмии, включая желудочковую тахикардию типа "пируэт", преимущественно у пациентов женского пола, с гипокалиемией или ранее существующим удлинением интервала QT или другими сердечно-сосудистыми заболеваниями. В двойных-слепых плацебо-контролируемых исследованиях ЭКГ у здоровых добровольцев изменение от базового значения QTc (коррекция по формуле Фридеричиа) составило 4.3 мсек при дозе 10 мг/сут. и 10.7 мсек – при 30 мг/сут.

Класс-эффект

При проведении эпидемиологических исследований с участием пациентов в возрасте 50 лет и более сообщалось о повышенном риске переломов костей у пациентов, получающих СИОЗС и трициклические антидепрессанты. Механизм, приводящий к данному риску, неизвестен.

Симптомы отмены после окончания лечения

Прекращение приема СИОЗС/СИОЗСН (селективные ингибиторы обратного захвата норадреналина и серотонина) (особенно резкая), как правило, приводит к возникновению симптомов "отмены". Наиболее часто наблюдаются головокружение, расстройства чувствительности (включая парестезию и ощущения прохождения тока), нарушения сна (включая бессонницу и яркие сны), возбуждение или беспокойство, тошнота и/или рвота, тремор, спутанность сознания, повышенное потоотделение, головная боль, диарея, учащенное сердцебиение, эмоциональная нестабильность, раздражительность и расстройство зрения. Как правило, данные явления носят легкую или умеренную степень тяжести и проходят самостоятельно, однако у некоторых пациентов они могут принимать тяжелую форму и быть более продолжительными. Рекомендуется проводить постепенную отмену препарата путем снижения его дозы.

Фармакодинамическое взаимодействие

Противопоказанные сочетания:

Необратимые неселективные ингибиторы МАО

Сообщалось о случаях серьезных нежелательных реакций у пациентов, получающих комбинированную терапию СИОЗС и необратимыми неселективными ингибиторами МАО, а также пациентов, недавно прекративших терапию СИОЗС и начавших терапию такими ингибиторами МАО. В некоторых случаях у пациентов развивался серотониновый синдром. Эсциталопрам может быть назначен через 14 дней после прекращения лечения необратимыми неселективными ингибиторами МАО. Как минимум 7 дней должно пройти после окончания приема эсциталопрама, прежде чем можно начинать лечение необратимыми неселективными ингибиторами МАО.

Обратимые селективные ингибиторы МАО типа А (моклобемид)

Из-за риска развития серотонинового синдрома совместное применение эсциталопрама с обратимыми селективными ингибиторами МАО, такими, как моклобемид, противопоказано. Если есть обоснованная необходимость в применении такой комбинации, лечение стоит начинать с минимальной рекомендуемой дозы под усиленным клиническим наблюдением.

Обратимые неселективные ингибиторы МАО (линезолид)

Антибиотик линезолид является обратимым неселективным ингибитором МАО и не должен применяться у пациентов, получающих терапию эсциталопрамом. Если есть обоснованная необходимость в применении такой комбинации, лечение стоит начинать с минимальных доз под внимательным клиническим наблюдением.

Необратимые селективные ингибиторы МАО типа В (селегилин)

Необходима осторожность в случае совместного применения эсциталопрама и необратимого селективного ингибитора МАО типа В (селегилина) из-за риска развития серотонинового синдрома. Селегилин в дозах до 10 мг в день успешно применялся совместно с рацемированным циталопрамом.

Лекарственные средства, удлиняющие интервал QT

Фармакокинетические и фармакодинамические исследования эсциталопрама в сочетании с другими лекарственными препаратами, которые удлиняют интервал QT, не проводились. Аддитивный эффект эсциталопрама и указанных лекарственных препаратов не может быть исключен. Таким образом, одновременный прием эсциталопрама с лекарственными препаратами, которые удлиняют интервал QT, такими как антиаритмические средства Класса IА и III, нейролептики (например, производные фенотиазина, пимозид, галоперидол), трициклические антидепрессанты, некоторые антимикробные агенты (например, спарфлоксацин, моксифлоксацин, эритромицин IV, пентамидин, противомалярийные препараты, особенно галофантрин), некоторые антигистаминные препараты (астемизол, мизоластин), противопоказан.

Одновременный прием препаратов, которые требуют осторожности при использовании:

Лекарственные средства, снижающие порог судорожной готовности

Эсциталопрам может снижать порог судорожной готовности. Необходимо соблюдать осторожность при одновременном применении эсциталопрама и других средств, снижающих порог судорожной готовности (трициклические антидепрессанты, СИОЗС, нейролептики - производные фенотиазина, тиоксантена и бутирофенона, мефлохина и трамадола).

При одновременном применении препаратов лития и триптофана зафиксированы случаи усиления действия эсциталопрама.

Одновременное применение с препаратами зверобоя продырявленного (Hypericum perforatum) может привести к увеличению числа побочных эффектов.

Антикоагулянты и средства, влияющие на свертываемость крови

При одновременном применении антикоагулянтов и других препаратов, влияющих на свертываемость крови (например, атипичные нейролептики и производные фенотиазина, трициклические антидепрессанты, ацетилсалициловая кислота и нестероидные противовоспалительные препараты, тиклопидин, дипиридамол) может возникнуть нарушение свертывания крови.

Эсциталопрам не вступает с этанолом в фармакодинамическое или фармакокинетическое взаимодействие. Однако, как и в случае с другими психотропными лекарственными средствами, одновременное применение эсциталопрама и алкоголя не рекомендуется.

Лекарственные средства, вызывающие гипокалиемию/гипомагниемию

Требуется соблюдать осторожность при одновременном применении лекарственных средств, вызывающих развитие гипокалиемии/гипомагниемии, поскольку при данных состояниях повышается риск развития злокачественных аритмий.

Фармакокинетические взаимодействия

Влияние других лекарственных средств на фармакокинетику эсциталопрама

Метаболизм эсциталопрама осуществляется в основном при помощи фермента CYP2C19. Ферменты CYP3A4 и CYP2D6 также могут участвовать в метаболизме, хотя и в меньшей степени. Метаболизм основного метаболита, S-ДЦТ (деметилированный эсциталопрам), частично катализируется CYP2D6.

Одновременное введение эсциталопрама и омепразола 30 мг раз в день (ингибитор CYP2C19) привело к умеренному (приблизительно на 50%) увеличению концентрации эсциталопрама в плазме крови.

Одновременное введение эсциталопрама и циметидина 400 мг 2 раза в день (общий ингибитор ферментов средней силы) привело к увеличению (приблизительно на 70%) концентрации эсциталопрама в плазме крови. Эсциталопрам необходимо с осторожностью комбинировать с циметидином. Рекомендуется корректировка дозы.

Таким образом, препарат нужно с осторожностью комбинировать с ингибиторами CYP2C19 (такими как омепразол, эзомепразол, флувоксамин, лансопразол, тиклопидин) или циметидином. После отслеживания побочных эффектов, вызванных одновременным применением других препаратов, может потребоваться снижение дозы эсциталопрама.

Влияние эсциталопрама на фармакокинетику других лекарственных средств

Эсциталопрам является ингибитором фермента CYP2D6. Необходимо соблюдать осторожность при одновременном применении эсциталопрама и лекарственных препаратов с узким терапевтическим диапазоном, которые в основном метаболизируются данным ферментом, например, флекаинида, пропафенона и метопролола (для использования при сердечной недостаточности), или некоторых лекарственных препаратов, воздействующих на ЦНС, которые в основном метаболизируются CYP2D6, например, антидепрессантов, таких как дезипрамин, кломипрамин и нортриптилин или нейролептиков, таких как рисперидон, тиоридазин и галопери дол. Может быть рекомендована корректировка дозы.

Одновременный прием препаратов с дезипрамином или метопрололом привел к двукратному увеличению концентрации данных субстратов CYP2D6 в плазме крови.

Исследование in vitro показали, что эсциталопрам может также быть слабым ингибитором CYP2C19. Рекомендуется с осторожностью использовать препарат одновременно с лекарственными средствами, метаболизируемыми CYP2C19.

токсичність

Клинические данные о передозировке эсциталопрамом ограничены, и многие случаи включают в себя одновременную передозировку других препаратов. В большинстве случаев симптомы носят легкую степень выраженности или отсутствуют. О смертельных случаях в результате передозировки исключительно эсциталопрама сообщается редко; в основном имеет место также передозировка одновременно принимаемых препаратов. Дозы в 400 и 800 мг эсциталопрама без приема других препаратов переносятся без каких-либо серьезных симптомов.

Симптомы: при передозировке препарата развивается головокружение, тремор, ажитация, тошнота, рвота, артериальная гипотензия, тахикардия, удлинение интервала QT, гипокалиемия, гипонатриемия, в редких случаях – серотониновый синдром, сердечные аритмии, судороги и кома.

Лечение: специфический антидот неизвестен. Лечение симптоматическое: обеспечение постоянного притока свежего воздуха, поддержка функции внешнего дыхания, адекватная оксигенация, контроль сердечной деятельности, промывание желудка, назначение энтеросорбентов. Форсированный диурез, гемодиализ, гемоперфузия не эффективны.

Хранить при температуре не выше 25 о С в упаковке производителя.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.

Эсциталопрам

Эсциталопрам Канон таблетки покрыт.плен.об. 10 мг 14 шт. производит Канонфарма, страна производства Россия. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Эсциталопрам Канон таблетки покрыт.плен.об. 10 мг 14 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!